Зміст і обсяг пояснювальної записки, Комп'ютерні науки, НУБіПУ

4. Зміст і обсяг пояснювальної записки

4.1. Структура і склад пояснювальної записки

За своїм змістом пояснювальна записка (далі – записка) повинна відповідати завданню на дипломний проект.

Записка містить у собі ряд обов'язкових складових частин, що подаються за наведеним нижче порядком.

• Титульна сторінка (дод. А).

• Лист завдання (дод. Б).

• Анотація.

• Зміст.

• Перелік умовних позначень.

• Вступ.

• Основна частина.

• Висновки.

• Список літератури.

• Додатки.

Дозволяється вводити нові частини за вказівкою керівника. Обсяг пояснювальної записки повинен становити 50-70 сторінок машинописного тексту на сторінках формату А4 (без додатків). Розподіл матеріалу на окремі частини роботи визначається характером тематики та особливістю питань, які розробляються.

4.2. Допоміжні елементи пояснювальної записки

Титульна сторінка і завдання на роботу виконуються на спеціальних бланках (додатки А і Б). Найменування теми роботи не повинне відрізнятися від затвердженої наказом ректора.

Анотація містить короткий зміст виконаної роботи та розміщується на окремій сторінці.

У вступі описується мета роботи і розглядається поставлене завдання з погляду його актуальності, значення його рішення для тієї проблемної області, до якої належить тема дипломної роботи. Коротко характеризують сучасний рівень рішення поставленої задачі і взаємозв'язок з іншими роботами. Наводять основні технічні характеристики продукту, який розробляється, та очікуваний техніко-економічний ефект від його реалізації.

4.3. Основна частина пояснювальної записки

Приклад змісту основної частини пояснювальної записки наведений нижче.

І. Загальна характеристика інформаційних процесів у проблемній області

1. Огляд інформаційних джерел з теми дослідження

2. Опис та системний аналіз проблемної області

3. Обґрунтування мети та визначення завдань дипломної роботи

ІІ. Вибір та обґрунтування методів та засобів для розробки системи

1. Вибір методів та засобів для реалізації інформаційного забезпечення системи

2. Вибір методів та засобів для реалізації прикладного програмного забезпечення

3. Вибір технічних засобів для реалізації системи в цілому

ІІІ. Розробка системи

1. Проектування інформаційної системи з використанням UML

2. Розробка структури інформаційного забезпечення системи

3. Розробка алгоритмів функціонування системи

4. Розробка та реалізація прикладного програмного забезпечення

5. Розробка контрольних прикладів та аналіз проведеного тестування системи

IV. Кошторисні розрахунки

V. Рекомендації щодо впровадження та експлуатації системи 

Основна частина містить усі необхідні розробки та обґрунтування ухвалених рішень, які супроводжуються відповідними розрахунками, зокрема за допомогою спеціального програмного забезпечення, ілюстраціями, посиланнями на літературні джерела, результатами власних досліджень.

У результаті системного аналізу об'єкту проектування розробляється комплекс моделей, кожна з яких визначає об’єкт або процес з різних точок зору. Моделі повинні з достатньою повнотою описувати процеси, які відбуваються в об'єкті, і одночасно не бути складними для розуміння. Їх подають у вигляді діаграм UML.

На початку розробки структурної і(або) функціональної схеми програмного продукту (схеми роботи), виходячи з аналізу технічних вимог, можливостей сучасних програмних засобів, способу відображення інформації тощо, розробляють алгоритми роботи відповідних систем (підсистем), алгоритми обробки відповідних даних, будують ERD-моделей, які визначатимуть структуру бази даних.

Структурна і (або) функціональна схема продукту, який проектується, найчастіше наводяться у графічній частині дипломного проекту.

Усі розрахунки і міркування повинні бути побудовані чітко і логічно з використанням сучасних методів та комп’ютера. Якщо складний розрахунок виконаний на комп’ютері програмними засобами, то необхідно подавати текст розробленої бакалавром програми (великі програми слід розміщувати в додатках). При проведенні розрахунків часто користуються графоаналітичними методами. Експериментальні, цифрові дані рекомендується наводити в таблицях.

У розрахунковій частині не дозволяється переписувати процес виведення формул з підручників, але слід подавати детальне виведення, якщо воно отримане особисто автором роботи.

При розробці інформаційного забезпечення необхідно обґрунтувати вибір СУБД та подати схему бази даних, яка визначатиме її зміст (сукупність таблиць) та зв’язки між таблицями.

При розробці програмного забезпечення необхідно розглянути такі питання: обґрунтування вибору мови програмування і програмного забезпечення; вимоги до функціональних характеристик; вимоги до надійності; розробка блок-схеми програми; вимоги до складу і параметрів технічних засобів; вимоги до збереження та експлуатації програмного продукту.

У висновках наводять оцінку отриманих результатів роботи або її окремого етапу (негативних також); можливі галузі використання результатів роботи. Висновки повинні включати коротку узагальнену оцінку результатів розробки, у тому числі і з погляду їх техніко-економічної ефективності. Необхідно порівняти отримані результати за всіма характеристиками об'єкта проектування із завданням на дипломний проект та основними показниками сучасних аналогічних об'єктів. Необхідно вказати яке нове технічне рішення покладене в основу роботи та в чому її переваги, що нового було запропоновано самим студентом. У роботі на базі отриманих висновків можуть наводитися рекомендації. Останні повинні мати конкретний характер і бути повністю підтверджені роботою.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!