Порядок визначення фактичної собівартості випущеної підприємством продукції, Фінансовий облік, ЧНУ ім. Федьковича
« Назад
Порядок визначення фактичної собівартості випущеної підприємством продукціїПідприємство для обліку витрат на виробництво й калькулювання собівартості продукції застосовує позамовний метод. Підприємством відкрито замовлення: на виробництво продукції: А-162; Б- 296. для здійснення ремонту обладнання: у столярному цеху – замовлення № 84; у складальному цеху – замовлення № 51. Для зручності групування витрат на виробництво до рахунку 23 “Виробництво” відкрито такі субрахунки: 231 “Основне виробництво”; 232 “Допоміжні виробництва”. Цехам присвоєно номери: столярному –13, складальному – 15, ремонтному – 28. Крім того, до субрахунків 231 і 232 відкрито субрахунки другого й третього порядку: 2313162, 2313296 – для узагальнення витрат основного виробництва столярного цеху за відповідними замовленнями - № 162, 296 ; 2315162, 2315296 – з метою узагальнення витрат основного виробництва складального цеху за відповідними замовленнями - № 162, 296; 232884 – для узагальнення витрат на ремонт обладнання столярного цеху; 232851 – для узагальнення витрат на ремонт обладнання складального цеху. Для узагальнення виробничих та інших витрат на підставі наведених даних необхідно здійснити групування матеріальних витрат за об’єктами обліку витрат (цехами, замовленнями та іншими напрямками використання) у розроблювальній таблиці ф.№ 1 “Розподіл витрат матеріалів” (таблиця №3). Таблиця 3 Розподіл витрат матеріалів
Матеріальні витрати згрупувати за цехами, а всередині цехів – за замовленнями (субрахунки 231, 232). Для достовірного калькулювання собівартості продукції у цеховому розрізі матеріальні витрати, що відносяться до загальновиробничих витрат, також необхідно згрупувати за цехами (рахунок 91), оскільки величина таких витрат у кожному цеху різна. Для узагальнення виробничих та інших витрат необхідно провести згрупування витрат на оплату праці й відрахувань на соціальні заходи за об’єктами обліку витрат у розроблювальній таблиці ф.№ 1 “Розподіл заробітної плати” (таблиця №4). Таблиця 4 Розподіл заробітної плати
Згідно з П(С)БО 16 "Витрати" до складу елементу “Витрати на оплату праці”, відноситься заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці. До складу елементу "Відрахування на соціальні заходи” відносяться: відрахування на соціальні заходи. Відрахування на соціальне страхування здійснюється щомісячно згідно з установленими тарифами. Суму відрахувань визначають множенням установленої ставки на суму фактично нарахованої заробітної плати і включають до собівартості продукції. Для узагальнення виробничих та інших витрат здійснити групування нарахованих амортизаційних відрахувань по об’єктах обліку витрат у розроблювальній таблиці ф.№6 “Розрахунок амортизації основних засобів”(таблиця №5). Таблиця 5 Розрахунок амортизації основних засобів
Перш ніж розпочати розподіл загальновиробничих витрат між об’єктами обліку витрат, необхідно встановити їх величину, що підлягає введенню до складу виробничої собівартості продукції, тобто тих витрат, що будуть віднесені до дебету рахунка 23 “Виробництво” і тих витрат, які будуть списані на собівартість реалізованої продукції ( до дебету рахунку 90 “Собівартість реалізації”). Передусім потрібно визначити фактичну величину загальновиробничих витрат, для чого згрупувати суми, раніше віднесені до дебету рахунку 91“Загальновиробничі витрати”. Для узагальнення виробничих та інших витрат необхідно здійснити згрупування витрат за об’єктами обліку витрат у таблиці № 6. Таблиця 6 Згрупування об’єктів обліку витрат
Підприємство обрало для розподілу загальновиробничих витрат обсяг виробництва у натуральному вираженні. Нормальну виробничу потужність встановлено в 200 одиниць продукції, планову (нормативну) суму загальновиробничих витрат – у сумі 80000 грн., з них змінні витрати – 55000 грн., постійні – 25000 грн. Фактичний обсяг виробництва, який було досягнуто у звітному періоді, склав 175 одиниць продукції. Для визначення суми розподілених і нерозподілених загальновиробничих витрат необхідно скористатись таблицею №7. Таблиця 7 Розрахунок суми розподілених і нерозподілених загальвиробничих витрат
Знаючи фактичний обсяг виробництва 1750 одиниць, обчислити суму фактичних змінних загальновиробничих витрат, застосовуючи плановий норматив до фактичного випуску. Суму постійних витрат визначають відніманням від загальної суми загальновиробничих витрат, що склалися в поточному місяці, її змінної величини. Порівнявши отриману величину із запланованою (нормативом), одержати суму нерозподілених загальновиробничих витрат. Саме цю суму треба списати на собівартість реалізованої продукції ( до дебету рахунку 90 “Собівартість реалізації”), а суму постійних витрат віднести на витрати виробництва продукції (до дебету рахунку 23 “Виробництво”). Визначивши суму загальновиробничих витрат, що відносяться на виробничу собівартість продукції, обчислити її величину в розрізі об’єктів обліку витрат. Для цього спочатку встановити частку кожного цеху. Розподіл загальновиробничих витрат за цехами здійснити пропорційно величині, що склалася фактично. Розрахунок відобразити у таблиці №8. Таблиця 8 Розподіл загальновиробничих витрат
Обчисливши суму розподілених загальновиробничих витрат у цеховому розрізі, в першу чергу здійснити розподіл таких витрат між об’єктами обліку витрат (замовленнями) допоміжних виробництв (ремонтного цеху). Зауважимо, що вартість послуг допоміжних виробництв потім відноситься до складу загальновиробничих витрат цехів основного виробництва. Базою для розподілу загальновиробничих витрат обліковою політикою підприємства встановлено заробітну плату основних виробничих робітників. Цей розрахунок провести у таблиці №9. Таблиця 9 Розподіл загальновирбничих витрат між об’єктами обліку
Дані для визначення фактичної собівартості послуг ремонтного цеху, наданих столярному й складальному цехам у поточному місяці заносяться у таблицю №10. Таблиця 10 Визначення фактичної собівартості послуг ремонтного цеху
Згрупування загальновиробничих витрат, що підлягають віднесенню до складу виробничої продукції з урахуванням вартості послуг допоміжних виробництв (ремонтного цеху), провести по об’єктах обліку витрат (цехах) у таблиці №11. Таблиця 11 Згрупування загальновиробничих витрат по об’єктах обліку витрат
Здійснити розподіл загальновиробничих витрат між об’єктами обліку витрат (замовленнями) пропорційно заробітній платі виробничих робітників у розрізі кожного цеху у таблиці №12. Таблиця 12 Розподіл загальновиробничих витрат між об’єктами обліку витрат
Розподіливши загальновиробничі витрати, згрупувати витрати на виробництво за об’єктами обліку витрат і калькуляційними статтями у таблиці №13. З метою визначення загальної суми витрат на виробництво за виробами (замовленнями) також необхідно здійснити їх згрупування у таблиці №14. Фактична виробнича собівартість об’єктів обліку витрат визначається за даними карток аналітичного обліку витрат на виробництво, які є підставою для заповнення зведеної відомості витрат на виробництво. З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||