Методичні рекомендації до теми 3 Ринок праці та його регулювання, НУДПСУ

Тема 3 Ринок праці та його регулювання

Мета теми: дослідити сутність, зміст та елементи ринку праці. Визначити загальні риси сучасних моделей ринку праці, та визначити схожі риси з вітчизняним ринком праці. 

За даною темою вивчаються наступні питання:

1. Поняття ринку праці, його сутність, зміст та структура.

2. Умови виникнення і ефективного функціонування ринку праці.

3. Елементи ринку праці.

4. Кон’юнктура ринку праці, та її види.

5. Функції і сегментація ринку праці.

6. Стан сучасного ринку праці в Україні.

7. Державне регулювання ринку праці в Україні.

8. Сутність основних моделей ринку праці (Японської, Шведської та Американської), їх переваги та недоліки.

9. Специфічні риси товару “робоча сила”.

10. Інфраструктура ринку праці. 

Після вивчення даної теми Ви зможете:

– Характеризувати поняття ринку праці, його сутність, зміст та структуру.

– Пояснити умови виникнення і ефективного функціонування ринку праці.

– Характеризувати основні елементи ринку праці, його кон’юнктуру.

– Характеризувати інфраструктуру ринку праці.

– Визначати функції і сегментацію ринку праці.

– Визначати основні інструменти державного регулювання ринку праці в Україні.

– Розкрити сутність основних моделей ринку праці (Японської, Шведської та Американської), поясніть їх переваги та недоліки.

– Аналізувати сучасний стан ринку праці України. 

Ключові слова і терміни

Ринок праці, робоча сила, найм, найманий робітник, роботодавець, ціна на робочу силу, вартість робочої сили, попит на робочу силу, пропозиція робочої сили. 

Методичні рекомендації до вивчення питань даної теми

Вивчення теми розпочинають із активізації знань у напрямку таких важливих економічних категорій як «ринок» та «праця». На цій основі формують поняття «ринок парці». Зауважимо, що ринок праці є важливою складовою всієї ринкової системи.

Ринок — це сукупність економічних відносин з приводу купівлі—продажу товарів, яким властива економічна незалеж­ність, свобода у виборі суб'єктів ринку (продавців і покупців), вільне ціноутворення в умовах конкурентного середовища.

Ринок праці впливає на розвиток народного госпо­дарства, діє в певних напрямах, проявляється в різно­манітних формах і виконує різні функції. Під останніми розуміють рід та вид діяльності. Сучасний ринок праці виконує такі функції: суспільного поділу праці, інформаційну, посередницьку, ціноутворюючу, стимулюючу, оздоровлюючу, регулюючу.

Певною мірою ринок впливає на форму­вання пропорцій суспільного виробництва, розвиток регіонів, сприяючи переміщенню робочої сили з одних регіонів, галузей в інші більш ефективні. Ринок праці регулює надлишки трудових ресурсів, їх оптимальне роз­міщення, а, отже, і ефективне використання.

Елементами ринку праці виступають: товар, попит, пропозиція та ціна робочої сили. Співвідношення попи­ту, пропозиції і ціни робочої сили визначають кон'юнк­туру ринку праці.Попит на робочу силу — це суспільна - платоспроможна потреба в робочій силі. Він визначається обсягом і струк­турою суспільного виробництва, рівнем продуктивності праці, кон'юнктурою ринків капіталу, товарів та послуг, ціною робочої сили, а також правовими нормами, що регламентують її використання, та іншими умовами.

Пропозиція робочої сили являє собою контингент пра­цездатного населення, що пропонує роботодавцю свою здатність до праці в обмін на фонд життєвих благ. На неї впливають: демографічна ситуація, характер і зміст пра­ці, інтенсивність вивільнення робочої сили, ефектив­ність функціонування системи підготовки і перепідго­товки кадрів, система оплати праці, кон'юнктура ринків капіталу, товарів та послуг тощо.

Ціноутворення на ринку праці має свої специфічні особливості. Заробітна плата найманого працівника по­винна включати в себе не тільки ціну його праці, а й ви­трати на утримання непрацездатних членів його сім'ї. Нижньою межею коливання ціни робочої сили є вартість робочої сили. Навіть якщо вона спускається нижче цього рівня, то це тимчасове явище не стійке у часі. Верхній рівень ціни робочої сили обмежується величиною знову створеної вартості. Він не може перевищувати останню, бо це призведе до банкрутства підприємства.

Товар «робоча сила» — не однорідний за соціальними, економічними, демографічними, національними, етніч­ними, професійно-кваліфікаційними, майновими й ін­шими ознаками. Робоча сила — товар специфічний.

Специфічність його полягає в тому, що він, з одного боку, є живим організмом, з власним характером, психо­логією, прагне до самовираження, потребує соціального захисту при несприятливій кон'юнктурі ринку праці, диференційного і індивідуального підходу, а з іншого він є виробничим ресурсом.

Сегмен­тація ринку праці — це розподіл, розбивання ринку робочої сили на окремі групи за певними критеріями, залежно від поставленої мети вивчення, аналізу чи управління.

Ринок праці сегментується за такими принципами: територіальний (географічний), професіонально-кваліфі­каційний, соціальний, за ланками суспільною вироб­ництва, за кількісним співвідношенням покупців та про­давців товару «робоча сила», за умовами конкуренції.

З точки зору територіального підходу виділяють такі ринки праці:

—внутрішній — місцевий, регіональний, національний;

—зовнішній — транснаціональний та світовий.

Залежно від професій виділяють ринок:

— робочих кадрів (працівники переважно фізичної праці) наприклад, ринок верстатників, зокрема, токарів, шліфувальників та ін.

— спеціалістів та керівників (працівників переважно нефізичної праці).

З точки зору ланки суспільного виробництва виділяють ринки праці:

— внутріфірмовий, тобто ринок праці підприємства, фірми, установи, організації тощо;

— галузевий;

— національний. Даний тип ринку праці співпадає з однойменним типом ринку за територіальною ознакою.

Залежно від кількісного співвідношення покупців та про­давців товару «робоча сила», ринок праці, подібно до то­варного, може бути:

— монополією, монопсонією, олігополією, поліполією.

З точки зору умов конкуренції розрізняють ринки праці:

— необмеженої конкуренції (повної конкуренції, віль­ний ринок);

— обмеженої конкуренції (неповної конкуренції). Кожному з типів ринків притаманний свій механізм ціноутворення відповідно до співвідношення попиту та пропозиції. 

Виконайте завдання за опрацьованими питаннями

1. Класифікуйте ринки праці.

2. Проаналізуйте подібність та відмінність сучасних моделей ринків праці з ринком праці України. 

Питання для самоперевірки

1. Розкрийте різні точки зору на питання «Що купується та продається на ринку праці?».

2. Як визначається ціна робочої сили на ринку праці?

3. У чому сутність процесу обміну на ринку праці? 

Тести для самоконтролю

1. До елементів ринку праці відносять:

a) робочу силу;

b) заробітну плату;

c) попит і пропозицію робочої сили;

d) служби зайнятості;

e) відділи кадрів на підприємстві.

2. Розподіл робітників та робочих місць на групи за об’єднуючими їх ознаками називають:

a) розмежуванням;

b) суспільним поділом;

c) сегментуванням;

d) кооперацією.

3. Непрацюючий чоловік, який сподівається незабаром отримати роботу, є в системі обліку трудових ресурсів:

a) зайнятим;

b) безробітним;

c) не врахованим у складі економічно активного населення;

d) не повністю зайнятим;

e) тим, хто втратив надію знайти роботу.

4. Працівник нездужає та тимчасово не працює і є в системі обліку трудових ресурсів:

a) зайнятим;

b) безробітним;

c) не врахованим у складі економічно активного населення;

d) не повністю зайнятим;

e) тим, хто втратив надію знайти роботу.

5. Робітник, який звільнений добровільно, але поки ще не знайшов роботу, належить до категорії безробітних, охоплених:

a) фрикційною формою безробіття;

b) структурною формою безробіття;

c) циклічною формою безробіття;

d) всі відповіді невірні. 

Рекомендована література

Основна [2, 4, 10, 11, 13, 14, 16, 17, 20, 21, 22, 23, 25, 26, 28, 30, 31, 32]

Додаткова [2, 4, 13, 18, 20, 23, 24, 27, 28, 33]

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!