Змістовний модуль 2 на тему Страховий ринок, Страхування, Національна академія управління, НАУ

Змістовний модуль 2 на тему Страховий ринок

Тест №4_6 (Тема “Страховий ринок, страхова компанія, державне регулювання”)

1. За галузевою (видовою) ознакою виділяють страхові ринки:

А. Особистого та майнового страхування, страхування відповідальності;

Б. Страхування економічних ризиків та перестраховування.

В. Національний та міжнародний страховий ринок.

Г. Перше та друге разом.

2. Структура страхового ринку складається з:

А. Страховиків і страхувальників.

Б. Уповноваженого органу нагляду за страховою діяльністю.

В. Застрахованих осіб і одержувачів страхових виплат.

Г. Страхових посередників - агентів, брокерів.

Д. Усього перерахованого вище.

3. Ціноутворення страхової послуги виробляється на основі таких компонентів:

А. Коштів, необхідних для формування необхідного обсягу страхового фонду.

Б. Витрат на розробку, просування і реалізацію конкретних страхових послуг.

В. Нормативу прибутку страховика в структурі страхової премії.

Г. Усіх перерахованих вище компонентів.

4. Кептивна страхова компанія:

А. Працює у визначеному секторі страхувальників.

Б. Обслуговує корпоративні інтереси структур її акціонерів.

В. Створюється для страхування ризиків за межами України.

Г. Може бути створена тільки іноземними засновниками - нерезидентами даної країни.

Д. Перше і друге разом.

5. Інфраструктура страхового ринку складається з:

А. Страховиків і страхувальників.

Б. Страхових агентів і брокерів.

В. Будь-яких страхових і нестрахових посередників.

Г. Застрахованих і одержувачів.

Д. Уповноваженого органу нагляду за страховою діяльністю.

6. Непрямі страхові посередники - це:

А. Страхові агенти і страхові брокери.

Б. Рекламні агентства.

В. Банківські і біржові маклери.

Г. Актуарії, аварійні комісари, диспашери і сюрвейери.

Д. Маклери ринку цінних паперів і нерухомості.

7. Страховий брокер - нерезидент України:

А. Може працювати  тільки з визначеними страховиками за рішенням Мінфіну.

Б. Повинен створити постійне представництво в Україні і зареєструвати його як платника податку та повинні бути включені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів.

В. Може працювати тільки при перестрахуванні ризиків.

Г. Не може працювати на страховому ринку України.

Д. Друге і третє разом.

Д. Тільки  друге.

8. Страховий брокер може розмістити за рік в одного страховика:

А. Не менш 35% ризиків по всіх договорах страхування.

Б. Не більш 35% усіх страхових премій від усіх укладених ним за рік договорів.

В. Не більш 50% усіх страхових премій від усіх укладених ним  за рік договорів.

Г. Будь-яка кількість ризиків по всіх договорах страхування.

9. Страховий брокер - це:

А. Суб'єкт підприємництва (фізична чи юридична особа), що зареєстрована у встановленому порядку і робить посередницьку професійну діяльність на користь або страхувальника перестрахувальника від свого імені на підставі доручень або страховиків  страхувальників.

Б. Фізична особа, що виконує функції посередника на ринку цінних паперів.

В. Організація, що пропонує клієнтам великий вибір різних власних страхових послуг.

Г. Перше і третє спільно.

10. Страховий агент (як фізична особа) виконує такі основні функції:

А. Працює від імені і за доручення страховиків, у їхніх інтересах за комісійну винагороду від них, уповноважений виконувати частину їхньої страхової діяльності.

Б. Працює з доручення страхувальників, у їхніх інтересах за комісійну винагороду від страхувальників, уповноважений виконувати частину їхньої страхової діяльності.

Г. Перше і друге разом.

11. Ринкові регулятори на страховому ринку - це:

А. Система валютного регулювання.

Б. Податкове і страхове законодавство.

В. Страхова біржа чи подібна їй структура.

Г. Система міжнародного страхового ринку типу Ллойда чи подібна йому система.

Д. Усе перераховане вище.

12. Ринкові інструменти на страховому ринку - це:

А. Система страхового законодавства країни.

Б. Договори на агентські і брокерські послуги.

В. Страхові поліси і договори страхування.

Г. Правила й умови страхування.

Д. Друге, третє і четверте одночасно.

13. На страховому ринку України дозволяється застосовувати:

А. Комбіновані правила і комбіновані договори страхування.

Б. Комбіновані правила страхування.

В. Комбіновані договори страхування.

Г. Правила і договори по окремих видах страхування без їхньої комбінації між собою.

14. Продаж типових страхових полісів для громадян переважно здійснюється:

А. Через керівних працівників головного офісу страхової компанії.            Б. Через страхових агентів.

В. Через банківську, туристичну й іншу систему продажів товарів і послуг.

Г. Друге і третє разом.                                                                        

Д. Усі разом узяте.

15. Складні страхові ризики (інвестиційні, транспортні тощо) переважно повинні страхуватися за допомогою:

А. Страхових агентів.

Б. Фінансових консультантів.

В. Страхових брокерів.

Г. Тільки штатних працівників страхової компанії.

Д. Усе зазначене вище.

16. Кого з названих посадових осіб страховика відносять до функціональних керівників?

1) Начальник відділу маркетингу;

2) головний бухгалтер;

3) віце-президент страхової компанії;

4) директор філії компанії;

5) начальник юридичного відділу.

17. Які з перелічених далі видів діяльності заборонено виконувати страховій компанії?

1) Перестраховувати ризики іноземних страховиків;

2) купувати для своїх потреб і продавати акції, емітовані комерційними банками,

3) надавати консультаційні послуги з питань страхування та ризи­ку-менеджменту;

4) надавати кредити страхувальникам, які тривалий час страхують ризики цивільної відповідальності.

18. Які з перерахованих функцій виконує Ліга страхових організацій України?

1) Надає дозвіл на організацію філій страховиків;

2) здійснює перестрахування ризиків;

3) сприяє удосконаленню страхового законодавства;

4) надає інформаційні та навчальні послуги своїм членам;

5) підтримує міжнародні контакти зі страховими об'єднаннями.

19. Які з функцій покладено на Уповноважений орган у справах нагляду за страховою діяльністю?

1) Реєстрація страхових договорів, за якими частина ризиків передається на перестрахування нерезидентам;

2) контроль за платоспроможністю страховиків;

3) визначення мінімального розміру статутного фонду для страховиків;

4) надання ліцензій на право здійснення страхової діяльності;

5) розробка страхових тарифів для страхових компаній по добровільним видам страхування;

6) прийняття   рішень  про виключення страховиків з  Єдиного  державного  реєстру  страховиків (перестраховиків);

7) опрацювання проектів законодавчих актів з питань страхової діяльності

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!