Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 3148 Тема 1 Предмет фінансової науки, Суть і функції фінансів, Фінанси, НУДПСУ

Тема 1 Предмет фінансової науки, Суть і функції фінансів, Фінанси, НУДПСУ

« Назад

Тема 1Предмет фінансової науки, Суть і функції фінансів

ПЛАН ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

  1. Передумови виникнення та історія розвитку фінансів.

  2. Виникнення науки про фінанси.

  3. Сутність фінансів як економічної категорії

  4. Фінансові ресурси та їх призначення. 

Основні поняття: Фінанси, функції держави, товарно-грошові відносини, валовий внутрішній продукт, функції фінансів, перерозподільча функція фінансів, контрольна функція фінансів, ознаки фінансів, фінансові категорії, фінансові ресурси, форми мобілізації фінансових ресурсів, централізовані фінансові ресурси, децентралізовані фінансові ресурси.

 

1. Передумови виникнення та історія розвитку фінансів 

Фінанси виникають в період розпаду первісно-общинного ладу і зародження рабовласницького ладу у зв’язку з виникненням держави, поділу суспільства на класи та товарно-грошових відносин.

В докапіталістичних формаціях більша частина потреб держави задовольнялася шляхом встановлення натуральних повинностей і зборів. Грошове господарство в той період було розвинуте лише в армії. Головними витратами тих держав були затрати на ведення війн, утримання двору монарха, державного апарату, будівництво громадських споруд (храмів, каналів, доріг тощо). Основними доходами були надходження від державного майна і регалій (монопольного права монарха на окремі промисли і торгівлю певними товарами); військова здобич; данина з підкорених народів; натуральні повинності і збори. Тобто на ранніх стадіях розвитку держави не існувало розмежування між ресурсами держави і ресурсами її глави: монархи розпоряджалися коштами країни як своєю власністю.

Фінанси тривалий час розвивалися, як система мобілізації коштів для задоволення потреб правлячої еліти, утримання двору монарха, оборони певної території, або ведення війн, будівництва суспільних споруд (храмів, доріг, водопроводів, портів). З боку населення використання фінансів не підлягало жодному контролю.

З розпадом феодалізму і поступовим розвитком в його надрах капіталістичного способу виробництва все більше значення стали набувати грошові доходи і видатки держави; частка натуральних зборів різко скоротилася. Державна казна відокремилася від власності монарха. Виникли державні фінанси, державний бюджет, державний кредит. Основним державним фондом стає бюджет, головним джерелом надходжень - податки.

Такі зміни призвели до нового бачення суті фінансів. Платники податків поступово визнавали за державою право стягнення податків по мірі того, як держава зі свого боку, почала надавати послуги населенню і проводити ефективну фінансову політику.

З розвитком державного устрою різко зросли видатки на міжнародне співробітництво, оборону, охорону навколишнього середовища, соціальну сферу, видатки на втручання держави в економіку тощо.

 

2. Виникнення науки про фінанси 

Термін “фінанси” походить від латинського “finantia”, що в перекладі означає готівка, грошові засоби, дохід, обов’язкова сплата грошей. Ця сплата пов’язувалася з передачею частини доходу громадянина в розпорядження монарха, короля або іншого правителя на його утримання та інші витрати державного змісту. Вперше у сучасному тлумаченні термін „фінанси” став застосовуватись у Франції, де під фінансами розумілася сукупність коштів для задоволення потреб держави та різних суспільних груп. В науковий обіг термін „фінанси” ввів французький професор Ж. Боден в 1577 р. у праці. „Шість книг про республіку”.

До ХVІІІ ст. під фінансами розуміли державне публічне господарство будь-якого державного утворення нижчого рівня, як-от: земство, міська община тощо. У цей же період в деяких державах, наприклад у Німеччині, слово „фінанси” мало негативне значення. Його пов’язували зі здирництвом, хабарництвом, вимаганнями тощо.

Отже, розвиток товарно-грошових відносин і формування держав призвели до виникнення фінансів та фінансової науки.

 

3. Сутність фінансів як економічної категорії

«Фінанси» - особлива, специфічна форма виробничих відносин, пов'язана з процесом розподілу і перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту, утворенням і використанням на цій основі цільових централізованих і децентралізованих грошових фондів суспільного призначення.

За допомогою фінансів здійснюється рух суспільного продукту: виробництво, обмін, розподіл, споживання.

Важливо чітко розрізняти поняття “гроші” і поняття “фінанси”. Якщо гроші - це особливий товар, у якому виражається вартість усіх інших товарів, то фінанси - це певні економічні відносини, що здійснюються за допомогою грошей.

Фінансові відносини - це грошові відносини, рух яких відбувається через особливі фонди. Вони є складовими загальних економічних відносин.

Основними суб‘єктами фінансових відносин є:

1) держава, яка володіє державними грошовими ресурсами і розподіляє їх, стягує платежі і податки, формує державні і місцеві бюджети.

2) юридичні особи - підприємства, установи, організації всіх форм власності, які отримують грошові кошти від держави, або споживачів їх продукції і витрачають їх на покриття витрат виробництва, сплату податків та інших платежів;

3) фізичні особи - населення, сім‘ї, які отримують гроші від держави, підприємств різних форм власності у вигляді заробітної плати, пенсій, стипендій, грошової допомоги, субсидій, інших доходів і витрачають їх на власні потреби та створення нагромаджень.

Об’єктом фінансових відносин є формування, розподіл та використання грошових фондів держави та суб’єктів господарювання.

Функції фінансів

У суспільстві із соціально-орієнтованою ринковою економікою одним із основних завдань держави у галузі економіки є створення рівних умов для ефективного господарювання усіх суб‘єктів господарської діяльності незалежно від форм власності, а головне призначення фінансів - підтримувати підприємницьку ініціативу, ділову активність у межах цих форм, а також контролювати дотримання законів.

Звідси, основні функції фінансів:

1) розподільча - проявляється при розподілі суспільно необхідного продукту, при розподілі прибутку підприємства, його фондів, при розподілі державного бюджету, державного кредиту, позабюджетних фондів. 

2) регулююча - держава, встановлюючи податки та пільги, регулюючи грошовий обіг і систему кредитування, сприяє переливанню капіталу, пожвавленню ділової активності, раціональному використанню ресурсів. 

3) контрольна - виникає на основі розподільчої функції, забезпечуючи контроль за формуванням грошових накопичень підприємств, за їх розподілом, за формуванням державного бюджету і його використанням. 

Ознаки фінансів

- фінансові відносини носять грошовий характер;

- фінансові відносини носять перерозподільчий характер;

- у процесі перерозподілу грошей формуються та використовуються фонди фінансових ресурсів.

 

4. Фінансові ресурси та їх призначення

Джерелом фінансових ресурсів виступає валовий національний продукт.

ВНП - узагальнюючий макроекономічний показник соціально-економічного розвитку, визначається як вартість усіх товарів і послуг, вироблених у країні за рік.

«Валовий внутрішній продукт» - сума валових продуктів усіх галузей економіки.

В процесі розподілу валового внутрішнього продукту у держави, підприємств, організацій формуються доходи і грошові нагромадження, які є основою фінансових ресурсів. Переважна частина фінансових ресурсів існують у формі грошових фондів.

Отже, фінансові ресурси – це грошові фонди суб’єктів господарювання (децентралізовані фонди) та держави (централізовані фонди), які створюються у процесі розподілу і використання ВВП.

Фінансові ресурси - це грошові фонди фінансової системи, які створюються у процесі розподілу, перерозподілу і використання ВВП і використовуються для забезпечення функціонування і розвитку народного господарства.

Фінансові ресурси держави охоплюють ресурси всіх секторів економіки. У кожному секторі фінансові ресурси розподіляються за рівнями управління.

Загалом, фінансові ресурси являють собою сукупність доходів, надходжень, які перебувають в розпорядженні підприємств, організацій та держави і спрямовуються на задоволення суспільних потреб з метою розширеного відтворення та зростання матеріального добробуту населення.

В розпорядженні держави знаходяться ресурси бюджетної системи, централізованих і окремих децентралізованих фондів грошових коштів, а також державних фінансових інституцій (Національного банку, державних кредитних установ тощо).

Основні напрями використання фінансових ресурсів, які знаходяться у розпорядженні держави:

- розвиток народного господарства, його структурна перебудова;

- фінансування закладів соціальної сфери;

- соціальний захист населення;

- охорона навколишнього середовища;

- управління;

- оборона країни;

- створення матеріальних та фінансових резервів тощо.

Напрями використання фінансових ресурсів підприємств є:

- розширене відтворення і розвиток підприємств;

- вирішення соціальних проблем;

- матеріальне стимулювання;

- створення фінансових резервів;

- задоволення інших потреб.

Одним із елементів фінансових ресурсів є фінансові резерви, які являють собою грошові кошти, що свідомо відволікаються з господарського обороту і призначені для використання у випадках збоїв у процесах суспільного відтворення.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!