Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 3245 Питання для самостійної роботи до теми 4 Суспільний ідеал християнства та його втілення в українському суспільстві, НУДПСУ

Питання для самостійної роботи до теми 4 Суспільний ідеал християнства та його втілення в українському суспільстві, НУДПСУ

« Назад

Питання для самостійної роботи до теми 4 Суспільний ідеал християнства та його втілення в українському суспільстві

  1. Основні виміри буття християнської Церкви.

  2. Поясніть відмінності між християнською Церквою та іншими релігійними спільнотами.

  3. Проаналізуйте сучасні тенденції розвитку християнства.

  4. Церква та доброчинність.

Методичні рекомендації для самостійної роботи:

1. Християнська Церква має чимало вимірів свого існування. Її суттю і прообразом є боголюдська природа Ісуса Христа. Відповідно, Церква завжди має два аспекти в своєму існуванні, завданнях, діяльності. Онтологічно Церква − це єдність божественного та культурно-історичного. Містично − «тіло Христове», божественна та людська природа Христа. В суспільному сенсі − релігійна інституція, що має духовні та суспільні функції, завдання, діяльність. Тобто, основним завданням і місією Церкви є сотеріологічна, вона допомагає християнам досягнути Бога. Але на шляху до реалізації цієї мети Церква виконує значну соціальну, культурну роль. Така роль Церкви як суспільного інституту та релігійної організації в житті суспільства, її суспільна функція та діяльність може бути самодостатньо оціненою і вивченою. Саме про таку роль Церкви та її взаємодію з різними суспільними чинниками йде мова в даній темі.

 

2. Означена специфіка християнської Церкви визначає її відмінності від інших релігійних спільнот. Спільного в діяльності християнської Церкви та інших релігійних общин є те, що вони виконують подвійну функцію: спасительну та суспільну, прагнуть до подвійної мети − досягнути вічності для своїх вірних та максимально допомогти їм в цьому світі. В реалізації цього завдання чимало релігійних інституцій робить надзвичайно багато, часто навіть більше ніж християнські церкви. Відмінність між християнством та іншими релігіями полягає в баченні суспільного ідеалу. Для ісламу суспільний ідеал полягає у створенні світової ісламської держави, або світового об’єднання ісламських країн в яких було б можливим пряме правління Бога, або хоча б основним законом був Шаріат. Для іудаїзму ідеалом суспільного життя, так само, є досягнення такого суспільства в якому люди підкорювалися Закону Бога, а домінуюче місце в управлінні посідали б євреї. Буддизм особливо не переймається досягненням конкретного ідеалу, він прагне, щоб в світі при будь яких суспільних відносинах панував мир та спокій. Аналогічну мету переслідують більшість релігій. Суспільний ідеал християнства коливається в окремих церквах від радикальної апокаліптики (загибель світу цього і скоре наближення Царства Бога) до ідеалу сучасної християнської Церкви як «цивілізації любові». Варто зазначити, що перший варіант є маргінальним в контексті історії суспільних уявлень Церкви, він ніколи не набував значного поширення і не відігравав головної ролі. Насправді соціально значимим є другий варіант, в якому Церква постає творчим началом історії, місія якої полягає в плеканні принципу любові в усіх сферах суспільних відносин.

 

3. Сучасне християнство має декілька важливих тенденцій. Постійно взаємодіють, вступаючи в діалог та протиріччя консерватори та ліберали. Перші намагаються повернутися назад до традиції, другі прагнуть адаптувати традицію до сучасності. В той же час, не всяке повернення до традиції є консерватизмом. Рух оновлення традиції складає важливу рису сучасного християнства. Він називається неоортодоксією − новою ортодоксією, оновленням класичного християнського вчення. Цей рух охоплює всі напрями в християнстві. Існує католицька, православна та протестантська неоортодоксія. В межах неоортодоксії, в свою чергу, розвивається неопатристика − відродження й переосмислення ідей патристики (отців Церкви), неоєвангелізм − повернення до ідеалів Євангелія та Євхаристії. Їх об’єднує прагнення до нової християнізації світу, подолання негативних наслідків секуляризації, атеїзму, глобалізації, авторитаризму, тощо. На їх думку світ має розвиватися на засадах любові, нової проповіді Євангелія та Христа.

 

4. Церква виступає за розквіт доброчинності як вияву соціальної солідарності та християнської любові. Завданням держави Церква вважає захист від соціального зла, від злочинів проти особистості та суспільства. Завданням громадянського суспільства Церква вважає побудову «цивілізації любові» - братських відносин взаємодопомоги, живих особистих зв’язків, що втілювали б в життя ідеали всеохоплюючої любові.

Питання для індивідуальної роботи:

  1. Старі й нові забобони в християнстві.

  2. «Цивілізація любові» та сучасна культура споживання.

  3. Моделі взаємодії Церкви й держави.

  4. Роль християнства у формуванні суспільних відносин.

  5. Наведіть приклади маргиналізації християнських принципів в народній культурі.

Питання для обговорення:

  1. Як будувала християнська Церква «цивілізацію любові» в історії?

  2. Як Ви розумієте суть і призначення Церкви?

  3. Чи несе відповідальність Церква за суспільні негаразди?

  4. На яких принципах мають будуватися відносини Церкви й держави?

  5. Чи можлива і чи потрібна «симфонія» у відносинах між Церквою та державною?

  6. Чи поширюються вимоги законодавства про права людини на священнослужителів та ченців?

  7. В світі існує досвід державного фінансування Церкви. Чи варто запровадити його в Україні?

  8. Християнство має постійно оновлюватися чи твердо охороняти свої принципи?

  9. Чи повинна Церва відкрито симпатизувати певним ідеологіям?

  10. Як Ви оцінюєте перспективи об’єднання християнських Церков?

Першоджерела до семінару:

  1. Відношення до влади − Матфій 22: 19-21; Рим. 13: 1-7; Тіт. 3: 1; 1 Петр. 2: 13-17; Еклесіаст 8: 2-4; Притчі Соломон. 24: 21-22; Іоан. 19: 10-12;

  2. Податки, обов’язок податківців − Матфій 17: 24-27; Лука 23: 2; Римл. 13: 6-8; Лука 3: 12-13, 18: 9-14.

  3. Військова служба − Лука 3: 14;

  4. Право, справедливість, правда − Другозак. 4: 5; Матфій 7: 12;

  5. Свобода − 1 Петр. 2: 16.

  6. Чоловік та жінка − Буття 2: 7, 18, 22-24; Матфій 19: 4-6.

  7. Розмежування державного і Божого − Матфій 22: 15-22.

  1. Праця − Буття 2: 15, 3: 19; Вихід 20: 9; 1 Фесалон. 4: 11; 2 Фесалон. 3: 10-12; 1 Тимоф. 5: 18; Ефесянам 4: 28; Вихід 20: 10.

Література:

  1. Бенедикт XVI. Права человека установлены непосредственно Богом. http://www.religion.in.ua/news/294-benedikt-xvi-prava-cheloveka-ustanovleny.html

  2. Варфоломей, патриарх. Приобщение к таинству: Православие в третьем тысячелетии / Пер. с англ. Н. Холмогоровой. М.: Эксмо, 2008. – 368 с.

  3. Вениамин, игумен (Новик). Православие, христианство, демократия. СПб., 1999

  4. Документы II Ватиканского Собора. М.: Паолине, 2004.

  5. Компендиум социального учения Церкви. [Коллектив авторов] · Паолине, 2006. (католическое социальное учение).

  6. Маринович М. Українська ідея і християнство або коли гарцюють кольорові коні Апокаліпсису. – К.: Дух і літера, 2003.

  7. Маритен Ж. Человек и государство. М.: Идея-Пресс, 2000.

  8. Неоязычество на просторах Евразии / Сост. В. Шнирельман. – М.: ББИ, 2001.

  9. Нибур Р. Христианство и общество. Новосибирск., 1999

  10. Основы социальной концепции русской православной Церкви. – М.: Московская патриархия, 2000. (http://www.patriarchia.ru/db/text/419128.html )

  11. Основы учения Русской Православной Церкви о достоинстве, свободе и правах человека http://www.patriarchia.ru/db/text/428616.html

  12. П. де Лобье. Социальная доктрина католической Церкви. http://www.agnuz.info/tl_files/library/books/soc_doc/

  13. П. де Лобье. Три града. Социальное учение христианства / Пер. с франц. Л. Торчинского. СПб.: «Алетейя», 2001.

  14. Поиски единства. Проблемы религиозного диалога в прошлом и настоящем. – М.: ББИ, 1997.

  15. Права человека и религия. Хрестоматия / Сост. В. Новик. – М.: ББИ, 2001.

  16. Україна релігійна. Прогнози релігійного життя. – К.: 2008.

  17. Й. Хёффнер. Христианское социальное учение. http://krotov.info/libr_min/h/hoffner/hoff00.html

  18. Что объединяет? И что разделяет? Основы экуменических знаний. – М.: ББИ,

  19. Энциклики Его Святейшества Папы Римского 1891, 1981, 1991 годов о труде и человеческой жизнедеятельности, нравственности и морали. К.: Институт праксеологии, 1993.

  20. ЧОРНОМОРЕЦЬ Ю. Яким буде християнське соціальне вчення в XXI столітті? // Виступ на II Всеукраїнській конференції християн-юристів «Біблійні цінності в юридичній діяльності» // http://risu.org.ua/ua/index/studios/studies_of_religions/45261

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!