Методичні рекомендації до теми 2 Праця, як сфера життєдіяльності людини та провідний чинник економічної діяльності, НУДПСУ

Тема 2 Праця, як сфера життєдіяльності людини та провідний чинник економічної діяльності

Мета теми: дослідження сутності соціально-економічної категорії «праця», її характеристики, елементи, види в контексті важливої ролі в історичному розвитку виробництва та суспільства. 

За даною темою вивчаються наступні питання:

1. Поняття і сутність соціально-економічної категорії “праця” та її роль у життєдіяльності суспільства.

2. Праця як предмет наукового та економічного дослідження.

3. Зміст і характер праці, її основні показники.

4. Функції праці у системі людської життєдіяльності.

5. Процес праці, його складність та багатоаспектність, основні елементи процесу праці.

6. Форми прояву процесу праці та види праці.

7. Основні історичні віхи розвитку науки про працю. 

Після вивчення даної теми Ви зможете:

- розкривати сутність ключових понять теми;

- характеризувати сутність категорії “праця” та визначати їїроль у життєдіяльності суспільства;

- характеризувати соціально-економічну роль праці в історичному розвитку виробництва та суспільства;

- визначати функції праці у системі людської життєдіяльності;

- характеризувати процес праці, його основні елементи та форми прояву;

- визначати зміст і характер праці, класифікувати різні види праці на основі цих характеристик. 

Ключові слова і терміни

Праця, абстрактна праця, конкретна праця, жива праця, уречевлена праця, зміст праці, характер праці, процес праці, засоби праці, предмети праці, організація праці, технологія. 

Методичні рекомендації до вивчення питань даної теми 

На початку вивчення даної теми встановлюють сутність такого важливого поняття як «праця». Праця є важливою і універсальною категорією, вивченням якої займаються різні галузі людського пізнання. В сучасній літературі зустрічаються такі підходи до визначення сутності економічної категорії «праця»:

Праця – це цілеспрямована діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і культурних цінностей.

Праця – це доцільна, свідома, організована діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, для задоволення суспільних і особистих потреб людей.

Праця це цілеспрямована діяльність людини, яка спрямована на видозміну та пристосування предметів природи для задоволення людських потреб.

Праця – це процес перетворення ресурсів природи в цінності і блага, що здійснюється і керується людиною.

Праця – це процес прикладання людиною фізичних і розумових зусиль для одержання корисного результату у задоволенні матеріальних та духовних потреб.

Праця – це складна соціально-економічна категорія яка є не просто взаємодією людини і природи а і суспільною формою праці.

Доречним буде пригадати, що вплив людини на оточення посередництвом праці розкривається наступними її функціями:

- участь у виробництві благ, спрямованих на задоволення потреб людини;

- формування громадського багатства і розвиток суспільства;

- розвиток людської співдружності, суспільного прогресу, науки й культури;

- формування людини як особистості, спосіб людського самовираження.

Роль праці в системі людської життєдіяльності випливає з покладених на неї функцій. Праця відіграє надзвичайно важливу роль у розвитку людського суспільства. Широко відоме твердження про те, що саме праця створила людину і саме вона є джерелом усякого багатства. Таку її важливість відображають наступні твердження:

- праця – це першооснова і необхідна умова життя людей і суспільства;

- праця – це основа життєдіяльності і розвитку суспільства.

Працюючи людина змінює себе, навколишній світ, намагаючись його вдосконалити та пристосувати до своїх потреб. В результаті цього людина сама змінюється, реалізується, самовиражається та самовдосконалюється.

Варто пригадати з попередньо вивчених курсів, що становлення праці та її удосконалення відбувалось на протязі багатьох тисячоліть разом з розвитком і самої людини, і суспільства взагалі. Цей процес триває і сьогодні. Нині праця є основною та неодмінною умовою життєдіяльності людей. Впливаючи на природне оточення, змінюючи та пристосовуючи його до своїх потреб, люди не тільки забезпечують своє існування, але і утворюють умови розвитку й прогресу суспільства.

Будь-який процес праці передбачає наявність наступних умов, або складових частин:

1) предмету праці - речовини природи або предмету, на який вже здійснено вплив праці, або об'єкту надання послуг, на які спрямована трудова діяльність працівника з метою надання їм нових якостей, що корисні людині;

2) засобів праці - усього того, за допомогою чого працівник впливає на предмет праці і що створює йому необхідні умови для праці;

3) технології діяльності, або способу впливу на предмет праці (цілеспрямована діяльність передбачає наявність знань і вміння з тої чи іншої роботи);

4) організації праці - певного порядку побудування та здійснення трудового процесу, який складається із системи взаємодії працівника з предметами та знаряддями праці і виробничої взаємодії людей;

5) самої праці - процесу усвідомленого впливу людини па предмет праці з використанням необхідних засобів, технології й організації з метою надання йому якостей, що задовольняють ті чи інші потреби.

Форми виявлення праці спостерігаються у трудовому процесі. Вони характеризуються:

- по-перше, витратами людської енергії - це біологічний аспект і праці;

- по-друге, взаємодією працівника з засобами виробництва - це організаційно-технологічний аспект праці;

- по-третє, виробничою взаємодією працівників одного з другим тут виявляється організаційно-соціальний бік праці.

Кожна з указаних форм проявляє економічний аспект: будь-які рішення із зміни біологічного-змісту процесу праці, а також процесів взаємодії працівників із засобами виробництва і одного з другим відбиваються на обсязі витрат праці, а отже, і на загальних економічних показниках пильності (продуктивності праці, прибутку, заробітній платі тощо). Тому економіка праці розглядає усі виявлення праці та їх економічний результат.

Форма організації праці у значній мірі визначає характер і зміст праці, а також порядок взаємодії між працівниками. Відрізняють індивідуальну і колективну організацію праці. Форми розподілу праці і функціональний, технологічний, професійний, кваліфікаційний) і відповідні їм форми кооперації праці також характеризують особливості взаємодії між працівниками.

Аналізуючи структуру суспільної праці, можна виділити такі категорії, як "зміст праці" та „характер праці".

Зміст праці відображає розподіл конкретних трудових функцій (виконавчих, контрольно-регулюючих)на робочому місці і визначається сукупністю операцій, які виконуються. Ці функції визначені розвитком засобів праці, організацією праці, рівнем суспільного і професійного розподілу праці, майстерністю самого робітника. Зміст праці відображає виробничо-технічний бік праці, демонструє рівень розвитку продуктивних сил, технічних засобів поєднання особистого і матеріального елементів виробництва, тобто розкриває працю перш за все як процес взаємодії людини з природою засобами і предметами праці в процесі роботи.

Характер праці дозволяє розглядати її з точки зору суспільних умов виробництва: форм і методів залучення членів суспільства до праці; типу суспільної формації праці; відношення працівників до праці.

Отже, характер праці відображає те особливе, що притаманне суспільній праці у кожній суспільно-економічній формації і визначено типом пануючих у суспільстві виробничих відносин. 

Виконайте завдання за опрацьованими питаннями

1. Складіть схему процесу праці.

2. Класифікуйте вивчені види праці. 

Питання для самоперевірки 

Пригадайте історичні віхи розвитку науки про працю. 

Тести для самоконтролю

1. Процес праці складається з наступних елементів:

a) праці;

b) предметів праці;

c) засобів праці;

d) правильні відповіді а), б), с);

e) правильні відповіді б) та с).

2. Доцільна, свідома та організована діяльність людини, яка спрямована на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення суспільних і особистих потреб має назву:

a) праця;

b) господарська діяльність;

c) виробництво;

d) ринок праці;

e) суспільний поділ праці.

3. Елементами процесу праці є:

a) предмети праці та засоби праці;

b) продуктивність праці та виробіток;

c) виробіток та трудомісткість;

d) всі відповіді є правильними.

4. Праця поділяється на ту, що вимагає тривалої підготовки, не вимагає значної підготовки та не вимагає підготовки залежно від:

а) виду діяльності;

б) від рівня освіти;

в) ступеня механізації;

г) умов праці.

5. Що виступає однією з найважливіших форм самовираження, само актуалізації й самовдосконалення людини?

а) робота;

б) діяльність;

в) праця;

г) виробництво.

Рекомендована література

Основна [1, 2, 13, 14, 16, 17, 20, 21, 22, 23, 25, 26, 30, 31, 32]

Додаткова [18, 24, 25, 27, 28, 33]

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!