Оформлення списку використаних джерел, Порівняльна лексикологія англійської та української мов, НТУ
« Назад4. Оформлення списку використаних джерелКурсова робота завершується списком використаних джерел. Ця структурна частина наукового дослідження має назву “Список використаних джерел”. Порядок подання літературних джерел у бібліографічному переліку. Матеріал у бібліографічному переліку має бути розташований в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Для курсових робіт доцільним є алфавітно-нумераційний порядок запису літературних джерел у такій послідовності: державні та урядові документи, далі, за абеткою, по прізвищах авторів або назвах робіт – навчальні посібники, монографії, брошури, статистичні довідники, статті, Інтернет видання. Записи розташовують в алфавітному порядку за прізвищами авторів або перших слів назв творів, записаних не на автора. Авторів, які мають однакові прізвища, записують в алфавітному порядку їхніх ініціалів. Праці одного автора записують за алфавітом перших букв назв його праць. Праці одного автора з однаковою назвою записують за хронологією. Спочатку подають літературу, видану кирилицею, після неї – видану латиною. Список літератури має єдину наскрізну нумерацію від першого до останнього номера. Основна вимога до укладання списку використаних джерел – однотипне оформлення і дотримання чинного стандарту на бібліографічний опис творів друку (ГОСТ 7.1–84). Бібліографічний опис книг може мати два варіанти: книга може бути записана на автора (-ів) або за назвою. Книга одного – трьох авторів записується лише на автора: Квеселевич Д. І., Сасіна В. П. Практикум з лексикології сучасної англійської мови. – Вінниця : Нова кн., 2001. – 126 с. Книга, яка має понад три автори, може бути записана у двох варіантах – за назвою, чи за прізвищем першого автора: Карпалюк В. С. та ін. Українська мова. Лексикологія. Фразеологія. Словотвір: Навчальний посібник / В. С. Карпалюк, П. С. Каньоса, Н. В. Карпалюк та ін. – Камянець-Поділ., 2004. – 376 с. або Українська мова. Лексикологія. Фразеологія. Словотвір: Навчальний посібник / В. С. Карпалюк, П. С. Каньоса, Н. В. Карпалюк та ін. – Камянець-Поділ., 2004. – 376 с. Бібліографічний опис журнальних статей. Статті, опубліковані в періодичних виданнях, є найчисельнішим компонентом списку використаних джерел. Журнальні статті описуються за такою схемою: прізвище автора (-ів), назва статті, (–), рік видання, (–), номер журналу (або том і номер), (–), сторінки, на яких надрукована стаття. В аналітичному бібліографічному описі скорочення слова сторінка подається українською мовою з великої літери С. Приклади бібліографічного опису статей: Чікало М. І. З історії назв кольорів в українській мові (ХІV–XVIII століття) / М. І. Чікало // Записки наукового товариства імені Шевченка. – Т. 234: Праці філол. секції. – Львів, 1997. – С. 186–209. Бібліографічний опис джерел, опублікованих у всесвітній комп’ютерній мережі Інтернет. Посилання на електронні джерела є явищем досить новим. Згідно зі стандартом ISO 690-2, прийнятий Міжнародною організацією стандартизації. Він передбачає опис джерела відповідно до вимог 4.4 – 4.6, після якого зазначають: Режим доступу та адресу сторінки. Наприклад: Бреус Е. В. Теория и практика перевода с английского языка на русский [Электронный ресурс] / Е. В. Бреус. – М.: Издво УРАО, 2001. – 402 с. – Режим доступа : http://www.englspace.com/ dl/files/breus.zip.
З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!
|