3. Коригування нормативів

Автотранспортним підприємствам надане пра­во коригувати нормативи ТО і ремонту зміною кількісного значення їх при роботі автомобілів в умовах, що відрізняються від тих, які прийняті для ви­хідних нормативів, з урахуванням конкретних умов експлуатації.

Вихідні нормативи, які регламентують ТО і ремонт рухомого складу, для забезбечення високої експлуатаційної надійності автомобілів, підвищення продуктивності праці ремонтно-обслуговуючих робітників і скорочення затрат на ТО і ремонт рухомого складу уточнюють стосовно конкретних автомобілів і коректують за допомогою коефіцієнтів залежно від таких факторів: умови експлуатаціії автомобілів – К1; модифікації рухомого складу та організації його роботи – К2, природно-кліматичних умов – К3; пробігу спочатку експлуатації — К4 і К'4; розмірів автотранспортного підприємства і кіль­кості технологічно сумісних груп рухомого складу — К5.

Вихідний коефіцієнт коригування, що дорівнює 1,0, беруть для І категорії умов експлуатації; базових моделей автомобілів; помірного кліматичного району з помірною агресивністю навколишнього середовища; пробігу рухо­мого складу з початку експлуатації, що становить 50... 75 % пробігу до КР;

ВАТ АТП, на яких провадиться ТО і ремонт 200—300 од. рухомого складу, що входить до трьох технологічно сумісних груп табл. 4.

Таблиця 4

Технологічно сумісна група охоплює

Примітки. 1. Технологічно сумісна група охоплює рухомий склад, конструкція якого дає змогу використовувати одні й ті самі пости й устаткування для ТО і ПР.

2. Організацію робіт і вибір устаткування для ТО і ремонту рухомого складу всередині кожної технологічної сумісної групи здійснюють з урахуванням виробничої програми.

3. Спеціальний і спеціалізований рухомий склад (за винятком автомобілів-самоскидів і автомобілів-фургонів) формується з урахуванням базової моделі автомобіля і складності конструкції встановленого на ньому спеціального обладнання.

Технологічно сумісна група охоплює автомобілі, конструкція яких дає змо­гу використовувати одні й ті самі пости та устаткування для ТО і ремонту. Організація робіт і вибір устаткування для ТО і ремонту автомобілів усере­дині кожної технологічно сумісної групи здійснюється з урахуванням вироб­ничої програми. Спеціальні або спеціалізовані автомобілі (за винятком са­москидів і фургонів) об'єднують у додаткові технологічно сумісні групи з урахуванням базової моделі автомобіля і складності встановленого на ньому спеціального обладнання.

Результуючий коефіцієнт коригування нормативів утворюється пере­множенням окремих коефіцієнтів: періодичність ТО — К ₁ К₃, пробіг до КР — К₁ К₂ К₃, трудомісткість ТО — К ₂ К₅, трудомісткість ПР — К₁ К ₂ К₃ К₄ К₅, витрата запасних частин К₁ К₂ К₃.

Результуючі коефіцієнти коригування нормативів періодичності ТО і пробігу до КР мають бути не менш як 0,5.

Значення коефіцієнтів коригування (К₁ — залежно від умов експлуатації;

К₂— від модифікації рухомого складу та організації його роботи; К₃ К ^!₃ К"₃; — від природно-кліматичних умов; К₃= К'зК"₃; К₁ — від пробігу з початку екс­плуатації; Кз — від кількості обслуговуваних і ремонтованих автомобілів і технологічно сумісних груп рухомого складу) наведено у табл. 1.5—1.9. 

Таблиця 5

Категорія умов експлуатації

* При коригуванні норми пробігу до КР двигуна Кі беруть таким, що дорівнює: 0,7 — для III категорії умов експлуатації; 0,6 — для IV категорії; 0,5 — для V категорії.

** Відповідно коефіцієнт Кі коригування норм витрати запасних частин для двигуна становить: 1,4 — для III категорії умов експлуатації; 1,65 — для IV категорії; 2,0 — для V категорії.

Примітка. Після визначення з коригованою періодичністю ТО перевіряють її кратність між видами ТО з наступним округленням для цілих сотень кілометрів.

Lкр = 300 К = 300 • 0,8 • 0,85 • 1,0 = 204 тис. км.

Після КР норма пробігу автомобіля Ь кр повинна становити не менш як 80 % пробігу до КР, тобто

L кр = 204 • 0,8 = 163 тис* км. 

Таблиця 6

Модифікація рухомого складу та організація його роботи

* Нормативи трудомісткості ТО і ПР спеціалізованого рухомого складу уточнюються в другій частині Положення про конкретну сім'ю рухомого складу.

Таблиця 7

Кліматичні райони 

Примітки. І. Нормативи коректують для серійних моделей, у конструкції яких не враховані специфічні особливості роботи в цих районах.

2. Агресивність навколишнього середовища враховують і при постійному викорис­танні рухомого складу для перевезення хімічних вантажів, які спричиняють інтенсивну корозію деталей. 

Таблиця 8

Пробіг з початку експлуатації, у частках від нормативного до КР

Таблиця 9

Кількість автомобілів

Примітка. Кількість автомобілів у технологічно сумісній групі має бути не менш як 25.

Тривалість простою рухомого складу в ТО і ремонті планують згідно з нор­мативами, наведеними в табл. 3, і коректують, перемножуючи нормативи на коефіцієнт К'₄ табл. 9, який залежить від пробігу з початку експлуатації. В умовах ВАТ АТП режими ТО автомобілів можуть також коректуватися відповідно до об'єктивних даних діючої системи обліку відмов і несправнос­тей автомобілів, витрат на їхні ТО і ремонт. Основним методом коригування режимів ТО та обсягу супровідних, ремонтних робіт є врахування умов експлуатації автомобілів, а також аналіз фактично виконуваних у цьому під приємстві організацій ТО і ПР, які безпосередньо пов'язані з режимами і якістю виконуваних профілактичних робіт. Періодичність ТО коригують виходячи з умов експлуатації рухомого складу.

Операції супровідного ПР включають до переліку обов'язкових ТО залежно від фактичної середньої періодичності виконаннях групи, до якої вони належать, прийнятої на підприємстві.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!