Методичні рекомендації до структури дипломного проекту з курсу Хімічні технології палива та вуглецевих матеріалів, УДХТУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО СТРУКТУРИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ «БАКАЛАВР» для студентів спеціальності “Хімічні технології палива та вуглецевих матеріалів»

Дніпропетровськ УДХТУ 2012

Методичні рекомендації до структури дипломного проекту освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» для студентів спеціальності “Хімічні технології палива та вуглецевих матеріалів» / Укл. А.А.Ковбик. – Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2012. – 32 с. 

Укладач: А.А.Ковбик, канд. хім. наук 

Відповідальний за випуск  Л.О. Сніжко, доктор хім. наук 

Навчальне видання 

Методичні рекомендації до структури дипломного проекту освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»для студентів спеціальності “Хімічні технології палива та вуглецевих матеріалів»

Укладач КОВБИК Анатолій Анатолійович 

Авторська редакція 

Підписано до друку 10.12.12. Формат 69×84 1/16. Папір ксерокс. Друк різограф. Умов.-друк. арк. 1,73. Облік.-вид. арк. 1,78. Тираж 50 прим. Замовлення № 74. Свідоцтво ДК № 303 від 27.12.2000.__________________________________________

ДВНЗ УДХТУ, 49005, м. Дніпропетровськ – 5, просп. Гагаріна, 8.________________

Видавничо-поліграфічний комплекс ІнКомЦентру 

ЗМІСТ 

Загальні положення………………………………………………….…....3

1 Структура дипломного проекту……...........………………………………3

1.1   Структурні елементи пояснювальної записки ………………….……………....3

1.2 Графічна документація дипломного проекту ……………………………….......5

2 ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ РОЗДІЛІВ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ………...6

2.1 Титульний аркуш………………………………………………………………...6

2.2 Завдання на дипломне проектування та календарний план-графік…………..6

2.3 Реферат………….………………………………………………………….……..7

2.4 Відомість дипломного проекту..………………………………………….……..7

2.5 Зміст……………...…………………………………………………………….….9

2.6 Вступ………………….……………………………………………………….…..9

2.7 Основна частина..…………………………………………….…. ………………9

2.7.1 Аналітичний огляд методів виробництва…………………………………...10

2.7.2 Фізико-хімічні основи виробництва…………………………………………10

2.7.3 Характеристика сировини, напівпродуктів і готової продукції,

каталізаторів, реагентів…………. ……………………………………………. 11

2.7.4 Вибір, обґрунтування й опис технологічної схеми…………………………11

2.7.5 Матеріальний баланс виробництва……………………………………………11

2.7.6  Технологічні розрахунки основного обладнання…………………………..11

2.7.8 Контроль і автоматизація виробництва………………………………………12

2.7.9 Охорона праці та техніка безпеки…………………………………………….13

2.7.10 Техніко-економічні розрахунки……………………………………………..14

2.8 Охорона навколишнього середовища і раціональне використання

природних ресурсів ……….……….……….……….……….…….…..……..14

2.8.1 Характеристика промислових викидів проектованого виробництва..…….15

2.8.2 Заходи щодо захисту навколишнього середовища від забруднення

 промисловими викидами ……….……….……….……….……….………….15

2.9 Висновки………………………………………...…………………………….….16

2.10 Список літератури……………………….……………………………….……..16

3 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ..….……….………16

4 Вимоги ДО ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ…………………………..16

4.1 Виконання технологічних схем…………………………………………………16

4.2 Виконання   складальних    креслень основного обладнання ………………..18

4.3 Виконання графічної частини дослідницької роботи…………………………19

Додаток А………………………………………………………………………..….........20

Додаток Б…………………………………………………………………….….…......…21

Додаток В………………………………………………………………….……..…........23

Додаток Г………………………………………………………………….……..….....…24

Додаток Д…………………………………………………………………….…..…........25

Додаток Е…………………………………………………………………….…..…........26

Додаток Ж………………………………………………………………….…..…...........27

Додаток З………………………………………………………………………………....30

Додаток К………………………………………………………………………………...31

Додаток Л………………………………………………………………………………...32

Додаток М………………………………………………………………………………..33

Додаток Н………………………………………………………………………………...33

Загальні положення 

Методичні рекомендації розроблені відповідно до Положення про організацію навчального процесу в Українському державному хіміко-технологічному університеті, затвердженого наказом ректора від 30 грудня 2002 р.  № 595.

Освітній рівень бакалавра відповідає базовій вищій освіті. Відповідно до Закону України  „Про вищу освіту” бакалавр має фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Тобто призначення цього фахівця на ринку праці – робота на первинних інженерних посадах, що передбачає вміння виконувати розрахунки типових процесів, вирішувати загально-інженерні та спеціальні задачі, виконувати підготовку технічних матеріалів та документів, організацію, контроль і регулювання виробничого процесу, екологічний та економічний аналіз виробництва.

Дипломний  проект (робота) – кваліфікаційна робота, що призначена для об'єктивного контролю ступеня сформованості знань і умінь. Дипломний проект повинен свідчити про здатність і готовність бакалавра з галузі знань до впровадження сучасних промислових процесів з точки зору технологічного, конструкторського, техніко-економічного їх оформлення, а також проведення хімічних процесів в безпечних умовах для працюючих і для довкілля.

Виконання дипломного проекту (роботи) є заключним етапом бакалаврської підготовки і має за мету:

- систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних фахових знань та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, технічних і виробничих задач професійної спрямованості;

- розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження, експерименту та розрахунків, пов'язаних з темою проекту (роботи);

- надбання досвіду аналізу результатів, формулювання висновків і публічного захисту проекту (роботи).

Обов'язкові вимоги до змісту, структури та обсягу дипломних проектів визначаються даними методичними рекомендаціями.

Пояснювальна записка викладається державною мовою.

Оформлення дипломного бакалаврського проекту повинне відповідати вимогам:

–Загальні вимоги до текстових навчальних документів. Оформлення пояснювальної записки навчальної роботи: стандарту ДВНЗ УДХТУ/В.І.Голеус, Л.М.Кулакевич, І.І.Начовний та ін.. – Дн-ськ:УДХТУ, 2009. – 33с.

– ГОСТ 2.105-95. Межгосударственный стандарт. Единая система конструкторской документации. Общие требования к текстовым документам. [Текст] – Введ. 1996-07-01; введ. в Украине 1997-07-01. – Минск: ИПК Издательство стандартов, 1996. – 37 с.

Графічна частина (креслення) має відповідати вимогам:

– ГОСТ 2.102−68 Единая система конструкторской документации. Виды и комплектность конструкторских документов;

– ГОСТ 2.301-68…. ГОСТ 2.317-69. Единая система конструкторской документации. Общие правила выполнения чертежей”. – 201 с.,

Теми дипломних проектів затверджуються наказом по університету не пізніше 1 січня поточного року.

1. Структура дипломного проекту 

Дипломний проект складається з текстової (пояснювальна записка об‘ємом не менше 60 сторінок тексту) і графічної частин (не менше 3 аркушів формату А 1 креслень та ілюстрацій). 

1.1 Структурні елементи пояснювальної записки 

Обов’язковими структурними елементами пояснювальної записки є:

– титульний лист;

– завдання на дипломне проектування;

– реферат;

– відомість дипломного проекту;

– зміст;

– вступ;

– основна частина;

– охорона навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів;

– висновки;

– список літератури;

– додатки. 

Додатковим структурним елементом пояснювальної записки є „Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів”, який розміщується (у разі необхідності) після елементу „Зміст”. 

1.2 Графічна документація дипломного проекту 

Основним форматом для креслень і схем є формат А1 (594´841 мм). Уздовж сторін аркуша проводиться рамка (ліворуч – на відстані 20 мм, від інших сторін – 5 мм. У правому нижньому куті розташовують основний напис.

Графічна документація дипломного проекту регламентується вимогами стандартів для обраного етапу проектування і складає:

– для студентів, які навчаються за напрямом підготовки « хімічна технологія» на кафедрі хімічної технології палива   – від 3 до 5 аркушів формату А1,

До графічної документації можуть бути рекомендовані наступні креслення:

– технологічна схема установки (блоку, цеху)

– креслення загального вигляду технологічного обладнання зі складальними кресленнями вузлів апарату;

- ілюстрація результатів технологічного розрахунку (таблиці, графіки, характеристики процесу і обладнання, каталізаторів та ін.). 

2. ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ РОЗДІЛІВ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 

2.1 Титульний аркуш 

Титульний аркуш пояснювальної записки оформлюється у відповідності до зразка, наведеного у Додатку А.

Усі дані вписуються від руки або за допомогою машинописного тексту чорним кольором (тушшю, чорнилами або пастою). 

2.2 Завдання на дипломне проектування та календарний план-графік 

Завдання на дипломне проектування та календарний план-графік його виконання наведено у Додатку Б.

Усі дані (в тому числі дати та підписи) вписуються від руки або за допомогою машинописного тексту чорним кольором (тушшю, чорнилами або пастою). 

2.3 Реферат 

Реферат призначений для ознайомлення з дипломним проектом. Він має бути стислим, інформативним, обсягом не більше 500 слів (1 сторінка аркушу формату А4). Реферат повинен  мати:

– відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел згідно із списком літератури (усі відомості наводяться, включаючи дані додатків);

– текст реферату (об'єкт дослідження, мета роботи, методи дослідження та апаратура, результати роботи, економічна ефективність);

–  перелік ключових слів.

Зразок оформлення реферату наведено у Додатку В. 

2.4 Відомість дипломного проекту 

Відомість дипломного проекту виконують за формою, наведеною у додатку Г (ГОСТ 2.106-68). Графи відомості заповнюють таким чином:

- в графі «Формат» вказують формат, на якому виконаний документ;

- в графі «Позначення» приводять позначення документу (переноситься з основного напису пояснювальної записки та креслень);

- в графі «Найменування» вказують наступне:

- в розділі «Документація загальна» - найменування документу або креслень відповідно основного напису: «Записка пояснювальна», «Схема технологічна», «Схема автоматизації функціональна», «Компоновка обладнання», тощо;

- в розділі «Документація по збірних одиницях» - найменування виробу відповідно основного напису креслень: «Колона синтезу. Вид загальний», «Колона синтезу. Вузли та деталі», тощо;

- кожний розділ повинен складатися з підрозділів: документація «Заново розроблена» та «Використана».

- в графі «Кількість аркушів» вказують кількість аркушів, на яких виконаний документ;

- в графі «Номер екземпляру» - для дипломного проекту нічого не вказують;

- в графі «Примітки» вказують додаткові відомості (при необхідності);

Відомість повинна мати основний напис для текстових документів (рис. 1.1). На інших аркушах пояснювальної записки повинен бути напис відповідно до форми, наданої на рис. 1.2.

Рисунок 1.1 - Основний напис на аркуші з відомістю дипломного проекту

Рисунок 1.2 - Основний напис на наступних аркушах записки 

2.5 Зміст 

Зміст розташовують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки

До змісту включають: перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) у тій послідовності, як вони наведені у тексті пояснювальної записки; а також висновки; рекомендації;список літератури, назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу. Титульний лист, завдання, реферат та відомість дипломного проекту до змісту не включаються. 

2.6 Вступ 

У вступі стисло (на 1–2 сторінках) викладаються, як правило, сучасні вітчизняні та світові тенденції розвитку галузі промисловості, актуальність даного проекту, мета проектування. 

2.7 Основна частина 

Пояснювальна записка проекту (роботи) - документ, що містить опис і обґрунтування технологічних і техніко-економічних рішень, а також пристроїв, що матеріалізують ці рішення.

Текст цього розділу дипломного проекту бакалавра викладають, поділяючи матеріал на підрозділи відповідно до завдання. Кожний підрозділ може поділятися на пункти і підпункти таким чином, щоб вони містили закінчену інформацію.

Основна частина пояснювальної записки включає такі розділи:

1. Аналітичний огляд методів виробництва

2. Фізико-хімічні основи виробництва

3. Характеристика сировини, напівпродуктів і готової продукції, каталізаторів, реагентів

4. Вибір, обґрунтування й опис технологічної схеми

5. Матеріальний і тепловий баланси виробництва

6. Технологічні розрахунки основного обладнання

7. Контроль і автоматизація виробництва

8. Охорона праці та техніка безпеки

9. Техніко-економічні розрахунки 

Розділи 5,6,7,8 можуть бути об’єднані або скомпоновані іншим чином і узгоджені з керівником проекту.

Зміст основної текстової частини записки, як приклад, може бути таким: 

2.7.1. Аналітичний огляд методів виробництва 

У розділі наводиться огляд літератури по хімії і технології виробництва, що проектується. Дається критичний аналіз існуючих засобів виробництва, вказуються основні параметри процесу, відмінності в технологічних схемах і параметрах процесів.

При написанні огляду по освоєному виробництву можна обмежитися оглядовими статтями, монографіями, підручниками і доповнити їхніми новітніми матеріалами науково-технічної інформації (за останні 5-10 років).

При проектуванні нового виробництва особливу увагу необхідно приділити журнальній і реферативній літературі, працям відповідних науково-дослідних інститутів. Огляд повинен обов'язково містити критичний аналіз розглянутих методів виробництва, їхніх переваг і недоліків. Обсяг розділу 20 - 25 стор. 

2.7.2 Фізико-хімічні основи виробництва 

У розділі викладаються теоретичні основи всього процесу та його окремих стадій. Для тих стадій, де відбуваються хімічні перетворення, обов'язкове написання хімічних рівнянь як основних, так і побічних реакцій. У рівняннях реакцій повинні вказуватися значення теплового ефекту, та умови їхнього протікання. Для ряду процесів (каталітичний риформінг, гідрокрекінг ін.) указується також сумарний тепловий ефект. У цьому розділі вказуються основні параметри процесу, розглядається вплив основних технологічних параметрів на процес (температури, тиску, об'ємної швидкості, каталізаторів ін.). Обсяг розділу 5 – 10 стор. 

2.7.3 Характеристика сировини, напівпродуктів і готової продукції, каталізаторів, реагентів 

Приводиться характеристика сировини, що надходить на підприємство чи в цех, на підставі довідкової літератури і практичних даних лабораторій і науково-дослідних інститутів. Ці дані можуть бути представлені як у виді таблиць, так і у виді графіків (ДТК, ОИ, густини й ін.). Необхідно вказувати діючі нормативно-технічні документи на вихідну сировину, реагенти, каталізатори й одержувані продукти. Обсяг розділу 3 - 5 стор. 

2.7.4 Вибір, обґрунтування й опис технологічної схеми

При проектуванні виробництва необхідно використовувати найбільш передові, прогресивні і високопродуктивні способи переробки горючих копалин. На підставі характеристики вихідної сировини і вимог, які пред’являються  до продукції, вибирається принципова схема переробки.

Принципова технологічна схема описується в тексті. Опис технологічної схеми включає матеріальні потоки сировини і напівпродуктів, приводиться режим проведення основних процесів. Цей розділ є описом відповідного креслення (технологічної схеми) і тому вказуються номери позицій апаратів і матеріальних потоків відповідно до графічного матеріалу. У розділі відзначаються усі вузькі місця виробництва і всі ті зміни, що внесені в технологію проектованого виробництва в порівнянні з аналогічними підприємствами. Зміни можуть бути внесені на підставі літературних даних, звітів і праць НДІ і проектних інститутів, досвіду роботи підприємства чи запропоновані самим дипломантом. Обсяг розділу 5 - 10 стор. 

2.7.5 Матеріальний баланс виробництва 

Матеріальний баланс є одним з основних розділів дипломного проекту, на його основі будуються всі наступні теплові і технологічні розрахунки. При розрахунку матеріального балансу студент повинний виходити з даної чи обраної продуктивності установки і характеристики вихідної сировини й одержуваних продуктів. Успішне виконання матеріального балансу залежить від того, наскільки дипломант правильно врахує витрату сировини як на основні, так і на побічні реакції, а також від точного обліку усіх витрат по окремих стадіях і усім виробництві в цілому.

Матеріальний баланс складається на підставі технологічної схеми по кожній виробничій стадії (чи апарату) і усьому виробництву в цілому.

Матеріальний баланс заснований на законі збереження мас: кількість введених у апарат чи процес речовин повинна дорівнювати кількості речовин, що залишають апарат. Обов'язково враховуються втрати в результаті процесу. Матеріальний баланс складається для кожного апарата, що входить у технологічну схему процесу. Розрахунок матеріального балансу закінчується зведеною таблицею.

Тепловий баланс заснований на законі збереження енергії і складається на підставі розрахованих у матеріальному балансі матеріальних потоків.

Метою теплових розрахунків є:

• визначення витрати теплоносія і холодоагента;

• визначення необхідної поверхні теплопередачі (чи її перевірка);

• визначення конструктивних розмірів теплообмінної апаратури.

Теплові розрахунки машин, що мають електрообігрівання, повинні завершуватися розрахунком потужності нагрівальних пристроїв.

При складанні теплового балансу варто ретельно врахувати всі джерела приходу (з реагентами, за рахунок екзотермічних реакцій, з теплоносієм) і витрати тепла (із продуктами реакції, за рахунок ендотермічних реакцій, із холодоагентами, за рахунок втрат у навколишнє середовище й ін.).

Тепловий баланс окремих апаратів, а також зведений тепловий баланс виробництва представляють у виді таблиці.

2.7.6 Технологічні розрахунки. основного обладнання 

В цьому розділі необхідно провести технологічні, конструктивні та механічні розрахунки основного обладнання, які узгоджуються з керівником проекту.

У цьому розділі визначають продуктивність окремих апаратів і машин і їхня необхідна кількість, розраховують основні розміри апарата підбирають основне і допоміжне технологічне устаткування.

Найчастіше розраховується діаметр, висота, обсяг реакційної зони, кількість тарілок (для тарілчастих апаратів), обсяг насадки, число труб і поверхня для теплообмінника, процес горіння, ККД для трубчастих печей і т.д. Після відповідного розрахунку необхідно підібрати апарат відповідно до каталогу і дати на нього посилання.

Усі формули, що застосовуються для розрахунків, повинні мати посилання на літературне джерело. Усі літерні позначення формул повинні бути попередньо розшифровані. Цифри, що підставляються у формули, повинні супроводжуватися посиланням на відповідні рівняння матеріальних розрахунків. Після закінчення розрахунку кожного апарата приводиться його повна характеристика, тип за відповідним каталогом, кількість апаратів, габаритні розміри, опис конструкції.

Виходячи з завдання викладача, на підставі матеріального і теплового балансу студент виконує механічний розрахунок одного з основних апаратів.

Для реакторів, теплообмінників, різних ємностей визначають товщину стінок корпусу апарата, днищ і кришок. Розраховують фланцеві з'єднання й опори, що служать для закріплення апарата на несучих конструкціях чи на фундаментах.

Для ректифікаційних колон, абсорберів, що розташовані на відкритій площадці, крім вище зазначеного, визначається вітрове навантаження. При виборі товщини стінок апаратів варто враховувати виправлення на агресивність (корозію) робочого середовища.

2.7.8 Контроль та керування хіміко-технологічним процесом 

У цьому підрозділі пояснювальної записки на підставі аналізу технологічної схеми, норм технологічного режиму та апаратурного оформлення технологічного процесу визначається необхідний рівень автоматизації виробництва, який подається у вигляді таблиці параметричного контролю (табл. 2.1). Обсяг підрозділу 2-3 стор. 

Таблиця 2.1 – Параметри контролю та керування виробництвом 

2.7.9 Охорона праці та техніка безпеки 

Даний підрозділ дипломного проекту складається з аналізу потенційно небезпечних і шкідливих виробничих факторів проектованого об'єкта, що дозволяє розробити засоби індивідуального захисту. Обсяг підрозділу 2-3 стор.

При аналізі шкідливих і небезпечних виробничих факторів необхідно характеризувати шкідливі компоненти проектованого виробництва по такій схемі: назва речовини, її хімічна формула, насипна або питома густина, температура кипіння, ГДК у повітрі робочої зони, у повітрі населеного пункту та у воді санітарно-побутового водокористування, механізм токсичного впливу на організм людини. Для вогненебезпечних речовин і матеріалів указують температуру спалаху, запалення, самозапалювання, межі вибухонебезпечності в суміші з повітрям, групу схильних до самозаймання речовин і матеріалів (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 - Основні фізико-хімічні і пожежно-вибухонебезпечні властивості газів відділення 

Аналіз небезпечних факторів, які діють на виробництві, рекомендується доповнити їх конкретним переліком з врахуванням особливостей проектованого виробництва або обґрунтовано констатувати їх відсутність (див. додатки Д, Е) .

Нарешті, необхідно навести правила техніки безпеки при проведенні технологічного процесу. Ці правила наводяться в спеціалізованих довідниках або в технологічних регламентах відповідних виробництв. Приклад індивідуальних та колективних засобів захисту від шкідливих факторів наведено в додатку Ж. 

2.7.10  Техніко-економічні розрахунки 

Метою цього підрозділу є техніко-економічне обґрунтування доцільності запропонованих під час виконання дипломного проекту техніко-технологічних рішень. Обсяг підрозділу 2-3 стор.

Для виконання поставлених завдань студенту необхідно користуватися базовими підручниками з дисципліни „Економіка і організація хімічного виробництва”, галузевими нормами і нормативами, довідниковою інформацією, прайс-листами і іншою ринковою інформацією.

Для розрахунків цього підрозділу необхідні дані:

• Матеріальний баланс

• Вартість 1 т продукції, якщо вона призначена для продажу

• Вартість основних виробничих фондів по групах

• Чисельність основних виробничих робочих (операторів, апаратчиків)

• Чисельність всього персоналу установки або цеху

• Заробітна плата кожної категорії робітників

На підставі отриманої інформації студент виконує розрахунок собівартості продукції підприємства на весь випуск та одиницю продукції.

Результати розрахунків зводяться в таблицю. Розрахунки здійснюються відповідно до «Методичні рекомендації до виконання і захисту курсової роботи для студентів денної і заочно-дистанційної форм навчання всіх технологічних спеціальностей за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр / О.Б Яворська, Г.Є Доценко. О.В. Паніотова. – Дніпропетровськ: УДХТУ, 2011. –  28 с.» ( № 707 – бібліотека УДХТУ). 

2.8  Охорона навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів 

У зв'язку з бурхливим розвитком промисловості виникла проблема охорони навколишнього середовища від забруднення промисловими викидами, що становлять істотну небезпеку для здоров'я людей.

Для попередження забруднення атмосферного повітря, водойм, а також ґрунту твердими відходами треба насамперед використовувати технологічні ресурсозберігаючі методи, які є сукупністю технологічних і конструктивних заходів, що передбачають істотне скорочення кількості й токсичності викидів у навколишнє середовище без зниження якості й кількості цільового продукту.

У цьому розділі, залежно від характеру викидів (гази, рідкі стоки, тверді відходи), студент повинен відобразити (запропонувати) варіанти або заходи щодо екологізації виробництва. Обсяг розділу 3-5 стор.

Виклад розділу проводять у вигляді таблиць в такій послідовності:

Стічні води: кількість, характеристика, ГДК, вплив на організм людини, навколишнє середовище.

Газові викиди: питання ті ж.

Тверді відходи: питання ті ж.

При розробці природоохоронних заходів щодо проектованого виробництва студент повинен звернути увагу:

- на розробку принципово нових енерготехнологічних процесів і відповідного обладнання для виробництва продукції на основі комплексної переробки сировини й раціонального використання енергії;

- на створення замкнутої структури матеріальних потоків, що дозволить найбільше технічно реально й економічно доцільно мінімізувати відходи;

- на розробку систем послідовного використання й рециркуляції матеріальних потоків окремих процесів і виробництв, зокрема систем оборотного водо- і газовикористання;

- на розробку способів переробки вторинних ресурсів, які повинні бути складовою частиною систем рекуперації й послідовного використання матеріалів;

- на вивчення механізму утворення токсичних речовин і вдосконалювання з урахуванням його технологічних процесів;

- на удосконалення конструкції обладнання;

- на заміну токсичних матеріалів на менш або взагалі нетоксичні;

- на розробку безводних і технологічних процесів, які не утворюють пилу.

Рекомендації із цих напрямків при проектуванні виробництв переробки горючих копалин студент може знайти в літературі або використовувати новітні розробки базового підприємства. 

2.9 Висновки 

У кінці пояснювальної записки необхідно коротко викласти підсумки виконаної роботи за кожним розділом пояснювальної записки і навести основні техніко-економічні показники запроектованого виробництва, доказово представити його переваги в порівнянні з діючими передовими вітчизняними і закордонними підприємствами.

Розділ «Висновки» в пояснювальній записці повинен бути один. 

2.10 Список літератури 

Список літератури, на яку є посилання у тексті пояснювальної записки,  оформлюється у відповідності до  стандарту ДВНЗ УДХТУ „Загальні вимоги до текстових навчальних документів. Оформлення пояснювальної записки навчальної роботи”/В.І.Голеус, Л.М.Кулакевич, І.І.Начовний та ін.. – Дн-ськ:УДХТУ, 2009. – 33с. (розділ 13). 

3. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 

Пояснювальна записка дипломного проекту виконується державною мовою.

Оформлення тексту пояснювальної записки регламентується вимогами стандарту ДВНЗ УДХТУ „Загальні вимоги до текстових навчальних документів. Оформлення пояснювальної записки навчальної роботи”/В.І.Голеус, Л.М.Кулакевич, І.І.Начовний та ін.. – Дн-ськ:УДХТУ, 2009. – 33с. 

4. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ 

4.1 Виконання технологічних схем 

При виконанні схеми варто керуватися ГОСТ 2.701-84 і іншими нормативно-технічними документами (додаток З).

На схемі повинні бути показані основні апарати і машини, що входять в установку, основні технологічні зв'язки між апаратами (трубопроводи), а також елементи, що мають самостійне функціональне призначення - насоси, арматура і т.д.

Схема повинна містити в собі:

а) графічне спрощене зображення апаратів і інших елементів, що входять у хіміко-технологічну систему виробництва чи його частини, у взаємному технологічному зв'язку між ними;

б) таблиці умовних графічних позначень, крапок виміру і контролю параметрів процесу (в разі необхідності).

Поле аркуша технологічної схеми заповнюють у такий спосіб: з лівої сторони на більшій частині поля або аркуша викреслюють схему; перелік основних складових частин і елементів схеми розташовують над основним написом у виді таблиці, заповнюваної зверху вниз за формою ГОСТ 2.704-76 (див додаток К), або на окремому аркуші формату А4 і вміщують в кінці пояснювальної записки.

У графі "Поз. позначення" приводять літерне позначення чи номер позиції складового елемента схеми. При наявності в схемі декількох елементів однієї назви використовують числові індекси, розташовані праворуч від позначення, (наприклад, А1, З5₂).

У графі "Найменування" проставляють найменування елемента з указівкою марки апарата, насоса, при необхідності найменування стандарту, каталогу і т.д.

У графі "Примітка" при необхідності записують основні технічні дані (габаритні, розміри, продуктивність, обсяг і т.п.).

Апаратам, машинам і арматурі, показаним на схемі, як правило, привласнюється літерне позначення, що відповідає початковій букві їхніх найменувань: апарат - А; компресор - К; вентилятор - В, насос - Н, редуктор - Рд, манометр - М; теплообмінник - Т; холодильник - Х; холодильник-конденсатор - ХК; апарат повітряного охолодження - АПО; піч - П; вентиль регулюючий - ВР; вентиль запірний - ВЗ; запобіжний клапан - ЗК; ємність - Е. Крім зазначених, можуть бути прийняті й інші літерні позначення елементів схеми з розшифровкою їх у переліку основних частин і елементів.

Літерні позначення елементів схеми варто проставляти для апаратів, машин і механізмів - безпосередньо на їхньому зображенні, а в малому масштабі - у безпосередній близькості від зображення; для арматури - поруч з її зображенням праворуч.

Після позначення апаратів нумеруються технологічні потоки (трубопроводи) арабськими цифрами починаючи з одиниці. Нумерацію потоку розташовують у розриві потоку перпендикулярно напрямку потоку. Кількість позицій на одному потоці повинне бути достатнім для швидкого і легкого читання креслення.

Усі позначення устаткування (машини, апарати, насоси й ін.) на схемі викреслюють суцільними лініями товщиною 0,6.-1,0 мм. Лінії зв'язку (трубопроводи, шини, електричні кабелі) виконують тієї ж товщини, що і позначення устаткування (ГОСТ 2.701-84).

При виконанні схем необхідно користуватися умовними графічними позначеннями апаратів, машин відповідно до вимог стандартів (додаток З).

При відсутності стандарту на позначення апарата його зображують схематично по зовнішньому контуру, виходячи з принципів, за якими складені стандартні позначення.

Основний напис виконують відповідно до ГОСТ 2.108-68 (рис. 1.1). В основному написі вказується код схеми: ТС - технологічна схема, ФС - функціональна схема, ЗВ – загальний вигляд, СК – складальне креслення.

4.2 Виконання креслень складальних та загального виду 

Креслення виконуються відповідно до ГОСТ 2.109-73 і загальних правил виконання креслень ГОСТ 2.301-68 -- ГОСТ 2.317-69.

Кількість видів, розрізів, перетинів і інших даних, що складають зміст креслення, повинне бути мінімальним, але достатнім для розуміння конструкції пристрою, принципу роботи і взаємодії деталей.

Креслення повинні містити:

• Зображення виробу з видами, розрізами, перетинами і виносними елементами.

• Габаритні, установчі, приєднувальні, довідкові і розрахункові (конструкторські) розміри.

Усі частини виробу на кресленні позначаються номерами позицій, що розташовуються в зростаючому порядку (за винятком повторюваних позицій) за годинниковою чи проти годинникової стрілки в межах усього аркуша креслення.

Таблиця штуцерів має довільні розміри. Таблиця штуцерів розташовується, як правило, у правому верхньому куті листа над основним написом. Штуцери на кресленні позначаються заголовними літерами українського алфавіту, що розташовують на поличках з виносною лінією, що йде від осі штуцера.

Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю і поміщають наприкінці пояснювальної записки. Вона визначає склад складальної одиниці і необхідна для виготовлення, комплектування конструкторських документів і планування запуску у виробництво зазначених виробів.

Специфікація в загальному випадку складається з розділів, що розташовують у наступній послідовності:

• Документація;

• Складальні одиниці;

• Деталі;

• Стандартні вироби;

• Інші вироби;

• Матеріали.

Наявність тих чи інших розділів визначається складом виробу, який підлягає специфікації. Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка в графі "Найменування" і підкреслюють. 

4.3 Виконання графічної частини дослідницької роботи 

На плакатах зображують найбільш важливі графічні матеріали, що входять у пояснювальну записку до дослідницької роботи: схема установки, експериментальні і розрахункові залежності, у виді . графіків або таблиць; фотографії й інші матеріали, які необхідні для викладу сутності дослідження й отриманих результатів.

Плакати виконують чорною тушшю на аркушах формату А1. В окремих випадках, з дозволу керівника дипломної роботи, допускається виконання плакатів кольоровою тушшю. Назви малюнків і заголовки таблиць необхідно робити у верхній частині плаката прямим шрифтом з висотою букв 40мм. Під малюнком, графіком, діаграмою і т.п. необхідно розшифровувати позиції. Висота букв прямого шрифту -25 мм.

Плакати нумерують. Номер указується на окремому листі (формат 60х90) і прикріплюється до плаката в лівому верхньому куті.

Додаток В

Зразок оформлення реферату 

Реферат 

Записка пояснювальна: 130с., 21 рис., 35 табл., 31 джерело. 

Об’єкт дослідження –відділення уловлювання аміаку.

Мета роботи – проект реконструкції сульфатно-піридинового відділення з метою впровадження безсатураторного способу уловлювання амоніаку, спеціальна частина – абсорбер для уловлювання аміаку.

В загальній частині проекту вибрано та обґрунтовано необхідність реконструкції відділення, описано асортимент продукції та вимоги до неї, подано характеристику сировинних матеріалів, описано фізико-хімічні основи уловлювання аміаку.

В технологічній частині подано структурно-технологічну схему виробництва та описано технологічний процес, розраховано матеріальний та тепловий баланси виробництва, наведено розрахунок основного технологічного обладнання.

У спеціальній частині описана конструкція та принцип дії основних апаратів, які пропонуються до впровадження в відділенні; що реконструюється, зроблено їх конструктивний розрахунок.

В проекті розроблено заходи з охорони праці та з автоматизації виробничих процесів.

В організаційно-економічній частині проекту розраховано основні техніко-економічні показники відділення.

Додаток Д

Можливі небезпечні фактори, що діють на виробництві 

Всі небезпечні фактори поділяються на хімічні та фізичні. До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників належать:

–       токсичні;

–       подразнюючі;

–       сенсибілізуючі;

–       канцерогенні;

–       мутагенні.

До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих чинників належать:

– рухомі машини і механізми;

– рухомі частини виробничого обладнання; вироби, заготівлі, матеріали, що пересуваються;

– конструкції, що руйнуються;

– підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;

– підвищена або знижена рухомість повітря;

– підвищена або знижена іонізація повітря;

– іонізуючі випромінювання у робочій зоні;

– підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини;

– підвищений рівень статичної електрики;

– підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

– підвищена напруга електричного поля;

– підвищена напруга магнітного поля;

– відсутність або недолік природного світла;

– недостатня освітленість робочих місць;

– підвищена яскравість світла;

– знижена контрастність;

– пряма або відображена блисткість;

– підвищена пульсація світлового потоку;

– підвищений рівень ультрафіолетової радіації;

– підвищений рівень інфрачервоної радіації;

– гострі кромки, задирки та шорсткість на поверхні заготівель, інструментів та обладнання;

– розташування робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).

Додаток Е

Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у робочій зоні і в атмосфері населених пунктів 

Додаток Ж

Індивідуальні та колективні засоби захисту від шкідливих факторів

На виробництві аміаку застосовуються наступні колективні та індивідуальні засоби захисту.

1 Засоби індивідуального захисту залежно від призначення і застосування в цеху аміаку А-5 підрозділяються на:

1.1 Засоби захисту органів дихання:

– фільтруючі протигази марки „М” або „КД”;

ізолюючі протигази марки „ІП-4М”.

1.2 Одяг спеціальний, захисний:

– костюм суконний – ГОСТ 12.4.137-2001;

костюм бавовняний з кислотостійким просочуванням - ГОСТ 27652-88(М);

– куртки бавовняна на утеплюючій підкладці – ГОСТ 29335-92(М).

1.3 Засоби захисту ніг:

– чоботи гумові – ГОСТ 5375-79;

– черевики шкіряні – ГОСТ 12.4.137-2001;

– валянки з калошами – ГОСТ 18724-80.

1.4 Засоби захисту рук:

– рукавиці захисні – ГОСТ 12.4.010-75;

– рукавички гумові – ГОСТ 20010-74.

1.5 Засоби захисту голови:

– каски захисні – ОСТ 39-124-81.

1.6 Засоби захисту обличчя:

– щиток з органічного скла.

1.7 Засоби захисту очей:

– окуляри захисні – ГОСТ 12.4.013-85.

1.8 Засоби захисту органів слуху:

– протишумові вкладиші типу „Беруші” ТУ 6-16-2402-80;

– протишумові навушники.

1.9 Засоби захисту від падіння з висоти.

Засоби індивідуального захисту працівників повинні забезпечити запобігання або зменшення дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Засоби індивідуального захисту належить застосовувати в тому разі, коли безпечність робіт не може бути забезпечена конструкцією обладнання, організацією виробничих процесів, засобами колективного захисту.

2 Всі працюючі в цеху повинні бути забезпечені спеціальним одягом, взуттям і захисним пристосуванням згідно з "Типовими галузевими нормами безкоштовної видачі робітникам і службовцям хімічного виробництва спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів захисту".

2.1 Начальник зміни, старший апаратник, апаратники, машиніст компресорних установок, апаратник очищення газу від двооксиду вуглецю, апаратники підготовки сировини та відпуску продукції користуються фільтруючими протигазами марки "М", а при наливі нафтопродуктів і бензольних вуглеводнів в цистерни - марки "КД", протишумовими навушниками або протишумовими вкладишами "Беруші", захисними касками, шкіряними чоботями та спецодягом (куртка ватяна, костюми суконні і бавовняні), захисними окулярами, захисними рукавицями. При виконанні газонебезпечних робіт використовуються ізолюючі протигази ПШ-1 або ПШ-2.

Слюсар з ремонту обладнання, слюсар КВПіА, електромонтер користуються фільтруючим протигазом марки "М", захисною каскою, при виконанні окремих робіт запобіжним паском, захисними окулярами або щитком, протишумовими навушниками або протишумовими вкладишами "Беруші", захисними рукавицями, спецодягом (куртка ватяна, костюм суконний або бавовняний), чоботами шкіряними.

Крім того слюсар КВПіА і електромонтер використовують діелектричні рукавички, інструмент з ізольованою ручкою, діелектричний килимок.

Електрозварник користується фільтруючим протигазом марки "М", захисним костюмом з брезенту, протишумовими навушниками або протишумовими вкладишами "Беруші", захисним щитком, курткою ватяною, спеціальними захисними рукавицями, інструментом з ізольованою ручкою.

В цеху також встановлені і заповнені водою ванни самодопомоги.

2.3 В цеху необхідно мати аварійні комплекти засобів захисту. Перелік цих засобів передбачений "Планом локалізації аварійних ситуацій виробництва аміаку цеху А-5" та "Планом ліквідації аварійних ситуацій і аварій по цеху А-5".

3 Засоби колективного захисту залежно від призначення і застосування підрозділяються на:

3.1 Засоби нормалізації повітряного середовища і робочих місць:

– вентиляція і очистка повітря;

– локалізація шкідливих факторів;

– опалення;

– автоматичний контроль і сигналізація.

3.2 Засоби нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць:

– джерела світла;

– освітлювальні прилади;

– світлові отвори.

3.3 Засоби захисту від ураження електричним струмом:

пристрої автоматичного контролю і сигналізації;            

ізолюючі пристрої і покриття;

– устаткування захисного заземлення і занулення; 

– пристрої автоматичного вимикання, дистанційного управління;

– запобіжне устаткування, блискавковідводи і розрядники;

– знаки безпеки.

3.4 Засоби захисту від підвищеного рівня статичної електрики:

– заземлюючі пристрої.

3.5 Засоби захисту від підвищеного рівня шуму:

– захисні глушники шуму.

3.6 Засоби захисту від підвищених і знижених температур повітряного середовища та температурних перепадів:

– обігрів або охолоджування повітря у приміщеннях.

3.7 Засоби захисту від впливу механічних факторів:

– захисні пристрої;

– пристрої автоматичного контролю і сигналізації;

– запобіжні пристрої;

– пристрої дистанційного керування;

– знаки безпеки.

3.8 Засоби захисту від впливу хімічних факторів:

– захисні;

– автоматичного контролю і сигналізації;

– вентиляція повітря;

– виведення токсичних речовин;

– пристрої дистанційного керування;

– знаки безпеки.

3.9 Засоби захисту від падіння з висоти:

– огородження;

– знаки безпеки.

Засоби колективного захисту робітників конструктивно повинні бути з'єднані з виробничим обладнанням або його елементами керування таким чином, щоб в разі необхідності виникла примусова дія засобів захисту.

Допускається використання засобів колективного захисту як елементів керування для вимикання чи вмикання виробничого обладнання.

Додаток З

ПЕРЕЛІК

нормативно-технічних документів на допомогу студентам IV-VI курсів, які виконують курсові та дипломні проекти і роботи 

1. ГОСТ 2.103-68. ЕСКД. Стадии разработки.

2. ГОСТ 2.104-68. ЕСКД. Основные надписи.

3. ГОСТ 2.105-79. ЕСКД. Общие требования к текстовым документам.

4. ГОСТ.2.106-68. ЕСКД. Текстовые документы.

5. ГОСТ 2.108-68. ЕСКД. Спецификация.

6. ГОСТ 2.109-73. ЕСКД. Основные требования к чертежам. 

7. ГОСТ.2.305-68. ЕСКД. Изображения – виды, разрезы, сечения.

8. ГОСТ 2.306-68. ЕСКД. Обозначения графических материалов и правила их нанесения на чертежах.

9. ГОСТ 2.307-68. ЕСКД. Нанесение размеров и предельных отклонений.

10. ГОСТ 2.311-68. ЕСКД. Изображение резьбы.

11. ГОСТ 2.312-72. ЕСКД. Условные изображения и обозначения швов сварных соединений.

12. ГОСТ 2.313-82. ЕСКД. Условные изображения и обозначения неразъемных соединений.

13. ГОСТ 2.315-68. ЕСКД. Изображения упрощенные и условные крепежных деталей.

14. ГОСТ 2.316-68. ЕСКД. Правила нанесения на чертежах надписей, технических требований и таблиц.

15. ГОСТ 2.318-81. ЕСКД. Правила упрощенного нанесения размеров отверстий.

16. ГОСТ 2.320-82. ЕСКД. Правила нанесения размеров, допусков и посадок.

17. ГОСТ 2.321-68. ЕСКД. Обозначения буквенные.

18. ГОСТ 2.411-72. ЕСКД. Правила выполнения чертежей труб, трубопроводов и трубопроводных систем.

19. ГОСТ 2.701-84. ЕСКД. Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению.

20. ГОСТ 2.704-76. ЕСКД. Правила выполнения гидравлических и пневматических схем.

21. ГОСТ 2.721-74. ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Обозна­чения общего применения.

22. ГОСТ 2.745-68. ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Электронагре­ватели, устройства и установки электротермические.

23. ГОСТ 2.747-68. ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Размеры услов­ных графических обозначений.

24. Г0СТ  2.780-68. ЕСКД. Обозначения условные графические. Элементы гидравличе­ских и пневматических сетей.

25. ГОСТ 2.782-96. ЕСКД. Обозначения условные графические. Машины гидравлические и пневматические.

26. ГОСТ 2.784-96. ЕСКД. Обозначения условные графические. Элементы трубо­прово­дов.

27. ГОСТ 2.785-70. ЕСКД. Обозначения условные графические. Арматура трубопровод­ная.

28. ГОСТ 2.788-74. ЕСКД. Обозначения условные графические. Аппараты выпарные.

29. ГОСТ 2.789-74. ЕСКД. Обозначения условные графические. Аппараты теплообмен­ные.

30. ГОСТ 2.790-74. ЕСКД. Обозначения условные графические. Аппараты колонные.

31. ГОСТ 2.791-74. ЕСКД. Обозначения условные графические. Отстойники и фильтры.

32. ГОСТ 2.792-74. ЕСКД. Обозначения условные графические. Аппараты сушильные.

33. ГОСТ 2.793-79. ЕСКД. Обозначения условные графические. Элементы и устройства машин и аппаратов химических производств. Общие обозначения.

34. ГОСТ 2.794-74. ЕСКД. Обозначения условные графические. Устройства питающие и дозирующие.

35. ГОСТ 2.795-74. ЕСКД. Обозначения условные графические. Центрифуги.

36. ГОСТ 2.796-95. ЕСКД. Обозначения условные графические. Элементы вакуумных систем.

37. ГОСТ 2.977-81. ЕСКД. Обозначения условные графические. Правила выполне­ния ва­куумных схем.

38. ГОСТ 7.1-84. СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления.

39. ГОСТ 7.12-93. СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила.

Додаток Л

ОСНОВНИЙ НАПИС І ЗАПОВНЕННЯ ГРАФ НА КРЕСЛЕННЯХ

 ЗАГАЛЬНИХ ВИДІВ, СКЛАДАЛЬНИХ, ВУЗЛІВ І СХЕМ

У графі 1 - позначення документа по класифікатору (чи за ГОСТ 2.201-68) на вироби хімічного машинобудування. Для загальних видів позначення складається з цифр, узятих по класифікатору в залежності від типу  машини чи апарата. Наприклад, для реактора:

ХТП 11 0513 205.00.ЗВ^*

Шифр кафедри

Рік випуску

Номер спеціальності

Група і підгрупа виробів по класифікатору

Складальні одиниці

Код креслення 

У графі 2 – найменування виробу.

У графі 3 - позначення матеріалу деталі (графу заповнюють тільки на кресленнях деталей).

У графі 4 - літери, привласнені даному документу за  ГОСТ2.103-68.

Для дипломного проекту - ДП, дипломної роботи - ДР.

У графі 5 - маса виробу, кг.

У графі 6 - проставляється масштаб відповідно до  ГОСТ 2.302-68.

У графі 7 - позначення, повернуте на 180^о (завжди розташовується уздовж довгої сторони листа).

* ПЗ – для пояснювальної записки

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!