Робоча програма навчальної дисципліни Теорія масової інформації, КНУ ім. Шевченка
« НазадКИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКАІнститут журналістики
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИТеорія масової інформаціїдля студентівгалузь знань 0303 «Журналістика та інформація» напрями підготовки: 6.030301 «Журналістика»
КИЇВ – 2014
Розробники: Корнєєв В.М., кандидат філологічних наук, доцент кафедри соціальних комунікацій. Робоча програма дисципліни Теорія масової інформації затверджена на засіданні кафедри соціальних комунікацій Протокол № 1 від “27”серпня 2014року Завідувач кафедри соціальних комунікацій © Корнєєв В.М. 2014 рік © Інститут журналістики, 2014рік
ВСТУП Навчальна дисципліна Теорія масової інформаціїє складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» галузі знань 0303 «Журналістика та інформація», для напрямів підготовки:6.030301 «Журналістика», 6.030302 «Реклама і зв’язки з громадськістю», 6.030303«Видавнича справа та редагування»
Дана дисципліна нормативна за напрямами: «6.030301 «Журналістика», 6.030302 «Реклама і зв’язки з громадськістю», 6.030303«Видавнича справа та редагування» Викладається у 1 семестрі 2 курсу в обсязі – 72 год. ( 2 кредити ECTS) зокрема: лекції – 16 год., самостійна робота – 56 год. У курсі передбачено 1 змістовий модуль та 1 модульна контрольна робота. Завершується дисципліна – заліком. Мета дисципліни – формування системи знань про масову інформацію як соціальний феномен, про законодавче регулювання масовоінформаційної діяльності, про характеристики аудиторії, на яку спрямовується робота журналіста. Актуальними завданнями курсу є вироблення умінь та навичок аналізу масово-інформаційної діяльності, осмислення студентами критеріїв ефективності журналіста, закономірностей виробництва інформації, необхідності дотримання етичних норм, професійних стандартів. Практичний аспект вивчення курсу полягає у формуванні осмисленої оцінки національного інформаційного простору з позиції його якісних характеристик. Завдання – сформувати базове теоретичне поняття про масову інформацію, структуру інформаційної індустрії, закономірності виробництва інформації та закласти основу для вироблення у студента професійних навичок інформаційної діяльності. Структура курсу включає 8 лекційних занять, які становлять один навчальний модуль. Важливим елементом структури курсу є самостійна робота, яка передбачає виконання завдань в усній та письмовій формі В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
вміти:
Місце дисципліни в структурно-логічній схемі підготовки фахівців напряму 0303 «Журналістика та інформація». Курс «Масова комунікація та інформація: Теорія масової комунікації; Теорія масової інформації» посідає важливе місце серед інших навчальних дисциплін, формуючи теоретичну основу для подальшого удосконалення практичних умінь та навичок інформаційного виробництва. Окремий модуль «Теорія масової інформації» готує студентів до вивчення галузевих журналістик на старших курсах, зокрема газетно-журнального, радіо-, телевиробництва та інших фахових дисциплін; закладає основи розуміння інформаційного виробництва для спеціальностей «Реклама і зв’язки з громадськістю», «Видавнича справа та редагування», формує критерії оцінки інформаційної якості медіапродуктів. Зв’язок з іншими дисциплінами. Для окремого модулю «Теорія масової інформації» в межах курсу «Масова комунікація та інформація: Теорія масової комунікації; Теорія масової інформації, Комунікаційні технології» студент повинен мати базову підготовку з модулю «Теорія масової комунікації» та курсу «Вступ до фаху» для всіх спеціальностей напряму 0303 «Журналістика та інформація». Ці дисципліни створюють систему ґрунтовних знань про специфіку діяльності ЗМК, жанрову систему, принципи та функції журналістики, природу видавничої діяльності та технології виготовлення інформаційних продуктів, закономірності функціонування реклами як соціального інституту. Спираючись на ці знання студенти можуть опанувати масово інформаційні аспекти діяльності в медійній галузі. Контроль знаньі розподіл балів, які отримують студенти. Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. У змістовий модуль входять 6 тем. Обов’язковим для заліку є виконання модульної контрольної роботи та комплексної самостійної роботи, яка формується на основі виконання завдань до кожної лекційної теми Оцінювання за формами контролю[1]:
Залік є письмовим складником дисципліни «Масова комунікація та інформація: Теорія масової комунікації; Теорія масової інформації». 3алік оцінюється 20-ма балами за такими критеріями: І. Оформлення тексту – 4 бали. 4 – відсутність мовних і правописних помилок; 3 – правописні та/або лексичні помилки; 2 – є багато правописних та/або лексичних помилок і граматичні помилки (загалом – не більше 5); 1 – є багато правописних і мовних помилок (до 7 помилок включно); 0 – більше 7 правописних і мовних помилок. ІІ. Логіка та композиція викладу – 8 балів. 8 – текст з точки зору логіки і композиції досконалий; 6 – є незначні порушення логіки викладу; 4 – є порушення логіки викладу та порушення в композиції письмової відповіді; 2 – логіка викладу значно порушена, а композиція не відповідає логіці викладу; 0 – відсутня логіка викладу матеріалу. ІІІ. Оцінка змісту тексту – 8 балів. 8 – відповідь правильна і повна, містить репродукцію студентом отриманих знань та аналітичний компонент (власні висновки, власну позицію, оцінку, аналіз тощо); 7 – відповідь правильна і повна, але містить тільки репродукцію студентом отриманих знань (без висновку, власної позиції, оцінки, аналізу тощо); 6 – відповідь правильна, але не повна; 5 – відповідь правильна, але не містить аналітичних складників, викладач повинен сам зробити висновок на основі викладеного студентом матеріалу; 4 - відповідь частково правильна, але не повна та не аргументована. 3 – відповідь частково правильна, але позиція студента не аргументована; 2 – відповідь частково правильна, але позиція не аргументована (обсяг відповіді – до 100 символів, 1-2 речення); 1 – відповідь частково правильна (у залежності від контексту й аргументації студента); 0 – відповідь неправильна. Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 40 балів, не здали контрольні, не виконали індивідуальні завдання, включені у портфоліо, для одержання заліку обов’язково повинні виконати додаткові завдання, узгоджені з викладачем. Рекомендований мінімум для допуску до заліку – 50 балів. У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до „Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу” від 1 жовтня 2010 року. При простому розрахунку отримаємо:
При цьому, кількість балів:
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИЗмістовий модуль «Теорія масової інформації»Тема 1. Поняття інформації. Масова інформація та її типологічні характеристика (16 год.) Зміст поняття „Масова інформація”. Поняття інформації. Наукові підходи до трактування інформації. Види інформації. Критерії інформаційної новизни. Закономірності співвідношення нової і відомої інформації для різних жанрів журналістики. Основи і закономірності масовоінформаційної діяльності. Інформативність повідомлення. Факт як основа інформаційного повідомлення. Типологія фактів. Галузі інформаційної діяльності. Тема 2. Законодавчі основи масовоінформаційної діяльності (10 год.) Законодавче регулювання діяльності журналіста. Закон України „Про інформацію”. Норми що регулюють виробничу діяльність журналіста. Закон України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”. Закон України „Про телебачення і радіомовлення”. Закон України „Про інформаційні агентства”. Закон України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”. Тема 3. Аудиторія ЗМІ. Соціально-психологічні характеристики аудиторії. (10 год.) Загальна характеристика аудиторії засобів масової інформації. Проблеми врахування інтересів аудиторії в масово інформаційній діяльності. Класифікація аудиторій за статтю, віком, освітою, фінансовим і соціальним статусом. Соціально-психологічні особливості аудиторії. Акцентовані риси особистості, патерни їх встановлення і нейтралізації. Взаємодія етнопсихологічних і професійно-психологічних чинників у комунікативній діяльності. Тема 4. Інформаційні процеси та їх характеристика: інформаційна агресія, пропаганда і контрпропаганда. Поняття про інформаційні війни. (18 год.) Національний інформаційний простір. Характеристика інформаційних процесів. Інформування, аналітика, дискурс галузевої критики в ЗМІ. Коротка характеристика комунікативних стратегій: агресія, пропаганда і контрпропаганда, поняття про інформаційні війни. Об’єктивність журналіста як методологічна проблема. Оцінка інформаційної діяльності. Критерії оцінки ефективності окремого видання. Тема 5. Створення, зберігання та тиражування інформації. Джерела інформації та робота з ними. (8 год.) Масово інформаційна діяльність як виробничих процес. Історія технологій виробництва інформації. Науково-технічний прогрес як чинник підвищення ефективності зберігання, тиражування та розповсюдження інформації. Сучасні технології масовоінформаційної діяльності. Найважливіші для журналіста джерела інформації. Робота з документами і свідченнями. Вимоги до подачі конфліктних і спірних питань, висвітлення акцій протесту. Репортер на місці події. Анонімні джерела інформації. Правила оприлюднення даних соціологічних досліджень. Поширення інформації з Інтернету. Тема 6. Формування громадської думки та масовоінформаційна діяльність. (10 год.) Проблема соціального впливу. Громадська думка як явище, закономірності її формування. Соціальна відповідальність журналіста. Демократичні перетворення в суспільстві й діяльність журналіста. Функції журналістики в умовах демократичного суспільства. Реалізації принципів і функцій журналістики в інформаційній діяльності.
СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Загальний обсяг 72 год., в тому числі: Лекцій – 16 год. Самостійна робота - 56 год.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬТЕОРІЯ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇТема 1. Поняття інформації. Масова інформація та її типологічні характеристикаЛекція 1. Поняття інформації. Типологічна характеристика інформації (2 год.) Зміст поняття „Масова інформація”. Поняття інформації. Наукові підходи до трактування інформації. Види інформації. Критерії інформаційної новизни. Закономірності співвідношення нової і відомої інформації для різних жанрів журналістики. Лекція 2. Інформаційне виробництво. Основи масово інформаційної діяльності (2 год.) Основи і закономірності масовоінформаційної діяльності. Інформативність повідомлення. Факт як основа інформаційного повідомлення. Типологія фактів. Галузі інформаційної діяльності. Завдання для самостійної роботи (12 год.) 1. Укласти таблицю прикладів на кожен вид інформації, вказати ті види, що є предметом діяльності журналіста. Дати коротку характеристику кожному типу. (письмово) 2. Укласти й проаналізувати список джерел до теми „Сучасні дослідження масовоінформаційної діяльності”(не менше 15) (письмово) Контрольні запитання та завдання 1. Масова інформація як соціальний феномен. 2. Види масової інформації. 3. Природа масовоінформаційної діяльності. 4. Факт як основа інформаційного повідомлення. Рекомендована література: [3; 4; 9; 14; 19]
Тема 2. Законодавчі основи масово-інформаційної діяльностіЛекція: Законодавчі основи масовоінформаційної діяльності (2 год.) Законодавче регулювання діяльності журналіста. Закон України „Про інформацію”. Норми що регулюють виробничу діяльність журналіста. Закон України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”. Закон України „Про телебачення і радіомовлення”. Закон України „Про інформаційні агентства”. Закон України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”. Завдання для самостійної роботи (8 год.) Навести приклади порушення законодавства України про інформаційну діяльність. Подати коментарі щодо змісту порушення та його правових наслідків. (Письмово, не менше 5 прикладів). Контрольні запитання та завдання 1. Які закони регулюють масовоінформаційну діяльність?. 2. Вкажіть на типові порушення інформаційного законодавства представниками різних гілок влади. 3. Назвіть типові порушення інформаційного законодавства журналістами. Рекомендована література: [1; 3; 4; 10; 21]
Тема 3. Аудиторія ЗМІ. Соціально-психологічні характеристики аудиторії.Лекція: Аудиторія ЗМІ. Соціально-психологічні характеристики аудиторії. (2 год.) Загальна характеристика аудиторії засобів масової інформації. Проблеми врахування інтересів аудиторії в масово інформаційній діяльності. Класифікація аудиторій за статтю, віком, освітою, фінансовим і соціальним статусом. Соціально-психологічні особливості аудиторії. Акцентовані риси особистості, патерни їх встановлення і нейтралізації. Взаємодія етнопсихологічних і професійно-психологічних чинників у комунікативній діяльності. Завдання для самостійної роботи (8 год.) Навести приклади журналістських творів, спрямованих на різні типи комуніката. Вказати, які акцентовані риси особистості ці твори актуалізують (Письмово, не менше 7 прикладів). Контрольні запитання та завдання
Рекомендована література: [3; 5-8; 11-16; 18]
Тема 4. Інформаційні процеси та їх характеристика: інформаційна агресія, пропаганда і контрпропаганда. Поняття про інформаційні війни. (4 год.)Лекція1. Національний інформаційний простір. Інформаційні процеси та їх характеристика (2 год.) Національний інформаційний простір. Характеристика інформаційних процесів. Інформування, аналітика, дискурс галузевої критики в ЗМІ. Коротка характеристика комунікативних стратегій: агресія, пропаганда і контрпропаганда, поняття про інформаційні війни. Лекція2. Інформаційна ефективність медіа (2 год.) Об’єктивність та ефективність журналіста як методологічна проблема. Інформаційна ефективність ЗМІ. Оцінка інформаційної діяльності медіаресурсу. Критерії оцінки ефективності окремого видання. Завдання для самостійної роботи (14 год.) 1. Навести приклади журналістських творів, де яскраво виявляються комунікативні стратегії агресії, пропаганди, контрпропаганди. Дати оцінку діяльності журналіста (Письмово, не менше 3 прикладів). 2. Проаналізувати видання з позиції його ефективності на інформаційному ринку (письмово). Контрольні запитання та завдання
Рекомендована література: [3-4; 9; 13; 15; 20; 22]
Тема 5. Створення, зберігання та тиражування інформації. Джерела інформації та робота з ними.Лекція: Створення, зберігання та тиражування інформації. Джерела інформації та робота з ними. (2 год.) Масово інформаційна діяльність як виробничих процес. Історія технологій виробництва інформації. Науково-технічний прогрес як чинник підвищення ефективності зберігання, тиражування та розповсюдження інформації. Сучасні технології масовоінформаційної діяльності. Найважливіші для журналіста джерела інформації. Робота з документами і свідченнями. Вимоги до подачі конфліктних і спірних питань, висвітлення акцій протесту. Репортер на місці події. Анонімні джерела інформації. Правила оприлюднення даних соціологічних досліджень. Поширення інформації з Інтернету Завдання для самостійної роботи (6 год.) 1. Навести приклади журналістських творів, де дотримано вимог до подачі конфліктних і спірних питань, правильно використано анонімні джерела, залучено результати соціологічних досліджень та інформацію з Інтернету. (Письмово, не менше 7 прикладів). Контрольні запитання та завдання
Рекомендована література: [3; 4]
Тема 6. Формування громадської думки та масовоінформаційна діяльність.Лекція: Формування громадської думки та масовоінформаційна діяльність. (2 год.) Проблема соціального впливу. Громадська думка як явище, закономірності її формування. Соціальна відповідальність журналіста. Демократичні перетворення в суспільстві й діяльність журналіста. Функції журналістики в умовах демократичного суспільства. Реалізації принципів і функцій журналістики в інформаційній діяльності. Завдання для самостійної роботи (8 год.) 1. Навести приклади журналістських творів, де яскраво виявляється процес формування громадської думки. Дати оцінку діяльності журналістів. (Письмово, не менше 5 прикладів). Контрольні запитання та завдання
Рекомендована література: [2; 4; 6; 8; 10; 16-18; 20; 23]
ТИПОВІ ЗАВДАННЯ БЛІЦ – ОПИТУВАННЯ1. Інформаційний простір держави – це: (дайте повне визначення) 2. До органів керування інформаційним простором в Україні належать: (перелічіть, з урахуванням структури управління інформаційним простором) 3. Інформаційна безпека держави включає такі компоненти: (наведіть повний перелік) 4 Якими ознаками характеризується дезінформація: (вкажіть найбільш суттєві ознаки)
ТИПОВЕ ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИРівень 1. Репродуктивний. Оберіть правильний варіант відповіді. (Зразок тестових питань. У роботі буде запропоновано 20 питань) 1. Інформаційний простір держави – це:
2. До органів керування інформаційним простором в Україні не належать:
3. Інформаційна безпека не включає такий компонент:
Рівень 2. Аналітичний. Встановіть відповідність між твердженнями, запишіть попарно номери відповідних частин фраз. (Перед Вами зразок завдання. У роботі буде запропоновано 35 фраз – 10 пар і 15 фраз, що не входять до жодного твердження):
Правильна відповідь: 1-4; 2-5. Рівень 3. Творчий. Розв’яжіть задачу, посилаючись на статті закону, які регулюють описані ситуації. СИТУАТИВНА ЗАДАЧА №2 Журналіст взяв інтерв’ю у пересічного громадянина і посадової особи. Чи повинен він узгоджувати текст інтерв’ю перед його публікацією? Чи в обох випадках? Яким законом регулюється діяльність працівників мас-медіа у такій ситуації? ____________________ Можлива відповідь Закон про інформацію, СТ. 23 Інформація про особу Інформація про особу — це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу. Основними даними про особу (персональними даними) є: національність та, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. Джерелами документованої інформації про особу є видані на її ім'я документи, підписані нею документи, а також відомості про особу, зібрані державними органами влади та органами місцевого і регіонального самоврядування в межах своїх повноважень. Забороняється збирання відомостей про особу без її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом. Кожна особа має право на ознайомлення з інформацією, зібраною про неї. Інформація про особу охороняється Законом. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: Основна:
Додаткова:
Питання на іспит
З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |