Обсяг курсової роботи, Фінансовий облік, ЧНУ ім. Федьковича
« НазадОбсяг курсової роботи
Курсова робота починається з титульноїсторінки. На титульній сторінці для студентів денної та заочної форм навчання (додаток Е), міститься назва відомчого органу, вузу, факультету, кафедри, тема та підприємство, за матеріалами якого виконувалася робота, характер роботи (курсова). Нижче вказується група, курс, прізвище, ім’я та по батькові виконавця, керівник теми (науковий ступінь, посада, прізвище, ім’я, по батькові), місто і рік виконання роботи. Обрані студентами теми курсових робіт повинні бути узгоджені з керівником, розглянуті й затверджені рішенням кафедри. Науковий керівник видає студенту завдання на виконання курсової роботи (додаток В) і погоджує календарний графік його виконання. Завдання на виконання курсової роботи повинно міститись у курсовій роботі після титульної сторінки. За титульною сторінкою та завданням вказується зміст роботи (додаток З). Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, пунктів якщо вони мають заголовки), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідністю). Якщо в курсовій роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, тоїх перелік може бути поданий у курсовій роботі у вигляді окремого списку, який розташовують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальну розшифровку. Якщо в курсовій роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні. Вступ розкриває сутність і стан досліджуваної проблеми (завдання) та її значущість, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Актуальність теми – шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язками проблеми обґрунтовують актуальність та доцільність роботи. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висвітлити головне - суть проблеми. Мета і завдання дослідження – формулюють мету роботи і завдання, які необхідно виконати для досягнення поставленої мети. Не варто формулювати мету як "Дослідження ....", "Вивчення ...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Конкретні завдання, що будуть виконуватися відповідно до визначеної мети, подаються так: установити..., виявити..., дослідити... тощо. Формулювання завдання треба робити дуже точно і чітко, оскільки опис їх виконання повинен складати зміст розділів роботи. Заголовки розділів роботи постають саме при формулюванні завдань дослідження. Обов'язковим елементом вступу є визначення об'єкта і предмета дослідження. Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження - міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага автора, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи. Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитись у логістичності та прийнятності вибору саме цих методів. Методи дослідження як інструмент добування фактичного матеріалу, — обов'язкові елементи вступу до курсової роботи і необхідна умова досягнення поставленої мети. Серед найпоширеніших можна назвати такі методи: порівняння, абстрагування, аналіз і синтез, аналогії тощо. У вступі описуються й інші елементи наукового процесу. До них, зокрема, відносять посилання, на якому саме фактичному матеріалі виконано курсову роботу. Тут дається характеристика основних джерел отриманої інформації (офіційних, наукових, літературних, бібліографічних) і зазначаються методологічні засади проведеного дослідження. На завершення вступу необхідно подати структуру курсової роботи, тобто навести перелік її структурних елементів і обґрунтувати послідовність їх розміщення. Обсяг вступу становить 5% від загального обсягу роботи. Основна частина роботи. У цій частині курсової роботи детально розкривається зміст питань теми. Вона ділиться на теоретичну та практичну частини. Кожна з них складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. У розділах основної частини роботи детально розглядаються методика і техніка дослідження, а також узагальнюються результати (кожний розділ роботи закінчують короткими висновками). Усі несуттєві для виконання наукового завдання матеріали виносяться в додатки. Зміст розділів основної частини має точно відповідати темі роботи і повністю її розкривати. На початку кожного підрозділу необхідно вказати, які питання в ньому будуть розглянуті, а в кінці підрозділу – викласти основні висновки. Між двома суміжними підрозділами повинен бути взаємозв’язок. У першому розділі курсової роботи потрібно висвітлити теоретичні, методологічні й організаційні основи обліку, його завдання і нормативну базу (інструкції, положення, закони) за темою дослідження. За обсягом перший розділ становить 20%, від роботи. У першому параграфі повинні висвітлюватися загальні теоретичні питання (суть і економічний зміст понять, дослідженню яких присвячена курсова робота). Наприклад, суть і зміст поняття “основні засоби” або “прибуток”. Крім того, необхідно описати класифікацію досліджуваних об’єктів обліку, подану вітчизняними та зарубіжними вченими-економістами; показати роль і значення досліджуваного питання в різні періоди розвитку економіки. Розкриваючи питання теорії, методології та організації обліку, студент повинен демонструвати володіння навчальним матеріалом і сучасними науковими дослідженнями на підгрунті всього комплексу вивченої спеціальної та наукової літератури, нормативно-правового забезпечення До літературного огляду висуваються такі вимоги: а) висвітлити стан вивчення питання на основі обліково-економічних журналів та інших літературних джерел; б) здійснити критичний аналіз існуючих у літературних джерелах поглядів на питання, яке вивчається; в) узагальнити рекомендації вчених і практиків з питання, що досліджується. План огляду літератури за темою І. Розкриття поняття об'єкта дослідження в літературних джерелах (не менше 10 джерел). Огляд джерел оформити у вигляді таблиці 1. На підставі проведеного огляду здійснити аналіз наведених значень (табл.2). Таблиця 1 Розкриття терміна “основні засоби” в літературних джерелах
Вивчаючи основний зміст праць окремих вчених, студент повинен відмітити їх внесок у вивченні проблеми, а також допущені ними принципові помилки; об’єктивно оцінити застосовану методику, повноту, правильність, значимість зроблених висновків і ефективність висунених пропозицій. Таблиця 2 Аналіз дефініцій поняття “основні засоби”
II. Питання щодо обліку об'єкта дослідження, розглянені в навчальній літературі (10 джерел). Огляд здійснювати з використанням неперіодичної літератури (підручників, навчальних посібників, навчально-методичних і практичних посібників). Огляд оформити у вигляді таблиці 3. На підставі проведеного огляду здійснити аналіз та оформити його у вигляді таблиці 4. Таблиця 3 Питання щодо обліку основних засобів, розглянені в навчально-практичній літературі
Таблиця 4 Узагальнені дані про питання обліку основних засобів, що розглядалися в навчально-практичні літературі з бухгалтерського обліку
III. Питання щодо обліку об'єкта дослідження, розглянуті в періодичних виданнях (не менше 15 джерел за два останні роки). Потрібно здійснити огляд періодичних джерел практичного характеру, результати оформити використовуючи таблицю 5. На підставі проведеного огляду здійснити аналіз практичних проблем обліку об’єкта дослідження (табл. 6). Таблиця 5 Питання щодо обліку основних засобів, які розглядалися в періодичних виданнях *
*Примітка: необхідно опрацьовувати мінімум 15 періодичних видань за останні 2-3 роки. Таблиця 6 Питання, які розглядалися в періодичних виданнях з обліку основних засобів
IV. Питання щодо обліку об'єкта дослідження, розглянені в науковій літературі (10 джерел). Потрібно здійснити огляд джерел наукового характеру: монографій, наукових статей, матеріалів конференцій (табл. 7). Таблиця 7 Стан висвітлення обліку основних засобів у матеріалах науково-практичних конференцій
На підставі проведеного огляду здійснити аналіз проблем обліку об'єкту дослідження, що висуваються та розв’язуються науковцями. V. Нормативні акти, що регулюють питання обліку об'єкта дослідження. Огляд нормативних актів належить проводити в порядку їх значимості (Закони, Укази Президента, Постанови Кабміну, П(С)БО ти План рахунків з Інструкцією до нього (табл. 8). Накази інших міністерств і відомств тощо). При підведенні підсумків потрібно зробити висновокпро ступінь регулювання питань обліку об'єкта дослідження. Таблиця 8 Нормативні акти, які регулюють питання обліку основних засобів
Характеризуючи рівень наукової розробки досліджуваної теми, не можна обмежуватись тільки переліком назв використаної літератури. Необхідно дати її змістовний узагальнений аналіз, показати ступінь розкриття обраної теми, вказати на найбільш принципові положення, з якими автор не може погодитись. В огляді літератури необхідно відобразити різні погляди з питання, що вивчається, з тим, щоб більш чітко визначити позицію самого пошукувача і місце майбутнього дослідження в науковій літературі. Тут студент повинен демонстувати здатність аналітичного міркування, уміння робити порівняльний аналіз, переконливо аргументувати власний погляд. Якщо досліджується проблема, яка вже досить розроблена у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі, необхідно переконливо обґрунтувати, чому вона все ж потребує подальшого вивчення. Якщо ж обрана для аналізу тема абсолютно нова, в роботі потрібно навести роз'яснення щодо того, чому вона заслуговує на увагу. В огляді літератури студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, потрібно назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Рекомендується закінчити огляд літератури коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. У другому розділі викладаються результати досліджень з обраної проблеми на прикладі базового підприємства; дається оцінка роботи базового підприємства за звітний період, наводяться необхідні розрахунки та бухгалтерські записи, причини виявлених недоліків та реальні можливості реалізації позитивного досвіду. Наводиться схема структури апарату управління і функціональні обов’язки окремих підрозділів. Розкриваються особливості облікової політики, організації фінансового, управлінського та податкового обліку, ступінь комп’ютеризації обліково-аналітичних робіт. Тут необхідно продемонструвати уміння пов’язувати теорію з практикою (дослідження практичних пролем обґрунтувати науковими теоріями провідних вчених і наукових шкіл, які становлять основу наукового знання, відображають об’єктивні властивості об’єктів дослідження) Кожне питання курсової роботи потрібно висвітлювати за такою схемою: спочатку описати діючу методику ведення бухгалтерського обліку, дати її критичну оцінки (якщо в цьому є потреба), а потім викласти методику організації та застосування її на практиці базового підприємства. При цьому студент повинен показати вміння правильно використовувати нормативно-правові акти, проводити їх аналіз. При написанні курсової роботи, крім навчального матеріалу, потрібно використовувати діючий інструктивний матеріал, а також практичні облікові та звітні матеріали, які належить узяти на підприємстві. У цьому розділі передбачається послідовний розгляд складових елементів методу бухгалтерського обліку: первинний облік, поточний облік (хронологічний та системний, синтетичний та аналітичний, робочий план рахунків), узагальнення поточного обліку. У цьому ж розділі мають біти розглянені питання організації бухгалтерського обліку ділянки обліку, що визначена темою. При виконанні роботи висвітлюється обробка первинних документів, якими оформлюються господарські операції з обраної теми з обов’язковим їх поданням у додатках до курсової роботи. Складається номенклатура первинного обліку з досліджуваної проблеми. При вивченні первинної документації визначається склад документів, які можуть бути застосовані за обраною темою. Питання про порядок обліку того чи іншого об’єкта повинно бути висвітлено за допомогою таблиць 8,9. Таблиця 8 Первинний облік
Після вивчення документального забезпечення бухгалтерських записів слід перейти до розгляду синтетичного й аналітичного обліку об’єкта з обраної теми. Необхідно дати характеристику рахунків, що застосовуються для обліку досліджуваної проблеми. Обов’язково потрібно навести приклади обробки господарських операцій, кореспонденції рахунків з посиланням на первинні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції. У цьому ж розділі мають бути розглянені питання інвентаризації об’єктів обліку ділянки, що визначена темою, та питання узагальнення інформації у формах звітності. При викладі матеріалу з питань курсової роботи необхідно пов’язувати ведення обліку з використанням обчислювальної техніки, яка є на підприємстві. Оскільки виклад методики ведення бухгалтерського обліку проводиться на практичному цифровому матеріалі, до курсової роботи потрібно додати заповнені первинні документи, зведені та накопичувальні, журнали та відомості до них, машинограмми, інші реєстри і на основі їх даних показати методику ведення обліку. При викладі матеріалу з кожного питання необхідно пов’язувати методику обліку з використанням комп’ютерної техніки, що є на підприємстві. У третьому розділі студент вносить дві і більше пропозиції по вдосконаленню обліку. Пропозиції мають бути чітко сформульовані, обґрунтовані та випливати з проведеного дослідження. Пропозиції можуть бути щодо вдосконалення як методології, методики, так і організації первинного, синтетичного й аналітичного обліку. Необхідно приділити увагу порівняльному аналізу вітчизняної практики обліку та зарубіжного з метою використання прогресивного досвіду для підприємства бази дослідження обліку (табл.10). Таблиця 10 Порівняльна характеристика П(С)БО та МСБО
При розгляді питання автоматизації обліку необхідно висвітлити огляд програмного забезпечення з автоматизації об’єкта обліку щодо обраної теми. При цьому рекомендується така послідовність викладу матеріалу:
У висновках викладають найбільш важливі результати, одержані в курсовій роботи. У першому пункті висновків (констатуюча частина) коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках (конструктивна частина) розкривають методи розв'язування поставленої в роботі проблеми, їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язками. Висновкиповинні являти собою короткий підсумок проведеного дослідження, мають бути чітко та ясно сформульовані. Особливу цінність являють собою рекомендації та пропозиції щодо теоретичних і методологічних аспектів бухгалтерського обліку, якщо вони одержані студентом у результаті дослідження самостійно та можуть бути використані надалі у роботі суб’єктів господарювання. Список використаних джерел треба розташовувати одним із таких способів: у порядку посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Приклад оформлення списку використаних джерел наведено в додатку К. За необхідністю до додатків доцільно відносити допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової роботи: - таблиці допоміжних цифрових даних; - інструкції та методики, опис алгоритмів і програм розв'язування задач на ЕОМ, розроблених у процесі виконання курсової роботи; - ілюстрації допоміжного характеру; - наказ про облікову політику; - структуру апарату управління підприємства; - організаційно-технологічна структура виробництва; - структура облікового апарату; - посадова інструкція бухгалтера; - досліджуваної ділянки облікової роботи; - первинні документи; реєстри аналітичного та синтетичного обліку; - форми звітності. Для розв’язування практичного завдання необхідно:
Варіанти практичного завдання встановлюються по останнім двом цифрам залікової книжки згідно з таблицею 11. Таблиця 11 Таблиця для вибору варіанта завдання до курсової роботи
Кожна господарська операція фіксується у відповідному первинному документі. Студент повинен заповнити на свій вибір 25 форм первинних документів, що наведені нижче (кожний в одному примірнику), або інші. Первинні документи заповнюються тільки за даними господарських операцій, які відбувалися у звітному кварталі. Необхідно заповнити такі форми первинних документів: ПКО, ВКО, звіт касира, платіжна відомість, платіжне доручення, заява на акредитив, розрахунково-платіжна відомість, табель обліку використаного робочого часу, особовий рахунок працівника підприємства, інвентарна картка основних засобів, акт приймання-передачі основних засобів, акт введення в експлуатацію основних засобів, акт на списання основних засобів, податкова накладна, рахунок-фактура, довіреність, прибутковий ордер, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, лімітно-забірна карта, карта складського обліку матеріалів, довідки та розрахунки бухгалтерії. Журнал реєстрації господарських операцій має бути такої форми:
Усі господарські операції за звітний період необхідно рознести у відповідні реєстри обліку (Журнали). Розрахунок фактичної собівартості випущеної підприємством продукції здійснюється у відповідних таблицях. З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |