Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни Теорія інформаційних систем, ХНУРЕ

3. Методичні вказівки до курсової роботи

3.1 Мета і задачі курсової роботи

Основною метою курсової роботи є закріплення теоретичного матеріалу з дисципліни «Теорія інформаційних систем», одержання вміння практично застосовувати діючі стандарти з інформаційних технологій і керівні документи на автоматизовані системи під час розробки технічної документації.

Курсова робота є самостійною роботою студента. За всі прийняті рішення і правильність усіх даних, які надаються в пояснювальній записці до курсової роботи, несе відповідальність її автор.

У випадку, якщо студент сам визначився з предметною областю проектування (чи вибрав об'єкт досліджень), рекомендується формувати завдання на курсову роботу відповідно визначеної предметної області (обраного об'єкта). Для студентів заочної форми навчання рекомендується вибирати тематику, яка відповідає основній професійній діяльності (за умови роботи за спеціальністю).

Основними задачами курсової роботи є:

- детальне опрацювання загальносистемних рішень для окремих елементів (задачі, комплексу задач) системи, що розробляється;

- розробка рішень з основних видів забезпечень (організаційного, інформаційного, математичного, програмного, технічного) системи;

- набуття навичок розробки й оформлення проектної документації відповідно до вимог діючих державних стандартів.

Методичні вказівки складені на основі кваліфікаційної характеристики за напрямом 6.050101 – Комп’ютерні науки, а також державних стандартів на розробку автоматизованих систем, стандартів з інформаційних технологій, стандартів з оформлення технічної і програмної документації, інструктивних і методичних документів [1-10]. 

3.2 Тематика курсових робіт 

Тема курсової роботи має бути безпосередньо пов'язана з реальними задачами, що розробляються в організаціях і на підприємствах, а також відповідати науковій тематиці кафедри.

Під час вирішення задач, поставлених у курсовій роботі, слід передбачати широке використання комп’ютерної техніки, автоматизованих робочих місць, робочих станцій на базі локальних обчислювальних мереж, а також сучасних інформаційних технологій і CASE-засобів підтримки проектування.

Тема курсової роботи має передбачати розробку декількох основних проектних документів на систему.

Перелік типових тем курсових робіт наведений у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Перелік типових тем курсових робіт

Продовження таблиці 3.1

3.3 Організація курсової роботи

Організація курсової роботи покладається на викладачів кафедри, які мають відповідне навчальне навантаження.

До початку виконання курсової роботи студенту видається завдання, складене керівником, із зазначенням терміну подання до захисту матеріалу курсової роботи.

Завдання на курсову роботу оформляється на стандартному бланку, вид якого наведений у Додатку Г.

До обов'язків керівника курсової роботи входить:

- видача студенту завдання на курсову роботу;

- затвердження розробленого студентом календарного плану на весь період роботи;

- проведення консультацій і контролю виконання курсової роботи згідно з розкладом занять і календарним планом;

- рекомендація студенту науково-технічної літератури і нормативно-довідкових джерел з теми курсової роботи;

- перевірка пояснювальної записки і графічної частини з метою усунення порушень вимог стандартів;

- участь у комісії із захисту курсових робіт.

Курсова робота виконується студентом, як правило, в університеті, на підприємствах, в організаціях та інших установах, де йому може бути надане робоче місце і видані відповідні для роботи матеріали. Перед початком виконання курсової роботи студент має розробити календарний план (графік) роботи на весь період із зазначенням черговості виконання окремих етапів і подати його на затвердження керівнику.

Форма календарного плану наведена в Додатку Д.

Контроль виконання завдання здійснює керівник за матеріалами, що подані студентом відповідно до календарного плану. Контроль керівника курсової роботи не звільняє студента від повної відповідальності за обґрунтованість прийнятих рішень, дотримання стандартів і термінів виконання окремих етапів календарного плану. 

3.4 Завдання на курсову роботу 

У завданні на курсову роботу обов’язково вказуються:

- тема курсової роботи,

- вихідні дані до роботи,

- перелік основних питань, що підлягають розробці.

У завданні наводиться також перелік графічного матеріалу з точним зазначенням обов’язкових рисунків та схем, які розроблюються в курсовій роботі. Наявність рисунків і схем узгоджується індивідуально для кожної курсової роботи.

Завдання підписується керівником курсової роботи і студентом із зазначенням дати видачі і дати прийому завдання до виконання відповідно.

Тема роботи в завданні має стисло визначати тип системи, яка розроблюється, назву елементів системи (задачу, комплекс задач, АРМ) і об’єкт, для якого ведеться розробка.

Вихідні дані завдання мають однозначно визначати поставлену задачу.

В них треба стисло вказати вихідні документи, що визначають завдання, призначення системи (підсистеми, комплексу задач, задачі, АРМ), умови експлуатації, технічні параметри та інші характеристики, необхідні для виконання роботи тощо.

У розділі “Зміст пояснювальної записки” слід перелічити ті питання, що є обов’язковими, і наявність яких у курсовій роботі має контролювати керівник. 

3.5 Структура та зміст курсової роботи

3.5.1 Загальні вказівки 

Результати курсової роботи оформляються у вигляді пояснювальної записки обсягом 30 – 40 сторінок. Пояснювальна записка може мати додатки, тоді її обсяг може складати не більше 60 сторінок.

До складу пояснювальної записки може входити графічна частина, склад і вид якої задає викладач (керівник курсової роботи).

Матеріал пояснювальної записки і графічної частини повинен являти собою результат самостійного творчого опрацювання питань, сформульованих у завданні на курсову роботу. 

3.5.2 Структура пояснювальної записки до курсової роботи 

Рекомендована структура пояснювальної записки до курсової роботи наведена в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 – Структура пояснювальної записки до курсової роботи

3.5.3 Рекомендації до змісту пояснювальної записки 

Пояснювальна записка виконується і оформлюється відповідно до вимог діючих стандартів [1].

3.5.3.1 Вимоги до реферату визначаються ДСТУ 3008-95 [1].

Реферат – це стислий виклад змісту пояснювальної записки, що складається з основних фактичних відомостей і висновків, необхідних для початкового ознайомлення з пояснювальною запискою до курсової роботи.

Реферат має бути розміщений після аркуша завдання та аркуша календарного плану на новій сторінці.

Реферат містить:

- відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел у переліку посилань;

- текст, який відображує інформацію, надану в пояснювальній записці, за такою послідовністю:

1) об’єкт дослідження;

2) мета роботи;

3) методи дослідження та апаратура;

4) результати та їх новизна;

5) основні конструктивні, технологічні та техніко-експлуатаційні характеристики та показники;

6) взаємозв’язок з іншими розробками;

7) рекомендації з використання результатів курсової роботи;

8) галузь застосування;

9) економічна ефективність;

10) висновки та прогноз щодо розвитку розробки;

11) перелік ключових слів.

Реферат необхідно виконувати обсягом не більше 500 слів.

Ключові слова мають розкривати суть роботи та використовуватися для розповсюдження  інформації про розробку. Ключові слова розміщуються після тексту реферату. Перелік містить 5-15 ключових слів (словосполучень), написаних у рядок великими літерами в називному відмінку через кому.

Приклад реферату наведено у Додатку Е.

3.5.3.2 Вимоги до вступу визначаються ДСТУ 3008-95 [1].

У вступі необхідно розкрити актуальність розглянутих у курсовій роботі питань, зв'язок цих питань із задачами прискорення науково-технічного прогресу, удосконалюванням підходів до автоматизації процесів і створенням ІС, їхнього ефективного використання на перспективний період. Треба стисло викласти оцінку сучасного стану розв'язуваної в курсовій роботі науково-технічної задачі, її новизну і мету курсової роботи.

3.5.3.3 Основна частина включає розгляд питань, пов'язаних із проведенням передпроектного обстеження об'єкта автоматизації і формуванням вихідних вимог до передбачуваної розробки, стислий опис розв'язуваних задач, а також розгляд запропонованих студентом рішень з розробки основних видів забезпечень системи та її елементів, що розроблюються.

При виконанні курсової роботи пропонується сформувати такі документи:

- «Звіт про передпроектне обстеження об'єкта автоматизації на стадії «Формування вимог»;

- «Опис організаційної структури»;

- «Технічне завдання на створення автоматизованої системи (часткове технічне завдання)»;

- «Опис функцій, які треба автоматизувати»;

- «Опис постановки задачі (комплексу задач)»;

- «Опис інформаційного забезпечення системи»;

- «Опис алгоритму»;

- «Опис програмного забезпечення»;

- «Опис комплексу технічних засобів».

При формуванні документів слід дотримуватися вимог стандартів і методичних рекомендацій [2,3,4,6].

До даного розділу можуть бути включені, за необхідністю, інші документи, які складаються згідно із стандартом ГОСТ 34.201-90 [4].

Специфіка завдання (теми) курсової роботи може вимагати формування інших документів. Під час їхньої розробки слід дотримуватися вимог відповідних стандартів та нормативних документів [1-9]. 

3.6 Вказівки і рекомендації до виконання курсової роботи

3.6.1 Підготовча робота 

Складання списку основних публікацій та науково-технічної літератури за темою курсової роботи і первинне ознайомлення з ними слід почати відразу після видачі завдання. До списку публікацій можуть бути включені різні літературні джерела – монографії, підручники і навчальні посібники, статті в періодичних виданнях, патентні матеріали, науково-технічні звіти, періодичні видання, публікації в Internet.

В курсовій роботі студент має використовувати проектні документи, розроблені ним на практичних заняттях з дисципліни «Теорія інформаційних систем».

Досліджуваний матеріал та проектні документи необхідно застосувати для ознайомлення з аналогічними рішеннями в галузі розробки системи за тематикою роботи.

На підставі цієї роботи й у разі потреби тема курсової роботи може бути остаточно уточнена. 

3.6.2 Робота над літературними джерелами 

Робота над літературними джерелами полягає в поглибленому їх вивченні, а отримані з літературних джерел дані мають бути використані студентом в курсовій роботі за обраною темою. Огляд літератури має містити стислі дані про історію і сучасний стан питання, відомості про аналогічні рішення, порівняльний аналіз цих матеріалів, а також висновки про можливі шляхи вирішення поставленої в курсовій роботі задачі.

У тексті пояснювальної записки обов'язково мають бути посилання на використані літературні джерела.

3.7 Вимоги до оформлення курсової роботи 

Матеріали курсової роботи оформлюються в порядку, встановленому інструктивними документами з проектування систем, відповідно до діючих державних (або галузевих) стандартів і стандартів підприємств, за замовленням яких виконується робота (для студентів заочної форми навчання).

Першою сторінкою пояснювальної записки (ПЗ) до курсової роботи є титульний аркуш, другою – аркуш завдання, третьою – календарний план. Титульний аркуш, завдання на курсову роботу і календарний план виконання курсової роботи оформлюються на стандартних бланках, форма яких надана в Додатках Ж, Г і Д відповідно.

Пояснювальна записка оформляється відповідно до вимог діючих стандартів [1,10].

Загальними вимогами до пояснювальної записки є логічна послідовність викладу матеріалу, стислість, чіткість і конкретність викладу результатів роботи, суті постановки задачі і мети розробки, прийнятих інженерних рішень, доведеність висновків і обґрунтованість рекомендацій.

У записці слід використовувати тільки загальноприйняті скорочення слів і словосполучень типу «та ін.» і попередньо роз'яснені абревіатури, позначення одиниць фізичних величин, які надаються в розділі «Перелік скорочень, умовних позначок, символів, одиниць і термінів» пояснювальної записки.

Креслення, схеми і документи інших видів, що призначені для публічного захисту курсової роботи, оформлюються як графічні документи і за форматами, умовними позначками, шрифтами, масштабами мають відповідати вимогам стандартів єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) та єдиної системи програмної документації (ЄСПД). Вибір формату виконується з урахуванням заповнення аркуша.

Перелік посилань в пояснювальній записці до курсової роботи необхідно оформити, використовуючи систему стандартів з інформації, бібліотечній і видавничій справі [10]. 

3.8 Порядок подання і захисту курсової роботи

3.8.1 Подання курсової роботи до захисту 

Закінчена курсова робота подається студентом керівнику. Керівник перевіряє відповідність виконаної роботи завданню і пропонованим вимогам, підписує курсову роботу і призначає термін захисту.

Якщо студент порушив термін виконання курсової роботи за календарним планом, керівник має право перенести термін захисту в межах поточного семестру. У випадку, якщо в результаті розгляду результатів курсової роботи керівник не вважає за можливе допустити студента до захисту, курсова робота має бути допрацьованою відповідно до зауважень.

3.8.2 Захист курсової роботи 

Для захисту курсових робіт призначається комісія з трьох викладачів. Тривалість захисту однієї курсової роботи, як правило, не повинна перевищувати 20 хвилин. Для доповіді матеріалів курсової роботи студенту надається не більше 7 хвилин. Після доповіді про виконану роботу студент відповідає на запитання членів комісії. Студенту надається можливість відповісти на запитання та зауваження, навести свої аргументовані заперечення.

Доповідь студента має складатися з трьох основних частин: вступу, основної частини і висновків.

У вступі необхідно відзначити актуальність теми роботи, дати загальний аналіз стану проблеми і сформулювати основні задачі, з вирішенням яких було пов'язане виконання роботи, стисло повідомити про зміст розділів пояснювальної записки до курсової роботи.

В основній частині доповіді в стислій формі необхідно навести дані про зміст виконаних розробок (чітко виділивши самостійно виконані автором), показати ефективність прийнятих технічних і організаційно-економічних рішень. Основну частину доповіді слід ілюструвати графічним матеріалом.

У заключній частині доповіді необхідно зробити висновки про роботу і стисло охарактеризувати перспективи розробки.

Організація захисту комплексних курсових робіт (де розробниками є група студентів) відрізняється тим, що допуск до захисту надається одночасно всім розробникам окремих частин роботи.

Послідовність захисту виконавцями комплексної курсової роботи визначає керівник.

За результатами захисту комісія визначає оцінку кожної роботи (за кожною частиною) і приймає рішення про наукову і практичну цінність курсової роботи.

Результати захисту курсової роботи оцінюються за встановленими правилами. При оцінці роботи береться до уваги рівень наукової, практичної і теоретичної підготовки студента. Результати захисту курсових робіт оголошуються в день захисту.

Якщо студент отримав незадовільну оцінку, комісія встановлює термін повторного захисту після доробки матеріалів курсової роботи. 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 

1. ДСТУ 3008-95. Державний стандарт України. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення [Текст]. – К.: Держстандарт України, 1995. – 36 с.

2. РД 50–34.698-90. Руководящий документ по стандартизации. Методические указания. Информационная технология. Комплекс стандартов и руководящих документов на автоматизированные системы. Автоматизированные системы. Требования к содержанию документов [Текст]. – М.: Издательство стандартов, 1991. – 34 с.

3. ГОСТ 34.602-89. Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Техническое задание на создание автоматизированной системы [Текст]. / Межгосударственный стандарт. – М.: Издательство стандартов, 1989. – 15 с.

4. ГОСТ 34.201-90. Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Виды, комплектность и обозначение документов при создании автоматизированных систем [Текст]. / Межгосударственный стандарт. – М.: Издательство стандартов, 1989. – 12 с.

5. Глаголев, В.А. Разработка технической документами: Руководство для технических писателей и локализаторов ПО [Текст]. / В.А. Глаголев. – СПб.: Питер, 2008. – 192 с.

6. ГОСТ 19.701-90. Единая система программной документации. Схемы алгоритмов, программ, данных и систем. Условные обозначения и правила выполнения [Текст]. / Межгосударственный стандарт. – М.: Издательство стандартов, 1991 – 26 с.

7. Единая система стандартов автоматизированной системы управления [Текст]. – М.: Издательство стандартов, 1986. – 120 с.

8. ГОСТ 34.003-90. Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Термины и определения [Текст]. / Межгосударственный стандарт. – М.: Издательство стандартов, 1989. – 12 с.

9. РД 50–682–89. Руководящий документ по стандартизации. Методические указания. Информационная технология. Комплекс стандартов и руководящих документов на автоматизированные системы. Общие положения [Текст]. – М.: Издательство стандартов, 1989. – 8 с.

10. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Библиографическая запись. Библиографическое описание. Общие требования и правила составления. [Текст]. / Межгосударственный стандарт. – М.: Издательство стандартов, 2006 – 64 с.

Додаток Е

Зразок оформлення реферату 

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка до курсової роботи містить: 45 с., 8 рис., 15 табл., 7 джерел, 5 додатків.

Мета роботи – розробка автоматизованої інформаційно-довідкової системи екологічного моніторингу виробничих підприємств із поглибленим опрацюванням таких задач:

- створення структури комплексу апаратно-програмних засобів вимірювальної мережі, що забезпечують одержання первинних оцінок відповідних параметрів навколишнього середовища;

- створення програмної імітаційної моделі взаємодії автоматизованої системи екологічного моніторингу виробничих підприємств з оператором-технологом.

Метод дослідження – системний аналіз з використанням об’єктно-орієнтованого підходу.

З урахуванням триваючого забруднення біосфери радіоактивними речовинами, рентгенівським, радіовипромінюванням, хімічними продуктами актуальною задачею є створення інформаційних систем, банків даних, які містять відомості про токсиканти, які використовуються в країні, а також інформаційні мережі, що забезпечують швидке одержання необхідної інформації. В результаті була поставлена задача розробити інформаційно-довідкову автоматизовану систему екологічного моніторингу виробничих підприємств.

Пояснювальна записка до курсової роботи складається з двох частин: загальносистемної і спеціальної. У загальносистемній частині проведений аналіз існуючих систем екологічного моніторингу, сучасного стану проблеми автоматизації, обґрунтована мета розробки системи, виділені функції щодо автоматизації, комплекси задач, розроблена постановка задачі. У спеціальній частині проведена розробка інформаційного, технічного, програмного забезпечення системи, дане обґрунтування вибору середовища розробки програмного продукту й оцінка його інформаційної і програмної надійності.

Галузь застосування проектованої системи є підприємство виробничого типу.

АВТОМАТИЗОВАНА ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВА СИСТЕМА, ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ, ЦЕНТР МОНІТОРИНГУ, МЕРЕЖА ВИМІРІВ КОНЦЕНТРАЦІЇ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН, ADVANTECH, OCTAGON SYSTEM, SCADA-СИСТЕМИ

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!