Методичні рекомендації для виконання самостійної роботи до теми 3, Історія української культури

Методичні рекомендації для виконання самостійної роботи до теми 3

Методичні поради

Відповідаючи на перше питання, слід зазначити, що здобутки Київської доби були продовжені, доповнені і певною мірою збагачені культурою Галицько-Волинських земель. Золоту добу західноукраїнська культура переживала за князювання Данила та Василька Романовичів і Володимира Васильковича. Завдяки своєму географічному положенню і зв’язкам з європейським Заходом західноукраїнська держава витворює в собі культуру, дещо відмінну від києво-чернігівської.

Романський стиль, що тільки злегка торкнувся образотворчості Східної України, виступає на західноукраїнському ґрунті виразніше. В архітектурі створюється синтетичний візантійсько-романський тип, який простежується також у різьбі, малярстві, у прикладному мистецтві. Особисті політичні і династичні контакти княжої еліти Галицько-Волинської держави зумовили плідне залучення митців з Візантії, Німеччини, Польщі та Угорщини, а також київських майстрів.

Отже, культура Галицько-Волинських земель була видатним явищем у духовному житті другої половини ХІІІ – першої половини ХІV ст. Саме галицько-волинські землі після занепаду Київського князівства підтримали, зберегли і передали наступним поколінням ті здобутки в галузі культури, релігійного життя, військової справи, науки, освіти, мистецтва, будівництва, архітектури, літератури, які мала Київська Русь.

У другому питанні слід указати на спадкоємність традицій київської архітектури в галицько-волинському зодчестві. Так, нині збереглася Васильківська церква у Володимирі-Волинському. Вона була збудована у формі восьмилистої ротонди, а згодом підперта готськими відпорниками і поширена прибудовою прямокутного притвору.

Оригінальною була архітектура Галича та його околиць, відмінна від споруд Наддніпрянщини і Волині. Мурування велося з обтесаних брил сірого місцевого дністровського вапняку, що наближує галицьку архітектуру до романської. Простежуються зв’язки з пам’ятками зодчества Угорщини і Малої Польщі. Цей висновок підтверджується наявністю пілястр, груп напівколон, архітектурних поясів та ін.

До князівського періоду належать і такі шедеври архітектури Галичини і Волині, як білокам’яні храми в Перемишлі (нині – у Польщі), церква (Польща), Спаський монастир поблизу Самбора. 

Церква святого Пантелеймона в Галичі 

Найбільшою будівлею у Галичині був Успенський собор, споруджений 1157 р. Ярославом Осьмомислом як головний храм міста. Він оздоблений скульптурними композиція та різьбленими капітелями, оточений з трьох боків галереями. Будівля була чотиристопною, одноверхою, тринавною. Стіни собору викладені з каменю й облицьовані добре обробленими квадратами алебастру й вапняку. Масивний корпус споруди виглядав досить суворо. Чому? Стіни прикрашали не тільки пілястри, а й апсиди – висячі напівколони романського типу з людськими й тваринними масками.

Розгляньте зображення культових споруд. Укажіть на їх стильову специфіку.

При з’ясуванні третього питання необхідно зауважити, що у ХІІ ст. під впливом київської традиції у Галицько-Волинському князівстві виникають художні школи. 

З робіт художників високого професійного рівня збереглася ікона Богоматері-Одигітрії кінця ХІІІ – ХІV ст. з Покровської церкви у Луцьку. Зверніть увагу на канон ікони. Поясніть символіку кольорів ікони. 

Галицьке образотворче мистецтво представляє ікона святого Юрія-змієборця на чорному коні (зберігається у Львівському державному музеї українського мистецтва).

Зробіть висновки про самобутність галицько-волинської ікони.

Висвітлюючи четверте питання, треба вказати на вплив києво-руської літературної традиції на літописання західних земель. Унікальна пам’ятка ХІІІ ст. – Галицько-Волинський літопис охоплює події з 1201 по 1292 рр. На відміну від київських зразків у ньому немає щорічних повідомлень і хронологічної сітки. До складу Галицько-Волинського літопису ввійшли військові повісті, оповіді про князів, акти, грамоти, фрагменти інших літописів, витяги з інших історичних творів, у тому числі перекладних.

Перша (галицька) частина являє собою розповідь про життя й діяльність Данила Галицького аж до його смерті у 1264 р. Друга (волинська) частина виглядає більш традиційною і стосується молодшого брата Василька та його нащадків. Особливою поетичністю у літописі відзначається оповідання про євшан-зілля. Згадайте його зміст і патріотичну ідею.

Галицько-Волинський літопис є новаторським явищем, бо знаменує собою перехід від історичної хронічки до художньої літератури.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!