Роздрукувати сторінку

Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 2406 Робоча програма навчальної дисципліни Теорія масової інформації, КНУ ім. Шевченка

Робоча програма навчальної дисципліни Теорія масової інформації, КНУ ім. Шевченка

« Назад

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Інститут журналістики

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Теорія масової інформації

для студентів

галузь знань 0303 «Журналістика та інформація»

напрями підготовки: 6.030301 «Журналістика»

КИЇВ – 2014

Розробники: Корнєєв В.М., кандидат філологічних наук, доцент кафедри соціальних комунікацій.

Робоча програма дисципліни Теорія масової інформації затверджена на засіданні кафедри соціальних комунікацій

Протокол № 1 від “27”серпня 2014року

Завідувач кафедри соціальних комунікацій

ВСТУП

Навчальна дисципліна Теорія масової інформації

є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» галузі знань 0303 «Журналістика та інформація», для напрямів підготовки:6.030301 «Журналістика», 6.030302 «Реклама і зв’язки з громадськістю», 6.030303«Видавнича справа та редагування»

Дана дисципліна нормативна

за напрямами: «6.030301 «Журналістика», 6.030302 «Реклама і зв’язки з громадськістю», 6.030303«Видавнича справа та редагування»

Викладається у 1 семестрі 2 курсу в обсязі – 72 год.

( 2 кредити ECTS) зокрема: лекції – 16 год., самостійна робота – 56 год. У курсі передбачено 1 змістовий модуль та 1 модульна контрольна робота. Завершується дисципліна – заліком.

Мета дисципліни – формування системи знань про масову інформацію як соціальний феномен, про законодавче регулювання масовоінформаційної діяльності, про характеристики аудиторії, на яку спрямовується робота журналіста. Актуальними завданнями курсу є вироблення умінь та навичок аналізу масово-інформаційної діяльності, осмислення студентами критеріїв ефективності журналіста, закономірностей виробництва інформації, необхідності дотримання етичних норм, професійних стандартів. Практичний аспект вивчення курсу полягає у формуванні осмисленої оцінки національного інформаційного простору з позиції його якісних характеристик.

Завдання – сформувати базове теоретичне поняття про масову інформацію, структуру інформаційної індустрії, закономірності виробництва інформації та закласти основу для вироблення у студента професійних навичок інформаційної діяльності.

Структура курсу включає 8 лекційних занять, які становлять один навчальний модуль. Важливим елементом структури курсу є самостійна робота, яка передбачає виконання завдань в усній та письмовій формі

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

зміст поняття масова інформація;
закони, що регулюють масово-інформаційну діяльність;
соціально-психологічні характеристики аудиторії;
типологію інформаційних процесів
технології виробництва, зберігання та поширення масової інформації
етичні норми та професійні стандарти роботи журналіста

вміти:

кваліфікувати види інформації встановлювати відповідність інформації видовим характеристикам;
встановлювати відповідність інформаційної діяльності законам України;
визначати характеристики аудиторії та адекватність твору цільовій аудиторії;
аналізувати журналістські матеріали з позиції відповідності етичним нормам та фаховим стандартам.

Місце дисципліни в структурно-логічній схемі підготовки фахівців напряму 0303 «Журналістика та інформація». Курс «Масова комунікація та інформація: Теорія масової комунікації; Теорія масової інформації» посідає важливе місце серед інших навчальних дисциплін, формуючи теоретичну основу для подальшого удосконалення практичних умінь та навичок інформаційного виробництва. Окремий модуль «Теорія масової інформації» готує студентів до вивчення галузевих журналістик на старших курсах, зокрема газетно-журнального, радіо-, телевиробництва та інших фахових дисциплін; закладає основи розуміння інформаційного виробництва для спеціальностей «Реклама і зв’язки з громадськістю», «Видавнича справа та редагування», формує критерії оцінки інформаційної якості медіапродуктів.

Зв’язок з іншими дисциплінами. Для окремого модулю «Теорія масової інформації» в межах курсу «Масова комунікація та інформація: Теорія масової комунікації; Теорія масової інформації, Комунікаційні технології» студент повинен мати базову підготовку з модулю «Теорія масової комунікації» та курсу «Вступ до фаху» для всіх спеціальностей напряму 0303 «Журналістика та інформація». Ці дисципліни створюють систему ґрунтовних знань про специфіку діяльності ЗМК, жанрову систему, принципи та функції журналістики, природу видавничої діяльності та технології виготовлення інформаційних продуктів, закономірності функціонування реклами як соціального інституту. Спираючись на ці знання студенти можуть опанувати масово інформаційні аспекти діяльності в медійній галузі.

Контроль знаньі розподіл балів, які отримують студенти.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

У змістовий модуль входять 6 тем. Обов’язковим для заліку є виконання модульної контрольної роботи та комплексної самостійної роботи, яка формується на основі виконання завдань до кожної лекційної теми

Оцінювання за формами контролю[1]:

	*ЗМ1*
	Min. – _ балів	Max. – __ бали
Письмове бліц-опитування під час лекцій	10	20
Модульна контрольна робота	20	30
Комплексна самостійна роботіа	20	30
*^„50”*– мінімальна оцінка, яку може отримати студент; 80 – максимальна оцінка, яку може отримати студент

Залік є письмовим складником дисципліни «Масова комунікація та інформація: Теорія масової комунікації; Теорія масової інформації». 3алік оцінюється 20-ма балами за такими критеріями:

І. Оформлення тексту – 4 бали.

4 – відсутність мовних і правописних помилок;

3 – правописні та/або лексичні помилки;

2 – є багато правописних та/або лексичних помилок і граматичні помилки (загалом – не більше 5);

1 – є багато правописних і мовних помилок (до 7 помилок включно);

0 – більше 7 правописних і мовних помилок.

ІІ. Логіка та композиція викладу – 8 балів.

8 – текст з точки зору логіки і композиції досконалий;

6 – є незначні порушення логіки викладу;

4 – є порушення логіки викладу та порушення в композиції письмової відповіді;

2 – логіка викладу значно порушена, а композиція не відповідає логіці викладу;

0 – відсутня логіка викладу матеріалу.

ІІІ. Оцінка змісту тексту – 8 балів.

8 – відповідь правильна і повна, містить репродукцію студентом отриманих знань та аналітичний компонент (власні висновки, власну позицію, оцінку, аналіз тощо);

7 – відповідь правильна і повна, але містить тільки репродукцію студентом отриманих знань (без висновку, власної позиції, оцінки, аналізу тощо);

6 – відповідь правильна, але не повна;

5 – відповідь правильна, але не містить аналітичних складників, викладач повинен сам зробити висновок на основі викладеного студентом матеріалу;

4 - відповідь частково правильна, але не повна та не аргументована.

3 – відповідь частково правильна, але позиція студента не аргументована;

2 – відповідь частково правильна, але позиція не аргументована (обсяг відповіді – до 100 символів, 1-2 речення);

1 – відповідь частково правильна (у залежності від контексту й аргументації студента);

0 – відповідь неправильна.

Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 40 балів, не здали контрольні, не виконали індивідуальні завдання, включені у портфоліо, для одержання заліку обов’язково повинні виконати додаткові завдання, узгоджені з викладачем. Рекомендований мінімум для допуску до заліку – 50 балів.

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до „Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу” від 1 жовтня 2010 року.

При простому розрахунку отримаємо:

	Змістовий модуль1	іспит / залік	Підсумкова оцінка
Мінімум	50	10	60
Максимум	80	20	100

При цьому, кількість балів:

1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;
35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;
60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);
65-74 відповідає оцінці «задовільно»;
75 - 84 відповідає оцінці «добре»;
85 - 89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);
90 - 100 відповідає оцінці «відмінно».

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль «Теорія масової інформації»

Тема 1. Поняття інформації. Масова інформація та її типологічні характеристика (16 год.)

Зміст поняття „Масова інформація”. Поняття інформації. Наукові підходи до трактування інформації. Види інформації. Критерії інформаційної новизни. Закономірності співвідношення нової і відомої інформації для різних жанрів журналістики.

Основи і закономірності масовоінформаційної діяльності. Інформативність повідомлення. Факт як основа інформаційного повідомлення. Типологія фактів. Галузі інформаційної діяльності.

Тема 2. Законодавчі основи масовоінформаційної діяльності (10 год.)

Законодавче регулювання діяльності журналіста. Закон України „Про інформацію”. Норми що регулюють виробничу діяльність журналіста.

Закон України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”. Закон України „Про телебачення і радіомовлення”. Закон України „Про інформаційні агентства”. Закон України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”.

Тема 3. Аудиторія ЗМІ. Соціально-психологічні характеристики аудиторії. (10 год.)

Загальна характеристика аудиторії засобів масової інформації. Проблеми врахування інтересів аудиторії в масово інформаційній діяльності. Класифікація аудиторій за статтю, віком, освітою, фінансовим і соціальним статусом.

Соціально-психологічні особливості аудиторії. Акцентовані риси особистості, патерни їх встановлення і нейтралізації. Взаємодія етнопсихологічних і професійно-психологічних чинників у комунікативній діяльності.

Тема 4. Інформаційні процеси та їх характеристика: інформаційна агресія, пропаганда і контрпропаганда. Поняття про інформаційні війни. (18 год.)

Національний інформаційний простір. Характеристика інформаційних процесів. Інформування, аналітика, дискурс галузевої критики в ЗМІ. Коротка характеристика комунікативних стратегій: агресія, пропаганда і контрпропаганда, поняття про інформаційні війни.

Об’єктивність журналіста як методологічна проблема. Оцінка інформаційної діяльності. Критерії оцінки ефективності окремого видання.

Тема 5. Створення, зберігання та тиражування інформації. Джерела інформації та робота з ними. (8 год.)

Масово інформаційна діяльність як виробничих процес. Історія технологій виробництва інформації. Науково-технічний прогрес як чинник підвищення ефективності зберігання, тиражування та розповсюдження інформації. Сучасні технології масовоінформаційної діяльності.

Найважливіші для журналіста джерела інформації. Робота з документами і свідченнями. Вимоги до подачі конфліктних і спірних питань, висвітлення акцій протесту. Репортер на місці події. Анонімні джерела інформації. Правила оприлюднення даних соціологічних досліджень. Поширення інформації з Інтернету.

Тема 6. Формування громадської думки та масовоінформаційна діяльність. (10 год.)

Проблема соціального впливу. Громадська думка як явище, закономірності її формування. Соціальна відповідальність журналіста.

Демократичні перетворення в суспільстві й діяльність журналіста. Функції журналістики в умовах демократичного суспільства. Реалізації принципів і функцій журналістики в інформаційній діяльності.

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№ п/п	Назва лекції	Кількість годин
№ п/п	Назва лекції	лекції	С/Р

1	Тема 1. Поняття інформації. Масова інформація та її типологічні характеристика.	4	12
2	Тема 2. Законодавчі основи масовоінформаційної діяльності	2	8
3	Тема 3. Аудиторія ЗМІ. Соціально-психологічні характеристики аудиторії.	2	8
	Тема 4. Інформаційні процеси та їх характеристика: інформаційна агресія, пропаганда і контрпропаганда. Поняття про інформаційні війни.	4	14
	Тема 5. Створення, зберігання та тиражування інформації. Джерела інформації та робота з ними.	2	6
	Тема 6. Формування громадської думки та масовоінформаційна діяльність	2	8
	*Підсумкова модульна контрольна робота*
	ВСЬОГО	16	56

Загальний обсяг 72 год., в тому числі:

Лекцій – 16 год.

Самостійна робота - 56 год.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ

ТЕОРІЯ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Тема 1. Поняття інформації. Масова інформація та її типологічні характеристика

Лекція 1. Поняття інформації. Типологічна характеристика інформації (2 год.)

Лекція 2. Інформаційне виробництво. Основи масово інформаційної діяльності (2 год.)

Завдання для самостійної роботи (12 год.)

1. Укласти таблицю прикладів на кожен вид інформації, вказати ті види, що є предметом діяльності журналіста. Дати коротку характеристику кожному типу. (письмово)

2. Укласти й проаналізувати список джерел до теми „Сучасні дослідження масовоінформаційної діяльності”(не менше 15) (письмово)

Контрольні запитання та завдання

1. Масова інформація як соціальний феномен.

2. Види масової інформації.

3. Природа масовоінформаційної діяльності.

4. Факт як основа інформаційного повідомлення.

Рекомендована література: [3; 4; 9; 14; 19]

Тема 2. Законодавчі основи масово-інформаційної діяльності

Лекція: Законодавчі основи масовоінформаційної діяльності (2 год.)

Завдання для самостійної роботи (8 год.)

Навести приклади порушення законодавства України про інформаційну діяльність. Подати коментарі щодо змісту порушення та його правових наслідків. (Письмово, не менше 5 прикладів).

Контрольні запитання та завдання

1. Які закони регулюють масовоінформаційну діяльність?.

2. Вкажіть на типові порушення інформаційного законодавства представниками різних гілок влади.

3. Назвіть типові порушення інформаційного законодавства журналістами.

Рекомендована література: [1; 3; 4; 10; 21]

Тема 3. Аудиторія ЗМІ. Соціально-психологічні характеристики аудиторії.

Лекція: Аудиторія ЗМІ. Соціально-психологічні характеристики аудиторії. (2 год.)

Завдання для самостійної роботи (8 год.)

Навести приклади журналістських творів, спрямованих на різні типи комуніката. Вказати, які акцентовані риси особистості ці твори актуалізують (Письмово, не менше 7 прикладів).

Контрольні запитання та завдання

Які класифікації типів аудиторії Ви знаєте?
Назвіть головні категорії кваліфікації соціально-психологічних рис аудиторії.
Як у масово інформаційній діяльності враховуються акцентовані риси комуні ката?

Рекомендована література: [3; 5-8; 11-16; 18]

Тема 4. Інформаційні процеси та їх характеристика: інформаційна агресія, пропаганда і контрпропаганда. Поняття про інформаційні війни. (4 год.)

Лекція1. Національний інформаційний простір. Інформаційні процеси та їх характеристика (2 год.)

Лекція2. Інформаційна ефективність медіа (2 год.)

Об’єктивність та ефективність журналіста як методологічна проблема. Інформаційна ефективність ЗМІ. Оцінка інформаційної діяльності медіаресурсу. Критерії оцінки ефективності окремого видання.

Завдання для самостійної роботи (14 год.)

1. Навести приклади журналістських творів, де яскраво виявляються комунікативні стратегії агресії, пропаганди, контрпропаганди. Дати оцінку діяльності журналіста (Письмово, не менше 3 прикладів).

2. Проаналізувати видання з позиції його ефективності на інформаційному ринку (письмово).

Контрольні запитання та завдання

Дайте характеристику національного інформаційного простору.
Дайте типологічну характеристику інформаційних процесів.
Які комунікативні стратегії інформаційної діяльності ви знаєте?
За якими критеріями можна оцінити інформаційну ефективність видання?

Рекомендована література: [3-4; 9; 13; 15; 20; 22]

Тема 5. Створення, зберігання та тиражування інформації. Джерела інформації та робота з ними.

Лекція: Створення, зберігання та тиражування інформації. Джерела інформації та робота з ними. (2 год.)

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

1. Навести приклади журналістських творів, де дотримано вимог до подачі конфліктних і спірних питань, правильно використано анонімні джерела, залучено результати соціологічних досліджень та інформацію з Інтернету. (Письмово, не менше 7 прикладів).

Контрольні запитання та завдання

Дайте характеристику технології виробництва інформації в інформаційному суспільстві .
Які технології тиражування, зберігання та поширення інформації ви знаєте?
Назвіть типові джерела інформації для журналіста.
Які вимоги ставляться до роботи з джерелами інформації?

Рекомендована література: [3; 4]

Тема 6. Формування громадської думки та масовоінформаційна діяльність.

Лекція: Формування громадської думки та масовоінформаційна діяльність. (2 год.)

Завдання для самостійної роботи (8 год.)

1. Навести приклади журналістських творів, де яскраво виявляється процес формування громадської думки. Дати оцінку діяльності журналістів. (Письмово, не менше 5 прикладів).

Контрольні запитання та завдання

Дайте загальну характеристику соціального впливу
Які закономірності формування громадської думки ви знаєте?
Охарактеризуйте функції журналістики в умовах демократизації суспільства.
Як функції та принципи журналістики реалізуються в процесах формування громадської думки.

Рекомендована література: [2; 4; 6; 8; 10; 16-18; 20; 23]

ТИПОВІ ЗАВДАННЯ БЛІЦ – ОПИТУВАННЯ

1. Інформаційний простір держави – це: (дайте повне визначення)

2. До органів керування інформаційним простором в Україні належать: (перелічіть, з урахуванням структури управління інформаційним простором)

3. Інформаційна безпека держави включає такі компоненти: (наведіть повний перелік)

4 Якими ознаками характеризується дезінформація: (вкажіть найбільш суттєві ознаки)

ТИПОВЕ ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Рівень 1. Репродуктивний. Оберіть правильний варіант відповіді.

(Зразок тестових питань. У роботі буде запропоновано 20 питань)

1. Інформаційний простір держави – це:

Інформація, що відображає соціальний досвід і зберігається в бібліотеках та сховищах;
Інформація органів державного управління;
Множина текстових, аудіо- чи відеоповідомлень, які були оприлюднені чи плануються до оприлюднення на її території;
Чітко вимірюваний простір, де поширюється інформація, яку продукує держава.

2. До органів керування інформаційним простором в Україні не належать:

Комітет ВР з питань культури і духовності;
Департамент по авторських правах Міністерства освіти і науки України;
Служба безпеки України
Обласні відділи Держтелерадіо;
Суди другої інстанції (апеляційні суди);
творчі спілки театральних діячів.

3. Інформаційна безпека не включає такий компонент:

Чітке підпорядкування офіційної інформації національній стратегії розвитку держави;
Забезпечення ЗМІ стабільного розвитку держави;
Протидія інформаційним атакам ворожих держав;
Інформаційні атаки проти ворожих держав у випадках, коли вони протидіють досягненню стратегічних цілей своєї держави.

Рівень 2. Аналітичний.

Встановіть відповідність між твердженнями, запишіть попарно номери відповідних частин фраз. (Перед Вами зразок завдання. У роботі буде запропоновано 35 фраз – 10 пар і 15 фраз, що не входять до жодного твердження):

Документ це –
Інформація довідково-енциклопедичного характеру це –
Національна освіта, сімейний стан, релігійність стан здоров’я.
Передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання. Використання і поширення інформації.
Систематизовані документовані або публічно оголошені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природне середовище.

Правильна відповідь: 1-4; 2-5.

Рівень 3. Творчий. Розв’яжіть задачу, посилаючись на статті закону, які регулюють описані ситуації.

СИТУАТИВНА ЗАДАЧА №2

Журналіст взяв інтерв’ю у пересічного громадянина і посадової особи. Чи повинен він узгоджувати текст інтерв’ю перед його публікацією? Чи в обох випадках? Яким законом регулюється діяльність працівників мас-медіа у такій ситуації?

____________________

Можлива відповідь

Закон про інформацію, СТ. 23 Інформація про особу

Інформація про особу — це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу.

Основними даними про особу (персональними даними) є: національність та, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Джерелами документованої інформації про особу є видані на її ім'я документи, підписані нею документи, а також відомості про особу, зібрані державними органами влади та органами місцевого і регіонального самоврядування в межах своїх повноважень.

Забороняється збирання відомостей про особу без її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом.

Кожна особа має право на ознайомлення з інформацією, зібраною про неї. Інформація про особу охороняється Законом.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

Засоби масової інформації: професійні стандарти, етика та законодавчі норми: наук.видання / Укл.: Петрів Т., Сафаров А., Сюмар В., Чекмишев О., – К.: Ніч лава, 2006. – 100 с.
Іванов В.Ф., Сердюк В.Є. Журналістська етика: Підручник / Передм. В.П. Мостового. – 2-ге вид., випр. – К.: Вища шк., 2007, 231 с.: іл.
Партико З.В. Теорія масової інформації: Навчальний посібник. – Львів, „Паїс”, 2007. – 122 с.
Українське законодавство: засоби масової інформації / Підготовлено Програмою правового захисту та освіти ЗМІ IREX У-Медіа. – К., 2004. – 368 с.

Додаткова:

Березин В. М. Массовая коммуникация: сущность, каналы действия. – М.: Рип-холдинг, 2003. – 174 с.
Брайант Дж., Томпсон С. Основы воздействия СМИ: Пер. с англ. – М.; СПб; К.: Узд. Дом „Вільямс”, 2004. – 426 с.
Бырсан Г.Ф. Эффективность информационного процесса взаимодействия массовой информации и аудитори (к теории вопроса): Лекции. – Кишенев: КГУ, 1989. – 62 с.
Журналистика: проблемы эффективности: Сб. науч. тр. / Редкол.: В. М. Теплюк и др. – Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 1988. – 86 с.
Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Львів: ПАІС, 2004. – 268 с.
Іванов В. Ф. Соціологія масової комунікації: Навчальний посібник. – К.: Центр вільної преси, 1999. – 212 с.
Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. – К., 1995. – 304 с.
Корнєєв В.М. Підходи до вивчення прихованого текстового впливу // Вісн. Київ. ун-ту. Журналістика. – 2001. – Вип. 9. – С. 75-79.
Масова комунікація: Підручник / А. З. Москаленко, Л. В. Губернський, В. Ф. Іванов, В. А. Вергун. – К.: Либідь, 1997. – 216 с.
Москаленко А.З. Теорія журналістики: Підручник. – К.: Експрес-об’ява, 1998. – 334 с.
Почепцов Г.Г. Коммуникационные технологи. – М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2001. – 348 с.
Почепцов Г.Г. Теория коммуникации. – М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2003. – 652 с.
Пронин Е.И. Текстовые факторы эффективности журналистского воздействия. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 158 с.
Різун В.В. Маси: Тексти лекцій. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2003. – 118 с.
Різун В.В. Природа й структура комунікативного процесу // http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1005
Стратегія і тактика комунікацій із громадськістю для організацій третього сектора: Методичний посібник / За ред. В. Г. Королька. – К.: 2003. – 216 с.
Чекмишев О.В. Основи професіональної комунікації. Теорія і практика новинної журналістики: Підручник-практикум. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2004. – 130 с.
Шаповал Ю.Г. Личностные методы повышения эффективности средств массовой информации: Уч. Пособие для студентов. – К.: УМК ВО, 1989. – 64 с.
Эффективность журналистской строки / В. А. Моисеев, В. П. Бакуленко, Г. И. Вартанов и др. – К.: Вища школа, 1987. – 180 с.

Питання на іспит

Які положення закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»» є найбільш важливими для журналіста-практика.
Проаналізуйте закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», вкажіть, які його статті найбільш часто порушуються проти журналістів.
Дайте коротку характеристику законі України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».
Які стандарти професійної діяльності закріплені законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»
Охарактеризуйте закон України «Про інформаційні агентства», проілюструйте прикладами реалізацію закону на практиці (наведіть випадки порушення цього закону)
Проаналізуйте закон України «Про інформацію», вкажіть на сучасні перспективи законодавчого забезпечення інформаційної діяльності.
Дайте коротку характеристику закону України «Про телебачення і радіомовлення», наведіть приклади порушення закону.
Назвіть головні закономірності формування громадської думки, дайте їм коротку характеристику.
Вкажіть на причини спрямування ЗМІ у сферу маніпулювання громадської думки, як цьому можна зарадити.
Проаналізуйте класифікацію типів аудиторії, дайте коротку характеристику кожному типу.
Визначте які типи аудиторії домінують серед постійних читачів (глядачів, слухачів) обраного вами ЗМІ.
Вкажіть на різницю між засобами масової комунікації та засобами масової інформації. Відповідь обґрунтуйте, використовуючи у якості прикладу діяльність суб’єктів інформаційного простору.
Опишіть та проаналізуйте комунікативні стратегії інформаційної діяльності.
Визначте закономірності формування успішних стратегій інформаційної діяльності в сучасних умовах розвитку громадянського суспільства.
Масова інформація як соціальний феномен.
Проаналізуйте визначення масової інформації, вкажіть на критерії формування терміну «масова інформація»
Поняття «національний інформаційний простір» у контексті масовоінформаційної діяльності.
Розкрийте природу масовоінформаційної діяльності.
Визначте найбільш типові форми масовоінформаційної діяльності, дайте їм коротку характеристику
В чому виявляється реалізація функцій і принципів журналістики в процесах формування громадської думки?
Дайте коротку характеристику різним підходам до визначення функцій журналістики, вкажіть на способи використання цих класифікацій у практичній діяльності журналіста.
Які соціально-психологічні риси аудиторії є важливими для здійснення масовоінформаційної діяльності?
Які технології виробництва інформації сьогодні є найбільш продуктивними?
Проаналізуйте складові технологій виробництва інформації вкажіть на продуктивність та обмеження цих технологій.
Дайте коротку характеристику акцентованих риси комуніката. Вкажіть на особливості врахування їх в масово інформаційні діяльності.
Що таке «акцентуйована особистість», якими засобами тексту досягається акцентування
Обґрунтуйте класифікацію видів інформації.
Що таке інформація про особу, які обмеження накладаються на її поширення.
Проаналізуйте вимоги до роботи з джерелами інформації, обґрунтуйте необхідність їх використання у журналістській практиці.
Побудуйте алгоритм роботи з джерелами масової інформації, окресліть найбільш важливі вимоги
Дайте характеристику технологіям тиражування, зберігання та поширення інформації.
Визначте продуктивність сучасних інформаційних технологій, окресліть тенденції розвитку інформаційної галузі.
Які джерела інформації є типовими для журналіста? В чому полягають особливості роботи з ними?
Типологія інформаційних процесів.
Факт як основа інформаційного повідомлення. Дайте коротку характеристику типології фактів.
Що таке фактологічна основа твору, в чому вона виявляється?
Якими є функції журналістики в умовах демократизації суспільства?
Дайте визначення соціального впливу, вкажіть на його характеристики.
Чи існує зв’язок між певними типами фактів та жанрами журналістських матеріалів? У чому він виявляється?
Які види впливу є найбільш частотними для засобів масової інформації? Чим це зумовлено?

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!