МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Методичні вказівки до написання, оформлення і захисту курсових робіт з дисципліни Порівняльна лексикологія англійської та української мов для бакалаврів спеціальності 6.020303 “Філологія”

Київ НТУ 2014

Методичні вказівки до написання, оформлення і захисту курсових робіт з дисципліни “Порівняльна лексикологія англійської та української мов” для бакалаврів спеціальності 6.020303 “Філологія” / Укл. Н. В. Шеверун. – Київ: НТУ, 2014. – 50 с.

Укладач: Н. В. Шеверун, к.пед.н., доц. каф. іноземної філології та перекладу

ВСТУП

Без широкого залучення студентів до науково дослідницького пошуку неможливо нині, а надто в майбутньому впроваджувати у практику нові науково передові ідеї. Отже, навчально та науково-дослідні роботи студентів повинні бути пов’язані з вирішенням актуальних проблем лінгвістики та формуванням у майбутніх філологів перекладачів потреби в постійному, спрямованому пошуку.

Написання курсової роботи є формою навчально дослідної діяльності у вищій школі, що передбачає закріплення, поглиблення та узагальнення теоретичних і практичних знань з фахових дисциплін. При підготовці та написанні курсової роботи у студентів удосконалюються також вміння самостійно працювати з науковою літературою; формуються вміння аналізу і узагальнення. Під час захисту курсової роботи студенти вчаться публічно захищати результати дослідження і аспекти їх застосування.

Курсова робота — це складніша і ґрунтовніша порівняно з рефератом форма самостійного вивчення теоретичного курсу навчальної дисципліни. Вона вимагає від студента як глибоких знань з вибраної теми, так і володіння методикою дослідження.

Виконання курсової роботи має за мету більш поглиблене вивчення певної лінгвістичної проблеми, оволодіння методами дослідження лінгвістичних явищ та процесів, удосконалення навичок та вмінь у студентів:

- пошуку необхідної науково інформації (літературних джерел та матеріалів);

- самостійно обробляти, аналізувати та узагальнювати набуту інформацію, використовувати її для аналізу лінгвістичних ситуацій;

- пов’язувати теорію з практикою;

- визначати свою точку зору, захищати її, формувати висновки, аргументувати свої пропозиції та рекомендації з предмету дослідження;

- творчого мислення.

На якісь курсові роботи суттєво впливає вміле використання лінгвістичного матеріалу. Його критичне осмислення та обробка є досить важливим етапом у підготовці і написанні курсової роботи.

Оцінка курсової роботи враховує не лише якість самого наукового дослідження, вміння захистити сформульовані положення та висновки, а і його оформлення.

Невідповідність в оформленні курсової роботи державним стандартам і встановленим вимогам може суттєво вплинути на її остаточну оцінку, а через значні відхилення робота може бути взагалі не допущена до захисту. Дотримання студентом усіх вимог до написання курсової роботи сприяє виховання в нього належного стилю роботи, вимогливість до себе; прищеплює певні навички до ведення наукового дослідження, що буде йому корисним у майбутньому при виконанні дипломної роботи.

Оформлена курсова робота здається студентом на кафедру для перевірки та рецензування науковим керівником не пізніше встановленого терміну. Робота попередньо оцінюється відповідно до її якості та вимог до оформлення за національною шкалою на “відмінно”, “добре”, “задовільно” і за шкалою EСTS відповідно на “А”, “ВС”, “DЕ”. За результатами захисту попередня оцінка курсової роботи може бути як підвищена, так і знижена.

Отже, мета цих вказівок полягає в тому, щоб ознайомити студентів із методикою підготовки курсової роботи, навчити основним етапам її написання та підготовки до захисту. 

1. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ 

Загальні зауваження. Курсова робота (Term paper, Course paper) – самостійна письмова робота реферативно дослідного характеру, яка передбачає поглиблене порівняно з рефератом вивчення конкретної наукової проблеми.

Курсова робота виконується з дисципліни “Порівняльна лексикологія англійської та української мов”.

Мета виконання курсової роботи з порівняльної лексикології – поглибити і закріпити здобуті теоретичні знання та сформовані практичні навички і вміння з дисципліни за фахом, розвинути здатність працювати з науковими і літературними джерелами, добирати і аналізувати фактичний матеріал, робити узагальнення та висновки. При виконанні курсових робіт окрему увагу слід приділити аломорфним рисам, явищам у лексикології, притаманним англійській та українській мовам.

Тематика курсових робіт визначається профілюючою кафедрою в координації із загальною науковою проблематикою кафедри, на якій виконуються роботи.

Студент, який виконує курсову роботу, повинен насамперед ознайомитись з вимогами до таких досліджень. Оскільки курсові роботи повинні мати ознаки наукового дослідження, то, звичайно, особлива увага в них звертається на глибоке теоретичне висвітлення проблем як у цілому, так і окремих її складових.

Написання курсової роботи починається з визначення та висвітлення основного питання кожного розділу. Виклад змісту кожного питання повинен бути доказовим, науково аргументованим і поясненим (а не описовим). Теоретичні положення та висновки повинні ґрунтуватись на конкретних матеріалах реальної дійсності, факти і приклади повинні бути не випадковими, а типовими. Важливо, щоб матеріал курсової був чітко висвітлений та логічно викладений.

Матеріал курсової роботи може бути вичерпним, а зміст правильно розкритим, якщо студент попередньо вивчив наукові праці українських та зарубіжних учених з проблеми, зібрав та проаналізував необхідний лексичний матеріал тощо.

Вміння письмово теоретично обґрунтовано подати матеріал свідчить про сформованість знань студента, їх систематизацію та свідоме засвоєння. Опанувавши методи наукового дослідження, студент може самостійно, логічно, послідовно, відповідно до зазначеної теми письмово розкрити питання щодо плану обраної теми. Курсова робота повинна бути написана гарною літературною мовою, без зловживань, транслітерованими з чужих мов, науковими термінами. Слід пам’ятати, що в науковій термінології немає синонімів – інше слово має інше значення.

Вимоги до самостійності. Основну вимогу, що ставлять перед студентами, які працюють над курсовими роботами, є самостійне і творче її виконання. Інколи можна спостерігати, що студенти зловживають цитатами, запозиченими із статей, монографій, підручників та з мережі Інтернет і тільки сполученими окремими власними фразами. Звичайно, що така робота не може бути позитивно оціненою. Курсова робота, в якій буде виявлено ознаки плагіату знімається з розгляду, а її авторові виставляється оцінка “незадовільно”.

Планування роботи потребує виділення певних її етапів виконання та визначення конкретних завдань до кожного з них: передбачає розподіл часу для написання роботи, дотримання визначених термінів та обсягів. Для виконання курсової роботи слід виділити щонайменше шість етапів: 1) вибір та затвердження теми; 2) пошуки та вивчення літератури; 3) складання та погодження з науковим керівником плану курсової роботи; 4) підбір та опрацювання фактичного матеріалу; 5) написання роботи; 6) захист роботи.

Вибір та затвердження теми. Тему курсової роботи студент обирає відповідно до тематики, що розроблена кафедрою з урахуванням своїх інтересів та можливостей (Додаток А). обрана тема роботи погоджується з науковим керівником. Подальша її зміна або коригування можливе лише з дозволу наукового керівника при достатньому обґрунтуванні змін студентом. Курсові роботи, теми яких не відповідають наведеній тематиці та непогоджені з науковим керівником, до перевірки не приймаються.

Пошуки та вивчення літератури. У процесі підготовки до написання курсової роботи підбираються й вивчаються літературні джерела, складається бібліографія. Це потрібно для того, щоб з’ясувати і зрозуміти зміст теми, її основні проблеми.

Пошук літературних джерел здійснюється за допомогою бібліотечних каталогів (систематичного, алфавітного), реферативних журналів, бібліографічних довідників. Особливу увагу слід звернути на періодичні видання: газети, журнали, де можна знайти останні результати досліджень спеціалістів. Основними з них є такі: “Актуальні проблеми іноземної філології: лінгвістика та літературознавство”, “Актуальні проблеми слов’янської філології”,  “Записки з романо-германської філології”, “Лінгвістика”, “Лінгвістичні студії”, “Філологічні студії”, “Проблемы филологии: язык и литература”, “Вопросы филологии”, “Проблемы истории, филологии, культуры” тощо.

Найповнішу інформацію про лінгвістичну літературу видану в Україні можна отримати в Інтернеті на сторінці http://www.nbuv.gov.ua Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Спочатку потрібно ознайомитись з основною літературою (підручниками, теоретичними статтями), а потім – прикладною (статтями та іншими науковими матеріалами про конкретні дослідження тощо). Вивчення монографій, статей, лінгвістичного матеріалу слід починати лише після опрацювання підручників, навчальних посібників з питань лінгвістики. Останнє надає можливість студенту зорієнтуватись щодо основних питань, які потрібно розглянути в курсовій роботі.

Відібрана література підлягає уважній обробці. Попереднє ознайомлення включає побіжний огляд змісту, читання передмови, анотації. Розділи, що мають особливе значення для курсової роботи, старанно обробляють, звертаючи увагу на ідеї й пропозиції щодо вирішення проблемних питань обраної теми, дискусійні питання, наявність різних точок зору й протиріч.

При опрацюванні літератури необхідно: 

- виділити основне з прочитаного;

- з’ясувати і зрозуміти основні терміни та поняття теми, розібратися з незнайомими;

- визначити, який практичний матеріал можна використати та в якій формі його надати;

- визначити питання, що виникли в процесі роботи над літературою, з практичним матеріалом – з’ясувати їх самостійно або звернутися за допомогою до наукового керівника.

Вивчення та опрацювання літератури – це активний процес творчого осмислення матеріалу відповідно до теми дослідження.

У процесі вивчення літератури на окремих аркушах або картках роблять конспективні записи, виписки з тексту, цитат, цифрового матеріалу. При цьому слід обов’язково робити повні бібліографічні записи джерел: автора, назва книги (статті), видавництва (назви журналу), року видання, обсягу книги (номеру журналу), номеру сторінки з тим, щоб використати ці записи для підготовки списку використаної літератури й зробити необхідні посилання на джерела в тексті курсової роботи.

Складання плану роботи. Після ознайомлення з літературою студент вже має сформовану думку про напрям свого дослідження і готовий до складання плану дослідження.

Курсова робота, зазвичай, має складний план, який включає вступ, 2–3 розділи, які поділяються на кілька параграфів, висновки, список використаних джерел та, за необхідності, додатки: 

План

ВСТУП

РОЗДІЛ І. НАЗВА ПЕРШОГО РОЗДІЛУ

1.1. Назва першого параграфа 1-го розділу

1.2. Назва другого параграфа першого розділу

РОЗДІЛ ІІ. НАЗВА ДРУГОГО РОЗДІЛУ

2.1. Назва першого параграфа 2-го розділу

2.2. Назва другого параграфу другого розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ 

Самостійно складений студентом план обговорюється з науковим керівником, у разі необхідності коригується й після цього затверджується. План курсової роботи обов’язково повинен бути погоджений з науковим керівником ще до початку роботи над її текстом.

Обсяг курсової роботи та основні вимоги до її друкування. Рекомендований обсяг курсової роботи – 20–25 друкованих сторінок. Обсяг може відхилятись в межах не більше ± 30%. Текст роботи набирають на комп’ютері: шрифт Times New Roman (Cyr), 14 кегль, масштаб 100 %, звичайний, абзац 1,25 см, міжрядковий інтервал  – 1,5 стандарт (29–30 рядків на сторінці), колір друку – чорний, текст вирівнюється по ширині без переносів. Друкують на принтері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210´297 мм). В облікований обсяг роботи не включають список використаних джерел та додатки.

Друкуючи роботу, залишають поля: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє і нижнє – 20 мм.

Ілюстративні матеріали повинні відповідати формату А4, їх включають до загальної нумерації сторінок роботи і розміщують у додатках, якщо вони займають більш, ніж 2/3 аркуша.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки.

Заголовки параграфів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. В кінці заголовка крапки не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Після заголовка (за винятком заголовка пункту) та текстом пропускають один рядок.

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.

Нумерація. Сторінки, розділи, параграфи, пункти, рисунки, таблиці, формули нумерують арабськими цифрами без знака “№”.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті без крапки у кінці.

Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера ставлять крапку, потім друкують заголовок розділу.

Параграфи нумерують у межах кожного розділу. Номер параграфа складається з номера розділу і порядкового номера параграфа, між якими ставлять крапку. Значок параграфа (§) в курсових роботах не використовують. В кінці номера параграфа повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій параграф другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок параграфа.

В окремих випадках у курсових роботах параграфи можуть бути поділені на пункти. Пункти нумерують у межах кожного параграфа. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, параграфа, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: “1.3.2.” (другий пункт третього параграфа першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.

До загального обсягу роботи не входять список використаних джерел, додатки, таблиці та рисунки, які повністю займають сторінку.

Але всі сторінки зазначених елементів підлягають нумерації на загальних засадах.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака “№”. Першою сторінкою роботи є титульна, яку включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульній сторінці номер сторінки не ставлять, на подальших сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Порядок посилань на джерела. Посилання в тексті дають у квадратних дужках [ ]. Посилаються на джерело та сторінку (крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому). Наприклад:

Цитата в тексті: “... ” [8, с. 15], де 8 – порядковий номер джерела у списку літератури, що дається в кінці роботи, а 15 – сторінка цього джерела, де є цитований матеріал.

Мова написання курсової роботи з перекладознавчих дисциплін. Курсова з порівняльної лексикології виконується українською мовою, а резюме подається іноземною мовою, що вивчається.

Форма подання курсової роботи. Самостійні наукові роботи студенти подають у друкованій формі у переплетеному вигляді та відповідних обкладинках.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!