« Назад
5.4. Розрахунок і підбір устаткування для приймання і відпуску зерна
5.4.1 Приймання і відпуск зерна з автомобільного транспорту
Необхідну продуктивність і кількість устаткування для приймання зерна, що надходить автотранспортом, визначають з урахуванням коефіцієнта добової (Кдоб ) і годинної (Кгод) нерівномірності надходження зерна на підприємство. При розробці типових проектів Кдоб приймають залежно від об'єму заготівель А і тривалості розрахункового періоду заготівель Пр за табл. 2.
Таблиця 2
Коефіцієнти добової нерівномірності
|
Об’єм заготівель за розрахунковий період 0,8∙А, тис. тонн
|
Тривалість розрахункового періоду заготівель, діб
|
|
до 15
|
до 20
|
до 30
|
|
до 25 вкл.
|
1,7
|
1,6
|
1,6
|
|
більше 25 до 50 вкл.
|
1,6
|
1,6
|
1,6
|
|
більше 50 до 100 вкл.
|
1,5
|
1,5
|
1,6
|
|
більше 100
|
1,4
|
1,5
|
1,6
|
Кгод визначають в залежності від максимального добового надходження зерна за табл. 3.
Таблиця 3
Коефіцієнти годинної нерівномірності
|
Максимальне добове надходження зерна Адоб, тис. тонн
|
|
Адоб
|
До 1
|
До 2
|
До 3
|
До 4
|
До 5
|
До 6
|
До 7
|
Від 7 до 10
|
Від 10 до 13
|
Більше 13
|
|
Кгод
|
2,9
|
2,3
|
2,0
|
1,9
|
1,8
|
1,7
|
1,6
|
1,5
|
1,4
|
1,3
|
Максимальне добове надходження зерна (Адоб, тис. тонн), визначають за формулою:
де Аавт - об'єм зерна, що приймається автотранспортом, тонн;
Кдоб - коефіцієнт добової нерівномірності;
Пр - розрахунковий період заготівель для даного підприємства, діб.
Необхідну продуктивність і кількість устаткування для приймання, післязбиральної обробки зерна на підприємстві визначають з урахуванням коефіцієнтів, що враховують зміну продуктивності устаткування залежно від культури зерна, його стану по вологості і засміченості відповідно до табл. 4, 5.
Співвідношення кількості зерна і зернових культур, що надходять, по вологості і засміченості приймають за табл. 6.
Пристрої для приймання зерна з автомобільного транспорту і обробки зерна проектують з урахуванням числа партій зерна, які надходять одночасно.
Таблиця 4
Коефіцієнти зміни продуктивності устаткування залежно від культури – Кк
|
Культура
|
Норії,
конвеєри
|
Сепаратори, ворохоочисники
|
|
Пшениця
|
1
|
1
|
|
Ячмінь
|
0,8
|
0,8
|
|
Овес
|
0,7
|
0,6
|
|
Жито
|
0,9
|
0,95
|
|
Просо
|
0,8
|
0,3
|
|
Горох
|
0,9
|
1,0
|
|
Гречка
|
0,7
|
0,7
|
|
Соняшник
|
0,6
|
0,5
|
|
Соя
|
0,9
|
1,0
|
|
Таблиця 5
Коефіцієнти зміни продуктивності обладнання в залежності від стану зерна по вологості і засміченості - Квз
|
|
Вміст відокремлюваної домішки, %
|
Вологість, %
|
|
до 15
|
від 15 до 17
|
від 17 до 19
|
від 19 до 22
|
від 22 до 25
|
від 25
|
|
Автомобілерозвантажувачі
|
|
до 10
|
1,0
|
1,09
|
0,9
|
0,9
|
0,8
|
0,7
|
|
більше 10
|
1,0
|
0,9
|
0,8
|
0,8
|
0,7
|
0,6
|
|
Норії, конвеєри
|
|
до 5
|
1
|
1
|
0,9
|
0,8
|
0,8
|
0,7
|
|
від 5 до 10
|
1
|
0,9
|
0,9
|
0,8
|
0,8
|
0,7
|
|
від 10 до 15
|
1
|
0,9
|
0,9
|
0,8
|
0,8
|
0,7
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для типових проектів можливе число партій, що надходить на підприємство на протязі розрахункового періоду заготівель (Р) приймають відповідно до завдання на проектування або за табл. 7, залежно від об'єму Аавт і періоду заготівель Пр.
Таблиця 6
Характеристика зерна, що надходить на ХПП в залежності від району розташування
|
Показники стану зерна
|
Кількість зерна, що надходить, %
|
|
Райони з сирим і вологим зерном
|
Райони з зерном середньої вологості
|
Райони з сухим зерном
|
|
Вологість,
%
|
|
|
до 15,0
|
10
|
40
|
60
|
|
15,1…17,0
|
10
|
30
|
20
|
|
17,1…22,0
|
35
|
30
|
20
|
|
22,1…26,0
|
30
|
-
|
-
|
|
Засміченість,
%
|
|
|
до 1,0
|
-
|
20
|
50
|
|
1,1…3,0
|
-
|
60
|
45
|
|
3,1…5,0
|
40
|
10
|
5
|
|
більше 5,0
|
60
|
10
|
-
|
Таблиця 7
Можливе число партій, що надходять на підприємство
|
Об’єм заготівель за розрахунковий період 0,8∙Аавт , тис. тонн
|
Для районів з тривалістю періоду заготівель, діб.
|
|
до 15
|
до 20
|
до 30
|
|
до 25 вкл.
|
10
|
10
|
5
|
|
від 25 до 50 вкл.
|
14
|
15
|
8
|
|
від 50 до 75 вкл.
|
18
|
20
|
12
|
|
від 75 до 100 вкл.
|
21
|
25
|
16
|
|
більше 100
|
25
|
30
|
20
|
Число партій зерна, що надходять на підприємство за добу Рд залежно від об'єму заготівель і тривалості періоду заготівель приймають за табл. 8.
Таблиця 8
Число партій, що надходять за добу – Рд
|
Об’єм заготівель за розрахунковий період 0,8∙Аавт,
тис. тонн
|
Тривалість розрахункового періоду, діб.
|
|
до 15
|
до 20
|
до 30
|
|
Число партій, що надходить за період заготівель, Рд
|
|
10
|
15
|
20
|
25
|
10
|
15
|
20
|
25
|
30
|
10
|
15
|
20
|
25
|
|
до 25 вкл.
|
8
|
11
|
12
|
13
|
8
|
9
|
9
|
9
|
10
|
3
|
7
|
8
|
8
|
|
від 25 до 50 вкл
|
9
|
13
|
15
|
16
|
9
|
11
|
11
|
12
|
12
|
4
|
8
|
9
|
9
|
|
від 50 до 100 вкл.
|
9
|
14
|
17
|
18
|
9
|
13
|
15
|
16
|
16
|
5
|
9
|
11
|
12
|
|
більше 100
|
10
|
15
|
19
|
20
|
10
|
15
|
17
|
18
|
18
|
5
|
10
|
13
|
15
|
Співвідношення величин партій зерна в залежності від їх числа приймають за табл. 9.
Таблиця 9
Співвідношення величин партії зерна, %
|
Номер партії в порядку спадання маси
|
Число партій
|
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|
1
|
84,0
|
70,0
|
63,0
|
55,0
|
49,0
|
44,5
|
40,5
|
37,5
|
|
2
|
16,0
|
20,0
|
22,0
|
24,0
|
24,5
|
24,0
|
24,0
|
23,5
|
|
3
|
|
10,0
|
11,0
|
12,5
|
13,5
|
14,5
|
15,0
|
15,0
|
|
4
|
|
|
4,0
|
5,5
|
6,5
|
8,0
|
9,0
|
10,0
|
|
5
|
|
|
|
3,0
|
4,0
|
4,5
|
5,0
|
5,5
|
|
6
|
|
|
|
|
2,5
|
2,5
|
3,0
|
3,5
|
|
7
|
|
|
|
|
|
2,0
|
2,0
|
2,5
|
|
8
|
|
|
|
|
|
|
1,5
|
1,5
|
|
9
|
|
|
|
|
|
|
|
1,0
|
|
Продовження таблиці 9
|
|
|
10
|
12
|
14
|
16
|
18
|
20
|
25
|
30
|
|
1
|
35,0
|
30,5
|
27,0
|
24,0
|
21,0
|
19,5
|
16,0
|
15,0
|
|
2
|
23,0
|
21,0
|
20,0
|
18,5
|
16,5
|
15,5
|
13,5
|
13,0
|
|
3
|
15,0
|
15,0
|
14,5
|
14,0
|
13,5
|
12,5
|
11,5
|
11,0
|
|
4
|
10,0
|
10,5
|
10,5
|
10,5
|
10,5
|
10,5
|
10,0
|
9,5
|
|
5
|
6,0
|
7,0
|
7,5
|
8,5
|
8,5
|
8,5
|
8,0
|
8,0
|
|
6
|
4,0
|
5,0
|
6,0
|
6,5
|
6,5
|
7,0
|
6,5
|
6,0
|
|
7
|
3,0
|
4,0
|
4,5
|
5,0
|
5,5
|
5,5
|
5,5
|
6,0
|
|
8
|
2,0
|
2,5
|
3,0
|
3,5
|
4,0
|
4,5
|
5,0
|
5,0
|
|
9
|
1,5
|
2,0
|
2,5
|
2,5
|
3,0
|
3,5
|
4,0
|
4,0
|
|
10
|
0,5
|
1,0
|
1,5
|
2,0
|
2,5
|
2,5
|
3,0
|
3,5
|
|
11
|
|
1,0
|
1,0
|
1,5
|
2,0
|
2,5
|
3,0
|
3,0
|
|
12
|
|
0,5
|
1,0
|
1,0
|
1,5
|
2,0
|
2,5
|
3,0
|
|
13
|
|
|
0,5
|
1,0
|
1,5
|
1,5
|
2,0
|
2,5
|
|
14
|
|
|
0,5
|
0,5
|
1,0
|
1,0
|
2,0
|
2,0
|
|
15
|
|
|
|
0,5
|
1,0
|
1,0
|
1,0
|
2,0
|
|
16
|
|
|
|
0,5
|
0,5
|
0,5
|
1,0
|
1,5
|
|
17
|
|
|
|
|
0,5
|
0,5
|
0,5
|
1,0
|
|
18
|
|
|
|
|
0,5
|
0,5
|
0,5
|
1,0
|
|
19
|
|
|
|
|
|
0,5
|
0,5
|
0,5
|
|
20
|
|
|
|
|
|
0,5
|
0,5
|
0,5
|
|
21-25
|
|
|
|
|
|
|
|
0,5
|
|
26-30
|
|
|
|
|
|
|
|
0,5
|
Розрахунок устаткування при розвантаженні зерна з автотранспорту
При розробці типових проектів визначають максимальне годинне (Аг, тонн/год) надходження зерна за формулою:
де Ад – максимально-добове надходження зерна від виробників зерна, тонн;
Кг – коефіцієнт годинної нерівномірності (див. табл. 3);
Т – розрахунковий час підвезення зерна автотранспортом протягом доби – 24 години.
Необхідна кількість технологічних ліній приймання зерна з автотранспорту (Nавтл)визначають за формулою:
де: Аг – максимальне годинне надходження зерна, тонн/год;
Кк – коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності транспортного устаткування в залежності від культури (приймати за табл. 4);
Кв.з – коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності транспортуючого устаткування при переміщенні зерна, яке відрізняється по вологості і засміченості (приймати за табл. 5);
Qл – продуктивність ліній при прийомі зерна з автотранспорту (приймати за табл. 10), тонн/год.
Таблиця 10
Продуктивність лінії приймання зерна з автотранспорту, тонн/год
|
Число партій, що надходить на лінію за добу, Рдл
|
Середня вантажопідйомність автотранспорту, Qа, тонн
|
|
6
|
8
|
10
|
12
|
14
|
16
|
18
|
20
|
|
Продуктивність транспортуючого обладнання Qт = 100 тонн/год
|
|
а) приймальні пристрої, що передають зерно в накопичувальні місткості
(tn = 0,05 год)
|
|
2
|
82
|
83
|
84
|
84
|
85
|
85
|
86
|
86
|
|
3
|
74
|
75
|
76
|
77
|
78
|
79
|
80
|
81
|
|
4
|
71
|
72
|
73
|
74
|
75
|
76
|
77
|
78
|
|
5
|
69
|
70
|
71
|
72
|
73
|
74
|
75
|
76
|
|
6
|
66
|
67
|
68
|
69
|
70
|
71
|
72
|
73
|
|
б) приймальні пристрої, що передають зерно на основні норії робочої башти
(tn = 0,1 год)
|
|
2
|
62
|
63
|
64
|
65
|
66
|
67
|
68
|
69
|
|
3
|
53
|
55
|
58
|
60
|
62
|
64
|
66
|
68
|
|
4
|
47
|
50
|
52
|
55
|
58
|
61
|
63
|
66
|
|
5
|
43
|
46
|
49
|
52
|
55
|
58
|
61
|
64
|
|
6
|
41
|
44
|
47
|
50
|
53
|
56
|
59
|
62
|
|
Продуктивність транспортуючого обладнання Qт = 175 тонн/год
|
|
а) приймальні пристрої, що передають зерно в накопичувальні місткості
(tn = 0,05 год)
|
|
2
|
135
|
137
|
138
|
140
|
142
|
144
|
145
|
147
|
|
3
|
124
|
126
|
128
|
130
|
131
|
133
|
135
|
137
|
|
Продовження табл. 10
|
|
4
|
119
|
121
|
123
|
124
|
126
|
128
|
130
|
131
|
|
5
|
114
|
116
|
117
|
119
|
121
|
123
|
124
|
126
|
|
6
|
112
|
114
|
116
|
117
|
119
|
121
|
123
|
124
|
|
б) приймальні пристрої, що передають зерно на основні норії робочої башти
(tn = 0,1 год)
|
|
2
|
100
|
102
|
103
|
105
|
107
|
109
|
110
|
112
|
|
3
|
81
|
84
|
86
|
89
|
93
|
95
|
98
|
102
|
|
4
|
70
|
74
|
77
|
81
|
84
|
88
|
91
|
95
|
|
5
|
67
|
70
|
74
|
77
|
81
|
84
|
88
|
91
|
|
6
|
63
|
67
|
70
|
74
|
77
|
81
|
84
|
88
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|
Продуктивність транспортуючого обладнання Qт=350 тонн/год
|
|
а) приймальні пристрої, що передають зерно в накопичувальні місткості
(tn = 0,05 год)
|
|
2
|
252
|
256
|
259
|
262
|
266
|
270
|
273
|
277
|
|
3
|
231
|
235
|
238
|
242
|
245
|
249
|
252
|
256
|
|
4
|
217
|
221
|
224
|
228
|
231
|
235
|
238
|
242
|
|
5
|
210
|
214
|
217
|
221
|
224
|
228
|
231
|
235
|
|
6
|
203
|
207
|
210
|
214
|
217
|
221
|
224
|
228
|
|
б) приймальні пристрої, що передають зерно на основні норії робочої башти
(tn = 0,1 год)
|
|
2
|
172
|
179
|
182
|
189
|
196
|
200
|
207
|
214
|
|
3
|
133
|
140
|
147
|
154
|
158
|
165
|
172
|
175
|
|
4
|
119
|
126
|
130
|
133
|
137
|
144
|
147
|
154
|
|
5
|
105
|
112
|
116
|
123
|
126
|
133
|
140
|
147
|
|
6
|
98
|
105
|
112
|
116
|
123
|
130
|
133
|
140
|
Примітка. tn – час, необхідний для переключення маршруту лінії при переході з однієї партії на іншу.
Необхідна кількість автомобілерозвантажувачів визначається виходячи з кількості і продуктивності технологічних ліній з урахуванням продуктивності розвантажувачів.
Продуктивність автомобілерозвантажувачів (Qa, тонн/год) визначають за формулою:
де Qот – технічна продуктивність автомобілерозвантажувача певної марки в залежності від середньої вантажопідйомності автотранспорту, (приймати за табл. 11), тонн/год;
Кпр – коефіцієнт технічної продуктивності автомобілерозвантажувача в залежності від продуктивності транспортуючого устаткування лінії, числа партій, що поступають на лінію за добу і середньої вантажопідйомності автотранспорту (приймати за табл. 12).
Таблиця 11
Технічна продуктивність автомобілерозвантажувача, тонн/год
|
Марка автомобілерозвантажувача
|
Середня вантажопідйомність автотранспорту, тонн
|
|
6
|
8
|
10
|
|
АВС-50, АВС-50М, 5ПФШ-2, ЗМ
|
130
|
160
|
185
|
|
У15-УРАГ, У15-УРВС, ГУАР-30М, НПБ-2СМ-1
|
110
|
140
|
160
|
|
ПГА-25, ПГА-25М
|
135
|
150
|
160
|
|
ГУАР-15С, ГУАР-15У
|
125
|
165
|
-
|
Якщо продуктивність автомобілерозвантажувача нижча за продуктивність приймальної лінії (Qа < Qл ), то слід передбачати установку двох автомобілерозвантажувачів на одну лінію.
Місткість приймального бункера під автомобілерознтажувачем приймати не менше 25 тонн.
Таблиця 12
Коефіцієнт зниження продуктивності автомобілерозвантажувача – Кпр
|
Число партій, що надходить на лінію за добу, Рдл
|
Середня вантажопідйомність автотранспорту, Qа, тонн
|
|
6
|
8
|
10
|
|
Продуктивність транспортуючого обладнання Qт = 100 тонн/год
|
|
2
|
0,89
|
0,79
|
0,74
|
|
3
|
0,84
|
0,73
|
0,69
|
|
4
|
0,81
|
0,71
|
0,66
|
|
5
|
0,88
|
0,69
|
0,64
|
|
6
|
0,79
|
0,67
|
0,63
|
|
Продуктивність транспортуючого обладнання Qт = 175 тонн/год
|
|
2
|
0,95
|
0,91
|
0,88
|
|
3
|
0,92
|
0,88
|
0,84
|
|
Продовження табл. 12
|
|
4
|
0,90
|
0,86
|
0,82
|
|
5
|
0,88
|
0,84
|
0,80
|
|
6
|
0,87
|
0,87
|
0,79
|
|
Продуктивність транспортуючого обладнання Qт = 350 тонн/год
|
|
2
|
0,98
|
0,95
|
0,93
|
|
3
|
0,96
|
0,93
|
0,91
|
|
4
|
0,94
|
0,91
|
0,88
|
|
5
|
0,92
|
0,89
|
0,87
|
|
6
|
0,91
|
0,88
|
0,86
|
Для завантаження зерна на автотранспорт мають бути передбачені бункери ємкістю не менше 15 тонн кожен. Кількість відвантажувальних бункерів слід призначати з розрахунку навантаження через кожен бункер не більше 20 тонн.
З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!
|
