Лабораторний практикум і курсове проектування з курсу Елементи, вузли та пристрої ЕОМ, ВНТУ
« Назад Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет
А. М. Пєтух, Д. Т. Обідник
ЕЛЕМЕНТИ, ВУЗЛИ ТА ПРИСТРОЇ ЕОМЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ І КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯНавчальний посібник
Вінниця ВНТУ 2011
Рекомендовано до видання Вченою радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (протокол № 5 від 23.12. 2010 р.) Рецензенти: В. А. Лужецький, доктор технічних наук, професор С. І. Перевозніков, доктор технічних наук, професор О. В. Скатков, доктор технічних наук, професор О. В. Грабчак, кандидат технічних наук, доцент Пєтух, А. М.П31 Елементи, вузли та пристрої ЕОМ. Лабораторний практикум і курсове проектування : навчальний посібник / А. М. Пєтух, Д. Т. Обідник. – Вінниця : ВНТУ, 2011. – 104 с. У навчальному посібнику розглядаються питання побудови і експериментального дослідження елементів, вузлів і пристроїв ЕОМ. Дослідження проводяться за допомогою сучасних засобів машинного моделювання схем. Зміст лабораторного практикуму і курсового проектування відповідає програмам дисциплін "Цифрова схемотехніка" та "Архітектура комп’ютера". Лабораторний практикум призначено для студентів напряму підготовки "Програмна інженерія" спеціальності "Програмне забезпечення автоматизованих систем". ЗМІСТ
ВСТУП Дисципліни "Цифрова схемотехніка" та „Архітектура комп’ютера” передбачені навчальним планом для студентів бакалаврського напряму підготовки „Програмна інженерія”. У результаті вивчення цих дисциплін набуваються знання принципів побудови та механізмів роботи дискретних схем обчислювальної техніки, їх основних характеристик, галузі застосування та тенденції розвитку елементної бази електронних обчислювальних машин. У процесі курсового проектування та виконання лабораторного практикуму досягаються уміння синтезувати і аналізувати складні функціональні вузли та пристрої на основі інтегрованої схемотехніки, налагоджувати схеми обчислювальної техніки, користуватися довідниковими даними схемотехнічної бази обчислювальних систем. У зв’язку з тим, що схемотехнічні основи елементної бази обчислювальної техніки є досить усталеними і розглядаються в багатьох навчальних та довідникових виданнях, у навчальному посібнику автори основну увагу приділили сучасним засобам машинного моделювання схем у рамках лабораторного практикуму і курсового проектування, оскільки навчальні видання в цій галузі практично відсутні. Поєднання в одному посібнику лабораторного практикуму і курсового проектування органічно поєднані та є актуальними особливо для студентів заочної форми навчання, де високий відсоток самостійної роботи при опануванні дисциплін, передбачених навчальним планом.
1. ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМЛабораторний практикум направлений на закріплення і розширення положень і навичок, набутих при вивченні теоретичного матеріалу та проведенні практичних занять. У результаті проведення лабораторних робіт студенти повинні знати принципи побудови і функціонування дискретних елементів, вузлів та пристроїв ЕОМ; структури та принципи роботи арифметико-логiчних пристроїв; структури, особливості побудови та принципи роботи пристроїв керування; принципи реалізації і характеристики інтерфейсу введення-виведення та вміти аналізувати роботу елементів, функціональних вузлів і пристроїв на основі інтегрованої схемотехніки; контролювати виконання арифметичних і логічних операцій; синтезувати та досліджувати мікропрограмні керуючі автомати; проводити логічне моделювання роботи схем за допомогою сучасних програмних засобів. Самостійне та якісне виконання лабораторних робіт є базою для успішної реалізації дослідницької частини курсових робіт. 1.1 Вимоги до виконання лабораторних робіт Виконання лабораторних робіт у обсязі, передбаченому навчальним планом, є обов’язковим. Студенти, які не виконали лабораторні роботи відповідно до програми і робочого плану дисципліни, до іспиту не допускаються. На виконання однієї лабораторної роботи виділяється дві аудиторні години, а на підготовку, аналіз результатів та оформлення звіту – дві години позааудиторного часу (самостійна робота студента). Лабораторні роботи виконуються за фронтальним принципом (усі студенти виконують одну і ту ж лабораторну роботу) у комп’ютерному класі за розкладом занять під керівництвом викладача. При цьому для лабораторних робіт, які допускають варіативність початкових даних, кожна бригада виконує індивідуальне завдання. У випадку пропуску лабораторних занять студент зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття за кафедральним графіком відпрацювання пропущених занять при наявності дозволу декана факультету. Кожну з лабораторних робіт студент виконує у порядку, передбаченому вказівками до її виконання. При цьому проводяться всі необхідні дослідження і визначаються потрібні параметри. Документування результатів роботи здійснюється у формі звіту, де вказуються мета та порядок виконання роботи, наводяться процедури синтезу (при його наявності), схеми досліджуваних елементів, вузлів і пристроїв, часові діаграми їх роботи, визначені параметри, формулюються результати аналізу і висновки. За оформленими звітами обов’язково проводиться захист лабораторних робіт, під час якого студент пояснює зміст основних положень та проводить аналіз результатів проведених досліджень. Захист виконаної лабораторної роботи здійснюється, як правило, під час виконання наступної роботи або за графіком консультацій. Результати захисту відображаються в журналі викладача. Звіти про виконання лабораторних робіт брошуруються і всі повинні бути наявними до початку іспиту. З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!
|