МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 

Львівський національний університет імені Івана Франка

Факультет іноземних мов

Кафедра світової літератури

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ ТА МАГІСТЕРСЬКИХ (ДИПЛОМНИХ) РОБІТ З ІСТОРІЇ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Львів-2014  

Методичні вказівки для виконання курсових та маґістерських (дипломних) робіт з історії світової літератури та національної літератури. – Львів: Видавничий центр ЛНУ, 2014. –  Вид. 5-е, змінене і доповнене. 

Підп. до друку 28.06.2013 р. Формат 60х84/16. Папір друк.

Друк на різогр. Гарнітура Times New Roman

Умовн. друк. арк. 2,0. Наклад 100 прим.

Видавничий центр факультету іноземних мов

Львівського національного університету

імені Івана Франка 79000 Львів, вул. Університетська, 1.

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………...4 

Курсова та дипломна роботи як кваліфікаційне дослідження .…………….6 

Загальні рекомендації для написання курсових, маґістерських (дипломних) робіт ……………….8 

Послідовність виконання курсової (дипломної) роботи ………….....9 

Підготовчий етап виконання курсової (дипломної) роботи ………..10 

Робота над текстом курсової (дипломної) роботи …………………..11 

Завершальний етап виконання курсової (дипломної) роботи ………12 

Підготовка до захисту та захист курсової роботи ………………………… 15 

Керівництво курсовою (дипломною) роботою та її рецензування ……….16 

Маґістерська робота як кваліфікаційне дослідження ……………………...17 

Типові помилки при написанні та оформленні курсової (дипломної, маґістерської) роботи ……………………………………………………….  19 

Додатки ………………………………………………………………………. 20 

Додаток 1. Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи …….20 

Додаток 2. Зразок оформлення титульної сторінки магістерської (дипломної) роботи …………………………………………………………. 21 

Додаток 3. Зразок оформлення змісту курсової роботи ………………….. 22 

Додаток 4. Зразок оформлення змісту магістерської (дипломної) роботи..23 

Додаток 5. Порядок оформлення списку використаної літератури……….24 

ВСТУП

Курсові та маґістерські (дипломні) роботи з історії світової літератури та національної літератур (як одна з форм науково-дослідницької роботи) відіграють важливу роль у фаховій підготовці студентів-філологів. Літературознавче дослідження сприяє формуванню навиків роботи з творами художньої літератури та науковими працями, забезпечує глибше розуміння закономірностей світового літературного процесу, тенденцій розвитку національних літератур, особливостей художнього мислення.

Завдяки виконанню завдань курсових, маґістерських, дипломних робіт розвиваються та вдосконалюються:

• навики самостійної наукової діяльності,

• уміння свідомо концентрувати зусилля для рецепції та інтерпретації художнього тексту, аналізу творів художньої літератури,

• здатність робити концептуальні висновки,

• інтелектуальні й творчі можливості студента.

Кожна курсова, маґістерська чи дипломна робота є своєрідною співпрацею і, певною мірою, співтворчістю студента-дослідника та його керівника.

Літературознавство, одна з філологічних дисциплін, об'єднує провідні галузі: теорію літератури, історію літератури, літературну критику та компаративістику, а також допоміжні дисципліни – літературознавчі історіографію та бібліографію. Вивчення окремих творів світової літератури не може бути результативним без знання та розуміння загальних та окремих особливостей літературних творів і літературного процесу загалом, без розуміння історичного аспекту вивчення літератури, без ретельного аналізу і систематизації наукових праць та літературних джерел з обраної проблеми. Комплексний підхід до літературних явищ дасть можливість молодим дослідникам якнайглибше збагнути суть літератури, методи і прийоми аналізу художніх творів різних літературних жанрів, написаних у різні соціокультурні періоди, а також сформувати власні уявлення про діалектику розвитку літератури та орієнтири в науці про літературу.

У пізнанні специфіки художньої літератури різних народів і різних періодів літературознавству значною мірою допомагає й інша філологічна дисципліна – мовознавство. Для цілісного та системного дослідження подій, явищ, фактів світової чи національної літератури необхідно враховувати  зв'язки літературознавства з комплексом гуманітарних наук (філософія, психологія, мистецтвознавство, теологія тощо).

Методологічною основою студентських робіт можуть є праці вітчизняних учених і письменників, а також дослідження зарубіжних літературознавців.

Українське літературознавство, зокрема літературознавство, присвячене дослідженню проблем інших національних літератур, має тривалу традицію. Біля його витоків стояли Г.Сковорода, Т.Шевченко, М.Костомаров, П.Куліш; у формуванні літературознавчої думки брали участь М.Драгоманов, О.Потебня, І.Франко, Леся Українка, С.Єфремов, М.Грушевський, Л.Білецький, Дм.Чижевський, С.Савченко, А.Шамрай, О.Білецький та багато інших учених. Спираючись на здобутки своїх попередників, враховуючи досягнення світової літературно-критичної думки, сучасні українські  дослідники у цій галузі продовжують вивчати і творчо осмислювати світовий літературний процес.

КУРСОВА ТА ДИПЛОМНА РОБОТИ ЯК КВАЛІФІКАЦІЙНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ 

Курсова робота – це самостійне навчально-наукове дослідження студента, що виконується з певного курсу або з окремих його розділів.

Згідно з «Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України» курсова робота виконується для закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Вона затверджується на засіданні кафедри. Виконання курсових робіт визначається графіком.

Основні завдання курсової роботи:

• систематизувати отримані теоретичні знання з вивченої дисципліни;

• перевірити якість теоретичних знань;

• оволодіти первинними навичками здійснення сучасних досліджень;

• виявити здатність студента самостійно осмислити проблему, творчо, критично її дослідити;

• сформувати вміння збирати, аналізувати, систематизувати літературні та літературознавчі джерела;

• розвинути здатність застосовувати отримані знання для вирішення практичних завдань;

• вдосконалити уміння формулювати висновки, пропозиції, рекомендації з предмета дослідження. 

Дипломна робота – це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента-спеціаліста, що виконується на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі.

Дипломна робота має комплексний характер і пов’язана з використанням набутих студентом знань, умінь та навичок зі спеціальних дисциплін. У більшості випадків дипломна робота є поглибленою розробкою теми курсової роботи студента-випускника. Нею передбачена систематизація, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових завдань.

Основні вимоги до дипломних робіт:

• актуальність теми, відповідність її сучасному стану певної галузі науки та перспективам розвитку, практичним завданням відповідної сфери;

• вивчення та критичний аналіз монографічних і періодичних видань з теми;

• вивчення та характеристика історії досліджуваної проблеми та її сучасного стану;

• чітка характеристика предмета, мети і методів дослідження, опис та аналіз проведених автором спостережень та висновків;

• узагальнення результатів, обґрунтування їх, висновки та практичні рекомендації. 

Тематика курсових та дипломних робіт щорічно коригується з урахуванням набутого на кафедрах досвіду, побажань фахівців, рекомендацій ДЕК. 

Незалежно від обраної теми, структура курсової (дипломної) роботи має бути такою:

• титульний аркуш

• зміст

• вступ

• кілька розділів (підрозділів), що розкривають теорію питання

• висновки

• список використаної літератури

• додатки 

Текст курсової (дипломної) роботи може бути використаний для наступного написання та оформлення доповіді, реферату, статті, тез доповіді тощо. Водночас, наукова проблема, досліджувана в курсовій роботі, може поглиблюватися чи розширюватися і, таким чином, окреслювати аналітичне коло дипломної чи маґістерської роботи.  

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ КУРСОВИХ ТА МАГІСТЕРСЬКИХ (ДИПЛОМНИХ) РОБІТ

Написання курсової та маґістерської (дипломної) роботи з історії світової та національної літератур має свої особливості. Вивчення окремих творів дає змогу пізнати своєрідність розвитку національної літератури і, ширше, національної культури. З другого боку, твори, вибрані для студентських робіт, характеризують світову літературу певної доби, дають можливість на практиці дослідити сенс таких понять, як, скажімо, ренесансний гуманізм, романтизм, класичний реалізм тощо.

Саме тому, працюючи над курсовою роботою, студенти повинні використовувати свої знання не тільки в галузі історії літератури і літературної критики, а й, значною мірою, теорії літератури. Досліджуючи художній твір, бажано ознайомитися з іншими творами письменника, еволюцією його творчості. Це дасть змогу краще пізнати особливості творчого методу письменника.

Слід одразу ж усвідомити, що всі курсові роботи мають проблемний характер. Це означає, що під час написання свого першого наукового дослідження з історії світової та національної літератур студент повинен навчитися формулювати наукові ідеї (посилаючись на відповідні праці вчених-літературознавців), аргументовано викладати власні думки і спостереження (підтверджуючи їх цитатами з тексту твору та літературознавчих праць). Курсова робота буде переконливою лише за умови, що її основу складатиме аналіз тексту художнього твору.

Маґістерська (дипломна) робота є кваліфікаційним науковим дослідженням, яке повинно підтвердити фаховий рівень випускника-філолога. Маґістрант, як і студент-дипломник, повинен продемонструвати здобуті упродовж навчання знання з історії та теорії літератури: розуміння особливостей літературного процесу і обраних для аналізу художніх творів, уміння критично аналізувати наукову літературу за обраною темою, систематизувати її, а також виробляти власну методику дослідження.

Специфіка факультету іноземних мов вимагає прочитання вибраних для дослідження творів в оригіналі. Необхідно також якомога ширше використовувати монографії та статті зарубіжних дослідників. І хоча курсові роботи пишуть переважно державною мовою, цитати з художніх творів слід наводити мовою оригіналу. Маґістерські (дипломні) роботи пишуть, як правило, мовою країни, література якої вивчається, за умови, що є можливість використовувати художню і критичну літературу мовою оригіналу в достатньому обсязі. Якщо ж маґістерська (дипломна) робота  виконана державною мовою, до неї додається розлоге (5-6 стор.) резюме відповідною іноземною мовою.

При написанні курсової / маґістерської (дипломної) роботи студент зобов'язаний посилатися на художні твори, які він досліджував, на монографії і статті, з яких запозичив окремі думки, матеріали, тези. У своїх перших наукових пробах молоді дослідники повинні навчитися творчо використовувати ідеї вчених і з повагою ставитися до них. У разі використання матеріалів без посилань на джерела інформації чи дослівного переписування робота не допускається до захисту.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ (МАГІСТЕРСЬКОЇ / ДИПЛОМНОЇ) РОБОТИ 

Курсова та дипломна роботи мають свою специфіку, їх деталі завжди потрібно узгоджувати з науковим керівником.

Раціонально організувати роботу над темою дослідження, правильно розподілити свій час, спланувати його, глибоко і своєчасно розробити вибрану тему допоможе алгоритм написання курсової (магістерської / дипломної) роботи:

1. Вибір теми, ознайомлення з нею, її обґрунтування.

2. Виявлення та відбір літератури з теми.

3. З’ясування об’єкта, предмета; визначення мети і завдань дослідження.

4. Складання робочої картотеки літератури з обраної теми.

5. Вивчення та конспектування літератури з обраної теми.

6. Складання попереднього плану роботи, узгодження його з керівником.

7. Виклад тексту роботи згідно з її структурою.

8. Формулювання висновків дослідження.

9. Написання вступу та огляду літератури з теми дослідження.

10. Оформлення списку використаних джерел та додатків.

11. Подання чорнового варіанту роботи науковому керівникові, написання відгуку науковим керівником.

12. Усунення зауважених недоліків, врахування рекомендацій наукового керівника, підготовка остаточного варіанту роботи.

13. Літературне і технічне оформлення роботи, її рецензування, підготовка до захисту, захист роботи.

Процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи: підготовчий, етап роботи над змістом, завершальний.

Підготовчий етап виконання курсової, магістерської, дипломної роботи передбачає:

• вибір теми курсової, дипломної роботи, її осмислення та обґрунтування. Перевага має надаватися темі, при розробці якої студент може виявити максимум особистої творчості та ініціативи. Разом з керівником слід визначити межі розкриття теми.

• з’ясування об’єкта, предмета, мети дослідження з урахуванням їх системних логічних зв’язків з темою роботи. 

► Об’єкт дослідження – вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації; це частина об’єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом теоретичної і практичної діяльності людини.

► Предмет дослідження – це тільки ті істотні зв’язки та відношення, що підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження; тобто предмет дослідження є вужчим, ніж його об’єкт.

► Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом, а також з кінцевим результатом дослідження та шляхом його досягнення.

Наприклад, у курсовій роботі «Жанр роману виховання у творчості Ч. Діккенса» об'єкт наукового дослідження – романи «Пригоди Олівера Твіста», «Великі сподівання»; предмет дослідження – особливості роману виховання англійського письменника на різних етапах творчості; мета – простеження еволюції творчих поглядів Ч. Діккенса).

► Завдання дослідження можуть включати такі складові:

• вирішення певних теоретичних питань, що належать до загальної проблеми дослідження (виявлення сутності понять, явищ, процесів, розробка ознак, рівнів функціонування, принципів розвитку тощо);

• всебічне вивчення історії дослідження певної проблеми;

• обґрунтування необхідної системи методів для дослідження обраної теми;

• практичний аналіз матеріалу, що формує дискурс дослідження.  

Критеріями пропонованих тем курсових та дипломних робіт є: актуальність науково-дослідницьких проблем, наукові зацікавлення викладачів кафедри, що відповідають кафедральній науковій проблематиці, а також потреба заповнити «білі плями» у дослідженні світової літератури. Об'єктом дослідження може бути один чи декілька творів одного або різних письменників. Наприклад, «Роль пейзажу в романі Й.В.Ґете «Страждання молодого Вертера», «Жанр казки в англійській літературі кінця XIX ст.», «Е. По  – теоретик і майстер новели».

Обравши тему, студент занотовує її у кафедральному списку, одразу ж відвідує консультацію керівника. На першій консультації керівник окреслює тему, приблизний план роботи, формулює мету і завдання дослідження, рекомендує основну бібліографію і наукову літературу. На всіх етапах виконання роботи студент може звертатися до керівника за консультацією. Практика підтверджує, що важливо ознайомити керівника з чернеткою курсового дослідження на початковому етапі роботи, оскільки це дозволяє уникнути теоретичних, методологічних і стилістичних помилок у роботі.

Теми маґістерських (дипломних) робіт після обговорення з керівником затверджуються засіданням кафедри світової літератури і Вченою Радою факультету. При обранні теми маґістерської (дипломної) роботи враховуються наукові інтереси студента. Розпочинаючи маґістерське (дипломне) дослідження, студент складає і узгоджує з керівником план і завдання своєї наукової роботи. Назва маґістерської (дипломної) роботи повинна чітко окреслювати проблемний характер дослідження, вказувати на його мету. Наприклад: «Особливості барокової поезії Джона Донна», «Художня інтерпретація образу Жанни д'Арк усвітовій літературі (Франція, Бельгія, Німеччина, Англія, США, Україна)», «Жанр сонету в українських перекладах і дослідженнях».

Маґістранти і студенти-дипломники залучаються до роботи наукового семінару «Проблеми світової літератури». Вони мають змогу доповідати про свою роботу на засіданнях семінару і під час звітної студентської наукової конференції, що є своєрідною науковою апробацією маґістерської (дипломної) роботи. 

Робота над текстом курсової (магістерської / дипломної) роботи як наступний етап дослідження передбачає:

• вивчення та конспектування літератури з теми курсової (дипломної) роботи (чим ширше та різноманітніше коло джерел, які використав студент, тим вищою є практична цінність його дослідження);

• узгодження попереднього плану роботи з керівником;

• при викладі тексту курсової (дипломної) роботи зважати на тему та структуру кожного розділу та підрозділу (окремий розділ – висвітлення питання, окремий підрозділ – розгляд частини питання розділу); думки мають бути пов’язані між собою логічно, увесь текст повинен підпорядковуватися загальній ідеї; один висновок не має суперечити іншому, а доповнювати чи підкріплювати його;

• кожен розділ роботи завершується висновками, на основі яких згодом формулюються загальні висновки до роботи. 

Завершальний етап виконання курсової (магістерської / дипломної) роботи – написання вступу та висновків до роботи, оформлення списку використаної літератури й додатків, редагування тексту, його доопрацювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту. 

Основні елементи завершального етапу:

► Оформлення титульної сторінки – назва відповідного міністерства (в даному разі – Міністерство освіти і науки України), навчального закладу і кафедри, де виконана робота; назва роботи; прізвище, ініціали автора із зазначенням шифру групи, факультету; прізвище, ініціали керівника, його науковий ступінь, учене звання; рік виконання роботи. Титульний аркуш має бути оформлений за зразками (див. додатки 1, 2).

► Зміст подається на початку роботи. Він містить найменування усіх розділів і підрозділів курсової / маґістерської (дипломної) роботи та номери початкових сторінок розділів і підрозділів (див. додатки 3, 4).

► Вступ – це візитка наукової роботи. У ньому слід подати загальну характеристику роботи, розкрити сутність і важливість досліджуваної проблеми. Загальноприйнята структура вступу кожної наукової роботи охоплює такі позиції:

– наукова актуальність обраної теми (коротке обґрунтування доцільності роботи для розуміння окремого вибраного для дослідження моменту розвитку літературного процесу та його теоретичного осмислення). У маґістерській (дипломній) роботі важливо також зазначати відповідність теми характеру і рівню сучасної науки про літературу, особливо в Україні;

– аналіз спеціальної наукової літератури, що відповідає обраній темі, допомагає ґрунтовно розкрити. Слід залучати до дослідження наукові праці вітчизняних і зарубіжних дослідників. До теоретичного і літературно-критичного матеріалу треба ставитись науково, однак достатньо критично, пам'ятати, що певні праці написані у конкретні історико-культурні періоди, мають на собі нашарування певних ідеологічних догматів, а тому не завжди  відповідають рівневі та вимогам сучасної науки;

– мета і завдання курсової / маґістерської (дипломної) роботи; предмет і об'єкт дослідження, перелік конкретних питань, розглянутих у роботі.

У Вступі до маґістерської (дипломної) роботи варто помістити пункт, присвячений мето­дологічній позиції автора (слід враховувати різноманіття літературознавчих методів і методик сучасного літературознавства, що застосовуються для аналізу творів художньої літератури). Тут також подається короткий опис структури роботи – наявність Вступу, певної кількості розділів, висновків, додатків.

Загалом, Вступ демонструє ерудованість студента, вміння оперувати літературознавчими термінами і поняттями, а також його рівень опанування науковим стилем.

Обсяг Вступу до курсової роботи складає приблизно 5-8 сторінок, до маґістерської (дипломної) роботи – 10-15 сторінок.

► Основна частина курсової / маґістерської (дипломної) роботи розкриває теоретичні аспекти обраної теми і найповніше подає результати власного дослідження студента. Доцільно ще раз нагадати, що єдиною підставою усіх висловлених в основній частині тверджень має бути художній аналіз тексту обраного для дослідження твору. Основна частина курсової роботи може складатись з одного або двох розділів, маґістерської (дипломної) роботи – двох або трьох розділів. Кожний розділ підпорядковується чітко визначеній меті.

До формулювань назв розділів і підрозділів висуваються такі вимоги: стислість, чіткість, синтаксична різноманітність у побудові речень (з переважанням простих, поширених), послідовне та точне відображення внутрішньої логіки змісту роботи.

Основна частина роботи дає змогу перевірити вміння студента самостійно аналізувати художній текст, використовувати теоретичні положення для інтерпретації обраного твору, аргументувати їх конкретними прикладами із художнього твору.

► Висновки завершують і узагальнюють теоретичне та практичне осмислення досліджуваної проблеми. Вони повинні бути чіткими і стислими, обов'язково самостійними. Студентові належить уникати повторень і цитування. У висновках містяться відповіді на поставлені у Вступі мету і завдання, вказується на важливість здійсненого дослідження обраного художнього явища, мотивується це положення. Загалом, висновки подають основні ідеї, розглянуті в роботі, у концентрованому вигляді.

Обсяг Висновків до курсової роботи складає приблизно 2-3 сторінки, до маґістерської (дипломної) роботи – 3-5 сторінок.

► Список використаної літератури (художньої і наукової) складають за алфавітним порядком, спочатку розміщують літературу кирилицею, а потім латинкою; завершують список Інтернет-ресурси. Відомості про джерела необхідно подавати згідно із затвердженим державним стандартом (див. додаток 5).

► До курсової / маґістерської (дипломної) роботи можна долучати Додатки. Додатки можуть містити допоміжні матеріали – біографічні дані, уривки з художніх творів, окреме листування письменника, копії документів, ілюстрації, таблиці, схеми тощо.

► Оформлення бібліографічних посилань – обов'язкова складова наукового апарату курсової / маґістерської (дипломної) роботи.

При виконанні наукового дослідження і студенти, і досвідчені науковці обов'язково використовують опубліковані матеріали, монографії, статті інших науковців. Ідеї, висновки, розробки інших науковців не можна використовувати без посилань на наукові джерела. Як курсова, так і маґістерська (дипломна) робота, як правило, базується на вже відомих у науці ідеях, що становлять основу вирішення поставлених у дослідженні питань та проблем. Посилання, таким чином, дають читачеві повну інформацію щодо послідовності проведеного дослідження та обсягу зібраного матеріалу, а також дозволяють перевірити достовірність і точність наведених даних, цитат тощо.

Посилання слід подавати у найбільш оптимальний та перевірений спосіб – в тексті роботи із зазначенням порядкового номера джерела у списку використаної літератури і сторінки, з якої береться цитата. Таке посилання вміщається у квадратні дужки […, с….], номер джерела в списку літератури і номер сторінки розділяються комою.

Наприклад, у тексті роботи: «Вільям Батлер Єйтс належить до найоригінальніших поетів XX ст., і п'ятдесят років його поетичної творчості мають свою логіку і свої парадокси» [7, с. 428].

З такого посилання дізнаємося, що цитата взята зі сторінки 428 монографії, яка відповідає пункту № 7 у списку літератури:

6.  ...

7.  Павличко, Соломія. Зарубіжна література: Дослідження та критичні статті. – К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2001. – 559 с.

8.  ...

В оглядах критичної літератури допускається посилання без зазначення сторінок. Наприклад: « ... у працях вітчизняних учених ця проблема докладно вивчена [3; 7; 10]» або «... у низці досліджень [3-5] ...».

Назви усіх цитованих або згадуваних праць у курсовій/ маґістерській (дипломній) роботі подаються мовою оригіналу.

► Оформлення текстової частини має відповідати стандартним вимогам:

• текст курсової / маґістерської (дипломної) роботи слід набрати на комп'ютері і видрукувати на стандартному папері А-4;

• щільність тексту має бути однаковою; на одній сторінці розміщують до 28-30 рядків;

• текст роботи слід друкувати 14 кеглем, через 1,5 інт., залишаючи береги: лівий – 30 мм, правий – 10 мм, верхній і нижній – по 25 мм;

• кожна структурна одиниця роботи починається з нової сторінки;

• нумерація сторінок проставляється вгорі справа сторінки, без крапки; першою сторінкою роботи є титульна, що враховується при загальній нумерації сторінок, однак цифри на ньому не ставиться;

• готовий, уважно вичитаний текст роботи брошурується. Курсові роботи зшиваються довільним способом. Маґістерські (дипломні) роботи подаються в палітурці;

• приблизний обсяг курсової роботи становить 25-30 сторінок, обсяг маґістерської (дипломної) роботи – 60-80 сторінок комп’ютерного набору.

У такому вигляді роботи приймаються для захисту на кафедрі (курсова робота) або для рецензування (маґістерська / дипломна робота) з подальшим захистом перед Державною екзаменаційною комісією. 

ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ 

Захист курсової роботи відбувається у терміни, визначені деканатом, під час залікової сесії. Захист відбувається прилюдно, у присутності студентів (або частини) студентів, які виконували свої наукові дослідження під керівництвом викладача, який організовує захист. На захисті бажана присутність інших викладачів кафедри; крім того, можливий спільний захист курсових робіт, виконаних студентами під керівництвом різних викладачів. Студент упродовж 10 хв. розповідає про своє наукове дослідження, наголошуючи на важливіших теоретичних літературознавчих проблемах, які знайшли своє відображення в його курсовій роботі. Захист курсової роботи має характер наукового диспуту, під час якого присутні студенти і викладачі можуть ставити запитання, пов’язані із досліджуваною проблемою, методикою її вивчення, а також використанням наукового апарату.

КЕРІВНИЦТВО КУРСОВОЮ (МАГІСТЕРСЬКОЮ / ДИПЛОМНОЮ) РОБОТОЮ ТА ЇЇ РЕЦЕНЗУВАННЯ

Керівництво науковими роботами студентів та магістрантів доручається кваліфікованим викладачам (професорам, доцентам) вищого навчального закладу.

Обов’язки наукового керівника:

• надавати допомогу у виборі теми, розробці плану (змісту) роботи, доборі літератури, методології та методів дослідження тощо;

• аналізувати зміст роботи, висновки і результати дослідження;

• визначати поетапні терміни виконання роботи;

• доповідати на засіданні кафедри про виконання та завершення роботи;

• дати відгук на роботу.

Відгук наукового керівника дипломної роботи пишеться у двох примірниках у довільній формі. В ньому визначають:

• актуальність теми;

• ступінь наукового і практичного значення дипломної роботи;

• рівень підготовки дипломника до виконання дослідницьких завдань;

• ступінь самостійності у виконанні дипломної роботи;

• новизну поставлених питань та оригінальність їх вирішення;

• вміння використовувати літературу;

• ступінь оволодіння методами дослідження;

• повноту та якість розробки теми;

• логічність, послідовність, аргументованість, літературну грамотність викладення матеріалу;

• можливість практичного застосування дипломної роботи або окремих її частин;

• висновок щодо відповідності роботи вимогам, що ставляться перед дипломними кваліфікаційними роботами.

Рецензію на дипломну роботу надає фахівець у відповідній галузі наукових досліджень. Особливу увагу в рецензії слід звернути на:

• актуальність теми;

• вміння застосовувати теоретичні знання для вирішення конкретних практичних завдань;

• наявність у роботі особистих пропозицій і рекомендацій, їх новизна, перспективність, практична цінність;

• достовірність результатів і обґрунтованість висновків дипломника;

• стан викладу та оформлення роботи;

• недоліки роботи.

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА ЯК КВАЛІФІКАЦІЙНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ 

Маґістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі. Маґістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спроможним до результативної науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності.

Маґістерська освітньо-професійна програма включає в себе дві майже однакові за обсягом складові – освітню та науково-дослідницьку. Зміст науково-дослідницької роботи визначається індивідуальним планом. Для виконання цієї складової призначається науковий керівник, котрий має науковий ступінь і (або) вчене звання і працює в даному ВНЗ.

Підготовка магістра завершується захистом магістерської роботи на засіданні ДЕК.

Магістерська робота – самостійна науково-дослідницька робота, що виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою прилюдного захисту і отримання академічного ступеня маґістра. Основне завдання автора – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно проводити науковий пошук і вирішувати конкретні наукові знання.

Маґістерська робота має узагальнюючий характер і, водночас, – є самостійним оригінальним науковим дослідженням.

При оцінці випускної кваліфікаційної роботи виходять з того, що маґістр повинен уміти:

• формулювати мету і завдання дослідження;

• складати план дослідження;

• проводити бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інформаційних технологій;

• використовувати сучасні методи наукового дослідження, модифікувати наявні та розробляти нові методи відповідно до завдань конкретного дослідження;

• обробляти отримані дані, аналізувати і синтезувати їх на базі відомих літературних джерел;

• оформляти результати дослідження відповідно до сучасних вимог, у вигляді звітів, рефератів, статей. 

Захист маґістерської роботивідбувається із дотриманням розкладу засідань відповідної Державної екзаменаційної комісії.

Захист маґістерських робіт можливий на окремому засіданні відповідного ДЕКу, присвяченому літературознавчим дипломним проектам. На захисті присутні маґістранти кафедри, а також викладачі кафедри – керівники маґістерських робіт. Захист прилюдний, відкритий, на ньому можуть бути присутні студенти та викладачі інших кафедр, факультетів Університету, інших вищих навчальних закладів.

Захист маґістерської роботи, як і захист курсової роботи, має характер наукової дискусії, під час якої усі присутні можуть ставити запитання і брати участь в її обговоренні.

Процедура захисту передбачає:

• презентацію маґістерської роботи головою ДЕКу;

• рекомендацію роботи до захисту (керівник маґістерської роботи);

• виступ маґістранта;

• запитання до маґістранта;

• виступ рецензента;

• відповіді маґістранта на зауваження рецензента та запитання присутніх;

• заключне слово маґістранта, подяка керівникові наукової роботи, рецензентові,  кафедрі, на якій навчався маґістрант.

Після закритого обговорення процедури захисту голова відповідного ДЕКу оголошує остаточні оцінки.

Після захисту курсові роботи зберігаються на кафедрі до закінчення студентами навчання в університеті, маґістерські (дипломні) роботи передаються у фонди НБ ЛНУ (вул. Драгоманова, 17). 

ТИПОВІ ПОМИЛКИ ПРИ НАПИСАННІ ТА ОФОРМЛЕННІ КУРСОВОЇ, МАГІСТЕРСЬКОЇ, ДИПЛОМНОЇ РОБІТ: 

1. Зміст роботи не відповідає її плану або не розкриває теми цілком чи в її основній частині.

2. Сформульовані розділи (підрозділи) не відображають реальну проблемну ситуацію, стан об’єкта дослідження.

3. Мета дослідження не пов’язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відображає специфіки об’єкта і предмета дослідження.

4. Автор не виявив самостійності, робота є компіляцією чи плагіатом.

5. Не зроблений глибокий, всебічний аналіз нової спеціальної літератури (останні 5 – 10 років) з теми дослідження.

6. Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого списку і не відображає рівня досліджуваної проблеми.

7. Кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням.

8. У роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичений матеріал.

9. Бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури поданий довільно, без дотримання вимог державного стандарту.

10. Як ілюстративний матеріал використано таблиці, схеми, запозичені не з першоджерела, а з підручника, навчального посібника, монографії, наукової статті.

11. Обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, вона виконана неохайно, з помилками.  

ДОДАТКИ 

Додаток 5

Порядок оформлення списку використаної літератури

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!