МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ІФНТУНГ

Кафедра  обліку  і  аудиту

Методичні вказівки до написання курсової роботи з дисципліни Моделі і методи прийняття рішень в аналізі і аудиті

для спеціальності “Облік і аудит”

 м. Івано-Франківськ 2014 рік

Методичні вказівки складені відповідно до нормативних програм фахових дисциплін «Аудит» та «Моделі і методи прийняття рішень в аналізі і аудиті» для студентів спеціальності 03050901 - “Облік і аудит”. 

Вказівки можуть бути використані при написанні третього розділу дипломної роботи «Аудит об’єкта дослідження».

Методичні вказівки розглянуті на засіданні кафедри обліку і аудиту (протокол № ___від ___. ___. 2014р.)

Розробники: к.е.н., доцент кафедри обліку і аудиту Орлів М.С.,

асистент кафедри обліку і аудиту Степанюк О.С.

Зміст 

1. Загальні положення

Курсова робота є одним із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького характеру, який передбачає використання спеціальної та учбової літератури, творчого опрацювання варіантів розв’язання проблеми, дозволить досягнути високого рівня освоєння дисципліни, сприятиме напрацюванню у студентів ґрунтовних самостійних суджень за окремими теоретичними положеннями.

Основним завданням даних методичних вказівок є встановлення єдиного методологічного підходу до керівництва курсовою роботою та оформлення пояснювальної записки виконавцем, а також надати необхідну організаційно-методичну допомогу щодо раціоналізації проведення дослідження та оформлення його результатів. 

2. Мета і завдання курсової роботи

Курсова робота як завершальний етап вивчення дисципліни ставить за мету систематизацію і закріплення теоретичних знань та набуття практичних навиків з проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту та чинних нормативно-законодавчих актів.

Для досягнення поставленої мети дослідження студенти повинні виконати такі основні завдання:

• опрацювати Міжнародні стандарти аудиту та Закон України “Про  аудиторську  діяльність”  від  22.04.93 р. № 3125-XII (зі змінами і доповненнями);

• систематизувати набуті знання з фахових дисциплін та ознайомитись із змінами  нормативно-правових актів, що регламентують порядок здійснення господарської діяльності, її обліку і контролю;

• провести аудит за обраним об’єктом обліку на конкретному підприємстві з метою підтвердження повноти і достовірності інформації про нього у фінансовій звітності (за всіма якісними аспектами відповідно до одержаного у керівника завдання);

• за результатами проведеної перевірки скласти протокол виявлених порушень, аудиторський звіт та лист керівництву.

Об'єкт  аудиту - це фінансова звітність підприємства (або окремі її статті).

Предметом дослідження є факти господарської діяльності підприємства, відображені у його фінансовій звітності.

При проведенні дослідження для досягнення поставленої в роботі мети доцільно застосовувати як загальнонаукові методи (індукції, дедукції, аналізу, синтезу, абстрагування, причинно-наслідковий, логічний аналіз), так і специфічні   методи дослідження (прийоми фактичного і документального контролю). 

3. Тематика курсових робіт

Вибір теми курсової роботи студентам пропонується проводити з  урахуванням фактичних матеріалів, зібраних ними на виробничій практиці та відповідно до нижченаведеного переліку тем. В окремих випадках може бути запропонована індивідуальна тема дослідження, яка відповідає особливостям діяльності підприємства, на якому студент проходив виробничу практику.

Вибір теми дослідження підтверджується повідомленням студентом керівника курсової роботи (в обов'язковому порядку повідомляється назва підприємства (установи, організації), на матеріалах якого буде виконуватись дослідження). 

Базова тематика курсових робіт

1. Аудит основних засобів

2. Аудит необоротних матеріальних активів

3. Аудит нематеріальних активів

4. Аудит фінансових інвестицій

5. Аудит виробничих запасів

6. Аудит біологічних активів

7. Аудит виробничих витрат

8. Аудит готової продукції та її реалізації

9. Аудит товарів

10. Аудит розрахунків з покупцями та іншими дебіторами

11. Аудит розрахунків з підзвітними особами

12. Аудит готівкових операцій

13. Аудит безготівкових розрахунків

14. Аудит операцій з цінними паперами

15. Аудит власного капіталу

16. Аудит кредитів та позик

17. Аудит забезпечень майбутніх витрат і платежів

18. Аудит розрахунків з постачальниками та іншими кредиторами

19. Аудит доходів

20. Аудит витрат

21. Аудит доходів майбутніх періодів

22. Аудит витрат майбутніх періодів

23. Аудит фінансових результатів

24. Аудит формування собівартості продукції

25. Аудит розрахунків з оплати праці

26. Аудит розрахунків з бюджетом та за позабюджетними платежами

27. Аудит балансу 

4. Структура курсової роботи

4.1 Загальні вимоги

Пояснювальна записка до курсової роботи – це належним чином оформлений документ, в якому наводяться теоретичні викладки, зібраний на підприємстві фактичний матеріал, аналітичні розрахунки, робочі документи аудитора та результати проведеної перевірки, який повинен містити:

• титульний аркуш (додаток А);

• завдання на курсову роботу та графік її виконання (додаток Б);

• зміст;

• вступ;

• основну частину;

• висновки;

• список використаної літератури (оформляється згідно додатку В);

• додатки. 

4.2 Основні вимоги до змісту та оформлення курсової роботи

Мова написання курсової роботи – українська. Рекомендований загальний обсяг курсової роботи повинен бути в межах від 60 до 80 сторінок друкованого тексту без урахувань вступу, висновків, літератури, додатків та ілюстрованого матеріалу. Орієнтовне співвідношення окремих частин роботи.

У свою чергу кожний розділ основної частини складається з 4–7 підрозділів.

Всі складові дослідження (розділи і підрозділи курсової роботи) мають бути взаємопов’язані, логічно продовжувати один одного і відповідати темі, меті та завданням роботи.

Курсову роботу виконують на аркушах  А4 стандартного розміру (297 х 210 мм). Текст викладають у друкований спосіб (шрифтом 14 (Times New Roman) з інтервалом 1,5) або у писаному варіанті (чорним або синім чорнилом розбірливим почерком). Текст розміщують на сторінці з врахуванням наступних полів: зліва – 3 см, справа – 1 см, верху й знизу – по 2 см.

Заголовки структурних частин курсової роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. В кінці заголовка крапка не ставиться.

Кожний розділ роботи потрібно починати з нової сторінки.

Нумерація здійснюється у нижньому правому куті в хронологічному порядку (без пропусків, повторень і додавання літер).

Першим аркушем є титульний лист, другим – завдання на курсову роботу. Вони не нумеруються, але включаються до загальної нумерації сторінок.

Наведені у тексті формули нумерують в межах кожного розділу і зазначають праворуч від формули у дужках. Наприклад,

Р = Р* +  Р** + Р***        (1.1)

Таблиці нумерують послідовно у межах розділу (додаток Г), за винятком таблиць, поданих у додатках. Номер таблиці подається в правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці. При переносі частини таблиці на іншу сторінку в правому верхньому куті зазначають “Продовження табл._._”

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно у межах розділу (додаток Д), за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують безпосередньо під ілюстрацією.

Посилання на цитати із різних літературних джерел у тексті роботи дають одразу після закінчення викладу запозиченого матеріалу у квадратних дужках [3, с.7]. Перша цифра означає порядковий номер у списку використаної літератури, інші – номери сторінок з літературного джерела.

Текст пояснювальної записки необхідно відформатувати по ширині з абзацами 1см. 

4.2.1 Титульний аркуш

Титульний аркуш повинен оформлятися на бланку (формату А4 ГОСТ 2.301), виконаному друкарським способом і заповнюватися від руки креслярським шрифтом або комп’ютерним способом.

Титульний аркуш пояснювальної записки курсової роботи оформлюється у відповідності з додатком А. 

4.2.2 Завдання на курсову роботу

Завдання на курсову роботу оформлюється на бланку, виконаному друкарським способом у відповідності з додатком Б. 

4.2.3 Зміст

Зміст пояснювальної записки оформлюють на окремих аркушах і розміщують після завдання. У змісті мають бути приведені порядкові номери і назви розділів, підрозділів, а також додатків із поданням їх позначення та заголовків із зазначенням номерів сторінок, на яких вони приведені.

Зміст включають у загальну кількість сторінок пояснювальної записки і починають нумерувати з 3 сторінки. 

4.2.4 Вступ

У вступі розкривається сутність і актуальність теми курсової роботи, формулюється її мета і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Окреслюється об'єкт та предмет дослідження. Коротко викладають зміст кожного розділу курсової роботи.

4.2.5 Основна частина

Основна частина курсової роботи складається з чотирьох розділів, які в свою чергу розділені на пункти і підпункти. Розділи курсової роботи представляють собою чотири етапи проведення аудиторської перевірки, а саме:

• планування аудиторської перевірки;

• оцінка системи внутрішнього контролю;

• перевірка по суті;

• завершення аудиторської перевірки (написання аудиторського звіту та листа керівництву).

В загальному вигляді курсова робота може мати таку структуру:

В першому розділі «Планування аудиторської перевірки об’єкта дослідження» слід розглянути загальні умови господарювання досліджуваного підприємства, оцінити системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, аудиторський ризик та суттєвість, провести аналітичні процедури, що дасть можливість скласти програму аудиторської перевірки.

1.5.  Планування  аудиторської перевірки.

Її складання є початковим етапом процесу планування аудиторської перевірки. План повинен містити перелік робіт, які потрібно виконати аудитору для формулювання думки про достовірність відображення в обліку та звітності конкретного об’єкта. Можна використовувати типові плани для обраного об’єкта аудиту. Для проведення аудиту об’єкта дослідження студент збирає фактичний матеріал у кількості 5 копій первинних документів під ряд його обліку. Ці копії йдуть у Додатку 1 до курсової роботи, всі подальші розрахунки здійснюються на їх підставі.

1.4 Знайомство з бізнесом клієнта:

1.3.1 Оцінка загальних економічних факторів і умов в галузі, що впливають на бізнес клієнта.

Необхідно розглянути особливості галузі, в якій працює досліджуване підприємство. Зокрема, звернути увагу на тенденції та проблеми її розвитку, що буде враховано при оцінці розміру властивого ризику.

1.3.2 Характеристика суб’єкта дослідження, його бізнесу та результатів його фінансово-господарської діяльності.

Необхідно охарактеризувати види та напрями діяльності підприємства, його місце на ринку, проаналізувати результати фінансово-господарської діяльності за період, що перевіряється.

1.3.3 Перелік основних нормативних документів, що регулюють діяльність суб’єкта та встановлюють правила ведення бухгалтерського обліку та відображення у фінансовій звітності об’єкта аудиту.

Слід навести перелік основних зовнішніх (закони, укази, постанови, положення, інструкції, прийняті вищими органами державної влади, методичні рекомендації тощо) та внутрішні (статут, внутрішні організаційні регламенти) нормативні документи, які регулюють діяльність підприємства і встановлюють основні правила ведення бухгалтерського обліку об’єкту аудиту.

1.3.4 Оцінка загального рівня компетентності керівництва підприємства.

Слід охарактеризувати керівний склад керівництва досліджуваного підприємства. Зокрема, розкрити наступну інформацію: прізвище, ім’я, по-батькові, освіта, стаж та досвід роботи, професійні якості, права та обов’язки керівника, його заступників, головного бухгалтера, його заступника, керівника служби внутрішнього аудиту).

1.4 Розуміння системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю:

1.3.1 Оцінка роботи бухгалтерської служби на підприємстві.

Наводиться структура бухгалтерської служби, вказуються функції її секторів, розглядаються внутрішні організаційні регламенти (посадові інструкції бухгалтерів, договори про повну матеріальну відповідальність касирів і комірників, графіки робочого дня облікових працівників, графіки документообігу тощо).

1.3.2 Попереднє ознайомлення із системою внутрішнього контролю.

В даному питанні необхідно охарактеризувати фактичні складові системи внутрішнього контролю підприємства.

Фактори, які відображаються у контрольному середовищі, включають:

- діяльність ради директорів і його комітетів;

- філософію керівництва і стиль його роботи;

- організаційну структуру суб’єкта, навести організаційну структуру підприємства, а також методи розподілу повноважень і відповідальності;

- систему контролю із сторони керівництва, включаючи підрозділи внутрішнього аудиту, кадрову політику і процедури, а також розподіл обов’язків.

Процедури контролю включають політику і процедури, створені керівництвом для досягнення конкретних цілей суб’єкта. До процедур контролю відносяться:

- звіти, перевірка і затвердження проведених звірок;

- перевірка арифметичних точностей записів;

- здійснення контролю над прикладними програмами і середовищем комп’ютерних інформаційних систем, наприклад, за допомогою встановлення форм контролю над:

- змінами комп’ютерних програм;

- доступом до файлів даних;

- ведення і перевірка аналітичних рахунків і оборотних відомостей;

- затвердження документів і здійснення контролю над документами;

- порівняння даних, отриманих із внутрішніх джерел, із зовнішніми джерелами інформації;

- порівняння результатів підрахунку грошових засобів, цінних паперів і товарно-матеріальних запасів із бухгалтерськими записами;

- обмеження прямого фізичного доступу до активів і записів;

- порівняння і аналіз фінансових результатів із затаратами, передбаченими кошторисом.

1.3.3 Характеристика облікової політики, що застосовується суб’єктом та її змін.

Розкриваються особливості облікової політики підприємства, аналізуються її положення, доцільність застосування обраних методів обліку для конкретних умов господарювання (обґрунтованість амортизаційної політики, методу формування резерву сумнівних боргів, забезпечень майбутніх платежів тощо) . Наказ про облікову політику досліджуваного підприємства наводиться в обов’язковому порядку в додатках до курсової роботи, а в разі його відсутності на підприємстві, студентом складається проект наказу про облікову політику.

Для отримання інформації пропонується заповнити анкету працівникам підприємства, що перевіряється у формі, наведеній у додатку Н.

1.4 Ризик і суттєвість:

1.4.1 Оцінка аудиторського ризику та його складових властивого ризику та ризику контролю.

Слід коротко охарактеризувати аудиторський ризик та його складові (властивий ризик, ризик контролю та ризик невиявлення). Розмір вибірки, за якою буде проводитись перевірка  залежить від ризику невиявлення, який розраховуються за формулою:

РН= ,

де АР – аудиторський ризик 5%;

ВР – властивий ризик, який пов'язаний з функціонуванням підприємства, галузевими особливостями його господарювання;

РК – ризик контролю, складовими якого є ризики систем внутрішнього і зовнішнього контролю.

Розміри ВР та РК визначаються на підставі експертних оцінок (див. додаток Е) шляхом їх коригування, яке проводиться на підставі проведеного аналізу у попередніх параграфах курсової роботи.

Після визначення величини ризику невиявлення визначається величина аудиторської вибірки (чим вищий ризик невиявлення, тим меншою буде вибірка і навпаки). Припускається, що загальний обсяг первинних документів за кожною господарською операцією (виплата заробітної плати, одержання готівки з розрахункового рахунка, проведення розрахунків із постачальниками тощо) – 5 шт.

1.4.2 Визначення рівнів суттєвості для цілей аудиту.

Далі слід навести  поняття суттєвості, її якісний та кількісний аспекти, а також розрахувати розмір суттєвості помилок для конкретного об’єкту аудиту. Щодо статей балансу, то суттєвість визначається як певний відсоток від значення статті на початок періоду, що перевіряється. Цей відсоток може коливатися від 1 до 5%. Що стосується показників звіту про фінансові результати, то при розрахунку суттєвості за основу береться прибуток або збиток за попередній період. Суттєвість всіх статей, які впливають на прибуток (збиток) повинна в сумі становити суттєвість самого прибутку (збитку). Приклад розрахунку суттєвості для показників звіту про фінансові результати наведений в додатку Ж.

1.4.3 Визначення основних завдань аудиторської перевірки об’єкта аудиту (теоретичний аспект).

1.4.4 Визначення складних областей аудиторської перевірки об’єкту.

Проводиться з урахуванням вже виконаних у попередніх параграфах завдань та має на меті зосередження уваги аудитора на тих ділянках, які слід перевірити більш детально.

1.5 Програма аудиторської перевірки.

Її складання є важливим етапом планування аудиторської перевірки. Програма повинна містити перелік аудиторських процедур, які потрібно виконати для формулювання думки про достовірність відображення в обліку та звітності конкретного об’єкта. Можна використовувати типові програми для обраного об’єкта аудиту. 

В другому розділі «Оцінка системи внутрішнього контролю» визначається ефективність системи внутрішнього контролю на досліджуваному підприємстві. За результатами такого аналізу уточнюється розмір ризику невиявлення та обсяг вибірки, за якою  буде проводитись перевірка по суті у третьому розділі.

2.1 Основні завдання системи внутрішнього контролю об’єкта (відповідно до напрямків контролю), процедури контролю, які можна застосувати щодо об’єкта перевірки.

Внутрішній контроль передбачає об’єктивне вивчення фактичного стану справ на підприємстві, виявлення та попередження тих фактів та умов, які негативно впливають на виконання рішень та доведення цієї інформації до відома керівництва. Для досягнення поставлених завдань керівництво підприємства розробляє певні процедури.

При виконанні цього параграфу слід оцінити ефективність системи внутрішнього контролю об’єкта. Основні завдання та процедури контролю повинні бути розроблені у відповідності до напрямків контролю, а саме:

· реальність, 

· повнота, 

· санкціонування, 

· точність, 

· класифікація, 

· облік, 

· періодизація.

2.2 Оцінка системи внутрішнього контролю об’єкту аудиту.

2.2.1 Опис ведення обліку та контрольних процедур для об’єкта дослідження

Необхідно описати як фактично ведеться облік об’єкта аудиту на підприємстві, а також складається та заповнюється анкета запитань для оцінки контролю об’єкта на підприємстві.

2.2.2 Складання блок-схем або алгоритмів проведення операцій з об’єктом перевірки.

Результати перевірки системи внутрішнього контролю підприємства можуть бути представлені у вигляді блок-схем та алгоритмів, які дають можливість краще проаналізувати здійснення господарських операцій, що стосуються об’єкта перевірки. Блок-схеми представляють собою зображення руху конкретного документа між підрозділами та посадовими особами. Умовні позначення для побудови блок-схем наведені в додатку З.

2.2.3 Перелік та короткий опис основних первинних документів та реєстрів синтетичного та аналітичного обліку і звітності, що використовуються для ведення обліку та контролю об’єкту.

2.3 Проведення тестів узгодженості.

2.3.1 Процедури контролю повноти даних (перевірка черговості нумерації господарських операцій, первинних документів та реєстрів; перевірка обробки всіх даних методом «перевірочних сум»; узгодження даних з різних джерел; визначення достовірності, що інформація з усіх господарських операцій була внесена в документи, та інші тести).

2.3.2 Процедури контролю точності (перевірка того, що дані відносно сум та дат в документах та операціях наведені вірно, операції в бухгалтерському обліку відображені повністю, на відповідному рахунку та своєчасно).

2.3.3 Процедури контролю за дотриманням законності господарських операцій (перевірка того, що операції затверджені відповідною особою, складаються звіти за видатками, існує обмеження доступу до інформації).

2.3.4 Процедури контролю за збереженням активів, первинних документів та реєстрів (проведення інвентаризації, перевірка правильності проведення усіх процедур інвентаризації, наявність наказів та угод з матеріально-відповідальними особами, обмеженість доступу до активів та записів і т.д.).

2.4 Складання висновку щодо ефективності системи внутрішнього контролю, уточнення величини ризику контролю, оцінка обсягу перевірок по суті, надання рекомендацій з покращення функціонування системи внутрішнього контролю. 

В третьому розділі «Перевірка по суті» на основі результатів першого та другого розділів проводиться перевірка по суті, яка має за мету підтвердження достовірності відображення об’єкта аудиту у фінансовій звітності підприємства.

Підтвердження відбувається шляхом вибіркової перевірки за основними якісними аспектами фінансової звітності, а саме:

- наявність чи існування;

Суть підтвердження даного якісного аспекту полягає в тому, щоб переконатися, що активи, зобов’язання та власний капітал підприємства, які відображені в балансі дійсно існують на дату складання звітності, а доходи і витрати, відображені у звіті про фінансові результати дійсно мали місце на протязі звітного періоду.

- повнота;

Під час перевірки такого якісного аспекту, як повнотавідображення потрібно впевнитися, що всі операції пов’язані із обліком об’єкта, фактично відбулися, жодна не пропущена і в кінці звітного періоду вони включені до фінансової звітності у повному обсязі.

- права і зобов’язання;

В ході підтвердження цього якісного аспекту потрібно впевнитися, що активи та зобов’язання підприємства визнані на певну дату у відповідності до всіх встановлених норм та правил.

- оцінка;

Зміст такого якісного аспекту як оцінкаполягає в тому, щоб перевірити чи конкретний об’єкт оцінений у відповідності із встановленими нормами та вимогами.

- наведення і розкриття.

В цьому питанні потрібно підтвердити правильність класифікації та відображення об’єкта аудиту у фінансовій звітності та на рахунках бухгалтерського обліку.

Під час виконання процедур підтвердження якісних аспектів фінансової звітності студентами наводяться аудиторські докази задокументовані у робочих документах, що підтверджують проведення усіх аудиторських процедур, вказаних у програмі аудиту. Ксерокопій письмових доказів, взятих на підприємстві (первинні документи, реєстри, фінансові звіти, накази, установчі документи) наводяться в додатках курсової роботи (достатньо одного екземпляру кожного документу).

Результати проведення перевірки по суті реєструються у протоколі результатів перевірки, де зазначається наявність або ж відсутність помилок, виявлених в ході тестування системи бухгалтерського обліку. Приклад протоколу наведений в додатку К. 

В четвертому розділі «Завершення аудиторської перевірки» курсової роботи потрібно сформувати та обґрунтувати думку про достовірність відображення у фінансовій звітності досліджуваного підприємства конкретного об’єкта аудиту.

4.1 Протокол виявлених помилок та порушень (додаток Л).

Вказується тип порушення (посилання на нормативний акт) та вплив на відповідну статтю фінансової звітності. Якщо за результатами аудиторської перевірки порушень не виявлено, то даний протокол не формується.

4.2 Пропозиції щодо виправлення помилок і порушень в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, що необхідно провести за кожним виявленим відхиленням.

4.3 Визначення суттєвості відхиленьта прийняття рішення про вид звіту незалежного аудитора.

4.5 Звіт незалежного аудитора та Лист керівництву.

Складається Звіт незалежного аудитора  у відповідності до Міжнародних Стандартів Аудиту 700-799 «Аудиторські висновки та звітність» (додаток М).

4.6 Лист керівництву

Складається лист керівництву у формі встановленій аудитором, де наводяться усі виявлені відхилення та пропонуються рекомендації з їх виправлення та вдосконалення систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю підприємства. 

4.2.7 Висновки

Викладають найбільш важливі теоретичні і практичні результати, одержані в курсовій роботі, які повинні містити формулювання розв’язаної проблеми (задачі), яка виносилась за тему дослідження. Насамперед стисло характеризують стан досліджуваного питання, далі формулюють висновки та рекомендації, отримані за кожним розділом роботи.

У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання. 

5. Захист та оцінювання курсової роботи

Після оформлення пояснювальної записки студентом у термін, встановлений керівником, курсові роботи мають бути подані на кафедру для реєстрування дати закінчення і передаються на остаточний огляд керівнику для вирішення питання про допуск курсової роботи до захисту і попереднього оцінювання. При цьому керівник курсової роботи звертає увагу на наступні моменти:

1. Загальний обсяг курсової роботи: кількість друкованих сторінок, таблиць, кількість рисунків, графіків, додатків.

2. Якість вихідних даних, зібраних на практиці: за які роки зібраний матеріал, відповідність зібраного матеріалу темі дослідження, повнота зібраного матеріалу, наскільки він забезпечив роботу над темою дослідження;

3. Планомірність виконання роботи: наявність індивідуального графіку роботи і своєчасність його виконання;

4. Відвідування консультацій: систематичність, зміст;

5. Відповідність змісту роботи обраній темі дослідження, повнота розкриття теми;

6. Самостійність у розв'язку окреслених задач, вміння аналізувати одержані результати, робити узагальнення, висновки, розробляти коригуючі процедури та заходи, надавати практичні рекомендації;

7. Якість виконання пояснювальної записки: оформлення тексту, таблиць, рисунків, розрахунків;

Керівник після попереднього оцінювання курсової роботи може дати наступні рекомендації:

• про допуск до захисту;

• про повернення на доопрацювання із зазначенням негативних особливостей роботи, питань, що потребують додаткового розкриття або розкриті неправильно, наявність недоліків змісту та оформлення роботи;

• про недопуск до захисту.

Не допускаються до захисту роботи, які не відповідають завданню та затвердженому плану з точки зору змісту, повноти викладення матеріалу, структури, використання передбачених завданням фактичних, цифрових та ілюстративних матеріалів, дотримання правил оформлення, а також такі, в яких виявлені текст і практичні матеріали частково або повністю запозичені з інших курсових робіт. У такому разі студент має право на повторний захист дипломної роботи за іншою темою у термін, визначений деканатом факультету, і погоджений із завідувачем кафедри обліку і аудиту та керівником курсової роботи.

Курсова робота оцінюється в 100 балів. Контроль знань здійснюється у формі захисту. Процедура захисту включає доповідь студента по основним моментам проведеного курсового дослідження, а також відповіді на питання членів комісії. За результатами захисту виста­вляється оцінка, яка заноситься в екзаменаційну відомість і залікову книжку.

Максимальна кількість можливих набраних балів – 100, з них:

1) за написання матеріалу (максимум 40 балів) – по 10 балів за кожен розділ при умові здачі в установлений термін;

2) за знання матеріалу (усний захист) (максимум 40 балів);

3) за якість виконання роботи (максимум  20 балів);

Мінімальна кількість балів для позитивної оцінки – 60 балів.

Для переходу на чотирьохбальну систему оцінювання знань слід використовувати наступну шкалу:

• 90-100 балів – оцінка “5” (відмінно);

• 75-89 балів – оцінка “4” (добре);

• 60-74 балів – оцінка “3” (задовільно);

• менше 59 балів – оцінка “2” (незадовільно).

У разі негативної оцінки результатів захисту студент має право на повторний захист курсової роботи за іншою темою у термін, визначений деканатом факультету, і погоджений із завідувачем кафедри обліку і аудиту та керівником курсової роботи. 

6. Список рекомендованої літератури

Основна:

1. Закон  України  “Про  аудиторську  діяльність” в редакції від  14.09.06 р. № 140-V (зі змінами і доповненнями).

2. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-XIV (зі змінами і доповненнями).

3. Закон України “Про господарські товариства”.

4. Податковий Кодекс України.

5. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Мінфіну  України від 30.11.99 р. № 191 (у редакції наказу Міністерства фінансів України  від 09.12.2011 р. N 1591).

6. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291.

7. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджені наказами Мінфіну України.

8. Аудит. Методика документування: Кол. авторів. за заг. ред. академіка АЕНУ, д.е.н., проф.. І.І.Пилипенка. – К: Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України. – 2003. – 457с.

9. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В., Організація і методика аудиту: Навч. посіб. – 2-е вид. – К: Каравела, 2005. – 560с.

10. Організація і методика проведення аудиту: Навчально-практичний посібник / Кол. авторів. за заг. ред. академіка АЕНУ, д.е.н., проф. В.В.Сопка. – 2-ге вид., перероб. та доповн. – К: ВД „Професіонал”, 2006. -576 с. 

Додаткова:

1. Аудит: Учебник для вузов / В.И.Подольский, Г.Б.Поляк, А.А.Савин, Л.В.Сотникова; Под ред. Проф. В.И.Подольского. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997 – 432 с.

2. Барышников Н.П. Организация и методика проведения аудита. Издание 4-е, переработанное и дополненное – М.: Информационно-издательский дом «Филинъ», 1998. – 528 с.

3. Данилевский Ю.А., Шапигузов С.М., Ремизов Н.А., Старовойтова Е.В. Аудит: Учебное пособие. – М., ИДФБК - ПРЕС, 1999 р. – 544 с.

4. Завгородний В.П. Бухгалтерский учёт, контроль и аудит в системе управления предприятием. – К.: Ваклер, 1997. –  976 с.

5. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2001 – 402 с.

6. Аренс А., Лоббек Дж. Аудит: Пер. с  англ.; гл. редактор серии проф. Я.В.Соколов. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 560 с.: ил. – (Серия по бухгалтерскому учету и аудиту).

Додаток В

Бібліографічний опис списку використаної літератури

Додаток Г

Приклади оформлення таблиць 

Таблиця 1.1

Динаміка доходів і витрат підприємства

(тис.грн.)

Додаток Ж

Розрахунок суттєвості для статей звіту про фінансові результати

Додаток Л

Протокол виявлених помилок та порушень (аудит витрат)

Додаток М

Приклад Звіту незалежного аудитора (див. роздатковий матеріал) 

Аудитор                                                                                                   

Дата  ________________

Лист керівництву (приклад)

[Належний адресат]  ПП «Студент» за результатами проведеної перевірки 

Нами була проведена аудиторська перевірка операцій з придбання МШП, строк корисного використання яких більше одного операційного циклу.

Завдання аудитора полягало у перевірці правильності ведення господарських операцій, пов’язаних з обліком МШП, та наданні звіту щодо достовірності таких операцій на основі результатів перевірки.

Під час проведення аудиторської перевірки операцій з придбання МШП на підприємстві, були виявлені помилки:

1 – порушено норми Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств № 291 від 30.11.1999р. – облік ведеться на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи»;

2 – порушено норми ПСБО 7 «Основні засоби» - вартість доставки включається до первісної вартості МШП, що використовують більше одного операційного циклу.

В бухгалтерському обліку ці господарські операції мають відображатися так:

[Підпис аудитора]  ___________ПІП

[Дата ауд. звіту]  30.01.2013 р.

[Адреса аудитора] вул. Карпатська, 15

м. Івано-Франківськ

Україна 

Додаток Н

Анкета опитування працівників ____________________ (суб’єкта господарювання, що перевіряється)

1. Який вид фінансової інформації Ви находите найбільш корисною? (будь ласка, поставте оцінку від 1 до 5, де 5 – найбільш корисна)

2а. Чи задоволені Ви фінансовою інформацією, що надається суб’єктами господарювання? (Будь ласка, поставте оцінку від 1 до 5, де 5 – найбільш корисна)

2б. Будь ласка, вкажіть ОДНУ область, де удосконалення є найбільш необхідним, підкресливши відповідне поле:

- Відображення тенденцій в економічному зростанні і прибутковості

- Прогнозна фінансова інформація

- Конкурентний аналіз

- Більш детальна інформація про процес управління ризиками

- Удосконалення інформації за сегментами

- Інше (вкажіть не більше 3 пунктів):

- …………………………………………………………………

- …………………………………………………………………

- …………………………………………………………………

2в. Будь ласка, вкажіть, де вказані вище удосконалення повинні бути відображені, обравши відповідне поле:

3а. На Вашу, думку, Звіт про рух грошових коштів відіграє ключову роль у процесі прийняття зазначених нижче рішень (будь ласка, відмітьте відповіднуклітинку)?

3б. Чи є достатньою для прийняття рішень інформація про грошові потоки, наведена у фінансовій звітності (будь ласка, відмітьте відповідну клітинку)?

3в. Якщо у питанні 3б Ви відповіли «НІ», то  де, на Вашу думку, слід наводити додаткову інформацію про грошові потоки?

4. Для виконання яких цілей, на Вашу думку, використовуєтьсяфінансова звітність (будь ласка, поставте оцінку від 1 до 5, де 5 – найчастіше використання фінансової звітності)

5. Як Ви оцінюєте корисність окремих форм фінансової діяльності? (будь ласка, поставте оцінку від 1 до 5, де 5 – найбільш корисна)

6. Які показники, отримані за допомогою фінансової звітності, ви вважаєте найбільш корисними?  (будь ласка, поставте оцінку від 1 до 5, де 5 – найбільш корисні) 

7. Які заходи, на Вашу думку, покращать корисність фінансової звітності?  (будь ласка, поставте оцінку від 1 до 5, де 5 – найбільш корисні)

8а. До якої категорії користувачів фінансової звітності Ви відноситесь?

- Інвестор (власник)

- Кредитор

- Керівник

- Аналітик

- Представник урядових органів

- Інше (вкажіть): …………………………………………………………………

8б. Ваша посада на підприємстві ……………………………………………………………

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!