Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 2518 Практичне заняття №8 Вибір методу та схеми формування сигналу, НТУУ КПІ

Практичне заняття №8 Вибір методу та схеми формування сигналу, НТУУ КПІ

« Назад

Практичне заняття №8

Вибір методу та схеми формування сигналу

Розробка структурної схеми формування сигналу базується на технічних вимогах стандартів та значеннях основних параметрів передавачів з різними типами модуляції і проводиться за методиками, приведеними в [2], [3]. Спочатку визначаються границі діапазону робочих частот передавача, а потім встановлюються конкретні робочі частоти в межах цього діапазону у відповідності до кількості каналів зв’язку та смуги частот, яку займає один канал для вказаного в ТЗ типу модуляції.

При розробці структурної схеми необхідно передбачити :

а) попередню підготовку модулюючого сигналу;

б) отримання модульованого сигналу на проміжних частотах;

в) перенесення модульованого радіосигналу в область робочих частот;

г) формування необхідної сітки частот;

д) визначення робочих частот синтезатора частоти (СЧ). 

Як наприклад, на Рис.6.1 наведений варіант схеми формування радіосигналу передавача з частотною модуляцією (ЧМ). 

Тракт формування сигналу модуляції складають:

1 - перетворювач акустичних сигналів в електричні – мікрофон;

2 - підсилювач низької частоти для підсилення слабких сигналів, що виробляє мікрофон, до необхідного рівня для здійснення модуляції (ПНЧ);

3 - фільтр НЧ (ФНЧ), що обмежує смугу частот сигналу модуляції до стандартних значень (у телефонному режимі до 3000 Гц);

4 - попередня частотна корекція – забезпечує підйом ВЧ з крутістю 6 дБ/окт для фіксації індекса модуляції М у спектрі радіосигналу.

5 - амплітудний обмежувач (АО) виключає рівні сигналів, що призводять до перемодуляції.

Формування радіосигналу здійснюється у частотному модуляторі (ЧМГ) (якщо прийнято прямий метод формування ЧМ-сигналу) середня частота якого -  і постійна. Стабілізація середньої частоти  забезпечується системою ФАПЧ за допомогою високостабільних коливань опорного генератора . В наведеному прикладі . Якщо з якихось міркувань  не дорівнює , у схемі ФАПЧ необхідно передбачити подільники частоти. Частота зрізу ФНЧ повинна бути нижче, ніж  сигналу модуляції (в режимі телефонії ), щоб виключити демодуляцію радіосигналу, що формується, кільцем ФАПЧ.

Як джерела високо стабільних коливань доцільно застосовувати кварцові АГ (генератор опорних коливань) та синтезатори частоти (СЧ) для формування робочих частот передавача . Найвища стабільність частоти кварцового АГ досягається на частотах .

Робочі частоти передавача формуються за допомогою перетворювача частоти (ПЧ), на входи якого підключені: радіосигнал  та коливання СЧ , частота яких залежить від обраного каналу. На виході ПЧ отримуємо радіосигнал, частота якого. Смуговий фільтр забезпечує формування робочої частоти, або.

Наведена схема дає змогу встановити вимоги до СЧ.

В сучасних РПдП можливо використання цифрових СЧ двох типів:

- прямого синтезу частот (DDS)

- СЧ з колом автоматичного підстроювання частоти (ФАПЧ, ЧАПЧ)

СЧ першого типу забезпечують майже безінерційне формування частот з дуже малим кроком сітки частот, але робочі частоти поки що не перевищують десятків МГц. Зміна частоти здійснюється програмним методом.

СЧ з колами АПЧ забезпечують формування коливань в широкій смузі частот (десятки ГГц) з певною інерційністю. Класична схема такого СЧ наведена на рис. 7.1.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!