Методичні рекомендації з підготовки реферативних повідомлень, Страхування, Національна академія управління, НАУ

11. Методичні рекомендації з підготовки реферативних повідомлень

Вибір теми реферативного повідомлення проводиться студентами до початку занять за узгодженням з викладачем, який проводить семінарські, практичні та інші заняття у відповідних навчальних групах. Перевагу слід віддавати питанням, які мають важливе теоретичне та практичне значення, або є найбільш складними для опанування і зв’язку з цим потребують більш широкого й детального розгляду:

Мета:

– більш поглиблене засвоєння студентами важливих теоретичних положень, які виносять на розгляд семінарського чи практич­ного заняття; зв’язок цих положень з діяльністю страхових компаній;

– прищеплення студентам навичок самостійної роботи з норматив­ними матеріалами і літературними джерелами;

– контроль знань студентів навчального матеріалу.

Структура:

Реферативне повідомлення передбачає слідуючі частини: вступ, описова частина, висновки.

У вступній частині розкривається актуальність теми перелік рекомен­дованої літера­тури. При цьому бажано витримувати наступну послідовність:

– закони та інші нормативні акти;

– навчальна, монографічна та інша література;

– страхова практика.

В основній частині розкривається суть питання, аналізуються норма­тивні матеріали, судова практика, точки зору вчених, які досліджували і досліджують цю проблему, в даний час вказується важливість для практики, висловлює­ть­ся та обгрунтовується думка студента, наводиться теоретичний мате­ріал та практика застосування страхового законодавства.

Висновок передбачає стисле резюме з найбільш важливих положень питання, що викладене в реферативному повідомленні.

Оформлення:

Реферативне повідомлення повинно бути виконане самостійно, розбірливим почерком або надруковане. Аркуші підшиваються та нумеруються. На титульному листі вказується назва роботи, прізвище виконавця, номер навчальної групи. Використану по тексту літературу необхідно “знести” в підстрочник, де вказати назву джерела, рік та місце видання, а також відповідну сторінку.

Обсяг роботи не повинен перевищувати 8-10 сторінок рукописного тексту формату А – 4.

Методика:

Перед тим, як розпочати написання реферату, необхідно вивчити літературу, передбачену по даній темі планом проведення та рекомендо­вану викладачем.

Методологічною основою роботи повинні бути праці по економічній теорії та страхового права, законодавчі документи по страховій діяльності  в Україні.

В зв’язку з тим, що в останні роки в чинне страхове законодав­ство України внесено багато змін та доповнень, студентам, які готують рефе-ративні повідомлення, необхідно обов’язково враховувати ці положення.

Щоб реферат був змістовним і відповідав вимогам, які пред’явля­ються до такого виду робіт, студенту який його виконує, важливо “схопити” суть питання, іншими словами, те головне без якого неможлива сама його постановка. Це найбільш складна і відпо­відальна сторона роботи, що виконується, тому вона вимагає глибокого знання того чи іншого питання.

Наприклад, неможливо дати повну економічну оцінку страховому випадку, без відповіді на питання про поняття страхового випадку, тому, що настання страхового випадку може бути реалізовано лише на грунті того, чи реалізовано взагалі відповідний страховий ризик. В реферативному повідомленні з цього питання повинен знайти всоє відображення цілий ряд самостійних положень:

– соціально-політична та правова характеристика страхових ризиків як основа для конструювання конкретного складу страхового випадку;

– розкриття головних ознак страхового випадку;

– розгляд поняття складу страхового випадку, проведення співвідношення між поняттями страхового випадку та складом страхового випадку.

Структурно-описова частина реферативного повідомлення повинна мати наступний вигляд:

– спочатку окреслюється суспільно-економічна характеристика питан­ня, яке розглядається, його практичне значення;

– аналізується нормативний матеріал (закони, укази, постанови, відом­­чі накази, інструкції), керівні роз’яснення Нацкомфінпослуг, Кабінету Міністрів, Верховної Ради України, літературні джерела: висвітлюється особиста думка студента відносно тієї чи іншої позиції питання, яке розглядається, чи його згода з однією із думок, висловлених в літературі.

Кожна думка, незгода з відомими точками зору мають бути обгрунтованими. Це означає, що студент, посилаючись на норматив­ний матеріал, судову та слідчу практику (з вказівкою джерела інформації) або шляхом логічних висновків повинен довес­ти життєвість, приорітет своєї позиції.

Реферативне повідомлення може супроводжуватись з використан­ням на кожне реферативне повідомлення відводиться в середньому 10 хвилин ТЗН.

Реферативне повідомлення обов’язковою оцінюється викладачем.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!