Вступ з курсу Історія української культури

Вступ

Питання культури посідають чільне місце в системі гуманітарних дисциплін, які вивчають студенти у вищій школі. Відомо, що від гуманітарної освіти значною мірою залежить творчий потенціал особистості. Знайомство з українською культурою – невід’ємна частина інтелекту випускника вузу. Ще давні римляни називали історію учителькою життя. Значення теми обумовлює актуальність даного навчально-методичного посібника з «Історії української культури», робить його матеріали таким, що має практичне значення для удосконалення культурологічної підготовки студентів-фахівців.

Навчально-методичний посібник знайомить студентів з вузловими питаннями історії культури різних країн. Виклад матеріалу подається за основними етапами розвитку культури – від первісного суспільства до сьогоднішнього дня. Це дає уявлення про поступальний рух людської цивілізації та підвищення рівня матеріальної і духовної культури людства.

Фактор національної культури стає символом соціальних змін, бо в ній найповніше втілюється торжество і майбуття української національної ідеї. Проголошення незалежності України викликало високе піднесення національного духу, нові сподівання.

Основним змістом українського культурного оновлення і відродження самовіддана праця багатьох дослідників, ентузіастів, практиків з реконструкції тяжко здеформованої культури, залучення до нового життя великих набутків, які або були під арештом, або були невідомими.

У той же час у суспільстві все більше усвідомлюється загальна потреба в культурі як підоймі, що здатна вплинути на поступ суспільства в цілому. Культура все ґрунтовніше починає розумітись як найважливіший здобуток нації, її достоїнство і сутність, бокультура – це те, що зберігає й утверджує не тільки особистісне, але й національне існування.

Все це зумовило зростання інтересу до історії та проблем української культури, який, на жаль, задовольняється недостатньо, оскільки в науковому плані особливості української культури досліджені фрагментарно. Методологічні засади дозволяють розкрити сутність та особливості національної культури. Вона охоплює систему різноманітних форм національного життя, серед яких – географічні, господарські, побутові, ідеологічні, державно-правові, релігійні чинники. Вони забезпечують збереження й відтворення економічного та морально-духовного потенціалу нації, формують почуття національної свідомості, інтегрують культуру нації у світову культурну співдружність.

Метою навчальної дисципліни “Історія української культури” є ознайомити студентів із найбільшими визначними здобутками української культури протягом усієї історичної еволюції від найдавніших часів до наших днів.

Завдання курсу полягає у тому, щоб ознайомити студентів з основами сучасних підходів до історії національної культури, особливостями історичного розвитку української культури, виявити її зв‘язок з соціальними, політичними, цивілізаційними, побутовими, мистецькими явищами і процесами, навчити студентів вільно оперувати сучасними концептами історичної культурології та широким фактологічним матеріалом.

Нормативний курс “Історія української культури” для студентів Полтавського університету економіки і торгівлі перетинається з такими науками, як “Історія України”, “Культурологія”, “Етика та естетика”, “Філософія”, “Соціологія”, “Релігієзнавство“, “Політологія”.

Метою дистанційного курсу є надання допомоги студентам в організації аудиторної і самостійної роботи та підвищенні її ефективності. Він містить методичні поради до кожної теми курсу, запитання і завдання для самооцінки знань, завдання для тематичного контролю, індивідуальні завдання. контролю Домінуючим у посібнику є принцип вибірковості, спрямований на створення ситуації успіху – студент має змогу самостійно вибирати посильні завдання з будь-якого рівня і об’єктивно оцінювати власні досягнення.

Порядок оцінювання знань студентів у системі дистанційного навчання ВНЗ «Полтавський університет економіки і торгівлі»

1. Оцінювання знань студентів здійснюється за результатами вивчення навчального матеріалу кожного модуля (поточний модульний контроль) та дистанційного курсу навчальної дисципліни у цілому (підсумковий контроль).

2. Знання студента з навчальної дисципліни оцінюються за 100-бальною шкалою.

3. Поточний модульний контроль (оцінювання) знань здійснюється за результатами вивчення одного модуля.

При цьому викладач враховує:

- систематичність та активність роботи студента з вивчення тем навчального модуля дистанційного курсу;

- виконання завдань з окремих тем навчального модуля: проведення розрахунків; написання рефератів; надання відповідей на тести.

Результати за цими показниками у розрізі тем викладачем  оцінюються, як «зараховано» або «не зараховано». В цілому студент може отримати до 10 балів, які додаються до загальної суми балів.

Об'єктом поточного оцінювання знань у балах є виконані модульні контрольні завдання. При цьому викладач враховує рівень теоретичних знань та практичні уміння, яких набули студенти після опанування певного модуля. Модульний контрольпроводиться у формі тестів або виконання розрахункових завдань, письмових робіт, звітів тощо. Він може включати кілька видів виконаних студентом завдань.

За результатами поточного модульного оцінювання знань, незалежно від кількості модулів у навчальній дисципліні, студент може отримати до 60 балів, тобто позитивну оцінку, яка відповідає критерію – «Задовільно – достатньо».

Підсумковий контроль знань здійснюється з метою: виявлення самостійності роботи студента з вивчення дистанційного курсу навчальної дисципліни; отримання студентом можливості набрати бали зверх рівня, якого він досяг під час самостійного вивчення дистанційного курсу. Підсумковий контроль знань проводиться у формі екзамену або ПМК за встановленою методикою його проведення: за екзаменаційними білетами (письмово чи усно) або шляхом тестування. Екзаменаційні білети і тести повинні бути затвердженими в установленому порядку.

Організаційні вимоги до роботи викладача (тьютора)

Шановний колего! Під час супроводу вивчення студентами дистанційних курсів досить важливе значення має виконання організаційних вимог до педагогічної логістики головних кроків дистанційного навчання та відображення у електронних відомостях результатів поточного і підсумкового контролю (оцінювання) знань. Тому просимо уважно вивчити викладені нижче вимоги та виконувати їх у практичній роботі.

Перше. Впродовж семестру кожний студент вивчає 7-10 навчальних дисциплін. У зв’язку з цим Головним центром дистанційного навчання у розділі сайту «Дистанційні курси» з кожного напряму фахової підготовки буде розміщуватися «Графік вивчення дистанційних курсів». Для студента цей графік має характер рекомендації. У міжсесійний період викладач також може супроводжувати вивчення студентами дистанційного курсу за обраною ним самим часовою траєкторією. Але у терміни, які визначені цим графіком, він повинен обов’язково супроводжувати курс в інтенсивному режимі.

Друге. Незалежно від встановлених термінів вивчення студентом дистанційного курсу, який Ви супроводжуєте, до обов’язків викладача входить аналіз вивчення студентами цього курсу не рідше ніж один раз впродовж тижня у період між сесіями.

Третє. Після вивчення студентами модуля (модулів), але не пізніше 20 грудня, необхідно виставити у «Відомості попередньої атестації знань» у розрізі академічних груп за 4-бальною системою («2» – «5») оцінки за знання студентів матеріалу модуля.

Четверте. Після дистанційного вивчення студентом усього курсу викладачем під час лабораторно-екзаменаційної сесії проводиться підсумкова атестація знань студентів. За розпорядженням Головного центру дистанційного навчання ця атестація буде проводитися викладачем у очному або дистанційному режимі. Результати цієї атестації заносяться викладачем у «Відомості підсумкової атестації знань студентів».

Примітка: Інформація про студентів, які не приступили до вивчення дистанційних курсів, (пункт 2) і електронні відомості попередньої та підсумкової атестації знань студентів академічних груп з навчальних дисциплін розміщуються викладачем у папці на адресу \\10.0.0.12\eldoc\izdo\in\АТЕСТАЦІЯ. Крім цього викладач письмово заповнює наданий йому бланк відомості підсумкової атестації і належно оформленою передає цю відомість інспектору ГННЦДН.

П’яте. Робота кожного викладача із супроводу вивчення студентами дистанційних курсів не рідше ніж один раз за десять днів відслідковується працівниками ІЗДО. У разі відсутності, або недостатності такої роботи спільним рішенням керівництва ІЗДО, Навчального центру та завідувача кафедри для роботи у системі дистанційного навчання буде рекомендовано іншого викладача.

Студенти, які отримали 60 балів за результатами поточного модульного контролю знань, або понад 60 балів (при нарахуванні до 10 додаткових балів) і не бажають підвищувати оцінку шляхом складання іспиту мають право на зарахування найнижчої задовільної оцінки «E» – 60 балів - 3 (задовільно достатньо). При отриманні 66-70 балів за результатами поточного контролю знань (у разі нарахування до 10 додаткових балів) студент може отримати без участі у підсумковому контролі знань оцінку D – 66-70 балів – 3 (задовільно-непогано). Оцінка при цьому виставляється відповідно до наведеної шкали (таблиця 2).

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається за методикою накопичування балів за результатами поточного та підсумкового контролю знань.

Таблиця 1. Приклад розподілу балів за всіма видами роботи з дисциплін, що складаються з 1, 2 і 3 модулів

Академічні успіхи студента реєструються в індивідуальному навчальному плані з обов’язковим переведенням оцінок національної та бальної шкали, що використовується в ПУЕТ, до шкали ECTS.

Таблиця 2. Шкала оцінювання якості знань та вмінь студентів

Питання до підсумкового оцінювання знань студентів

1. Розуміння поняття культури як суспільного та духовного феномену: еволюція поглядів та сучасні інтерпретації поняття.

2. Структура та функції культури.

3. Види культури.

4. Співвідношення понять “культура” і “цивілізація

5. Поняття і суть національної культури.

6. Основні елементи, необхідні для оформлення національної культури.

7. Українська національна культура як цілісний феномен: зміст, специфіка і форми виявлення.

8. Джерела вивчення української культури.

9. Періодизація розвитку української культури.

10. Особливості світогляду та характерології українського народу як підґрунтя української культури.

11. Найдавніші археологічні культури в межиріччі Дніпра та Дністра.

12. Специфіка трипільської культури.

13. Культура Кіммерії, Скіфії і Сарматії.

14. Культурна самобутність антів і слов’ян.

15. Матеріальна культура слов’ян.

16. Духовна культура східнослов’янських племен.

17. Пантеон східнослов‘янських богів.

18. Слов’янська міфологія.

19. Культура античних міст-держав Північного Причорномор’я.

20. Мистецтво Криму раннього Середньовіччя.

21. Музична і театральна культура східних слов’ян.

22. Вплив християнства на духовну культуру Київської Русі.

23. Писемність, освіта і наука Княжої доби.

24. Перекладна й оригінальна література Русі-України.

25. Сакральна і світська архітектура Київської Русі.

26. Давньоруський живопис.

27. Початки музичного і театрального мистецтва Русі-України.

28. Особливості культури Галицько-Волинської Русі.

29. Національно-культурні процеси й духовне життя в Україні другої половини ХІV –ХV ст.

30. Специфіка українського Ренесансу.

31. Українські ренесансні гуманісти Юрій Дрогобич, Павло Русин із Кросна, Станіслав Оріховський.

32. Розвиток художньої культури у Великому князівстві Литовському.

33. Історико-культурна ситуація в Україні ХVІ – першої половини ХVІІ ст.

34. Освіта, книжна справа в Україні ХVІ – першої половини ХVІІ ст.

35. Братства як культурні та освітні осередки.

36. Наука і література ХVІ – першої половини ХVІІ ст..

37. Архітектура й образотворче мистецтво Литовсько-Польської доби.

38. Українське козацтво як культурний феномен.

39. Розвиток освіти та наукових знань в Україні: книгодрукування та культурно-просвітницька діяльність братських шкіл.

40. “Золотий вік” Львівського архітектурного Ренесансу.

41. Музична культура і театральне мистецтво епохи Ренесансу.

42. Самобутні риси культури Козацької держави.

43. Українське Бароко як світовідчуття і стиль.

44. Феномен козацького Бароко в  архітектурі та образотворчому мистецтві.

45. Видатні діячі української культури епохи Бароко.

46. Діяльність Києво-Могилянської академії.

47. Еволюція барокового живопису.

48. Особливості барокової літератури: козацькі літописи, драматургія, розвиток поезії.

49. Розвиток освіти та наукових знань в Україні другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст.

50. Музична культура і театральне мистецтво культури українського Бароко.

51. Козацькі думи в контексті європейської епічної традиції

52. Ґенеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці ХVІII – початку ХХ ст.

53. Духовне життя в Україні в період Гетьманщини.

54. Історичні твори ХVІІ – ХVІІІ ст.

55. Провідні школи живопису у ХVІІІ ст.

56. Характерні риси дворянського періоду національно-культурного відродження в Україні.

57. Особливості народницького періоду національно-культурного відродження.

58. Модерністичний період національно-культурного відродження в Україні та його характеристики.

59. Національно-культурні  осередки  і  товариства  ХІХ – початку ХХ ст. та специфіка їхньої діяльності.

60. Досягнення суспільних і природничих наук у ХІХ ст.

61. Український національний характер у прозі та драматургії.

62. Театральні корифеї ХІХ ст.

63. Музичне та образотворче мистецтво на початку ХХ ст.

64. Віровизнавчий чинник українського буття та його вплив на формування українського культурно-національного простору.

65. Головні тенденції та періодизація розвитку української культури ХХ ст.

66. Розвиток культури в добу Української революції (1917–1923 рр.).

67. “Розстріляне Відродження” 20-30-х рр. ХХ ст. та його трагічні наслідки для української культури.

68. Особливості радянської доби в українській культурі. Панування соцреалізму.

69. Феномен дисидентів-шістдесятників як спроба відновлення української самобутності.

70. Творчість діячів української культури в еміграції.

71. Період “перебудови” в Україні як передумова національного відродження української культури.

72. Образ України й українця, історичної долі у художньо-словесних і образотворчо-мистецьких моделюваннях.

73. Постмодерністичні тенденції в сучасній українській культурі.

74. Особливості та характерні риси українського соціокультурного простору наших днів.

75. Досягнення суспільних і природничих наук у ХХ ст.

76. Культура, освіта й наука  як складові стратегії сучасного державотворення.

77. Світове українство різних  історичних  періодів.

78. Молодіжна та професійна субкультури.

79. Культура українського народу в контексті світової культури.

80. Перспективи розвитку української культури у ХХІ ст.

Система поточного та підсумкового контролю та оцінювання знань знань

Шановні студенти!

Ви навчаєтеся за кредитно-модульною системою організації навчального процесу. Оцінювання знань студентів з кожного курсу здійснюється в балах. Максимальна оцінка – 100 балів. Критерії оцінювання Ви матимете можливість побачити нижче. У процесі самостійної роботи з дистанційним курсом Ви маєте можливість отримати до 60 балів. Решту – до 40 балів Ви отримаєте за підсумками складання заліку з дисципліни, під час якого буде встановлено рівень та глибину засвоєння знань з дисципліни «Історія української культури», ступінь самостійності Вашої роботи з дистанційним курсом. Форма заліку може включати в себе поєднання тестової форми контролю та усної співбесіди з викладачем.

Критерії оцінювання результатів навчання студента
шляхом здійснення поточного модульного контролю з дисципліни «Історія української культури»

Орієнтовна система нарахування балів за виконання навчальних завдань

Упродовж самостійної роботи з елементами дистанційного курсу Ви маєте можливість отримати до 60 балів зі 100 можливих.

Планом роботи студента передбачено самостійне опрацювання 12 тем курсу та виконання практичних завдань та складання контролю за результатами їх вивчення.
Окрему увагу слід приділити модульним контрольним роботам, які Ви маєте скласти за результатами вивчення кожного модуля навчальної дисципліни. Часовий проміжок для складання цих контрольних робіт може бути призначено викладачем, про що Ви будете повідомлені.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!