Завдання 3 Структура філософського знання, Функції філософського знання, НУДПСУ
« НазадЗавдання 3 Структура філософського знання, Функції філософського знанняЯкі наведені нижче висловлювання окреслюють основні завдання таких розділів філософського знання, як онтологія, гносеологія, методологія та антропологія? "Відмінність наших думок залежить не стільки від того, що одні люди розумніші за інших, скільки від того, що ми спрямовуємо наші думки різними шляхами та розглядаємо не одні й ті ж самі речі. Бо недостатньо мати добрий розум, головне - добре його застосовувати ". (Р. Декарт) До якого розділу філософії можна віднести те, на чому наголошує Р.Декарт? "[?] не вивчає буття у його конкретних проявах, наприклад, у тварин, рослин і т. і. Вона лише шукає те загальне, що мають всі речі, оскільки вони є чимось; всі вони буття, і це відноситься як до матеріальних, так і до нематеріальних істот ". (Ж.Марітен) "Завдання [?] ~ правильно вказати, як з основної структури людського буття... випливають усі специфічні звершення та справи людини: мова, совість, інструменти, зброя, ідеї праведного і неправедного, держава, керівництво, образотворчі функції мистецтва, міф, релігія, наука, історичність та соціальність". (М.Шелер) "[?]...не розглядає наукове дослідження як самоціль, а робить проблемою ... умови і межі науки у всезагальності людського життя... У час, коли до забобону вірять в науку, саме і визначається те, що напружена увага до істини та методу має неминущу актуальність ". (Х.-Г.Гадамер) Про яку філософську науку йдеться в даному уривку? Які функції філософського знання стверджуються міркуваннями даних філософів? Зверніть увагу на те, що ці мислителі належать до різних історичних епох та напрямів розвитку філософії. Чи залишаються актуальними їхні аргументи для сучасної культурно-історичної ситуації? "Філософія, що поширюється у формі дослідження та освіти, здійснює подвійний вплив. З одного боку, найважливіше у теоретичній установці філософської людини - це справжня універсальність критичної позиції, рішучість не приймати без запитань жодної готової думки, жодної традиції, задля того, щоб одночасно допитуватись всього традиційно визначеного універсуму щодо істини самої по собі, щодо ідеальності... Так ідеальна істина стає абсолютною цінністю, що визначає - через посередництво освітнього руху і при постійному впливі на виховання дітей -універсально перетворену практику... Якщо ідея істини самої по собі стає універсальною нормою всіх діючих у людському житті відносних істин, то це ж саме стосується і всіх традиційних норм, норм права, краси, цінності особистості правителів, цінності людських характерів і т.п. Так паралельно зі створенням нової культури виникає особливе людство і особливе життєве призначення ". (Е. Гуссерль) Зверніть увагу на те, що Е. Гуссерль не обмежує завдання філософії суто теоретичними справами. Які саме галузі практичної життєдіяльності фігурують тут як справа філософії? Які функції при цьому вона виконує? "Розмірковування про активність людини, живе усвідомлення спільного творення, роздуми про положення людини та її долю, про її поведінку, спосіб життя, найбільш жива пройнятість всією драматичністю життєвого досвіду - це і є філософія". (К. Салютатті) Як би ви визначили окреслені тут функції філософії? "... Хто ще здатен схилятися перед образами великих філософських систем, все ж повинен визнати, що варте його почуттів не завжди наукове значення цих систем, але й енергія шляхетного світоспоглядання, або мистецька гармонізація суперечливих ідей, або широта всеохоплюючого споглядання світу, або, нарешті, творча могутність всепов'язуючої роботи думки ". (В.Вільденбанд, "Що таке філософія?", кінець XIX - початок XX ст.) На які особливості філософії наголошено у даному висловлюванні? Як можна позначити окреслені тут функції філософії? "Тож що робила філософія? Вона звільняла людську особистість від зовнішнього насильства і давала їй внутрішній зміст... Звільнила, прояснила та розвинула людину спочатку у її раціональному, потім у її матеріальному елементі... Ця звільняюча діяльність філософії... [ґрунтується] на тій найсуттєвішій та корінній властивості людської душі, в силу якої вона не зупиняється ні на яких межах, не примирюється ні з якими ззовні заданими визначеннями, ні з яким зовнішнім їх змістом... [Філософія] робить людину повністю людиною ". (В.Соловйов) Якою мірою ви згідні із наведеним положенням? В якому сенсі філософія може звільняти людину? Яка це функція філософії? "Мета чи призначення філософії полягає у тому, що завдяки їй ми можемо використовувати для своєї користі плановані нами дії, і на основі наших знань та в міру сил та здібностей планомірно викликати ці дії для примноження життєвих благ... Знання є лише шлях до сили... І будь-яке розумоспоглядання кінцевою метою має певну дію чи практичний успіх ". (Т.Гоббс) Чи згідні ви із таким тлумаченням завдань та функцій філософії? Які аргументи можна навести на підтвердження таких міркувань, або для їх спростування? З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!
|