Методичні рекомендації до теми 10 Нормування праці як засіб регулювання робочого часу та міри праці, НУДПСУ

Тема 10 Нормування праці як засіб регулювання робочого часу та міри праці

Мета теми: вивчення сутності процесу нормування праці, встановлення його ролі та значення. 

За даною темою вивчаються наступні питання:

1. Сутність і значення нормування праці, об’єкти нормування праці.

2. Класифікація витрат робочого часу, структура нормованого і ненормованого робочого часу.

3. Система нормативів і норм праці.

4. Методи дослідження витрат робочого часу: фотографія робочого часу, хронометраж, їх різновиди.

5. Методи встановлення норм праці.

6. Методи розрахунку норм праці у різних типах виробництва.

7. Розкрити основні шляхи вдосконалення нормування праці.

8. Охарактеризувати основні методи дослідження трудових процесів.

9. Охарактеризуйте норми робочого часу, що регламентуються Кодексом законів України про працю.

10. Яким чином здійснюється облік виконання норм окремими робітниками і бригадами. 

Після вивчення даної теми Ви зможете:

1. Визначати значення і основні завдання нормування праці.

2. Характеризувати об’єкти нормування праці.

3. Розкривати структуру витрат робочого часу.

4. Вирізняти, що таке нормативи праці, і які є види нормативів праці.

5. Характеризувати основні методи дослідження затрат робочого часу.

6. Характеризувати сутність фотографії робочого часу та хронометражу.

7. Визначати структуру технічно-обґрунтованої норми часу, та методику розрахунку норми часу в різних типах виробництва.

8. Характеризувати методи встановлення норм.

9. Володіти навичками розрахунку технічно обґрунтованих норм праці: норм часу, норм виробітку, норм обслуговування, норм часу на обслуговування, норм чисельності та виявлення резервів підвищення норм виробітку та зменшення норм часу, визначення їх взаємозв’язку.

Ключові слова і терміни 

Нормування, процес нормування, об’єкти нормування, режими праці та відпочинку, виробничий процес, виробнича операція, трудовий рух, трудовий прийом, трудова дія, структура витрат робочого часу, хронометраж, фотографія робочого часу, фотохронометраж, норми праці, нормативи, норми часу, норма виробітку. Норма обслуговування, норма керованості, нормоване завдання, норма чисельності, методи нормування. 

Методичні рекомендації до вивчення питань даної теми 

Нормування праці — це вид діяльності з управління виробництвом, пов'язаний з визначенням необхідних затрат праці і п результатів, контролем за мірою праці.

Нормування праці — складова організації праці і виробництва.Норми праці є основою системи планування роботи підприємства та його підрозділів, організації оплати праці персоналу, обліку затрат на продукцію, управління соціально-трудовими відносинами тощо.

Виробнича операція — це частина виробничого процесу, що виконується стосовно певного предмета праці одним робітником або групою робітників на одному робочому місці. Елементами операції є: установка, технологічний і допоміжний переходи, позиція. Установка — це одноразове закріплення оброблюваної заготовки або деталі. Позиція характеризується фіксованим положенням предмета праці, де він підлягає технологічному впливу устаткування. Перехід — це частина операції, що характеризується незмінністю установки та позиції, режиму роботи устаткування та інструменту.

Під час виконання виробничої операції працівник застосовує певні трудові прийоми, дії, рухи.

Трудовий рух — це одноразове переміщення робочого органу людини — руки, ноги, корпуса тощо (наприклад, протягнути руку до інструмента, взяти інструмент).

Трудова дія — сукупність трудових рухів, що виконуються без перерви одним або кількома робочими органами людини за незмінних предметів і засобів праці (наприклад, взяти деталь ).

Трудовий прийом — сукупність трудових дій, що виконуються за незмінних предметів і засобів праці і становлять технологічно завершену частину операції (наприклад, установка заготовки в пристосування).

Залежно від особливостей виробництва об'єктами нормування можуть бути: обсяг роботи за певний період часу — годину, зміну, місяць (наприклад, на видобувних та апаратурних процесах, допоміжних роботах на промислових підприємствах); зона обслуговування (для багатоверстатників у текстильній промисловості, на обробних процесах з багатоверстатним обслуговуванням у машинобудуванні); чисельність персоналу (обслуговування потужних технологічних, енергетичних, транспортних систем тощо).

Затрати робочого часу поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих належать необхідні для даних конкретних умов затрати основного і допоміжного часу, часу обслуговування робочого місця, на відпочинок та особисті потреби, регламентовані перерви з організаційно-технічних причин, підготовчо-завершальний час. Сумарна величина цих затрат часу на одиницю продукції є штучно-калькуляційним часом ( t_ШК ),

t _ШК = t_О + t_Д + t_ОБ + t_ВОП + t_ПР + t_ПЗ;            (1)

де t_О — основний час;

t_Д — допоміжний час;

t_ОБ — час обслуговування робочого місця;

t_ВОП — час на відпочинок та особисті потреби;

t_ПР — час нормованих перерв з організаційно-технічних причин;

t_ПЗ — підготовчо-завершальний час на одиницю продукції.

На підприємствах застосовують різні види норм праці. Найпоширеніші з них такі:

а) норми часу, які визначають кількість робочого часу, потрібного для виготовлення одиниці продукції або для виконання певного обсягу робіт;

б) норми виробітку, які визначають кількість продукції або обсяг роботи, які мають бути виконані за одиницю робочого часу. Норми виробітку вимірюються в натуральних одиницях (штуках, метрах тощо) і виражають необхідний результат діяльності працівників;

в) нормоване завдання, що визначає необхідний асортимент і обсяг робіт, що мають бути виконані одним працівником або групою (бригадою, ланкою) за даний відрізок часу (зміну, добу, місяць). Нормоване завдання, як і норма виробітку, визначає необхідний результат діяльності працівників. Проте нормоване завдання можна установлювати не тільки в натуральних одиницях, а й у нормо-годинах, нормо-гривнях;

г) норми обслуговування, які визначають кількість одиниць устаткування, робочих місць, квадратних метрів площі тощо, які обслуговуються одним робітником або бригадою;

д) норми чисельності робітників, за якими встановлюють кількість робітників тієї чи іншої категорії, потрібну для виконання певного обсягу робіт;

е) норми керованості (кількості підлеглих) визначають кількість працівників, яка має бути безпосередньо підпорядкованою одному керівникові.

Норми затрат робочого часу за ступенем обґрунтованості поділяються на технічно обґрунтовані й дослідно-статистичні.

Найпоширенішими на підприємствах методами дослідження трудових процесів є: хронометраж, фотографія робочого часу, фотохронометраж. При цьому фактичні затрати часу вимірюються за допомогою секундомірів, хронометрів, годинників, хронографів.

Усі методи дослідження затрат робочого часу складаються з таких основних етапів:

-  підготовка до спостереження;

-  проведення спостереження;

-  оброблення даних;

- аналіз результатів і підготовка пропозицій щодо удосконалення організації праці.

Методика встановлення норм часу залежить насамперед від типу виробництва (масове, серійне, дрібносерійне, індивідуальне), рівня механізації праці робітників, а також від форми організації праці. 

Норма праці — конкретна форма впровадження міри праці, тобто кількість робочого часу, об’єктивно необхідна для виконання конкретної роботи, конкретним робітником у конкретних організаційно-технічних умовах виробництва.. Норми праці поділяються на такі види:

1. Норма часу (Нч) - це кількість робочого часу, об’єктивно необхідна для виконання одиниці конкретної роботи або виготовлення виробу. Розрізняють норми штучного, штучно-калькуляційного часу, часу на партію виробів.
2. Норма виробітку (Нв) - кількість одиниць продукції в натуральних показниках, яку має виготовити робітник за певний проміжок робочого часу (година, зміна, декада, місяць), виходячи з установленої норми часу.
3. Норма обслуговування (Ноб) - кількість виробничих об’єктів, що їх має обслуговувати робітник (бригада) за одиницю робочого часу.
4. Норма часу обслуговування (Нч.об) - це час, необхідний для обслуговування конкретного об’єкта на протязі зміни.
5. Норма чисельності (Нчис.) - це кількість працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідна для обслуговування встановленої одиниці або виконання обсягу робіт у конкретних організаційно-технічних умовах.

Нормативи часу — такий вид нормативів, за допомогою яких визначається тривалість виконання окремих складових норм часу — підготовчо-завершального, основного, допоміжного, обслуговування робочого часу і часу перерв на відпочинок та особисті потреби робітника.

Нормативи обслуговування — нормативи, за допомогою яких визначається кількість об’єктів, що підлягають обслуговуванню пев­ною кількістю працівників.

Нормативи чисельності — нормативи, за допомогою яких визначається кількість працівників, достатня для якісного виконання певного обсягу робіт або функцій.

Нормативи підлеглості — нормативи, призначені для визначення співвідношень між кількістю керівників та їх підлеглих працівників.

Метод нормування — чітко визначений у методичному відношенні підхід до встановлення норм праці тим чи іншим способом.

Вище зазначені норми можуть бути розраховані наступним чином.

1. Норми часу.

1.1. Технічно - обґрунтована норма включає такі елементи:

де - норма часу, хв.;

- основний час, хв.;

- допоміжний час, хв.;

- час на обслуговування, хв.;

- час перерв на відпочинок та особисті потреби, хв.;

- підготовчо-завершальний час, хв.;

- час перерв, зумовлених особливостями техніки, технології та організації виробництва.

1.2. Норма штучного часу розраховується на 1 операцію або на одиницю продукції, складається з норми основного часу і допоміжного часу, часу на обслуговування робочого місця і часу перерв на відпочинок і особисті потреби робітника, розраховується за формулою (1.1).

Якщо _. та  беруться у відсотках від оперативного часу тоді формула (1.1) буде мати наступний вигляд:

де - норма штучного часу, хв.;

- оперативний час, хв.;

- час обслуговування робочого місця у % до оперативного часу;

- час на відпочинок та особисті потреби у % до оперативного часу.

Слід також враховувати, що оперативний час (_.) складається з основного та допоміжного часу, тобто:

Т_оп..= Т_о+Т_доп.;               (3)

1.3. Норма часу на партію виробів ( ) визначається за формулою:

де n - кількість виробів у партії;

 - підготовчо- завершальний час на партію виробів, хв.;

1.4. Норма штучно - калькуляційного часу (тобто повні витрати на випуск одиниці продукції) (Н _шт.к. ). Вона враховує повні витрати часу у тому числі підготовчо - завершальний час на одиницю продукції.

2. Норма виробітку.

2.1. Норма виробітку(Н_в) у загальному вигляді розраховується за формулою:

де Н_ч - встановлена норма часу на одиницю продукції, год., хв.

2.2. Розрахунок норми виробітку по нормі штучного часу:

2.3. Розрахунок норми виробітку по нормі оперативного часу:

Між нормою часу та нормою виробітку існує зворотній зв’язок, тобто із зменшенням норми часу збільшується норма виробітку, але не в однаковій мірі.

Так якщо y - це збільшення норм виробітку у відсотках, а x - це зменшення норм часу, теж у відсотках в такому разі:

3. Норма обслуговування.

3.1 Норма обслуговування () розраховується за формулою:

де - норма часу обслуговування одиниці обладнання.

де Н_ч - час виконання основних функцій на одиницю роботи, прийняту за одиницю вимірювання;

О - кількість одиниць обсягу роботи на одиницю устаткування, що обслуговується робітником (кількість одиниць ремонто – складності в одній фізичній одиниці устаткування, що припадає на один верстат за зміну тощо);

К - коефіцієнт враховуючий виконання допоміжних функцій, а також враховує час на відпочинок і особисті потреби.

Норма часу обслуговування розраховується за нормативами або за допомогою хронометражу.

4. Норма чисельності.

4.1 Норма чисельності розраховується за формулою:

де О - кількість обслуговуваних одиниць обладнання (об’єм робіт на об’єкті);

Н_{ч..обсл..} – норма часу на обслуговування одиниці обладнання.

4.2. На підприємствах у цехах, бригадах а також по окремих робітниках розраховується рівень виконання норм виробітку двома методами:

1 метод:

де - відсоток виконання норм виробітку;

- нормативний час на виконання обсягу робіт;

- фактичний час роботи.

2 метод:

де - фактичний обсяг робіт;

- плановий обсяг робіт за встановленими нормами.

Коефіцієнт ущільнення робочого часу внаслідок усунення усіх видів втрат (К4)

де К1 - коефіцієнт ефективного використання робочого часу

К2 - коефіцієнт неприхованих (явних) втрат робочого часу:

К3 - коефіцієнт прихованих втрат робочого часу.

К1+К2+К3=1               (18)

Коефіцієнт ущільнення робочого дня (К_УЩ)

де – сума тривалості витрат, які можна усунути

Коефіцієнт використання робочого часу

Коефіцієнт завантаження робітника

Коефіцієнт підвищення продуктивності праці

Кількість моментоспостережень (М) необхідна при вивченні витрат робочого часу:

деК – питома вага затрат робочого часу на безпосереднє виконання виробничого завдання (коефіцієнт завантаження робітників)

Р – задана або припустима величина відносної похибки результатів спостереження (може коливатися в межах 3-10%)

а – коефіцієнт, що характеризує ймовірність невиходу помилки спостереження за встановленої межі:

- для стабільного трудового процесу (великосерійне та масове виробництво) а=1,4, тобто а²=2

- для нестабільного трудового процесу(серійне та дрібносерійне виробництво) а=1,75, тобто а²=3

Рівень виконання норм часу (виробітку) :

- на базі календарно відпрацьованого робочого часу

де - Виконаний обсяг робіт за діючими нормами (нормо-години);

- кількість нормо-годин, витрачених додатково через відхилення від нормативних умов праці;

- кількість нормо-годин, витрачених на виправлення бракованої продукції не з вини робітника

- на базі фактично відпрацьованого часу

де - внутрішньо змінні простої, год.

- кількість годин надурочної роботи, якщо вони мали місце 

Виконайте завдання за опрацьованими питаннями

1. Складіть схему витрат робочого часу;

2. Проаналізуйте структуру фотографії робочого часу.

3. На основі заданої організаційно-технічної структури підприємс­тва обґрунтувати поділ праці, визначивши його вид та кооперу­вання.

4. Провести хронометраж друкування тексту обсягом 0,5 д.а. (приготування страви, написання реферату, інше) і визначити норму часу для даної роботи.

5. На основі таких даних розрахуйте норми часу: основний час становить 5 хв, допоміжний час — 2,6 хв, час на обслуговування робочого місця — 0,15 хв, час на відпочинок робітника — 0,22 хв, підготовчо-завершальний час на одиницю продукції — 0,5 хв, кількість деталей у партії — 80 шт.

6. Розрахуйте, як зміниться норма часу (відсотків, хвилин), якщо: норма виробітку збільшилась з 72 до 85 деталей за зміну тривалістю 480 хв.

Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте основні види бригадної форми організації пра­ці.

2. В чому полягає різниця між нормами і нормативами?

3. Що слід розуміти під мікроелементним нормуванням і для чого воно застосовується? 

Тести для самоконтролю 

1. Технічне нормування праці являє собою:

a) вид діяльності з управління підприємством;

b) комплекс технологічних робіт;

c) технологічні прийоми та методи;

d) складання нормативних планів.

2. Структура технічно обґрунтованої норми часу включає:

a) час виконання оперативної роботи;

b) час на відпочинок;

c) час обслуговування робочого місця;

d) підготовчо-завершальний час;

e) час на заняття з техніки безпеки;

f) всі відповіді є правильними.

3. Норма штучного часу (Ншт) розраховується наступним чином:

a) Ншт=Тосн.+Тдоп.+Тобс.+Тв.о.п.;

b) Ншт=Тсп.+Тобсл.+Тв+Тпер.тех.;

c) Ншт=Ттех.+Торг.+Тпер.тех.;

d) Ншт=Тк.+Тп-з.

4. Оперативний час (Топ.) складаєтьсяз:

a) Топ.=Тосн.+Тобс.;

b) Топ.=Тосн.+Тдоп.;

c) Топ.=Тосн.+Тв.;

d) Топ.=Тп-з+Торг.+Ттех.

e) Топ.=Тосн.+Тобс.;

5. Кількість робочого часу, необхідна для виконання однієї виробничої операції (роботи) або виготовлення одиниці продукції це:

a) норма виробітку;

b) норма часу;

c) норма обслуговування;

d) виробіток. 

Рекомендована література

Основна [2, 4, 6, 7, 13, 14, 16, 17, 20, 21, 22, 23, 25, 26, 30, 31, 32]

Додаткова [1, 18, 24, 25, 26, 27, 30, 32]

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!