Дипломна робота за ОКР магістра, ДНУ ім. Гончара
« Назад МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
Юридичний факультетМЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ ЗА ОКР БАКАЛАВРА ТА ДИПЛОМНИХ І МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ ЗА ОКР СПЕЦІАЛІСТА ТА МАГІСТРА
Дніпропетровськ 2014
РОЗДІЛ ІІІ. Дипломна робота за ОКР магістраОдним з найважливіших видів науково-дослідницьких робіт магістра є написання та захист дипломної роботи з ОПП магістра, що є підставою для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” та присвоєння їм кваліфікації професіонал в галузі правознавства, прокурорського нагляду та правосуддя. Магістр — це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі. Для отримання диплому магістра студент наприкінці курсу магістратури до захисту роботи повинен здати дипломну роботу з ОПП магістра (письмове джерело) та дискету, яка містить титульний аркуш роботи та реферат (електронне джерело). Дипломна робота з ОПП магістра — це самостійна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра. Основне завдання її автора — продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання. Науково-дослідницька робота студентів є одним з найважливіших засобів підвищення якості підготовки і виховання фахівців з вищою освітою, здатних творчо застосовувати в практичній діяльності останні досягнення науково-технічного і культурного процесу, державно-правового будівництва. Залучення до науково-дослідної роботи студентів дозволяє використати їх творчий і трудовий потенціал для рішення актуальних задач юридичної теорії і практики. Основними задачами науково-дослідної роботи студентів є: поглиблене творче засвоєння творчого матеріалу, освоєння спеціальності, розширення наукової ерудиції по спеціальності, навчання методиці і засобам самостійного рішення наукових і прикладних задач і навикам роботи в наукових колективах, розвиток можливостей нестандартного мислення, ознайомлення з засобами оформлення, захисту і впровадження виконаної роботи, сприяння успішному рішенню актуальних, наукових і практичних задач. 3.1. Нормативи написання магістерської роботиЗагальні вимоги до написання магістерських робіт такі самі, як й до дипломних, але мають певні особливості, на які далі буде вказано. До магістерських робіт пред’являються наступні вимоги. Магістерська робота повинна носити творчий характер, подаючи собою оснований на узагальненні керівної і спеціальної літератури, систематично викладений матеріал з обраної теми. Творчий характер роботи полягає передусім в вмілій систематизації і викладенні матеріалу. Це – творчість пізнання, творчість засвоєння, що є першою сходинкою до творчої роботи по узагальненню, наприклад, юридичної практики. При виконанні магістерської роботи студент творчо підходить до складання плану, зміни або доповнення його в процесі роботи після консультації з керівником. Однак при розробці плану повинні включатися тільки ті питання, що не виходять за межі теми. Питання теми чітко розрізняються по тексту. Робота повинна бути грамотно виконана, акуратно оформлена, пронумерована, мати титульний лист, план, поля для нотаток рецензента і в кінці роботи список фактично використаної літератури. Процес виконання роботи складається з двох етапів: попередня підготовка і безпосереднє виконання роботи. Починаючи підготовку роботи, магістр, передусім, обирає тему, визначає основні питання плану. Підбір літератури, її вивчення і конспектування в період підготовки роботи не відрізняється від роботи над книгою в процесі вивчення програмного матеріалу. Магістр, однак, повинен пам'ятати, що особливу увагу слід приділити тим положенням з джерел, що вивчаються, що відносяться до теми роботи. Зміст роботи в значній мірі залежить від ступеню продуманості і систематичності плану, бо будь-який план зумовлює розташування, взаємний зв'язок і порядок викладення окремих положень роботи. Плани бувають прості і складні. Відмінність полягає в тому, що простий план складається з питань, що є заголовками окремих розділів роботи, а складний план припускає підпитання, підпункти, що підпорядковані основному питанню. Безпосереднє виконання роботи – це глибоке, всебічне і послідовне викладення питань теми згідно прийнятому плану. До безпосереднього виконання роботи можна приступати лише тоді, коли повністю визначена не тільки тема роботи, але ясно і чітко подаються її основні розділи і положення, обгрунтування цих положень, опрацьовані і законспектовані джерела, що рекомендувалися, підібраний ілюструючий матеріал (приклад, факти, практика і т.д.). Викладаючи матеріал теми в магістерській роботі, магістру слід звернути увагу не тільки на зміст питань, що освітлюються, але і на стиль і грамотність роботи. Для того, щоб добитися ясного і стилістично правильного викладення матеріалу, доцільно прочитати роботу вголос. Виконана робота здається на кафедру для рецензування. На основі отриманої рецензії магістр готується до захисту магістерської роботи, звертаючи особливу увагу на заповнення своїх знань в тій частині, що викликала зауваження наукового керівника. Захист магістерської роботи проводитися перед державною екзаменаційною комісією. Магістерська робота має такі нормативи:
Робота магістра повинна містити(точно у вказаній послідовності):
Робота повинна бути переплетена у тверду палітурку. До роботи додають відгук наукового керівника та рецензію рецензента. 3.2. Опрацювання теми та плану магістерської роботиЗ урахуванням певних методів наукового дослідження можна починати роботу над магістерською роботою за наступною логічною схемою:
Початковим етапом наукового дослідження є вибір теми магістерської роботи та обгрунтування актуальності обраної теми. Теми магістеських робіт затверджуються на засіданні кафедри, до них науковий керівник пропонує план та літературу, але студент може запропонувати власний план, він також не є обмеженим у виборі літератури. Якщо студент має бажання писати магістерську роботу на власну тему, він має заздалегідь написати заяву на ім¢я завідуючої кафедрою про затвердження власної теми. Тема магістерської роботи не повинна повторюватися протягом 5 років. Формування плану роботи магістр здійснює на основі наявної літератури. План магістерської роботи повинен складатися з трьох розділів, які містять: Розділ 1 – методику дослідження, аналіз літератури з обраної теми (з обов¢язковим зазначенням найменш опрацьованих аспектів дослідження, недоліки у попередніх розробках з даної тематики) та постановку проблеми. Розділ 2 – грунтовний аналіз теми дослідження та її новизна Розділ 3 – аналіз практики та подальші плани з наукової розробки обраної теми дослідження. Кожний розділ повинен містити пункти та підпункти у кількості за потребою дослідника. План магістерської роботи повинен бути чітко структурований та відбивати сутність основних напрямків дослідження. Можна навести такий алгоритм роботи. 3.3. Зміст та стилістика мови основної частини магістерської роботиМагістерська робота є кваліфікаційною працею, тому мова і стиль потребують серйозної уваги. Адже саме мовно-стилістична культура найкраще виявляє загальну культуру її автора. Мова і стиль магістерської роботи як частина писемної наукової мови склалися під впливом так званого академічного етикету, сутністю якого є інтерпретація власної і запозичених точок зору з метою обгрунтування наукової істини. Вже встановилися певні традиції у спілкуванні вчених між собою як в усній, так і в писемній мові. Проте не слід думати, що існує збірка «писаних» правил наукової мови. Можна говорити лише про деякі усталені особливості. Найхарактернішою ознакою писемної наукової мови є формально-логічний спосіб викладу матеріалу. Науковий виклад складається головним чином з роздумів, метою яких є доведення істин, виявлених у результаті дослідження фактів дійсності. Для наукового тексту характерними є смислова завершеність, цілісність і зв’язність. Важливим засобом вираження логічних зв'язків тут є спеціальні функціонально-синтаксичні засоби зв'язку, що вказують на послідовність розвитку думки (спочатку, насамперед, потім, по-перше, по-друге, отже і т.ін.), заперечення (проте, тимчасом, але, у той час як, тим не менше, аж ніяк), причинно-наслідкові відношення (таким чином, тому, завдяки цьому, відповідно до цього, внаслідок цього, крім того, до того ж), перехід від однієї думки до іншої (раніше ніж перейти до..., звернімося до..., розглянемо, зупинимось на..., розглянувши..., перейдемо до..., необхідно зупинитися на..., необхідно розглянути...), результат, висновок (отже, значить, як висновок, на закінчення зазначимо, все сказане дає змогу зробити висновок, підсумовуючи, слід сказати...) Засобами логічного зв'язку можуть виступати займенники, прикметники і дієприкметники (даний, той, такий, названий, вказаний і т.ін.). Не завжди ці та подібні їм слова прикрашають наукову працю, але вони є своєрідними дороговказами, які попереджають про повороти думки автора, інформують про особливості його творчого шляху. У деяких випадках словосполучення розглянутого вище типу не тільки допомагають окреслити переходи авторської думки, а й сприяють удосконаленню рубрикації тексту. Наприклад, слова «перейдемо до розгляду» можуть замінити заголовок рубрики. Вони, відіграючи роль невиділених рубрик, роз'яснюють внутрішню послідовність викладу, а тому в науковому тексті дуже потрібні. Завдяки спеціальним термінам стає можливим у короткій та економній формі давати розгорнуті визначення і характеристики наукових фактів, понять, процесів, явищ. Треба добре пам'ятати, що науковий термін - це не просто слово, а втілення сутності даного явища. Отже добирати наукові терміни і визначення необхідно дуже уважно. Не можна довільно змішувати в одному тексті різну термінологію, пам'ятаючи, що кожна галузь науки (цивільна, кримінальна, господарська та ін.) має свою, притаманну тільки їй термінологічну систему. Фразеологія наукової прози також вельми специфічна. Вона покликана, з одного боку, визначати логічні зв'язки між частинами висловлювань (такі, наприклад, стійкі сполучення, як «навести результати», «як показав аналіз», «на підставі отриманих даних», «підсумовуючи сказане», «звідси випливає, що» і т.ін.), з іншого боку, позначати певні поняття, будучи, по суті, термінами (такі, наприклад, «склад злочину», «кримінальне право», «вільна економічна зона» і т.ін.). Писемна наукова мова магістерської роботи має й чисто стилістичні особливості. Об'єктивність викладу - основна її стилістична риса. Звідси наявність у тексті наукових праць вставних слів і словосполучень на позначення ступеня достовірності повідомлення. Завдяки таким словам той чи той факт можна подати як достовірний (дійсно, насправді, зрозуміло), припустимий (треба гадати, як видно), можливий (можливо, ймовірно). Обов'язковою вимогою об'єктивності викладу матеріалу є також вказівка на джерело повідомлення, автора висловленої думки, чи якогось виразу. У тексті цю умову можна реалізувати за допомогою спеціальних вставних слів і словосполучень («за повідомленням», «за відомостями», «на думку», «за даними», «на нашу думку» і т.ін.). Стиль писемної наукової мови - це безособовий монолог. Тому виклад звичайно ведеться від третьої особи, бо увага зосереджена на змісті та логічній послідовності повідомлення, а не на суб'єкті. Порівняно рідко використовуються форми першої і зовсім не використовуються - другої особи займенників однини. Авторське «я» ніби відступає на другий план. Нині стало неписаним правилом у наукових роботах замість «я» використовувати «ми», з огляду на те, що вираз суб'єкта авторства як формального колективу надає більшого об'єктивізму викладенню. Справді, вираз авторства через «ми» дає змогу відобразити власну думку як думку певної групи людей, наукової школи чи наукового напрямку. Ще одна необхідна якість наукової мови - її ясність. Ясність - це вміння писати доступно і дохідливо. Практика показує, що особливо багато неясностей виникає там, де автори замість точних кількісних значень використовують слова і словосполучення з невизначеним або занадто узагальненим значенням. Нерідко доступність і дохідливість називають простотою. Простота викладу сприяє тому, що текст роботи читається легко, тобто коли думки автора сприймаються без ускладнень. Проте не можна ототожнювати простоту і примітивність. Стислість - третя необхідна й обов'язкова якість наукової мови. Реалізація цієї якості означає вміння уникнути непотрібних повторів, надмірної деталізації і словесного мотлоху. Кожне слово і вираз служать тут тій меті, яку можна сформулювати таким чином: якомога не тільки точніше, але й стисліше донести сутність справи. Тому слова і словосполучення, які не несуть жодного смислового навантаження, повинні бути повністю виключені з тексту дипломнгої або курсової роботи. Багатослів'я або мовна надмірність найчастіше виявляється у вживанні зайвих слів. Наприклад: «З цією метою фірма використовує наявні підсобні приміщення» (якщо приміщень немає, то й використовувати їх не можна); «Перевіркою було встановлено, що існуючі розцінки у багатьох торгових точках нашого міста були значно завищені» (розцінки, які не існують, не можуть бути ні завищеними, ні заниженими). До мовної надмірності слід віднести і вживання без потреби чужомовних слів, які дублюють українські і тим самим невиправдано ускладнюють вислів. Навіщо, наприклад, говорити «нічого екстраординарного», коли можна сказати «нічого особливого»; замість ординарний - звичайний, індиферентне - байдуже, ігнорувати - не помічати, лімітувати - обмежувати, орієнтовно - приблизно, функціонувати - діяти, диверсифікація -різноманітність, детермінувати - визначати, апробація - перевірка і т.д. Неправильне або паралельне використання чужомовної лексики призводить, як правило, до зайвих повторень, наприклад: «промислова індустрія», «форсувати будівництво прискореними темпами». Інший різновид багатослів'я - тавтологія, тобто повторення одного й того ж іншими словами. Багато магістерських робіт переповнено повтореннями однакових або близьких за значенням слів. 3.4. Порядок захисту магістерської роботиВиконану та оформлену згідно з вимогами магістерську роботу студент подає на розгляд науковому керівнику, який пише відгук на неї, де відображує її теоретичний рівень, глибину проведених досліджень, доцільність рекомендацій, їх обгрунтованість, відмічає елементи новизни та підготовленість студента до самостійної роботи за фахом. Магістерська робота разом з відгуком керівника (демонстраційними таблицями, схемами тощо) за місяць до захисту подається студентом на кафедру для проходження попереднього захисту, тут вирішується питання про допущення роботи до захисту. За поданням кафедри декан затверджує зовнішнього рецензента дипломної роботи із числа висококваліфікованих спеціалістів. На вимогу рецензента студент зобов´язаний подати необхідні пояснення стосовно усіх питань магістерської роботи. Рецензія на магістерську роботу, підписана рецензентом, подається до роботи не пізніше ніж за 7 днів до захисту. В ній визначаються відповідність змісту роботи обраній темі, повнота вирішення поставлених питань, наявність матеріалів власних спостережень, реальність і практична цінність розроблених заходів тощо. Наприкінці рецензії ставиться загальна оцінка роботи – "відмінно", "добре", "задовільно", "незодовільно". Захист магістерської роботи здійснюється студентом перед Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) на відкритому засіданні. Тези доповіді студент готує заздалегідь. Доповідь повинна бути тривалою (10-15 хвилин) і змістовною. У доповіді студенту слід розкрити актуальність обраної теми, дати характеристику об´єкта і предмета дослідження та доповісти про отримані результати, основні висновки і пропозиції, які він сформував під час дослідження обраної теми. Під час доповіді необхідно звертати увагу членів комісії на демонстраційний матеріал, коротко пояснюючи його зміст, і на пропозиції, які подані у магістерській роботи. Після доповіді студент відповідає на питання членів ДЕК та присутніх на захисті. Далі зачитуються відгуки керівника і зовнішнього рецензента. Наприкінці студенту надається слово для відповіді на зауваження керівника і рецензента роботи. Після закритого засідання Державної екзаменаційної комісії голова ДЕК оголошує результати захисту дипломних робіт, які не підлягають оскарженню. Студенти, які не виконали магістерської роботи у встановлений термін або за результатами захисту одержали незадовільну оцінку, відраховуються з університету з правом повторного захисту дипломної роботи на наступний рік. З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!
|