Методичні рекомендації для виконання магістерських робіт, Транспортне право, КДАВТ ім. Конашевича-Сагайдачного

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА КОНАШЕВИЧА-САГАЙДАЧНОГО

КАФЕДРА ТРАНСПОРТНОГО ПРАВА

Методичні рекомендації для виконання магістерських робіт

Для студентів, які навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки магістрів з напряму підготовки 6.030401 Правознавство

за спеціальністю 8.03040101 Правознавство 

КИЇВ 2013

Обговорено та ухвалено на засіданні кафедри Транспортного права юридичного факультету «___»_______ 2013 року.

Декан юридичного факультету ____________ Ю.А.Задорожний 

Зав. кафедрою

Транспортного права _______________ А.Т.Ковальчук

ВСТУП 

Магістерською роботою студент завершує свою навчальну та наукову підготовку в Академії за освітньо-професійною програмою підготовки магістрів. Вона повинна засвідчити професійну зрілість випускника, виявити його загальнонаукову, загальнопрофесійну та спеціальну підготовку, вміння застосовувати здобуті під час навчання знання для розв’язання конкретних наукових та практичних завдань.

Студент магістерською роботою показує, як він опанував сучасні методи наукового дослідження, як вміє коректно використовувати різні методи для аналізу державно-правових категорій та явищ, як навчився робити власні узагальнення та висновки, працювати з літературою. 

1. ПОНЯТТЯ, МЕТА І ЗАВДАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 

Магістерська робота є кваліфікаційною науковою працею, виконаною у вигляді спеціально підготовленого рукопису, що характеризується єдністю змісту і свідчить про внесок автора в науку. Вона містить висунуті автором для прилюдного захисту науково обґрунтовані теоретичні та експериментальні результати, наукові положення. Магістерська робота, що визначається специфікою відповідного напрямку освіти та спеціальності, виконується на базі теоретичних знань і практичних навичок, отриманих студентом протягом усього терміну навчання і самостійної науково-дослідної роботи, пов'язаної з розробкою конкретних теоретичних і прикладних завдань.

Метою магістерської роботи є:

― систематизація, закріплення, розширення теоретичних знань і практичних навичок зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних теоретичних і практичних завдань;

― вдосконалення навичок ведення самостійної наукової роботи, оволодіння основними методами наукового дослідження, формулювання конкретних наукових висновків та рекомендацій за обраною темою та їх впровадження у практичну діяльність.

Загальними вимогами до виконання магістерської роботи є: чіткість побудови структурних елементів, логіка викладу дослідження, послідовність і конкретність подання матеріалу, переконлива аргументація, доказовість висновків і обґрунтованість рекомендацій, практична значущість отриманих результатів.

Зміст магістерської роботи передбачає:

― формулювання наукової проблеми, обґрунтування мети дослідження та визначення основних завдань дослідження;

― висвітлення методів дослідження, які застосовуються під час вирішення науково-дослідної задачі, розробку нової методики дослідження;

― науковий аналіз та узагальнення фактичного матеріалу, який використовується у процесі дослідження;

― отримання нових результатів, що мають прикладне та науково-методичне значення.

У процесі підготовки і захисту магістерської роботи студент магістратури повинен продемонструвати:

― здатність творчо мислити;

― належний рівень оволодіння методами і методиками наукових досліджень, які використовувались у процесі виконання роботи, формулювання висновків та положень, уміння аргументовано їх захищати;

― уміння оцінити можливості використання отриманих результатів в науковій та практичній діяльності;

― володіння сучасними інформаційними технологіями для здійснення досліджень та оформлення магістерської роботи. 

2. ВИБІР ТЕМИ, ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ ТА СКЛАДАННЯ ПЛАНУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 

Насамперед важливо вибрати тему магістерської роботи. При необхідності для правильного вибору теми консультативну допомогу студентові надає потенційний науковий керівник магістерської роботи чи науково-педагогічні працівники кафедри.

Вибір теми магістерської роботи здійснюється студентами із запропонованого кафедрою переліку у період з «__»_________ по «___»________ випускного навчального року, про що на кафедру подається заява студента на ім’я завідуючого кафедрою із зазначенням пропонованої теми магістерської роботи і кандидатури наукового керівника (Додаток 1). Тематика магістерських робіт розробляється та затверджується кафедрою на кожний навчальний рік. При виборі теми магістерської роботи студент має право запропонувати власну тему із обґрунтуванням доцільності її розробки, актуальності та перспектив впровадження її результатів. При цьому перевага надається темам, які безпосередньо пов’язані з місцем професійної діяльності студента.

При виборі теми також потрібно враховувати, що не допускається виконання магістерської роботи за однією і тією ж темою двома чи більше студентами протягом одного року. Тому слід проконсультуватись на кафедрі з приводу тем магістерських робіт, які були обрані іншими студентами.

Тематика та наукові керівники магістерських робіт закріплюються за студентами рішенням кафедри з наступним затвердженням наказом юридичного факультету.  У разі неподання студентом у визначений строк заяви щодо вибору теми магістерської роботи кафедра закріплює за ним тему із запропонованого переліку та наукового керівника. Уточнення або зміни теми чи наукового керівника здійснюється у такому ж порядку, але не пізніше ніж за місяць до державної атестації.

Підготовка до виконання магістерської роботи повинна починатись зі складання бібліографії з обраної теми. З цією метою можна опрацювати фонди бібліотеки університету Центральної наукової бібліотеки НАН України, Національної Парламентської бібліотеки України, бібліотеки Української Правничої Фундації, Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського тощо. Потрібно мати на увазі, що більшість бібліотек допускають до користування своїми фондами осіб за умови подання відповідного клопотання з місця навчання або роботи.

Вивчення літератури з обраної теми слід починати з відповідних нормативно-правових актів, підручників, посібників, енциклопедій, довідників, з перегляду власних лекційних та семінарських конспектів, поступово переходячи до ознайомлення з монографічними роботами, статтями з періодичних видань, науковими повідомленнями тощо. У першу чергу здійснюється підбір літератури останніх років видання. Для полегшення вибору статей з журналів доцільно ознайомитися зі змістом статей, що були опубліковані за рік, в останньому або першому номері журналу.

Підбираючи літературу для дослідження, варто переглянути останні числа українських юридичних часописів, таких як: «Право України», «Підприємництво, господарство і право», «Юридичний вісник України», «Юридична Україна», «Юрист», «Вісник Конституційного Суду України», «Вісник Верховного Суду України», «Вісник господарського судочинства».

Працюючи з літературою, доцільно робити нотатки. Нотатки – це короткі записи текстових фрагментів з книг, статей, статистичних і фактичних відомостей. Нотатки можуть бути дослівними, тобто цитатами, а можуть мати вигляд вільного переказу ідей і думок, відображених у літературному матеріалі. Особливо високо цінується використана в роботі найбільш нова інформація. Роблячи нотатки, обов’язково слід точно переписати бібліографічні дані опрацьовуваного джерела, щоб при посиланні в тексті на джерело інформації не витрачати час на пошуки таких даних. Добре вчиняють ті студенти, котрі роблять нотатки тільки на одному боці аркуша чи картки, що значно полегшує і прискорює систематизацію матеріалу. Особливу увагу слід приділити проблемним питанням, спірним думкам, дискусіям, неузгодженостям законодавства. Разом з цим, варто мати на увазі, що окремі нормативні акти можуть бути повністю або в певній частині застарілими, не чинними. Тому посилатись на них можна лише в тому випадку, коли тема досліджується в історичному чи порівняльно-правовому аспекті.

Вивчення літературних джерел під час виконання роботи бажано проводити у такій послідовності:

― виписка бібліографічних даних про джерело, яке опрацьовується;

― загальне ознайомлення з твором в цілому та перегляд усього змісту;

― вибіркове опрацювання вибраної частини твору;

― виписка матеріалів, що зацікавили з посиланнями на сторінки, з яких зроблено виписку;

― критична оцінка записаного, його редагування та використання в роботі.

Робота над науковими джерелами сприяє набуттю навичок самостійної творчості студента. Слід також пам'ятати і про можливість використання ресурсів мережі Інтернет, де можна знайти не лише бібліографічні дані окремих наукових праць, а й самі джерела.

Після ознайомлення з літературою за темою роботи студент вже має сформовану думку про напрям свого дослідження і може пропонувати науковому керівникові проект плану магістерської роботи. Загальними вимогами до складання плану є наявність кількох розділів (від двох до чотирьох), складна структура, побудова дослідження від загального до часткового і, головне, дотримання меж дослідження визначених темою роботи. Частими помилками при складанні плану є те, що студенти формують план, у якому тільки один розділ охоплює тему роботи, а інші виходять за її межі. Також слід пам’ятати, що назви окремих розділів та підрозділів — це лише частини загальної теми магістерської роботи, тому вони повинні бути більш вузькими і не повторювати назву роботи.

З метою оптимізації роботи рекомендується також скласти розгорнутий план дослідження з посторінковою розбивкою майбутнього тексту.

Після остаточного уточнення структури роботи науковий керівник погоджує план роботи, а студент розпочинає працювати над текстом роботи.

3. ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ ТА ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЇЇ ЗМІСТУ 

Роботу над текстом доцільно розпочинати з першого розділу, в якому зазвичай висвітлюються найбільш загальні питання (часто теоретичного характеру) досліджуваної проблеми. Виклад тексту повинен відповідати темі роботи. Автор повинен суворо слідкувати за тим, аби не виходити за її межі. При цьому слід послідовно, логічно викладати матеріал, не забуваючи при цьому зазначати використані джерела. Обов’язковою вимогою до магістерської роботи є наявність власного бачення проблематики, самостійних висновків, ідей, пропозицій до законодавства тощо.

Виклад тексту роботи повинен відповідати плану і не повинен зводитися до набору непов’язаних між собою окремих положень, фактів. Кожне запропоноване положення необхідно теоретично обґрунтувати, підтвердити підібраним та систематизованим фактичним і статистичним матеріалом. Усі використовувані в тексті таблиці, схеми, повинні обов’язково мати відповідні коментарі і мають бути проаналізовані. Якщо такого аналізу немає, то наведені наочні засоби не тільки не зараховуються в актив роботи, а й відносяться до пасиву, через що оцінка знижується за невміння подати досліджуваний матеріал.

При написанні тексту слід звернути увагу на стиль викладу:

― не потрібно використовувати довгих, заплутаних речень;

― не слід користуватись занадто часто вживаними малоінформативними штампами;

― намагатися викладати думки просто;

― абзаци не повинні складатися з одного речення.

При виконанні магістерської роботи обов’язковим є використання Конституції України, міжнародних договорів, законів України та інших нормативно-правових актів. Тому, збираючи матеріал, необхідно опрацювати всю нормативно-правову базу з теми магістерської роботи. Необхідно також обов’язково опрацювати судову практику, що може стосуватись теми дослідження.

При дослідженні нормативних актів необхідно проаналізувати практику їх застосування та виявити можливі недоліки у цій сфері.

Вивчаючи відповідний нормативно-правовий акт, слід обов’язково зазначати джерело його офіційного опублікування.

При опрацюванні нормативного матеріалу необхідно використовувати лише діючі нормативно-правові акти, з останніми змінами та доповненнями до них. Посилання на застарілу нормативно-правову базу (за винятком використання цих актів в історичному чи порівняльному аспекті) є суттєвим недоліком магістерської роботи.

Збір та опрацювання матеріалів з теми роботи проводиться також під час проходження практики. Тому місце її проходження та зміст необхідно скоординувати з темою магістерської роботи, для того щоб зібрати необхідні матеріали юридичної практики, в тому числі неопубліковані, архівні матеріали, результати власних спостережень, статистичні дані тощо.

Досліджуючи те чи інше питання, необхідно також використовувати практику судів загальної юрисдикції, третейських судів тощо. З метою проведення порівняльного аналізу варто також опрацювати законодавство та судову практику зарубіжних країн, а також практику Європейського суду з прав людини.

При написанні окремих магістерських робіт може виникнути необхідність проведення соціологічних досліджень, опитувань та використання інших методів збору інформації, які також варто провести на цій стадії виконання магістерської роботи.

При висвітленні передбачених планом питань потрібно:

― наводити і розглядати різні погляди окремих науковців та практичних працівників щодо проблем, які досліджуються;

― визначати свою позицію щодо спірних проблем, підтримуючи одну чи кілька з висловлених точок зору або формулюючи свою власну з наведенням відповідних аргументів;

― аналізувати відповідні положення нормативно-правових актів, у тому числі, в разі потреби, законодавство іноземних держав та міжнародно-правові акти;

― використовувати матеріали юридичної практики та матеріали ілюстративного характеру (статистичні дані, узагальнення, витяги з архівних документів, дані соціологічних опитувань тощо);

― підтримувати чи вносити пропозиції щодо вдосконалення законодавства та поліпшення практики його застосування, формулювати інші пропозиції спеціально-юридичного, методологічного та теоретичного характеру.

Результатом цього етапу є підготовка першого варіанту магістерської роботи, який подається студентом для перевірки науковому керівнику.

При виконанні магістерської роботи слід уникати таких типових помилок:

― план не розкриває тему магістерського дослідження;

― зміст роботи не відповідає плану магістерської роботи;

― зміст розділів (підрозділів) не відбиває реальну проблемну ситуацію, стан об'єкта дослідження;

― безсистемний виклад матеріалу, повторення одних і тих самих положень;

― логічні помилки, невміння виокремити головне;

― мета дослідження не пов'язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відбиває специфіки об'єкта та предмета дослідження;

― автор не виявив самостійності, робота є компіляцією або плагіатом;

― не зроблено глибокого і всебічного аналізу чинних нормативних документів, нової спеціальної літератури (останні 2-10 років) з теми дослідження;

― кількість використаних джерел є недостатньою для всебічного вивчення теми або переважно використовувались підручники, а не спеціальна наукова література;

― поверхово висвітлено стан практики, невдало поєднано теорію з практикою;

― кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням або тексту роботи;

― у роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал;

― бібліографічний опис джерел у списку використаних джерел наведено довільно, без дотримання вимог державного стандарту;

― наведено таблиці, схеми, які не складені самостійно, а запозичені з підручника, навчального посібника, монографії або наукової статті;

― обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, робота виконана неохайно, з помилками.

Структурно магістерська робота повинна складатися із титульного аркуша, змісту роботи, вступу, основної частини (розділів та підрозділів), висновків, списку використаних джерел та додатків (у разі потреби).

Магістерська робота розпочинається титульним аркушем, у якому зазначаються: офіційна назва «Міністерство освіти і науки України», назва навчального закладу та кафедри, на якій виконана робота; тема магістерської роботи; прізвище, ім’я та по батькові автора; прізвище, ім’я та по батькові, посада, науковий ступінь, вчене звання наукового керівника; вказівки про допуск роботи до захисту; місто та рік написання роботи (Додаток 2).

Зміст магістерської роботи повинен бути складним. Необхідно намагатися зробити так, щоб усі питання плану являли собою єдину структуровано-логічну систему, в якій кожний наступний пункт розвиває і доповнює попередні. При цьому у роботі не може бути менше двох розділів.

Якщо у роботі використано понад п’ять умовних позначень (абревіатур, символів, скорочень, які не є загальноприйнятими), то це зазначається на окремому аркуші, який розташовується перед текстом роботи як «Перелік умовних скорочень».

У вступі розкривається актуальність обраної теми, наводиться обґрунтування необхідності проведення дослідження та інші вихідні дані до магістерської роботи:

Актуальність теми роботи, що обумовила її вибір. Визначення актуальності будь-якої теми має бути ясним, конкретним і повинно розкривати доцільність дослідження теми для розвитку юридичної науки та практики, її соціальне значення. Правильне окреслення актуальності визначає стратегію дослідження, дозволяє відокремити головне від другорядного та визначити напрямок наукового пошуку.

Визначення об’єкту та предмету дослідження. Об’єкт дослідження – частина об’єктивної реальності, процес або явище, яка породжує проблемну ситуацію і обрана для вивчення. Як правило, об’єкт визначають як коло конкретних суспільних відносин, що буде досліджуватись у роботі.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Саме на предмет дослідження повинна бути спрямована увага, оскільки він визначає конкретну тему магістерської роботи та аналіз останніх даних досліджень з даної теми.

Найбільш важлива частина вступу – визначення мети та завдань дослідження. Мета формулюється лаконічно, одним реченням і повинна випливати з теми роботи. Наприклад: «…Сформулювати комплексне бачення правового регулювання перевезення вантажів морським транспортом». Відповідно до визначеної мети формулюються завдання, які деталізують та розкривають мету. Характер завдань випливає з назв розділів та підрозділів роботи і їх зміст формулюють, використовуючи такі поняття: визначити …, встановити …, охарактеризувати…, розробити…, виявити…., сформулювати …, розкрити… тощо.

Остаточний варіант вступу доцільно писати після завершення основної частини роботи.

В основній частині викладається зміст дослідження: основні теоретичні положення, що визначають сутність обраної теми, предмету дослідження, з урахуванням мети та завдань магістерської роботи; доктринальні положення, різноманітні підходи до зазначених проблем на основі аналізу спеціальної літератури; обґрунтовується та формулюється особиста точка зору з розглянутих проблем; здійснюється аналіз нормативного матеріалу за законодавством України, іноземних держав та міжнародно-правовими документами; досліджуються матеріали судової практики до теми роботи; пропонуються можливі шляхи вирішення проблем, що існують.

Найбільш оптимальний варіант структурування тексту – 3-4 розділи, які поділяються на підрозділи. Окремі розділи можуть не мати підрозділів. Розділ не може складатись з одного підрозділу. Як правило, розділ включає 2-4 підрозділи. Кожний розділ магістерської роботи повинен закінчуватися короткими висновками.

Висновки до роботи – це фактичне підведення підсумків дослідження. Саме у висновках до роботи викладаються (наводяться) найбільш важливі наукові та практичні результати, які одержані під час дослідження. Висновки автора дослідження повинні мати теоретичне та практичне обґрунтування, містити елементи новизни та самостійності.

У висновках повинно бути сформульовано шляхи розв’язання проблемних питань, які досліджуються у роботі; наведено позитивний ефект, який очікується від їх розв’язання. Якщо при цьому автором дослідження пропонується внести зміни до чинного законодавства або прийняти новий нормативно–правовий акт, обов’язково у висновках  мають наводитись зміст та сутність таких змін, або проект нового нормативно–правового акту, його частини. Отже, висновки до роботи полягають у розробці чітких рекомендацій щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. Крім цього, у висновках до роботи намічаються та обґрунтовуються перспективи подальшого вивчення теми дослідження.

Магістерська робота завершується списком використаних джерел, на які є посилання в тексті роботи та які використані при її виконанні.

Цифрові, інформативні матеріали, які не використовуються в роботі при аналізі, а тільки підтверджують певні положення, бажано подавати в додатках, які розміщуються в кінці роботи, після списку використаних джерел. Обсяг додатків у загальному обсязі магістерської роботи не враховується.

Обсяг основного тексту роботи повинен бути не меншим 80 і не більшим 100 аркушів. До основного тексту входять:

― вступ (3–5 арк.);

― розділи 1, 2, 3, 4 (70–90 арк.);

― висновки (3–5 арк.).

Обсяг наступних складових частин роботи – списку використаних джерел та додатків (якщо вони є) залежить від кількості джерел та змісту роботи.

Виконані частини роботи подаються на розгляд науковому керівнику і з урахуванням його зауважень уточнюються, доповнюються, а у разі необхідності перероблюються студентом.

Робота має бути написана грамотно та ретельно відредагована і відформатована. Нижче тексту, розміщеного на останній сторінці роботи, має міститись особистий підпис студента, який виконав магістерську роботу. Після завершення виконання роботи, її доопрацювання, за погодженням з науковим керівником магістерська робота передається для палітурування.

Завершена, зброшурована робота реєструється передається на кафедру не пізніше «___»______випускного року. Роботи студентів, які пропустили термін подання робіт в навчальний відділ з поважної причини, можуть бути прийняті за клопотанням наукового керівника з дозволу декана або його заступника.

Після цього робота передається для підготовки відгуку та рецензії на неї.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!