Оформлення пояснювальної записки, Проектування баз даних, ВНТУ

3. Оформлення пояснювальної записки

3.1 Загальні вимоги до оформлення

Пояснювальна записка відноситься до текстових документів, які містять інформацію, подану в основному технічною мовою та графічну інформацію у вигляді ілюстрацій. Пояснювальна записка виконується згідно вимог міждержавного стандарту ГОСТ 2.105-95. Текст поясню­валь­ної записки повинен бути набраний на комп’ютері та роздрукований на стандартних аркушах паперу формату А4 (210×297 мм) з однієї сторони.

Рамки. Кожен аркуш пояснювальної записки до курсового проекту (крім анотації та індивідуального завдання) повинен мати стандартну рамку робочого поля і основний напис. Титульний аркуш повинен мати рамку, наведену у додатку Б, перша сторінка розділу ЗМІСТ  повинна бути оформлена на аркуші з рамкою, наведеною у додатку В, наступна та всі інші сторінки повинні бути оформлені на аркушах з рамкою, наведеною  у додатку Г. У кожну рамку (окрім рамки титульного аркуша) обов’язково повинні бути вписані номер сторінки та шифровий код проекту. Для формування рамок при виконанні пояснювальної записки у текстовому редакторі Microsoft Office Word рекомендується користуватись можливостями оформлення колонтитулів. 

Шрифт і відступи. Текст пояснювальної записки повинен бути набра­ний у будь-яко­му текстовому редакторі (наприклад, Microsoft Office Word) шрифтом Times New Roman розміром 14. Текст записки слід друкувати через 1,5 інтервали. Текст розміщують таким чином, щоб відстань від рамки до робочого поля становила: зліва і справа – не менше 3 мм; зверху і знизу – не менше 10 мм; абзац – 5 знаків. Наявність рамок у додатках не є обов’язковою.

Нумерація сторінок. Сторінки повинні бути пронумеровані, по­чи­на­ючи з четвертої (перша сторінка розділу ЗМІСТ). Сторінки 1-3 (які містять титульний аркуш, індивідуальне завдання, анотація) не нуме­ру­ють­ся. Сторінки пояснювальної записки слід нумерувати арабськими цифра­ми, додержу­ючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту звіту. Номер сторінки  проставляють у відповідному місці рамки. Нумерація додатків продовжує основну нумерацію.

Оформлення розділів і підрозділів. Структурними елементами  основної частини ПЗ є розділи, підрозділи, пункти, підпункти, переліки.

Розділ – головна ступінь поділу тексту, позначена номером і має заго­ло­вок. Підрозділ – частина розділу, позначена номером і має заголовок. Пункт – час­тина розділу чи підрозділу, позначена номером і може мати заголовок. Під­пункт – частина пункту, позначена номером і може мати заголовок. Заголовки структурних елементів необхідно нумерувати тільки арабськими числами.

Кожен розділ рекомендується починати з нової сторінки. Заголовки усіх основних розділів (заголовки першого рівня) записуються по центру рядка великими літерами шрифтом більш високої насиченості. Заголовки розділів, що містять анотацію, зміст, список літератури, також виконують посередині рядка великими літерами. Після заголовків першого рівня пропускають один рядок.

Заголовки усіх підрозділів, пунктів та підпунктів записують з абзацу малими літерами, починаючи з великої. Заголовки другого рівня вико­ну­ють шрифтом більш високої насиченості, заголовки інших рівнів – шрифтом зі звичайною насиченістю. Перед заголовками другого рівня і після них пропускають один рядок.

Заголовки розділів і підрозділів, пунктів і підпунктів не повинні містити знаків переносу на новий рядок. Назви розділів і підрозділів, пунктів і підпунктів не повинні мати крапки в кінці.

Розділи нумерують поряд­ко­вими номерами в межах всього документа (1, 2, і т.д.). Підрозділи нумерують в межах кожного розділу, пункти – в межах під­розділу і т.д. за формою (3.1, 3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.2.2.1 і т.д.). Цифри, які вказують номер, не повинні виступати за абзац. Після номера крапку не ставлять, а пропускають один знак.

Допускається розміщувати текст між заголовками розділу і підрозділу, між заголовками підрозділу і пункту. Посилання в тексті на розділи виконується за формою: “...наведено в розділі 3”.

Переліки. У тексті документа може наводитись перелік, який рекомендується нумерувати малими літерами української абетки з дужкою або тире перед текстом. Для подальшої деталізації використовують арабські цифри з дужкою. Наприклад,

а) тут пишеться текст першого пункту з переліку та його про­довження;

б) тут пишеться текст другого пункту з переліку і подальша його деталізація:

1) текст переліку подальшої деталізації переліку вищого рівня та його продовження;

2) . . . ;

в) останній пункт переліку.

Оформлення таблиць. Таблицю розміщують симетрично до тексту піс­ля першого посилання на даній сторінці або на наступній, якщо на даній вона не уміщується і таким чином, щоб зручно було її розглядати без повороту або з поворотом на кут 90°. Таблиці у тексті пояс­ню­валь­ної записки набираються шрифтом розміром 10-12. Таблиці в тексті пояс­ню­валь­ної записки набираються основним шрифтом, у деяких випадках розмір шрифту може бути зменшений до 10-12. Підписи таблиць роз­та­шо­вуються над таблицею із зазначенням її номеру і назви, вирівнявши за лівою межею. Наприклад. 

Таблиця 2.1 – Приклад відношень без надлишковості

На всі таблиці мають бути  посилання за формою « ... в табл. 1» або в дужках за текстом (табл. 2.1). Посилання  на  раніше  наведену таблицю да­ють  зі скороченим  словом  «дивись» (див. табл. 2.1) за ходом чи в кінці речення.

При перенесенні частин таблиці на інші сторінки, повторюють або продовжують найменування граф. Допускається виконувати нуме­рацію граф на початку таблиці і при перенесенні частин таблиці на наступні сторінки повторювати тільки нумерацію граф. У всіх випадках найменування (при його наявності) таблиці розміщують тільки над першою частиною, а над іншими частинами зліва пишуть «Продовження таблиці 1» без крапки в кінці, наприклад,

Продовження таблиці 2.1

Оформлення рисунків. Розміщують рисунки в тексті або в додатках. У тексті ілюстрацію розміщують симетрично до тексту після першого поси­лан­ня на неї або на наступній сторінці, якщо на даній вона не уміщується без пово­ро­ту. На всі рисунки мають бути  посилання за формою: « ... на рис. 3», або в дужках по тексту  (рис. 3.6). Посилання  на  ра­ні­ше  наведений рисунок дають зі скороченим  словом  «дивись» (див. рис. 2.1) за ходом чи в кінці речення.

Кожен рисунок повинен мати номер і підпис, розташовані під рисунком по центру. Крапку в кінці не ставлять, знак переносу не використовують. Якщо най­ме­ну­вання  рисунка  довге,  то  його  продовжують  у  наступному  рядку, починаючи від найменування. Наприклад,Рисунок 2.1 – Схема інформаційних потоків обчислювального центру кафедри ЗІ ВНТУ. 

Між ілюстрацією і текстом пропускають один рядок.

Нумерують ілюстрації в межах розділів, вказуючи номер розділу і порядковий номер ілюстрації в розділі розділяючи крапкою. Дозволяється нумерувати в межах всього документа.

Оформлення формул. Кожну формулу записують з нового рядка, си­мет­рично до тексту, курсивом. Між формулою і текстом пропускають один рядок.

Умовні літерні позначення (символи) в формулі повинні відповідати установленим ГОСТ 1494-77. Їх пояснення наводять в тексті або зразу ж під формулою. Для цього після формули ставлять кому і записують пояс­нення до кожного символу з нового рядка в  тій послідовності,  в якій вони наведені у формулі, розділяючи крапкою з комою. Перший рядок повинен починатися з абзацу з слова «де» і без будь-якого знака після нього.

Всі формули нумерують в межах розділу арабськими числами. Номер вказують в круглих дужках з правої сторони, в кінці рядка, на рівні закінчення формули. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою. Дозволяється виконувати нумерацію в межах всього документа.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!