Методичні рекомендації до написання курсових та дипломних робіт з спеціальності Переклад, НГУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ІНСТИТУТ  ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ

Електротехнічний факультет

Кафедра перекладу

Методичні рекомендації до написання курсових та дипломних робіт з спеціальності Переклад

Дніпропетровськ

Державний ВНЗ «НГУ»

2012

Методичнірекомендації до написання курсових та дипломних робіт для студентів спеціальності «Переклад» / Упоряд.: Т.Ю.Введенська – Д.: Державний ВНЗ «Національний гірничий університет», 2012.  - 45с.

Упорядник: Т.Ю.Введенська, канд.філ.наук, доцент. 

Затверджено до видання редакційною радою НГУ (протокол №7  від 10.07.2012) за поданням методичної комісії з напряму підготовки 6.020303 Філологія (протокол № 19 від 29.05.2012).

Подано методичні рекомендації до написання курсових та дипломних робіт для студентів спеціальності «Переклад». Розкрита сутність основних етапів та деяких типових труднощів виконання курсових і дипломних робіт. Викладено теоретичні засади та методику написання таких наукових творів з урахуванням новітніх вимог до цього виду навчально-дослідницької діяльності.

Розглянуті методологічні основи наукової роботи та сучасні вимоги до ії оформлення.

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри перекладу, Т.Ю.Введенська, канд.філ.наук, доцент

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА 

Дипломна робота – це форма самостійної навчально-дослідної роботи студента на завершальному етапі підготовки фахівця певного рівня кваліфікації, метою якої є поглиблення теоретичних знань, розвиток навичок дослідницької роботи та підтвердження готовності випускника до самостійної професійної діяльності. Дипломна робота є завершеним самостійним науковим дослідженням, що має наукову новизну, теоретичну та практичну значущість.

У наповненні та ступені обґрунтування робіт бакалавра, спеціаліста,  магістра мають місце суттєві відмінності. Якщо дипломна робота бакалавра є кваліфікаційною працею, що підтверджує рівень загальної професійної та методичної підготовки студента, рівень його володіння професійною літературою, вміння формувати висновки на основі існуючих наукових досліджень та проведених власних розрахунків, то дипломна робота спеціаліста чи магістра – це кваліфікаційна праця, що підтверджує рівень як загальної, так і спеціалізованої професійної та методичної підготовки студента. При цьому дипломна робота спеціаліста може  ґрунтуватися на основних положеннях попередньо виконаної дипломної роботи бакалавра, проте має засвідчувати знання спеціалізованих інструментів досліджень і вміння користуватися ними. Натомість дипломна робота магістра, що також є кваліфікаційною, має демонструвати володіння науковими методами та складними інструментами досліджень. Кваліфікаційна робота готується студентом самостійно, під керівництвом викладача, який має науковий ступінь.

Видання підготовлене у відповідності до ДСТУ 3008-95 „Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”. Основою методичних рекомендацій є освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівців з напряму “Філологія” за спеціальністю  “Переклад” та навчальний план. Уміщені вступ, загальна методика підготовки дипломної роботи, вимоги до оформлення тексту, літератури, рекомендації щодо підготовки до захисту роботи, додатки. 

Розділ 1. Вимоги до написання наукових робіт

1.1. Загальна характеристика студентських робіт

Під час навчання в університеті студенти виконують навчально-наукові (курсові) та кваліфікаційні (бакалаврські, дипломні, магістерські) роботи. Кваліфікаційна робота є формою підсумкової атестації студента за освітньо-кваліфікаційним рівнем. Її захистом перед державною комісією завершується курс навчання в бакалавраті, за програмою підготовки спеціаліста, або в магістратурі.

Курсова робота – це самостійна письмова робота реферативно-дослідницького характеру, яка вважається першим кроком студента у самостійному науковому дослідженні. Курсова робота виконується згідно з навчальним планом на одну з тем, запропонованих кафедрою перекладу.

Дипломна робота – це самостійне наукове дослідження експериментального або теоретико-прикладного характеру, яке виконується студентами V курсу. Дипломна робота передбачає збір, систематизацію та самостійний аналіз мовних явищ студентом та висновки науково-практичного характеру. Тема дипломної роботи визначається кафедрою перекладу відповідно до загально-наукової проблематики кафедри, затверджується на засіданні кафедри та схвалюється вченою радою інституту електроенергетики наприкінці 9 семестру. 

Рекомендовані вимоги щодо обсягу кваліфікаційної роботи 

Обсяг курсової роботи складає приблизно 25 сторінок машинопису, дипломної роботи –50-70 сторінок, магістерської роботи – 70-80 сторінок машинопису в такому електронному режимі: комп'ютерний редактор Word (for Windows), шрифт Times New Roman, розмір 14, поля ліворуч - З см., вгорі та внизу - 2,5 см., праворуч - 1 см., нумерація сторінок зверху справа, нумерація починається з другої сторінки (рубрика "Зміст"), яка має номер - 2 -. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок, не проставляючи його номер.

Ілюстрації та таблиці слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більші від формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або додатках. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Якщо в роботі є одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. У випадку перенесення частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер, наприклад: «Продовження табл. 1.2». Існують загальні правила подання й оформлення окремих видів ілюстративного матеріалу. Назви ілюстрацій розміщують після їх номерів. За потреби ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис). Підпис під ілюстрацією звичайно має три основні елементи:

• найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.»;

• порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами;

• тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислішою характеристикою зображеного.

Відступ абзацу (якщо використовуються абзаци) - 5 знаків. Мова написання всіх навчально-наукових і кваліфікаційних робіт –українська 

1.2. Вибір теми та складання плану роботи

Вибір, формулювання та обґрунтування теми дослідження є найвідповідальнішим етапом у процесі підготовки та написання кваліфікаційної роботи, який не лише визначає результат дослідження, а й може певним чином вплинути на подальшу професійну діяльність випускника.

Під час обрання теми основними критеріями повинні бути наукова та соціальна актуальність, перспективність, наявність теоретичної бази, можливість виконання емпіричного дослідження та отримання соціального ефекту від впровадження результатів дослідження.

У темі дипломної роботи має відобразитись проблема або невідомі аспекти в науці, для виявлення яких необхідні як широкі знання в галузі, так і здатність виявити так звані „білі плями”, існуючі суперечності.

Формулювання теми має дати певне уявлення про актуальність дослідження. При цьому слід врахувати, що критеріями останньої є визнання актуальними не тільки напрямку, а й власне теми, заповнення (у разі наукового рішення) прогалин у науці, відповідність нагальній потребі практики та наявність соціального замовлення.

Вибір і формулювання актуальної теми полегшується попередньою роботою з аналітичними статтями, авторефератами дисертацій, участю в наукових конференціях тощо.

Від самого початку роботи студенту треба мати план роботи, хоча б попередній, що буде багато разів коригуватися. Робочий план роботи допомагає скласти  науковий керівник.

До обов'язків наукового керівника належить підготовка та доведення до студента завдання до написання дипломної роботи, а також робота зі складання календарного графіку роботи студента. Крім того, науковий керівник може надавати рекомендації щодо добору літератури, методів і методик емпіричного дослідження, довідкових, статистичних матеріалів; проводить систематичні, передбачені розкладом бесіди та консультації; оцінює зміст виконаної роботи як частинами, так і в цілому; дає згоду на подання роботи на захист. Отже, керівник надає наукову та методичну допомогу, систематично контролює виконання роботи, вносить необхідні корективи, дає рекомендації стосовно доцільності прийняття того чи іншого рішення, а також робить висновок про готовність роботи.

1.3. Вивчення літературних джерел

Ознайомлення з опублікованими за темою роботи літературними джерелами починається відразу після визначення її теми та здійснюється відповідно до робочого плану дослідження, що дає змогу більш цілеспрямовано шукати літературні джерела за обраною темою та доцільно відбирати матеріал.

Є два шляхи отримання бібліографічної довідки: замовлення в спеціалізованих інформаційних відділах бібліотек або самостійний пошук. Починати пошук варто з нової літератури, а потім поступово «розмотувати клубок», користуючись посиланнями на інші джерела.

Під час читання дібраних джерел можна застосовувати методи  «швидкого» чи «повільного» читання. «Швидке» читання (читання «по діагоналі») дасть змогу студенту зробити висновок про доцільність уважного вивчення даної статті або книги. Після того, як проглянуто всю дібрану на даний момент літературу, можна приступити до «повільного» читання, до глибшого її вивчення, переходячи від простого матеріалу до складнішого. Треба починати з книг, згодом опрацювати статті, спочатку вивчати вітчизняні джерела, а потім – перекладну чи оригінальну літературу.

У процесі читання відібраної літератури слід робити помітки, бажано на одному боці аркуша стандартного формату; це дає змогу надалі компонувати матеріал у будь-якому порядку або, як кажуть, застосовувати метод «клею і ножиць». Потім увесь матеріал треба систематизувати, тобто розмістити відповідно до плану, вилучити зайве (дублі, матеріали, що перетинаються, тощо). Подальша обробка матеріалу повинна дати відповідь на питання щодо повноти зібраної інформації, чи досить її для роботи.

Вивчаючи літературу, не варто намагатися тільки запозичити матеріал, важливо обдумувати знайдену інформацію. Цей процес має тривати протягом усієї роботи над темою. Звичайно використовується не вся інформація, що міститься у певному джерелі, а тільки та, яка безпосередньо стосується теми роботи і тому найбільш цінна і корисна. Вивчаючи літературні джерела, треба стежити за оформленням виписок, щоб надалі ними було легко користуватися.

Основними літературними джерелами під час написання кваліфікаційної роботи є навчальні посібники, підручники, монографії, наукові статті та ін.

Навчальні посібники, підручники найкраще використовувати такі, що видані під грифом Міністерства освіти та науки у їх найновішій редакції. Навчальні посібники та підручники є джерелом інформації, що організовує всю подальшу роботу над кваліфікаційною роботою. Використання підручників є обов’язковим під час написання  дипломної роботи бакалавра чи спеціаліста

Серед джерел інформації чільне місце належить науковим статтям, адже теоретичні статті, які містяться в журналах більше, ніж інші джерела, насичені цікавою емпіричною фактурою, роздумами, порівняннями, словесними доведеннями. Достовірність їх змісту залежить від достовірності вихідної інформації, використаної авторами. Статистичні дані, наведені в статтях, можуть бути підставою для власної аналітичної роботи студента.

Монографія (наукове видання, що містить повне та всебічне дослідження якоїсь проблеми або теми), науковий збірник матеріалів авторитетної наукової конференції, науковий збірник дослідницьких матеріалів установ, навчальних закладів або наукових товариств із найважливіших наукових проблем - усі ці видання мають принципове наукове значення та практичну цінність. Використання монографій доцільне для дипломних робіт магістрів.

Особливою формою фактичної роботи з літературними джерелами є цитати. Органічно вплетені у текст роботи, вони становлять невід'ємну його частину. Цитати використовуються для того, щоб без перекручень передати думку автора першоджерела. Вони слугують необхідною опорою авторові роботи у процесі аналізу та синтезу інформації. Відштовхуючись від їх змісту, можна створити систему переконливих доказів, потрібних для об'єктивної характеристики явища, яке вивчається. У всіх випадках кількість використаних цитат повинна бути оптимальною, тобто визначатися потребами розроблення теми роботи. Можливі два способи цитування: а) пряме цитування, в цьому випадку в лапках дослівно повторюється текст із відповідного джерела (у посиланні на джерело через крапку з комою вимагається точно вказати сторінку, на якій починається дана цитата), б) непряме цитування, коли одна або декілька думок, можливо з різних місць цитованого джерела, висловлюються автором своїми словами, але більш-менш близько до оригінального тексту.

Найчастіше цитати та інші запозичені матеріали застосовують у процесі написання І розділу роботи  - одного з важливих етапів підготовки роботи.

1.4. Складові частини курсових та дипломних робіт:

1) Титульна сторінка: для курсової і для кваліфікаційних робіт оформляється одна титульна сторінка (українською мовою), (див. Додаток І).

2) Зміст, тобто план роботи, де вказуються всі розділи та підрозділи роботи та відповідні сторінки;

3) Вступ ;

4) Розділ І , його назва великими літерами та підрозділи із відповідними назвами, якщо такі є;

5) Розділ II, його назва великими літерами та підрозділи, з відповідними назвами, якщо такі є;

6) Розділ N , його назва великими літерами, та підрозділи з відповідними назвами (як правило, курсова або дипломна робота мають 2-3 розділи, але остаточне рішення залежить від характеру матеріалу та бажання автора);

7) Висновки;

8) Резюме  українською та іноземною мовою обсягом для курсової не більш 100 друкованих знаків, для дипломної та магістерської робіт до 0,5 сторінки.

9) Список     використаної     літератури     ("Література",     або "Бібліографія" - див. Додаток 2);

10) Додатки, якщо такі є.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!