Методичні вказівки до написання курсової роботи з курсу Маркетинг

Методичні вказівки являють собою комплекс рекомендацій навчально-методичного характеру з організації і виконання курсової роботи з дисципліни "Маркетинг". Розкривається зміст та структура курсової роботи, порядок її виконання та організація захисту. Наводиться базова тематика курсових робіт, оформлення та критерії оцінки і захисту курсової роботи.

ЗМІСТ 

1. Мета і завдання  курсової роботи
2. Порядок виконання курсової роботи
3. Зміст, структура та обсяги курсової роботи
4. Вимоги до оформлення курсової роботи
5. Порядок організації захисту та критерії оцінювання курсових робіт
6. Рекомендована література
Додатки

 

1. Мета і завдання курсової роботи 

Відповідно до навчальних планів студенти виконують курсову роботу з блоку навчальних дисциплін професійної та практичної підготовки, до яких належить: «Маркетинг». Написання курсової роботи є необхідним етапом для: закріплення теоретичних і практичних знань, здобутих студентами на лекціях та під час практичних занять; набуття навичок самостійної роботи з елементами творчого пошуку, ініціативності; вироблення вміння узагальнювати теоретичні матеріали, аналізувати практичну інформацію, працювати зі спеціальною літературою, довідковими виданнями тощо; розвитку навичок формулювання власних висновків, чіткої аргументації, обґрунтування рекомендацій та пропозицій.

Методичні рекомендації розроблено відповідно до Положення про організацію виконання та захисту курсових робіт ВНТУ. Виконання студентом курсової роботи передбачає:

• поглиблення, систематизування і закріплення теоретичних знань з дисципліни;

• відпрацювання навичок самостійної роботи з елементами творчого пошуку, ініціативності;

• вироблення вміння узагальнювати теоретичні матеріали, аналізувати практичну інформацію, працювати зі спеціальною літературою, довідковими виданнями тощо;

• розвиток навичок формулювання власних висновків, чіткої аргументації, обґрунтування рекомендацій і конкретних пропозицій щодо вдосконалення системи маркетингу на реальному досліджуваному підприємстві.

При вдалому виборі тематики створюється єдиний цикл наукових досліджень навчального характеру, завершальним етапом є дипломна робота.

Орієнтовна тематика курсових робіт та регламент їх виконання встановлюються на початку навчального семестру. Студент самостійно вибирає тему курсової роботи і узгоджує її з науковим керівником.

Мета методичних рекомендацій – допомогти студентам у виконанні самостійної роботи. Це видання містить основні вимоги, які висуваються до змісту та оформлення курсової роботи, організації виконання, порядку захисту та критеріїв оцінювання.

Метою курсової роботи є вироблення у студентів навичок самостійної роботи з науковими джерелами та оволодіння ними методикою досліджень, набуття компетенцій щодо визначення й аналізу наукової та практичної проблематики з маркетингу, обґрунтування своїх гіпотез та висновків, вміння розробляти й формулювати обґрунтовані пропозиції щодо вдоско­налення процесів, досліджених у роботі.

Основні етапи виконання курсової роботи:

1. Вибір теми і об'єкта дослідження.

2. Опрацювання літературних джерел.

3. Узгодження плану з керівником роботи та оформлення завдання.

4. Збір вихідної інформації на підприємстві.

5. Аналіз та обробка одержаних матеріалів.

6. Написання тексту курсової роботи.

7. Оформлення курсової роботи.

8. Подання курсової роботи на рецензію та її захист.

Керівництво курсовими роботами здійснюється викладачами кафедри менеджменту та моделювання в економіці, які проводять індивідуальне консультування студентів, допомагають скласти план і контролюють процес виконання робіт.

Мета й завдання дослідження в межах конкретної курсової роботи визначаються її темою, структурою, специфікою об’єкта, предмета та інформаційною базою дослідження.

Виконання студентами курсової роботи сприяє поєднанню в цілісну систему знань про організацію як об’єкт управління, що, в свою чергу, дозволяє їм – майбутнім менеджерам сформувати чіткі уявлення про природу й різноманітність функцій менеджменту сучасного підприємства та навчитись реалізувати їх на практиці.

Такий характер курсової роботи зумовлений тим, що:

– орієнтовна, рекомендована до виконання тематика охоплює широке коло різноманітних управлінських проблем, із сутністю яких, наслідками та шляхами розв’язання студент ознайомлюється в процесі вивчення ряду різноманітних дисциплін фахового спрямування;

– структурна композиція роботи передбачає органічне поєднання суто теоретичних, конкретно-прикладних та проектних (пропозиційних) елементів;

– виконання курсової роботи вимагає від студента інтегрування знань з дисциплін циклів гуманітарної, загальноекономічної та професійної підготовки, що опановувалися ним у процесі усього строку навчання.

2. Порядок виконання курсової роботи 

Виконання курсової роботи складається з таких основних етапів:

– Вибір теми курсової роботи.

– Складання плану курсової роботи та графіка її виконання.

– Добір та вивчення літератури.

– Проведення досліджень і формування їхніх результатів.

– Оформлення рукопису роботи.

Вибір теми курсової роботи. Тема курсової роботи формулюється як “Розробка гіпотези маркетингової стратегії для (назва підприємства) на ринку (назва товарного ринку з означенням територіальних меж)”

Товаром, що береться до аналізу, може бути продукція підприємств України (Додаток А).

У процесі вибору теми студенту слід виходити з таких критеріїв:

– відповідність спрямованості обраного напряму своїм науковим і практичним інтересам, напрацюванням, здобутим у процесі виконання попередніх науково-дослідних робіт;

– можливість отримання релевантної інформації, на базі якої буде виконуватись дослідження;

– узгодженість спрямованості дослідження з можливою темою майбутньої дипломної роботи спеціаліста або магістерської дипломної роботи.

Вибравши тему, студент звертається з письмовою заявою на ім’я наукового керівника з проханням її затвердити. Остаточно теми курсових робіт затверджуються на засіданні кафедри.

Складання плану курсової роботи та графіка її виконання. План курсової роботи складається студентом самостійно на основі ознайомлення з літературними джерелами щодо обраної теми. Планом передбачається: вступ; декілька ключових, взаємопов’язаних, розміщених у логічній послідовності розділів, в яких має бути розкрита сутність обраної теми; висновки. Складений студентом план обговорюється з науковим керівником, який його корегує (якщо в цьому є необхідність) та затверджує.

Задля забезпечення чіткості організації написання курсової роботи науковим керівником складається і затверджується календарний графік виконання робіт. У додатку Б наведено орієнтовний регламент виконання курсової роботи, який за необхідності може корегуватись з ініціативи студента. Для цього студентом обґрунтовуються причини необхідності зміни відведених строків виконання певних етапів роботи. Науковий керівник, за умови погодження щодо перегляду регламенту виконання курсової роботи, затверджує змінений варіант календарного графіку.

Добір та вивчення літератури. На стадії добору літератури студент складає бібліографію, у чому йому своїми рекомендаціями допомагає науковий керівник; корисні поради під час пошуку літератури можна також отримати від працівників бібліотеки. Значно прискорює цей процес використання алфавітних і систематизованих каталогів літератури, реферативних журналів, бібліографічних довідників, комп’ютерних пошукових систем типу «Google», «Rambler», «Yandex» та інших джерел і засобів пошуку інформації.

Поглиблене вивчення визначених джерел доцільно починати з розгляду найновіших публікацій, оскільки в них висвітлюються останні досягнення в галузі теорії та практики маркетингу. Решту літератури вивчають у порядку, зворотному до хронологічного. Можна порекомендувати студентам здійснювати свою роботу щодо добору та вивчення літератури таким чином:

– для того щоб скласти для себе перше уявлення про проблему, слід опрацювати відповідні підручники та посібники, що вийшли друком за останні роки;

– для того щоб визначити шляхи вирішення цієї проблеми, що вважаються актуальними на сьогодні, слід ознайомитися з публікаціями в журналах відповідного спрямування.

Далі доцільними будуть пошук та ознайомлення з ґрунтовними науковими виданнями монографічного характеру.

Оскільки, як уже зазначалося, одним із критеріїв вибору теми курсової роботи є узгодженість орієнтації поточного напряму дослідження з можливою спрямованістю теми майбутньої дипломної роботи, доречним буде опрацювання літератури, що стосується проблем управління підприємством конкретної галузевої (підгалузевої) належності.

Дедалі більшого поширення останнім часом набуває практика залучення інформації з комп’ютерних мереж. Такий спосіб добору інформації є цілком припустимим, але слід пам’ятати, що вся ця інформація має підлягати критичному осмисленню, бажано – з перевіркою достовірності наведених даних за друкованими джерелами інформації. Адресу електронної сторінки, з якої запозичені відомості, обов’язково слід внести до переліку використаних першоджерел, що вміщується наприкінці тексту курсової роботи.

Безпосереднє ознайомлення з конкретним літературним джерелом розпочинають з перегляду змісту. Розділи, глави та параграфи, що викликали особливу зацікавленість, слід ретельно опрацювати. Ця робота має бути спрямована на пошук ідей та пропозицій щодо вирішення проблемних питань обраної теми. Особливу увагу при цьому потрібно зосередити на виявленні дискусійних питань, аналізі протилежних або суперечливих позицій.

Проведення досліджень і формування їхніх результатів. Фактично процес дослідження вже триває – його розпочато вибором напряму дослідження, формулюванням теми курсової роботи й попереднім опрацюванням літератури. Тепер настає черга збирання та осмислення різноманітних інформаційних даних, піддавши які відповідному опрацюванню, аналізу, узагальненню (а можливо, і трансформаціям), студент підтверджує або спростовує робочу гіпотезу, формулює висновки щодо сутності проблеми, розробляє пропозиції відносно можливих шляхів, методів, засобів, інструментарію її розв’язання, здійснює техніко-економічні розрахунки та формує інші аргументи на користь правильності власного погляду.

Оформлення рукопису роботи. Зібраний на попередньому етапі матеріал класифікується, систематизується та опрацьовується відповідно до послідовності пунктів плану курсової роботи; у разі необхідності здійснюється пошук додаткової інформації. До курсової роботи слід включати лише ретельно підібрані та цілеспрямовано опрацьовані матеріали. На цьому ж етапі проводяться розрахунки, обґрунтовуються пропозиції, формулюються висновки, підбираються ілюстрації (схеми, графіки, таблиці) та здійснюється редагування. У процесі редагування поліпшується стиль викладу матеріалу, переробляються окремі частини тексту, удосконалюється формулювання фраз, перевіряються орфографія та пунктуація, усуваються архаїзми та мовні штампи. У тексті курсової роботи слід уникати частого повторення однакових слів, замінюючи їх синонімами. Етап завершується оформленням курсової роботи згідно з вимогами, переліченими в четвертому розділі цих методичних вказівок.

3. Зміст, структура та обсяги курсової роботи 

Зібрані й оброблені у процесі дослідження матеріали потребують чіткого і послідовного викладення згідно із розробленим планом курсової роботи. На цьому етапі виконання курсової роботи остаточно відпрацьовується трактування всієї теми, її теоретичне і практичне спрямування, відповідна література і стилістична форма, яка уточнює раніше сформовані наукові дослідження, висновки і рекомендації.

Враховуючи загальні вимоги до курсової роботи (зокрема, чіткість побудови, відповідність темі, логічну послідовність викладення матеріалу, переконливість аргументації, точність і стислість формулювань, які б виключали можливість суб’єктивних і неоднозначних трактувань, конкретність викладання результатів роботи, доказовість висновків і обґрунтованість рекомендацій) традиційно склалася певна композиційна структура курсової роботи, основними елементами якої в порядку їх розташування є наступні:

– вступ;

– основна частина;

– висновки;

– список використаних джерел;

– додатки (за необхідністю).

Зразок структуризації курсової роботи наведено в додатку В.

У вступі до курсової роботи (2 – 3 сторінки) стисло характеризується сучасний стан розроблення проблеми та питань, що вимагають вирішення, обґрунтовується актуальність теми, чітко визначаються мета та завдання, об’єкт і предмет, методи та інформаційна база дослідження, вказується рівень опрацювання проблеми у вітчизняній і зарубіжній науці та практиці, виділяються дискусійні питання.

В основній частині (загальним обсягом 35 – 40 сторінок) глибоко та всебічно розкривається сутність теми КР, її найважливіші питання та проблеми.

Виклад теоретичних положень має супроводжуватися (по можливості) аналізом статистичної інформації, прикладами з практики управлінської діяльності. У цій частині курсової роботи студент повинен продемонструвати свої знання з питань, що досліджувалися, уміння узагальнювати матеріали, послідовно їх викладати, робити висновки, обґрунтовувати свої пропозиції та рекомендації.

Основну частину курсової роботи рекомендується поділити на три розділи обсягом 10 – 20 сторінок кожний. Рекомендації щодо змістового наповнення кожного з розділів основної частини наводяться нижче. Студентам слід узяти до уваги, що залежно від специфіки обраного напряму та конкретної теми допускаються й інші структуризація, змістове наповнення та обсяги кожного з розділів.

Перший розділ основної частини курсової роботи. У цьому розділі, як правило, надається характеристика маркетингової діяльності підприємства, а саме:

1. Описується ринкова стратегія підприємства (ринки, сегменти ринку, на яких працює компанія, ринкове позиціонування, споживачі, конкурентна стратегія тощо).

2. Характеризується продуктова стратегія підприємства (товарна, цінова, збутова, просування).

3. Наводиться структура відділу маркетингу (якщо є).

4. Наводяться показники, що характеризують ефективність маркетингової діяльності підприємства.

В межах опису товарної стратегії, зокрема, необхідно охарактеризувати товарний асортимент, описати три рівня обраного товару, надати характеристику стадії життєвого циклу, на якій він знаходиться.

Також в першому розділі наводяться абсолютні та відносні фінансово-економічні показники, що характеризують ефективність господарської діяльності підприємства на ринку (прибуток, рентабельність та т.ін.).

Робиться висновок за результатами аналізу маркетингових та фінансово-економічних показників діяльності підприємства.

Розділ обсягом не більше 10 сторінок розбивається на окремі параграфи. 

Другий розділ. У даному розділі необхідно здійснити оцінку конкурентоспроможності продукції досліджуваного підприємства.

Необхідно описати динаміку розвитку конкурентного середовища, описати головних гравців ринку. Можна провести ступеневий аналіз конкуренції.

Необхідно здійснити порівняльний аналіз техніко-економічних характеристик товарів-конкурентів, який можна подати у вигляді таблиці.

В даній таблиці слід навести та проаналізувати такі характеристики:

1. Вартісні (вартість обслуговування, експлуатації, ремонту, можливі знижки тощо);

2. Технічні (маса габарити тощо, включаючи характеристики третього рівня товару);

3. Технологічні (особливості експлуатації);

4. Ергономічні (особливості конструкції, що визначають зручність використання, ремонту, розташування у приміщенні тощо);

5. Органолептичні.

Загальна кількість характеристик складає, як правило, не менше 20.

Рекомендований обсяг другого розділу: 15–20 сторінок. 

Третій розділ основної частини. В останньому розділі основної частини курсової роботи необхідно охарактеризувати шляхи розв’язання проблем, сформулювати узагальнені рекомендації щодо усунення слабких місць у системі управління маркетинговою діяльністю досліджуваного підприємства, визначити напрями вдосконалення діяльності та покращання отримуваних кінцевих результатів. Крім цього, рекомендується охарактеризувати підходи до оцінки ефективності та результативності впровадження запропонованих заходів. Рекомендований обсяг розділу – 10 сторінок.

У висновках (2 – 3 сторінки) у стислому вигляді мають бути представлені результати проведених досліджень, узагальнення пропозицій та визначено, якою мірою вирішені завдання та досягнуто мету курсової роботи, що були сформульовані у вступі.

Список використаних джерел повинен включати перелік усіх першоджерел (щонайменше 35), які використовувалися під час курсового дослідження та на які в обов’язковому порядку є посилання в тексті курсової роботи.

У додатки, обсяг яких не обмежується, рекомендується включати відносно самостійні частини тексту, складні розрахунки, громіздкі таблиці, виокремлення яких поліпшує цілісність сприйняття основної частини роботи.

4. Вимоги до оформлення курсової роботи

Текст курсової роботи має бути належним чином оформлено – як стилістично, так і граматично й технічно. Рукопис комплектується в такій послідовності:

1. титульний лист;

2. завдання;

3. зміст;

4. перелік скорочень (за необхідністю);

5. вступ;

6. основна частина;

7. висновки;

8. список використаних джерел;

9. додатки (за необхідністю).

Розділи та окремі питання курсової роботи повинні бути чітко визначені, викладені у логічній послідовності і конкретизовані. Таблиці, ілюстративний матеріал, додатки мають бути змістовними та оформленими відповідно до стандартів виконання письмових робіт у вищій школі.

Загальні вимоги до оформлення рукопису

Титульний лист є першою сторінкою курсової роботи і заповнюється за встановленою формою (додаток В).

Бланк завдання заповнюється одночасно із затвердженням теми курсової роботи і вміщує умови індивідуального завдання студента                 (додаток Г)

Текст розміщують таким чином: відстань від краю сторінки до рядка зверху і знизу – 20 мм, з правого боку – 10 мм, з лівого боку – 30 мм.

Абзаци в тексті починаються відступом, що дорівнює п'яти літерам. Текст курсової роботи друкується через 1,5 інтервали з розрахунку не менше 30 рядків на сторінку за умови рівномірного розподілу тексту на сторінці, шрифтом 14, Tіmes New Roman. Формули, умовні знаки, рисунки, що вносяться в курсову роботу, виконують чорною тушшю або пастою від руки.

Слово "ЗМІСТ" записують у вигляді заголовка симетрично до тексту. Навпроти останнього речення назви розділу або підрозділу в правій частині змісту проставляється номер сторінки, з якої починається розділ (підрозділ). Нумерація починається з першого аркуша змісту під номером 3, не включаючи в загальну нумерацію титульний лист та бланк завдання. Номер сторінки проставляється арабськими цифрами у верхній правій частині.

При оформленні тексту курсової роботи заголовки структурних частин «ВСТУП», «НАЗВА РОЗДІЛУ»,  «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту, заголовки підрозділів — маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Переноси слів у заголовках не дозволяються. Крапки наприкінці заголовків не ставляться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, то їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати одному рядку.

Кожну структурну частину курсової роботи (вступ, розділ, висновки, список використаних джерел, додатки) потрібно починати з нової сторінки.

Розділи нумеруються арабськими цифрами в межах всієї курсової роботи. Вступу, висновкам, списку використаних джерел, додаткам порядковий номер не присвоюється. Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу, пункти – в межах кожного підрозділу, а підпункти – в межах кожного пункту.

Текст курсової роботи повинен бути чітким та не допускати різних тлумачень. Терміни повинні відповідати діючим стандартам, а при їх відсутності слід використовувати терміни в загальноприйнятій науковій літературі.

В курсовій роботі не допускається:

– застосовувати для одного і того ж поняття різні наукові терміни, які близькі за змістом (синоніми), а також іноземні слова і терміни при наявності рівнозначних слів та термінів в українській мові;

– використовувати скорочення слів, окрім встановлених правилами української орфографії та відповідними держстандартами;

– скорочувати позначення різних величин, якщо вони вживаються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин в таблицях;

– вживати математичні знаки без цифр, наприклад, >, <, = (більше, менше, дорівнює), а також знаки № (номер) та % (відсоток);

– використовувати в тексті математичний знак мінус "-" перед від'ємними значеннями величини. Замість математичного знаку "-" потрібно писати слово "мінус".

Всі формули, що входять до курсової роботи. нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули, розділених крапкою. Номер формули розташовують з правої сторони на рівні формули в круглих дужках. Посилання в тексті на номер формули дають в дужках, наприклад, "за формулою (2.1)".

Пояснення символів та числових коефіцієнтів приводяться під формулою. Пояснення кожного символу подається з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено в формулі. Перший рядок пояснення починається зі слова "де" без двокрапки після нього.

Наприклад,

Е = Е₁+ Е₂ +Ез – е * Ср   (2.1)

де Е – сумарний економічний ефект від впровадження за рік;

Е₁ – економія від умовного зменшення персоналу;

Е₂ – економія від скорочення ручної роботи апарату управління;

Е₃ – економія за рахунок підвищення якості рішень;

е – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних витрат;

Ср – капітальні витрати.

Формули, які записані одна за одною та не розділені текстом, розділяються комою.

Ілюстративні матеріали розміщуються на листах формату А4 і вставляються в текст або наводяться у додатку. Ілюстративні матеріали: креслення, схеми, графіки, діаграми, таблиці тощо повинні характеризувати головні ідеї, висновки, результати, пропозиції курсової роботи.

Ілюстрації мають бути чорного кольору, виконані за допомогою комп’ютера. Якщо ілюстрації розміщуються по тексту роботи, то їх слід розташовувати безпосередньо після тексту, де вони наведені вперше, або на наступній сторінці. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад: "Рисунок 2.3". Слово "Рисунок" та його назву подають після пояснювальних даних та розміщують таким чином: Рисунок 1.1. – Графік попиту. Діаграми виконуються у відповідності з ГОСТ 2.319-81. Використовують прямокутну та полярну системи координат. Діаграми виконують лініями за ГОСТ 2.303-68.

Цифровий матеріал, вміщений у текст, як правило, оформляється у вигляді таблиць (рис. 1). У таблицях цифровий або текстовий матеріал групується в рядки та стовпчики, відокремлені горизонтальними (рядки) та вертикальними (стовпчики) лініями. Назву таблиці розміщують над нею і друкують симетрично до тексту. Назву та слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. У правому верхньому кутку над заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Якщо в тексті роботи є лише одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

У разі перенесення частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» та її номер вказують лише один раз — праворуч над першою частиною таблиці; над іншими частинами пишуть «Продовження табл.» із зазначенням номера таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Заголовки стовпчиків пишуть з великої літери, підзаголовки — з малої, якщо вони становлять одне речення з заголовком. Якщо підзаголовки мають самостійне значення, то їх починають з великої літери.

Таблиці вміщуються в текст роботи одразу після посилання на них. Розміщувати таблиці слід так, щоб їх можна було читати, не повертаючи рукопису; якщо це неможливо — так, щоб рукопис треба було повернути за стрілкою годинника. На всі таблиці роботи в тексті мають бути посилання, при цьому слово «таблиця» пишуть скорочено (наприклад, «... у табл. 1.2»), у повторних посиланнях вживають скорочено слово «дивись» (наприклад: «див. табл. 1.3»). Кожна таблиця супроводжується стислим аналізом і висновками. Повторювати кількісні відношення, наведені в таблиці, у тексті не треба.

Колонку "№ п/п" у таблицю не включають. У разі необхідності нумерації рядків їхні порядкові номери ставлять перед назвою заголовків рядків. Стовпчики таблиці нумерують лише тоді, коли на них є посилання в тексті роботи або коли таблиця продовжується на наступній сторінці.

На інформацію, запозичену з інших джерел, а також на цитати, наведені в тексті, обов’язково мають бути зроблені посилання. Посилання даються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де зазначається порядковий номер джерела в списку літератури та відповідна сторінка джерела (наприклад: «[4, c. 35]»).

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу певного друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точного відтворювання цитованого тексту, оскільки найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Текст цитати починається і закінчується лапками й наводиться в тій граматичній формі, в якій його подано в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора; пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту та позначається трьома крапками. Вони ставляться в будь-якому місці цитати (на початку, у середині, наприкінці).

Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело.

У разі непрямого цитування (переказ, викладення думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути дуже точним у передаванні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати посилання на відповідне джерело.

При оформленні списку використаної літератури бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін.

Список використаних джерел повинен мати суцільну нумерацію. Використані джерела можна розміщувати в один з таких способів: за абеткою (за першою літерою прізвища автора або першого слова заголовка) або у порядку розташування посилань у тексті. Набір елементів бібліографічного опису джерел різних видів (підручник, навчальний посібник, монографія, стаття, перекладне видання, статистичний щорічник і т. ін.), спосіб написання кожного елемента, використання розділових знаків тощо наведено в додатку Д.

Додатки. Ілюстративний матеріал, таблиці можуть бути оформлені у вигляді додатків. Додаток повинен мати заголовок, який записують симетрично відносно тексту, окремим рядком. Додатки розміщують після списку літератури в порядку здійснення на них посилань у тексті. Кожен додаток починають з нової сторінки. Їм присвоюють заголовки, надруковані вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток ___» і велика буква, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятками літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: «Додаток А», «Додаток Б» і т. д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи та підрозділи, пронумеровані в межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: «А.2» (другий розділ додатка А).

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: «Рис. Д.1.2» (другий рисунок першого розділу додатка Д).

Оформлена у відповідності до сформульованих вимог та повністю укомплектована курсова робота повинна бути переплетена (зброшурована).

На першій (титульній) сторінці студент повинен поставити свій підпис та дату остаточного завершення роботи.

5. Порядок організації захисту та критерії оцінювання курсових робіт 

Виконана студентом курсова робота, оформлена за всіма вказаними вимогами та зброшурована на момент подання, реєструється на кафедрі і передається на перевірку. Курсову роботу рецензує керівник. Рецензія оформлюється на спеціальному бланку.

Курсова робота не допускається до захисту і повертається на доопрацювання, якщо:

– роботу представлено на кафедру (на перевірку) для рецензування з порушенням термінів, установлених кафедрою (викладачем, який викладає дану дисципліну);

– роботу написано на тему, що не включена до переліку тем курсових робіт з даної дисципліни або не погоджена з викладачем;

– роботу виконано не самостійно;

– структура і логіка побудови плану роботи не відповідає вимогам та темі курсової роботи;

– курсову роботу не зброшуровано (тобто аркуші не скріплені).

У випадку незадовільної оцінки курсова робота до захисту не допускається та повертається студенту на доопрацювання. Студент повинен усунути зазначені у рецензії недоліки і повернути роботу для повторного рецензування. При цьому попередня рецензія обов'язково додається.

Якщо роботу допущено до захисту, студент повинен ознайомитися з рецензією та підготуватися до захисту. При цьому він повинен підготувати відповіді на запитання, наведені у рецензії, та показати виправлені у роботі недоліки, відмічені рецензентом.

Захист курсової роботи проводиться перед початком сесії. Захист приймається комісією у складі не менше двох викладачів кафедри відповідно до графіку навчального процесу (склад комісії по захисту курсових робіт призначається завідувачем кафедри).

На захисті роботи студент за 10-15 хв. повинен коротко викласти мету, зміст та висновки з теми проведеного дослідження. Потім відповісти на запитання комісії. В оцінці курсової роботи береться до уваги: зміст роботи; якість роботи; відповідність оформлення роботи вимогам; вміння студента пов'язувати теоретичні знання з практикою господарювання; повнота і точність відповідей на запитання. За результатами захисту виставляється оцінка за п'ятибальною системою, яка вноситься у заліково-екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента.

У випадку незадовільної оцінки курсової роботи комісією із захисту робота повертається студенту:

при оцінці FХ – для виконання роботи за раніше затвер­дженою темою з урахуванням зазначених недоліків;

при оцінці F – для виконання роботи за новою темою.

Повторний захист курсової роботи здійснюється у додаткову сесію.

Оцінка якості виконання і захисту студентами курсової роботи здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням її у 4-бальну національну шкалу.

Підсумкову оцінку визначає комісія кафедри, яка приймає захист курсових робіт. Об'єктами оцінювання є три складові: зміст, оформлення та захист курсової роботи.

№	Об’єкт оцінювання	Максимальна кількість балів, яку може одержати студент
1	Розкриття змісту курсової роботи	50
2	Оформлення курсової роботи	10
3	Захист курсової роботи	40

 Критерії оцінювання змісту курсової роботи (0-50 балів):

• ступінь розкриття теоретичних аспектів проблеми, обраної для дослідження;

• наявність практичного висвітлення досліджуваної проблематики;

• логічний взаємозв'язок теоретичного матеріалу;

• наочність та якість ілюстративного матеріалу;

• дослідження вітчизняних та зарубіжних інформаційних джерел (літератури);

• рівень обґрунтування запропонованих рішень;

• ступінь самостійності проведеного дослідження;

• відповідність побудови роботи поставленим цілям і завданням.

Критерії оцінювання оформлення курсової роботи (0-10 балів):

• відповідність обсягу та оформлення роботи встановленим вимогам;

• наявність у додатках до роботи самостійно складених документів;

• посилання на використану літературу і нормативні документи.

Критерії оцінювання захисту курсової роботи (0-40 балів):

• вміння чітко, зрозуміло та стисло викладати основні засади проведеного дослідження;

• повнота, глибина, обґрунтованість відповідей на запитання членів комісії за змістом роботи;

• ґрунтовність висновків і рекомендацій щодо практичного використання результатів дослідження.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання у 4-бальну та шкалу ECTS здійснюється у такому порядку:

Сума балів за всі види навчальної діяльності	ОцінкаECTS	Оцінка за національною шкалою для екзамену
90 – 100	А	відмінно
82-89	В	добре
74-81	С
64-73	D	задовільно
60-63	Е
35-59	FX	незадовільно – потрібно переробити роботу відповідно до визначених зауважень
0-34	F	незадовільно – потрібно підготувати роботу за новою темою

 

6. Рекомендована література

1. Балабанова Л.В. Маркетинг : підручник / Л.В. Балабанова. - вид. 2-ге, переробл. і допов. - К. : Знання-Прес, 2004. - 645 с.

2. Гаркавенко С.С. Маркетинг : підручник / С.С. Гаркавенко. - вид. 5-те, допов. - К. : Лібра, 2007.-720 с.

3. Григорчук Т.В. Маркетинг. Частина друга: Навч. посіб. для дистанційного навчання. - К.: Університет “Україна”, 2007. – 351 с.

4. Зозулев А.В. Промышленный маркетинг : рыночная стратегия : учеб. пособие / А.В. Зозулев. - К. : Центр навч. л-ри, 2010. - 576 с.

5. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент / Ф. Котлер : 11-е изд. - СПб. : Питер, 2004. - 800 с. : ил. - (Сер. «Теория и практика менеджмента»).

6. Маркетинговий менеджмент : навч. посіб. / за ред. Л.В. Балабанової. - 3-тє вид., допов. і переробл. - К. : Знання, 2004. - 354 с.

7. Маркетинг : підруч. [для студ. ВНЗ] / В. Руделіус та ін. ; ред.-упоряд. О.І. Сидоренко, Л.С. Макарова. - вид. 3-тє. - К. : Навч.-метод. центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2009. - 648 с.

8. Ю.Павленко О.Ф. Маркетинг : підручник / О.Ф.Павленко, А.В. Войчак. - К. : Київ. нац. екон. ун-т, 2003.-246 с.

9. Промисловий маркетинг : теорія, світовий досвід, українська практика / за ред. А.О. Старостіної. - К. : Знання, 2005. - 764 с. 

Допоміжна

1. Корольчук О.П. Маркетинг. Ситуативні, творчі та контрольні завдання : практикум / О.П. Корольчук, Л.М. Шульгіна. - К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2003. - 259 с.

2. Маркетинг: Ситуаційні вправи : навч. посіб. [для студ. внз] / О.А. Виноградов, О.П. Вихопень, Л.М. Шульгіна та ін. - К. : Консорціум із удосконалення менеджмент- освіти в Україні ; Центр інновац. та розв., 2004. - 504 с.

3. Маркетинг: Методичні вказівки до ситуаційних вправ : навч. посіб. [для студ. ВНЗ] / О.А. Виноградов, О.П. Вихопень, Л.М. Шульгіна та ін. - К. : Консорціум із удосконалення менеджмент освіти в Україні ; Центр інновацій та розв., 2004. - 205 с.

4. Романенко Л.Ф. Маркетинг: Навч. посіб. для дистанційного навчання. – К.: Університет «Україна», 2005. – 275 с.

Інформаційні ресурси

1. Про рекламу: Закон України від 03.07.1996 № 271/96-ВР [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 (дата звернення 11.12.2012).

2. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 07.06.1996 № 237/96 – ВР [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 (дата звернення 11.12.2012).

3. Про Антимонопольний комітет України від 26.11.1993 № 3660-XII [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3659-12 (дата звернення 11.12.2012).

4. Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності від 18.02.1992 № 2133-XII [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2132-12 (дата звернення 11.12.2012).

5. Про захист прав споживачів від 12.05.1991 № 1024-XII  [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 (дата звернення 11.12.2012).

6. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг від 23.12.1993 № 3771-XII[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3689-12 (дата звернення 11.12.2012).

Додаток А

Перелік товарів, що беруться для аналізу: 

1.Сік

2. Кетчуп

3. Масло «Селянське»

4. Морозиво «Пломбір»

5. Чай

6. Пиво

7. Печиво

8. Мінеральна вода

9. Шоколад

10. Кава

11. Згущене молоко

12. Твердий сир

13. Дитяче харчування

14. Зошити

15. Пральний порошок

16. Телевізори

17. Холодильники

18. Планшети

19. Обігрівачі

20. Косметика

21. Гелеві ручки

22. Зубна паста

23. Шампунь

24. Автомобілі

25. Підгузки

26. Культиватори

27. Мотоцикли

28. Фотоапарати

29. Праски

30. Шпалери