Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 3169 Тема 8 Місцеві фінанси, Фінанси, НУДПСУ

Тема 8 Місцеві фінанси, Фінанси, НУДПСУ

« Назад

Тема 8 Місцеві фінанси

ПЛАН ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

  1. Суть місцевих фінансів, їх роль в економічному та соціальному розвитку територій.

  2. Місцеві бюджети, їх зміст і роль.

  3. Доходи і видатки місцевих бюджетів. 

Основні поняття: місцеве самоврядування, фінанси місцевого самоврядування, місцеві бюджети, закріплені доходи, регулюючі доходи, власні доходи, Європейська хартія про місцеве самоврядування

 

1. Суть місцевих фінансів, їх роль у економічному та соціальному розвитку територій

В умовах демократії однією із важливих складових фінансової системи держави є місцеві фінанси, які охоплюють регіональні бюджети, бюджети адміністративно-територіальних одиниць і фінанси суб’єктів господарювання, які використовуються для задоволення регіональних потреб.

Регіональні фінанси забезпечують фінансування широкого кола засобів, пов’язаних із соціально-культурним і комунально-побутовим обслуговуванням населення.

Фінанси місцевих органів влади - це система формування, розподілу, і використання грошових ресурсів для забезпечення місцевою владою покладених на неї завдань та функцій як власних, так і делегованих.

Місцеві фінанси – економічна категорія, функція якої полягає у розподілі і перерозподілі сукупного суспільного продукту. (схема 12)

Місцеві фінанси 

Схема 12. Склад місцевих фінансів

Однією з важливих передумов побудови демократичної держави є самостійність і незалежність органів місцевого самоврядування. Ступінь фінансової самостійності місцевих органів влади характеризує незалежність держави в цілому, потенціальні можливості її економічного розвитку, рівень демократичних прав і свобод громадян. Держава не може успішно розвиватись і процвітати, не даючи гарантій фінансової незалежності місцевим органам влади. (схема 16)

З набуттям незалежності Україна стала членом Ради Європи і приєдналася до Європейської хартії про місцеве самоврядування. Отже, Україна взяла на себе зобов’язання будувати місцеві фінанси відповідно до міжнародних стандартів.

Фінансовий бік економічної самостійності місцевих органів влади є визначальним. Від фінансових можливостей залежать в кінцевому підсумку їхні реальні владні функції. Не можна бути справді, а не формально самостійним, будучи залежним у фінансовому відношенні.

Держава не може успішно розвиватись і процвітати, не даючи гарантій фінансової незалежності місцевим органам влади.

Питання економічної, у тому числі фінансової самостійності місцевих органів влади, не є новими. Вони постійно обговорюються як в наукових колах, так і серед депутатського корпусу, практичних працівників фінансової системи. Проте суттєвих зрушень в практичному вирішенні їх до цього часу не досягнуто.

Однак фінансова незалежність повинна мати певні межі, які визначені Європейською Хартією про місцеве самоврядування в 1982 році: “Незалежність органів місцевого самоврядування припустима в межах їх компетенцій”.

Існує точка зору, що розпад Київської Русі відбувся через надмірну фінансову незалежність окремих князівств. Вони перестали вносити гроші в загальну скарбницю – і зникла одна з передумов існування держави. Аналогічна причина називається й у випадку з розпадом Радянського Союзу: оголосивши себе незалежними державами, колишні республіки практично перестали перераховувати фінансові кошти в загальносоюзний бюджет.

 

2. Місцеві бюджети, їх зміст і роль

На сучасному етапі підвищується роль регіональних органів влади у господарському і культурному будівництві. Вони отримали великі права в області керівництва господарством і соціально-культурним будівництвом на підвідомчій території, здійснюють керівництво житловим будівництвом, комунальним господарством, народною освітою, охороною здоров’я, проводять заходи по благоустрою сіл і міст, організовують роботи в області шляхового будівництва.

Сформувалось і закріпилось нове поняття - самоврядування, призване забезпечити розвиток ініціативи і самостійності громадян у рішенні питань соціально-економічного розвитку територій, охорони навколишнього середовища.

Місцеві бюджети - головна фінансова база, що зосереджена у розпорядженні місцевих Рад народних депутатів та органів місцевого і регіонального самоврядування, які складають, розглядають, затверджують і виконують свої бюджети, розпоряджаються переданими в їх підпорядкування підприємствами і отримують від них доходи.

До місцевих бюджетів належать обласні, районні, міські, селищні та сільські бюджети. (схема 13)

Схема 13. Склад бюджетної системи України 

Економічна сутність регіональних бюджетів проявляється у їх призначенні. Вони виконують наступні функції:

1) формування грошових фондів;

2) розпорядження і використання цих фондів між галузями народного господарства;

3) контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємств і організацій.

Мобілізуючи доходи бюджету, місцеві Ради здійснюють дійовий контроль за сферою виробництва та використанням створюваних матеріальних і фінансових ресурсів. Місцеві Ради народних депутатів самостійно визначають напрями використання коштів своїх бюджетів. Ці бюджети містять видатки на фінансування підприємств і організацій місцевого господарства, на фінансування здійснюваних місцевими органами заходів у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, фізичної культури, соціального забезпечення, на утримання місцевих органів влади та управління.

Доходи і видатки місцевих бюджетів.

Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок закріплених та регулюючих джерел: (схема 14)

1) основу закріплених доходів складають місцеві податки і збори, платежі з прибутку підприємств місцевого підпорядкування;

2) регулюючі доходи місцевих бюджетів можна систематизувати у вигляді:          

Схема 14. Регулюючі доходи.

До числа головних регулюючих доходів місцевих бюджетів входять відрахування від податку на додану вартість; акцизів, податку на прибуток підприємств по ставках, визначених законом.

Так як темпи росту видатків регіональних бюджетів перевищують темпи їх доходів, виникає необхідність у дотаціях з вищестоящих бюджетів.

Доходи місцевих органів влади можуть бути класифіковані за їх джерелами та за економічною природою.

За джерелами доходи місцевих органів влади поділяються на: (схема 15)

1) податкові доходи;

2) неподаткові доходи (платежі, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльності підприємств комунальної форми власності);

3) залучені місцевими органами влади доходи на фінансовому ринку;

4) трансферти від центральних органів влади вищого територіального рівня.

Джерела надходжень

Схема 15. Джерела надходжень до місцевих бюджетів.

Головним елементом фінансів місцевих органів влади є видатки. Видатки є точним відображенням функцій та завдань, які покладаються на місцеву владу.

У структурі видатків місцевих органів влади виділяються видатки, які здійснюються для реалізації завдань в межах власної компетенції, а також так званих добровільних, або факультативних обов’язків. Ще один вид видатків        - це видатки для реалізації делегованих (доручених) державою завдань.

Видатки регіональних бюджетів:

1) асигнування підприємств житлово-побутового господарства;

2) асигнування соціально-культурних установ;

3) фінансування місцевої виробничої бази;

4) фінансування установ народної освіти і охорони здоров’я;

5) витрати на науку;

6) витрати на житлово-комунальне будівництво;

7) розвиток комунального господарства і торгівлі;

8) асигнування на охорону навколишнього середовища;

9) фінансування заходів на розвиток систем водопостачання і водовідведення, сміттєпереробки та захоронення побутових відходів, захисту водних, лісових, земельних ресурсів від результатів господарської діяльності.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!