Тема 5 Податки, Фінанси, НУДПСУ

Тема 5 Податки

ПЛАН ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ 

1. Сутність та функції податків

2. Податкова система України та податкова політика.

3. Класифікація податків 

Основні поняття: обов’язкові платежі, податки, податкова система, податкова політика, принципи побудови податкової системи, Податковий кодекс, елементи податку, загальнодержавні та місцеві податки, прямі та непрямі податки.

1. Сутність і функції податків 

Податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві.

Держава мусить мати бюджет із стабільними джерелами надходжень, роль яких виконують, у першу чергу, податки. Суть податків, мета і функції їх визначаються економічним і політичним ладом суспільства, природою і завданнями держави.

Податки– це обов'язкові, безоплатні, безповоротні платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат, необхідних для виконання державою її функцій.

Історично це найдавніша форма фінансових відносин між державою і членами суспільства.

За економічним змістом це фінансові відносини між державою і платниками податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.

Податки встановлюється виключно державою і базуються на актах вищої юридичної сили. Основними характерними особливостями податку є те, що він: (схема 7)

- стягується на умовах безповоротності. Повернення податку можливе тільки в разі його переплати або тоді, коли законодавством передбачено пільги щодо даного податку;

- має односторонній характер встановлення. Сплата платником податку не породжує зустрічного зобов’язання держави вчиняти будь-які дії на користь конкретного платника;

- на відміну від інших обов'язкових платежів може бути сплачений лише до бюджету, а не до іншого грошового централізованого або децентралізованого фонду;

- категорія не тільки правова, але й економічна, оскільки це форма перерозподілу національного доходу. При сплаті податків відбувається перехід частини коштів із власності окремих платників у власність всієї держави;

- виступає як індивідуальна безоплатність і виражається в тому, що при його стягненні держава не бере на себе обов'язків з надання кожному окремому платникові певного еквівалента, що дорівнює їхньому платежу.

У фінансовій термінології застосовуються п’ять термінів, що відображають платежі державі - плата, відрахування, внески, податок, збір.

Плата (відповідає на питання "за що?") (плата за воду тощо). Розмір плати залежить від кількості ресурсів, що використовуються, а надходження плати саме державі визначається державною власністю на ці ресурси.

Відрахування і внески(відповідають на питання "від чого?","на що?") передбачають цільове призначення платежів.Наприклад, цільове призначення мають відрахування і внески у різні позабюджетні цільові фонди - внески у Пенсійній фонд та Фонд соціального страхування, внески у фонд сприяння зайнятості населення та ін. 

Схема 7. Характерні ознаки податку 

Податки (відповідають на питання "для чого?") встановлюються для утримання державних структур і для фінансового забезпечення виконання ними функцій держави - управлінської, оборонної, соціальної та економічної. Вони не мають конкретного цільового призначення.

У статті 6 Податкового кодексу зазначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Особливою формою податкових платежівє збори. На відміну від податків, які мають характер регулярних надходжень, збори є платежами разового, випадкового і незначного за розмірами характеру.

Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. 

Функції податків та їх суспільне значення.

Суспільне призначення податків виявляється в тих функціях які вони виконують. Функції податків як фінансової категорії випливають з функцій фінансів. (схема 8) 

Схема 8. Функції податків 

Податки безпосередньо пов'язані з розподільчою функцією в частині перерозподілу вартості створеного ВВП між державою і юридичними та фізичними особами. Вони виступають методом централізації ВВП у бюджеті на загальносуспільні потреби, виконуючи таким чином фіскальну функцію.

Фіскальна функція є основною у характеристиці сутності податків, вона визначає їхнє суспільне призначення – формування доходної частини державного і місцевих бюджетів, державних і місцевих прибутків. Фіскальна функція податків полягає у мобілізації коштів у розпорядження держави та формуванні централізованих фінансових ресурсів для забезпечення виконання функцій держави. Вона реалізується через розподіл частини валового національного продукту. Фіскальна функція є дуже важливою для характеристики податків, їхнього суспільного призначення.

Економічна функція податків полягає в тому, що за їх допомогою держава впливає на процес відтворення, стимулює або стримує темпи розвитку окремих підприємств, галузей і економіки в цілому.

З підвищенням ролі держави зростає значення регулюючої функції податків. Вона регулює рівень прибутків суб’єктів економічної діяльності.

Регулююча функціяподатків полягає у їх впливі на різні сторони діяльності їх платників.

Отже, податки відіграють важливу роль у функціонуванні держави, тому що вони є одним із найважливіших видів державних доходів, що їх одержує держава на підставі своїх владних повноважень.

2. Податкова система і податкова політика

Відповідно до Податкового кодексу, податкова система України - сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому Кодексом порядку

Установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України. Вплив держави на становлення та розвиток податкової системи проявляється як податкова політика і полягає у визначенні стратегії та тактики (здійснення конкретних заходів) розвитку податкової системи держави. Прикладом здійснення конкретних заходів у сфері податкової політики слугує прийняття Верховною радою України у 2010 році Податкового кодексу України.

У статті 7 Податкового кодексу визначені загальні засади встановлення податків і зборів.

Під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: (схема 9)

- платники податку;

- об'єкт оподаткування;

- база оподаткування;

- ставка податку;

- порядок обчислення податку;

- податковий період;

- строк та порядок сплати податку;

- строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.

Будь-які питання щодо оподаткування регулюються Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Податкового Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

3. Класифікація податків (схема 10) 

Традиційно класифікація податків проводиться за наступними ознаками:

1. Залежно від рівня державних структур.

2. Залежно від форми оподаткування.

3. Залежно від економічного змісту об’єкта оподаткування

4. Залежно від способу зміни податкових ставок.

5. Залежно від платника.

6. Залежно від джерела сплати.

7. Залежно від рівня державних структур. 

Схема 9. Структура елементів податку

Податкова система формується як на державному так і на регіональному рівнях. Залежно від рівня встановлення податки поділяються на загальнодержавні (ПДВ, акцизний податок, податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, плата за землю та інші) та місцеві. Механізм їх справляння і порядок сплати встановлюється сільськими і міськими радами відповідно до переліку, і в межах граничних ставок, визначених законодавством України. Суми цих податків і зборів зараховуються до місцевого бюджету. 

Схема 10. Класифікація податків 

Залежно від форми оподаткування податки бувають прямі (податок на прибуток підприємств та інші) непрямі ( ПДВ, акцизний податок, мито). Прямі податки встановлюються безпосередньо на дохід або майно платника.

Непрямі податки включаються у вигляді надбавкою цін товарів і оплачуються споживачем. При прямому оподаткуванні грошові відносини виникають між державою і самим платником, який безпосередньо вносить платежі до бюджету. При непрямому оподаткуванні суб’єктом податку стає продавець товару, який виступає посередником між державою і самим платником (споживачем товару чи послуги).

Прямі податки поділяються на реальні і особові Реальні податки сплачують з окремих видів майна, а особові встановлюються у вигляді податків на доходи. Непрямі податки поділяються на акцизи і мито.

Залежно від економічного змісту об’єкта оподаткування податки поділяються на: податок на доходи, податки на споживання, податки на майно(сплачується не один раз, а постійно поки майно перебуває у власності платника податків).

Залежно від способу зміни податкових ставок податки бувають: фіксовані або пропорційні, прогресивні, регресивні.

Залежно від платника:

- податки з юридичних осіб (податок на прибуток підприємств, ПДВ, акцизний податок);

- податки з фізичних осіб (податок на доходи фізичних осіб);

- змішані податки (збір за першу реєстрацію транспортних засобів, плата за землю).

Залежно від джерела сплати: податки, що фінансуються за рахунок виручки від реалізації продукції(акцизний податок, ПДВ); податки, що включають відрахування на соціальне та пенсійне страхування); податки, що сплачуються за рахунок прибутку (плата за землю). 

Види податків та зборів

Відповідно до Податкового кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених Кодексом.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Загальнодержавні податки та збори

- податок на прибуток підприємств;

- податок на доходи фізичних осіб;

- податок на додану вартість;

- акцизний податок;

- збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

- екологічний податок;

- рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

- рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

- плата за користування надрами;

- плата за землю;

- збір за користування радіочастотним ресурсом України;

- збір за спеціальне використання води;

- збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

- фіксований сільськогосподарський податок;

- збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

- мито;

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених Податковим кодексом, забороняється.

Місцеві податки та збори

До місцевих податків належать:

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- єдиний податок.

До місцевих зборів належать:

- збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

- збір за місця для паркування транспортних засобів;

- туристичний збір.

Місцеві ради обов'язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Місцеві ради в межах повноважень, визначених Кодексом, вирішують питання щодо встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!