Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 3058 Завдання 7 Рівні і форми пізнання, НУДПСУ

Завдання 7 Рівні і форми пізнання, НУДПСУ

« Назад

Завдання 7 Рівні і форми пізнання

"Поза сумнівом є те, що усяке наше пізнання починається із досвіду. І справді, чим би це збуджувалась до дії пізнавальна здібність, як не предметами, які діють на наші почуття і частково самі спричиняють уявлення, частково стимулюють наш розсудок порівнювати їх, пов'язувати або відділяти, і в такий спосіб переробляти грубий матеріал чуттєвих вражень у пізнання предметів?... Наше знання виникає з двох основних джерел душі: перше із них є здатність отримувати уявлення, а друга - здатність пізнавати через ці уявлення предмети... Отже, споглядання та поняття є початком усякого нашого пізнання... Без чуттєвості жоден предмет не може бути нам даним, а без розсудку жоден з них неможна було б помислити".

(І.Кант)

Аналізуючи наведений фрагмент І.Канта, з'ясуйте, якими є найперші джерела нашого пізнання, в чому полягає відмінність у їх гносеологічних функціях (тобто яку роль грає кожне із джерел у вибудовуванні знання)?

"Припустимо, що душа є, так би мовити, чистий папір без будь-яких позначок та ідей. Яким же чином вона їх отримує? - На це я відповідаю: із досвіду. Наші спостереження спрямовані або на зовнішні предмети, що відчуваються, або на внутрішні дії нашої душі, які сприймаються та рефлексуються нами самими та постачають нашому розуму увесь матеріал мислення. Ось два джерела, із яких приходять ідеї...".

(Дж.Локк)

Чи співпадають погляди І.Канта та Дж. Локка? В чому можна побачити між ними відмінність? Зверніть увагу на ті положення, що характеризують позицію Дж.Локка як прихильника трактування розуму у якості "табула раса".

Зверніться до тих фрагментів, які окреслюють особливості дії наших певних пізнавальних здатностей.

"Прості ідеї рефлексії - це дії розуму у відношенні інших ідей. Отримуючи перші ідеї через чуття, душа спрямовує свій погляд всередину себе самої і, спостерігаючи свої дії щодо своїх ідей, отримує звідси інші ідеї... Дії, через які розум проявляє свої здібності щодо до простих ідей, головним чином є такими: 1) поєднання кількох простих ідей в одну складну; 2) співставленням простих ідей; 3) відокремлення певних ідей від уcix інших, що їх супроводжують...".

(Дж.Локк)

Зверніть увагу на те, чим відрізняється раціональна пізнавальна діяльність від сприйняття; що включає автор у її найперші здібності? В якому пункті він виділяє абстрагування, як особливість раціонального пізнання? Що таке абстрагування? Які переваги надає воно пізнавальній діяльності розуму?

"Справа почуттів споглядати; справа розсудку - думати. А думати - це значить сполучати у свідомості уявлення. Судження - це сполучення уявлень у свідомості. Отже, думати - значить судити або зводити уявлення до суджень взагалі".

(І.Кант)

Спробуйте прояснити, якою мірою виправдане ототожнення мислення та здатності створювати судження. Що таке судження? Чим воно відрізняється від уявлення? Перечитайте нижче наведений фрагмент і дайте йому оцінку.

"...Розмірковування як здібність людського розуму... с ніщо інше, як підраховування (додавання та віднімання) зв'язків загальних імен з метою помітити та позначити наші думки ".

(Т.Гоббс)

Які особливості абстрактного розмірковування виділяє автор у даному уривку? Який висновок щодо ролі загальних термінів (знаків) можна зробити на підставі наведеного тексту?

"Ми можемо порівнювати два предмети, якщо помітимо, що вони схожі або відмінні. Адже помічати схожість та відмінність - значить судити ".

(Е.Б. де Кондільяк)

Чи згідні ви із тим, що судити - це порівнювати, виділяти схоже та відмінне У сприйнятому? З огляду на наведені вище фрагменти, поясніть, на що, перш за все, спрямовані пізнавальні зусилля раціонального пізнання?

Перечитайте уважно нижченаведений фрагмент Г. Гегеля і з'ясуйте, в чому полягають особливості синтетичного пізнання.

"Синтетичне пізнання, перш за все, переходить від абстрактної тотожності (сприйняття) до відношення або від буття до рефлексії; реальність, якої набуває поняття - це наступний ступінь (пізнавального сходження) ".

(Г. Гегель)

Поясніть, що є реальність, якої набуває поняття? Що, за Г.Гегелем, синтезується у процесі пізнання?

"Поняття та речення отримують сенс або зміст лише завдяки їхнім зв'язкам із відчуттями; зв'язок останніх із першими є суто інтуїтивним, нелогічним за природою...".

(А.Енштейн)

Чи можна із даного міркування вченого зробити висновок про необхідність поєднувати у пізнанні чуттєвий його рівень із раціональним?

"Інтуїція пов'язує логос (мислення) та сенсу с (чуття) ...За допомогою логіки доводять, за допомогою інтуїції винаходять... Логіка говорить нам, що на певному шляху ми, напевне, не зустрінемо перешкод; але вона не каже нам, яким є той шлях, що веде домети. Для цього треба на відстані бачити мету, а здібність, що вчить нас так бачити, є інтуїція ".

(А.Пуанкаре)

Спробуйте окреслити значення інтуїції у процесі формування та синтезування знання. Чи згідні ви із наведеними міркуваннями відомого вченого?

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!