Завдання 5 з курсу Основи електрифікації, НУВГП
« НазадЗавдання 5 з курсу Основи електрифікаціїВизначити тип і необхідну потужність асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором для привода виробничого механізму, режим роботи якого задається навантажувальної діаграмою (згідно варіанту). Частота обертання приводу у робочому режимі не змінюється і дорівнює . Напруга мережі змінюється на . Приміщення, де встановлено двигун, сухе, без пилу. Необхідно: 1. Накреслити навантажувальну діаграму . 2. За величиною тривалості включення (ТВ%) вибрати режими роботи електроприводу. 3. Визначити еквівалентну потужність двигуна. 4. За каталогом (табл.10) вибрати тип приводного двигуна з умови. 5. Виписати з таблиці 10 параметри двигуна і визначити: а) номінальний момент на валу; б) максимальний (критичний) момент на валу , і пусковий момент; в) максимальний статичний момент; г) перевірити значення перевантажувальної здатності двигуна при зниженні напруги на 10%. д) перевірити двигун на можливість запуску при максимальному статичному навантаженні і при мінімальній напрузі живлення. Дані для розрахунку згідно варіанту взяти з таблиці 9. Таблиця 9.
Технічні дані трифазних асинхронних двигунів з короткозамкненим ротором єдиної серії 4А при напрузі живлення 380В (таблиця 10): Таблиця 10.
Методичні поради до виконання завдання 5Вибір електродвигуна для роботи електропривода зводиться до визначення потужності двигуна, швидкості його обертання, типу. Потужність двигуна вибирають в залежності від режиму його роботи. Розрізняють тривалий режим, короткочасний і повторно-короткочасний режими роботи двигуна в електроприводі. При тривалому режимі двигун працює або з незмінним навантаженням, або певний час з змінним навантаженням. У такому режимі працюють електродвигуни вентиляторів, відцентрованих насосів тощо. Короткочасний режим характеризується робочими періодами і періодами зупинок, причому робочі періоди такі короткі, що двигун не встигає нагрітись до усталеної температури, а паузи у роботі такі тривалі, що двигун встигає повністю охолонути. Двигуни, призначені для короткочасного режиму, нормують для певної тривалості роботи (15,30 або 60хв), яка зазначана в паспорті двигуна. Повторно-короткочасний режим характеризується безперервним чергуванням однакових щодо характеру робочих періодів і пауз. У робочий період двигун не встигає нагрітися до усталеної температури, а під час паузи не встигає повністю охолонути. Цей режим роботи визначається тривалістю ввімкнення, яка позначається ТВ,%. - тривалість робочого періоду ; - тривалість циклу (робочого періоду і паузи). Стандарт передбачає такі величини ТВ:15, 25, 40% при тривалості одного циклу не більше як 10 хв. На паспорті двигуна призначеного для повторно-короткочасної роботи поряд з його потужністю ставлять величину ТВ%, наприклад ТВ40. Це означає, що при зазначеної потужності двигун може працювати 40% від 10хв., а решту циклу повинен бути вимкнений. У цьому режимі працюють двигуни кранів, лебідок підйомників тощо. Навантажувальна діаграма являє собою залежність , де - потужність навантаження в певний проміжок часу , а - проміжок часу . Побудова буде добре видна, якщо задамось величинами: , ,(рис.4.) На практиці, якщо , то режим роботи двигуна визначають як тривалий. Еквівалентна потужність при тривалому режимі визначається за формулою: - час циклу (хв.). За таблицею №9 для певного значення наближеної частоти обертання електроприводу, вибираємо тип двигуна і його параметри, які виписуємо в зошит і визначаємо: а) Номінальний момент на валу двигуна: б) Максимальний момент: Пусковий момент: в) Максимальний статичний момент: де - максимальна потужність завантаження двигуна. г) перевірка значення . Коефіцієнт береться тому, що момент асинхронного двигуна пропорцієн квадрату напруги живлення, а за умовою завдання напруга мережі може зменшитись на , (до ). д) перевіряємо двигун на можливість запуска при максимальному статичному навантаженні (, де - номер потужності в табл.9 для певного варіанту) і при мінімальній напрузі живлення (): визначити у розділі б. - умова впевненого запуску двигуна при зниженні напрузі. е) зробити висновки. Література1. Малинівський С.С. Загальна електротехніка. – Львів, „Бескид Біт”, 2003 р., - 638 с. 2. Вартабедян В.А. Загальна електротехніка. – Київ, Вища школа, 1986 р., - 360 с. 3. Поначевний Б.І. Електротехніка. – Харків, „Торнадо”, 1999 р., 268 с. 4. Баховець Б.О., Рачинська Н.І. Конспект лекцій 3 курсу „Електротехніка в будівництві”, шифр 043-98,- Рівне, 1999 р.,- 86 с. 5. Тульчин И.К., Мудлер Г.И. Электрические сети и электрооборудование общественных зданий. М., „Энергоатом”, 1990 г., - 385 с. 6. Дубовський К.Н. Электрооборудование мостовых кранов. М., „Энергия”, 1982 г., - 115 с. 7. Глушков Г.К. Электроснабжение строительно-монтажных робот. М., Стратиздат, 1984 г. 8. Поначевний Б.І. Загальна електротехніка. Підручник для вищих закладів освіти. – Київ. «Каравелла», 2004 р., - 440 с. З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |