Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 2480 Методичні рекомендації та основні вимоги до виконання курсових робіт з Міжнародного права та порівняльного правознавства, КУП

Методичні рекомендації та основні вимоги до виконання курсових робіт з Міжнародного права та порівняльного правознавства, КУП

« Назад

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

 

Кафедра міжнародного права та порівняльного правознавства

 

Методичні рекомендації та основні вимоги до виконання курсових робіт з Міжнародного права та порівняльного правознавства

  

Київ 2014 

Рекомендовано до друку

Вченою радою Київського університету права НАН України,

 протокол №_________  від ___________  2014 р. 

Розробники:

1.

2.

3. 

Розглянуто і затверджено на засіданні кафедри господарського права та процесу

протокол № _________від  ______________ 2014р.

Вступ

Методичні рекомендації та основні вимоги до виконання курсових робіт призначені для надання допомоги студентам у виконанні курсових робіт з таких господарсько-правових дисциплін, як: «Правничі системи сучасності», «Право Європейського Союзу», «Міжнародні відносини та світова політика», «Міжнародне публічне право», «Міжнародне приватне право», «Право СОТ», «Міжнародне гуманітарне право», «Права людини в міжнародному праві: актуальні проблеми».

Підготовка курсової роботи з відповідної дисципліни становить важливий складовий елемент навчального процесу при опануванні студентом курсу певної навчальної дисципліни та є одним з видів підсумкового контролю вивчення студентом дисциплін, передбачених навчальним планом університету. Основне завдання курсової роботи – розвинути у студента творчу ініціативу, вміння самостійно опрацьовувати відповідні нормативні акти, спеціальну літературу і матеріали практики, зокрема судову практику. В процесі виконання  роботи студент повинен показати достатній рівень знань з визначених дисциплін, вміння застосовувати набуті в університеті знання і практичні навички у творчій, науково-дослідній роботі. Курсова робота, що виконується студентами, є  науково-дослідницькою роботою, яка дає змогу виявити рівень засвоєння ними теоретичних знань та практичної підготовки з господарсько-правових дисциплін, їх здатність до самостійної роботи в обраній сфері.

Завданням цих Методичних рекомендацій є викладення основних положень та вимог до змісту курсової роботи, її оформлення, організаційних питань виконання, підготовки до захисту та захисту.

Загальні положення

Курсова робота є самостійним комплексним науковим дослідженням студента, яке підводить підсумки вивчення ним різноманітних дисциплін, що передбачені навчальними планами підготовки за спеціальністю «Міжнародне право» напряму підготовки "Міжнародні відносини".

Методичні вказівки визначають мету і завдання курсової роботи, порядок вибору та затвердження теми, етапи виконання, структуру, зміст і обсяг роботи, вимоги до оформлення, порядок їх рецензування та захисту, обов’язки наукового керівника та студента. 

МЕТА І ЗАВДАННЯ КРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота є кваліфікаційної роботою наукового характеру, виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, отриманих студентами за час навчання.

У процесі виконання курсової роботи студент повинен показати знання теоретичних основ матеріального і процесуального права, самостійно проаналізувати основні нормативні та літературні джерела і на цій основі обґрунтовувати свої висновки і пропозиції по вдосконаленню чинного законодавства, практику правової роботи тощо.

Курсова робота повинна поширити і поглибити теоретичні знання і практичні навики самостійного аналізу і узагальнення зібраного матеріалу з обраної теми.

Курсова робота повинна містити наукове обґрунтування актуальності теми, задачі, предмет, об’єкт, опис методів дослідження, список використаних джерел та літератури, зноски, додатки, визначену та сформовану проблему, запропоновані шляхи і засоби її вирішення, висновки та рекомендації щодо вдосконалення описаних рекомендацій та практичного використання результатів дослідження.

Завдання курсової роботи – обґрунтування шляхів і методів подальшого вдосконалення організації і управління правовою роботою.

Курсова робота є самостійною, науково-практичною роботою студента, що підводить підсумки набутих ним знань, вмінь та навичок з основних дисциплін, передбачених навчальним планом.

Виконання курсової роботи передбачає основні цілі:

- поглиблення, розширення та систематизацію теоретичних знань і практичних навичок, отриманих студентом за весь період навчання;

- оволодіння методиками теоретичного та експериментального дослідження при розв’язанні конкретних міжнародних правових, політичних, економічних та соціальних проблем, пов’язаних з аналізом та розробкою рекомендацій для прийняття відповідних управлінських рішень у галузях міжнародного права;

- розвиток вмінь та навичок в проведенні самостійних аналітичних робіт, а також оволодіння методами та формами їх виконання;

- визначення підготовленості студента для самостійного аналізу та викладу матеріалу, вміння захищати свою роботу перед членами комісії.

Основні вимоги до курсової  роботи: чіткість побудови, логічна послідовність при викладенні матеріалу, стислість та точність формулювань, критичний підхід до теоретичного матеріалу, чинного законодавства, міжнародної судової практики, обґрунтованість висновків та рекомендацій.

Теоретичний і практичний матеріал повинен викладатися чітко, переконливо, в такій послідовності, яка дозволить дати логічне  завершення проблемам, що досліджуються в роботі, у вигляді висновків та пропозицій.

Тематика курсових робіт та терміни їх виконання встановлюються на початку навчального року. Студент самостійно обирає тему роботи, яка затверджується завідувачем випускової кафедри. На цьому ж етапі відповідно до обраного напрямку дослідження призначається науковий керівник з числа викладачів кафедри. Вся тематика робіт є орієнтовною.

Студент несе відповідальність за дотримання встановлених вимог до курсової  роботи і регламенту її виконання. Робота оцінюється позитивною оцінкою тоді, коли вона є самостійним та завершеним дослідженням і оформлена у відповідності до зазначених нижче вимог.

Підготовка, написання та захист курсової роботи передбачають такі етапи:

1. Вибір теми.

2. Визначення мети, задач, об’єкта та предмету дослідження.

3. Складання плану, підбір і опрацювання списку використаної літератури та джерел.

4. Збирання, аналітичне опрацювання практичного матеріалу.

5. Виконання курсової роботи.

6. Підготовка до захисту (отримання відгуку та рецензії, допуск до захисту).

7. Захист курсової роботи.

Вищенаведені етапи не передбачають жорсткого додержання послідовності, в якій вони викладаються, деякі з них можуть виконуватися паралельно з урахуванням конкретних умов підготовки роботи.

Після того як обрано тему роботи, потрібно сформулювати мету роботи і визначити коло задач, розв’язання яких забезпечить досягнення поставленої мети стосовно конкретного предмета та об’єкта дослідження. Для вирішення поставлених задач студент повинен обрати методику проведення дослідження з обраної проблеми. Формулювання теми, визначення предмета, об’єкта та методики дослідження виконавець курсової роботи повинен узгодити з науковим керівником.

Самостійно складений студентом план також обговорюється з науковим керівником, у разі необхідності уточнюється і після цього затверджується.

План включає:

Вступ.

I розділ - дається суспільно-політична характеристика питання, що розглядається, характеристика теоретичних основ об’єкта дослідження, основних термінів та понять тощо.

II розділ - подається аналіз проблеми, розкривається її практична значимість, а також сучасний стан проблеми.

III розділ - проектна частина роботи. Аналізується нормативний матеріал (закон і підзаконні акти), керівні роз’яснення пленуму Верховного Суду України, судова практика та статистика, літературні джерела. Крім того, приводиться думка студента по тій чи іншій позиції з питання, що розглядається, або його згода з одним із суджень, що наведено в літературі. Кожна думка, непогодження з відомими точками зору повинна бути обґрунтована. Це значить, що студент, посилаючись на нормативний матеріал, судову практику (з посиланням на джерела інформації) або шляхом логічного висновку, повинен показати «життєвість», пріоритет своєї позиції в дискусії.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки (в разі потреби).

Кожний розділ курсової роботи містить декілька підрозділів, в яких розглядаються відповідні питання у різних аспектах.

Формування тексту відбувається шляхом систематизації й обробки зібраних матеріалів з кожної позиції плану. В текст включаються тільки цілеспрямовано проаналізовані матеріали. На цьому ж етапі виконуються необхідні обчислення, обґрунтовуються пропозиції, формулюються висновки, підбирається ілюстративний матеріал (рисунки, таблиці). В процесі роботи визначається необхідність доповнення додатковими матеріалами, формулюються всі висновки і пропозиції.

В процесі написання роботи студент, за виникненням такої необхідності, може звертатися до наукового керівника за консультацією.

Після написання роботи студент оформлює її у відповідності з вимогами і реєструє в деканаті. Керівник роботи на виконану та зареєстровану роботу складає відгук. Зареєстрована робота після перевірки керівником, в разі позитивного відгуку, направляється на внутрішнє рецензування.

На підставі відгуку керівника і внутрішньої рецензії робота реєструється на кафедрі.

Кафедра міжнародного права та порівняльного правознавства НАН України організовує виконання курсових робіт за реальною сучасною тематикою.

Організація виконання курсової роботи

Після затвердження теми та плану, процес написання, оформлення і захисту курсової роботи складається з кількох взаємопов’язаних етапів:

- робота зі спеціальною юридичною літературою, інструктивними і методичними матеріалами, нормативними актами, що стосуються обраної теми;

- вивчення об’єкта, предмету дослідження, збір і аналіз статистичних даних;

- написання роботи;

- захист курсової роботи перед членами комісії.

Вказані етапи не обмежують студента жорсткою послідовністю їх виконання. Так, наприклад, починати виконання курсової роботи потрібно із вивчення об’єкта дослідження або із складання плану роботи тощо. Але звичайно написанню роботи передує ознайомлення з відповідною літературою та джерелами, які стосуються обраної теми. Літературу слід вивчати від простої популярної (підручників, посібників) до складної (монографії, теоретичні розробки тощо). Бажано ознайомитися не лише з вітчизняною літературою, а й із зарубіжною. Після опрацювання літературних джерел необхідно вивчити відповідні нормативні акти.

Використання електронної мережі Інтернет при виконанні курсової роботи є важливим і обов’язковим фактором, що сприятиме більш високій якості результатів захисту.

В процесі опрацювання літератури роблять конспективні записи, виписки з тексту, цитати, зазначають наявний цифровий матеріал. При цьому слід обов’язково робити повні бібліографічні записи джерел, якими користувався автор, назви книги (статті), видавництва (назви журналу), року видання, обсягу книги (номера журналу), номера сторінки з тим, щоб використати ці записи для підготовки списку використаних джерел та зробити необхідні посилання на них в тексті роботи.

Робота у формі науково-практичного дослідження виконується на практичних матеріалах підприємств. Кількість та обсяг необхідної інформації визначається характером обраної теми і узгоджується з керівником. Складений перелік практичного матеріалу значно полегшує дослідження проблеми.

Зібраний практичний матеріал має бути підготовлений для аналізу шляхом забезпечення його порівнянності, згрупований та проаналізований. Результатам аналізу потрібно дати відповідну інтерпретацію, зробити належні висновки та запропонувати рекомендації.

Після написання кожного розділу курсової роботи студенту необхідно подати його на перевірку науковому керівнику для ознайомлення та приведення змісту викладених матеріалів у відповідність з існуючими вимогами.

Отримані від наукового керівника зауваження усуваються студентом в обумовлені терміни. 

Зміст та обсяг курсової роботи

Курсова робота повинна мати певну логічну будову. Структура і зміст роботи, співвідношення її розділів визначаються обраною темою.

Виконання курсової роботи передбачає:

- обґрунтування актуальності теми, цілей та завдань дослідження, оцінку його новизни та перспективності, зазначення методів та джерел дослідження;

- визначення теоретичних засад дослідження (основних категорій, понять, закономірностей розвитку явища, яке вивчається, вивчення історії питання, документів, нормативних актів, інших джерел інформації);

- аналіз конкретної проблемної ситуації і підтвердження логічними судженнями, розрахунками відповідних пропозицій та рекомендацій.

Назва роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (завдання), вказувати на мету дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок. Назва теми роботи не повинна містити загальних положень, а прямим чином вказувати на проблему, яка розв’язується в її межах. Слід також уникати в назві ускладнених оборотів псевдонаукового вигляду, таких як «Дослідження проблем...».

Загальний обсяг курсової роботи (без додатків) повинен становити 30-50 сторінок машинописного тексту на папері.

З врахуванням основних вимог до змісту та структури курсової роботи складається план, що є основою для відбору та систематизації матеріалів, послідовного та логічного викладу результатів дослідження.

В курсовій роботі важливо щоб студент самостійно обґрунтував свої судження, узагальнення та практичні рекомендації, аргументував усе це достатнім фактичним матеріалом.

Починаючи виконання курсової роботи студент повинен чітко уявити її структуру та зміст. При цьому усі складові частини роботи повинні бути логічно взаємопов’язані та переконливо аргументовані.

Зміст

Зміст - це послідовність усіх розділів та підрозділів курсової роботи з зазначеним їх нумерації та номером сторінки, яка відповідає початку розділів (підрозділів), а також висновків, переліку використаної літератури та інших інформаційних джерел, додатків (Додаток 4).

Вступ

У вступі розкривається сутність і стан наукової проблеми (завдання) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Необхідно висвітлити такі аспекти в наступній послідовності:

• актуальність теми. Критичний аналіз та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукового завдання) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи практики застосування відповідного законодавства. Висвітлення актуальності та ступеня розробки проблеми не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми.

• ступінь розробленості проблеми, яка досліджується, в юридичній літературі та на практиці;

• мета і задачі дослідження. При формулюванні мети курсової роботи відображають орієнтацію на кінцеві результати дослідження та розробку рекомендацій. Не слід формулювати мету як "Дослідження ...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Завдання роботи - це комплекс питань, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Рекомендується формулювати завдання як: "узагальнити..;", "проаналізувати...", "розробити...", "виявити залежності...", "здійснити порівняння (оптимізацію)..." тощо.

• об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження - це окремий напрямок (складова частина) процесу, явища, який визначає тему курсової роботи і відповідає об’єкту дослідження. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і окреме. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

• методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети та розв’язання поставлених при виконанні роботи задач. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності виробу саме цих методів.

• наукова новизна одержаних результатів. Формулюючи нові науково-прикладні положення (рішення), необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

• практичне значення одержаних результатів. Містить перелік організацій та установ, на матеріалах яких воно виконувалось, а також (за можливості) тих установ, які могли б стати користувачами наведеної у ньому інформації та застосовували б у своїй діяльності.

• особистий внесок студента. У разі використання спільних з викладачами ідей або прикладних розробок, студент повинен відзначити цей факт у роботі із обов’язковим зазначенням конкретного особистого внеску в ці ідеї (розробки). Формулюється особистий внесок таким чином: "Особисто автором курсової роботи віднайдено (запропоновано, розроблено)..."

Обсяг вступу має становити 2-4 стор. 

Основна частина

Основна частина курсової роботи складається , як правило, з трьох розділів та трьох і більше підрозділів, які починаються постановкою завдання, що розглядається в кожному розділі, а також розкривають його основні сторони та положення. Основний розділ містить ґрунтовний виклад усього дослідження:

• Теоретичний аналіз проблеми і критичну оцінку різних поглядів;

• Систематизацію і узагальнення фактів, візуальну їх ілюстрацію; тестування гіпотез; інтерпретацію виявлених тенденцій і закономірностей;

• Обґрунтованість висновків, обґрунтованість пропозицій і рекомендацій.

У курсовій роботі основна частина поділяється на логічно підпорядковані складові – тематичні рубрики, які формують структуру документа, словесно визначають зміст окремих частин викладеного матеріалу, їх взаємозв’язок і взаємозалежність. Рубрикація тексту основної частини не регламентується. Кількість ступенів рубрик і кількість підпорядкованих рубрик одного ступеня певною мірою визначається формою наукового документа. Заголовки рубрик мають точно відображати смисл викладеного в них наукового тексту.

Заголовки та номери початкових сторінок усіх складових курсової роботи подаються у змісті. Заголовки змісту мають точно відтворювати заголовки рубрикацій тексту. Слід уникати як надто коротких, так і широких формулювань заголовків. Недопустимо, щоб збігалися назви якоїсь однієї рубрики і курсової роботи в цілому, оскільки інші рубрики тоді будуть зайвими.

Слід пам’ятати, що курсова робота не просто сума складових. Усі вони мають бути логічно пов’язані, за змістом відповідати темі дослідження і повністю її розкривати.

Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, зазначаються основні результати дослідження теоретичного, аналітично-прикладного та науково-методичного спрямування, що дає змогу відокремити загальні висновки від другорядних подробиць. Вони включаються до загального рекомендованого обсягу розділу і мають бути викладені на 1-2 сторінках машинописного тексту.

В розділах основної частини подають:

• огляд літератури за темою і вибір напрямків дослідження;

• аналіз проведення теоретичного дослідження та використання емпіричних матеріалів;

• аналіз і узагальнення результатів досліджень.

Викладення питань теми повинно бути оригінальним, до їх вивчення студент повинен підходити творчо та ініціативно. Не дозволяється в роботі переказ змісту підручників, учбових посібників, монографій та нормативних і законодавчих актів. Неприпустимо цитувати текст, наводити цифровий матеріал з літературних джерел без обов’язкового посилання на автора на джерело інформації. За зміст курсової роботи, вірогідність і об’єктивність всіх даних несе відповідальність студент — автор роботи.

Перший розділ (обсяг якого складає 12-15 сторінок машинописного тексту, викладеного в трьох підрозділах) повинен містити:

- виклад основних теоретичних положень, що визначають сутність та зміст предмету досліджуваної теми, виходячи з цілей і завдань курсової роботи;

- розгляд різних точок зору провідних фахівців з досліджуваних питань на основі аналізу літературних та інших інформаційних джерел;

- визначення пріоритетних питань, що підлягають першочерговому розв’язуванню.

Цей розділ повинен скласти теоретичну основу для другого та третього розділу. З цією метою студент подає тільки той теоретичний матеріал, який є необхідним для розв’язання практичних питань, визначених цілями та завданнями курсової роботи. Невиконання цієї вимоги призводить або до надмірного збільшення обсягу першого розділу, або до відриву від змісту другого та третього розділів. Тому цей розділ повинен являти собою не виклад загальновідомих положень з навчальних дисциплін, а бути аналізом теорії за темою, обраною студентом. При цьому студент критично усвідомлює факти, дає їм власну оцінку.

Теоретична сторона проблеми, що наведена в першому розділі, повинна продемонструвати рівень знань студента, його ерудицію в зазначеній галузі та стати інструментом до розв’язування поставлених в роботі завдань.

У першому розділі необхідно вказати на значимість і роль предмету дослідження в правових відносинах в сучасних умовах. Необхідно змалювати сучасний стан предмету дослідження (категорії) з обов’язковим використанням публікацій в періодичних виданнях. Слід акцентувати увагу на принципах, функціях, структурі і різновидах правового явища або процесу, що досліджуються. Всебічний розгляд предмету дослідження необхідно проводити, спираючись на сучасну теорію.

Результатом роботи над першим розділом має бути всебічно охарактеризований об’єкт дослідження і проблеми, що визначають умови його функціонування.

В другому розділі курсової роботи (обсяг якого складає 15-20 сторінок машинописного тексту, викладеного в трьох підрозділах) проводиться аналіз стану досліджуваної проблеми. Мета такого аналізу - отримання обґрунтованих даних, що дозволяють з’ясувати всі особливості та можливі варіанти їх розширення. Структура та зміст другого розділу носять аналітичний характер і залежать від специфіки курсової роботи. Тому вибір обсягу та методів аналізу стану проблеми досліджуваного об’єкта повинен бути погоджений з науковим керівником курсової роботи. Визначаються основні тенденції розвитку характеристик, що розкривають зміст проблеми, ступінь досконалості нормативно-правових засобів її регламентації, ступінь впливу існуючої практики на ті чи інші відносини, що регулюються чи охороняються певною галуззю права.

Результатом роботи над другим розділом має бути виявлення основних недоліків діючої практики регулювання відповідних відносини і обґрунтування гіпотези стосовно засобів можливого їх подолання або упередження.

В третьому розділі (обсяг якого складає 12-15 сторінок машинописного тексту, викладеного в трьох підрозділах) на основі отриманих результатів розглядаються пропозиції, рекомендації, заходи щодо досягнення цілей у відповідності з темою курсової роботи. Заходи повинні бути логічними наслідками висновків аналізу другого розділу. При цьому студент повинен виявити самостійність та ініціативу. Якщо студент не має можливості запропонувати власне рішення, то ним на підставі критичної переробки вітчизняного та світового досвіду обирається варіант, що може бути реально здійснений в конкретних умовах.

З кожного заходу необхідно дати його обґрунтування, короткий зміст, характеристику об’єкта до і після запровадження, а також прогнозну оцінку його ефективності. Зміст та характер розроблюваних студентом пропозицій визначаються темою, цілями та завданнями курсової роботи. При розробці окремих заходів для доказу їх доцільності рекомендується порівнювати декілька варіантів рішень.

Висновки є завершальним етапом виконаної студентом курсової роботи. Вони повинні містити:

- короткі підсумки за результатами теоретичного та практичного аналізу об’єкта дослідження з наведенням позитивних та негативних сторін, а також не реалізованих можливостей;

- перелік заходів, направлених на розв’язання проблеми, підвищення ефективності об’єкта досліджень;

- отримані якісні та кількісні показники;

- правовий та соціальний ефект, отриманий при можливій реалізації запропонованих в курсовій роботі заходів.

Висновки викладаються у кінці кожного розділу, починаючи зі слів Висновки до Розділу 1, Висновки до Розділу 2, Висновки до Розділу 3

Висновки рекомендується починати словами: "розглянуто", "встановлено", "показано", "доведено" тощо. Обсяг висновків до розділів складає 1,5 - 2 сторінок машинописного тексту.

Загальні висновки подаються у кінці роботи і починаються зі слів Висновки загальною кількість у 3-5 сторінок.

Перелік списку використаної літератури та джерел складається, як правило, в послідовності за посиланням на джерело за текстом курсової роботи або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків, у хронологічному порядку. В перелік включаються тільки ті джерела, які були використані студентом в процесі виконання роботи.

Додатки містять, як правило, допоміжні матеріали, необхідні для повноти сприйняття курсової роботи. До цих матеріалів відносять: статистичні дані, схеми, таблиці, малюнки та результати розрахунків і інші документи, що підсилюють аргументацію зроблених студентом в основному тексті висновків та оцінок. З допомогою додатків студент доводить вірогідність вихідних даних та виконаних розрахунків, а також підсилює аргументованість виконаного аналізу та запропонованих заходів, рекомендацій, пропозицій.

Матеріал викладається грамотно, простим науковим стилем, не повинен містити повторів та не бути перевантаженим цитатами. Не допускається просте переписування літературних джерел, їх цитування без посилання.

В тексті не повинно бути виразів типу: " я вважаю", " мені здається", " у нас прийнято" тощо. Замість них рекомендуються вирази: " на думку автора", "вважається доцільним", "як свідчить проведений аналіз" тощо.

Першою сторінкою курсової роботи є титульна сторінка (Додаток 1).

Наступною сторінкою є відгук  наукового керівника (Додаток 2).

Обов’язково студентом на кафедру повинна подаватися внутрішня рецензія, в якій рецензент оцінює курсову роботу вказує позитивні сторони, побажання, недоліки в роботі і виставляє оцінку (Додаток 3).

Вимоги до оформлення курсових робіт

Курсова робота – це кваліфікаційна робота наукового характеру у вигляді спеціально підготовленого рукопису, написаного державною мовою України.

Курсову роботу друкують на комп’ютері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора Word Time New Roman розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. У друкованому варіанті на одній сторінці тексту міститься до 30 рядків по 60-70 знаків у кожному.

Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 25 мм, верхнє та нижнє – не менше 20 мм, праве – не менше 15 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору, середньої жирності. Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними), їх включають до загальної нумерації сторінок і розміщують, як правило, в додатках.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака «№».

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Нумерація сторінок роботи повинна бути наскрізною: перша сторінка - титульний аркуш, друга – висновок наукового керівника. Сторінки додатків, списку використаних джерел, таблиць та рисунків, які повністю займають площу сторінки, підлягають нумерації на загальних засадах.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1, РОЗДІЛУ 2, РОЗДІЛУ 3» «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого у підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати двом інтервалам.

Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

Зміст, вступ, висновки, список використаної літератури та джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу не повинна стояти крапка, наприклад: «2.3» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера не повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2»(другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як і пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, таблиці) необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках курсової роботи включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більші формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно у межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в курсовій роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Якщо у курсовій роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно у межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку і перелічують їх. Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

У курсовій роботі слід застосовувати лише штрихові ілюстрації. Вони повинні мати назву, яку розміщують після їх номера. При потребі ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст).

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї у тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою у межах однієї сторінки.

Якщо текст, який повторюється у графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторі його замінюють словами «Те ж», а далі – лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних символів, які повторюються, не потрібно. Якщо цифрові або інші дані в будь-якому рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

При написанні курсової роботи студент повинен робити посилання на літературу, джерела, матеріали або окремі результати, які використовувалися при виконанні роботи. Такі посилання дають можливість відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дозволяють перевірити необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову, текст, обсяг. Посилатися потрібно на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке посилаються у курсовій роботі.

Посилання у тексті курсової роботи на джерела потрібно зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у праці [1, с. 25–26]...».

Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2». Посилання на формули курсової роботи вказують порядковим номером у дужках, наприклад, «... у формулі (2.1)».

На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання у тексті, при цьому слово «таблиця» у тексті пишуть скорочено, наприклад: «...в табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Список використаних джерел формується одним із таких способів:

  • у порядку появи посилань у тексті;

  • в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

  • у хронологічному порядку.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи, міжнародних і державного стандартів з обов’язковим наведенням назв праць.

Рекомендується у роботі посилатись на джерела іноземними мовами та наукові видання з Інтернет-ресурсів. Відповідно, ці джерела повинні бути і у списку використаних джерел теж іноземною мовою.

Слід звертати увагу на те, що серед Інтернет-джерел допускається згадування та опрацювання тільки наукових видань, а не будь-яких Інтернет-ресурсів типу сторінок Вікіпедії, форумів тощо.

Найбільш часто у наукових роботах використовується алфавітне групування – тобто коли бібліографічні записи розташовуються за алфавітом авторів та назв робіт (якщо автора не вказано, або авторів більше трьох):

  • розміщення бібліографічних записів при збігу першого слова назви – за алфавітом другого слова і т. д.;

  • розміщення праць одного автора – за алфавітом першого слова назви окремих творів;

  • розміщення праць авторів з однаковими прізвищами – за алфавітом ініціалів авторів;

  • при збігу прізвищ та ініціалів авторів – за алфавітом праць;

  • розміщення бібліографічних записів різними мовами:

– спочатку за зведеним українсько-російським алфавітом чи мовами з кириличним алфавітом;

– потім література іноземними мовами в порядку латинського алфавіту.

Систематичне розташування відомостей про документи застосовується для великих списків по комплексним темам. Документи розташовуються у відповідності з главами або розділами роботи. Всередині розділу записи подаються в алфавітному або хронологічному порядку. Відомості про документи загального характеру (покажчики, довідники або матеріали, що відносяться до теми  в цілому) для запобігання повторення доцільно виділити в окремий розділ.

Хронологічне розташування відомостей про документи застосовується в основному у дослідженнях історичного спрямування, присвячених розвитку науки, діяльності певної особи. Відомості розташовуються за роками публікацій, а у межах року – за алфавітом прізвищ авторів та назв книг. Відомості про джерела нумеруються арабськими цифрами. Номер ставиться перед бібліографічним записом і відокремлюється від нього крапкою.

Зв’язок бібліографічного списку з текстом роботи здійснюється за номерами записів у списку літератури. Форма зв’язку записів з основним текстом – за номерами записів у списку. Такі номери розміщують у квадратних дужках. Цифри у них показують, під яким номером належить шукати у списку літератури потрібне джерело.

Бібліографічні списки містять описи використаних джерел і розміщуються в кінці роботи. Сторінки списку, як і інші сторінки тексту, нумеруються. Нумерація наскрізна, продовжує нумерацію сторінок тексту.

Методичні рекомендації із застосування ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 дивіться на сайті Книжкової палати України

Введення в дію нового стандарту з бібліографічного опису ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Основні відмінності від ГОСТ 7.1.–84. – Режим доступу: http://www.ukrbook.net/DSTU_pabl.htm. Приклади бібліографічних записів. – Режим доступу: http://www.ukrbook.net/prykl_bib_zap.pdf, а також, приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводять у дисертації, і списку опублікованих робіт, який наводять в авторефераті // Бюлетень ВАК України. – 2009. –  № 5. – С. 26–30. – Режим доступу до електронної версії друкованої публікації:

 http://ite.ksu.ks.ua/system/files/bjuleten_vak_ukrajini__no_5__2009.pdf. 

Приклади бібліографічного опису

Книги
Однотомне видання

У випадках, коли документ має одного, двох, трьох авторів – у заголовку вказується прізвище тільки першого автора. За косою рисою в області заголовку і відомостей про відповідальність вказуються прізвища авторів з ініціалами (обов’язково повторюється прізвище першого автора, зазначеного у заголовку бібліографічного опису).

Один автор

Бобровник С. В. Компроміс і конфлікт у праві: антрополого-комунікативний підхід до аналізу : монографія / С. В. Бобровник ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К. : Юрид. думка, 2011. – 383 с.

Рубаник В. Е. Государство, право и суд в Киевской Руси : историко-юридический очерк / В. Е. Рубаник. – М.: Юрлитинформ, 2013. – 349 с. – (Теория и история государства и права).

Кус А. Основы маркетинга  / Альфред Кус ; пер. с нем. под науч. ред. А. Ф. Павленко, В. П. Пилипчука. – К. : КНЕУ, 1998. – 272 с.

Bashnyanyn G. I. Metrological economic systems: introduction into the general theory and methodology of formation of economic parameters / G. I. Bashnyanyn ; [ed. L. Kyryenko]. – Lviv : Publ.house of Lviv Commercial Academy, 2012. – 1149, [3] p. 

Два автори

Корнійчук Л. Я. Футурологія і прогностичні ідеї фізичної економії / Л. Я. Корнійчук, В. О. Шевчук ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, ДВНЗ "Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана". – К. : КНЕУ, 2012. – 70 с.

Базилевич В. Д. Економіст Іван Васильович Вернадський / В. Д. Базилевич, В. А. Короткий. – К. : Знання, 2012. – 59 с. – (Бібліотечка товариства «Знання». Серія «Економічна»). 

Три автори

Павленко А. Ф. Маркетингові комунікації: сучасна теорія і практика : монографія  / А. Ф. Павленко, А. В. Войчак, Т. О. Примак ; Київ. нац. екон. ун-т. – К. : КНЕУ, 2005. – 404 с.

Маслак В. О. Ринкова інфраструктура та її вплив на економічне зростання виробництва: теоретичні та прикладні засади : монографія / Маслак Вадим Олександрович, Маслак Олександр Олександрович, Жежуха Володимир Йосипович ; НАН України, Ін-т регіон. дослідж. – Львів : Ін-т регіон. дослідж., 2010. – 202 с. 

Чотири і більше авторів

Економіка праці та соціально-трудові відносини : підручник / [А. М. Колот, О. А. Грішнова, О. О. Герасименко, Г. Т. Завіновська та ін.] ; за наук. ред. А. М. Колота ; М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана». – К. : КНЕУ, 2009. – 711 с.

Управління рекреаційними територіями : монографія / [О. М. Гаркуша, В. В. Горлачук, І. М. Песчанська, В. Г. В’юн] ; Акад. екон. наук України, Чорномор. держ. ун-т ім. Петра Могили. – Миколаїв : Іліон, 2010. – 235 с.

або

Управління рекреаційними територіями : монографія / [О. М. Гаркуша та [ін.] ; Акад. екон. наук України, Чорномор. держ. ун-т ім. Петра Могили. – Миколаїв : Іліон, 2010. – 235 с.

Книги під назвою

Економічна теорія : підручник / за ред. В. М. Тарасевича. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 779 с.

Регуляторна політика та дозвільна система в бізнесі : довід. підприємця / [упоряд. В. Веремчук та ін. ; наук. ред. О. Савчук та ін.] ; Ін-т аналізу держ. та регіон. політики, Волин. облдержадмін., Голов. упр. економіки Волин. обл. облдержадмін. – Луцьк : Гадяк Ж. В. : ІАДП, 2012. – 160 с.

Сторічний поступ. 1906-2006 / Київ. нац. екон. ун-т імені Вадима Гетьмана ; [голов. ред. А. Ф. Павленко]. – К. : КНЕУ, 2006. – 273 с. 

Збірники наукових праць

Формування ринкової економіки : зб. наук. праць / М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана» ; [відп. ред. О. О. Бєляєв]. – К. : КНЕУ, 2010. – Вип. 23. – 620 с.

Конвергенція економік України та Європейського Союзу: проблеми і перспективи : зб. наук. праць / Національний ун-т "Києво-Могилянська академія", Каф. екон. теорії, Центр імені Жана Моне з європейських студій при НаУКМА ; [редкол.: Ю. М. Бажал та ін.]. – К. : Пульсари, 2012. – 164 с. 

Матеріали конференцій, з’їздів

Інформаційні технології у змісті освіти та практичній діяльності фахівців з обліку і аудиту: проблеми методології та організації : тези доп. наук.-практ. конф., 18 лютого 2010 р. / М-во освіти і науки України, ДВНЗ "Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана". – К. : КНЕУ, 2010. – 305 с.

Законодавчі та нормативні документи

Конституція України = Конституция Украины : [зі змін. та допов., внесеними Законом України від 1 лют. 2011 р. № 2952-VI]. – Х. : Фактор, 2011. – 118 с. – (Серія «Бібліотека законодавства»).

Закон України «Про вибори народних депутатів України» : за станом на 27 січ. 2012 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2012. – 189 с.

Житловий кодекс України : станом на 1 верес. 2011 р. : (відповідає офіц. текстові). – Х. : Одіссей, 2011. – 71 с. – (Серія «Закони України»).

Податковий кодекс України : прийнятий Верховною Радою України 2 груд. 2010 р. № 2755-VI : текст із змін. станом на 1 січ. 2012 р. / М-во юстиції України. – Офіц. вид. – К. : Укрправінформ, 2012. – 455 с.

Про затвердження Статуту публічного акціонерного товариства «Державний земельний банк» : Постанова Кабінету Міністрів України від 25 лип. 2012 р. № 934 // Урядовий кур’єр. – 2012. – 31 жовт. – С. 13–15. – Дод.: Статут публічного акціонерного товариства «Державний земельний банк».

Довідкові видання

Енциклопедії

Румянцева Е. Е. Новая экономическая энциклопедия / Елена Евгеньевна Румянцева. – 4-е изд. – М. : ИНФРА-М, 2011. – 882 с.

Юридична енциклопедія : [в 6 т.]  / НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького ; редкол.: Шемшученко Ю. С. (голова) та ін. – К. : Юрид. думка, 2002.  – Т. 4. – 768 с.

Словники

Загородній А. Г. Фінансово-економічний словник : [близько 8000 понять і термінів] / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. – К. : Знання, 2007. –  1072 с.

Словник банківських термінів. Банківська справа : термінологічний словник / Анатолій Загородній, Оксана Сліпушко, Геннадій Вознюк, Тамара Смовженко. – К. : Аконіт, 2000. – 606 с. – (Нові словники).

Kraus K. Dictionary of economic terms / Kateryna Kraus, Natalia Kraus. – Poltava: Skytek, 2013. – 83 p.

Бібліографічні покажчики

Економічний олімп : лауреати Нобелівської премії з економіки 1969 – 2009 рр. : бібліогр. покажчик / ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана» ; уклад. Т. О. Коноваленко, Р. О. Вайтешонок, І. Ю. Бойко ; [наук. ред. Т. В. Куриленко]. – К. : КНЕУ, 2010. – 219 с. 

Нормативно-технічна документація

Стандарти

ДСТУ ГОСТ 12.0.230:2008. Система управління охороною праці. Загальні вимоги (ГОСТ 12.0.230-2007, IDT). – Чинний від 2008-10-01. – К. : Держстандарт України, 2008. – [22] с. – (Система стандартів безпеки праці). 

Неопубліковані документи

Звіт про науково-дослідну роботу

Розвиток наукового співробітництва НАН України з провідними зарубіжними науковим центрами та організаціями / НАН України, Центр досліджень наук.-техн. потенціалу і історії науки ім. Г. М. Дуброва ; кер. Онищенко Олексій Семенович, Маліцький Борис Антонович ; викон. : Маліцький Б. А., Онищенко О. С., Попик В. І. [та ін.]. – К., 2008. – 178 с. – ДР 0108U004050. – Інв. № ХХХХХХХ. 

Дисертації

Парасій-Вергуненко І. М.  Стратегічний аналіз в банках: методологія і практика : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.09 / Ірина Михайлівна Парасій-Вергуненко ; ДВНЗ "Київ. нац. екон. ун-т імені Вадима Гетьмана". – К., 2009. – 536 с.

Равікович І. Є. Маркетингова діяльність торговельно-посередницьких підприємств та оцінка її ефективності : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Ілля Євгенійович Равікович ; [наук. кер. В. П. Пилипчук] ; ДВНЗ "Київ. нац. екон. ун-тімені Вадима Гетьмана". – К., 2010. – 181 с. 

Автореферати дисертацій

Шикова Л. В. Формування ефективного механізму корпоративного управління на металургійних підприємствах : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Лілія Валеріївна Шикова ; [наук. кер. О. М. Анісімова] ; ДВНЗ "Приазов. держ. техн. ун-т". – Маріуполь, 2013. – 20 с.

Усенко О. В. Державно-правове регулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Олена Володимирівна Усенко ; [наук. кер. Р. А. Калюжний] ; Нац. акад. внутрішніх справ. – К., 2011. – 20 с. 

Депоновані наукові праці

Кругла М. М. Особливості організації таобліку послуг з підготовки працівників автомобільних професій / М. М. Кругла ; Київ. нац. екон. ун-т. – К., 2002. – 5 с. – Деп. у ДНТБ України 23.09.02, №125-Ук2002. – Укр. – Бібліогр.: 7 назв.

Ільїч Л. М. Формування і реалізація трудового потенціалу України в умовах демографічної кризи / Л. М. Ільїч ; Держ. акад. статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. – К., 2005. – 271 с. – Деп. у ДНТБ України 11.07.05, №43-Ук2005. – Укр. – Бібліогр.: 154 назв. 

Архівні документи

Киевский  коммерческий  институт // Державний архів м. Києва, ф. 153, оп. 8, од. зб. 129, арк. 145.

Докладная записка комиссии по организации кабинета товароведения; список книг и журналов, выделенных из фундаментальной библиотеки для кабинетов // Держархів м. Києва, ф. 153, оп. 8, спр. 164,арк. 3–5 зв. 

Багатотомне видання

Документ в цілому

Юм Д. Сочинения : в 2 т. / Давид Юм ; пер. с англ. С. И. Церетели и др. ; вступ. ст. А. Ф. Грязнова. – 2-е изд., доп. и испр. – М. : Мысль, 1996. – Т. 1. – 733 с. ; Т. 2. – 799 с. 

Окремий том

Alma mater. Університет св. Володимира напередодні та в добу Української революції. 1917-1920 : матеріали, документи, спогади : у 3 кн. / авт.-упоряд. В. А. Короткий, В. І. Ульяновський. – К. : Прайм, 2000. – Кн. 1 : Університет св. Володимира між двома революціями. – 702 с.

або

Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. Т. 5, кн. 1 / ред. Т. Гунчак [та ін.]. – К. : Дніпро,  2001. – 512 с.

Електронні ресурси

Локальний ресурс

Руденко Ю. М. Фінансові системи зарубіжних країн [Електронний ресурс] : практикум / Ю. М. Руденко, В. В. Токар ; М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана». – Електрон. текст. дані. – К. : КНЕУ, 2013. – 224 с. – Назва з титул. екрану.

Гуцаленко Л. В. Державний фінансовий контроль [Електронний ресурс] : навч. посібник / Л. В. Гуцаленко, В. А. Дерій, М. М. Коцупатрий. – Електр. текст. дані. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 1 ел. опт. диск (CD-ROM). – (Електронні видання). – Систем. вимоги: Процесор Pentium-класса ; OCWindows95/98/2000/NT ; дисковод CD-ROM ; Acroba tReader 9 UKR.

Віддалений ресурс

Електронний архів (інституційний репозитарій) КНЕУ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lib.kneu.edu.ua/ua/elektr_res/irkneu/. – Назва з екрану.

Статистичний щорічник за 2010 рік [Електронний ресурс] / Держ. служба статистики України. – К. : Август Трейд, 2011. – Режим доступу : http://library.oseu.edu.ua/docs/StatSchorichnyk Ukrainy 2010.pdf. – Назва з екрану.

Складові частини документів

На складову частину документа складається аналітичний опис. До складових частин документів належать: самостійний твір (стаття або інший матеріал) або частина твору (глава, розділ, параграф тощо), яка має самостійний заголовок. Для більш чіткого розмежування відомостей про складову частину документа і відомості про документ, де вона уміщена, існує знак приписної пунктуації – дві косі риси з інтервалом в один пропуск до і після знаку.

Стаття з книги

Базилевич В. Д. Бунге Микола Християнович / В. Д. Базилевич // Фінанси. Бюджет. Податки : національна та міжнародна термінологія :  у 3 т. / Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України, Держ. навч.-наук. установа «Акад. фін. упр.» ; за ред. Т. І. Єфименко. – К., 2010. – Т. 1. – С. 89–97.

Джонсон О. Дэвид Юм / Оливер Джонсон // Великие мыслители Запада: Главные идеи и сочинения более 100 выдающихся западных философов, естествоиспытателей и обществоведов, психологов, духовных писателей и богословов / под ред. Я. Мак-Грила ; пер. с англ. В. Федорина. – М. : КРОН-ПРЕСС, 1999. – С. 380–386.

Статті з енциклопедії чи словника

Багалей Дмитрий Иванович // Большая энциклопедия : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – М. : ТЕРРА, 2006. – Т. 4. – С. 396.

Вирський Д. С. Банки  / Д. С. Вирський, В. О. Крот // Енциклопедія історії України / НАН України, Ін-т історії України ; редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.].  – К. : Наук. думка, 2005. – Т. 1. – С. 178–179.

Стаття з періодичного, продовжуваного видання

Грига В. Ю. Особливості інноваційного розвитку країн СНД / В. Ю. Грига  // Проблеми науки. – 2012. – № 7. – С. 15–12.

Коваленко Т. О. Специфіка наукової комунікації в українському і польському формалізмі / Коваленко Т. О. // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство. – 2012. – Вип. 26, ч. 3. – С. 352–360.

Kachaner N. What you can learn from family business / Nicolas Kachaner, George Stalk, Alain Bloch // Harvard Business Review. – 2012. – № 11. – P. 103–106.

Розділ, глава книги

Кондратюк К. Дослідження історії України першої половини ХХ століття / Костянтин Кондратюк, Олексій Сухий // Сучасна національна історіографія новітньої історії України (1914–2009 рр.) : навч. посібник / Костянтин Кондратюк, Олексій Сухий. – Львів, 2010. – Розд. 1. – С. 5–117.

Малый А. Введение в законодательство Европейского сообщества / А. Малый // Институты Европейского союза : учеб. пособие / А. Малый, Дж. Кемпбелл, М. О’Нейл. – Архангельск, 2002. – Разд. 1. – С. 7–26.

Рецензії

Спирова Э. Этапы развития экономической теории / Эльвира Спирова // Вестник аналитики. – 2012. – № 2. – С. 154–157. – Рец. на кн.: Шумпетер Й. А. Десять великих экономистов от Маркса до Кейнса : [пер. с англ.] / Йозеф Шумпетер. – Москва : Изд-во Института Гайдара, 2011. – 413 с.

Список використаної літератури

1. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1–2003, IDT). – На заміну ГОСТ 7.1–84, ГОСТ 7.16–79, ГОСТ 7.18–79, ГОСТ 7.34–81, ГОСТ 7.40–82 ; чинний з 2008–04–01.– К. : Держспоживстандарт України, 2007. – ІІІ, ІІІ,  47 с., включ. обкл. – (Національний стандарт України) (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи).

2. ГОСТ 7.12-93. Библиографическая запись. Сокращения слов на русском языке. Общие требования и правила. – Взамен ГОСТ 7.12.77 ; введ. 1995–07–01. – М. : Госстандарт России, 1995. – 17 с. – (Межгосударственныйстандарт) (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).

3. ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 (ГОСТ 7.80–2000, IDТ). Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання. – Вперше ; введ. в дію від 2008–04–01. – К. : Держспоживстандарт України, 2009. – ІІІ, ІІІ, 7 с. – (Національний стандарт України) (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи).

4. ГОСТ 7.822001. Библиографическая запись. Библиографическое описание электронных ресурсов. Общие требования и правила составления. – Введ. впервые, введ. 2002–07–01. – М. : Изд-во стандартов, 2001. – 23 с. – (Межгосударственныйстандарт) (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).

5. ДСТУ 3582–97. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила. – На заміну РСТ УССР 1743–82 ; введ. в дію від 1998–07–01. – К. : Держкомстандарт України, 1998. – [57] с. окр. паг., включ. обкл. – (Державний стандарт України) (Інформація та документація).

6. ДСТУ 4331:2004 (ISAD(G):1999, NEQ). Правила описування архівних документів. – Чинний від 2005–07–01. – К. : Держспоживстандарт України, 2005. – УІ, 16 с. – (Національний стандарт України).

7. ДСТУ 7093:2009 (ГОСТ 7.11–2004,MOD; ISO832:1994, MOD) Скорочення слів і словосполук, поданих іноземними європейськими мовами. – На заміну ГОСТ 7.11–78 ; введ. в дію від 2010–04–01. – К. : Держспоживстандарт України,  2009. –  УІ, 82 с. – (Міждержавний стандарт) (Національний стандарт України).

8. Антоненко І. П. Каталогізація електронних ресурсів : наук.-метод. посібник / І. П. Антоненко, О. В. Баркова ; [наук. ред. О. В. Воскобойнікова-Гузєва] ; Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського НАН України. – К. : НБУВ, 2007. – 116 с.

9.  Методичні рекомендації щодо підготовки та редагування бібліографічних посібників у виданнях / [уклад.: П. М. Сенько, О. М. Устіннікова] ; Держ. наук. установа "Кн. палата України ім. Івана Федорова". – Вид. 5-те, без змін. – К. : Кн. палата України, 2013. – 67 с.

10. Савина И. А. Библиографическое описание документа : учеб.-метод. рекомендации  / Инна Александровна Савина ; под  ред. Н. Б. Зиновьевой. – СПб. : Профессия, 2007. – 272 с. 

Додатки оформляють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку посилань у тексті.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка при потребі може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 (другий розділ додатка А).

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 (другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1) (перша формула додатка А).

Для якісного мовностилістичного оформлення курсової роботи важливо вміти студентам організувати накопичену наукову інформацію у зв`язний текст. Для допомоги студенту у вирішенні цього завдання у Додаток К винесено приклади мовних конструкцій, які можна використати в якості засобів зв`язку між реченнями курсової  роботи.

Відгук наукового керівника та внутрішня рецензія до загальної нумерації сторінок не включаються.

Після закінчення курсова робота, підписана автором, з письмовим відгуком наукового керівника (в якому відображаються актуальність дослідження, рівень використання автором теоретичних знань для розв’язання конкретних практичних завдань; глибина і комплексність підходу при аналізі економічних, соціальних, політичних та правових процесів; прогресивність і ефективність запропонованих заходів; основні методи дослідження; недоліки) подається на кафедру у встановлені терміни.

Реєстрацію курсових робіт здійснює методист факультету та лаборант кафедри у спеціальному журналі.

Критерії оцінювання роботи

Підсумкова, диференційована за стобальною шкалою, оцінка курсової роботи визначається складанням балів, одержаних за письмову роботу, та балів, одержаних на захисті роботи.

Максимальна сума балів, що одержується за роботу, становить 60 балів. Оцінювання роботи здійснюється керівником за наступними критеріями:

1. Чіткість визначення мети і завдань роботи:

мета і завдання сформульовані чітко, коректно, згідно з предметом дослідження – 5 балів;

мета і завдання в роботі не визначені, або сформульовані не чітко, або не зовсім вірно, або не узгоджені з предметом дослідження – 0 балів.

2. Відповідність структури роботи предмету дослідження:

матеріал викладений системно, структура роботи побудована логічно, розділи пов’язані між собою – 5 балів;

матеріал викладений недостатньо структурована, розділи не деталізовані, погано пов’язані між собою – 0 балів.

3. Використання, аналіз та ступінь опрацювання наукової літератури щодо предмета дослідження:

в роботі використані досягнення класичної та сучасної юридичної думки, проведений якісний критичний огляд літературних джерел, наявна наукова  полеміка, розглядаються різні підходи, теорії, концепції тощо, наводиться їх аналіз, порівняння з коректним посиланням на джерела – 5 балів;

в роботі не використано наукових праць, або вони не стосуються предмета дослідження, теоретичний розділ має виражений компілятивний характер, відсутній критичний огляд сучасних літературних джерел, праці використані у змісті без посилань на авторів (джерела) – 0 балів.

4. Системність і глибина аналізу практики на матеріалах бази практики або судової практики:

теорія вдало поєднана з фактичним матеріалом, наявні переконливі узагальнення і висновки, проведений аналіз усталеної практики правозастосування – 5 балів;

інформаційні матеріали, судова практика використані недостатньо, добір інформаційних матеріалів не завжди обґрунтований – 0 балів.

5. Ступінь використання основних методів наукового пізнання під час виконання роботи, якість і глибина теоретико-методологічного аналізу проблеми:

основні методи наукового пошуку (діалектичний, історичний системно-функціональний, логічний, порівняльний) використані студентом під час підготовки курсової роботи, про що свідчить і структура, і зміст роботи, спостерігається уміння студента аналізувати матеріал, виділяти головне, логічно мислити, робити висновки і аргументувати їх – 10 балів;

під час підготовки курсової роботи не використано основних методів наукового пізнання, або використано не повною мірою, або спроба їх використання не дала належних результатів щодо змісту роботи, в аналітичній частині надлишок елементів описовості – 0 балів.

6. Ступінь розкриття теми:

у роботі висвітлено всі, а також безпосередньо пов’язані з ними спеціальні питання теми; при цьому зачіпаються проблемні питання законодавства, держави, її інститутів, юридичної науки і практики, проводиться їх аналіз та формулюються пропозиції щодо подолання проблем, дослідження не виходить за межі предмета теми – 15 балів;

у роботі належно висвітлено тільки основні питання й не зачіпаються конкретні спеціальні проблеми щодо теми дослідження, або предмет дослідження істотно звужено, або за змістом робота виходить за межі предмета дослідження, або аналіз проблемних питань має дещо поверховий характер – 10 балів;

у роботі не розкрито основних питань щодо теми дослідження, або вона ґрунтується на ненаукових положеннях, або за змістом робота не відповідає структурі (плану) – 5 балів.

7. Рівень одержаних результатів:

результати дослідження і пропозиції чітко сформульовані, належно обґрунтовані, теоретично цінні і актуальні, мають науковий характер,  є самостійним здобутком студента, робота містить елементи новизни, має практичне значення – 5 балів;

в роботі відсутні висновки як результати дослідження, або вони є неконкретними, чи ненауковими, обґрунтовані непереконливо або не ґрунтуються на положеннях роботи (не випливають з її змісту), випадкові – 0 балів.

10.Якість оформлення роботи:

оформлення всіх частин курсової роботи повністю відповідає встановленим вимогам (у т.ч., зокрема, оформлення посилань на джерела та списку літератури є коректними), текст викладено логічно та грамотно і стилістично правильно – 10 балів;

оформлення курсової роботи дозволяє прийняти її до захисту, проте мають місце помилки у тексті, або допущено некоректності в оформленні посилань на джерела чи списку джерел, котрі мають більш системний характер – 0 балів. 

*Непереплетена у тверду палітурку, недбало оформлена, написана нерозбірливим почерком робота до захисту не рекомендується. 

Максимальна сума балів, що одержується студентом при захисті, становить 40 балів. Доповідь студента оцінюється за кожним із наступних критеріїв:

- логічність і стислість доповіді - за школою 5-10-15 балів;

- свобода володіння матеріалом - за школою 5-10-15 балів;

- правильність і повнота відповідей на запитання членів комісії, участь у дискусії з метою відстоювання своєї точки зору - за школою 0-5-10 балів.

Рецензування і захист курсової роботи

Виконана студентом курсова робота реєструється на кафедрі господарського права та процесу. На виконану курсову роботу науковий керівник готує рецензію, в якій дає оцінку якості виконання самої роботи і праці студента над нею та робить висновок щодо можливості допуску курсової роботи до захисту. У випадку незадовільної рецензії робота має бути доопрацьована студентом  відповідно до зауважень рецензента і повторно подана на кафедру у встановлений рецензентом строк. При цьому попередня рецензія обов’язково додається. Робота реєструється на кафедрі господарського права та процесу і направляється  до захисту в строк, визначений університетом. Рецензія на курсову роботу надається у письмовому вигляді, у довільній формі і має містити:

  • висновки щодо актуальності обраної теми;

  • характеристику повноти розкриття теми курсової роботи, відповідність змісту роботи її плану;

  • обґрунтованість висновків з використанням у роботі  сучасних методів дослідження, методичних підходів до вдосконалення чинного законодавства  згідно з напрямком теми курсової роботи;

  • оцінку конкретних пропозицій, рекомендацій щодо вдосконалення правової бази та реалізації правових норм та їх практичного значення;

  • оцінку загальних вражень від курсової роботи (оформлення, стиль і грамотність викладання тощо).

Можливість ознайомитися  з рецензією надається студенту, щоб надати йому можливість підготуватися до пояснень під час захисту у зв'язку з можливими зауваженнями рецензента. Під час захисту треба мати з собою курсову роботу з рецензією та залікову книжку.

Для захисту курсової студент має підготувати стислу доповідь щодо курсової роботи і підготовлені наочні матеріали (3-5 сторінок з найважливішими ілюстративними матеріалами; плакати або роздавальний матеріал, дискети, слайди, фотографії, макети, рекламні проспекти тощо). Обсяг тексту доповіді має відповідати не більше ніж 10 хвилинам виступу, вмістити основні результати проведеного дослідження, викладені висновки та пропозиції. Перед захистом слід ретельно прочитати рецензію, особливу увагу звернути на висловлені рецензентом зауваження і, по можливості, усунути зазначені недоліки або дати аргументовану відповідь у доповіді на поставлені зауваження. Наочні матеріали (за наявності) мають послідовно ілюструвати доповідь студента і забезпечувати повноту висвітлення всіх положень, які підлягають захисту.

Студент стисло доповідає сутність проведеного дослідження, дає оцінку отриманим результатам, ілюструючи доповідь наочними матеріалами.

Під час захисту курсової роботи студентові ставляться запитання щодо змісту курсової роботи. Відповіді студента мають бути конкретними, аргументованими і короткими.

За результатами захисту роботи приймається рішення щодо оцінки захисту і роботи.

За незадовільними результатами захисту курсова робота виконується повторно за наявності заяви студента про допуск до повторного захисту, дозволу кафедри господарського права та процесу, затвердження теми та призначення наукового керівника. На вимогу кафедри тему роботи може бути змінено або у межах теми матеріали роботи можуть бути суттєво  оновлені і доповнені. Повторний захист курсової роботи з господарсько-правових дисциплін  проводиться в період додаткової сесії.


[1] Зміст подається після титульної сторінки на окремій сторінці і повинен відбражати структуру роботи, що забезпечує розкриття теми.

[2] Вказується тільки початкова (перша) сторінка частини роботи (розділу, підрозділу тощо).

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!