Структура, зміст і обсяг дипломної роботи, Менеджмент організацій і адміністрування, НТУУ КПІ
« Назад
3. Структура, зміст і обсяг дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр»Дипломна робота освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» – це дослідження певного об’єкта – матеріального або нематеріального, його характеристик, властивостей (що є предметом дослідження) [4]. Об’єкт дослідження (база) має належати до класу узагальненого об’єкта діяльності фахівця спеціальності 8.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування». Загальний обсяг дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» має бути в межах 5,5-6,5 авторських аркушів (100-120 рукописних сторінок), у т.ч. обсяг таких складових як вступ, розділ 1, розділ 2, розділ 3, розділ 4, висновки та пропозиції. Допускаються відхилення у межах 10 сторінок [12]. До цього обсягу не включають список використаних джерел та додатки. До структури роботи мають входити: - титульний аркуш (додаток В); - завдання на дипломну роботу (додаток Д); - календарний план-графік (додаток Е); - реферат (додаток Ж); - перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів; - зміст (додаток К); - вступ (3-5 стор.); - розділ 1 – теоретико-методологічний (до 25 сторінок загального обсягу роботи); - висновки до розділу 1 (1-2 стор.); - розділ 2 – дослідницько-аналітичний (до 30 сторінок загального обсягу роботи); - висновки до розділу 2 (1-2 стор.); - розділ 3 – проектно-рекомендаційний (до 35 сторінок загального обсягу роботи); - висновки до розділу 3 (1-2 стор.); - розділ 4 – Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях (до 20 сторінок загального обсягу роботи); - висновки до розділу 3 (1 стор.); - висновки (3-4 стор.); - список використаних джерел (Додаток Л); - додатки (у разі потреби). Типову структуру дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» наведено у табл. 3.1. Таблиця 3.1. Структура дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр»
Вимоги до змісту дипломної роботи магістра (з урахуванням [1]) РЕФЕРАТ. Реферат обсягом 200…500 слів українською та іноземною мовами має відображати інформацію, яку подано в дипломній роботі освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр», у такій послідовності (див. додаток Ж). – Відомості про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел за переліком посилань.
– Актуальність теми Розкриття сутності та стану розв’язування наукової проблеми (задачі) та її актуальності й значущості для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, обґрунтування доцільності проведення дослідження.
– Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Висвітлення зв’язку вибраного напрямку досліджень з планами науково-дослідних робіт кафедри, а також з галузевими та (або) державними планами та програмами. Обов’язково зазначають номери державної реєстрації науково-дослідних робіт, а також роль автора у виконанні цих науково-дослідних робіт.
– Мета і завдання дослідження Мета роботи. Мету роботи формулюють без використання слів: «Дослідження...», «Вивчення...», оскільки вони вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету [8].
Завдання дослідження. До формулювання цих завдань необхідно підходити якомога ретельніше, оскільки точне їх розв’язання повинно скласти зміст розділів і підрозділів магістерської роботи.
− Об’єкт дослідження – це явище або процес, що породжує проблемну ситуацію чи обрану тему наукового дослідження [8].
− Предмет дослідження знаходиться в межах об’єкта. В об’єкті виокремлюється та частина, яка служить предметом дослідження. Саме на нього і спрямована основна увага, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи [8].
− Методи дослідження Важливим етапом наукового дослідження є вибір методів дослідження, які є інструментами в здобутті фактичного матеріалу та необхідною умовою досягнення поставленої в роботі мети. Перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої мети роботи подається послідовно, стисло і змістовно, із уточненням, що саме досліджувалося тим чи іншим методом [8].
– Наукова новизна одержаних результатів Доцільно виділити нові наукові положення, практичні рекомендації, які запропоновані студентом особисто, вказати на відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь наукової новизни (вперше запропоновано, удосконалено, дістало подальший розвиток). Кожне наукове положення має бути чітко сформульовано з виокремленням його основної сутності. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень) [8].
– Практичне значення одержаних результатів
– Апробація результатів роботи Вказується, на яких наукових конференціях, семінарах оприлюднені результати досліджень, що включені до роботи. Оформлюються відповідно до стандарту оформлення літературних джерел. – Публікації Зазначається, в яких статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, патентах опубліковані результати дисертації. Оформлюються відповідно до стандарту оформлення літературних джерел. – Ключові слова Найістотніші для розкриття спрямованості роботи, ключові слова формують на основі тексту роботи і розташовують у кінці реферату. Перелік 5-15 ключових слів (словосполучень) друкують прописними літерами в називному відмінку в рядок, через коми.
Частини реферату, з яких відсутні дані, опускають. ЗМІСТ дипломної роботи подається на наступному після реферату аркуші та має включати: вступ, найменування всіх розділів, підрозділів основної частини роботи, висновки, рекомендації, перелік посилань, додатки із зазначенням сторінок цих матеріалів. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті. Скорочувати їх у змісті або наводити їх у іншій редакції порівняно з текстом не дозволяється. Заголовки у змісті починаються з великої літери без крапки в кінці. Останнє слово кожного заголовка з’єднують крапками з відповідним номером сторінки у крайньому правому положенні в рядку [8]. Зміст дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» повинен містити: вступ; чотири розділи, кожен з яких складається з трьох підрозділів; висновки та пропозиції як до кожного розділу, так до роботи в цілому; перелік посилань, додатки. Заголовки структурних частин «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами з напівгрубим виділенням. Заголовки підрозділів та «Висновки до розділу 1, 2, 3, 4» – малими літерами (крім першої великої) з напівгрубим виділенням. Крапку в кінці заголовка не ставлять [5]. Розділи нумерують арабськими цифрами (РОЗДІЛ 1, РОЗДІЛ 2, РОЗДІЛ 3, РОЗДІЛ 4), а підрозділи двома цифрами – де перша цифра означає номер розділу, а друга – підрозділу (1.1.; 1.2.; 1.3.) [4]. Під час формування змісту потрібно використовувати «автоформування» на основі «заголовки та покажчики» Microsoft Office, формат – «з шаблону», заповнювач – «….», рівні – «2». Нумерація сторінок у дипломній роботі починається зі Вступу з урахуванням попередніх сторінок. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ. Перелік умовних позначень подається з нового аркуша одразу після змісту і має містити пояснення всіх застосованих у роботі мало розповсюджених умовних позначень, символів, скорочень і термінів [4]. ВСТУП. Починати «Вступ» необхідно з нової сторінки, оскільки він розкриває сутність і стан наукової проблеми (завдання) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Вступ має містити актуальність обраної теми, розкривати наукове та прикладне значення її розроблення, чітко формулювати основну мету роботи, визначати коло питань, об’єкти, методи та інформаційну базу дослідження, а також – наукові положення, які виносяться на захист. Тут коротко зазначаються прізвища вчених (як вітчизняних, так і зарубіжних) та практиків, публікації яких містять питання, що розглядаються, обрані методи дослідження [4]. – Актуальність роботи Обґрунтування актуальності обраної теми – початковий етап будь-якого дослідження. Студент повинен правильно вибрати тему, розуміти та оцінювати її з точки зору своєчасності і соціальної значущості, що буде підтверджувати його наукову зрілість та професійну підготовленість. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним, викладення матеріалу повинно бути чітким, логічно послідовним, аргументованим. Актуальність теми подається у вигляді критичного аналізу та шляхів розв’язання проблеми, обґрунтовуючи значення роботи для розвитку певної галузі знань, діяльності [8]. Доцільно також провести короткий огляд літературних джерел за обраною темою з метою виокремлення проблемних чи невирішених аспектів, що потребують подальших досліджень [8].
Після обґрунтування актуальності обраної теми логічно перейти до формулювання мети дослідження, а також конкретних завдань, які необхідно розв’язати. – Мета та завдання роботи Мета роботи та завдання у вступі та мета роботи і завдання в рефераті мають бути ідентичними. У висновках до роботи в цілому мають наводитися результати досліджень, виконані відповідно до поставлених завдань. - Об’єкт дослідження – ідентичний об’єкту дослідження у рефераті. - Предмет дослідження – ідентичний предмету дослідження у рефераті. – Методи дослідження – ідентичний або розширений варіант методів дослідження, викладених у рефераті. – Елементи наукової новизни. – Практична значущість. – Апробація результатів роботи – має містити назви статей, тез доповідей, підготовлених за матеріалами роботи, виступи на наукових конференціях. РОЗДІЛ 1. У першому розділі розглядаються теоретичні та методологічні аспекти досліджуваної проблеми, наводиться аналітичний огляд літературних джерел з предмета дослідження, критично аналізуються різні погляди, здійснюється їх наукова класифікація, основні фактори впливу на стан і розвиток досліджуваного об’єкта тощо. Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та тенденції розвитку предмета дослідження, методологічні підходи повинні мати елементи полемічності, розкривати позицію автора на предмет дослідження, що створює передумови для проведення у наступному розділі власних наукових досліджень. Для констатації та обґрунтування загальнотеоретичних висновків та тенденцій доцільно використовувати дані, опубліковані у відповідних енциклопедіях, монографіях, довідниках, зарубіжних джерелах, виданнях тощо [12]. Важливе місце в даному розділі посідає викладення методичних положень аналізу визначених проблем, які будуть використовуватись у наступних частинах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатнішого для обраного напряму дослідження. Слід зазначити, що огляд теоретичних основ не повинен мати виключно компілятивного характеру, а має містити узагальнення, обґрунтування, висновки, власні думки згідно з напрямом дослідження. РОЗДІЛ 2. Даний розділ повинен містити як дослідницький, так і аналітичний аспекти, тобто включати усю зібрану інформацію та фактичний матеріал для повного розкриття змісту та аналізу питань, які доцільно детально вивчити на прикладі конкретного підприємства. Дослідження проблеми висвітленої в дипломній роботі доцільно здійснювати на підставі об’єднання накопиченого та систематизованого матеріалу, групування та обробки отриманих даних. Доцільно обґрунтувати вибір напряму дослідження, навести методи та методики вирішення завдань, здійснити їх порівняльну оцінку, розробити загальну методику проведення дослідження [8]. У другому розділі слід навести загальну організаційно-економічну характеристику підприємства (організаційно-правова форма, сфера діяльності, організаційно-управлінська структура, система управління тощо) та проаналізувати в динаміці результати його господарської діяльності, охарактеризувати середовище діяльності, чинники розвитку підприємства, оцінити тенденції та потенціал розвитку. Особливо ґрунтовно необхідно проаналізувати ті явища і процеси, які стосуються безпосередньо предмету дослідження роботи. Загальна характеристика підприємства, в тому числі і результати оцінки ефективності його діяльності за тими чи іншими складовими, не повинні домінувати в обсязі викладеного у другому розділі матеріалу. Аналіз обов’язково повинен кореспондуватися з методологічним матеріалом, розкритим у попередньому розділі. У даному розділі обов’язково мають бути наведені результати оцінки та аналізу ефективності управлінських процесів, які стосуються безпосередньо предмету дослідження. Не можна допускати домінування суто економічного аналізу над управлінським. Виявлені на цій основі проблеми, мають знайти своє відображення у третьому, рекомендаційному розділі роботи з точки зору обґрунтування механізмів їх розв’язання. Під час аналізу вихідними даними мають бути адміністративна, організаційна, економічна, фінансова та інші види документації конкретного підприємства, що є базою дослідження, статистична інформація, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики. Текст дипломної роботи слід підкріпити реальними документами підприємств та розмістити їх у додатках. РОЗДІЛ 3. Завданням третього розділу є розробка та комплексне обґрунтування конкретних рекомендацій, пропозицій щодо вирішення тих чи інших проблем, підвищення ефективності управлінських процесів та діяльності підприємства на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також висновків проведеного у другому розділі дослідження. Слід викласти власні результати досліджень із зазначенням того нового, що автор вносить у вирішення проблеми, дати оцінку повноті вирішення поставлених завдань та достовірності результатів, обґрунтувати необхідність додаткових досліджень [8]. Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі роботи, з урахуванням виявлених відхилень, проблем та недоліків. Невід’ємною частиною обґрунтування пропозицій та рекомендацій має бути розрахунок економічної ефективності та прогнозування результатів розвитку (діяльності) підприємства завдяки впровадженню запропонованих заходів. Для розрахунків використовують методи прогнозування: екстраполяції трендів, експертних оцінок, моделювання. РОЗДІЛ 4 – «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях». Даний розділ повинен містити теоретичний та рекомендаційний аспекти. У цьому розділі доцільно розглянути загальні підходи до формування підсистеми керування безпекою праці як одного із елементів загальної системи керування виробництвом. Доцільно розглянути управління охороною праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях як програмно-цільовий комплекс по підготуванню, прийняттю і реалізації рішень (організаційно-технічних, і лікувально-профілактичних заходів), спрямованих на забезпечення безпеки, зберігання здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Також необхідно здійснювати узагальнення наукових праць вітчизняних учених, дослідження сучасних положень та постанов щодо охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях, обґрунтовувати та формувати висновки та власні думки згідно напряму дослідження. ВИСНОВКИ. У кінці кожного розділу (1, 2, 3, 4) рекомендується сформулювати висновки із стислим викладенням наведених у ньому наукових і практичних результатів. Висновки до розділу (1, 2, 3, 4) повинні мати обсяг 1-2 сторінки. Підсумковим етапом наукового дослідження є висновки, де узагальнюються наукові та практичні результати виконаної дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр». Висновки до роботи Слід пам’ятати, що висновки до роботи в цілому не є простою компіляцією висновків до розділів 1 та 2, 3, 4 а ґрунтовним, виваженим закінченням дипломної роботи, на основі яких може формуватися доповідь. У висновках рекомендується викласти підсумки проведеного дослідження, основні наукові та практичні результати, що одержано, рекомендації щодо їх науково-практичного використання, наводяться власні пропозиції щодо розв’язання проблемних питань. Для формулювання чітких висновків та ґрунтовних пропозицій рекомендується апробація основних положень дослідження на наукових конференціях, семінарах, публікаціях у наукових виданнях. Висновки повинні базуватися на матеріалах основної частини роботи. На підставі отриманих висновків у роботу можуть додатково включати рекомендації, виклад яких розпочинають з нової сторінки. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. Список використаних джерел, на які є посилання в основній частині роботи, наводять у кінці тексту дипломної роботи, починаючи з нової сторінки, у тому числі публікації магістранта. Список використаних джерел має нараховувати не менше 60 найменувань. Список використаних джерел складається із законодавчих актів, нормативних матеріалів, вітчизняної, зарубіжної наукової літератури, фахових видань, інформаційних ресурсів Інтернету. До нього не включаються підручники, навчальні посібники [12]. Бібліографічні описи наводять у порядку їх згадування в тексті та відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» [6] (додаток Л). ДОДАТКИ. До додатків можуть бути включені: додаткові ілюстрації або таблиці; матеріали, які через великий обсяг або форму подання не можна включити до основної частини. З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |