Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни Технології комп’ютерного проектування, УМСФ

Міністерство освіти і науки України

Університет митної справи та фінансів

КУРСОВА РОБОТА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

СПЕЦІАЛЬНОСТІ 6.050101

дисципліна

“Технології комп’ютерного проектування”

м. Дніпропетровськ 2015

Курсове проектування: методичні вказівки до курсового проектування з дисципліни “ Технології комп’ютерного проектування” /

Укладач: Костенко В. В., 2015. 

Методичний посібник містить вимоги до тематики курсових робіт з дисципліни “Технології комп’ютерного проектування”, їх змісту, обсягу і структури.

Призначений для студентів денної форми навчання спеціальності 6.050101.

ЗМІСТ 

ВСТУП

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Мета виконання курсової роботи

1.2 Тематика курсових робіт

1.3 Виконання курсової роботи

1.4 Порядок проведення захисту курсових робіт

2 ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ І ВИДАЧА ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ

3 ПАКЕТ ДОКУМЕНТІВ, ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬ КУРСОВУ РОБОТУ

4 ЗМІСТ І ОБСЯГ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

4.1 Структура і склад пояснювальної записки

4.2 Допоміжні елементи пояснювальної записки

4.3 Основна частина пояснювальної записки

5 РОЗРОБКА ПРОЕКТУ

6 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

6.1 Загальні вимоги до оформлення

6.2 Поділ тексту документа

6.3 Оформлення тексту документа

6.4 Оформлення заголовків

6.5 Оформлення переліків

6.6 Оформлення формул

6.7 Оформлення графічного матеріалу (рисунків)

6.8 Оформлення таблиць

6.9 Оформлення приміток по тексту документу

6.10 Оформлення додатків

6.11 Оформлення списку літератури

6.12 Оформлення схем алгоритмів

6.13 Оформлення титульних листів

6.14 Оформлення технічного завдання

6.15 Оформлення листа “Зміст”

7 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

8 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Додаток 1 – Протокол захисту програмного продукту

Додаток 2 – Титульні листи до курсової роботи

Додаток 3 – Технічне завдання

Додаток 4 – Оформлення анотації

ВСТУП

Виконання курсового проекту з дисципліни “ Технології комп’ютерного проектування ” є одним із завершальних і відповідальних етапів навчального процесу. Його кінцевим результатом є захист оформленої відповідним чином курсової роботи, який демонструє рівень підготовки студента, ступінь готовності його до засвоєння професійних знань.

Основними завданнями виконання курсового проекту є:

- виявлення вміння працювати з науково-технічною і нормативною документацією;

- виявлення вміння здобувати нові знання, особливо в області сучасних інформаційних технологій;

- виявлення вміння застосовувати отримані теоретичні знання та придбані навички до рішення практичних завдань;

- виявлення вміння чітко викладати свої думки.

Дані методичні вказівки визначають вимоги до тематики курсових робіт, їх змісту, обсягу і структури. Вказівки призначені для студентів, які навчаються за спеціальністю 6.050101 “ Інформаційні управляючі системи та технології ”. 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Мета виконання курсової роботи

Метою курсової роботи з дисципліни “ Технології комп’ютерного проектування” є:

1) систематизація, закріплення і поглиблення теоретичних і практичних знань, отриманих за період вивчення дисциплін “Алгоритмізація та програмування”, “Операційні системи”, “Технологія програмування та розробки великих програмних продуктів”, “Проектування інформаційних систем”, “ІТ -менеджмент”, “Основи баз даних та знань”, “Основи системного аналізу”, “Моделювання систем”  та використання цих знань до проектування складних об’єктів та інформаційних систем;

2) розуміння основних проблем і перспектив розвитку техніки і технології даного напрямку;

3) розвиток навичок ведення самостійної роботи і розробки проектних рішень з інформаційного, технологічного і програмного забезпечення ІС.

4) набуття досвіду в оформленні проектних і графічних матеріалів, складанні пояснювальних записок та іншої програмної документації. 

1.2. Тематика курсових робіт

Тематика курсових робіт повинна бути актуальною, відповідати сучасному стану і перспективам розвитку ІС і комп’ютерних технологій. При визначенні тем курсових робіт варто виходити з реальних потреб організацій, підприємств, фірм у розробці і з можливості впровадження фрагментів майбутнього проекту у виробництво. Вимоги до змісту, обсягу і структури курсової роботи визначаються навчальним закладом на підставі державного освітнього стандарту для напрямку підготовки студентів спеціальності 6.050101 і методичних рекомендацій. 

Тематика курсових робіт: 

Студент має право вибрати власну тему в межах виконання дипломної майбутньої бакалаврської роботи, або з переліку тем, які пропонує викладач. 

1.3. Виконання курсової роботи

Курсова робота виконується згідно з обраною темою. Керівниками курсового проектування є викладачі кафедри, що ведуть дану дисципліну. Керівник видає студенту завдання згідно теми курсової роботи, затверджене кафедрою і календарний графік його виконання, рекомендує необхідну літературу, довідниковий матеріал тощо. Студент звітує про виконання етапів роботи перед своїм керівником у встановлений термін.

Керівник курсової роботи спрямовує і контролює роботу студента, рекомендує необхідні матеріали, вказує на помилки. Курсове проектування є самостійною роботою студента, змістом якої є результати студентських пошукових досліджень, аналіз технічних і технологічних завдань теоретичного і практичного характеру. Під час виконання цієї роботи варто застосовувати нові інформаційні технології і сучасні методи проектування. Необхідно додатково опрацювати вітчизняну і закордонну літературу, періодичні і нормативні видання, електронні інформаційні джерела і систематизувати матеріал, який стосується теми курсової роботи.

Уся відповідальність за прийняті рішення, виконані розрахунки, оформлення лягає на студента – виконавця роботи. При розробці проекту за час виконання курсової роботи студент зобов’язаний підготувати:

- моделі інформаційної системи;

- чистовий варіант пояснювальної записки;

- доповідь про виконану роботу.

Для оцінки якості демонстраційної версії програмного продукту створюється спеціальна комісія і встановлюється термін захисту програмних продуктів. До складу комісії обов’язково включається керівник студента. За результатами захисту програмного продукту виставляється оцінка. Результати захисту заносяться до відповідного протоколу (Додаток А).

Робота вважається виконаною, якщо пояснювальна записка оформлена відповідно до вимог нормоконтролю, що приведені нижче. Перевірку правильності оформлення і затвердження роботи здійснює керівник курсової роботи і ставить свій підпис на пояснювальній записці. 

1.4. Порядок проведення захисту курсових робіт

Захист курсових робіт відбувається на відкритому засіданні спеціальної комісії, в яку входять керівники курсових робіт.

Прийнято такий порядок захисту:

- доповідь студента, в якій висвітлюється сучасний стан питання, що розглядається, прийняті рішення, основні результати, і реалізацію проекту;

- відповіді на запитання членів комісії і присутніх (запитання можуть стосуватися не лише теми роботи, але і дисциплін, що вивчалися);

Тривалість захисту однієї курсової роботи – 10 – 15 хвилин. Захист проводиться українською мовою.

На закритому засіданні комісія виносить рішення про оцінки робіт відповідно до критеріїв оцінювання.

2. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ І ВИДАЧА ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ 

У завданнях на курсове проектування вказується:

- програмне забезпечення, яке використовується в процесі проектування;

- перелік моделей, які є результатом проектування;

- види технічної документації.

Нижче наведено базове коло питань за рівнями оцінювання, що підлягають розробці:

1) Рівень «задовільно»

- класифікація існуючих ІС і визначення напрямку створення ІС;

- отримання найбільш повної інформації про систему;

- докладне дослідження бізнес-процесів системи;

- докладне дослідження організаційної структури системи;

- аналіз інформаційного середовища системи;

- розробка моделей та кодогенерація в рамках об’єктно-орієнтованого підходу(розробка об’єктної моделі системи; генерація програмного коду). 

2) Рівень «добре»

- все, що вказано для рівня «задовільно»;

- задати проблемно-оріентовану мову (DSLs) за  допомогою Microsoft DSL Tools на основі будь-якого шаблону, розширити та використати її для рішення практичної задачі проектування для свого варіанта (скомпілюйте проект и протестуйте его); 

3) Рівень «відмінно»

- все, що вказано для рівня «задовільно» та «добре»;

- розробка моделі в рамках будь-якого підходу за вибором студента (розробка відповідної моделі системи; генерація програмного коду і т. ін.) окрім (функціональної (структурної) методології та інфологічного проектування (схеми баз даних))!!!

Матеріал курсової роботи викладається з детальним описом того, що виконується і з відповідними поясненнями: чому виконується саме так, а не інакше. При використанні методів потрібно наводити методи з посиланнями на відповідні літературні джерела, що вказані в переліку посилань. 

3. ПАКЕТ ДОКУМЕНТІВ ТА МОДЕЛЕЙ, ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬ КУРСОВУ РОБОТУ 

1) пояснювальна записка;

2) реалізація проекту:

- бізнес-модель системи (створена у середовищі Rational Rose або іншому UML-редакторі) та згенерований програмний код (1-й, 2-й та 3-й рівень);

- результати розробки проекту з використанням предметно-орієнтованої методології (DSM-підхід) (2-й та 3-й рівень);

- модель за методологією, обраною студентом (3-й рівень).

3) протокол захисту програмного продукту.

Зауваження:

Електронні варіанти пакету документів та моделей подаються студентом на CD – диску і йому не повертаються. 

4. ЗМІСТ І ОБСЯГ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 

4.1. Структура і склад пояснювальної записки

За своїм змістом пояснювальна записка повинна відповідати технічному завданню на курсове проектування.

Пояснювальна записка складається з обов’язкових складових частин (структурних елементів), які подаються у наступному порядку:

- титульні листи;

- технічне завдання;

- анотація;

- зміст;

- вступ;

- основна частина;

- висновки;

- список літератури;

- додатки.

Дозволяється вводити нові частини за вказівкою керівника.

Обсяг пояснювальної записки повинен складати 40 – 45 сторінок машинописного тексту на аркушах формату А4. Розподіл матеріалу на окремі частини роботи визначається характером тематики і особливістю питань, що розглядаються. Додатки в зазначений обсяг не включаються. 

4.2. Допоміжні елементи пояснювальної записки

Титульні листи і технічне завдання на курсову роботу виконуються на спеціальних бланках. Найменування теми роботи не повинне відрізнятися від затвердженої наказом по коледжу.

Анотація містить короткий зміст виконаної роботи. В анотації приводиться інформація про призначення, склад документа і короткий виклад основної частини (Додаток 4).

Вступ повинен містити

- опис мети роботи;

- загальні відомості про проект з позиції актуальності виконуваної роботи;

- значення проектованої системи для предметної області, до якої відноситься тема курсової роботи;

- додаткові можливості, які надає впровадження автоматизованої інформаційної системи;

- використані методики з обгрунтуванням їх вибору;

- використані CASE та програмні засоби з обгрунтуванням їх вибору;

- практична значимість отриманих результатів.

Також необхідно перелічити питання, які будуть розглянуті в проекті, виділивши ті, які передбачається вирішити практично. При цьому слід вказати новизну розробки і викласти перспективи розвитку предметної області при застосуванні проектованої ІС.

4.3. Основна частина пояснювальної записки

Основна частина електронного варіанта пояснювальної записки повинна містити наступні розділи та підрозділи(згідно з обраним рівнем виконання роботи):

1. Результати обстеження діяльності об’єкта проектування(підприємства, організації).

1.1. Попередня інформація.

1.1.1. Коротка інформація про підприємство.

1.1.2. Цілі проекту.

1.1.3. Підрозділи і користувачі системи.

1.2. Бачення виконання проекту та його границі.

1.3. Звіт про обстеження.

1.3.1. Аналіз існуючого рівня автоматизації.

1.3.2. Загальні вимоги до ІС.

1.3.3. Бізнеси.

1.3.4. Етапи виробничого циклу.

1.3.5. Функції та бізнес-процеси.

1.3.6. Матриця організаційної відповідальності.

1.3.7. Обладнання та інструменти.

1.3.8. Матриця відображення обладнання та інструментів на функції.

1.3.9. Регламентуючі документи.

1.3.10. Матриця відображення регламентуючих документів на функції.

1.3.11. Вхід.

1.3.12. Матриця відображення входів на функції.

1.3.13. Результат.

1.3.14. Матриця відображення результатів на функції. 

2. Задачі автоматизації. 

3. Вимоги до апаратної складової системи. 

4. Методи та засоби об'єктно-орієнтованого аналізу і проектування.

4.1. Коротка характеристика засобів.

4.2. Модель досліджуваної системи.

4.2.1. Діаграми бізнес-варіантів використання (можливо декілька представлень).

4.2.2. Опис потоку подій для бізнес-варіантів використання.

4.2.3. Діаграми діяльності (activity diagram) для бізнес-варіантів використання.

4.2.4. Діаграми станів для об’єктів системи.

4.2.5. Діаграми послідовності (Sequence diagram) для бізнес-варіантів використання.

4.2.6. Діаграми класів(можливо діаграми класів та діаграма пакетів) системи.

4.2.7. Фізичні діаграми(компонентів та розгортання).

4.3. Прототип інтерфейсу користувача. 

5. Методи та засоби предметно-орієнтованого аналізу і проектування.

5.1. Коротка характеристика засобів.

5.2. Результати проектування доменної мови на основі обраного шаблону.

5.3. Опис етапів настроювання мови.

5.4. Результати компіляції проекту та його тестування. 

6. Методи та засоби аналізу і проектування за довільно обраною методологією проектування.

6.1. Коротка характеристика засобів.

6.2. Модель досліджуваної системи.

6.3  … 

7. Висновки. 

Розділи основної частини роботи повинні бути пов'язані між собою, послідовно розкриваючи мету завдання.

1 Результати обстеження діяльності підприємства або організації – попередня інформація, бачення виконання проекту та його границі, звіт про обстеження діяльності підприємства з акцентом на бізнес-процеси.

2 Основні задачі автоматизації – перелік завдань, які вирішує автоматизація системи.

3 Вимоги до апаратної складової системи –  вимоги до параметрів апаратної складової, які забезпечують реалізацію функцій інформаційної системи.

4 Методи та засоби об'єктно-орієнтованого аналізу та проектування –  характеристика методів і базових засобів об’єктно-орієнтованого аналізу та проектування; коротка характеристика, візуальне представлення та короткий опис вмісту візуального представлення моделей досліджуваної та проектованої системи; текст кодогенерації.

5 Методи та засоби предметно-орієнтованого аналізу та проектування –  характеристика методів і базових засобів предметно - орієнтованого підходу до проектування; коротка характеристика, візуальне представлення та короткий опис вмісту візуального представлення досліджуваної та проектованої системи.

6 Методи та засоби за довільно обраною методологією – характеристика методів і базових засобів аналізу та проектування; коротка характеристика, візуальне представлення та короткий опис вмісту візуального представлення моделей досліджуваної та проектованої системи; звіти до створених моделей і. т. ін.

7 Висновки - стосовно результатів застосування методів та засобів системного структурного та об'єктно-орієнтованогоаналізу та проектування. 

У підрозділі “Коротка інформація про підприємство” мають бути зазначені:

- опис діяльності підприємства;

- послуги, які надає підприємство;

- адреса;

- контактні телефони;

- контактні особи.

У підрозділі “Цілі проекту ” мають бути зазначені основні цілі проекту, наприклад:

У підрозділі “Підрозділи і користувачі системи” у вигляді ієрархічного списку має бути зазначена організаційна структура підприємства. Нижній рівень ієрархії списку повинен містити перелік спеціалістів.

У підрозділі “Бачення виконання проекту і границі проекту” має бути зазначено:

- у яких підрозділах і  якій функціональності буде впроваджуватися ІС;

- що виходить за рамки проекту;

- кількість робочих місць користувачів.

У підрозділі “Аналіз існуючого рівня автоматизації” мають бути зазначені об’єкти автоматизації та їх наявність, наприклад: 

У підрозділі “Загальні вимоги до ІС” мають бути зазначені ключові функціональні вимоги до інформаційної системи, наприклад:

У підрозділі “Бізнеси” у вигляді списку має бути наведений перелік бізнесів організації.

У підрозділі “Етапи виробничого циклу” до одного із бізнесів у вигляді списку має бути наведений перелік етапів виробничого циклу, наприклад:

1 Проектування.

2 Закупка.

3 Виробництво.

4 Розподіл.

5 Збут.

6 Супроводження.

У підрозділі “Функції та бізнес-процеси” у вигляді 3-х рівневого ієрархічного списку має бути наведений перелік функцій та бізнес-процесів виробничого циклу. Кожна функція або бізнес-процес мають бути представлені не менше, ніж 3-ма функціями нижчого рівня. Назви функцій та бізнес процесів повинні бути у вигляді коротких фраз. Додатково, у вигляді окремого списку, має бути наведений перелік функцій та бізнес-процесів з їх детальним описом, якій дасть можливість зрозуміти призначення кожної функції та бізнес-процесу.

У підрозділі “Матриця організаційної відповідальності” за відповідним шаблоном має бути представлена таблиця, у рядках якої розташований список функцій та бізнес-процесів, а у стовпчиках – спеціальності виконавчих ланок, спеціалісти з яких здійснюють ці функції та бізнес-процеси.

У підрозділі “Обладнання та інструменти” у вигляді списку має бути наведений перелік обладнання та інструментів, за допомогою яких здійснюється виконання функцій та бізнес-процесів. Назви обладнання та інструментів повинні бути у вигляді коротких фраз. Додатково, у вигляді окремого списку, має бути наведений перелік обладнання та інструментів з їх детальним описом, якій дасть можливість зрозуміти призначення кожного з них.

У підрозділі “Матриця відображення обладнання та інструментів на функції та бізнес-процеси” має бути представлена таблиця, у рядках якої розташований список функцій та бізнес-процесів, а у стовпчиках – обладнання та інструменти, за допомогою яких здійснюється виконання цих функцій та бізнес-процесів.  

У підрозділі “Регламентуючі документи” у вигляді списку має бути наведений перелік документів, які регламентують виконання функцій та бізнес-процесів. Додатково, у вигляді окремого списку, має бути наведений перелік регламентуючих документів з їх детальним описом, якій дасть можливість зрозуміти зміст кожного з них з точки зору впливу на предметну область та на функції і бізнес-процеси, які вони регламентують.

У підрозділі “Матриця відображення регламентуючих документів на функції та бізнес-процеси” має бути представлена таблиця, у рядках якої розташований список функцій та бізнес-процесів, а у стовпчиках –документи, які регламентують виконання цих функцій та бізнес-процесів.

У підрозділі “Вхід” у вигляді списку має бути наведений перелік матеріалів або інформації, які будуть оброблені функцією та бізнес-процесом. Додатково, у вигляді окремого списку, має бути наведений перелік входів з їх детальним описом, якій дасть можливість зрозуміти їх суть.

У підрозділі “Матриця відображення входів на функції та бізнес-процеси” має бути представлена таблиця, у рядках якої розташований список функцій та бізнес-процесів, а у стовпчиках – матеріали або інформація, які подаються на вхід функцій та бізнес-процесів.

У підрозділі “Результат” у вигляді списку має бути наведений перелік матеріалів або інформації, які є результатом виконання функцій та бізнес-процесів. Додатково, у вигляді окремого списку, має бути наведений перелік результатів з їх детальним описом, якій дасть можливість зрозуміти їх суть.

У підрозділі “Матриця відображення результатів на функції та бізнес-процеси” має бути представлена таблиця, у рядках якої розташований список функцій та бізнес-процесів, а у стовпчиках – матеріали або інформація, які є результатом виконання функцій та бізнес-процесів.

У підрозділі “Коротка характеристика засобів” розділу “Методи та засоби об'єктно-орієнтованого аналізу і проектування” має бути наведений короткий опис методів та засобів об'єктно-орієнтованого аналізу і проектування, які використовувалися в процесі курсового проектування.

У підрозділі “Діаграма бізнес-варіантів використання” має бути наведений короткий опис та призначення діаграми(або діаграм), зображення діаграми та пояснення до відображеної на діаграмі інформації.

У підрозділі “Опис бізнес-варіантів використання” за відповідним шаблоном має бути наведений опис бізнес-варіантів використання.

У підрозділі “Діаграми активності (activity diagram)” для бізнес-варіантів використання має бути наведений короткий опис та призначення діаграм, зображення діаграм та пояснення до відображеної на діаграмі інформації.

У підрозділі “Діаграми станів” для об’єктів має бути наведений короткий опис та призначення діаграм, зображення діаграм та пояснення до відображеної на діаграмах інформації.

У підрозділі “Діаграми послідовності взаємодії (Sequence diagram) для бізнес-варіантів використання” має бути наведений короткий опис та призначення діаграм, зображення діаграм та пояснення до відображеної на діаграмах інформації.

У підрозділі “Діаграми класів для бізнес-варіантів використання” має бути наведений короткий опис та призначення діаграм, зображення діаграми та пояснення до відображеної на діаграмі інформації.

У підрозділі „Текст кодогенерації” мають бути зазначені:

- короткий опис процесу генерації коду;

- текст згенерованого коду.

У підрозділі “Коротка характеристика засобів” розділу “Методи та засоби предметно-орієнтованого аналізу і проектування” має бути наведений короткий опис методів та засобів предметно-орієнтованого підходу до проектування, які використовувалися в процесі курсового проектування.

У підрозділі “Коротка характеристика засобів” розділу “Методи та засоби за довільно обраною методологією ” має бути наведений короткий опис методів та засобів обраного підходу до проектування, які використовувалися в процесі курсового проектування.

Обсяг розділів пояснювальної записки встановлюється разом з керівником.

Розділ має складатись із текстів одного або декількох підрозділів, у яких є назви.

Допускається вміст підрозділів ілюструвати прикладами, таблицями, схемами, графіками. 

5. РОЗРОБКА ПРОЕКТУ 

Предметом захисту курсових робіт студентів спеціальності 6.050101 є модель проектованої системи та програмний продукт.

Розробка проекту складається із наступних етапів:

1) визначення вимог і задач;

2) проектування;

3) перевірка та тестування;

4) документування.

Для розробки проекту студенту необхідно творчо проаналізувати функції і можливості, надані сучасними CASE та програмними засобами, вибрати запропоновані або довести оптимальність інших засобів і узгодити їх використання з керівником проекту. В пояснювальній записці слід обгрунтувати вибір запропонованих або інших CASE та програмних засобів. 

6. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ РОБІТ 

6.1 Загальні вимоги до оформлення

Пояснювальна записка оформлюється на аркушах формату А4. Обсяг пояснювальної записки – 40 – 50 аркушів.

Текст пояснювальної записки розташовується з полями: ліве – 20 мм, праве – 10 мм, верхнє – 25 мм, нижнє – 15 мм.

Для основного тексту повинен використовуватися шрифт текстового редактора Microsoft Word – Times New Roman, розмір 14 пт; міжрядковий інтервал – 1,5, вирівнювання – по ширині сторінки. 

6.2 Поділ тексту документа

6.2.1 Текст документа слід поділяти на розділи. Розділи можна поділяти на пункти або підрозділи і пункти. Пункти, за необхідності, можуть поділятися на підпункти.

При поділу тексту документа на пункти і підпункти необхідно, щоб кожний пункт, підпункт мав завершену інформацію.

6.2.2 Розділи, підрозділи, пункти і підпункти слід нумерувати арабськими цифрами і друкувати з абзацного відступу.

6.2.3 Розділи повинні мати нумерацію в межах всього тексту, за винятком Додатків.

Нумеруються розділи арабськими цифрами 1, 2, 3 без крапок.

Приклад:

1

2

Номер підрозділу включає номер розділу і порядковий номер підрозділу, відокремленого крапкою.

Приклад:

(Розділ)      1

(Підрозділ)         1.1

Номер підпункту включає номер розділу, підрозділу, пункту і підпункту, відокремлені крапкою.

Приклад:

(Розділ)      3

(Підрозділ)         3.2

(Пункт)      3.2.1

Після позначення розділу підрозділу, пункту і підпункту в документі крапку не ставлять. 

6.3 Оформлення тексту документа

6.3.1 Текст документу має бути лаконічним, коротким, логічно послідовним.

Терміни і позначення мають бути єдиними і відповідати стандартам, а при їх відсутності – загальноприйнятим в науково-технічній літературі і наводитись в переліку термінів. Допускається скорочення слів згідно ГОСТ 2.316 – 68. Додаткові скорочення наводяться у переліку прийнятих скорочень.

Для виділення окремих понять допускається змінювати інтервали між словами, а також друкувати окремі слова або частини тексту шрифтом, що відрізняється від основного тексту.

Необхідні позначення до тексту документу можуть оформлятися як зноски.

Зноски позначають цифрою з дужкою, що винесена на рівень лінії верхнього кордону шрифту.

Наприклад: “друкований пристрій ¹⁾…”.

Текст зноски розміщують в кінці сторінки і відділяють від основного тексту лінією довжиною 30 мм, що проводиться в лівій частині сторінки.

6.3.2 Вписувати в текст формули, цифри, букви, виконувати рисунки потрібно тільки чорними чорнилами, пастою.

6.3.3 Коли наводять найбільше або найменше значення величин, слід вживати словосполучення “повинно бути не більше (не менше)”.

Приклад:

6.3.4 Числові значення у відсотках слід писати: “…від 53 % до 57 %” або (53 ± 2) %, а не 53 ± 2 %

6.3.5 Римські цифри слід писати тільки для позначення сорту (категорії, класу тощо) виробу, валентності хімічних елементів, кварталів, року, півріччя. В інших випадках пишуть арабські цифри.

6.3.6 Позначення одиниць рахунку та одиниць фізичних величин застосовують у таблицях, поясненнях символів і чисельних коефіцієнтів, що входять до формул, і у тексті тільки при чисельних значеннях та друкують без крапки.

Наприклад: п’ять шт, 10 А

6.3.7 У тексті документу не дозволяється:

- вживати звороти розмовної мови;

- вживати для того самого поняття різні науково-технічні терміни;

- вживати математичний знак (–) перед від’ємним значенням величини. Слід писати слово “мінус”;

вживати без числових значень математичні знаки, наприклад: > (більше), < (менше), = (дорівнює), ³ (більше або дорівнює), £ (менше або дорівнює), ¹ (не дорівнює), а також № (номер) і % (відсоток).

6.3.8 Відстань рядка-абзацу від поля зліва повинна бути 15 – 17 мм, а справа – 10 мм

Відстань від тексту до найменування розділу і від найменування розділу до тексту повинна бути 15 мм 

6.4 Оформлення заголовків

6.4.1 Розділи, підрозділи повинні мати заголовки. Пункти заголовків не мають. Заголовки мають чітко і коротко відображати зміст розділів і підрозділів.

6.4.2 Заголовки розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів слід друкувати з абзацного відступу з великої літери без крапок у кінці, не підкреслюючи.

6.4.3 Якщо заголовок складається із двох речень, їх відокремлюють крапкою. 

6.5 Оформлення переліків

У середині пунктів можуть бути наведені переліки. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс (-).

Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати цифри з дужками, наприклад:

Власні функції програми можна класифікувати наступним чином:

- функції вводу/виводу;

- обчислювальні функції:

1) обчислення середніх значень;

2) обчислення параметрів системи; 

6.6 Оформлення формул

Формули, за винятком формул у додатках, мають нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами на рівні формули праворуч у круглих дужках (1). Одну формулу також нумерують.

Приклад: 

де   w_ij (k) – значення коефіцієнта зв’язку на ітерації номер k;

w_ij (k – 1) – значення коефіцієнта зв’язку на ітерації номер k – 1;

a – коефіцієнт швидкості ітераційного процесу;

d_j – значення помилки навчання для процесорного елемента номер j;

y_i – значення вихідного сигналу процесорного елемента номер i.

Слово “де” необхідно писати з абзацу.

На всі формули по тексту документу повинні бути посилання.

Допускається нумерація формул в межах розділу. 

6.7 Оформлення графічного матеріалу (рисунків)

На графічний матеріал по тексту документу повинні бути посилання.

Графічний матеріал повинен розташовуватися безпосередньо після тексту.

Рисунки, схеми, діаграми, що розміщуються в тексті повинні відповідати вимогам ЄСКД.

Графічний матеріал повинен мати тематичну назву, яку розміщують під рисунком, діаграмою, графіком.

Наприклад: на рисунку 1 приведена діаграма діяльності, яка демонструє процес здачі іспиту. 

Рисунок 1 – Діаграма діяльності, яка демонструє процес здачі іспиту

За необхідністю під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані.

Порядковий номер рисунку, слово “Рисунок” і назву рисунку подають згідно рисунку 2, тобто під пояснювальними даними:

Рисунок 2 – Зовнішній вигляд вікна програми в режимі планування інспекції

Графічний матеріал нумерують наскрізно по тексту. Допускається нумерація в межах розділу.

На всі рисунки в документі повинні бути наведені посилання на рисунок. 

6.8 Оформлення таблиць

6.8.1 Таблиці застосовують для кращої наочності і зручності порівняння показників.

6.8.2 Кожна таблиця повинна мати назву.

Назва таблиці має відображати її зміст, бути точною, короткою. Назву таблиці слід розміщувати над таблицею на відстані 8 мм від таблиці.

При перенесенні частин таблиці на ту саму, або інші сторінки, назву розміщують понад першою частиною таблиці.

Висота рядків у таблиці повинна бути не менше 8 мм. 

6.8.3 Таблиці, за винятком таблиць-додатків слід нумерувати арабськими цифрами наскрізно. Допускається нумерація таблиць в межах розділу.

Якщо у документі тільки одна таблиця, то вона має бути позначеною – “Таблиця 1”.

6.8.4 На всі таблиці документу повинні бути наведені посилання в тексті. Наприклад: “… згідно таблиці 1”.

6.8.5 Заголовки граф і рядків у таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки граф – з малої літери, якщо вони складають одне речення із заголовком, або з великої, якщо вони мають самостійне значення.

6.8.6 У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставляться.

Заголовки і підзаголовки друкують в однині.

6.8.7 Таблиця з усіх сторін обмежується лініями.

6.8.8 Головка таблиці повинна бути відокремлена від решти таблиці лінією товщиною 2S.

6.8.9 Таблицю, залежно від її розміру розміщують під текстом, у якому вперше наведено на неї посилання, або на наступній сторінці.

Допускається розміщувати таблиці вздовж довгого боку аркуша документа.

6.8.10 Якщо рядки або графи таблиці виступають за формат сторінки по горизонталі, то таблицю поділяють на частини, які розміщують одна під одною. При чому, в кожній частині таблиці повторюють головку і боковик таблиці.

6.8.11 Таблиці з невеликою кількістю граф допускається поділяти на частини і розміщувати одну частину поряд з іншою на одній сторінці, при цьому, повторюють головку таблиці у відповідності з таблицею 2.

Таблиця 2 – Швидкості виконання функцій модуля Analyser 

6.8.12 Нумерація граф таблиці арабськими цифрами допускається у випадку, якщо у тексті документу є посилання на них.

За необхідності нумерації показників, поданих параметрів або інших даних, порядкові номери слід зазначити у першій графі (боковику) таблиці, безпосередньо перед їх назвою.

6.8.13 Замінювати лапками цифри, що повторюються у таблиці, математичні знаки, знаки відсотка і номера, позначення марок матеріалів і типорозмірів продукції, позначення нормативних документів не дозволяється.

6.8.14 Цифри у графах таблиць мають проставлятися так, щоб розряди чисел у всій графі були розміщені один під одним, наприклад, Таблиця 3. 

Таблиця 3 – Постатейна калькуляція витрат 

6.8.15 Якщо у таблиці є виноски і примітки, то у кінці таблиці наводять спочатку виноски, а потім примітки і закривають таблицю знизу.

Наприклад – Таблиця 4. 

Таблиця 4 – Типи даних та їх розміри 

6.8.16 Якщо всі показники, що наведені в графах таблиць, визначені в одних і тих самих одиницях фізичних величин (наприклад, у грн) то їх позна-чення необхідно розташовувати над таблицею праворуч, а в разі поділення таблиці на частини – над кожною її частиною.

6.8.17 Якщо в кінці аркушу таблиця переривається і її продовження буде на наступному аркушу, то у першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, знизу не наносять. Над таблицею на другій сторінці пишуть “Продовження таблиці 3”, головку таблиці повторюють, наприклад – Таблиця 3. 

6.9 Оформлення приміток по тексту документу

6.9.1 Примітки потрібно розміщувати безпосередньо після текстового, графічного матеріалу або в таблиці, до яких відносяться примітки і друкувати примітки потрібно з абзацу.

6.9.2 Якщо примітка одна, то після слова “Примітка” ставиться тире і примітка друкується з прописної літери з абзацу. Одну примітку не нумерують, декілька приміток нумерують арабськими цифрами.

Наприклад:

Примітка – Допускається використання функцій WinApi.

Примітки:

1)   Допускається використання кодування в системі Unicode.

2)   Функція BeginRead не має аргументів. 

6.10 Оформлення додатків

6.10.1 Матеріали, які доповнюють документи, розміщують у додатках.

Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, описання алгоритмів і програм, задач, специфікації.

6.10.2 Додатки позначаються великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Г, С, З, І, О, Ї, Й, О, Ч, Ь.

6.10.3 Після слова “Додаток” друкують літеру, що позначає його послі-довність.

6.10.4 Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням зверху посередині сторінки слова “Додаток” і його позначення.

Якщо додаток один, то він також позначається “Додаток А”.

6.10.5 Розділи, підрозділи, пункти, графічний матеріал, таблиці і формули нумерують у межах кожного додатку.

Перед номером позначення розділу таблиць, рисунків, формул ставлять позначення додатку.

Наприклад: Додаток А; Таблиця А.1; Рисунок А.1.

6.10.6 Додатки мають загальну з рештою документу наскрізну нумера-цію.

6.10.7. У тексті документу на всі додатки повинні бути подані посилан-ня. Додатки розміщують у порядку посилання на них у тексті документу.

6.10.8 Всі додатки повинні бути перераховані в “Змісті” документу з зазначенням їх позначень і найменувань.

Наприклад:

Додаток А – Схема… .

Додаток Б – Специфікація… . 

6.11 Оформлення списку літератури

6.11.1 Посилання в тексті на використані літературні джерела потрібно зазначати порядковим номером зі списку використаної літератури, виділеним квадратними дужками, наприклад:

“… до вимог, наведених у [5]”.

6.11.2 У списку літератури наводяться всі використані літературні джерела під час виконання курсових, дипломних, випускних робіт.

Бібліографічні видання наводяться в порядку:

Закони;

Положення;

Посібники;

Журнали та інші документи.

Наприклад:

1 Закон “Про охорону здоров’я”, Юринком, 1996.

2 Положення про організацію роботи з охорони праці учасників пізна-вально-виховного процесу в установах і закладах освіти № 969 / 6160, 2001.

3 Глушаков С. В. “Мова програмування С++”, – Х.: Фоліо, 2003. 

6.12 Оформлення схем алгоритмів

Схеми алгоритмів, програм, даних і систем оформлюються згідно ГОСТ 19.701 – 90 і в тексті пояснювальної записки підписуються як графічний матеріал (рисунки). 

6.13 Оформлення титульних листів

Назва теми на титульному листі повинна бути стислою. У назві теми не дозволяються:

- скорочення;

- римські цифри;

- математичні знаки. 

6.14 Оформлення технічного завдання

В технічному завданні повинно бути чітко оговорене завдання, терміни виконання та рекомендована література. 

6.15 Оформлення листа “Зміст”

6.15.1 Зміст документу оформляється окремим листом, з нової сторінки, не нумерується, як розділ і включається в загальну кількість листів. Слово “Зміст” друкують посередині сторінки з прописної літери.

6.15.2 У змісті мають бути порядкові номери і назви розділів, за необхідності підрозділів із поданням їх позначення, найменувань із зазначенням номера сторінки, на якій вони розташовані.

6.15.3 Найменування додатків, які включені в зміст записують рядковими літерами, крім першої прописної літери.

Наприклад: Додаток А – Текст програми 

7. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ 

Оцінку курсової роботи з дисципліни “Технології комп’ютерного проектування” визначаються наступні показники:

1) оцінка програмного продукту, створеного студентом;

2) оцінка захисту;

3) оцінка оформлених до захисту документів;

Відповідно до цих складових вироблені наступні критерії оцінки курсової роботи:

Робота оцінюється на “відмінно”, якщо

При проектуванні:

- використано сучасні CASE та програмні засоби;

- реалізовано рівень «відмінно»(див. розділ 2);

- використано поглиблені знання з методологій проектування.

На захисті студент:

- чітко і повно доповідає про мету курсової роботи і задачі, розв’язані в ній;

- описує вхідні і вихідні форми для функції, яка автоматизувалась;

- обгрунтовує використання CASE та програмних засобів;

- пояснює суть використаних методів проектування та обгрунтовує їх вибір;

- грамотно представляє і пояснює методології проектування;

- вільно демонструє і пояснює діаграми, які входять у склад моделі, інтерфейс користувача і результати виконання моделі.

До курсової роботи додається пояснювальна записка, у якій:

- зміст цілком відповідає завданню;

- матеріал добре структурований, викладений повно, чітко і грамотно;

- оформлення суворо відповідає нормативним вимогам та реалізація проекту, у якій:

- діаграми моделей побудовані у відповідності до нотацій;

- процеси, відображені на діаграмах достатньо деталізовані.

Робота оцінюється на “добре”, якщо

При проектуванні:

- використано сучасні CASE та програмні засоби;

- реалізовано рівень «добре»(див. розділ 2);

- використано знання з методологій проектування.

- використано знання і уміння, отримані при вивченні однієї з професійно-орієнтованих дисциплін.

На захисті студент:

- доповідає про виконану роботу так само, як зазначено у критеріях на оцінку “відмінно”, але допускає несуттєві помилки і неточності;

- вміє професійно відстоювати власну точку зору;

- на питання відповідає загалом правильно, але допускає несуттєві помилки і неточності.

До курсової роботи додається пояснювальна записка, у якій:

- зміст цілком відповідає завданню;

- матеріал не зовсім вдало структурований;

- матеріал викладений чітко і лаконічно, але мають місце стилістичні похибки;

- в оформленні присутні незначні відхилення від нормативних вимог та реалізація проекту, у якій:

- діаграми моделей побудовані з незначними відхиленнями від нотацій;

- процеси, відображені на діаграмах не достатньо деталізовані, але це не впливає на загальне розуміння моделі.

Робота оцінюється на “задовільно”, якщо

При проектуванні:

- реалізовано рівень «задовільно»(див. розділ 2).

На захисті студент:

- доповідає загалом правильно, однак доповідь побудована нелогічно, нечітко, містить неточності;

- на питання відповідає неповно, допускає помилки і неточності.

До курсової роботи додається пояснювальна записка, у якій:

- зміст відповідає завданню. але матеріал невдало структурований, викладений нечітко, мають місце граматичні помилки;

- в оформленні присутні відхилення від нормативних вимог.

та реалізація проекту, у якій:

- діаграми моделей побудовані з відхиленнями від нотацій;

- процеси, відображені на діаграмах не достатньо деталізовані, що впливає на загальне розуміння моделі.

Студент не допускається до захисту курсової роботи, якщо:

- представлений проектний продукт і/або пояснювальна записка не відповідає вимогам, поставленим у технічному завданні;

- пояснювальна записка до курсової роботи оформлена з грубими порушенням нормативних вимог;

Робота, не допущена до захисту, автоматично оцінюється оцінкою “незадовільно”!

8. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. ГОСТ 19.701 – 90 ЕСПД. Схемы алгоритмов, программ, данных и систем

2. Буч, Гради. Объектно-ориентированный анализ и проектирование с примерами приложений на С++, 2-е изд. – М.: «Издательство Бином», СПб.: «Невский диалект», 1999 г.

3. Рамбо Дж., Якобсон А., Буч Г. UML: специальный справочник. – СПб.: Питер, 2002 г.

4. Кратчен, Филипп. Введение в Rational Unified Process, 2-е издание. – М.: «Вильямс», 2002 г.

5. Фаулер М. Рефакторинг: улучшение существующего кода. – СПб.: «Символ-Плюс», 2002 г.

6. Рамбо Дж., Якобсон А., Буч Г. Унифицированный процесс разработки программного обеспечения. – СПб.: Питер, 2002 г.

7. Ларман. Применение UML и шаблонов проектирования. – М.: «Вильямс», 2002 г.

8. Калянов Г.Н. Теория и практика реорганизации бизнес-процессов. М.,СИНТЕГ, 2000

9. Калянов Г.Н. Структурный системный анализ. М., Лори, 1996

10. Вендров А.М. Проектирование программного обеспечения экономических информационных систем. М., Финансы и статистика, 2000.

11. Маклаков С.В. Создание информационных систем с AllFusion Modelling Suite М.: Диалог-МИФИ, 2003

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!