Тема 7 Інститути спільного інвестування, Архітектура комп’ютерів, ДУТК

Тема 7 Інститути спільного інвестування

План

1. Пряме та портфельне інвестування

2. Створення інститутів спільного інвестування

3. Випуск інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів

4. Управління активами інститутів спільного інвестування

5. Реалізація венчурних інвестиційних проектів

6. Управління активами недержавних пенсійних фондів 

1. Пряме та портфельне інвестування

Інвестування в широкому розумінні являє собою будь-який процес, що має на меті збереження та збільшення вартості фінансових активів. Кошти, призначені для інвестування, являють собою інвестиційний капітал.

 Інвестиції класифікуються за різними ознаками:

За об'єктами вкладень розрізняють реальні та фінансові інвестиції.

• реальні інвестиції - вкладення коштів у реальні активи: як матеріальні, так і нематеріальні (інноваційні інвестиції).

• фінансові інвестиції - вкладення коштів у різні фінансові акти-ви, серед яких найзначнішу частку посідають вкладення у ЦП. 

За характером участі в інвестуванні розрізняють прямі і непрямі інвестиції.

• прямі інвестиції - безпосереднє вкладення коштів інвестором в об'єкти інвестування.

• непрямі інвестиції (портфельні інвестиції) - інвестування, опосередковане іншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками). 

За періодом інвестування розрізняють короткострокові та довгострокові інвестиції.

• короткострокові інвестиції - вкладення капіталу на період не більше одного року (наприклад, короткострокові депозитні внески, купівля короткострокових ощадних сертифікатів тощо).

• довгострокові інвестиції - вкладення капіталу на період більше одного року. 

За формами власності інвесторів розрізняють:

• інвестиції приватні (акціонерні),

• державні,

• іноземні

• та спільні. 

За регіональною ознакою розрізняють внутрішньодержа-вні та закордонні інвестиції.

• внутрішні інвестиції - вкладення коштів у об'єкти інвестування, розміщені в межах даної країни.

• інвестиціями за кордоном (іноземні інвестиції) - вкладення коштів у об'єкти інвестування, розміщені за межами даної країни. 

З визначення інвестування випливає важлива роль двох факторів: часу і вартості. Найважливіший принцип інвестування полягає в тому, що вартість активу змінюється з плином часу.

З часом пов'язана ще одна характеристика процесу інвестування - ризик. Хоча інвестиційний капітал має цілком визначену вартість в початковий момент часу, його майбутня вартість в цей момент невідома. Для інвестора ця майбутня вартість є очікуваною величиною.

Під інвестиційним портфелем розуміється деяка сукупність фінансових активів, що належать фізичній чи юридичній особі, або юридичним чи фізичним особам та виступає як цілісний об'єкт управління.

Основні положення теорії формування портфелю були розроблені Г. Марковіцем в 1952 році

Портфельна теорія

Сучасна портфельна теорія розглядає інвестиційний процес, як такий, що складається із п'яти основних етапів:

1. Вибір інвестиційної стратегії – визначення інвестиційних цілей в залежності від джерел фінансування, схильностей тримачів активів, законодавчих особливостей, рис менталітету та ін.;

2. Оцінка активів (asset valuation) – здійснення аналізу фінансового ринку, опису всіх видів активів з точки зору очікуваних доходу і ризику, виявлення випадків недооцінки активів на ринку;

3. Прийняття рішень про розподіл активів (asset allocation decision) – тобто формування портфелю, визначення того, яким чином активи повинні бути розподілені між різними класами інвестицій, такими як акції, облігації та ін.;

4. Оптимізація портфелю вкладень (portfolio optimization) – перегляд портфелю, урівноваження ризику і дохідності при виборі активів, які будуть включені в інвестиційний портфель чи виключені з нього, наприклад, визначення того, який портфель акцій передбачає найвищий дохід при даному рівні очікуваного ризику і т. п.;

5. Оцінка результатів (performance measurement) чи ефективності портфелю – виділення різних видів результатів, які показані інвестиційним портфелем, в тому числі в порівнянні з індексами, іншими ринковими портфелями. 

Переваги портфельного інвестування

Переваги портфельного інвестування перед прямим інвестуванням у цінні папери й інші фінансові активи складаються в:

• можливості невеликих інвестицій,

• зменшенні ризику за рахунок диверсифікованості,

• професійному керуванні фондом,

• загальному зниженні торгових витрат,

• зручності операцій,

• автоматичному реінвестуванні доходу,

• пільгових умовах оподатковування. 

Еволюція спільного інвестування в Україні

• Перший досвід: Декрет о довірчих товариствах, 1993

• Результат: фінансові піраміди, інвестори втратили грощі, слово «траст» стало лайкою

Причини: наівність інвесторів, вітсутність регулятора, незахіщеність прав 

• Другий Досвід: Указ про інвестіційні фонди і інвестіційніі компанії, 1994

• Результат: акомуляція пріватізаційніх ваучерів, інвестори розчаровані, гроші вівозяться або ховаються

Причини: обмеження в інструментах і терміни інвестування, нерозвиненість ринку капіталу, відсутність інституційної відповідальності 

• Третій досвід: Закон про інститути спільного інвестування (корпоративні та пайові інвестиційні фонди), 2001 р.

Навіщо він потрібен?

Встановлює правила гри на ринку капіталу

Формує інституціональне середовище
Захищає інвесторів від недобросовісних фінансових посередників

Стимулює ввезення капіталу в Україну

Створює конкуренцію банківському сектору

За 2002- 24.02.2013 рр.. в Україні створено:
351 - компаній з управління активами
1 313 - пайових та корпоративних інвестиційних фондів
6 - страхових компаній

На 01.01.2013 р. активи ІСІ: > 150 000 млн.грн.

Створення інститутів спільного інвестування

• ЗАКОН УКРАЇНИ Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди). 15 березня 2001 року. N 2299-III.

• Інститут спільного інвестування (далі - ІСІ) – це інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов'язану з об'єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість. 

Корпоративні інвестиційні фонди

• Корпоративний інвестиційний фонд - це ІСІ, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування.

• Корпоративний інвестиційний фонд провадить свою діяльність, якщо 60 або більше відсотків середньорічної вартості активів, що належать йому на праві власності, вкладені у цінні папери.

• Мінімальний статутний фонд – 1250 мінімальних ЗП (може формуватись грошовими коштами, державними облігаціями, ліквідними акціями и нерухомістю)

• Управління активами корпоративного інвестиційного фонду на підставі відповідного договору здійснює компанія з управління активами.

Пайові інвестиційні фонди

• Пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності.

• Мінімальний обсяг активів пайового інвестиційного фонду не може бути меншим розміру початкового статутного фонду (капіталу) корпоративного інвестиційного фонду.

• Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою.

• Емітентом інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду виступає компанія з управління активами цього фонду. 

Відкриті, закриті та інтервальні інвестиційні фонди

• ІСІ належить до відкритого типу, якщо він (або компанія з управління його активами) бере на себе зобов'язання здійснювати у будь-який час на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або компанією з управління його активами).

• ІСІ належить до інтервального типу, якщо він (або компанія з управління його активами) бере на себе зобов'язання здійснювати на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або компанією з управління його активами) протягом обумовленого у проспекті емісії строку, але не рідше одного разу на рік.

• ІСІ належить до закритого типу, якщо він (або компанія з управління його активами) не бере на себе зобов'язань щодо викупу цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або компанією з управління його активами) до моменту його реорганізації або ліквідації. 

Диверсифіковані та недиверсифіковані інвестиційні фонди

• ІСІ вважається диверсифікованим, якщо він одночасно відповідає таким вимогам:

-  кількість цінних паперів одного емітента в активах ІСІ не перевищує 10 відсотків загального обсягу їх емісії;

- сумарна вартість цінних паперів, що становлять активи ІСІ в кількості, більшій, ніж 5 відсотків загального обсягу їх емісії, на момент їх придбання не перевищує 40 відсотків вартості чистих активів ІСІ;

- не менш як 80 відсотків загальної вартості активів ІСІ становлять грошові кошти, ощадні сертифікати, облігації підприємств та облігації місцевих позик, державні цінні папери, а також цінні папери, що допущені до торгів на фондовій біржі або у торговельно-інформаційній системі.

• Недиверсифікованим ІСІ визначається такий, що немає усіх наведених ознак характерних для диверсифікованого. 

Диверсифікованим ІСІ забороняється:

• тримати в грошових коштах, на банківських депозитних рахунках, в ощадних (депозитних) сертифікатах та банківських металах більше ніж 50% загальної вартості їх активів, при цьому не більш як 10% загальної вартості активів ІСІ в зобов'язаннях одного банку;

• придбавати або додатково інвестувати в цінні папери та зобов'язання однієї юридичної особи більше ніж 5% загальної вартості активів ІСІ;

• придбвати або додатково інвестувати у державні цінні папери, цінні папери, доходи за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, більше ніж 50% загальної вартості активів ІСІ. При цьому забороняється інвестувати понад 10% загальної вартості активів ІСІ у цінні папери одного випуску;

• придбавати або додатково інвестувати в цінні папери, доходи за якими гарантовано урядами іноземних держав, більше ніж 20% загальної вартості активів ІСІ;

• придбавати або додатково інвестувати в цінні папери органів місцевого самоврядування більше ніж 40% загальної вартості активів ІСІ. При цьому забороняється інвестувати понад 10% загальної вартості активів ІСІ у цінні папери органів місцевого самоврядування одного випуску;

• придбавати або додатково інвестувати в акції та облігації іноземних емітентів, які допущені до торгів на організованих фондових ринках іноземних держав, більше ніж 20% загальної вартості активів ІСІ;

• придбавати або додатково інвестувати в інші активи, дозволені законодавством України, більше ніж 5% активів ІСІ;

• придбавати або додатково інвестувати в цінні папери, доходи за якими гарантовано урядом однієї іноземної держави, більше ніж 10% загальної вартості активів ІСІ;

• придбавати або додатково інвестувати в об'єкти нерухомості більше ніж 10% загальної вартості активів ІСІ;

• придбавати або обмінювати цінні папери, емітентами яких є пов'я-зані особи ІСІ, компанії з управління активами або зберігача. 

Активи диверсифікованого ІСІ повинні складаються з ЦП, грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті, дорогоцінних (банківських) металів та інших активів, дозволених законодавст-вом. Вартість цінних паперів, що не допущені до торгів на фондо-вій біржі та які не отримали рейтингову оцінку відповідно до зако-ну, не може становити більш ніж 20% загальної вартості активів диверсифікованого ІСІ. 

Венчурні інвестиційні фонди

Недиверсифікований ІСІ закритого типу, який здійснює виключно приватне (закрите) розміщення цінних паперів ІСІ серед юридичних осіб та фізичних осіб і активи якого можуть включати цінні папери, емітовані пов’язаними особами компанії з управління активами такого фонду, є венчурним фондом.

• Учасниками венчурного фонду можуть бути юридичні та фізічні особи (виключно за умови придбання цінних паперів такого фонду на суму не менше ніж 1500 мінімальних заробітних плат).

• КУА під час провадження нею діяльності з управління активами венчурного фонду на відміну від інших ІСІ може:

- здійснювати за власні кошти операції з цінними паперами, які є активами ІСІ

- надавати позику або кредит за рахунок активів ІСІ

- розміщувати цінні папери інших емітентів

- укладати договори купівлі-продажу, позики або кредиту з пов'язаними особами

• Вартість чистих активів венчурного фонду визначається щоквартально, на кінець року та при його ліквідації. 

Переваги венчурних фондів

• Виключно приватне розміщення, активи можуть повністю складатись з корпоративних прав і цінних паперів неорганізованого ринку

– Бере участь в управлінні діяльністю емітента

– Менше обмежень щодо діяльності

– Активами можуть бути векселі, облігації, договори позики

– Вартість чистих активів - на кінець року

– Винагорода - від вартості активів фонду 

Створення інвестиційного фонду дозволяє інвестору:

• придбавати активи, нарощувати їх вартість і продавати з максимальною вигодою

• акумулювати доходи з ціллю фінансування програм розвитку

• оптимізувати оподаткування законним способом (внутрішній офшор)

• використовувати перспективні інструменти (наприклад, іпотечні цінні папери)

• здійснювати операції з грошима, цінними паперами, корпоративними правами, нерухомістю

• гарантувати захист прав власності за допомогою банку-зберігача 

Регламент пайового інвестиційного фонду

• порядок утворення, склад, компетенцію та порядок здійснення діяльності наглядової ради (НР);

• порядок визначення вартості чистих активів та ціни розміщення (викупу) інвестиційних сертифікатів (ІС);

• порядок визначення розміру винагороди та покриття витрат, пов'язаних з діяльністю фонду, що можуть бути сплачені компанії з управління активами (КУА);

• порядок розподілу прибутку пайового інвестиційного фонду (ІФ);

• порядок та строки викупу ІС КУА пайового інвестиційного фонду (ПІФ) на вимогу інвесторів;

• напрями інвестицій (інвестиційна декларація). 

Вибір об’єктів управління активами інститутів спільного інвестування

• Основним питанням управління активами інвестиційних фондів є питання вибору об'єктів інвестування (фінансових активів), які викликають довіру та можуть принести прибуток.

• FRICTO

- гнучкість (Flexibility);

- ризик (Risk);

- прибуток (Income);

- контроль (Control);

- час (Time);

- інші питання (Other Issues). 

Принципи управління активами інститутів спільного інвестування

Управління активами інвестиційного фонду побудоване на наступних принципах:

• Диверсифікація (“не можна класти всі яйця в одну корзину”).

• Концентрація (“ніяка окрема інвестиція не повинна бути такого розміру, щоб здійснити суттєвий вплив на діяльність компанії-емітента”).

• Захист від непередбачуваних обставин (“інвестиції не мають здійснюватись у фінансові активи, які будуть вимагати додаткових зобов’язань від їх власників”).

• Ліквідність (“більша частина активів повинна бути легко конвертована у гроші”). 

Стратегії управління активами інститутів спільного інвестування

У кожного фонду є одна або декілька інвестиційних цілей (наприклад забезпечити 50% дохідності). Кожний керуючий активами повинен мати свою інвестиційну стратегію.

Два підходи до інвестиційної стратегії:

• “Знизу уверх” (bottom-up). Керуючий шукає найкращі компанії вони можуть бути за допомогою дослідницьких звітів або особистого знайомства з їх продукцією, послугами та менеджментом.

• “Зверху вниз” (top-down). Керуючий в першу чергу вивчає тенденції світової та національної економіки, визначає розподіл активів залежно від географічних та галузевих особливостей, потім детально вивчає різні галузі, а в них ті компанії, які одержують вигоду від загальноекономічних тенденцій. 

Пасивне та активне управління активами

За порівнянням з відповідними індексами розділяють пасивне та активне управління активами.

• Пасивне управління – керуючий активами намагається копіювати набір фінансових активів індексу, відповідати його динаміці.

• Активне управління - керуючий активами постійно досліджує ринок, його зміни та тенденції з метою досягнути кращих результатів, ніж індекс. 

Активи ІСІ - сукупність майна, корпоративних прав та вимог, сформована за рахунок коштів спільного інвестування

• Грошові кошти, у тому числі в іноземній валюті, на банківських поточних рахунках та депозитних вкладах

• Об'єкти нерухомості

• Акції

• Облігації підприємств Державні цінні папери (облігації, казначейські зобов’язання)

• Облігації місцевих позик

• Ощадні сертифікати та векселі

• Цінні папери іноземних держав та інших іноземних емітентів (до 20%)

• Корпоративні права (частки, паї) (тільки венчурних фондів)

• Боргові зобов'язання емітентів, частка у корпоративних правах яких входить до складу активів фонду (векселі, облігації, договори позики) (тільки венчурних фондів) 

Розрахунок чистих активів ІСІ

• Вартість чистих активів інституту спільного інвестування - величина, що визначається як різниця між сумою активів інституту спільного інвестування з урахуванням їх ринкової вартості і розміром зобов'язань інституту спільного інвестування

• Цінні папери резидентів та нерезидентів, які обертаються на організаційно оформлених ринках, оцінюються за їх ринковою вартістю, яка визначається за даними останньої офіційної котировки організаційно оформленого ринку.

• Обсяги продажу оцінюваних цінних паперів повинні становити не менш ніж 1 відсоток від загальної емісії цих цінних паперів (окремо за кожним видом цінних паперів, випущених відповідним емітентом), або не менш ніж 10 тис. грн. (для облігацій внутрішньої державної позики одного випуску не менше ніж 5 % загальної суми випуску, або не менше ніж 100 тис. грн.) за попередній місяць.

• Цінні папери, обіг яких зупинено, включаються до розрахунку вартості чистих активів у розмірі 75 % від балансової вартості 

Компанії з управління активами

• Розмір статутного фонду (капіталу) компанії з управління активами, яка здійснює управління активами ІСІ, має бути повністю сплаченим і становити на день реєстрації такої особи суму, еквівалентну не менше ніж 200 тис. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України

• 300 тис. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України - для компанії з управління активами пенсійних фондів

• Частка держави в статутному фонді (капіталі) компанії з управління активами ІСІ не може перевищувати 10 відсотків 

Функції компаній з управління активами

• Проведення аналізу активів фонду, у які планується здійснити інвестування

• Здійснення моніторингу зміни вартості інвестицій

• Проведення розрахунків ризиків при здійсненні інвестування

• Здійснення розрахунків інвестиційного портфеля (дохідність, ризикованість) 

Послуги які здійснює КУА

• Створює інститути спільного інвестування - корпоративні та пайові інвестиційні фонди

• Управляє активами інститутів спільного інвестування та активами недержавних пенсійних фондів

• Здійснює випуск інвестиційних сертифікатів створених пайових інвестиційних фондів

• Розміщує цінні папери інститутів спільного інвестування, активи яких перебувають в управлінні компанії КУА

• Веде реєстри власників іменних цінних паперів створених інститутів спільного інвестування

• Надає позики і кредити за рахунок активів венчурних інвестиційних фондів

• Надає консалтингові послуги з питань інвестиційної діяльності та управління активами 

Склад витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок активів ІСІ

• винагорода компанії з управління активами ІСІ;

• винагорода зберігачу ІСІ;

• винагорода реєстратору ІСІ;

• винагорода аудитору ІСІ;

• винагорода оцінювачу майна ІСІ;

• винагорода торговцю цінними паперами - агенту ІСІ;

• операційні витрати, пов'язані із забезпеченням діяльності ІСІ, у тому числі:

• реєстраційні послуги (державне мито за реєстрацію інформації про випуск цінних паперів ІСІ та інші аналогічні послуги);

• виготовлення бланків цінних паперів ІСІ;

• розрахунково-касове обслуговування ІСІ банком;

• нотаріальні послуги;

• послуги депозитарію;

• оплата вартості публікації обов'язкової інформації щодо діяльності ІСІ;

• інформаційні послуги (оплата вартості придбання інформації щодо діяльності емітентів, у цінні папери яких розміщено або передбачається розміщувати активи ІСІ; оплата іншої інформації, необхідної для забезпечення спільного інвестування);

• орендна плата;

• фонд оплати праці членам спостережної ради ІСІ;

• рекламні послуги, пов'язані з розміщенням цінних паперів ІСІ;

• витрати, пов'язані з обслуговуванням учасників (акціонерів) ІСІ 

КВІФ – інструмент акомуляції доходів та эфективних вкладень

• Акціонери створюють КВІФ і фіксують свої частки

• КВІФ укладає договір про управління активами з КУА

• КВІФ: а) випускає акції; б) отримує гроші від акціонерів (інвесторів)

• КВІФ набуває:а) облігації; б) векселі; в) акції АТ; г) інш.активи

• АТ сплачують (переводять) доходи на користь КВІФ: а) процентний дохід по облігаціях; б) дисконтний дохід за векселями; в) дивіденди по акціях

• КВІФ за посередництва КУА:

а) реінвестує в основні й оборотні кошти або переводить на користь зацікавлених осіб доходи у вигляді акцій, облігацій, векселів, нерухомості, депозитів, кредитів;

б) перераховує доходи акціонерам КВІФ як виплату дивідендів або за викуп акцій КВІФ 

Переваги ПІФ над КІФ

• ПІФ не потребує реєстрації юридичної особи, це активи з Управління КУА

• Не має обмежень по вкладеннях в цінні папери (у КВІФ - не менше 60%)

• Не вимагає угод між інвесторами щодо розподілу часток участі (зазвичай створюється, якщо інвестор є однією згуртованою фінансовою групою)

• Дозволяє зберігати велику конфіденційність щодо інвесторів

• Створювати і управляти активами пайового фонду простіше і дешевше

НЕСТАЧА. Пайовий фонд у меншій мірі підконтрольний інвесторам, ніж корпоративний фонд 

Застосування вимог антимонопольного законодавства до діяльності КУА

• Закон Про захист економічної конкуренції. 26 грудня 2002 року N 380-IV.

• Концентрацією визнається безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб'єкта господарювання.

• Якщо інвесторів ІСІ більше 4, застосувати цей пункт Закону неможливо.

• Не вважаються концентрацією придбання часток (акцій, паїв) суб'єкта господарювання особою, основним видом діяльності якої є проведення фінансових операцій чи операцій з цінними паперами, якщо це придбання здійснюється з метою їх наступного перепродажу за умови, що зазначена особа не бере участі в голосуванні у вищому органі чи інших органах управління суб'єкта господарювання. У такому випадку наступний перепродаж має бути здійснений протягом одного року з дня придбання часток (акцій, паїв). На клопотання зазначених осіб із обґрунтуванням про неможливість здійснення наступного перепродажу органи Антимонопольного комітету України можуть прийняти рішення про продовження цього строку. 

Управління активами інвестиційних фондів дозволяє оптимізувати оподаткування

• Грошові кошти, отримані фондом від інвесторів, не включаються до складу валового доходу і не обкладаються податком на прибуток (25% економії)

• Дивіденди, нараховані на користь фонду, не оподатковуються податком на дивіденди (25% економії)

• Доходи по облігаціях, які є активами фонду, не оподатковуються податком на прибуток (25% економії)

• Емісійний дохід інвестиційного фонду не обкладаються податком на прибуток (25% економії)

• Дивіденди, нараховані на користь інвесторів-нерезидентів, оподатковуються за пільговою ставкою 15% 

Особливості діяльності компанії з управління активами пенсійних фондів

• “Розширена” ліцензія

• Можливе поєднання з діяльністю адміністратора НПФ

• Статутний фонд на дату реєстрації – 300 тис. євро

• Сумарний розмір винагороди, сплаченої за рахунок пенсійних активів особам, які здійснюють управління активами пенсійного фонду, не може перевищувати 0,35% від середньоарифметичного значення чистої вартості активів пенсійного фонду на місяць (або 4,2% на рік). 

Обмеження діяльності компанії з управління активами пенсійних фондів

КУА не має права:

• використовувати пенсійні активи пенсійного фонду для забезпечення виконання будь-яких зобов'язань, виникнення яких не пов'язане з функціонуванням цього пенсійного фонду, в тому числі власних;

• здійснювати за рахунок активів пенсійних фондів операції з придбання, набуття внаслідок міни активів, які не можуть бути віднесені до пенсійних активів;

• від імені пенсійного фонду надавати позику або брати позику чи кредит, які підлягають поверненню за рахунок пенсійних активів фонду;

• укладати від імені пенсійного фонду угоди купівлі-продажу, міни, дарування та інші угоди щодо відчуження пенсійних активів з його пов'язаними особами, а також з іншими пенсійними або інвестиційними фондами, які знаходяться у неї в управлінні;

• безоплатно відчужувати пенсійні активи. 

Склад активів недержавних пенсійних фондів

• Активи в грошових коштах (в національній та іноземній валюті)

• Активи в цінних паперах

• Банківські метали

• Нерухомість:

• До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

• Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. 

Склад активів недержавних пенсійних фондів в цінних папера

Пенсійні активи у цінних паперах складаються з:

1) цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами,

2) акцій та облігацій українських емітентів, що пройшли лістинг та перебувають в обігу на фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі, обсяги торгів на яких становлять не менше 25 відсотків від загальних обсягів торгів на організаційно оформлених ринках цінних паперів України

3) цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано урядами іноземних держав,

4) облігацій іноземних емітентів з високим інвестиційним рейтингом,

5) акцій іноземних емітентів, що перебувають в обігу на організованих фондових ринках та пройшли лістинг на одній з таких фондових бірж, як Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська, або у торговельно-інформаційній системі НАСДАК (NASDAQ). 

Заборонені інвестиції в активи НПФ

1. цінні папери, емітентами яких є зберігач, особи, що здійснюють управління пенсійними активами, адміністратор, аудитор (аудиторська фірма) та особи, що надають консультаційні, агентські або рекламні послуги, з якими пенсійним фондом укладено відповідні договори, та їх пов'язані особи, засновники пенсійного фонду;

2. цінні папери, які не пройшли лістинг фондової біржі або торговельно-інформаційної системи, які зареєстровані у встановленому порядку (крім цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано відповідно до законодавства державою, органами місцевого самоврядування або третіми особами);

3. цінні папери, емітентами яких є інститути спільного інвестування, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

4. векселі;

5. похідні цінні напери. 

Використання пенсійних активів

1. інвестування з метою отримання доходу на користь учасників фонду;

2. виконання договорів виплати пенсії на визначений строк, укладених з учасниками фонду, та для здійснення одноразових пенсійних виплат;

3. оплати договорів страхування довічної пенсії та договорів страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду, укладених із страховою організацією;

4. оплати послуг професійного адміністратора, включаючи оплату рекламних та агентських послуг, пов'язаних з функціонуванням пенсійного фонду, та витрат на оприлюднення інформації про його діяльність;

5. сплати винагороди за надання послуг з управління активами пенсійного фонду;

6. оплати послуг зберігача;

7. оплати послуг з проведення планових аудиторських перевірок пенсійного фонду;

8. оплати послуг торговців цінними паперами, витрат на ведення обліку та перереєстрацію прав власності на активи пенсійного фонду;

9. оплати інших послуг, здійснення яких передбачено нормативно-правовими актами з питань недержавного пенсійного забезпечення та на оплату яких можуть бути використані пенсійні активи. 

Основні напрями інвестування пенсійних активів

1. Депозити та ощадні сертифікати (до 40%)

2. Державні облігації (до 50%)

3. Муніципальні облігації (до 20%)

4. Корпоративні облігації у лістингу (до 40%)

5. Акції українських емітентів у лістингу (до 40%)

6. Цінні папери іноземних емітентів (до 20%)

7. Іпотечні цінні папери (до 40%)

8. Об'єкти нерухомості (до 10%)

9. Банківські метали (до 10%)

10. Інші активи (крім афілійованих, нелістингованих, похідних та векселів) (до 5%) 

Структура ефективного портфелю пенсійних активів

На підставі проведених розрахунків доходності та ризику різних варіантів конфігурації активів портфелю пенсійного фонду, можна зробити висновок, що ефективним портфелем з точки зору доходності і ризику, може бути портфель, у якому:

• 30 % - депозитів;

• 30 % - акцій, що котуються на біржах;

• 35 % - облігацій внутрішньої державної позики;

• 5 % - дорогоцінних металів.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!