Тема 8 Маркетингова цінова політика на підприємстві
« НазадТема 8 Маркетингова цінова політика на підприємствіУмова 1. Швейне об’єднання реалізує вироби дитячого асортименту. Відпускна ціна на умовах франко-виробника дорівнює 5 ум. од. за один виріб. Постачання здійснюється в різні магазини на умовах франко-покупця. Транспортні витрати і очікуваний прибуток при доставці першому магазину складають 10 ум. од. за один виріб. Аналогічні показники при доставці другому магазину – 20 ум. од. Необхідно вибрати варіант реалізації для продавця – з включенням усередненої (20 ум. од. за виріб) або фактичної транспортної складової для першого та другого магазинів, враховуючи наступні умови. При усередненому варіанті обидва магазини згодні узяти по 1000 виробів, а при варіанті з фактичним віддзеркаленням транспортної складової обсяги закупівель формуються з урахуванням коефіцієнтів еластичності попиту: для першого магазина = 0,4; для другого = 2. Розрахунки представити в табл. 8.1, заповнивши порожні графи. Таблиця 8.1 Варіанти цінової поведінки
де – коефіцієнт еластичності попиту; – зміна обсягів реалізації; – зміна ціни продукції; – базова ціна продукту; – базовий обсяг реалізації продукту. Виконати відповідні розрахунки та зробити висновок, який варіант ціни вигідний для продавця і чому? Умова 2. Повні витрати виробника продукції, включаючи доставку на склад, складають 30 ум. од. на одиницю продукції. Прийнятна для виробника рентабельність дорівнює 10 % до витрат. Виробник поставляє продукцію чотирьом споживачам. Дані про споживачів А - Г представлені в табл. 8.2. Таблиця 8.2
Розрахувати відпускну ціну одиниці продукції на умовах франко-склад виробника (ставка ПДВ – 18 %). Проаналізувати можливість і доцільність встановлення єдиних або зональних цін (I зона – до 100 км, II зона – більше 100 км), якщо вартість покупки аналогічного продукту у конкурентів з урахуванням витрат на доставку складе для споживачів: А – 46,2 ум. од.; Б – 43,9 ум. од.; В – 63,7 ум. од.; Г – 69,0 ум. од. Пояснення до виконання розрахунків: 1. Визначити відпускну ціну, за якою продукція пропонується споживачам на умовах франко-склад виробника (або «із заводу»), тобто без включення в неї будь-яких витрат по транспортуванню: де – відпускна ціна одиниці продукції з урахуванням податку на додану вартість; – собівартість одиниці продукції (питомі повні витрати виробника продукції); – норма прибутку (маржа); – податок на додану вартість. де – прийнятна рентабельність продажу, %. 2. Розрахувати фактичні витрати на придбання одиниці продукції із урахуванням витрат на її доставку зі складу виробника до складу споживача: де – питомі витрати на доставку одиниці продукції; – сумарні (загальні) витрати на доставку продукції; – обсяг постачання продукції. Дані про споживачів А – Г представлені в табл. 8.3. Таблиця 8.3
Зіставити ціну даного виробника з іншими цінами та обґрунтувати найбільш вигідний варіант для споживача. Щоб не втратити споживача Б, можна використовувати або єдині, або зональні ціни. 3. Розрахувати єдину ціну на умовах франко-покупець (споживач): де – ціна франко-покупець (споживач); – ціна франко-відправник; – середні витрати на транспорт. де - витрати на доставку продукції всім споживачам; – загальний обсяг постачань продукції всім споживачам. 4. Зіставити в табл. 8.4 єдину ціну франко-споживач з фактичними витратами споживачів А - Г на придбання продукції та з цінами конкурентів. Зробити висновок про те, яка ціна буде вигідною для споживачів А - Г. Таблиця 8.4
5. Розглянути варіанти встановлення зональних цін: ціна I зони (до 100 км для споживачів А і Б): ………(ум. од.); ………(ум. од.); ціна II зони (більше 100 км для споживачів В і Г): ……… (ум. од.); ………..(ум. од.). 6. Зіставити в табл. 8.5 отримані зональні ціни з вартістю продукції для споживачів А - Г з урахуванням фактичних витрат на доставку та з цінами конкурентів. Таблиця 8.5
З урахуванням всіх розглянутих варіантів встановити доцільність ціни: - для споживачів А і Б – єдину зональну ціну на рівні ...ум. од. Це дозволить запропонувати споживачам А і Б вигідніші умови, ніж у конкурентів; - для споживачів В і Г – ціну франко-відправник на рівні ...ум. од. з окремою оплатою витрат по доставці кожним з них у фактичному розмірі. Встановлення зональної ціни в цьому випадку недоцільно, оскільки пропозиція конкурентів для споживача В виявиться найбільш вигідною. Умова 3. Товарний ринок підприємства складається з двох сегментів: А та Б. У базовому періоді підприємство мало наступні результати (табл. 8.6): Таблиця 8.6 Вихідні дані
Умовні позначення: – обсяг продажу на сегменті ринку А; – обсяг продажу на сегменті ринку Б; – собівартість одиниці продукції; - базова ціна одиниці продукції; – умовно-постійні витрати в собівартості одиниці продукції; – коефіцієнт еластичності попиту за ціною на сегменті ринку А; – коефіцієнт еластичності попиту за ціною на сегменті ринку Б. У базовому періоді реалізація продукції здійснювалася за єдиною ціною на обох сегментах. У планованому періоді підприємство має намір збільшити обсяг виробництва: I – індекс зміни обсягу виробництва; – ємність сегменту ринку А; – ємність сегменту ринку Б. Розрахувати при яких цінах і при якому обсязі продажів на сегментах ринку А і Б підприємство буде мати максимальний прибуток. Етапи розрахунку: 1. Визначити стратегію зміни ціни в сегментах ринку А і Б з урахуванням значень коефіцієнтів еластичності попиту за ціною. Зміну ціни слід розраховувати від базової ціни, а зміну обсягу попиту – від базового обсягу попиту. Зміну ціни можна обчислити за формулою: Збільшення або зниження ціни визначається таким чином: . При цьому збільшення або зниження ціни відповідно призводить до зниження або збільшення обсягу попиту (з урахуванням коефіцієнта еластичності).
З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |