Практична робота №1 з дисципліни Основи охорони праці на тему Гігієнічна оцінка умов праці, важкості та напруженості трудового процесу, ЧДТУ
« Назад
Черкаський державний технологічний університетКафедра безпеки життєдіяльності
ПРАКТИЧНА РОБОТА №1з дисципліни «Основи охорони праці»Тема: «Гігієнічна оцінка умов праці, важкості та напруженості трудового процесу»
Черкаси 2014
ВСТУП Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу призначена для гігієнічної оцінки умов та характеру праці на робочих місцях з метою: - контролю умов праці працівника (працівників) на відповідність діючим санітарним правилам і нормам, гігієнічним нормативам та видачі відповідного гігієнічного висновку; - атестації робочих місць за умовами праці; - встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів; - створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону, країни; - розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності; - санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об'єктів; - санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих та сільсько-господарських підприємств; - застосування заходів адміністративного впливу при виявленні санітарних правопорушень, а також для притягнення винуватців до дисциплінарної та карної відповідальності; - вивчення зв'язку стану здоров'я працюючого з умовами його праці (при проведенні епідеміологічних досліджень здоров'я, періодичних медичних оглядів); - складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці; - розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь; - встановлення рівнів професійного ризику для розробки профілактичних заходів та обґрунтування заходів соціального захисту працюючих. Мета роботи: Ознайомлення з методикою гігієнічної оцінки умов праці, важкості та напруженості трудового процесу на робочих місцях працівників різних професій. Завдання роботи: - ознайомитись з головними відомостями про гігієнічну оцінку умов праці робочих місць: основні поняття, що застосовуються в гігієнічній класифікації; класи умов праці за ступенями шкідливості та небезпечності; - відповідно наданому варіанту вибрати назву приміщення та робочого місця (таблиця 19) та визначити фактичні значення параметрів робочого середовища (таблиця 20); - визначити нормативні значення параметрів робочого середовища відповідно наданих нормативних документів; - заповнити карту умов праці. Теоретичні положення Гігієнічна класифікація базується на принципі диференціації умов праці залежно від фактично визначених рівнів факторів виробничого середовища і трудового процесу в порівнянні з санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами, а також з урахуванням можливого шкідливого впливу їх на стан здоров'я працюючих. Робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів може бути дозволена тільки при застосуванні засобів колективного та індивідуального захисту і скороченні часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом). Робота в небезпечних (екстремальних) умовах праці (4 клас) не дозволяється, за винятком ліквідації аварій, проведення екстрених робіт для попередження аварійних ситуацій. Ця робота повинна виконуватись у відповідних засобах індивідуального захисту та регламентованих режимах виконання робіт. Гігієнічна класифікація використовується для: - установ, що здійснюють контроль за дотриманням санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів на робочих місцях, а також проводять оцінку умов праці при атестації робочих місць; - установ, що здійснюють медичне обслуговування працюючих (медико-санітарні частини, центри профпатології, центри медицини праці, поліклініки та ін.); - роботодавців усіх організаційно-правових форм та форм власності; - працівників (з метою отримання повної інформації про умови праці на своїх робочих місцях як при влаштуванні на роботу, так і в процесі трудової діяльності); - органів соціального і медичного страхування у тих випадках, коли тарифи відрахувань залежать від ступеня шкідливості та небезпечності умов праці і завданої шкоди здоров'ю. В процесі вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу необхідно визначити: - характерні для конкретного робочого місця виробничі фактори, які підлягають лабораторним дослідженням (гр.2 Карти); - нормативне значення (ГДК, ГДР) параметрів, факторів виробничого середовища і трудового процесу, використовуючи Систему стандартів безпеки праці, санітарні норми і правила, інші регламенти (гр.3 Карти); - фактичне значення факторів виробничого середовища і трудового процесу шляхом лабораторних досліджень або розрахунків (гр.4 Карти). Результати вимірів (визначень) показників шкідливих і небезпечних виробничих факторів оформлюються протоколами за формами, передбаченими у ГОСТ або затвердженими Міністерством охорони здоров'я України, і заносяться в Карту (гр.4).
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ Необхідно визначити нормативні значення усіх факторів виробничого середовища відповідно «Карті умов праці» і визначити ступені шкідливості впливу кожного параметру. Заповнити карту умов праці. 1. Шкідливі хімічні речовини. Для кожної хімічної речовини (згідно варіанта), згідно ГОСТ 12.1.005-88 «Воздух рабочей зони» (таблиця 1), визначаємо гранично допустиму концентрацію (ГДК), клас небезпеки (І-ІV) і особливості дії на організм (А, Ф, К, Г). В карті в графі 2 записуються назви цих речовин у порядку збільшення їх класу небезпеки і заповнюються графи 3 та 4. Знаходимо співвідношення фактичного значення параметра та нормативного. Якщо фактичне значення концентрації менше або дорівнює ГДК то в графах 6, 7, 8, 9, 10 карти ніяка помітка не встановлюється. В іншому випадку, тобто факт більше норми (Ф>Н), знаходимо ступінь шкідливості по таблиці 2. Для цього знаходимо в скільки разів факт перевищує норму (Ф/Н) і порівнюючи отримане число з діапазонами, що наведені в відповідному рядку таблиці (в залежності від особливості дії на організм), отримуємо ступінь шкідливості для даної речовини. Таблиця 1- Гранично-допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі
Умовні позначення: п - пари (гази); а - аерозоль; Г - речовини з гостроспрямованим механізмом дії; А - речовини, здатні викликати алергійні захворювання у виробничих умовах; Ф - аерозоль переважно фіброгенної дії. Якщо речовина має одночасно дві особливості дії на організм (наприклад Ф, К) то необхідно користуючись двома рядками таблиці 2 (в даному прикладі «Фіброгенної дії» та «Канцерогени»), визначити в кожному рядку ступінь шкідливості, а потім вибрати вищий і занести його в «Карту умов праці». Таблиця 2 - Класи умов праці залежно від вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони (перевищення ГДК, разів)
2. Шум Відповідно ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» (таблиця 3) у графі «Вид трудової діяльності», прочитавши усі 14 розділів, необхідно знайти вид трудової діяльності або приміщення, які найбільш відповідають заданому робочому місцю і виписати. Потім із графи «Еквівалентні рівні звуку, дБА» виписати відповідне чисельне значення нормативного параметра. Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф>Н) необхідно визначити на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне (Ф-Н) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка таблиці 4 визначити ступінь шкідливості. Таблиця 3 - Допустимі еквівалентні рівні звуку на робочих місцях у виробничих приміщеннях та на території підприємств
Продовження таблиці 3
Таблиця 4 - Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
3. Ультразвук Якщо на заданому вам робочому місці було знайдено ультразвук (таблиця 20), то необхідно подивитись, на якій частоті (кГц) він впливає на людину і, користуючись ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» (таблиця 5), знайти для цієї частоти відповідний нормативний рівень звукового тиску (дБ). Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф>Н) необхідно визначити на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне (Ф-Н) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка таблиці 4 визначити ступінь шкідливості. Таблиця 5 - Санітарні норми ультразвуку
4. Інфразвук Якщо на заданому вам робочому місці було знайдено інфразвук (таблиця 20), то необхідно подивитись, на якій частоті (Гц) він впливає на людину і, користуючись ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» (таблиця 6), знайти для цієї частоти відповідний (нормативний) рівень звукового тиску (дБ). Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф>Н) необхідно визначити на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне (Ф-Н) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка таблиці 4 визначити ступінь шкідливості. Таблиця 6 - Гігієнічні норми інфразвуку
5. Вібрація У цьому розділі необхідно ознайомитись з визначеннями категорій вібрації і вирішити, до яких категорій та підвиду відноситься вібрація, що впливає на робітника. Відповідно до ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми загальної та локальної вібрації» загальну вібрацію по джерелу її виникнення поділяють на наступні категорії: 1 - транспортна вібрація, що впливає на операторів рухливих машин і транспортних засобів при їхньому русі по місцевості і дорогам (у тому числі при їхньому будівництві); 2 - транспортно-технологічна вібрація, що впливає на операторів машин з обмеженим переміщенням тільки по спеціально підготовлених поверхнях виробничих приміщень, промислових площадок; 3 - технологічна вібрація, що впливає на операторів стаціонарних машин або передається на робочі місця, що не мають джерел вібрації. Вібрації категорії 3 мають три підвиди: 3а - вібрації робочих місць у приміщеннях із джерелами вібрацій (наприклад оператори молотів, пресів, верстатів і стендів); 3б - вібрації робочих місць у приміщеннях без джерел вібрацій (наприклад вібрації робочих місць працівників ВТК (відділу технічного контролю), розмітників і т.п.); 3в - вібрації робочих місць у приміщеннях адміністративно – управлінських і для розумової праці (наприклад, у кабінетах, у приміщеннях ОЦ (обчислювального центру), КБ (конструкторського бюро), лабораторій і т.п.). Далі необхідно визначити, на якій частоті відбувається вплив вібрації (див. фактичні значення) і, користуючись таблиці 7, знайти для цієї частоти та відповідної категорії вібрації нормативний рівень віброшвидкості (дБ). Таблиця 7 - Нормовані рівні віброшвидкості (дБ)
Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф>Н) необхідно визначити на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне (Ф-Н) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка таблиці 4 визначити ступінь шкідливості. 6. Електромагнітне випромінювання. Необхідно у фактичних значеннях знайти, на якій частоті (кГц або МГц) відбувається вплив електромагнітного випромінювання на людину. Далі для цієї частоти знайти гранично допустимий рівень напруженості електромагнітного поля (ЕМП) по електричній складовій (В/м). Відповідно НАОП 0.03-3.16-86 гранично допустимі рівні (ГДР) впливу електричних полів частот від 0,06 МГц до 300МГц №4131-86 напруженість ЕМП у діапазоні частот 60кГц-300МГц на робочих місцях персоналу протягом робочого дня не повинна перевищувати встановлених гранично-допустимих рівнів (ГДР): - за електричною складовою: для частот від 60кГц до 3МГц - 50 В/м; для частот від 3МГц до 30МГц - 20 В/м; для частот від 30МГц до 50МГц - 10 В/м; для частот від 50МГц до 300МГц - 5 В/м. Допускаються рівні вище зазначених, але не більш ніж у два рази у випадках, коли час дії ЕМП на персонал не перевищує 50% тривалості дня. Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф>Н), визначити в скільки разів фактична напруженість більше нормативної (Ф/Н). Отримане число порівнюємо з діапазонами відповідної строки таблиці 8 і визначаємо ступінь шкідливості. Для електромагнітного випромінювання строку в таблиці 8 вибираємо в залежності від частоти на якій йде випромінювання. Таблиця 8 - Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань (перевищення ГДР, разів)
7. Електростатичне поле. При роботі з матеріалами і виробами, що легко електризуються, експлуатації високовольтних установок високого струму обслуговуючий персонал може знаходитися під впливом електростатичного поля (ЕП). Якщо на заданому робочому місці було зареєстровано електростатичне поле (див. фактичне значення), то необхідно розрахувати гранично допустиму напруженість (Едоп) по формулі, що наведена в цьому розділі. Час (t), на протязі якого робітник може знаходитись під впливом електростатичного поля, визначається самостійно на підставі власного уявлення про дане робоче місце. У якості нормованого гігієнічного параметра приймається напруженість ЕП - Едоп, що вимірюються в В/м чи кВ/м. Гранично допустима напруженість ЕП на робочому місці визначається документом: НАОП 0.03-3.05-77 Санітарно-гігієнічні норми допустимої напруженості електростатичного поля №1742-77. Ступінь впливу ЕП на організм залежить від напруженості ЕП і часу перебування в ньому людини. Гранично допустима напруженість ЕП на робочому місці обслуговуючого персоналу не повинна перевищувати: при впливі до 1 год - 60 кВ/м при впливі від 1 год до 9 год де t - час (від 1 до 9 годин), на протязі якого робітник може знаходитись під впливом електростатичного поля. Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф>Н), визначити в скільки разів фактична напруженість більше нормативної (Ф/Н). Отримане число порівнюємо з діапазонами відповідної строки таблиці 8 і визначаємо ступінь шкідливості. 8. Постійне магнітне поле. Якщо на заданому робочому місці було зареєстровано постійне магнітне поле (ПМП) (див. фактичне значення), то згідно документа: «Предельно допустимые нормы воздействия постоянных магнитных полей при работе с магнитными устройствами и матеріалами» напруженість ПМП на робочому місці не повинна перевищувати 8 кА/м. Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф>Н), визначити в скільки разів фактична напруженість більше нормативної (Ф/Н). Отримане число порівнюємо з діапазонами відповідної строки таблиці 8 і визначаємо ступінь шкідливості. 9. Мікроклімат у приміщенні. Згідно ДСН 3.3.6.042-99 «Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (таблиця 9), окремо для двох періодів року, для своєї категорії важкості роботи визначити оптимальні і допустимі значення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря. Верхня і нижня межа діапазону допустимої температури визначаються у залежності від того, постійне робоче місце чи непостійне. Таблиця 9 - Нормовані величини температури, відносній вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
Далі в графу 3 карти вносяться для температури, відносної вологості та швидкості руху повітря оптимальні та допустимі нормативні діапазони. При цьому для теплого періоду року в чисельнику, а для холодного періоду року в знаменнику. Наприклад для температури: Далі в графу 4 карти відповідно вносяться фактичні значення, наприклад для температури: 27/21. Якщо фактичне значення попадає в оптимальний діапазон в графі 11 ставиться позначка «опт.», якщо в допустимий - позначка «доп.», якщо виходить за межи допустимого діапазону, користуючись відповідним рядком таблиці 10 (для теплого періоду року) і таблиці 11 (для холодного періоду року) визначаємо ступінь шкідливості, порівнюючи фактичну температуру з вказаними діапазонами. Рядок для оцінки температури вибирається в залежності від категорії важкості робіт. Таблиця 10 - Класи умов праці за показниками мікроклімату для приміщень та відкритих територій в теплу пору року
Таблиця 11 - Класи умов праці за показниками мікроклімату для приміщень у холодну пору року
Примітка: При збільшенні швидкості руху повітря на 0,1 м/с від оптимальної за СН температура повітря повинна бути збільшена на 0,2 °С. 10. Виробниче (природне та штучне) освітлення. Самостійно скласти перелік основних предметів, які повинна розглядати людина у процесі роботи на заданому робочому місці (наприклад, бланки, документи, гроші, надписи, квитанції, вимірювальні прилади, окремі частини предметів або інструментів і т.п.). Визначити самі дрібні деталі зображення (найменші об’єкти розрізнення), які містяться на перелічених предметах (наприклад: крапки, цяточки, риски і т.п.), за винятком тих, у розгляданні яких немає потреби. Орієнтовно оцінити їх розмір у мм. Потім необхідно, користуючись ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення» (таблиця 12), визначитись, до якого діапазону розмірів відноситься розмір обраного вами найменшого об’єкта розрізнення і записати відповідний розряд зорової праці. Для визначеного розряду зорової роботи з графи «Природне освітлення» виписати нормативне значення КПО - ен (%). Порівняти ен з фактичним значенням КПО (згідно варіанта). Далі необхідно визначити характеристику фона. Фон – це поверхня, на якій розглядається найменший об’єкт розрізнення. У залежності від коефіцієнта відбиття поверхні ρ (див. таблицю 13) фон може бути світлим (ρ > 0,4), середнім (ρ = 0,2-0,4), темним (ρ < 0,2). У випадках, коли в якості фона можуть бути різні кольори за основу приймається найгірший варіант (самий темний колір з усіх можливих варіантів). Далі необхідно визначити контраст об’єкта розрізнення з фоном, тобто наскільки чітко сприймається найменший об’єкт розрізнення на вище розглянутому фоні. Контраст може бути великим (наприклад, між білим і чорним, темно-синім і білим), середнім (наприклад, між сірим і білим, світло-сірим і чорним) і малим (наприклад, між темно-червоним і чорним, світло-блакитним і білим). У випадках, коли можливі комбінації різних кольорів, за основу приймається найгірший варіант у бік малого контрасту. Нормативне значення штучного загального освітлення Ен (лк) вибирається навпроти комбінації обраних слів, які характеризують фон і контраст, у графі «Штучне освітлення». Таблиця 12 - Норми освітлення (ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення»)
Таблиця 13 - Коефіцієнти відбиття світла поверхнями різного кольору
Після заповнення граф 3 та 4 карти, у випадку, якщо факт менше норми (Ф<Н) визначаємо ступінь шкідливості по таблиці 14. Таблиця 14 - Класи умов праці залежно від параметрів світлового середовища виробничих приміщень
11. Іонізуюче випромінювання. Для визначення ступеню шкідливості впливу іонізуючого випромінювання на робочому місці використовують НРБУ-97 «Норми радіаційної безпеки України» - таблиця 15. Таблиця 15 - Класи умов праці при дії іонізуючих випромінювань
В графу 3 «Карти умов праці» вноситься допустимий діапазон з таблиці 15. Порівнюючи фактичне значення з діапазонами наведеними в таблиці 15 визначити ступінь шкідливості впливу іонізуючого випромінювання. 12. Оцінка важкості праці. При виконанні цього пункту необхідно, базуючись на своєму життєвому досвіді і своїй уяві про дане робоче місце, визначити, чоловік там працює або жінка, які рухи виконує людина, як часто, які вантажі вона підіймає і т. і. (таблиця 16). Оптимальні і допустимі нормативні значення брати з таблиці 16 (графи 3,4) і записувати в графу 3 «Карти умов праці». Фактичні (розрахункові) значення вносяться в графу «Карти умов праці». 1.1. Необхідно орієнтовно визначити, яку вагу (М) підіймає людина за участю м'язів рук та плечового поясу і на яку відстань (L) вона її переміщує (до 1 м), потім визначити скільки таких рухів робить людина за зміну (N). Кінцевий результат буде дорівнювати Нр=М•L•N (кг•м). Потім користуючись п.1.1 (таблиця 16) визначити в якому діапазоні міститься величина Нр: «оптим.», «допуст.», або 1- 4 ступінь. 1.2. Необхідно орієнтовно визначити яку вагу (М) підіймає людина за участю м'язів рук, корпуса, ніг і на яку відстань (L) вона її переміщує, потім визначити скільки таких рухів робить людина за зміну (N). Кінцевий результат буде дорівнювати Н3=М•L•N (кг•м) . Потім користуючись п.1.2 (таблиця 16) визначити в якому діапазоні міститься величина Нз: «оптим.», «допуст.», або 1- 4 ступінь. 2.1. Необхідно визначити яку вагу може підіймати людина при чергуванні з іншою роботою і порівняти її з вказаними в п.2.1. (таблиця 16). 2.2. Необхідно визначити яку вагу може підіймати людина постійно протягом робочої зміни і порівняти її з вказаними в п.2.2. (таблиця 16). 2.3. Визначившись у попередніх пунктах 1.1-2.2 з якими вантажами працює людина, необхідно відокремити, які з них підіймаються з підлоги, які з робочої поверхні (наприклад, з поверхні столу) і відповідно помножити кожну вагу на кількість підйомів за зміну. 3. Необхідно визначитись, які рухи за участю м'язів кистей та пальців рук найбільш часто виконує людина на робочому місці (наприклад рухи секретарки яка працює за ПЕОМ) і розрахувати їх кількість за зміну. 4. Якщо у процесі роботи людина піднявши вагу утримує її деякий час (наприклад, переносить папки з документами з одного приміщення в інше) то необхідно цю вагу (кг) помножити на час утримування (сек) за зміну. Отримана величина порівнюється з чисельними значеннями відповідної строки п.4 (таблиця 16). Таблиця 16 - Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу
Продовження таблиці 16
5. Прочитати опис робочих поз в п.5 (таблиця 16), вибрати той, що підходить до вашого робочого місця і зробити відповідну позначку в «Карті умов праці» («оптим.», «допуст.», або 1- 2 ступінь). 6. Розрахувати скільки разів за зміну людина робить вимушені нахили і зробити відповідну позначку в «Карті умов праці». 7. Якщо людина багато ходить то необхідно розрахувати, яку відстань вона проходить в цілому за зміну (км) і порівняти з чисельними значеннями п.7 (таблиця 16). Загальна оцінка важкості праці встановлюється за показником, що отримав найвищий клас. При наявності 3-х та більше показників, що відносяться до допустимого класу, важкість праці оцінюється на один ступінь вище (1-й ступінь шкідливості) При наявності 2-х або більше показників 1-го чи 2-го ступеня шкідливості важкість праці оцінюється на один ступінь вище (відповідно 2-й та 3-й ступені). 13. Оцінка напруженості праці. (Користуватись таблицею 17) 1.1.-1.4. Необхідно ознайомитись з особливостями інтелектуальних навантажень, описаних у відповідних пунктах (1.1.–1.4. таблиця 17), та визначити якому класу умов праці відповідає інтелектуальне навантаження робітника. Всі необхідні роз’яснення з приводу визначення шкідливості занести у відповідні пункти пояснювальної записки та у відповідні графи (об’єднані графи 3, 4, 5) «Карти умов праці». 2.1. Необхідно визначити, яку частину (в %) від робочого часу людина зосереджено спостерігає при виконанні своїх обов'язків. Отримане число порівнюють з числами п.2.1 таблиця 17 і роблять відповідну примітку. 2.2 Необхідно визначити, які сигнали можуть надходити на дане робоче місце (наприклад, телефонні дзвінки, дані вимірювальних приладів і т. ін.) і яка їх кількість за годину. 2.3 Необхідно визначити, скільки виробничих об'єктів людині потрібно одночасно спостерігати (наприклад, спостереження за даними, які видають одночасно 5 або 10 вимірювальних приладів ). 2.4.1 Розмір об'єкта розрізнення для даного робочого місця (мм) було визначено при находжені нормативного значення освітлення, у зв'язку з цим, необхідно тільки приблизно розрахувати тривалість зосередженого спостереження за вищевказаним об'єктом в % від часу зміни. 2.4.2. Якщо на заданому робочому місці людина спостерігає за об’єктами з використанням оптичних приладів (мікроскопи, лупи), необхідно самостійно визначити тривалість зосередженого спостереження за об¢єктами в відсотках від часу зміни. 2.4.3. Якщо на заданому робочому місці людина спостерігає за екранами відеотерміналів або монітором ПК, необхідно самостійно визначити (в годинах) тривалість спостереження за ними. 2.5. При виробничий необхідності сприйняття робітником мови чи звукових сигналів від обладнання необхідно самостійно орієнтовно визначити відсоток чіткої розбірливості (вірного сприйняття) мови або сигналів. 3.1. Необхідно ознайомитись з особливостями емоційних навантажень і наслідків можливих помилок, описаних в п.3.1. (таблиця 17) та визначити до якого класу умов праці відноситься ступінь відповідальності і значущість помилки на заданому робочому місці. Всі необхідні роз’яснення занести в відповідний пункт пояснювальної записки і в “Карті умов праці” (об’єднані графи 3, 4, 5). 3.2.–3.3. Самостійно визначити “можливий” чи “виключений” ризик для власного життя і для життя інший осіб при виконанні роботи на заданому робочому місці. Всі необхідні роз’яснення занести в відповідний пункт пояснювальної записки і в “Карті умов праці” (об’єднані графи 3, 4, 5). 4.1. Якщо на робочому місці людина виконує послідовність дій (окремих операцій), яка часто повторюється на протязі робочого дня, то необхідно визначити скільки дій (окремих операцій) вміщує в собі така послідовність. 4.2. Необхідно визначити, скільки триває в часі (сек) виконання одної послідовності дій про яку говорилося у п. 4.1. 5.1. Вибрати змінність праці робітника на заданому робочому місці і визначити клас умов праці. Загальна оцінка напруженості праці виконується за допомогою таблиці 18. Спочатку необхідно підрахувати по «Карті умов праці» скільки в п. 1.1-5.1 було пунктів з позначкою : «оптим.», «допуст.», 1 ступінь, 2 ступінь. Далі сумуємо кількість пунктів 1-го та 2-го ступеню і в таблиці 18 знаходимо строку, в якій виконуються умови по кількості вищевказаних пунктів і вказана загальна оцінка напруженості трудового процесу. Загальна оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності встановлюється за найвищим класом та ступенем шкідливості. Гігієнічна оцінка умов праці. Необхідно, аналізуючи пункти з 1 по 11 заповненої «Карти умов праці», вибрати фактор виробничого середовища, за яким було встановлено найвищу ступінь шкідливості і вказати цю ступінь. При наявності двох і більше шкідливих і небезпечних виробничих факторів гігієнічна оцінка встановлюється на один ступінь вище. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця. 1. Оцінка технічного рівня робочого місця проводиться шляхом аналізу:
Таблиця 18 - Загальна оцінка напруженості трудового процесу (на основі обліку кількості показників напруженості)
2. При оцінці організаційного рівня робочого місця аналізується:
Необхідно визначити 2-3 фактора, по яких було встановлено найвищі ступені шкідливості і вказати, які технічні та організаційні проблеми (тобто, що не відповідає вимогам безпеки та нормам охорони праці) існують на даному робочому місці. Атестація робочого місця. 1. Робоче місце з умов праці оцінюється з урахуванням впливу всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу на працюючих, передбачених гігієнічною класифікацією праці (розділ 1 Карти), сукупних факторів технічного і організаційного рівня умов праці (розділ II Карти), ступеня ризику пошкодження здоров'я. 2. На основі комплексної оцінки робочі місця відносяться до одного із видів умов праці:
3. Право на пенсію на пільгових умовах визначається за показниками, які наведені нижче, інші пільги і компенсації залежно від умов праці за діючими нині законодавчими актами. 4. За оцінку умов праці керівників та спеціалістів приймається оцінка умов праці керівних працівників, якщо вони зайняті виконанням робіт в умовах, передбачених Списками № 1 і 2 для їх підлеглих протягом повного робочого дня. 5. За результатами атестації визначаються невідкладні заходи щодо покращення умов і безпеки праці, які не потребують для їх розробки і впровадження залучення сторонніх організацій і фахівців. 6. З результатами атестації ознайомлюють працівників, які зайняті на робочому місці, що атестується. Карту підписують голова і члени комісії. 7. За результатами атестації складаються переліки:
Рекомендації щодо покращення умов праці. Вказати які заходи необхідно вжити для поліпшення умов праці на даному робочому місці. Пільги і компенсації. Визначити, чи має право на пенсію на пільгових умовах людина, працююча на даному робочому місці. Якщо так, то треба вказати за яким списком. 1.Право на пенсію по старості на пільгових умовах підтверджується при наявності на робочому місці шкідливих небезпечних виробничих факторів ІІІ класу умов і характеру праці: За списком №1:
За списком №2:2. Орієнтовані показники можуть бути використані при встановлені дострокових пенсій за рахунок коштів підприємств. Інформація, що повинна міститися в “Карті умов праці” по графам : графа 1. Номер фактора виробничого середовища (ФВС); графа 2. Перелік усіхвиявлених ФВС; графа 3. Вноситься нормативне значення – діапазони оптимальний (допустимий) виявленого фактору, яке було знайдено у відповідному нормативному документі; графа 4. Вноситься фактичне значення ФВС отримане по результатах вимірювання і розрахунків (з початкової таблиці варіанта). У випадках, коли по деяким ФВС немає фактичних значень в «Карті умов праці» ставиться позначка «відсутній»; графа 5. Вноситься тривалість дії кожного ФВС у відсотках від загальної тривалості робочої зміни (при необхідності); графа 6, 7, 8, 9, 10. Для кожного ФВС, при наявності відхилення фактичного значення від нормативного, вноситься позначка «+» в графу 6, 7, 8, 9 або 10 в залежності від ступеня шкідливості. графа 11. Вноситься примітка «оптим.» або «допуст.», якщо для даного ФВС в графі 3 вказувались обидва діапазони і фактичне значення знаходиться в одному з них. Таблиця 19 - Варіанти приміщень та робочих місць
ДОДАТКИ Додаток А Терміни та визначення понять УМОВИ ПРАЦІ - сукупність факторів трудового процесу і виробничого середовища, у якому здійснюється діяльність людини. ШКІДЛИВИЙ ВИРОБНИЧИЙ ФАКТОР - фактор середовища і трудового процесу, вплив якого на працюючого за певних умов (інтенсивність, тривалість та ін.) може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних і інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров´я нащадків. НЕБЕЗПЕЧНИЙ ВИРОБНИЧИЙ ФАКТОР - фактор середовища і трудового процесу, що може бути причиною гострого захворювання, раптового різкого погіршення здоров´я або смерті. ВАЖКІСТЬ (ТЯЖКІСТЬ) ПРАЦІ - характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність. НАПРУЖЕНІСТЬ ПРАЦІ - характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника. Робоча зона - простір, обмежений огороджуючими конструкціями робочих приміщень, висотою до 2 м над рівнем підлоги чи площадки, на якій знаходяться місця постійного чи непостійного перебування робітників. Постійне робоче місце – місце, на якому робітник знаходиться більшу частину свого робочого часу (більш 50% чи більш 2 години безперервно); при роботі в різних пунктах - уся робоча зона. Непостійне робоче місце - місце перебування робітника менш 50% свого робочого часу або менш 2 годин безперервного перебування. Теплий період року - період із середньодобовою температурою зовнішнього повітря вище 10°С. Холодний період року – період із середньодобовою температурою зовнішнього повітря - 10°С і нижче. Легка фізична робота (категорія I) - робота з витратою 120 ккал/год - категорія Iа (робота сидячи без фізичної напруги); робота з витратою 120-150 ккал/год - категорія Iб (робота сидячи, стоячи чи пов’язана з ходьбою, що супроводжується деякою фізичною напругою). Фізичні роботи середньої важкості з витратою енергії 150-200 ккал/год - категорія IIа (ходьба з перенесенням ваги до 1 кг чи сидячи з переміщенням цих вантажів); витратою енергії 200-250 ккал/ч. Робота IIб (ходьба з перенесенням ваги до 10 кг). Важкі фізичні роботи (категорія III) - робота з витратою більш 250 ккал/год (ходьба з перенесенням ваги більш 10 кг). Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечностіВиходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи: 1 клас - ОПТИМАЛЬНІ умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікрокліматичних параметрів і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення. 2 клас - ДОПУСТИМІ умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді. 3 клас - ШКІДЛИВІ умови праці - характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство. Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені: 1 ступінь (3.1) - умови праці, що характеризуються такими відхиленнями від гігієнічних нормативів, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань та найчастіше сприяють зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності. 2 ступінь (3.2) - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення частоти загальної захворюваності, появи окремих ознак професійної патології. 3 ступінь (3.3) - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять до підвищення рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворювань. 4 ступінь (3.4) - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, які здатні призводити до розвитку виражених форм професійних захворювань, значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності. 4 клас - НЕБЕЗПЕЧНІ (ЕКСТРЕМАЛЬНІ) - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя. ЗВІТ З ВИКОНАННЯПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ № 1
З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||