Завдання 14 Проблема свідомості у філософії, НУДПСУ

Т. 4.: Філософія свідомості

Завдання 14 Проблема свідомості у філософії

Приступаючи до вивчення даної теми, необхідно замислитись над тим, яку роль відіграє свідомість, ширше - духовні процеси в житті людини, як вони впливають на діяльність людини, на її місце у світі, на її самоутвердження. Ознайомтесь із положеннями відомого філософа і визначте своє до них ставлення:

"Філософія вчить нас все відшукувати у свідомому людському Я. Вперше через Я входить порядок та гармонія в мертву, несформовану масу. Лише через людину поширюється навколо неї та до границь її спостереження панування правил, які вона сама створює, її спостереження вказують у нескінченній багатоманітності кожній речі своє місце, вона вносить єдність у різноманітне... Такою є людина, якщо ми розглядаємо її як лише спостерігаючий розум; чим же вона є, якщо ми мислимо її як практично-діючу? — Там, де вона проходить, пробуджується природа... Вже її власне тіло є найбільш одухотвореним серед того, що створила природа. Людина приписує сировині організовуватись згідно її ідеалу та надати їй ті матеріали, в яких вона відчуває потребу. Для неї виростає те, що раніше було холодним та мертвим..".

(І.Г.Фіхте)

Зверніть увагу на те, що сила людини подається як її здатність з допомогою свідомості перетворювати природний процес на впорядкований, підпорядкований людським намірам. Подумайте і над тим, як в даному фрагменті характеризується свідомість, в яких її можливостях, рисах та проявах.

Щоби мати додатковий матеріал для вирішення цих питань, порівняйте між собою два підходи до окреслення місця і ролі проблеми свідомості у філософії, спробуйте з'ясувати їх відмінності:

"Поняття духу займає у філософії центральне місце. Без нього ця дисципліна втратила би сенс, оскільки сам факт філософствування передбачає наявність духу. Духовний світ – це є центр свідомості, відповідальності та свободи, що протистоїть вимогам природи. Самоаналіз наближає нас до того, що ми розуміємо під духом. У цьому криється велика частка істини, тому що дух осягає лише той, хто відчуває в собі його присутність та розвиває його в самому собі".

(Луїс Фарре)

"Велике основне питання всієї, в особливості новітньої філософії є питання про відношення мислення до буття, духу до природи... Філософи поділились на два великі табори в залежності від того, як вони відповідали на це питання. Ті, що стверджували, що дух існував раніше від природи, утворили ідеалістичний табір. Ті ж, що основним началом вважали природу, приєднались до різних шкіл матеріалізму ".

(Ф.Енгельс)

Спробуйте пояснити, яка із цих позицій:

а) має прямий стосунок до людського життєвого вибору та орієнтування, а яка є більш формальною;

б) яка позиція окреслює свідомість в тих її рисах, які ближчі до життєвої практики кожної людини.

Обґрунтуйте свої твердження.

Вдумливо прочитайте наступне окреслення свідомого, спробуйте визначити, з чим в ньому ви згідні, а з чим - ні:

"Свідомими називаються такі психічні явища та дії людини, які проходять через розум та волю, опосередковуються ними, які, отже, здійснюються із знанням того, що людина робить, думає, відчуває".

(В.Тугарінов)

Вдумайтесь у наведену цитату та спробуйте відповісти на наступні питання: 1) Як змінюється людське ставлення до дійсності внаслідок того, що воно опосередковується знанням? 2) В яких саме словах даної тези підкреслюється опосередковане ставлення людини до дійсності? 3). Які переваги здобуває людина у порівнянні із тваринами внаслідок того, що вона діє свідомо? Подумайте, наскільки окреслені тут ознаки свідомості можуть бути надійно зафіксовані для того, щоби засвідчити реальність людської свідомості.

Для того, щоби осмислити значення свідомості в людському житті, спробуйте прояснити, як свідомість та розум впливають на якості людини, як вони змінюють природні властивості людини; ознайомтесь із наступним міркуванням і проінтерпретуйте його:

"Чуття тварин є більш тонкими, ніж людські чуття, але це є справедливим лише стосовно певних речей, необхідно пов'язаних із потребами тварин, і вони є тоншими саме внаслідок цієї певності, внаслідок вузькості того, у чому тварина зацікавлена. У людини немає нюху мисливського пса чи ворона; але саме тому, що її нюх розповсюджується на всі види запахів, він є вільним, байдужим до якихось спеціальних запахів. Де чуття підноситься над межами чогось спеціального та над своїм зв'язком із потребою, там воно сходить до самостійного, теоретичного сенсу та гідності: універсальне чуття вже судить, універсальна чуттєвість постає духовністю. Навіть найнижчі чуття - смак та нюх - підносяться в людині до духовних, наукових актів ".

(Л.Фейєрбах)

Спробуйте навести конкретні приклади того, як свідомість змінює людину, її природні властивості та виводить людину за межі її природних можливостей. Опрацюйте також твердження, що пояснює як принципову відмінність людської свідомості від тваринної психіки, так і основне її призначення, спробуйте пояснити ці два моменти своїми словами, за допомогою прикладів із життя:

"Свідомість, як уявлений у мисленні план поведінки, зовсім не потрібна до тих пір, поки орієнтація організму залежить безпосередньо від наявного середовища... Свідомість була би в такому разі скоріше перешкодою та тягарем, ніж допомогою для тварини. Одноманітне поле тваринного співжиття, таке як рій або зграя, не утворює навіть у мінімальному ступені умов для виникнення свідомості".

(К.Мегрелідзе)

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!