Етап 3 Перетворення ER-діаграми в реляційну схему даних, Проектування баз даних, ВНТУ

2.3 Етап 3. Перетворення ER-діаграми в реляційну схему даних

Мета: навчитися виконувати конвертацію ER-діаграми в реляційну схему даних.

Попередні відомості:

При переході від ER-діаграми до реляційної схеми даних використовують такі правила.

1. Для кожного простого типа сутностей і його одиничних властивостей будується реляційне відношення, атрибутами якого будуть ідентифікатор типу сутностей, а також всі одиничні властивості. Первинний ключ такого відношення – ідентифікатор типу сутностей. 

Рисунок 1.5 –Тип сутностей із одиничними властивостями 

Рисунок 1.4 – Графічні примітиви ER-діаграм (продовження) 

Рисунок 1.4 – Графічні примітиви ER-діаграм 

Рисунок 1.4 – Графічні примітиви ER-діаграм (продовження) 

2. Якщо у типа сутностей є множинні властивості, то кожному з них ставиться у відповідність окреме відношення. Ключем цього відношення буде ідентифікатор типу сутностей, а інші властивості відповідаються даним множинним властивостям. 

Рисунок 1.6 – Тип сутностей з одиничними і множинними властивостями

3. Якщо між двома типами сутностей є зв’язок (1,1):(1,1), тобто обов’язковий з обох сторін, то створюються два реляційних відношення, по одному на кожний тип сутностей. Первинні ключі цих відношень – відповідні ідентифікаторі, і в одне з відношень додається ключ іншого, разом з усіма властивостями зв’язку (але в яке саме – не суттєво). 

Рисунок 1.6 – Зв’язок (1,1):(1,1) між двома типами сутностей 

4. Якщо між двома типами сутностей є зв’язок (1,1):(0,1), то створюються два реляційних відношення. Кожне відношення відповідає одному типу сутностей. Первинним ключем кожного відношення є ідентифікатор відповідного типу сутностей, але первинний ключ типу сутностей, для якого мінімальна потужність зв’язку дорівнює 0, додається до відношення, що відповідає тому типу сутностей, для якого мінімальна потужність зв’язку дорівнює 1. 

Рисунок 1.7 – Зв’язок (0,1):(1,1) між двома типами сутностей. 

Будемо називати М-зв’язним типом сутностей такий тип сутностей, для якого максимальна потужність зв’язку дорівнює М.

Будемо називати однозв’язним типом сутностей такий тип, для якого максимальна потужність зв’язку дорівнює 1.

5. Якщо між двома типами сутностей є зв’язок (1,M):(0,1) або (1,M):(1,1), тобто клас приналежності М-зв’язного типу сутностей є обов’язковим, то створюються два реляційних відношення. Кожне відношення відповідає одному типу сутностей. Первинним ключем кожного відношення є ідентифікатор відповідного типу сутностей, але до однозв’язного типу сутностей додаємо ідентифікатор М-зв’язного типу сутностей.

Рисунок 1.8 – Зв’язки (1,M):(1,M) та (0,1):(1,M) між двома типами сутностей. Тип сутностей B – M-зв’язний тип сутностей. 

6. Якщо між двома типами сутностей є зв’язок (0,M):(0,1), або (0,M):(1,1), або (0,М):(1,M), тобто клас приналежності хоча б одного М-зв’язного типу сутностей НЕ є обов’язковим, то створюються три реляційних відношення.

Два з них відповідають типам сутностей. Первинні ключі цих типів сутностей – відповідні ідентифікатори. Третє відношення містить ідентифікатори обох типів сутностей, а також всі властивості зв’язку. 

Рисунок 1.9 – Зв’язки (1,1):(0,M), (0,1):(0,M) між двома типами сутностей. Тип сутностей B – M-зв’язний тип сутностей. 

7. Якщо між двома типами сутностей є зв’язок (0,M):(0,M) або (1,M):(1,M), то створюються три реляційних відношення.

Два з них відповідають типам сутностей. Первинні ключі цих типів сутностей – відповідні ідентифікатори. Третє відношення містить ідентифікатори обох типів сутностей, а також всі властивості зв’язку. 

Рисунок 1.10 – Зв’язок (1,M):(1,M) між двома типами сутностей. 

8. Кожному агрегованому об’єкту відповідає окреме відношення. 

Рисунок 1.11 – Агрегований об’єкт ABC, в якому беруть участь три типа сутностей. 

9. Узагальнений об’єкт перетворюється таким чином (Див. рис. 3.9).

Спосіб 1. Усьому узагальненому об’єкту відповідає одне реляційне відношення (властивості об’єктів – нащадків переходять до об’єкта – батька).

Спосіб 2. Кожній категорії об’єктів – нащадків відповідає окреме реляційне відношення (властивості об’єкта – батька успадковують всі об’єкти – нащадки).

За допомогою властивості «category» відокремлюються об’єкти – нащадки один від одного. 

Рисунок 1.12 – Способи перетворення ієрархії об’єктів. 

10. Якщо між типами сутностей є зв’язок типу «ціле – частина», то цей зв’язок перетворюється згідно з класами приналежності і потужностями зв’язку, але зазвичай, як (1,M):(1,M). 

Рисунок 1.13 – «Сильний»(E) і «слабкий» (WE) типи сутностей. 

11. Якщо зв’язок встановлений між «сильним» і «слабким» типами сутностей, то при перетворенні створюються два відношення, по одному на кожний тип сутностей, і первинний ключ «сильного» типу сутностей додається до ПЕРВИННОГО ключа «слабкого» типу сутностей.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!