Основні вимоги до вмісту пояснювальної записки

ЗМІСТ

2. Основні вимоги до вмісту пояснювальної записки

Курсова робота складається з:

1) пояснювальної записки об'ємом двадцять п’ять - тридцять сторінок формату А4 шрифтом Times New Roman 14 кегль;

2) одного креслення формата А4 (А3).

При виконанні індивідуальних типових завдань КР текст пояснювальної записки не повинен повторюватись (електронний трафарет). 

2.1 Вміст пояснювальної записки 

Пояснювальна записка вміщує у собі:

- титульний лист (зразок оформлення подано в додатку А), на якому вказані: найменування міністерства, ВНЗ, інституту, факультету, кафедри, назва дисципліни, тема роботи, посада та прізвище керівника, прізвище та ініціали студента, номер групи, рік виконання роботи;

- індивідуальне завдання (дивись додаток Б);

- анотація;

- зміст, в якому вказано розділи пояснювальної записки та відповідні їм номери сторінок;

- вступ;

- розділ 1 "Розробка алгоритму та операційного автомата";

- розділ 2 "Синтез керуючого автомата";

- розділ 3 "Виконання контролю арифметичної операції";

- висновки;

- перелік посилань;

- додатки. 

2.2 Титульний лист 

Титульний лист є першою сторінкою КР, яка не нумерується. Згідно з діючим стандартом на текстову конструкторську документацію ДСТУ 3008-95 титульний лист виконується за встановленим зразком (див. додаток А).

Для курсової роботи титульний лист виконується без рамки.

На титульному листі курсових робіт зазначаються:

- тема КР;

- запис „Пояснювальна записка ...” із вказанням спеціальності, цифрового коду кафедри та номера варіанта.

Предметна система умовних позначень для курсових робіт на кафедрах повинна мати таку структуру:

де

1 /ХХ-ХХ/ – числовий шифр кафедри, прийнятий у ВНТУ;

2 /…/ – умовний код дисципліни (скорочена назва дисципліни);

3 /XXX/ – порядковий номер індивідуального завдання на курсову роботу;

4 /XX/ – порядковий номер варіанта технічного завдання;

5 /XXX/ – три символи для позначень простих складових одиниць, що входять в основні складові одиниці курсової роботи;

6 /XX/ – код документа (ВС, СК, ПЗ, К3, Е3, Е5 тощо).  

Приклад коду пояснювальної записки: 08-23.КЛ.013.00.000 ПЗ, де 013 – порядковий номер індивідуального завдання на курсову роботу.

Перераховується вчений ступінь та звання керівника. Також на титульному листі після захисту курсової роботи має бути виставлена оцінка з підписом викладача.

Робота, яка подана у вигляді ксерокопії чи сканованого матеріалу, до захисту не приймається. 

2.3 Індивідуальне завдання 

Індивідуальне завдання до змісту не вноситься, не нумерується та має бути другою сторінкою після титульного листа.

Індивідуальне завдання повинно містити дату видачі, а також підписи керівника та студента. Зразок оформлення індивідуального завдання наведено в додатку Б. 

2.4 Анотація 

Анотація – короткий зміст того, що необхідно виконати у курсовій роботі. Не повинна перевищувати 2-3 абзаци за обсягом. Заголовок „Анотація” пишуть посередині рядка великими літерами з більш високою насиченістю шрифта. 

2.5 Зміст 

Зміст розташовують безпосередньо після індивідуального завдання, починаючи з нової сторінки. До змісту включають: перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) суті проекту; висновки; рекомендації; перелік посилань; назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу. У змісті можуть бути перелічені номери й назви ілюстрацій та таблиць з зазначенням сторінок, на яких вони розташовані. Зміст є четвертим аркушем (титульний лист, індивідуальне завдання та анотація не нумеруються).

Назви заголовків змісту повинні однозначно відповідати назвам заголовків пояснювальної записки за текстом. Нумерація сторінок повинна бути наскрізною. Форми подачі розділів та підрозділів в змісті для курсових робіт показані нижче. 

1 Аналіз ...

1.1 Огляд ...

1.1.1 ...

2 Заголовок другого розділу

2.1 Заголовки підрозділів

2.1.1 ...

3 Заголовок третього розділу

3.1 Заголовки підрозділів

3.1.1  ... 

Обсяг пояснювальної записки враховується без додатків. 

2.6 Вступ 

Вступ пишуть з нової пронумерованої сторінки з заголовком „Вступ” посередині (ДСТУ 3008-95) великими літерами з більш високою насиченістю (жирністю) шрифту. Обсяг вступу 1 - 2 сторінки.

Текст вступу повинен бути коротким і висвітлювати питання актуальності, значення, сучасний рівень і призначення курсової роботи.  У вступі і далі за текстом не дозволяється використовувати скорочені слова, терміни, крім загальноприйнятих.

Вступ висвітлює:

– стан розвитку проблеми в даній галузі, до якої має відношення розробка;

– галузь використання та призначення;

– мету та загальну постановку задачі;

– актуальність,  яка  повинна  подаватись в  останньому абзаці вступу, з  метою стислого викладання суті розробки цього напрямку. 

2.7 Висновки 

Висновки оформлюють з нової пронумерованої сторінки посередині (ДСТУ 3008-95) великими буквами більш високої насиченості.

Висновки є заключною частиною, підсумком прийнятих рішень виконаної роботи. 

2.8 Перелік посилань 

Форма запису ”Перелік посилань” відповідає формі запису вступу, основної частини та висновків та повинна бути оформлена згідно з ДСТУ 3582-97.

Список містить перелік літературних джерел, на які повинні бути обов’язкові посилання в тексті пояснювальної записки. Література (книги, статті, патенти, журнали) в загальний список записується в порядку посилання на неї в тексті. Посилання на літературу наводять в квадратних дужках […], вказуючи порядковий номер за списком.

Літературу записують мовою оригіналу. В списку кожне літературне джерело записують з абзацу, нумерують арабськими цифрами, починаючи з одиниці (далі показано). 

1. Прізвище та ініціали. Назва книги. – Місце видання: Видавництво, рік. – Кількість сторінок  с.

(1. Максимович Н. Г. Теорія графів і електричних кіл. / Максимович Н. Г. – Львів : Вища школа, 1987. – 216 с.)

2. Назва книги / Прізвище та ініціали. – Місце видання: Видавництво, рік. – Кількість сторінок  с.

Примітка. Великі міста такі, як Київ, Москва дозволяється записувати однією великою буквою з крапкою.

(2. Вимірювання і комп’ютерно-вимірювальна техніка: Навч. посібник / В. О. Поджаренко, В. В. Кухарчук. – К. : НМК ВО, 1991. – 240 с.)

3. Прізвище та ініціали. Назва частини книги // Прізвище та ініціали. Назва книги. – Місце видання: Видавництво, рік. – С. Інтервал сторінок.

(3. Хоор К. О структурной организации данных // Дал У., Дейкстра Э., Хоор К. Структурное программирование. – М. :Мир, 1975. – С. 98-197.)

4. Прізвище та ініціали. Назва частини видання // Назва видання. – рік. – № Число. – С. Інтервал сторінок.

(4. Dreiheller A. Programming Language Incorporating Units of Measure // Informationstechnik. – 1997. – № 1. – P. 83-88.)

(5. Ершов А. А. Стабильные методы оценки параметров // Автоматика и телемеханика. – 1978. – № 8. – С. 86-91.)

5. Нормативно-технічні та патентні документи.

(6. ГОСТ 7.9-77. Реферат и аннотация. – М. : Издательство стандартов, 1981. – 6 с.) 

2.9 Додатки 

У курсовій роботі у вигляді додатків можуть подаватися креслення, граф-схеми та таблиці. Додатки оформлюють як продовження документа на його наступних сторінках, розташовуючи в порядку посилань на них у тексті ПЗ.

Посилання на додатки в тексті ПЗ дають за формою:

“... наведено в додатку А”,  „... наведено на кресленні В.5 ” або (додаток Б); (додатки В, Г ).

Кожен додаток необхідно починати з нової сторінки, вказуючи зверху посередині рядка слово “Додаток” і через пропуск його позначення. Додатки позначають послідовно великими українськими буквами, за винятком букв Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б.

Під позначенням для обов’язкового додатку пишуть в дужках слово (обов’язковий), а для інформативного – (довідниковий).

Кожен додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок, який записують посередині рядка малими буквами починаючи з великої.

Нумерація аркушів документа і додатків, які входять до його складу, повинна бути наскрізна.

Всі додатки включають у зміст, вказуючи номер, заголовок і сторінки, з яких вони починаються.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!