Семінар 7 Україна в другій світовій війні (1939 – 1945 рр.)

Семінар 7 Україна в другій світовій війні (1939 – 1945 рр.)

Мета: Проаналізувати міжнародну політику напередодні нападу фашистської Німеччини на СРСР, охарактеризувати початок Другої світової війни й оборонні бої 1941-1942 рр., розкрити причини поразки та невдач Червоної армії.

Підкреслити жорстокість фашистського окупаційного режиму. Розкрити специфіку антифашистського Руху Опору на українських теренах в роки війни. Проаналізувати дії Червоної армії щодо вигнання німецько-фашистських загарбників. Визначити наслідки Другої світової війни для українських земель.

Питання для обговорення:

1. Напад нацистської Німеччини на СРСР. Оборонні бої 1941-1942 рр. на території України. Причини поразки та невдач Червоної армії.

2. Окупаційний режим на українських територіях.

3. Антифашистський Рух Опору в Україні: організація і специфіка діяльності.

4. Наслідки Другої світової війни. 

Методичні вказівки до семінару:

Розкриваючи перше питання, пов‘язане з нападом Німеччини на Радянський Союз, потрібно обґрунтувати причини поразок Червоної армії, основні оборонні операції на території України впродовж 1941 – 1942 рр.

Не повинен залишитися поза увагою факт проголошення з ініціативи ОУН Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р. у Львові та ставлення до нього керівництва фашистської Німеччини.

Характеристику другого питання щодо окупаційного режиму, необхідно зосередити на заходах щодо територіального розчленування України, політиці окупаційних властей у сфері економіки, політичної діяльності, духовного життя, прав людини, звернути увагу на план «Ост», що передбачав нещадну експлуатацію українських ресурсів, розроблений ще до нападу на СРСР.

Щодо висвітлення третього питання, в першу чергу слід звернути увагу на основні складові Руху Опору в українських землях – комуністичне підпілля, партизанський та націоналістичний рухи. Студентам необхідно знати специфіку організації та діяльності двох течій Руху Опору – основні осередки діяльності партійних і комсомольських підпільних організацій, партизанських загонів і з‘єднань, особливості утворення та боротьби Української повстанської армії у тилу ворога. При цьому важливо проаналізувати відносини між партизанським рухом і рухом ОУН-УПА, роль їх у всенародній боротьбі проти фашизму та визволенні українських земель.

У четвертому питанні студенти повинні чітко простежити процес вигнання німецько-фашистських загарбників, мати уявлення про наступальні операції Червоної Армії на території України, дати характеристику діяльності працівників науки та культури в радянському тилу, зробити висновки щодо втрат України в ході Другої світової війни та внесок українського народу у справу розгрому фашистської Німеччини. 

Ключові поняття і терміни

Друга Світова війна, план «Барбаросса», план «Ост», бліцкриг, Велика Вітчизняна війна, окупаційний режим, рейхскомісаріат «Україна», Трансністрія, дистрикт «Галичина», Голокост, колабораціонізм, радянський Рух Опору, націоналістичний Рух Опору, Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 р., УПА, «Поліська Січ», Український штаб партизанського руху (УШПР), партизанський рух, «рейкова війна», відбудова, «жданівщина», космополітизм, націоналістичне підпілля, операція «Вісла», голод 1946-1947 рр.; М. Кирпонос, С. Ковпак, О. Федоров, Т. Строкач, М. Ватутін; Т. Бульба-Боровець, С. Бандера, Р. Шухевич, А. Мельник, А. Шептицький, М. Хрущов. 

Питання для самостійної роботи:

1. Проголошення Акту відновлення Української держави 30 червня 1941 р. у Львові.

2. Вигнання німецько-фашистських загарбників з території України в 1943 – 1944 рр.

3. Втрати України у Другій світовій війні.

4. Уроки Другої світової війни та її геополітичні наслідки. Питання кордонів України на завершальному етапі війни.

5. Труднощі відбудови народного господарства. Голод 1946-1947 років і Україна.

6. Радянізація Західної України та боротьба проти націоналістичного підпілля.

7. Операція «Вісла».

8. Участь України в міжнародних організаціях після Другої світової війни.

9. Культура України в повоєнний період: основні тенденції розвитку.

10. Посилення тоталітарно-бюрократичних тенденцій у громадсько-політичному житті у перше повоєнне десятиліття. 

Методичні вказівки і рекомендації:

Відповідь на перше питання бажано було б розпочати з характеристики військово-політичної ситуації, що склалася на 30 червня 1941 р. Проаналізуйте передумови, легітимність та наслідки проголошення Акту відновлення Української держави у Львові, вплив цієї події на національну самосвідомість українців.

У другому питанні аналіз вигнання німецько-фашистських загарбників з території України в 1943 – 1944 рр. слід розпочати з Курської битви. Студент повинен знати найбільші військові операції, в ході яких відбувалося вигнання німецьких окупантів з території України.

Підсумовуючи втрати України в роки Другої світової війни, зверніть увагу на соціально-демографічні наслідки та матеріальні збитки.

У четвертому питанні слід звернутись до рішень Ялтинської конференції 1945 р. стосовно повоєнного облаштування кордонів у Європі. Зверніть увагу на позицію радянського керівництва щодо територіальних надбань СРСР упродовж 1939-1941 рр. Охарактеризуйте міжнародні угоди, що визначали повоєнні кордони УРСР. З‘ясуйте, яку роль у розмежуванні кордонів у Східній Європі відігравав ідеологічний чинник і прагнення Й. Сталіна та його оточення «експортувати» радянський режим на звільнені від нацистів території. Проаналізуйте уроки Другої світової війни та її геополітичні наслідки.

В процесі роботи над пятим питанням потрібно звернутись до аналізу відбудови народного господарства. Акцентувати увагу но дослідження становища, в якому перебувало селянство після завершення війни. Йдеться про відчуження його від засобів виробництва, символічну оплату праці, податковий тягар у відповідності з прийнятим у 1939 році законом про сільськогосподарський податок. Обов‘язково необхідно з‘ясувати істинні причини голоду1946-1947 років, які райони України він вразив, позицію сталінського керівництва щодо цього лиха, і, зрештою, зробити висновок про наслідки голоду.

Розглядати шосте питання стосовно радянізації Західної України потрібно зі змісту таємного протоколу пакту Молотова-Ріббентропа від 23 серпня 1939 р., що містив положення стосовно українських земель.. Розкрийте суть радянсько-німецького Договору про дружбу і кордон від 28 вересня 1939 р.Доцільно також звернути увагу на заходи радянської влади в західноукраїнських землях, спрямованих на нейтралізацію національно-визвольного руху і, зокрема, ліквідацію УПА, головним засобом якого був терор органів НКВС-НКДБ. І, нарешті, звернути увагу на переговори радянської сторони з командуванням УПА, припинення повстанцями боротьби. Окремо слід охарактеризувати ставлення населення до боротьби ОУН-УПА.

У сьомому питанні характеризуючи радянсько-польські відносини, зверніть увагу на передачу Радянським Союзом Польщі 17 повітів Підляшшя як «дарунок» за вибір соціалістичного шляху. Охарактеризуйте наслідки цього рішення для місцевого населення, головним з яких стало переселення з Польщі українців і з України – поляків, про темпи цього переселення і ставлення до нього українського населення.

У восьмому питанні передусім потрібно ознайомитись з рішенням пленуму ЦК КПРС (січень 1944 р.), де йшлося про розширення прав союзних республік у галузі оборони та зовнішніх зносин, а також рішенням Верховної Ради СРСР про створення республіканських наркоматів оборони і закордонних справ та з‘ясувати справжню мету цих заходів. Крім того необхідно знати про рішення Ялтинської конференції глав держав щодо майбутнього членства України та Білорусії в ООН, про участь делегації України в установчій конференції ООН в Сан-Франциско. Охарактеризуйте діяльність представників УРСР у міжнародних організаціях у повоєнний період.

У дев‘ятому питанні потрібно ознайомитись з процесами відновлення мережі освітніх, наукових та культурних закладів, зруйнованих під час війни, проаналізувати стан освіти на кінець 1940-х років, досягнення української науки, зокрема, у галузі використання атомної енергії у мирних цілях, освоєнні космосу, хімії, фізиці, біології, медицині, гуманітарних науках тощо. Не повинно залишитись поза увагою досягнення діячів літератури, театрального та образотворчого мистецтва, музики.

Студент повинен усвідомити, що відновлення ідеологічного контролю на духовною сферою у повоєнні роки, що отримало назву «жданівщини», відіграло негативну роль у розвитку духовно-культурного життя у республіці. Необхідно проаналізувати постанови ЦК ВКП(б) стосовно літератури і мистецтва, прийняті упродовж 1946-1948 рр. як теоретичне підґрунтя боротьби проти «буржуазного націоналізму» і встановлення тотального контролю у сфері духовного життя. Важливо дослідити посилення тоталітарно-бюрократичних тенденцій у громадсько-політичному житті у перше повоєнне десятиліття.

Історичні джерела 

Секретный дополнительный протокол к договору о ненападении между Германией и Советским Союзом 23 августа 1939 г.

При подписании договора о ненападении между Германией и Союзом Советских Социалистических Республик нижеподписавшиеся уполномоченные обеих сторон обсудили в строго конфиденциальном порядке вопрос о разграничении сфер обоюдных интересов в Восточной Европе. Это обсуждение привело к нижеследуюшему результату:

1. В случае территориально-политического переустройства областей, входящих в состав Прибалтийских государств (Финляндия, Эстония, Латвия, Литва) северная граница Литвы одновременно является границей сфер интересов Германии и СССР.

2. В случае территориально-политического переустройства областей, входящих в состав Польского государства, граница сфер интересов влияния Германии и СССР будет приблизительно проходить по линии рек Нарева. Вислы и Сана. Вопрос, является ли в обоюдных интересах желательным сохранение независимого Польского государства и каковы будут границы этого государства, может быть окончательно выяснен в течение дальнейшего политического развития...

3. Касательно юго-востока Европы с советской стороны подчеркивается интерес к Бессарабии. С германской стороны заявляется о ее полной политической незаинтересованности в этих областях...

Москва, 23 августа 1939 г.

По уполномочию Правительства СССР В. Молотов

За правительство Германии И. Риббентроп

Цит. за: [ Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.histdoc.net/history/ru/dopolni.htm

Секретый дополнительный протокол к германо-советскому договору

«О ДРУЖБЕ И ГРАНИЦЕ МЕЖДУ СССР И ГЕРМАНИЕЙ» (28 сентября 1939 г.)

Нижеподписавшиеся уполномоченные констатируют согласие Германского Правительства и Правительства СССР в следующем: подписанный 23 августа 1939 года секретный дополнительный протокол изменяется в п. 1 таким образом, что территория Литовского государства включается в сферу интересов СССР, так как с другой стороны Люблинское воеводство и часть Варшавского воеводства включается в сферу интересов Германии (см. карту к подписанному сегодня Договору о дружбе и границе между СССР и Германией). Как только Правительство СССР предпримет на литовской территории особые меры для охраны своих интересов, то с целью естественного простого проведения границы настоящая германо-литовская граница исправляется так, что литовская территория, которая лежит к юго-западу от линии, указанной на карте, отходит к Германии.

Далее заявляется, что ныне действующее экономическое соглашение между Германией и Литвой не будет затронуто указанными выше мероприятиями Советского Союза.

Москва, 28 сентября 1939 г.

За Правительство Германии И.Риббентроп

По уполномочию Правительства СССР В. Молотов

Цит. за: [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ubr.ua/history/0928/2263

Документ

Декларація Трьох Держав. 1 грудня 1943 р. 

Ми, Президент Сполучених Штатів, Прем'єр-Міністр Великобританії і Прем'єр Радянського Союзу, зустрічалися протягом останніх чотирьох днів у столиці нашого союзника — Ірану і сформулювали та підтвердили нашу спільну політику. Ми висловлюємо нашу рішучість в тому, що наші країни працюватимуть спільно як під час війни, так і в наступний мирний час.
Що стосується війни, представники наших військових штабів брали участь у наших переговорах за «круглим столом», і ми погодили наші плани знищення німецьких збройних сил. Ми прийшли до повної згоди щодо масштабу і строків операцій, які будуть здійснені зі сходу, заходу і півдня. Взаєморозуміння, досягнуте нами тут, гарантує нам перемогу. Що стосується мирного часу, то ми впевнені, що існуюча між нами згода забезпечить тривкий мир. Ми повністю визнаємо високу відповідальність, що лежить на нас і на всіх Об'єднаних націях, за здійснення такого миру, який дістане схвалення переважної маси народів земної кулі і який усуне бідування і страхіття війни на багато поколінь. 

Спільно з нашими дипломатичними радниками ми розглянули проблеми майбутнього. Ми прагнемо до співробітництва і активної участі всіх країн, великих і малих, народи яких серцем і розумом присвятили себе, подібно нашим народам, завданню усунення тиранії, рабства, гноблення і нетерпимості. Ми вітатимемо їх вступ у світову сім'ю демократичних країн, коли вони побажають це зробити. Ніяка сила в світі не зможе перешкодити нам знищувати німецькі армії на суші, їх підводні човни на морі і руйнувати їх воєнні заводи з повітря. 

Наш наступ буде нещадним і наростаючим. Закінчивши наші дружні наради, ми упевнено чекаємо того дня, коли всі народи світу житимуть вільно, не зазнаючи тиранії і відповідно до своїх різних прагнень і своєї совісті. Ми прибули сюди з надією і рішучістю. Ми виїжджаємо звідси справжніми друзями по духу і меті. Підписано в Тегерані 
1 грудня 1943 р. 

Рузвельт Сталін Черчілль

Советско-английские отношения во время Великой Отечественной войны 1941-1945. 1983, Т. 1, с. 508-509

Мало джерел!!! Слід додати по війні, діяльності Руху опору, наслідках, ну, і повоєнні роки. Щоб студенти хоч чимось послугувалися при підготовці до відповіді…

Література [1;5;7;8;9;10;12; 16; 37; 47; 54; 77; 85;122; 125; 140; 144; 145; 147; 152; 153; 154; 171; 172; 178; 179; 180; 181; 197; 219; 221; 226;227; 228]

Питання для самостійної роботи:

1. Наростання кризових явищ у суспільно-економічному житті України із середини 1960-х років. Спроби реформування економіки.

2. Дисидентський рух в Україні: ідейні та організаційні засади діяльності його учасників.

3. УРСР у другій половині 1980-х – курс на «перебудову»: причини, суть і наслідки. 

Методичні вказівки до семінару:

Аналізуючи перше питання щодо наростання кризи в радянському суспільстві слід звернути увагу, що під опікою партії була діяльність Рад, профспілок, комсомолу та інших громадських організацій, що знижувало їх роль і значення. Головним методом партійної діяльності залишався адміністративний тиск.

Суспільні потреби вимагали виходу на новий рівень розвитку економіки, не дотримуючись ідеологічних догм, і змінити екстенсивну економіку. Але реформи не дали бажаного ефекту через непослідовність, половинчатість, незавершеність. Спроби реформ гальмувалися консервацією суспільних структур, прагненням до збереження або відродження системи ідеологічних орієнтацій та політичних настанов. Радянська економіка виявилася неспроможною до використання новітніх досягнень науково-технічної революції.

Неоднозначна ситуація склалася і в аграрному секторі економіки України. Тут інтенсивно відбувалися пошуки збільшення виробництва, втілювалися масштабні програми механізації та меліорації сільського господарства. У розв‘язанні проблем розвитку села, як і вцілому, переважали волюнтаристські, суб‘єктивістські підходи.

Криза в економіці поширилась і на соціальну сферу, яка фінансувалася за «залишковим принципом». Водночас Україна несла тягар забезпечення потреб військово-промислового комплексу. Існування в умовах біполярного світу важким тягарем лягало на вітчизняну економіку. Військові замовлення виконували 750 українських підприємств.

Розглядаючи друге питання про дисидентський рух слід звернути увагу, що після смерті Й. Сталіна і «потепління» внутріполітичного клімату, розпочався новий етап національно-визвольної боротьби в Україні. Варто визначити основні передумови посилення цієї боротьби. Хрущовська «відлига» сприяла зародженню руху та появі борців за порятунок нації, її духовності, культури та мови.

Основними течіями опозиційного руху в Україні в 1960-х – 1980-х рр. були: самостійницька, яку представляв національно-визвольний рух підпільних груп; національно-культурницьку, репрезентована рухом шістдесятників; правозахисна та рух за свободу совісті (релігійна опозиція).

Зверніть увагу, що дисиденти засуджували тоталітарні методи управління народним господарством, централізоване планування, обмеження прав громадських організацій. У сфері міжнародних відносин українська опозиція рішуче засуджувала як шовінізм, так і національну обмеженість, виступаючи за самовизначення всіх народів. Арсенал форм опору був широкий і різноманітний. Серед них: створення підпільних груп та організацій, поширення листівок, самвидаву, виступи на симпозіумах та конференціях, на судових процесах над дисидентами, мітинги протесту. Боротьба з існуючим режимом тривала і в ув‘язненні. Режим придушував інакодумців, використовуючи арешти та засудження до тривалого ув‘язнення в таборах і засланнях, ізолювання в психіатричних лікарнях.

У другій половині 1970-х років нові імпульси було дано процесові русифікації, проти якої рішуче виступали дисиденти. Вони засудили викривлене тлумачення інтернаціоналізму, надуманість та абсолютизування категорій «радянський народ», «злиття націй». Здійснюваний лише мирними, конституційними засобами, цей рух засвідчив невмирущість ідеї незалежності.

У третьому питанні проперебудовчий курс М. Горбачова в Україні спочатку потрібно звернути увагу на його причини та суть. Радянська влада, знемагаючи від гонки озброєнь, від афганської авантюри, від підтримки міжнародного комунізму, не могла належним чином займатися переоснащенням підприємств, модернізувати їх. Знизився життєвий рівень наслення, за рівнем споживання на душу населення і в галузі охорони здоров‘я країна дедалі більше відставала від провідних країн світу. На середину 1980-х років ставало все більш очевидним те, що усунути кризові явища, розблокувати механізм гальмування можна тільки радикальними широкомасштабним діями, які охоплюють усі сфери життя суспільства. Усвідомлення керівництвом країни на чолі з М. Горбачовим необхідності структурних змін спричинило проголошення курсу на перебудову радянської системи.

Офіційна концепція перебудови у загальних рисах передбачала побудову гуманного, демократичного соціалізму, який мав поєднати ринок з централізованим плануванням, політичний плюралізм з керівною роллю КПРС, суверенітет республік із збереженням єдиної держави.

Насамкінець студенти повинні чітко усвідомити, які наслідки для українського суспільства мала лібералізація економічного і суспільно-політичного життя, яким чином ці процеси вплинули на хід історії. Зверніть увагу на ставлення керівництва УРСР до процесів перебудови і демократизації суспільства. 

Ключові поняття і терміни

Адміністративно-командна система, консерватизм, конформізм, «холодна війна», біполярний світ, стагнація, буржуазний націоналізм, мілітаризація економіки, лібералізація, дисидентство, шістдесятники, опозиція, правозахисний рух, волюнтаризм, гонка озброєнь,Українська Гельсінкська спілка, «перебудова», плюралізм, референдум, «гласність», політико-ідеологічна криза; П. Шелест, В. Щербицький, Л. Брежнєв, М. Горбачов, Л. Костенко, В. Стус, В Чорновіл, Л. Лук‘яненко, Л. Кравчук. 

1. Лібералізація суспільного життя. Засудження культу особи Й. Сталіна і спроби обмеження тоталітаризму.

2. Реформи М. Хрущова, їх суперечливий і непослідовний характер.

3. Україна в період «застою». Діяльність П. Шелеста та В. Щербицького.

4. Шістдесятники. За права людини і нації: український дисидентський рух.

5. Політика «гласності». Наростання кризових і відцентрових тенденцій. 

Методичні вказівки і рекомендації:

Розкриваючи перше питання, охарактеризуйте зміни, що відбулися в радянському суспільстві внаслідок критики культу особи Сталіна і спроби обмеження тоталітаризму. Простежте лібералізація суспільного життя. У другому питанні проаналізуйте реформи М. Хрущова, їх суперечливий і непослідовний характер.

В третьому питанні студент повинен усвідомити, що монополія союзного центру на владу негативно впливала на економіку та соціальну сферу, оскільки Москва залишала за собою право приймати рішення щодо розвитку України. Важливо проаналізувати причини кризових явищ в

період «застою» та дослідити діяльність П. Шелеста та В. Щербицького.

Готуючись до четвертого питання потрібно звернути увагу на пожвавлення духовного життя в Україні, зростання інтересу до української мови і культури, історії свого народу. Студент повинен зробити висновок про значення лібералізації і дестанілізації для піднесення духовного життя, що і сприяло формуванню руху «шістдесятників». Необхідно знати зачинателів цього руху, його мету і завдання. Діяльність цього руху необхідно розглядати на фоні чергового наступу на діячів літератури і мистецтва на тлі зростання процесів лібералізації.

Щодо дисидентського руху, то тут доцільно знати причини його виникнення, течії, концептуальні погляди, форми боротьби, центри цього руху. Потрібно знати представників руху опору радянській владі, репресивні заходи, що застосовувались проти них владою. Зверніть увагу на діяльність Української Гельсінської групи, охарактеризуйте її специфіку в українському опозиційному русі, історичне значення. Бажано охарактеризувати методи боротьби радянської влади проти дисидентів. Насамкінець студент повинен зробити висновок про роль і місце дисидентства в національно-визвольній боротьбі українського народу у другій половині ХХ ст.

Щодо висвітлення п’ятого питання, в першу чергу слід звернути увагу, що створена тоталітарна система не піддається реформуванню, М. Горбачов узяв курс на демократизацію суспільного життя, розширення гласності. Цей курс підтримав народ. Гласність почала поступово переростати у свободу слова, що сприяла подальшій демократизації суспільства. Важливо дослідити причини наростання кризових і відцентрових тенденцій.

Істоичні джерела

Повідомлення про створення Української Громадської Групи

Сприяння виконанню Гельсінкських угод

9 листопада 1976 року створилася Українська Група Сприяння пiд головуванням вiдомого поета та суспiльного дiяча Миколи Руденка.

Ми звертаємо увагу на те, що тi, хто на територiї України намагаються збирати i передавати громадськостi iнформацiї про порушення Прав Людини, а зокрема тi, якi хочуть передавати такi iнформацiї головам держав – зустрiчаються з незвичайно важкими перешкодами, – а це суперечить духовi i буквi Гельсiнкських Угод.

Не дивлячись на те, що формально Україна є повноправним членом Об‘єднаних Нацiй, її не запросили на нараду в Гельсiнках; в її столицi на дiлi немає кореспондентiв захiдньої преси; фактично там теж немає дипломатичних представникiв, що могли б приймати iнформацiї. Спроби посилати поштою iнформацiї про порушення Заключного Акту, що говорить про Права Людини, не дають результатiв: ми маємо докази, що листи такого змiсту не доходять до адресатiв.

Створення Української Громадської Групи в обставинах, що панують в Українi е актом великої мужности.

В перший день створення групи був зорганiзований бандитський напад на помешкання Миколи Руденка i тодi каменем була пранена член Групи, Оксана Мешко.

Ми звертаємо увагу на небезпеку вживання кримiнальних засобiв у вiдношеннi до тiєї Групи, створення i дiяльнiсть якої строго вiдповiдає духовi i буквi Заключного Акту i проти якої важко розпочати судове переслiдування. Ми просимо свiтову громадськiсть виступити на захист Української Групи i на майбутнє не випускати її зi свого поля зору.

Група Сприяння виконанню Гельсiнкських Угод в СРСР буде помагати Українськiй Групi в передачi iнформацiй кореспондентам i представникам голiв держав, якi пiдписали Заключний Акт.

Ми надiємося, що уряди будуть вiдверто i офiцiйно приймати iнформацiї про порушення статтей Заключного Акту, що говорить про Права Людини, вiд Української Громадської Групи Сприяння виконанню Гельсiнкських Угод.

Л.Алексєєва, М.Ланда, Ю.Орлов, О.Гiнсбург, А.Шаранський, В.Слепак.

12 листопада 1976

Цит. за: Українська Гельсінська Група. Документи – Режим доступу: http://olexa.org.ua/ukr/helsinki/povid2.htm

ДЕКЛАРАЦIЯ

Української Громадської Групи Сприяння виконанню Гельсiнкських Угод

Кожна людина має право на свободу переконань i на вiльне їх виявлення; це право включає свободу безборонна дотримуватись своїх переконань а також свободу шукати, отримувати й поширювати iнформацiю та iдеї будь-якими засобами i незалежно вiд державних кордонiв.

Загальна Декларацiя Прав Людини, ст. 19

Ми, українцi, живемо в Европi, яка впродовж першої половини XX столiття двiчi була сплюндрована страхiтливими вiйнами. Цi вiйни заливали кров‘ю українську землю так само, як i землi iнших європейських країн. Ось чому ми вважаємо неправомiрним той факт, що Україна, котра є повноправним членом ООН, не була представлена окремою делегацiєю на Гельсiнкськiй Нарадi з питань безпеки та спiвпрацi в Европi.

А проте ми беремо до уваги, що за Договором вiд 27 грудня 1922 року про створення СРСР всi мiжнароднi угоди, пiдписанi урядом Радянського Союзу, дiють також на територiї України. Звiдси випливає, що Декларацiя Прав Людини, а також Декларацiя Принципiв, котрими держави-учасники Гельсiнкської Наради мають керуватися у своїх взаєминах, поширюються також на український народ.

Досвiд показує, що виконання Гельсiнкських Угод (особливо в гуманiтарнiй частинi) не може бути забезпечене без участи широкої громадськости країн-учасниць. Виходячи з цього, 9 листопада 1976 р. була створена Українська Громадська Група Сприяння виконанню Гельсiнкських Угод. Оскiльки гуманiтарнi статтi Прикiнцевого Акту Наради з питань безпеки та спiвпрацi в Европi повнiстю грунтуються на Загальнiй Деклярацiї Прав Людини, Українська Група Сприяння стадить за мету:

1) Сприяти ознайомленню широких кiл української громадськости з Декларацiєю Прав Людини. Домагатися, щоб цей мiжнародний правовий документ став основним у вiдносинах помiж Особою i Державою.

2) Виходячи з переконань, що мир мiж народами не можна забезпечити без вiльних контактiв помiж людьми, а також без вiльного обмiну iнформацiєю та iдеями, активно сприяти виконанню гуманiтарних статтей Прикiнцевого Акту Наради з питань безпеки i спiвпрацi в Европi.

3) Домагатися, щоб на всiх мiжнародних нарадах, де мають обговорюватись пiдсумки виконання Гельсiнкських Угод, Україна як суверенна європейська держава i член ООН була представлена окремою делегацiєю.

4) З метою вiльного обмiну iнформацiєю та iдеями домагатися акредитування на Українi представникiв зарубiжної преси, створення незалежних прес-агенств тощо.

Своїм головним завданням Група вважає ознайомлення урядiв країн-учасниць i свiтової громадськости з фактами порушень на теренi України Загальної Декларацiї Прав Людини та гуманiтарних статей, прийнятих Гельсiнкською Нарадою. З цiєю метою Група Сприяння;

а) приймає письмовi скарги про порушення Прав Людини i робить усе необхiдне, щоб ознайомити з ними уряди, якi пiдписали Гельсiнкськi Угоди, а також свiтову громадськiсть;

б) опрацьовує зiбрану iнформацiю про правовий стан на Українi та згiдно зi ст. 19 Загальної Декларацiї Прав Людини поширює її незалежно вiд державних кордонiв;

в) вивчає факти порушення Прав Людини стосовно українцiв, котрi живуть в iнших республiках, щоб надати тим фактам широкого оприлюднення.

Група у своїй дiяльностi керується не полiтичними, а лише гуманiтарно-правовими мотивами. Ми свiдомi того, що багаторiчна бюрократизацiя державного життя, котра дедалi зростає, здатна викликати протидiю нашим законним прагненням. Але ми також добре знаємо, що бюрократичне тлумачення Прав Людини не вичерпує того, що несуть у собi мiжнароднi правовi документи, пiдписанi урядом СРСР. Ми приймаємо цi документи в їхньому повному обсязi – без бюрократичних перекручень та свавiльних урiзань з боку службових осiб чи державних установ. Ми глибоко переконанi, що лише таке розумiння Загальної Декларацiї Прав Людини i Гельсiнкських Угод здатне створити справжнє вiдпруження у мiжнародних вiдносинах. Саме цiй великiй метi повинна бути присвячена гуманiтарно-правова дiяльнiсть нашої Групи.

9 листопада 1976 р.

Пiдписаний примiрник зберiгає Група Сприяння

Микола Руденко

Цит. за: Українська Гельсінська Група. Документи – Режим доступу:http://olexa.org.ua/ukr/helsinki/declare.htm

ДЖЕРЕЛА ЩЕ!!!

Література [1; 2; 5; 7; 8; 9; 10; 12; 19; 37; 47; 57; 77; 82; 86; 99; 104; 106; 107; 108; 109; 127; 128; 147; 148;  149; 150; 183; 190; 197; 208; 222; 231; 232]

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!