Тема 4 Національна депозитарна система, її прямі та опосередковані учасники, Архітектура комп’ютерів, ДУТК
« Назад
Тема 4 Національна депозитарна система, її прямі та опосередковані учасники(4 години) План лекцій1. Структура Національної депозитарної системи, її прямі та опосередковані учасники, їх взаємодія. 2. Види депозитарної діяльності. 3. Функції Національної депозитарної системи України. Самостійно: 4. Сутність верхнього та нижнього рівня депозитарної системи в Україні. 5. Органи, які здійснюють в Україні контроль за діяльністю Національної депозитарної системи України. 6. Основні напрями діяльності Національної депозитарної системи України. 1. Структура Національної депозитарної системи, її прямі та опосередковані учасники, їх взаємодіяНаціональна депозитарна система створена для централізованого й ефективного обслуговування різних операцій з цінними паперами на території України. Така системи забезпечує зберігання цінних паперів, здійснення угод за цінними паперами, проведення розрахунків за цими угодами, володіння повною інформацією про поточний стан ринку цінних паперів. Національна депозитарна система складається з двох рівнів. 1. Нижній рівень - це зберігачі, які ведуть рахунки власників цінних паперів, та реєстратори власників іменних цінних паперів. 2. Верхній рівень - це Національний депозитарій України (НДУ) і депозитарії, що ведуть рахунки для зберігачів та здійснюють кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів. Також, встановлюють договірні двосторонні повнофункціональні кореспондентські відносини щодо цінних паперів між собою, а також зобов'язані мати спеціальний рахунок у цінних паперах у кожному іншому депозитарії та відкривати такі рахунки всім іншим депозитаріям. Обслуговування обігу державних цінних паперів, у тому числі депозитарну діяльність щодо цих паперів, здійснює НБ України. Порядок здійснення грошових розрахунків за операціями з цінними паперами у НДУ встановлюється НБ України за погодженням з НКЦПФР. У назву інших депозитаріїв забороняється включати слова "національний" чи "центральний". Сферою діяльності Національної депозитарної системи є: - стандартизація обліку цінних паперів згідно з міжнародними стандартами; - уніфікація документообігу щодо операцій з цінними паперами і нумерація цінних паперів, випущених в Україні, згідно з міжнародними стандартами; - відповідальне зберігання всіх видів цінних паперів як у документарній, так і в бездокументарній формах; - реальна поставка чи переміщення з рахунку в цінних паперах з одночасною оплатою грошових коштів відповідно до розпоряджень клієнтів; - акумулювання доходів (дивідендів, процентних виплат та виплат з погашення тощо) щодо цінних паперів, взятих на обслуговування системою, та їх розподіл за рахунками; - регламентація та обслуговування механізмів позики та застави для цінних паперів, що беруться на обслуговування системою; - надання послуг щодо виконання обов'язків номінального утримувача іменних цінних паперів, що беруться на обслуговування системою; - розробка, впровадження, обслуговування і підтримка комп'ютеризованих систем обслуговування обігу рахунків у цінних паперах і здійснення грошових виплат, пов'язаних з банківськими та іншими системами грошового клірингу на щоденній чи іншій регулярній основі. До компетенції Національного депозитарію належить: - зберігання і обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів; - кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів; - ведення реєстрів власників іменних цінних паперів; - стандартизація депозитарного обліку відповідно до міжнародних норм; - стандартизація документообігу щодо операцій з цінними паперами і нумерація (кодифікація) цінних паперів, випущених в Україні, відповідно до міжнародних норм; - встановлення відносин і налагодження постійної взаємодії з депозитарними установами інших країн, укладання як двосторонніх, так і багатосторонніх угод про пряме членство або кореспондентські відносини для обслуговування міжнародних операцій з цінними паперами учасників Національної депозитарної системи, контроль за їх кореспондентськими відносинами з депозитарними установами інших країн. Порядок здійснення грошових розрахунків за операціями з цінними паперами у Національному депозитарії встановлюється Національним банком України за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. У Національній депозитарній системі можуть обслуговуватись цінні папери, що випускатися в документарній та бездокументарній формах. Форма випуску цінних паперів визначається емітентом, затверджується Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку при реєстрації випуску та є підставою для взяття цих цінних паперів на обслуговування Національною депозитарною системою як іменних цінних паперів у документарній формі, цінних паперів на пред'явника у документарній формі або цінних паперів у бездокументарній формі, іменна ідентифікація власників яких здійснюється на підставі облікового реєстру рахунків власників у зберігача. Випуск цінних паперів у документарній формі здійснюється емітентом шляхом виготовлення сертифікатів, які випускаються з урахуванням вимог, встановлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. У разі емісії цінних паперів у бездокументарній формі, крім приватизаційних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду, емітент оформляє глобальний сертифікат, що відповідає загальному обсягу зареєстрованого випуску, і передає його на зберігання в обраний ним депозитарій. Цінні папери, випущені в документарній формі, можуть бути переведені у бездокументарну форму та зберігатися на електронних носіях внаслідок знерухомлення цінних паперів. Обслуговування угод щодо цінних паперів у без-документарній формі проводиться тільки учасниками Національної депозитарної системи. Для укладення на фондовій біржі чи на організаційно оформленому позабіржовому ринку угод щодо цінних паперів, які випущені в документарній формі, цінні папери мають бути знерухомлені в депозитарії, що їх обслуговує. Знерухомлення цінних паперів - переведення цінних паперів, випущених у документарній формі, у бездокументарну форму шляхом депонування сертифікатів у сховищах зберігача цінних паперів та/або депозитарію з метою забезпечення подальшого їх обігу у вигляді облікових записів на рахунках зберігача цінних паперів та/або депозитарію Організаційно оформлений позабіржовий ринок - організація, що об'єднує торговців цінними паперами для надання послуг в укладанні угод щодо цінних паперів і при цьому не має на меті отримання прибутку Необхідно звернути увагу на те, що різні форми випуску цінних паперів вимагають особливих витрат. За бездокументарної форми емітент здійснює певні одноразові витрати - оплату за відкриття депозитарієм емітенту рахунку в цінних паперах та депонування глобального сертифіката (тимчасового та постійного), відкриття генеральним зберігачем власникам рахунків у цінних паперах тощо. Крім того, емітент несе також постійні витрати за зберігання глобального сертифіката випуску цінних паперів, здійснення оплати за відкриті рахунки власникам, за переходи прав власності. Досить суттєвих витрат зазнає емітент і при використанні документарної форми. До непостійних витрат можна віднести організацію випуску бланків сертифікатів відповідної захищеності, а у свою чергу до постійних - плату реєстратору за їх зберігання, ведення рахунків тощо. Контроль за діяльністю Національної депозитарної системи здійснює Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку, а також у межах повноважень, визначених законодавством України, Національний банк України, Міністерство фінансів України та інші державні органи. Порядок і умови здійснення депозитарної діяльності учасниками Національної депозитарної системи встановлюються Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку. Для здійснення кожного з видів депозитарної діяльності учасникам Національної депозитарної системи видається окрема ліцензія. В депозитарній системі діє ряд суб'єктів корпоративного управління, серед яких можна виділити прямих та опосередкованих учасників. Прямі учасники - це депозитарії, зберігачі, реєстратори власників іменних цінних паперів. Опосередковані - це організатори торгівлі цінними паперами, банки, торговці цінними паперами та емітенти. Депозитарій - юридична особа, яка створюється у формі відкритого акціонерного товариства, учасниками якого є не менше ніж десять зберігачів, і яка здійснює виключно депозитарну діяльність. При цьому частка одного учасника в статутному фонді депозитарію не може перевищувати 25% цього фонду. Також засновниками депозитарію може бути фондова біржа чи учасники організаційно оформленого позабіржового ринку. Розмір статутного капіталу депозитарію має становити не менш як 15 мільйонів гривень, а розмір власного капіталу клірингового депозитарію має становити не менш як 25 мільйонів гривень. Клієнтами депозитарію можуть бути: - зберігачі, які уклали з ним депозитарний договір; - емітенти щодо рахунків власних емісій, відкритих на підставі договорів про обслуговування емісії цінних паперів; - інші депозитарії, з якими укладено договори про кореспондентські відносини. Оплата послуг депозитарію здійснюється за тарифами, які встановлює сам депозитарій. Максимальний розмір тарифів встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Антимонопольним комітетом України. Зберігач цінних паперів - банк, торговець цінними паперами або реєстратор, який має ліцензію на зберігання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах як щодо тих цінних паперів, що належать йому, так і тих, які він зберігає згідно з договором про відкриття рахунку в цінних паперах. Для отримання ліцензії на здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів юридична особа повинна мати повністю сплачений грошовими коштами статутний капітал у розмірі не менш як 7 мільйонів гривень. У статутному фонді зберігача частка іншого зберігача, торговця цінними паперами, інвестиційної компанії та інших професійних учасників фондового ринку не може перевищувати 5%. Частка інституційного інвестора, який не відноситься до професійних учасників фондового ринку (страхова компанія, недержавний пенсійний фонд та інші) у статутному фонді зберігача не може перевищувати 20%, якщо інше не передбачено законом. Зберігачі здійснюють зберігання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах, які належать їх власникам (у тому числі самому зберігачу). Зберігач не може бути інвестиційним керуючим депонента, який є інституційним інвестором. Депонент - юридична або фізична особа, яка користується послугами зберігача на підставі договору про відкриття рахунку в цінних паперах; Оплата послуг зберігача провадиться за тарифами, встановленими самим зберігачем. Максимальний розмір тарифів встановлюється НКЦП та ФР за погодженням з АК України. Депозитарії та зберігачі можуть виконувати функцію номінального утримувача. Номінальний утримувач - депозитарій або зберігач цінних паперів, зареєстрований у реєстрі власників іменних цінних паперів як юридична особа, якій ці цінні папери передано за дорученням та в інтересах власників цінних паперів для здійснення операцій у Національній депозитарній системі. Реєстраторами власників іменних ЦП можуть бути юридичні особи, які одержати ліцензію на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, якщо реєстраційна діяльність передбачена їх статутом. Діяльність щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів можуть здійснювати як самі емітенти так і реєстратори. Самостійне здійснення ведення реєстру своїх цінних паперів є в певній мірі зручнішим для емітента. Проте, це часто призводить до монополізації реєстру і відповідно до адміністра-тивного контролю руху акцій. Крім того, не всі емітенти мають можливість кваліфікованої організації процесу ведення реєстру. Таким чином, передбачено законодавчу вимогу щодо обов'язко-вого залучення реєстратора. Відповідно до якої, якщо кількість власників іменних цінних паперів емітента перевищує кількість, встановлену НКЦПФР емітент зобов'язаний доручити ведення реєстру спеціалізованому реєстратору через укладання відповідного договору. Рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів приймається наглядовою радою акціонерного товариства. НКЦПФР, чи будь-які інші органи державної влади не можуть приймати рішення обов'язкового чи рекомендаційного характеру щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, забезпечення ведення таких реєстрів чи їх розподілу. Існують також певні обмеження щодо реєстраторів. Зокрема, органи державної влади не можуть бути засновниками або учасниками реєстратора. Реєстратор та його учасник не можуть прямо чи опосередковано володіти акціями емітента, реєстр власників іменних цінних паперів якого веде цей реєстратор. В свою чергу, емітент не може прямо чи опосередковано бути засновником та учасником реєстратора, реєстр власників іменних цінних паперів якого веде цей реєстратор. Реєстратор веде реєстр власників іменних цінних паперів на умовах договору, що укладається з емітентом цінних паперів. Типова форма договору затверджується НКЦПФР. Договір на ведення реєстру емітент може укласти тільки з одним реєстратором. Оплата послуг реєстратора здійснюється за тарифами, які встановлює сам реєстратор. Максимальний розмір тарифів встановлюється НКЦПФР за погодженням з АК України. У разі отримання відповідної ліцензії депозитарії та зберігачі можуть вести реєстри власників іменних цінних паперів. Проте, необхідно мати на увазі, що ведення таких реєстрів для суб'єктів підприємницької діяльності є винятковою діяльністю і не може поєднуватися з іншими видами діяльності, крім депозитарної. Проведення інших господарських операцій тягне за собою можливість позбавлення ліцензії на проведення депозитарної діяльності. Існують певні обмеження щодо учасників депозитарної системи. Зокрема, працівникам прямих учасників Національної депозитарної системи та державних органів, які здійснюють контроль за її діяльністю, забороняється здійснювати професійну діяльність на ринку цінних паперів, бути засновниками або учасниками юридичних осіб, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, виконувати будь-яку оплачувану роботу для цих осіб, крім викладацької. Крім того, їм, забороняється використовувати інформацію щодо цінних паперів, до якої вони мають доступ, для укладання угод щодо цінних паперів у власних інтересах. 2. Види депозитарної діяльностіЮридичні особи, які є учасниками Національної депозитарної системи, здійснюють такі види депозитарної діяльності: А. Зберігання і обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів; Б. Кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів; В. Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. А) Діяльність, пов'язана із зберіганням цінних паперів та обліком прав власності на них, здійснюється на підставі: - договору про відкриття рахунку у цінних паперах, який укладається власником цінних паперів з обраним ним зберігачем; - депозитарного договору, який укладається між зберігачем і депозитарієм, - договору про обслуговування емісії цінних паперів, який укладається між емітентом та обраним ним депозитарієм; - договору про кореспондентські відносини щодо цінних паперів, який укладається між депозитаріями. Ці Договори повинні відповідати вимогам типових договорів, затверджених НКЦП та ФР. У договорі про відкриття рахунку у цінних паперах визначаються:
Також у договорі про відкриття рахунку у цінних паперах, випущених у документарній формі, визначається спосіб зберігання цінних паперів (колективний чи відокремлений). У депозитарному договорі встановлюється:
Укладення договору про відкриття рахунку у цінних паперах або депозитарного договору не може бути обумовлене відмовою депонента від будь-якого з прав, що надає цінний папір. Депозитарії та зберігачі не мають права укладати угоди щодо цінних паперів, які належать депоненту і зберігаються у них на рахунках у цінних паперах, у власних інтересах чи в інтересах третіх осіб без відповідного доручення. У договорі про обслуговування емісії цінних паперів між емітентом чи його представником та обраним ним депозитарієм визначається:
У разі розміщення на зберігання цінних паперів, випущених у документарній формі згідно з договором про обслуговування емісії цінних паперів, передбачається надання емітентом або зберігачем, що передає даний випуск на зберігання депозитарію, сертифіката якості цінних паперів у документарній формі. Для обліку цінних паперів, депонованих власником згідно з договором про відкриття рахунку у цінних паперах, зберігач відкриває на його ім'я рахунок у цінних паперах, на якому обліковуються права власності на цінні папери, що належать депоненту, а також обмеження щодо цих цінних паперів депонента. Для обліку цінних паперів, переданих зберігачем депозитарію на підставі депозитарного договору, депозитарій відкриває на ім'я зберігача рахунок у цінних паперах, на якому здійснює облік депонованих цінних паперів. Для обліку цінних паперів, депонованих управителем згідно з договором про відкриття рахунку у цінних паперах, зберігач відкриває на ім'я управителя рахунок у цінних паперах, вказуючи, що рахунок відкритий для управителя, для обліку цінних паперів, що належать йому на праві довірчої власності, а також обмеження щодо цих цінних паперів. Депозитарії можуть одержувати від емітента безпосередньо на свій рахунок доходи з цінних паперів для наступного перерахування їх зберігачам. Зберігач зобов'язаний у встановлений договором строк зарахувати зазначені доходи на грошові рахунки власників цінних паперів. Ці доходи не є доходами депозитарію і не підлягають оподаткуванню у складі доходів депозитарію. Зберігач не має права користуватися послугами іншого зберігача для виконання своїх зобов'язань щодо зберігання сертифікатів та обліку прав власності на цінні папери своїх депонентів. Б. Кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів; Кліринг - отримання, звірка та поточне оновлення інформації, підготовка бухгалтерських та облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаємних зобов'язань, що передбачає взаємозалік, забезпечення та гарантування розрахунків за угодами щодо цінних паперів. Кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів здійснюються виключно депозитаріями, які забезпечують поставку цінних паперів на рахунки зберігачів у депозитарії з одночасною оплатою грошових коштів на рахунках зберігачів. Для здійснення клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів депозитарій має одержати ліцензію. Взаєморозрахунки за угодами щодо цінних паперів здійснюються на підставі розрахункових документів, наданих сторонами відповідно до договорів, що передбачають перехід права власності на цінні папери, або інформації, наданої фондовими біржами та організаційно оформленим позабіржовим ринком. Кліринговий депозитарій для здійснення грошових розрахунків за угодами щодо цінних паперів зобов'язаний користуватися послугами, що надають розрахункові банки на підставі відповідного договору. Вимоги до такого розрахункового банку встановлюються у положенні, що затверджується НКЦП та ФР і Національним банком України. Правила та операційні стандарти клірингу та розрахунків за операціями та угодами щодо цінних паперів затверджуються НКЦП та ФР, а у випадках грошового клірингу - за погодженням з Національним банком України і Міністерством фінансів України. Варто зазначити, що операції щодо угод переходу прав власності на цінні папери передбачають сплату державного мита у розмірі 0,2% від суми угоди, яка зазначена в договорі. При цьому суму державного мита сплачує, як правило, продавець, який від свого імені реалізує цінні папери, хоч у договорах купівлі-продажу така відповідальність може бути перекладена на покупця. При викупі акціонерним товариством власних акцій у акціонерів також сплачується державне мито за ставкою 0,2% від суми, яка зазначена в угоді. В. Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів передбачає облік та зберігання протягом певних строків інформації про власників іменних цінних паперів та про операції, внаслідок яких виникає необхідність внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. Підставою для внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів є документи, згідно з якими переходить право власності на відповідні іменні цінні папери. Протягом трьох робочих днів від дати прийняття таких документів реєстратор зобов'язаний внести зміни до реєстру власників іменних цінних паперів або надати мотивовану відповідь про відмову у внесенні таких змін. Реєстратор зобов'язаний на вимогу власника цінних паперів або його представника, а також номінального утримувача надати виписку з реєстру власників іменних цінних паперів. Оскільки інформація, що утримується в системі реєстру є конфіденційною, власник або його представник чи номінальний утримувач не мають права вимагати включення до виписки інформації, що виходить за межі компетенції реєстратора, у тому числі інформації про інших власників та кількість цінних паперів, які їм належать. Таку інформацію може отримати лише сам емітент. Відомості про номінального утримувача підлягають внесенню у реєстр власників іменних цінних паперів на підставі відповідного доручення, якщо право зберігача або депозитарію виступати номінальним утримувачем не передбачено договором про відкриття рахунку у цінних паперах або депозитарним договором. Внесення номінального утримувача в реєстр власників іменних цінних паперів, а також перереєстрація цінних паперів на іншого номінального утримувача не означає, що право власності на цінні папери переходить до номінального утримувача. Операції з цінними паперами, що здійснюються між депонентами одного номінального утримувача, не відображаються у реєстрі власників іменних цінних паперів. Порядок переходу права власності на корпоративні права. Перехід прав власності на акції (паї) та інші цінні папери залежить від видів господарських товариств. Особливі механізми переходу прав власності в товариствах з обмеженою відповідальністю закладені у їхніх статутних документах. Для державного сектору характерна власна нормативна база і відповідно власна специфіка відносин власності. Перехід прав власності в акціонерних товариствах також має власні характерні особливості. Вони залежать від установчих документів і внутрішніх корпоративних норм та законодавчої бази, яка регламентує їх діяльність Основу щодо переходу прав власності складає те, що корпоративні права громадян - це приватна власність, з якою вони можуть здійснювати будь-які дії на власний розсуд в межах встановленого законодавства. В свою чергу, корпоративні права держави і юридичних осіб (господарських товариств) виступають відповідно державною та приватною власністю і регулюються відповідно до цих форм власності. Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а у разі знерухомлення цінних паперів або їхньої емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку в цінних паперах, які зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів. Проте, слід мати на увазі, що виписка з рахунку у цінних паперах не може бути предметом угод, які тягнуть за собою перехід права власності на цінні папери. Цінні папери на пред'явника мають найбільш вільний рух і реалізація прав власності здійснюється за згодою сторін. Право власності на цінні папери на пред'явника, випущені в документарній формі, переходить до нового власника з моменту передачі (поставки) цінних паперів. У разі відчуження знерухомлених цінних паперів на пред'явника право власності на цінні папери переходить до нового власника в момент зарахування їх на рахунок власника у зберігача. Іменні цінні папери, випущені в документарній формі, передаються новому власникові шляхом повного індосаменту. У разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів, право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача. Не дозволяється самовільне відчуження іменних цінних паперів, що не відображено в депозитарній системі. Відповідно до законодавства права на участь в управлінні, одержання доходу та т. п., які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані новим власником лише з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. Якщо ж цінні папери випущені в бездокументарній формі, то право власності переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача. 3. Сутність верхнього та нижнього рівня депозитарної системи в УкраїніНа данний час в Україні функціонує дворівнева депозитарна система:
(Нижній рівень депозитарної системи представлений 550 реєстраторами і зберігачами, декілько сотень емітентів самостійно ведуть реєстри цінних паперів).
(представлений – 2 депозитаріями) Проблемами нижнього рівня депозитарної системи, що стримували розвиток ринку до останього часу є:
Відсутность системи централізованої системи бази даних приводи-ло до можливісті фактичного перегляду підсумків приватизації і зміни складу акціонерів у зв’язку: - із втратою, - фальсифікацією, - незаконними змінами записів, - наявністю декількох реєстрів власників для одного емітента. Верхній рівень депозитарної системи в Україні представлено:
Національний депозитарій України створений у 1998 році, відповідно до Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні». Статутний капітал НДУ становить 103 млн. 200 тис. гривень. 25% акцій належить державі, якими управляє Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Крім того, 25% акцій НДУ належать Національному банку України. Згідно із цим Законом Національний депозитарій здійснює такі види діяльності:
Крім того, до виключної компетенції НДУ віднесено:
встановлення відносин і налагодження постійної взаємодії з депозитарними установами інших держав, укладання двосторонніх та багатосторонніх угод про пряме членство або кореспондентські відносини для обслуговування міжнародних операцій з цінними паперами учасників Національної депозитарної системи. НДУ виконує також і інші функції, передбачені нормативно-правовими актами України:
Всеукраїнський депозитарій цінних паперів ВДЦП є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Міжрегіональний фондовий союз» (МФС), яке було створене у 1997 році для надання депозитарних послуг на фондовому ринку. За роки своєї роботи МФС став прозорим ефективним повнофункціональним кліринговим депозитарієм, який забезпечував обслуговування абсолютної більшості депозитарних активів. Об’єднання МФС та ВДЦП відбулось у 2009 році. СК ВДЦП становить 153,1 млн грн. Основним акціонером є НБУ, якому належить 22,86 % акцій. Інші акціонери володіють менше, ніж 5 % СК. Частка депозитарію на ринку депозитарних послуг становить 90 %. Проблеми верхнього рівня депозитарної системи пов’язані з:
В Україні організований фондовий ринок складають 10 організаторів торгівлі цінним апперами, з яких тільки 3: Українська фондова біржа, «Фондова біржа ПФТС», Українська біржа, «Перспектива» реально функціонують. Інфраструктура фондового ринку стала одним з основних чинників, що стримують його розвиток. Децентралізована система обліку прав і розрахунків по цінних паперах утруднює й здорожує здійснення угод, а також істотно збільшує ризики. У більшості європейських країн центральні депозитарії уже створені, й світовий досвід показує, що це сприяє спрощенню системи розрахунків і зниженню витрат емітентів. Відтак відмінність практик щодо системи клірингу та розрахунків на вітчизняному та зарубіжних фондових ринках стримує прихід іноземних інвесторів в українську економіку. Основними проблемами, що перешкоджали ефективній роботі депозитарної системи в Україні, до сьогодні були: – відсутність на ринку єдиної інституції, яка б забезпечила функціонування єдиної системи депозитарного обліку цінних паперів відповідно до міжнародних стандартів, що призводить до неможливості здійснення цивілізованих правовідносин на фондовому ринку; – невизначеність у вітчизняному законодавстві виключних повноважень Центрального депозитарію, що не дозволяє сформувати розвинену та прозору систему депозитарного обліку цінних паперів; – поширення практики здійснення незаконного перерозподілу прав власності, маніпуляцій зі сторони рейдерів через несформованість центрального реєстру цінних паперів;
В липні 2012 року ВР України Прийняла закон «Про депозитарну систему України» який вступає в дію в жовтні 2013 року – Центральний депозитарій. З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!
|