Вимоги щодо форми магістерської роботи, Транспортне право, КДАВТ ім. Конашевича-Сагайдачного

4. Вимоги щодо форми магістерської роботи

Оформлення магістерської роботи. Магістерська робота виконується на папері формату А4 (297мм х 210 мм). Робоча площа аркуша, на якому друкується текст роботи, обмежується інтервалами таких розмірів: верхній і нижній інтервал – по 20 мм; лівий інтервал – 30 мм; правий інтервал – 10 мм.

Робота друкується комп’ютерним способом. Шрифт друку – Times New Roman, звичайний, білий. Кегль (параметри) шрифту – 14 pt (одиниць). Міжрядковий інтервал тексту – 1,5.

Нумерація аркушів проставляється у верхньому правому куті аркуша арабськими цифрами без додавання до номера аркуша будь-яких інших знаків. На першому аркуші роботи номер не проставляється.

При складанні плану роботи слід враховувати такі вимоги:

― треба зазначати у плані номери аркушів, на яких починаються відповідні структурні частини роботи (вступ, розділи, підрозділи тощо);

― назви структурних частин роботи у плані друкуються від межі лівого берега;

― назви структурних частин роботи – “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ПІДРОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкуються центровано до тексту великими літерами жирним шрифтом;

― номери розділів проставляються арабськими цифрами, після яких крапка не ставиться;

― номер підрозділу є складним і складається з номера розділу в межах роботи і порядкового номера підрозділу в межах розділу, які між собою розділяються крапкою (наприклад, 1.1.;1.2.;.2.1.,2.2.);

― номер підрозділу починається від межі лівого поля, після номера ставиться крапка. У цьому ж рядку після крапки з великої літери рядковими літерами звичайним шрифтом друкується назва підрозділу;

Текст кожної структурної частини роботи, крім підрозділів, починається з нового аркуша.

Назви підрозділів починаються з великої літери, друкуються центровано до тексту жирним шрифтом.

Крапка після назв структурних частин роботи не ставиться.

Відстань між назвою розділу, підрозділу та тексту має дорівнювати одному інтервалу, а відстань між текстом попереднього підрозділу та назвою наступного підрозділу – двом інтервалам.

Посилання. Особливу увагу при виконанні магістерської роботи слід приділити використанню наукових праць інших авторів. Таке використання можливе лише за умови дотримання авторських прав за допомогою належним чином оформленихпосилань.

Посилання на використані джерела здійснюються в тексті роботи зазначенням порядкового номера посилання за списком використаних джерел.

Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Посилання робляться у квадратних дужках з позначенням порядкового номеру за списком використаних джерел. Якщо посилання здійснюється в цілому на джерело чи групу джерел, то в дужках зазначаються лише номери посилань, наприклад, «... у працях С.С. Алєксєєва, С.М. Братуся, Р.І. Кондратьєва та М.М. Марченка [3, 4, 5, 6] зазначається, що...».

Коли необхідно послатися на конкретні сторінки використаних джерел, то слід зазначати і номери посилань, і номери сторінок у джерелах, наприклад, «...А.С. Довгерт та Р.О. Стефанчук [9, с. 86–88; 10, с. 21–27] стверджують про...».

У випадку, коли автор магістерської роботи бажає в тексті запозичити думку іншого автора, він може вчинити це двома способами: за допомогою точної цитати, або передати думку іншого автора без точного цитування. В обох випадках посилання є обов`язковим.

Необхідною умовою виконання будь-якої наукової праці в тому числі магістерської роботи є вміння студента на підтвердження своєї правоти посилатися на авторитетні джерела або дискутувати зі своїми опонентами. У цьому випадку академічний етикет вимагає правильно відтворювати текст цитати. Текст цитати береться в лапки, приводиться в тій же граматичній формі, що в джерелі, зі збереженням особливостей авторського тексту.

При непрямому цитуванні (викладі думок інших авторів своїми словами) варто гранично точно викладати авторські думки й коректно оцінювати думки опонента. Цитування не повинне бути ні надлишковим, ні недостатнім: надлишкове цитування створює враження компілятивного характеру роботи, а недостатнє –  знижує наукову цінність роботи студента.

В обов'язковому порядку кожна цитата повинна супроводжуватися посиланням на джерело, оскільки при замовчуванні фактів використання чужого матеріалу магістерська робота до захисту не допускається.

Список використаних джерел. Список використаних джерел –елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складається безпосередньо за друкованим твором або за каталогами та бібліографічними покажчиками повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв. Джерела можна розміщувати одним з двох способів:

– в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків джерел;

– у порядку появи (згадування) посилань у тексті магістерської роботи.

Алфавітний порядок передбачає наскрізну нумерацію, при цьому спочатку подається література кирилицею, а після неї латиницею.

Формування списку використаних джерел за появою посилань у тексті є більш простим способом і полягає у наскрізній нумерації джерел незалежно від того чи це нормативний акт, чи автор, прізвище якого починається з будь-якої літери абетки.

Список використаних джерел повинен містити не менше 60 джерел (монографії, наукові статті у фахових та інших періодичних виданнях, автореферати дисертацій, дисертації тощо), на кожне з яких має бути в роботі хоча б одне посилання. Список використаних джерел розташовується після висновків з продовженням нумерації аркушів.

Примітки. У роботі допускається використання приміток. Приміткидо тексту, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. …

2. ...

Якщо є одна примітка, то її не нумерують, і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Оформлення додатків. Додатки розташовуються після списку використаних джерел в порядку появи посилань на них у тексті роботи з продовженням нумерації аркушів. При цьому кожний додаток починається з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої центровано стосовно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток...” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А. 

5. НАУКОВЕ КЕРІВНИЦТВО МАГІСТЕРСЬКОЮ РОБОТОЮ 

Для керівництва магістерською роботою студента призначається науковий керівник із числа науково-педагогічних працівників кафедри, які мають науковий ступінь та/або вчене звання.

Керівництво магістерською роботою здійснюється з метою надання студентові необхідної допомоги в процесі її виконання, а також здійснення контролю за дотриманням вимог до магістерської роботи.

Основними формами керівництва магістерською роботою є:

– попередні консультації;

– погодження плану магістерської роботи;

– поточні консультації;

– перевірка магістерської роботи;

– написання відгуку на магістерську роботу;

– консультація щодо захисту магістерської роботи у ДЕК.

Попередні консультації, включають:

– загальну консультацію з поясненням основних вимог до магістерської роботи (форма виконання, обсяг, терміни написання, особливості змісту окремих розділів тощо);

– поради щодо бібліографії (необхідний обсяг нормативного матеріалу, основні монографічні роботи з теми, останні публікації в періодиці, зарубіжні джерела, методика складання списку використаних  джерел тощо).

Погодження плану магістерської роботи і графіку виконання. Як правило, ця форма керівництва магістерською роботою передбачає:

– рекомендації студенту щодо опрацювання тих джерел, які необхідні для складання плану магістерської роботи;

– ознайомлення з планом магістерської роботи, що складений студентом;

– оцінка запропонованого плану; якщо потрібно – формулювання зауважень і пропозицій щодо плану та їх обговорення із студентом;

– вироблення і узгодження основного варіанту (кількох варіантів) плану магістерської роботи і визначення графіку її виконання.

Поточні консультації. Поточні консультації проводяться під час безпосереднього виконання студентом магістерської роботи, а також під час проходження практики, і можуть стосуватися:

– узагальнення юридичної, перш за все, правозастосовчої практики та опрацювання інших матеріалів (розроблення анкет, їх заповнення, методика узагальнення, робота з архівними матеріалами тощо);

– використання практичних матеріалів у магістерській роботі (наведення витягів з процесуальних документів, статистичних даних, окремих положень щодо узагальнення правозастосовчої практики тощо);

– уточнення позиції студента щодо окремих спірних питань, які розглядаються в магістерській роботі;

– формулювання пропозицій щодо вдосконалення законодавства та юридичної практики, інших рекомендацій теоретичного та практичного характеру.

У результаті поточних консультацій студент має одержати від керівника конкретну допомогу у вирішенні тих питань, які виникають у нього в процесі підготовки першого варіанту магістерської роботи.

Перевірка магістерської роботи Перевірка магістерської роботи починається з перевірки її чорнового варіанту, підготовленого студентом. За домовленістю між керівником і студентом це може бути поетапна перевірка окремих розділів (підрозділів) магістерської роботи, яка здійснюється у ході її виконання, або перевірка чорнового варіанту магістерської роботи в цілому.

Ознайомлюючись з текстом відповідного розділу (підрозділу), керівник формулює конкретні зауваження та інші міркування по тексту чи на окремому аркуші. Він дає загальну оцінку всього розділу, в якій, зокрема вказує:

–  наскільки представлений варіант відповідає вимогам, встановленим до магістерських робіт;

–  зауваження, які на думку керівника, обов'язково повинні  бути враховані студентом при доопрацюванні;

–  зауваження та рекомендації, які бажано врахувати для підвищення рівня магістерської роботи.

Після доопрацювання студент повторно подає керівнику, як правило, лише ті частини магістерської роботи, яких безпосередньо стосувались зауваження та рекомендації. Керівник, якщо потрібно, формулює нові зауваження та рекомендації.

Якщо студент відмовляється враховувати зауваження чи рекомендації керівника магістерської роботи, останній попереджає студента про те, які наслідки, на його думку, це матиме – негативний відгук, негативна рецензія, зниження оцінки магістерської роботи під час її захисту тощо.

Результатом перевірки керівником одного чи кількох варіантів магістерської роботи є конкретні висновки щодо відповідності представленого варіанту тим вимогам, які ставляться до магістерських робіт в університеті.

Написання відгуку на магістерську роботу. Після подання студентом остаточного варіанту магістерської роботи керівник пише відгук на неї. Зміст такого відгуку залежить від конкретних висновків, які керівник зробив після перевірки остаточного варіанту магістерської роботи.

Якщо поданий варіант, на думку керівника, повністю відповідає вимогам, що ставляться до магістерських робіт, керівник у загальній формі відзначає це у відгуку і робить висновок про можливість допуску роботи до захисту у ДЕК

Якщо поданий варіант, на думку керівника, в основному відповідає вимогам, що ставляться до магістерських робіт, він відзначає це у відгуку. Одночасно керівник може навести конкретні недоліки поданого варіанту роботи, а також вказати, які його зауваження не були враховані студентом. У кінці відгуку він робить висновок про можливість допуску магістерської роботи до захисту у ДЕК.

У випадку, коли поданий варіант, на думку керівника, в цілому не відповідає вимогам, що ставляться до магістерських робіт, він відзначає це у відгуку. Одночасно керівник зобов'язаний навести найбільш істотні недоліки поданого варіанту, а також вказати, які його зауваження не були враховані студентом. У кінці відгуку він робить висновок про неможливість допуску поданого варіанту магістерської  роботи до захисту у ДЕК.

Наявність відгуку на магістерську роботу є необхідною умовою передачі роботи на рецензування та остаточного прийняття рішення завідувачем кафедри про її допуск чи не допуск до захисту у ДЕК.

Консультація щодо захисту магістерської роботи у ДЕК. Така консультація проводиться на прохання студента після ознайомлення студента та керівника з рецензією на магістерську роботу. Вона, включає:

– ознайомлення студента із загальними вимогами щодо його виступу на засіданні ДЕК (план виступу, його обсяг, на що потрібно звернути особливу увагу тощо);

– пояснення щодо характеру та форми відповідей на можливі запитання після виступу на засіданні ДЕК;

– рекомендації щодо відповідей на ті зауваження рецензента, які є дискусійними. 

6. ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ПУБЛІЧНИЙ ЗАХИСТ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 

До публічного захисту магістерської роботи допускаються студенти, які повністю виконали всі вимоги навчального плану та отримали позитивний відгук наукового керівника.

Науковий керівник не пізніше ніж через 5 днів після надходження роботи на кафедру надає відгук, у якому рекомендує або не рекомендує її до захисту. У разі наявності позитивного відгуку наукового керівника робота передається на рецензування рецензенту, визначеному завідуючим кафедрою. До рецензування магістерських робіт можуть залучаються інші викладачі кафедри, на якій здійснювалося написання магістерської роботи.

Рецензент має визначити позитивні аспекти роботи: глибину та самостійність дослідження, опанування спеціальної літератури, використання матеріалів практики, наявність висновків та пропозицій теоретичного та практичного характеру, наявність апробацій результатів дослідження тощо.

Недоліки, виявлені рецензентом при вивченні магістерської роботи, за своїм характером та змістом можуть розглядатись як:

– недоліки теоретичного характеру – неповнота чи поверховість розгляду окремих питань, суперечливість позицій автора, невірна оцінка існуючих теоретичних положень, відсутність власних висновків та пропозицій тощо;

– недоліки спеціально-юридичного характеру – розгляд студентом нормативних актів чи окремих їх положень, що втратили чинність, як чинних; незнання нового законодавства; недостатнє орієнтування у тенденціях сучасної юридичної практики тощо;

– недоліки техніко-юридичного характеру – неповне чи неточне наведення у магістерській роботі назв та окремих положень нормативних актів, неточний їх переклад, невірне посилання на джерела їх опублікування тощо;

- недоліки редакційного характеру – невірні чи неточні посилання на літературні джерела, орфографічні та пунктуаційні помилки.

Крім зазначених, можуть мати місце й інші недоліки – порушення загальних вимог щодо магістерської роботи (перевищення обсягу, відсутність обов'язкових складових змісту, недоліки в зовнішньому оформленні магістерської роботи тощо), невиправдані запозичення з літератури.

Результатом проведеного рецензентом аналізу магістерської роботи має стати написання письмової рецензії. Форма написання рецензії довільна, однак ряд моментів є обов'язковими. До них належать:

– позиція рецензента щодо актуальності обраної студентом теми;

– оцінка рецензентом визначених студентом предмета, меж, мети та завдань дослідження, запропонованого ним плану (змісту) магістерської роботи;

– оцінка конкретної особистої участі автора в одержанні результатів, викладених у магістерській роботі; ступеня обґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у роботі; теоретико-прикладної значимості отриманих результатів дослідження і рекомендацій з подальшого їх використання;

– оцінка структури роботи, мови, стилю, грамотності викладу наукового матеріалу;

– висновок рецензента щодо наявності в магістерській роботі позитивних моментів; узагальнений виклад таких переваг;

– висновок рецензента щодо наявності в магістерській роботі недоліків, виклад недоліків у систематизованому вигляді з відповідними конкретними прикладами;

– визначення впливу позитивних аспектів та недоліків на оцінку магістерської роботи;

– остаточний висновок щодо ступеня відповідності магістерської роботи тим вимогам, які ставляться до такого виду робіт в університеті – «повністю відповідає», «в основному відповідає», «не відповідає»,

– пропозиція щодо можливої конкретної оцінки магістерській роботи з урахуванням її захисту у ДЕК ― «відмінно з відзнакою», «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».

Рецензія може бути написана рецензентом власноручно чи надрукована з обов'язковим зазначенням дати її написання та особистим підписом рецензента.

При наявності позитивного відгуку наукового керівника і позитивної рецензії, магістерські роботи допускаються до захисту рішенням кафедри не пізніше, ніж за 2 тижні до початку роботи Державної екзаменаційної комісії.

До захисту не допускаються:

― роботи, які не прийняті кафедрою;

― роботи, які не мають позитивного відгуку та/або позитивної рецензії;

― роботи, недопущені рішенням кафедри.

Допущені до захисту магістерські роботи разом із відгуками наукових керівників та рецензіями передаються в державну екзаменаційну комісію за підписом завідувача кафедри не пізніше, ніж за тиждень до початку захисту робіт.

Студенту дається можливість ознайомитись з рецензією. Слід пам’ятати, що магістерська робота без відгуку та рецензії до захисту не приймається.

До магістерської роботи можуть додаватися інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність виконаної магістерської роботи ― друковані статті за темою магістерської роботи, документи, які вказують на практичне застосування її положень тощо.

Захист магістерської роботи проводиться відкрито, за участю не менше половини складу державної екзаменаційної комісії при обов’язковій присутності голови комісії. Захист магістерських робіт  проводиться в Академії.

На захисті студенту надається слово для викладу основних висновків, зроблених ним у ході магістерського дослідження, і відповідей на питання членів державної екзаменаційної комісії та інших осіб, які присутні на захисті. Для публічного виступу студенту надається 5-7 хвилин.

При цьому виступ студента на відкритому засіданні ДЕК із захисту магістерської роботи має містити в собі:

― чітке формулювання проблеми;

― обґрунтування її актуальності;

― викладення автором основних результатів та або практичних рекомендацій, сформульованих в результаті дослідження.

Після виступу студента надається слово рецензенту, а у разі його відсутності оголошується письмова рецензія, а також заслуховується відповідь студента на зауваження, висловлені у ній.

Магістерська робота оцінюється державною екзаменаційною комісією з урахуванням її змісту і ходу захисту, а також з урахуванням висновків наукового керівника і рецензента.

Рішення державної екзаменаційної комісії про оцінку знань, виявлених при захисті магістерської роботи, приймається на закритому засіданні комісії відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь у засіданні. При однаковій кількості голосів, голос голови є вирішальним.

Результати захисту магістерських робіт оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання державної комісії.

Рішенням державної екзаменаційної комісії можуть бути відзначені магістерські роботи, які складають теоретичну або практичну значимість.

Магістерська робота може бути рекомендована державною екзаменаційною комісією до опублікування або впровадження.

Студент, магістерська робота якого оцінена державною екзаменаційною комісією оцінкою «незадовільно»» відраховується з Академії.

У випадках, коли захист магістерської роботи визначається незадовільним, державна екзаменаційна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він зобов’язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою. У цьому випадку студент може бути допущений до захисту протягом трьох років після закінчення Академії.

Захищені магістерські роботи передаються на зберігання в архів Академії, де зберігаються протягом 5 років, після чого знищуються у встановленому порядку.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!