Правила оформлення змісту та основної частини, Проектування баз даних, ВНТУ

3.4. Правила оформлення змісту та основної частини

Вступ

Вступ пишуть з нової пронумерованої сторінки з заголовком «ВСТУП» посередині великимилітерами на аркуші з рамкою (додаток Г).

Текст вступу повинен бути коротким і висвітлювати питання акту­альності, значення, сучасний рівень і призначення курсового проекту.  У вступі і далі за текстом не дозволяється використовувати скорочені слова, терміни, крім загальноприйнятих. Якщо ж в тексті є необхідність використовувати певні загальноприйняті скорочення (абревіатури), то при введенні їх вперше в дужках слід вказати скорочення. І лише після цього дане скорочення можна використовувати по тексту. У назвах розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів використовувати скорочення не рекомендується.

Вступ повинен стисло висвітлювати такі питання:

- стан розвитку проблеми в даній галузі, до якої має відношення розробка;

- галузь використання та призначення даної розробки;

- мету та загальну постановку задачі;

- актуальність розробок баз даних,  яка  повинна  подаватись в  останньому абзаці вступу.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 1-2 сторінки.

Аналіз предметної області та постановка задачі

Цей підрозділ є обов’язковим і передбачає більш ширше визначення актуальності проблем розробки баз даних для різних предметних областей, пояснення переваг інформаційних систем з використанням технологій баз даних у порівнянні з файловими системами. Наводиться опис загальної схеми процесу розробки інформаційної системи з застосуванням концепції баз даних. Тут має бути наведений аналіз цих процесів та обґрунтування доцільності використання одного з них для розв’язку конкретної задачі курсового проектування, що стоїть перед студентом.

Виконується отримання первинної інформації про предметну область зі словесного або табличного опису. На цьому етапі необхідно

- проаналізувати основні інформаційні об’єкти та процеси обробки даних в досліджуваній предметній області;

- розробити систему правил, згідно яких виконується процес обробки інформації в інформаційній системі, яка розробляється;

- виділити основні об’єкти, які в повному обсязі описують предметну область. 

Крім того, даний розділ повинен містити огляд технічних рішень певних механізмів захисту, що можуть бути використані в подальшому при виборі найкращого варіанту захисту системи.

Посилання на джерела інформації, використаної в тексті пояснювальної записки є обов’язковими.

Рекомендований обсяг розділу – 5-10 сторінок.

Моделювання даних предметної області

Даний розділ присвячений виконанню моделювання даних предметної області:

- розробці концептуальній моделі даних «сутність-зв’язок», з використанням методу побудови ER-діаграм;

- перетворенню концептуальної моделі в логічну;

- аналізу логіці обробки даних у предметній області та визначенню основних запитів у системі.

Використовуючи результати, які отримані на 1-му етапі виконання курсового проекту виконується виділення сутностей з використанням основних абстракцій об’єктно-орієнтованого аналізу та документування даного процесу. Виконується визначення основних інформаційних атрибутів всіх сутностей та їх домени, на підставі яких виділяються ключові атрибути. Встановлюються семантичні відношення між сутностями, їх розмірність (1:1, 1:N, N:M) та типи приналежності (обов’язкова, необов’язкова). Виконується побудова концептуальної моделі предметної області у вигляді ER-діаграми.

Процес перетворення отриманої концептуальної моделі в схему реляційної моделі бази даних виконується з використанням правил перетворень. На цьому етапі сутності та зв’язки, які входять до складу концептуальної моделі, відображаються набором нормалізованих інформаційних відносин. На цьому етапі обираються типи даних, які використовуються для визначення доменів атрибутів інформаційних відносин.

Наступним кроком є нормалізація отриманої реалізаційної моделі до третьої нормальної форми. На цьому етапі отриманий раніше набір інформаційних відносин має бути проаналізований на наявність в ній аномалій включення, видалення і оновлення даних, і за наявності таких необхідне перетворення їх в новий набір нормалізованих інформаційних відносин.

Завершується опис даного розділу вибором конкретного механізму захисту бази даних.

Цей розділ повинен займати приблизно 2/5 обсягу пояснювальної записки.

Програмна реалізація системи

У даному розділі на основі аналізу характеристик процесів обробки даних предметної області у відповідності з сучасними представленням про трьох рівневі схеми програмних сервісів та інформаційних систем: рівень доступу та зберігання даних, рівень обробки даних та рівень представлення даних, виконується мотивований вибір системної архітектури інформаційної системи, яка розробляється.

На цьому етапі виконується розробка графічного інтерфейсу користувача інформаційної системи. На цьому етапі мають бути отримані схеми даних, роботи програми, взаємодії ресурсів тощо.

Цей розділ повинен займати приблизно 1/5 обсягу пояснювальної записки.

Тестування розробки

Цей розділ може бути як самостійним розділом, так і підрозділом основного розділу пояснювальної записки. Він повинен бути присвячений тестуванню розробленої про­грами на предмет коректності роботи програми, ефективності захисту, зручності подання матеріалів тощо, а також для формування інструкцій та рекомендацій щодо роботи з нею.

Тут необхідно продемонструвати весь хід виконання програми на всіх режимах її роботи. Рекомендується включати до пояснювальної записки підрозділ "Розробка тестових прикладів", в якому  слід підготувати різні комплекти вхідних даних: правильні і такі, що призводять до помилок. При здійсненні і описі аналізу роботи програми можна наводити рисунки,  що ілюструють роботу програми (screen-shorts) і демонструють основні режими і можливості її функціонування. Ілюстрації можна виносити у додатки, а в тексті пояснювальної записки посилатись на ці додатки.

Оскільки темою даного курсового проекту є розробка програмного засобу, то необхідно передбачити підготовку конкретних інструктивних матеріалів щодо роботи з програмою. Даний підрозділ так і може називатись: “Інструкції щодо роботи з програмою ...”, або “Розробка інструктивних документів щодо ...”, або “Розробка рекомендацій щодо ...”.

Таким чином, слід передбачити розробку рекомендацій щодо роботи з програмою: інструкцію програмісту, системному програ­місту, оператору (користувачу) та інструкцію з технічного обслуго­­вування. Інструкції щодо роботи з програмою можна виносити в додатки.

При описі вказаних підпунктів рекомендується наводити безпосе­редньо по тексту або винести у додатки вигляд діалогових вікон, образи екранів і т. д., що пояснюють наведений текст.

Якщо темою курсової роботи є проведення досліджень, то цей розділ по­винен продемонструвати повноцінну роботу досліджуваних програм, порів­няль­ний аналіз повинен бути зрозумілим,  обґрунтованим. Розробка інструк­тивних документів щодо роботи з програмою повинна відображати, де, коли, в яких випадках слід використовувати той або інший програмний продукт.

Інструкція з технічного обслуговування

Інструкція з технічного обслуговування повинна містити такі підпункти (відповідно до ГОСТ 19.508-79):

- вступ (призначення інструкцій, перелік експлуатаційних документів, якими повинні додатково до інструкцій користуватися при технічному обслуговуванні і експлуатації);

- загальні вказівки (порядок технічного обслуговування, вказівки щодо організації і особливостей його проведення);

- вимоги до технічних засобів (вказують мінімальний склад технічних засобів, що забезпечують роботу програмного засобу);

- опис функцій (максимальний перелік функцій, що здійснюються цією програмою; опис сумісного функціонування технічних засобів і програми з вказанням методу обробки помилок; опис організації вхідних і вихідних даних для перевірки роботоздатності; опис взаємодій пристроїв з про­гра­мою, результатів взаємодій, висновки з результатів роботи програми).

Інструкція системного програміста

Інструкція системного програміста повинна відповідати ГОСТ 19.503-79  і містити такі підпункти:

- загальні відомості про програму (призначення і функції програми і відомості про технічні і програмні засоби, що забезпечують виконання даної програми);

- структуру програми (відомості про структуру програмного продукту, її складові частини, про зв'язки між складовими частинами і про зв'язки з іншими програмами). Тут доречною є схема зв’язків між програмами;

- настроювання програми (опис дій щодо настроювання програми на умови конкретного застосування – настроювання на склад технічних засобів, вибір функцій і ін. При необхідності наводять пояснювальні приклади);

- перевірку програми (опис способів перевірки, що дозволяють дати загальний висновок про роботоздатність програми – контрольні приклади, методи прогону, результати);

- повідомлення системному програмісту (тут повинні бути вказані тексти повідомлень, які можуть з’являтися під час виконання настрою­вання системи захисту, перевірки правильності роботи програми, опис їх змісту і дій, які необхідно зробити у відповідь на ці повідомлення).

Інструкція програміста

Інструкція програміста повинна містити такі підпункти (відповідно до ГОСТ 19.504-79):

- призначення і умови застосування програми (тут слід вказати призначення і функції, виконувані програмою, умови, необхідні для виконання програми – об'єм оперативної пам'яті, вимоги до складу і параметрів пристроїв, вимоги до програмного забезпечення і т.п.);

- характеристику програми (опис основних характеристик і особ­ли­востей програми – тимчасові характеристики, режими роботи, засоби контролю правильності виконання і самовідновлення програми і т.п., середовище розробки, можливості внесення корегувань);

- звернення до програми (опис процедур виклику програми (способи передачі управління, параметрів і ін.);

- вхідні і вихідні дані (опис організації використовуваної вхідної і вихідної інформації і, при необхідності, її кодування);

- повідомлення (тексти повідомлень програмісту або оператору в ході виконання програми, опис їх змісту і дій, які слід зробити у відповідь на ці повідомлення).

Інструкція оператора

Інструкція оператора повинна містити такі підпункти (відповідно до ГОСТ 19.505-79):

- призначення програми (відомості про призначення програми і інформація, достатня для розуміння функцій програми і її експлуатації);

- умови виконання програми (умови, необхідні для роботи програми: міні­мальний і/або максимальний склад апаратних і програмних засобів і т.п.);

- виконання програми (послідовність дій оператора, що забезпечують заван­та­ження, запуск, виконання і завершення програми, опис функцій, формату і можливих варіантів команд, за допомогою яких оператор здійснює заван­таження і управління ходом виконання програми);

- повідомлення оператору (тексти повідомлень в ході виконання програми, опис їх змісту і відповідні дії оператора: у разі збою, можливості повтор­но­го запуску програми і т.п.).

Висновки

Висновки оформляють з нової пронумерованої сторінки, починаючи зі слова «ВИСНОВКИ» посередині великими літерами більш високої насиченості, після чого пропускається один рядок.

У висновках приводяться основні результати роботи над курсовим проектом. Коротко по основних розділах описуються етапи реалізації задачі курсового проекту.

На основі приведених досліджень надаються обґрун­товані висновки щодо переваг та недоліків впровадження механізмів розробленої бази даних, того чи іншого засобу при здійсненні реалізації задачі, недоліки та переваги розробки. Обов’язково слід навести шляхи (перспективи) удосконалення розробленої бази даних.

Перелік літератури

Перелік використаної літератури оформляють з нової пронумерованої сторінки, починаючи зі слова «ЛІТЕРАТУРА» посередині великими літерами більш високої насиченості, після чого пропускається один рядок.

Перелік містить список використаних джерел, які було використано в процесі виконання роботи, і на які повинні бути обов’язкові посилання в тексті пояснювальної записки. Література (книги, статті, патенти, журнали, інтернет-сторінки) в загальний список записується в порядку посилання на неї в тексті. Посилання на літературу наводять в квадратних дужках […], вказуючи порядковий номер за  списком згідно ДСТУ 3582-97.

Кожне джерело повинно бути вказано разом з видавництвом, роком видання, кількістю сторінок. Літературу записують мовою оригіналу. У списку кожне джерело записують з абзацу, нумерують арабськими цифрами, починаючи з одиниці (далі показано). Правильне оформлення певного джерела інформації можна переглянути у переліку літературних джерел у будь-якому навчальному посібнику. Якщо у списку використаних джерел є посилання на статті з мережі Інтернет, слід наводити посилання на дане джерело.

Приклад оформлення переліку використаних джерел різного характеру:

Посилання на книги:

1. Берко А. Ю. Системи баз даних та знань. Книга 1. Організація баз даних та знань: Навчальний посібник. / А. Ю. Берко. – Львів: «Магнолія 2006», 2008. – 456 с.

2. Карпова Т. С. Базы данных: модели, разработка, реализация / Т. С. Карпова, В. Г. Карасьева. – СПб.: Питер, 2002. – 304 с: ил.

Посилання на журнали:

1. Александрович Г. Я. Автоматизация оценки информационных рисков компании / Г. Я. Александрович, С. Н. Нестеров, С. А. Петренко // Защита информации. Конфидент. – 2003. –  №2. – С. 78-81

Посилання на стандарти:

1. Захист інформації. Технічний захист інформації. Основні положення : ДСТУ 3396.0-96. – К.: Держспоживстандарт України, 1996. – 5 с.

Посилання на патенти:

1. Патент України на корисну модель № 18693 МПК G 09 С 1/00. Спосіб ключового хешування теоретично доведеної стійкості / Стасєв Ю. В., Кузнецов О. О., Євсеєв С. П., Чевардін В. Є., Малахов С. В., Гришко А. В.; заявник та патентовласник Харківський університет повітряних сил. – №u200605734 ; заявл. 25.05.06 ; опубл. 15.11.06, Бюл. №11.

Посилання на web-сторінки:

Aumasson J-P. Cryptanalysis of Dynamic SHA(2) / J-P. Aumasson, O. Dunkelman, S. Indesteege and B. Preneel // COSIC publications, 2009. – 18 c. – Режим доступу до статті: https://www.cosic.esat.kuleuven.be/publications/article-1277.pdf.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!