Розрахунок активованих дріжджів, Технологія та технохімічний контроль галузі, НУХТ

3.2.6. Розрахунок активованих дріжджів

На дріжджових заводах пресовані дріжджі отримують в аеробних умовах, коли в чан для розмноження дріжджів подають велику кількість повітря. Живильним середовищем для розмноження дріжджів є меляса, багата на сахарозу. У тісті дріжджові клітини потрапляють в анаеробні умови (обмежений доступ повітря). У цьому випадку основною речовиною для живлення дріжджової клітини є мальтоза. Тому треба перебудувати ферментний комплекс дріжджової клітини з фази дихання (розмноження) на фазу бродіння і зброджування мальтози. Цього досягають за допомогою активації пресованих дріжджів.

При звичайному способі тістоведення, завдяки активації кількість пресованих дріжджів можна зменшити на 25…33 % проти затвердженої рецептури.

Якщо спосіб приготування тіста прискорений, у разі використання активованих дріжджів кількість пресованих дріжджів можна не збільшувати.

Зазвичай для активації 1 кг пресованих дріжджів беруть 4 кг борошна, 0,2кг світлого солоду, 0,5 кг соєвого борошна і 12 кг води. Половину борошна заварюють водою з доданням світлого солоду для кращого оцукрення при співвідношенні борошна і води 1 : 3. Після охолодження заварки та розведення її рештою води вносять другу половину борошна, соєве борошно й пресовані дріжджі. Цю суміш залишають для активації в чані на 60…120 хв, після чого дріжджі готові до використання [8, с. 87].

Масу заварки , кг, розраховують за формулою

Масу активованих дріжджів , кг, розраховують за формулою

Результати обчислень заносять у табл. 3.4. 

Таблиця 3.4

Розподіл сировини за фазами активації, кг на 100 кг борошна у тісті 

Кількість борошна і води, витрачених на фазу активації, віднімають від загальної кількості борошна і води, які входять у рецептуру, після розрахунку виходу тіста. Кількість борошна, внесеного в тісто з активованими дріжджами, становить

4 + 0,2 + 0,5 = 4,7 кг.

Інший спосіб активації ― приготування тіста на активованій фазі. Для її приготування використовують 10-13 % борошна, у півтора рази більше води, 0,5 % цукру, пресовані дріжджі. У розрахунку рецептури кількість сировини, що входить у фазу активації, також віднімають від загальної кількості сировини у тісті.

3.2.7. Розрахунок рецептури приготування рідких дріжджів, пшеничних дріжджових або мезофільних молочнокислих заквасок

У разі приготування тіста на рідких дріжджах або із внесенням пшеничних заквасок відомі витрати рідких дріжджів (закваски) G_др, % до маси борошна у тісті, та їх вологість W_др, %.

При приготуванні тіста на рідких дріжджах чи заквасках витрати борошна, кг, для виготовлення цього напівфабрикату  розраховують за вологістю напівфабрикату W_нф і за вологістю борошна W_б за формулою.

Маса води, що витрачається для приготування рідких дріжджів (закваски), кг.

Масу борошна і води, що витрачаються на приготування тіста, визначають за формулами, кг.

Для складання рецептури приготування рідких дріжджів необхідно обчислити масу заварки G_зав, що використовується для приготування живильної суміші G_ж.с. Маса води у заварці, кг, якщо відоме співвідношення борошна і води (Б : В), становить.

Маса заварки G_зав,, кг.

Кількість води, що додається при приготуванні живильної суміші,кг.

Вологість напівфабрикату , %, обчислюють за формулою.

Обчислені дані зводять у табл. 3.5. 

Таблиця 3.5

Пофазна рецептура приготування рідких дріжджів (заквасок), кг 

3.2.8. Розрахунок рецептури опари, незважаючи на різноманітність технологічних схем, може відбуватися за двома варіантами:

розрахунок рецептури опари за заданою в ній кількістю борошна;

розрахунок рецептури опари за заданою в ній кількістю води.

Перший варіант використовують у приготуванні тіста на густій опарі, коли задають у ній кількість борошна та її вологість W_о. Воду частково вносять в опару і частково в тісто.

Кількість опари обчислюють за формулою, кг

де ― кількість сухих речовин в опарі, обчислюється як і в розрахунку виходу тіста, за відомою кількістю сировини в опарі, для чого складають таблицю (див. табл. 3.3).

Кількість води в опарі, , кг:

де ― маса сировини, що вноситься під час замішування опари, кг.

Другий варіант розрахунку кількості опари використовують у разі приготування тіста на "великій" густій чи "великій" рідкій опарі, коли воду , призначену для приготування тіста, вносять під час замішування опари, вологість якої W_о задається. Воду під час замішування тіста не додають.

Маса борошна, яке вносять під час замішування опари, і маса опари в цьому випадку невідомі. Для обчислення цих показників складають два рівняння

де ― маса борошна в опарі, кг; G_др ― маса дріжджів, кг; G_інш ― маса інших видів сировини, що вноситься в опару, кг; W_б, W_др, W_інш, W_о ― відповідно масова частка вологи в борошні, дріжджах, інших видах сировини, опарі, %.

Розв’язавши систему рівнянь, отримаємо:

Підставивши значення всіх величин у формулу (3.37), обчислюють  і за формулою (3.35) визначають G_о. Потім масу води і борошна в опарі віднімають від загальної маси води і борошна й визначають масу води та борошна, що витрачаються на замішування тіста.

У випадку другого варіанту розрахунку опари = 0.

У кінці розрахунку складають зведену таблицю пофазної рецептури на 100 кг борошна (табл. 3.6). Правильність розрахунку рецептури перевіряють підрахунком загальної кількості кожної фази та загальної кількості тіста, яка повинна дорівнювати виходу тіста G_m.

Таблиця 3.6

Зведена таблиця пофазної рецептури, кг 

Приклад 3. Розрахувати рецептуру за фазамидля приготування хліба хотинського із суміші пшеничного борошна першого і другого сортів.

Спосіб приготування тіста - густа опара, дріжджі пресовані.

Вихідні дані: ТУУ 46.22.022-95; маса - 0,8 кг; масова частка вологи - не більше 43 %; кислотність - не більше 4 град; пористість - не менше 64 %.

Рецептура: борошно пшеничне першого сорту - 50 кг;

борошно пшеничне другого сорту - 50 кг;

дріжджі пресовані - 1,5 кг; сіль - 1,5 кг.

Додаткові дані: вологість тіста W_m = 43 + 1 = 44 %; вологість опари W_о = 45%; кількість борошна в опарі - 50 %; концентрація розчину солі с = 26 %; співвідношення дріжджів і води у дріжджовій суспензії 1 : 3.

Для розрахунку ∑G_ср складаємо табл. 3.7. 

Таблиця 3.7

Кількість сировини, сухих речовин і вологи в сировині тіста 

Вихід тіста визначаємо за формулою (3.10)

Загальну масу води в тісті визначаємо за формулою (3.11)

G_в = 156,0 - 103,0 = 53,0 кг.

Масу розчину солі обчислюємо за формулою (3.12).

Масу води, яку вносимо з розчином солі, визначаємо за формулою (3.13).

Якщо дріжджову суспензію готують при співвідношенні дріжджів і води 1 : 3, під час внесення у тісто 1,5 кг дріжджів з ними вносять 4,5 кг води. Загальна кількість дріжджової суспензії - 6 кг.

Розрахунок рецептури опари проводимо, виходячи із співвідношення сухих речовин і масової частки вологи в сировині опари (табл. 3.8).

Маса борошна в опарі становить 50 % від загальної маси борошна в тісті.

Таблиця 3.8

 Кількість сировини, сухих речовин і вологи в сировині опари 

Масу опари визначаємо за формулою (3.33).

Масу води для приготування опари обчислюємо за формулою (3.34).

Маса води в тісті, крім тієї, яка вноситься з розчином солі, дріжджовою суспензією та опарою.

Масу борошна, що вноситься під час замішування тіста, визначаємо за формулою (3.38).

Таблиця 3.9

Пофазна рецептура приготування тіста для хліба хотинського на 100 кг борошна, кг 

Приклад 4. Вихідні дані: див. попередній приклад. Але тісто готують на великій густій опарі, W_о = 50 %. Всю воду, призначену для приготування тіста, вносять під час замішування опари, = .

Маса води, яка залишається для приготування тіста.

Масу борошна в опарі обчислюємо за формулою (3.37), але до маси води в опарі додаємо масу води в дріжджовій суспензії.

Масу опари розраховуємо за формулою (3.35)

G_о =69,6 + 44,23 + 6 = 119,83 кг.

Масу борошна, яке вносять під час змішування тіста, обчислюємо за формулою (3.38).

Слід враховувати, що вологість великої густої опари може бути 42-50 %, а оптимальна кількість борошна в опарі - 60-70 %. Якщо за розрахунком кількість борошна в опарі становить понад 70 %, треба або збільшити вологість опари, або частину води доливати у тісто, тобто вести розрахунок за першим варіантом.

Результати розрахунку пофазної рецептури приготування тіста для хліба хотинського зводимо у табл. 3.10. 

Таблиця 3.10

Пофазна рецептура приготування тіста для хліба хотинського на 100 кг борошна, кг 

Приклад 5. Розрахувати рецептуру за фазами для приготування хліба пшеничного із борошна пшеничного другого сорту. Спосіб приготування тіста - на рідких опарах з використанням рідких дріжджів.

Вихідні дані за ГОСТ 27842-88:масова частка вологи W_х не більше 45 %; кислотність - не більше 4 град; пористість - не менше 65 %.

Рецептура: борошно пшеничне другого сорту - 100 кг;

дріжджі пресовані - 1,0 кг;

сіль - 1,3 кг.

Додаткові дані: масова частка вологи в тісті W_m = 45 + 1 = 46 %; масова частка вологи в опарі W_о = 70 %; масова частка вологи в рідких дріжджах W_др = 90 % [8, с. 143]. Заміну пресованих дріжджів рідкими здійснюємо з розрахунку: 1 кг пресованих дріжджів заміняємо 25-40 кг рідких дріжджів - залежно від сорту хліба. Можна також замінювати половину кількості пресованих дріжджів, а решту вносити як дріжджову суспензію.

Якщо передбачено використання рідких дріжджів замість пресованих, у розрахунку виходу тіста їх не потрібно враховувати, адже рідкі дріжджі готують із борошна, яке входить у 100 кг, передбачених рецептурою.

Маса сировини, сухих речовин і вологи у сировині тіста наведені в табл. 3.11. 

Таблиця 3.11

Кількість сировини, сухих речовин і вологи в сировині тіста 

Вихід тіста визначаємо за формулою (3.10).

Загальну масу води в тісті обчислюємо за формулою (3.11)

G_в = 160,74 - 101,3 = 59,44 кг.

Розраховуємо масу розчину солі за формулою (3.12).

Масу води, що вноситься з розчином солі, обчислюємо за формулою (3.13).

Масу води в тісті без врахування води, внесеної з розчином соли.

Якщо тісто готують без заливу води, кількість борошна в опарі визначають за формулою (3.37). У цьому випадку треба врахувати, що борошно і вода, які містяться в рідких дріжджах, входять до кількості борошна і води опари, тому формула (3.37) буде мати вигляд.

Масу опари розраховуємо за формулою (3.35)

G_о = 30,13 + 55,74 = 85,87 кг.

Масу борошна, що вноситься під час замішування тіста, розраховуємо за формулою (3.38).

Розрахунок рецептури рідких дріжджів

Масу борошна, що вноситься з 30 % рідких дріжджів, визначаємо за формулою (3.25).

Масу води, що вноситься з рідкими дріжджами, обчислюємо за формулою (3.26).

За умови співвідношення борошна і води у заварці (Б : В), рівному 1 : 3, витрати води при заварюванні заварки визначаємо за формулою (3.29).

Масу заварки знаходимо за формулою (3.30)

G_зав = 10,53 + 3,51 = 14,04 кг.

Масу води, яка піде для приготування живильної суміші, розраховуємо за формулою (3.31).

Масову частку вологи у напівфабрикаті обчислюємо за формулою (3.32).

Рецептура приготування рідких дріжджів за фазами наведена в табл. 3.12.

Таблиця 3.12

Рецептура приготування рідких дріжджів за фазами, кг 

Маса борошна, внесеного під час замішування опари:

Маса води, внесеної під час замішування опари:

Рецептура приготування тіста за фазами наведена в табл. 3.13. 

Таблиця 3.13

Рецептура приготування тіста за фазами для хліба пшеничного на 100 кг борошна, кг 

3.2.9. У разі приготування здобного тіста на диспергованій фазі чи ферментованій емульсії ці напівфабрикати готують із 20-30 % борошна, вносять дріжджі, цукор, жир, яйця, молочні продукти, сіль, передбачені рецептурою.

Вологість фази має бути 55-60 %. За умови великої кількості в рецептурі жиру, яєць, молочних продуктів і низької вологості тіста не завжди може бути забезпечена потрібна вологість фази, тому при розрахунку рецептури тіста на диспергованій фазі чи ферментованій емульсії необхідно (прийнявши задану вологість фази) розрахувати максимально можливу в ній кількість борошна. Якщо за розрахунком у цій фазі борошна міститься менше 20 %, готувати тісто на диспергованій фазі недоцільно.

Цей розрахунок виконують аналогічно розрахунку рецептури на великій опарі без заливання води під час замішування тіста. 

3.2.10. У випадку приготування тіста з пофазним дозуванням солі кількість останньої, передбачену заданою технологічною схемою, враховують під час розрахунку рецептури опари, рідких дріжджів і відповідно знімають у розрахунку рецептури тіста.

У велику рідку опару додають 1/2 або 1/3 частину солі, що йде на приготування тіста, решту додають під час замішування тіста. Можна всю сіль вносити в опару. Якщо сіль використовують під час приготування рідких дріжджів, кількість солі в них становить 0,7-0,8 % до маси рідких дріжджів.

Якщо всю сіль і всю воду вносять у опару, її маса становить, кг.

Маса борошна в опарі, кг.

де ― маса води, без урахування води, що міститься в розчині солі.

Якщо опару готують на рідких дріжджах із доданням у них солі, від маси борошна, води та розчину солі, які містяться в опарі, віднімають їх кількість, внесену з рідкими дріжджами. Для цього обчислюють масу розчину солі у дріжджах, %, яка відповідає дозуванню в них солі , % до маси дріжджів, за формулою.

де G_др- дозування рідких дріжджів, %.

Масу борошна у 25-40 кг рідких дріжджів , кг, розраховують за формулою.

Маса води в них, кг.

Приклад 6. Розрахувати рецептуру приготування хліба пшеничного із борошна пшеничного другого сорту, якщо тісто готують з пофазним дозуванням солі на рідких дріжджах.

Рідкі дріжджі вносять у кількості 25 % до маси борошна в тісті. Вологість дріжджів 90%, концентрація солі в них - 0,7 %. Кількість солі для приготування тіста - 1,3 кг.

У великій рідкій опарі міститься 1/2 частина солі від всієї кількості за рецептурою або 2,5 кг розчину солі концентрацією 26 %. Вологість рідкої опари 72 %.

За даними попереднього прикладу вихід тіста G_т = 160,74 кг, маса води в тісті 59,44кг, вміст води в тісті без врахування води, що вноситься з розчином солі, = 55,74 кг.

Масу борошна у великій рідкій опарі визначаємо за формулою (3.43).

Масу великої рідкої опари визначаємо за формулою (3.42)

G_в.о = 28,27 + 55,74 + 2,5 = 86,51 кг.

Масу розчину солі в рідких дріжджах - за формулою (3.44).

Масу борошна в рідких дріжджах обчислюємо за формулою (3.45).

Масу води в рідких дріжджах визначаємо за формулою (3.46).

Від кількості борошна, води, сольового розчину, що містяться у великій опарі, необхідно відняти їх кількість у рідких дріжджах.

Масу борошна, яку вносять під час замішування тіста, окрім борошна, внесеного з великою опарою, обчислюють.

Отримані результати зводимо у табл. 3.14. 

Таблиця 3.14

Рецептура приготування тіста за фазами для хліба пшеничного на 100 кг борошна, кг 

3.2.11. Розрахунок рецептур житнього тіста. У розрахунку рецептур житнього тіста принцип і хід розрахунку зберігається той же: обчислюють вихід тіста G_m, загальну масу води у тісті G_в, масу розчину солі G_р.с, із загальної кількості води віднімають воду, внесену у тісто з розчином солі.

Для розпушення житнього тіста, на відміну від пшеничного, використовують закваски - густі чи рідкі.

У разі приготування житнього тіста на густій заквасці задають її кількість G_з (% до маси борошна у тісті) та масову частку вологи W_з, %.

Масу борошна, що вноситься із закваскою , кг, розраховують за формулою

Маса води в заквасці, кг.

Якщо тісто готують на заквасці без заливу води, тобто всю воду вносять з рідкою закваскою ― .

У цьому випадку масу закваски і борошна в ній визначають розв’язанням системи рівнянь.

Для розрахунку рецептури заквасок необхідно знати масу стиглої закваски, що вноситься під час приготування закваски G_сm.з і склад живильної суміші G_ж.с, кг

G_з = G_сm.з + G_ж.с.                         (3.53)

Частка стиглої закваски (%G_ст.з), що йде на відновлення, звичайно складає для рідких заквасок 50 %, для густих ― 25-30 % до маси всіє закваски. Масу стиглої закваски G_ст.з, кг, розраховують за формулою (див. [22]).

Маса борошна у стиглій заквасці, кг.

Маса води у стиглій заквасці, кг.

Масу борошна і води в живильній суміші і , кг, визначають за формулами.

Залежно від схеми приготування заквасок, до складу живильної суміші входять борошно і вода, а в схемах із заварюванням борошна, крім того ― заварка.

Житні сорти хліба часто готують із додаванням у тісто мочки. Для розрахунку рецептур необхідно знати витрати мочки на 100 кг борошна G_моч та її вологість W_моч, яка буває 80-82 %, залежно від співвідношення хліба і води (1:2).

Масу борошна, що додається з мочкою , кг, визначають.

Маса води в мочці, кг.

Обчислені величини віднімають від  і.

Співвідношення компонентів, що входять до рецептури, має забезпечити задану вологість закваски W_з.

В кінці складають зведену таблицю рецептури за фазами на 100кг борошна (табл. 3.15).

Таблиця 3.15

 Рецептура приготування тіста із житнього борошна за фазами на 100 кг борошна 

3.2.12. Розрахунок рецептур тіста для заварних сортів хліба

Для приготування заварних сортів хліба в закваску чи тісто додають частину борошна у вигляді заварки. Для розрахунку рецептури необхідно знати кількість борошна, води та іншої сировини, що додається із заваркою. Цю кількість віднімають від кількості борошна і води, що містяться в тій фазі, в яку додається заварка, кг. Заварку, як правило, вносять у тісто.

Якщо у живильній суміші для приготування рідких заквасок міститься заварка, розраховують масу борошна  і води , що вносяться у живильну суміш.

Приклад 7. Розрахувати рецептуру приготування тіста для хліба дарницького із суміші житнього та пшеничного борошна.

Вихідні дані за ГОСТ 26985-86: маса -1 кг; масова частка вологи - не більше 47 %; кислотність - не більше 8 град; пористість - не менше 57 %.

Рецептура: борошно житнє обдирне - 60 кг;

пшеничне першого сорту - 40 кг;

дріжджі пресовані - 0,5 кг;

сіль кухонна - 1,4 кг.

Спосіб приготування: рідка закваска, яку готують за ленінградською схемою (вологість 75 %, тісто готують без заливу води, відбір закваски через 2-2,5 год становить 50 %, склад живильної суміші - 28 % борошна і 72 % води).

Додаткові дані: вологість тіста W_m = W_х + 1,0 % = 47,0 + 1,0 = 48,0 %; густина розчину солі ρ = 1,2 г/см³; витрати борошна на оброблення - 2 кг. Співвідношення сухих речовин і вологи в сировині наведені у табл. 3.16.

Таблиця 3.16

 Кількість сировини, сухих речовин і вологи в сировині тіста

Вихід тіста визначаємо за формулою (3.10).

Загальну масу води обчислюємо за формулою (3.11)

G_в = 167,36 - 101,9 = 65,46 кг.

Визначаємо масу розчину солі за формулою (3.12),

де 26 - концентрація розчину солі, г на 100 г розчину, при ρ = 1,2 г/см³.

Кількість води, що вноситься з розчином солі, розраховуємо за формулою (3.13).

Пресовані дріжджі додаємо у вигляді суспензії у співвідношенні дріжджі : вода 1 : 3, тобто у разі внесення 0,5 кг дріжджів із ними вносимо 1,5 кг води. Загальна кількість дріжджової суспензії - 2,0 кг.

Масу води у тісті визначаємо за формулою (3.49).

Всю масу води, що залишається для приготування тіста, використовуємо на приготування закваски, тобто тісто готуємо без заливу води.

Обчислюємо масу борошна в закваску за формулою (3.52).

Масу закваски розраховуємо за формулою (3.50)

G_з = 24,79 + 59,28 = 84,77 кг.

Рецептура приготування тіста за фазами наведена у табл.3.17.

Таблиця 3.17

 Пофазна рецептура приготування тіста для хліба дарницького на 100 кг борошна, кг

Масу закваски попереднього приготування обчислюємо за формулою (3.54).

Масу борошна у заквасці попереднього приготування розраховуємо за формулою (3.55).

Масу води у заквасці попереднього приготування обчислюємо за формулою (3.56).

Масу живильної суміші розраховуємо, виходячи з формули (3.53)

G_ж.с = 84,77 - 42,38 = 42,38 кг.

Масу борошна і води в живильній суміші обчислюємо за формулами (3.57 і 3.58).

Рецептура приготування закваски наведена у табл. 3.18. 

Таблиця 3.18

 Рецептура приготування закваски, кг 

Приклад 8. Умови ті ж, що у прикладі 6, але тісто готують на густій заквасці з доданням 5 % мочки. Вологість закваски - 48,0 %, витрати закваски - 45 % до маси борошна у тісті. Мочку готують із хліба та води у співвідношенні 1 : 2.

Вихід тіста: G_m = 167,36 кг.

Кількість води у тісті: G_в = 65,46 кг.

Кількість розчину солі: G_р.с = 5,38 кг.

Масу борошна у заквасці розраховуємо за формулою (3.47).

Масу води у заквасці обчислюємо за формулою (3.48).

Маса мочки, за умови її дозування у кількості 5 % до маси борошна, становить.

Якщо при приготуванні мочки на 100 кг хліба з вологістю 47 % додають 200 кг води, вологість мочки буде.

Масу борошна, що вноситься з мочкою, розраховуємо за формулою (3.60).

Масу води, що вноситься з мочкою, обчислюємо за формулою (3.61).

Маса борошна, що вноситься під час замішування тіста, становить.

Маса води, що вноситься під час замішування тіста.

Пофазна рецептура приготування тіста для хліба дарницького на густій заквасці наведена у табл. 3.19. 

Таблиця 3.19

 Пофазна рецептура приготування тіста для хліба дарницького на густій заквасці, кг 

Приклад розрахунку рецептури закваски наведений на с. 24-26.

Приклад 9. Обчислити кількість і рецептуру закваски за умови її приготування на заквасці, що містить заварку. Умові ті ж самі, що й у прикладі 7.

Вологість закваски - 80 %; відбір - 50 %; склад живильної суміші: заварка - 34, борошно - 14, вода - 52 %. У тісто із закваскою вносять всю воду, передбачену рецептурою (тісто готують без заливу води).

Масу води, що вноситься із закваскою, розраховуємо за формулою (3.49).

Масу борошна, що вноситься із закваскою, обчислюємо за формулою (3.52).

Масу рідкої закваски розраховуємо за формулою (3.50)

G_з = 56,03 + 17,11 = 73,14 кг.

Маса житнього борошна, що вноситься під час замішування тіста, становить.

Крім того, у тісто вносять 40 кг пшеничного борошна.

Пофазна рецептура приготування тіста для хліба дарницького на рідкій заквасці наведена у табл. 3.20. 

Таблиця 3.20

 Пофазна рецептура приготування тіста для хліба дарницького на рідкій заквасці, кг 

Масу закваски попереднього приготування розраховуємо за формулою (3.54).

Масу борошна у заквасці попереднього приготування обчислюємо за формулою (3.55).

Масу води у заквасці попереднього приготування розраховуємо за формулою (3.56).

Масу живильної суміші обчислюємо, виходячи з формули (3.53)

G_ж.с = 73,14 - 36,57 = 36,57 кг

у тому числі до неї додається

- борошна      кг;

- води            кг;

- заварки       кг.

У заварці міститься:

- борошна     кг;

- води           кг.

Рецептура приготування рідкої закваски з використанням заварки наведена в табл. 3.21. 

Таблиця 3.21

 Рецептура приготування рідкої закваски з використанням заварки для хліба дарницького, кг 

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!