Методичні рекомендації з організації та проведення професійної практики з курсу Практична психологія, ЛДУВС

Львівський державний університет внутрішніх справ

Факультет права, психології та економіки

Кафедра практичної психології 

Львів - 2014

Перезатверджено на засіданні кафедри  практичної психології

(протокол № 2 від 16.09.2014 р.) 

Карпенко В.В., Ковальчук З.Я. Методичні рекомендації з організації та проведення професійної практики для студентів спеціальності «Практична

Психологія», «Психологія» (освітньо-кваліфікаційний рівень: «бакалавр»). -Львів, 2013. – 18 с.

У методичних рекомендаціях розкрито загальні положення щодо мети і завдання практики, вказівки до проведення професійної практики, завдання, які студент повинен виконати під час проходжен­ня практики, вимоги до змісту та оформлення щоденника, звіту, а також додатки. 

Рецензенти:

І.В. Ващенко - доктор психологічних наук, професор

О.М. Цільмак - доктор юридичних наук. професор

 ©  Карпенко В.В., Ковальчук З.Я., 2014

ЗМІСТ 

1. Мета і завдання професійної практики…………………………………………4

2. Вимоги до звіту студента-практиканта……………………………………….10

3. Підведення підсумків професійної практики та її захист…………………….11

Література

Додатки  

МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПРАКТИКИ 

Загальна мета професійної практики — удосконалити професійні вміння і навички на основі ознайомлення з практич­ною діяльністю та науково-дослідницькою роботою практичного психолога у відповідних установах і організаціях.

Професійна (психодіагностично–корекційна) практика студентів проводиться на різних базах практики: в центрах зайнятості; центрах профорієнтації; центрах психокорекції та релаксації; центрах соціального захи­сту населення; центрах психодіагностики та психокорекції; центрах соціальних служб м. Львова  та області, у дошкільних, середніх, спе­ціальних і вищих навчальних закладах, комерційних організа­ціях, закладах пенітенціарної системи, на виробництві, де є психологічна служба або кабінет психолога.

Відповідно до специфіки бази практики перед практиканта­ми ставляться різні види та класи завдань професійної діяль­ності, види умінь і рівні їх сформованості, представлені у Галу­зевому стандарті вищої освіти для спеціальності "Практична психологія".

До типових завдань діяльності психолога належать:

• професійні,

• соціально-виробничі;

• соціально-побутові.

Серед класів завдань виокремлюються такі: стереотипне; діаг­ностичне; евристичне.

Види вмінь поділяються на: предметно-практичне, предметно-розумове, знаково-практичне, знаково-розумове; рівні сформова­ності даного уміння; уміння виконувати дію, спираючись на мате­ріальні носії інформації щодо неї, використовуючи постійний розумовий контроль без допомоги матеріальних, носіїв інформації; уміння виконувати дію автоматично, на рівні навички.

Після проходження практики студент повинен

знати:

• структуру програми психологічного дослідження;

• етапи проведення психодіагностичного дослідження;

• технологію проведення спостереження;

• технологію розробки анкет психологічного дослідження;

• технологію проведення інтерв'ю;

специфіку застосування методу тестування у психодіагностичній діяльності психолога 

 уміти:

• розробляти програму психологічного дослідження та ви­користовувати його результати в роботі різних напрямів психології;

• знаходити шляхи виправлення помилок на кожному етапі психологічного дослідження;

•  обробляти результати емпіричного дослідження.
Специфіка діяльності конкретної бази практики вимагає від студентів прак-тикантів виконання відповідних завдань.

Завдання практики:

• закріплення і практичне використання теоретичних знань з фахових дисциплін;

• формування професійної ідентифікації майбутніх психо­логів, їхньої професійної самосвідомості;

• формування вмінь і навичок для реалізації психодіагнос­тичної функції психолога;

• формування і закріплення вмінь складати програму спос­тереження на основі самостійно сформульованих гіпотез;

• вивчення технології проведення опитування, інтерв'ю, ан­кетування;

• ознайомлення з технікою застосування методу аналізу до­кументів.

Проходження практики в центрах психокорекції та релак­сації потребує від студентів виконання таких завдань:

• брати участь у розробці та виконанні заходів із психоло­гічного супроводу проведення наукових досліджень;

• апробувати та застосовувати моделі поведінки особистості в різних умовах життєдіяльності;

• підбирати, організовувати, інтерпретувати результати психодіагностичних досліджень, пов'язаних з постановкою психологічного діагнозу, точність якого допоможе в по­дальшій корекційній та релаксаційній роботі;

• створювати емпіричну базу та банки даних для дослід­ження психологічних особливостей клієнтів центрів пси­хокорекції та релаксації;

• надавати консультативну допомогу в розв'язанні гострих життєвих проблем, внутрішніх конфліктів;

• оцінювати психологічну ефективність нових технологій діаг­ностики, корекції та консультування особистості клієнта та групи.

Проходження професійної практики у середніх, спеціаль­них і вищих навчальних закладах передбачає реалізацію таких завдань, поставлених перед практикантами:

• вивчати психологічні характеристики навчально-виховно­го процесу у закладах середньої та вищої школи;

• давати психологічне обґрунтування різних форм органі­зації навчально-виховного процесу у школах, гімназіях, ліцеях, технікумах, вищих навчальних закладах;

• визначати тенденції розвитку груп, міжгрупових стосунків;

  • проводити психодіагностичне дослідження різних сфер психічної діяльності учнів або студентів;

  • сприяти позитивному розв'язанню конфліктів у колекти­вах учнів або студентських групах;

  • підвищувати психологічну структуру учасників навчаль­но-виховного процесу.

Професійна практика в центрах соціального захисту насе­лення та психіатричних лікарнях вимагає вирішення таких завдань:

• надання соціальної та психолого-педагогічної допомоги дітям, підліткам, молоді, дорослим, які перебувають у кри­зових ситуаціях, постраждали від соціальних, природних і технічних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, з метою адаптації до нових умов життєдіяльності, навчан­ня, розвитку;

• аналіз соціально-економічних і психологічних проблем зай­нятості населення (підбирати та застосовувати різні мето­ди психодіагностики);

• підбір адекватних методів проведення профорієнтаційної роботи, враховуючи особливості соціального захисту в про­цесі вибору професії;

• проектування змісту і напрямів індивідуального розвитку особистості клієнта, складання на цій основі життєвих планів;

• діагностика особливостей девіантної поведінки дітей і підлітків, визначення шляхів соціалізації підлітків і молоді;

формування адекватної соціально корисної життєвої перспек­тиви клієнта, подолання різних форм девіантної поведінки.

Практика починається з ознайомлення з організацією, керів­ником, змістом практичної науково-дослідної роботи психолога.

У процесі проходження практики студент-практикант спос­терігає за поведінкою клієнта в різних ситуаціях, фіксує його реакцію на зовнішні впливи, проводить різнопланові психодіагностичні дослідження, узагальнює психологічну інформацію про особистість клієнта, отриману на основі застосування психодіагностичних методик.

Труднощі, що виникають у практиканта, вирішуються під час групових та індивідуальних консультацій з психологом-методистом. Здебільшого вони пов'язані з визначенням завдань взаємодії практиканта з клієнтом, виробленням стратегії роботи з ним та збиранням науково-дослідної інформації для написан­ня дипломної роботи.

У процесі проходження практики практикант заповнює що­денник практики та складає на його основі звіт, в якому відби­ває також набуті ним навички і вміння щодо дослідницької ро­боти, зокрема її поетапного планування, організації робочого часу, інформаційного пошуку, методик дослідження, аналізу категоріальних даних тощо.

Разом з тим, практиканти мають можливість здійснювати інди­відуальну дослідницьку роботу, підібрати фактичний матеріал для дипломної роботи, а саме:

• укладати картотеки з питань вибраної теми, оформлювати бібліографію;

• аналізувати наукову літературу, статті, монографії з про­блеми тощо;

• проводити емпіричне дослідження,  що передбачено пла­ном дипломної роботи.

Результати науково-дослідницької роботи практикантів у на­уково-дослідних інститутах і психодіагностичних центрах оформ­люються відповідно до вимог щодо наукових праць з психології і подаються у вигляді:

• наукової статті в журналі, збірнику;

• наукового звіту; наукової доповіді, тез;

  • методичних розробок з консультативної психокорекційної, професійно-освітньої роботи; алгоритму вирішення конкретних завдань психологічного характеру;

  • методичних рекомендацій різним категоріям людей з різних психологічних напрямів (психологічної експертизи, про­філактичної роботи, психокорекції, психоконсультації, про­блем соціально-психологічної реабілітації, професійно-ос­вітньої роботи);

  • проектів обладнання психологічних лабораторій, кабінетів психологічної релаксації та профорієнтаційної роботи;

•      програм об'єднань різних напрямів, клубів, гуртків.
Матеріали науково-дослідницької роботи під час проходжен­ня практики наводяться у звіті практиканта за такою формою: 

Керівник кафедри аналізує та оцінює науково-дослідницьку роботу практиканта за такими критеріями:

• актуальність теми;

• теоретична та практична значущість;

• самостійність дослідницької експериментальної роботи;

• новизна підходу та одержаних результатів;

  • поінформованість автора щодо питання з теорії та практи­ки проблеми, що вивчається;

  • адекватність методики дослідження предмета, що вивчається;

  • наявність достатньо розробленого дослідницького апарата;

  • володіння науковою термінологією, поняттями психології;

  • чітке оформлення тексту, висновків, рекомендацій.

    •   

Керівник практики зобов'язаний:

• при підготовці до проведення практики ознайомити сту­дентів з програмою практики, уточнити індивідуальні завдання,­ вивчити необхідну навчально-методичну документацію­ згідно з вказівками та рекомендаціями завідувача кафедри щодо проведення практики;

•  проконтролювати підготовленість бази та об'єктів практики­,  вжити, за необхідності, відповідних заходів щодо їх підготовки

• систематично контролювати виконання програми практи­ки студентами згідно з індивідуальними графіками;

• проводити консультації для студентів з організаційних, методичних питань практики;

• контролювати ведення щоденних записів переддипломної практики студентів спеціальності "Практична психологія" та напи­сання звіту;

• контролювати дотримання правил внутрішнього розпоряд­ку;

• ознайомити студентів з програмою практики, уточнити для них індивідуальні завдання;

• перевіряти звіти з практики і приймати їх захист;

  • здійснювати методичне керівництво і надавати допомогу студентам при виконанні відповідних розрахунків;

  • систематично інформувати кафедру про етапи проходження переддипломної практики;

  • взяти участь у роботі комісії, призначеної завідувачем ка­федри, з проведення захисту звітів практики студентів;

  • після закінчення практики надати короткий письмовий звіт про результати практики і захист звітів разом із заува­женнями і пропозиціями щодо удосконалення практичної підготовки студентів;

  • безпосередньо перед початком практики провести інструк­таж з техніки безпеки, виробничої санітарії та протипо­жежної безпеки.

Права та обов'язки студента-практиканта:

•  ознайомитись з програмою практики і змістом робіт, які він виконуватиме, пройти на кафедрі інструктаж про порядок її проходження та з техніки безпеки, протипожежної безпеки, виробничої санітарії (під особистий підпис) і попередження нещасних випадків, одержати від керівника практики необхідні документи (індивідуальні завдання, методичні рекомендації тощо);

• прибути на базу практики точно в термін, встановлений наказом ректора;

• у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені про­грамою практики, та вказівки її керівника;

• ознайомитись з рекомендованою літературою;

  • одержати необхідну консультацію з організаційних і ме­тодичних питань від керівника практики;

  • брати участь в інструктивних зборах, які проводить дека­нат факультету;

  • погодити і подати на затвердження керівникові практики календарний план роботи, і під час практики дотримува­тись термінів його виконання;

  • нести відповідальність за виконану роботу;

    • до закінчення терміну проходження практики подати на кафедру календарний план, щоденні записи переддиплом­ної практики і звіт про проходження практики;

    • завчасно підготувати письмовий звіт за результатами прак­тики та захистити його на засіданні комісії.

Під час проходження практики керівник має використовува­ти різноманітні форми і методи контролю: тестування, складан­ня анкет, застосування комунікації — процесу взаємодії між двома і більше суб'єктами шляхом спілкування та обміну інфор­мацією.

Студент має право в разі незадоволення оцінкою чи характе­ристикою просити деканат перевірити звітну документацію або замінити місце практики. З причин захворювання чи інших об­ставин, що перешкоджають студенту успішно пройти практику, йому надається право повторно пройти практику без відриву навчання (за умови подання довідки, лікарняного листа). 

ВИМОГИ ДО ЗВІТУ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА

Після завершення професійної практики студент подає керівникові для перевірки таку документацію:

1. Щоденник проходження практики.

2. Звіт про виконання програми та індивідуального плану практики.

Звіт про проходження практики обсягом 15-20 сторінок фор­мату А4 має містити конкретний опис виконаної студентом робо­ти, відомості про виконання студентом усіх розділів програми практики та індивідуального завдання, висновки і пропозиції, список використаної літератури. До звіту додаються відповідні розрахунки, пояснення, таблиці, схеми, діаграми тощо.

Звіт повинен мати наскрізну нумерацію сторінок і бути зшитий.

Його перевіряє і затверджує керівник практики як від базо­вого підприємства, так і від кафедри теорії та методики практичної психології. 

Критерії оцінювання звіту професійної практики

При оцінюванні професійної практики враховується став­лення студента до роботи, відгуки адміністрації, методиста-консультанта установи, де студент проходив практику. Особлива увага приділяється самостійності студента, його вмінню форму­лювати психологічну проблему клієнта, психологічні висновки та рекомендації. 

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ПРАКТИКИ ТА ЇЇ ЗАХИСТ

Після закінчення професійної практики керівник групи (студента) від базової установи складає звіт про його роботу. До звіту додаються пропозиції та матеріали, підготовлені студентом(ами)-практикантом(ами) і прийняті керівництвом для використання у практичній роботі.

Керівництво базової установи практики організовує обговорен­ня підсумків роботи студента(ів) і оцінює її за п'ятибальною системою.

Основні документи про практику (індивідуальний план, щоден­ник, звіти про роботу студентів, пропозиції та матеріали, підготов­лені студентами і прийняті для використання в практичній роботі бази практики, характеристика на кожного студента) мають бути підписані керівником бази практики і завірені печаткою.

Документи передаються викладачеві, який здійснював керівництво  професійною  практикою.

Захист практики відбувається на засіданні кафедри навчаль­ного закладу.

Студенту, який не виконав програму практики з поважних, підтверджених документально причин, може бути надано право повторного проходження за індивідуальним графіком з фінан­суванням всіх витрат на його організацію та проведення фізич­ними чи юридичними особами за окремим кошторисом.

Студент, який не виконав програму практики з неповажних причин або за підсумками її повторного проходження отримав незадовільну оцінку, відраховується з університету. 

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!