Дипломна робота за ОКР спеціаліста, ДНУ ім. Гончара

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ  УКРАЇНИ 

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Юридичний факультет

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ ЗА ОКР БАКАЛАВРА ТА ДИПЛОМНИХ І МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ ЗА ОКР СПЕЦІАЛІСТА ТА МАГІСТРА

Дніпропетровськ  2014

РОЗДІЛ ІІ. Дипломна робота за ОКР спеціаліста

Дипломна робота — це індивідуальне завдання науково-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, яке виконує студент на завершальному етапі навчання за відповідною ОПП і є однією з форм виявлення теоретичних і практичних знань, уміння їх застосовувати при розв’язанні конкретних наукових та виробничих завдань.

Дипломна робота має комплексний характер і пов'язана з використанням набутих студентом знань, умінь та навичок зі спеціальних дисциплін. У більшості випадків дипломна робота є поглибленою розробкою теми курсової роботи студента-випускника. Нею передбачено систематизацію, закріп­лення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеці­альності та застосування їх при вирішенні конкретних нау­кових, виробничих та інших завдань.

Дипломна робота (за ОКР спеціаліста, магістра) виступає підсумковим етапом навчання в університеті, яка по­винна показувати, якою мірою студент оволодів теоретичним і практичним матеріалом правового характеру. Підготовка і успішний захист  дипломної роботи дає право на здо­буття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст та на отримання кваліфікації професіоналу в галузі правознавства, прокурорського нагляду та правосуддя.

Дипломна робота має свою специфіку, і її деталі завжди потрібно погоджувати з науковим керівником. Все ж інше, що стосується їх написання та оформлення, має однакові риси (вони будуть наведені далі).

Дипломна робота має бути самостійним студенсь­ким дослідженням, де  містяться обгрунтовані наукові положення, скупність яких можна класифікувати як нову ідею або теоретичне обгрунтування проблеми, що має соціальне, правове, економічне, управлінське значення.

Дипломна робота  полягає в умінні використовувати загальні методи наукової твор­чості. Метод є сукупністю прийомів опанування, дослідження і вирішення конкретної за­дачі, який висту­пає як вихідний пункт та умова майбутніх досліджень.

Дипломна робота умовно поділяється на два рівні: емпірічний (практична частина) і науково-теоретичний. На ціх рівнях найбільш поши­ренішими методами, що мають бути використанні при напи­санні дипломної  роботи є історичний метод, аксіоматичний метод, емпірічний метод, системно – структурний, системного аналізу, порівняльний, статистичний  та ін.

Історичний метод дає можливість дослідити виникнення, фрормування і розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв’язків, закономірностей та суперечностей. У роботі студент досліджує формування та розвиток певної проблеми. При цьому надається аналіз найбільш суттєвих рис, які мають як позитивний так і нега­тивний історичний характер.

Аксіоматичний метод побудови наукової теорії полягяє у можливості прийняття деяких стверджень без доведень, тобто як аксіому раніше визнану, а всі інші знання виво­дяться з них відповідно до певних логічних правил.

Емпірічний метод містить систематичне і цілеспрямоване вив­чення об’єкту на підставі практично отриманих результатів з вико­ристанням індукції та дедукції. Дедукція  як метод пізнання виво­дить висновок щодо якогось елементу множини на підстави знання загальних властивостей всієї множини. Тобто використовуються за­гальні наукові поло­ження при дослідженні конкретних наукових явищ. Індукція, навпаки, містить перехід від частковго до загаль­ного, коли на підставі знання про частину предметів робиться вис­новок стосовно проблеми в цілому.

Системно – структурний метод є порівняно новим, одним із найбільш продуктивних здобутків наукової методології, результатом розвитку її аналітичних методів пізнанн складних суспільних явищ і процесів через їхне системне бачення.

Сходження від абстрактного до конкретного – метод пізнання об’єкта , що полягає у переходів від абстрактного знання про нього до більш повного, конкретного уявлення про його властивості, прояви, ознаки, функції. Цей метод відтворює загальний діалектичний закон розвитку пізнання дійсності.

Соціологічний метод –збирання інформації про об’єкт дослідження шляхом опитування, тестування, інтерв’ювання тощо.

Метод вивчення документів як різновид соціологічних методів пізнання полянає у вивченні та дослідженні різноманітних документів (довідок,звітів, аналізів, карток, управлінських рішень). Велике значення для дослідження набувають кримінальні справи,  вироки, матеріали відмови у порушенні справи, де міститься багато інформації про злочин, обставини і мотиви їхнього вчинення, осіб, які їх вчинили. Вивчення цих документів дасть змогу автору дипломної роботи, аргументувати та формулювати висновки до своєї наукової роботи. 

2.1. Стандарти дипломних робіт 

Магістерські та дипломні роботи являються кваліфікаційним нав­чально-науко­вими документами, що підтверджують придбання сту­дентами теоретичних знань і прак­тичних навичок в галузі права, не­обхідних для отримання диплому про вищу юридичну освіту магістра \ спеціаліста, а також самостійної практичної діяльності за спеціальністю "Правознавство".

Дипломні роботи оформлюються згідно з вимогами ДОСТ 7.32-81.

Титульна сторінка дипломної роботи оформляється згідно до­датку 1.

Зміст, вступ, розділи та їх назви, висновок, список використаних джерел друкуються великими літерами.

Зміст  складається з назв розділів, підрозділів, пунктів роботи з зазначенням сторінок іх початку і кінця. Заговолок розділів дру­кується симетрично, великими літерами. Заголовки підрозділів дру­куються з абзаца (5 інтервалів) малими літерами (крім першої вели­кої). Перенесення слів в заголовках не допускаються. Підкреслювати заго­ловки не потрібно. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах всієї роботи і по­значатись арабськими цифрами з крапкою в кінці. Но­мер підрозділу скла­дається з номера розділу і підрозділу з крапками, наприклад, "2.3". Но­мер пункта відповідно додається до номеру підрозділу, наприк­лад, "2.3.1". Нумерація сторінок в роботі наскрізна, включаючи спи­сок використаних джерел, додатків, почи­нається з ти­тульної сторінки, але номер сторінки на ньому не ставиться, тобто, на сторінці "2" розташовується реферат на сторінці "3" розта­шовується зміст роботи, а вступ розпочинається зі сторінки "4". Зрозок оформлення змісту наведен в додатку 3.

Дипломна робота має бути надрукована на аркушах формата А4 (297 х 210 мм) шрифтом 14 пт  Times New Roman через півтора інтервала.

Рекомендуємий обсяг ди­пломної роботи - 70-90 сторінок, не враховуючи списку ви­користа­них джерел і  додатків.

Додатки оформлюють як  продовження дипломної роботи після списку використа­них джерел, розміщують їх в по­рядку появи посилання у тексті.

Кожен додаток потрібно розпочинати з нової сторінки з зазна­ченням в правому верхньому кутку слова "Додаток". Якщо в роботі більше одного додатку, тоді їх нумеру­ють послідовно арабськими цифрами (без знака №). Кожен додаток повинен мати змістовний за­головок. Роздрук з ЄОМ повинні відповідати формату А4.

Список використаних джерел повинен мати перелік наукових праць (монографій, статей тощо) і нормативних актів, використаних при виконанні роботи. Джерела розташо­вуються в алфавітному порядку.

Творче використовуйте наукові джерела - запозичення  чужих ду­мок без посиланя на ав­тора і списування не дозволяться.

Студент зобов¢заний з¢являтись на консультації самостійно, по виклику лоборантів ка­федри чи безпосередньо керівника.

Студенти представляють для зауваження безпосередньо нау­ковому керівнику чи пе­редають їм через лаборантів кафедр проект дипломної  роботи.

В недільний термін після подання керівникам отримують без­посередньо в них чи в лаборантів кафедр провіренні ди­пломні роботи (глави, розділи, частини, чернетки і т. ін.) для допра­цювання, усунення недоліків, тощо.

Не пізніше 1 травня здають лаборантам кафедр закінчену, оформлену згідно з нинішніми вказівками і переплетуну ро­боту.

Робота вважається виконаною, якщо на неї є позитив­ний відгук керівника.

До захисту студент має право ознайомитись з відгуком наукового керівника на дипломну роботу та з рецензіями на дипломні роботи.

З´являються на захист робіт згідно розкладу (знаходиться у ла­борантів кафедр і на дошках оголошення кафедр).Присутність на за­хисті всіх студентів, зазначених в розкладі, обов´язкова.           

Реферат (бібліографічний) оформлюється згідно з додатком 4. При написанні рефе­рата необхідно враховувати вимоги ДОСТ 7.9-77. Обсяг реферата повинен бути не менше 1200 знаків і не більше 2000 знаків (15-20  друкованих рядків). Структура реферата включає: відомості про кількість сторінок, додатків і використаних в роботі джерел; перелік ключевих слів; об´єкт дослідження; мета роботи; отримані результати і їх но­визну; галузь застосування та впровадження. Якщо в роботі відсутні відомості про яку-небудь структукну частину рефе­рату, то в ньому відображують тільки ті частини, що залишились, зберігаючи зазначену послідовність викладу.

Обов´язковими частинами дипломних робіт є:

1. Титульна сторінка

2. Реферат (бібліографічний)

3. Резюме іноземною мовою

4. Зміст

5. Вступ

6. Основна частина

7. Висновок

8. Список використанних джерел

9. Додатки (якщо є).

Переліченні частини включаються в роботу зі збереженням за­значенної послідовності. Також необхідно мати відгук керівника дипломної роботи та рецензію на дипломну роботу рецензента, що призначається. 

2.2. Вибір теми та складання плану дипломної роботи 

Важливим елементом у написанні дипломної роботи є вибір проблеми дослідження і його теми. Слід пам’ятати, що від правильного обрання теми та складеного плану залежить якість виконання роботи.

Тематика дипломних робіт розробляється на кафедрі навчаль­ного закладу і студенти вибирають із списку, що є на кафедрі, ту чи іншу тему. Але вони і самі можуть запропону­вати тему робти, виходячи з її актуальності, відповідності фахові, зі своїх наукових інтересів та сучасного стану розвитку наукових досліджень, визначальних для обраної проблеми. Новизна дипломної роботи може проявлятись у  трьох рівнях:

а) перетворення загальновідомих даних або докорінна їх зміна відповідно до досліджуваної теми чи проблеми;

б) розширення, доповнення відомих даних у галузі кримінально-правових наук, без зміни їх сутності;

в) уточнення, конкретизація відомих даних, поширення відомих результатів на нову проблему, об'єкт, явище  або систему.

Після вибору теми студент звертається до свого наукового керівника за порадою. Дуже важливо, коли він сам перед тим спробує розробити план своєї теми, добре обміркує і чітко уявить собі хід її виконання, враховуючи конкретні умови, в яких йому доведеться працювати. Це дасть можливість керівнику зважити і врахувати здібності студента, його підготовленість до ви­конання даної роботи, і зробити правильні висновки про те, яку йому надати допомогу саме там, де вона більш необхідна.

Дипломна робота може мати реферативний і дослідницький ха­рактер. У першому випадку робота має теоретичний характер і пи­шеться на основі аналізу й узагальнення ряду літературних джерел: монографій, брошур, статей, методичних рекомендацій і т.ін. Автор повинен взяти з літератури основний матеріал, який стосується про­блеми, що вив­чається, дати оцінку вивченим роботам, висловити свою точку зору; зв’язано, грамотно і логічно обгрунтувати обрану тему, зробити наукові або методичні висновки.

У другому випадку, коли робота має дослідницький характер, автор використовує як науково-методичну літературу, так і свої спо­стереження і факти, результати експерименту, якщо він проводився, може висувати власні гіпотези і т.д. Така робота повинна мати тео­ретичну частину (30-40 % від загального обсягу), аналіз і узагаль­нення наукових даних та висновки, і може бути зарахована як нау­кова робота.

До тем дипломних робіт та їх опрацюванню, згідно плану, ставляться такі вимоги:

• актуальність тематики, відповідність її сучасному стану правової науки та перспективи її роз­витку, практичним завданням сучасної школи;

• вивчення та практичний аналіз монографічної і періодичної літератури по темі;

• вивчення та характеристика історії досліджувальної проблеми і її прак­тичного стану, а також передового юридичного досвіду (при наявності – й власного);

• чітка характеристика предмету, мети і методів дослідження, опис та аналіз проведених автором експери­ментів;

• узагальнення результатів, обгрунтування їх, вис­новки та практичні ре­комендації.

Саме на ці вимоги слід звертати увагу при складанні плану дипломної роботи. Взагалі, починати формування плану роботи слід з аналізу наявної літератури. Згідно наявному матеріалу студент складає план роботи. Науковий керівник може запропонувати власний план роботи та рекомендувати до нього літературу, або скорегувати робочій план, складений студентом. Найголовніше при складанні плану дипломної роботи пам¢ятати, що саме план роботи відбиває провідні напрмки дослідження, тобто план не повинен містити дрібниць – це загальна структура дипломної роботи, тому план повинен всебічно окреслити найголовніші етапи роботи над опрацюванням теми дипломної роботи. План дипломної роботи повинен складатися з двох-чотирьох розділів та може мати складну структуру, поділяючись на пункти (підрозділи). План дипломної роботи повинен бути затверджений керівником роботи. Про всі зміни у плані студент повинен радитись зі своїм науковим керівником та отримувати його згоду на такі зміни.

Організація і контроль за процесом підготовки та захисту дипломних робіт покладається на завідуючу кафедри, а безпо­середнє керівництво за виконанням дипломної роботи здійснюється науковим керівником із числа викла­дацького складу кафедри.

Взагалі, проектом дипломної роботи називають основну частину роботи, але для її формування необхідно виконання роботи, що складається з певних етапів.

Процес написання дипломної роботи складається з наступних етапів:

І етап – вибір теми дослідження, визначення об’єкту, пред­мету та мети дослідження.

Правильне, наукове обгрунтоване визначення об’єкта дослідження – це не фор­мальна, а суттєва, змістовна наукова акція, яка покликана зорієнтувати самого дослідника на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному і широкому по­нятті, яким є об’єкт дослідження. Але цього буде недостатньо, потрібно обов’язково дати змістовну характеристику, що дозволить забезпечити більш цілісний підхід до характери­стики і вивчення ос­новного предмета дослідження.

ІІ етап – дозволяє визначити завдання дослідження на основі проведеного літературного стану проблеми, яка вивчається під ку­том зору його мети.

Для проведення літературного огляду по темі дослідження доцільно скласти план, який повинен відображати основний зміст огляду, а структура – форму його втілення.

ІІІ етап – включає відпрацювання основного питання, яке по­ставлено на розгляд в роботі, викладення змісту роботи згідно скла­деного плану. Всі структурні елементи плану повинні бути взаємопов’язані і логічно продовжувати один одного.

IV етап – включає літературне оформлення роботи та підготовку її до захисту.

Автору рекомендується скласти стислий план-конспект ро­боти, і відобразити в ньому основні проблемні питання, ключові слова, які використані в роботі, щоб швидко відновити слова, які ви­користані в роботі, щоб швидко відновити в пам’яті основні пи­тання представленої на захист роботи.

Після написання основної частини роботи – проекта диплома – студент здає його на перевірку своєму науковому керівникові, який коригує роботу та вказує на ті аспекти роботи, які необхідно допрацювати.

Якщо студент сумлінно виконує всі вимоги до написання дипломної роботи, то, за загальним правилом, він отримує відмінний результат. 

2.3. Оформлення змісту дипломної роботи 

У вступі відображується  сучасне становище розробки теми дипломної роботи, її актуальність, новизна, зв’язок з іншими науково-дослідними роботаими, обгрунтовується не­обхідність виконання роботи. Рекомендується, щоб вступ був 3-6 сторінки надрукова­ного тексту.

 Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обгрунту­вання необхідності проведення дослідження.

Далі у вступі подають загальну характеристику дипломної роботи у наступній  послідовності.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) чітко, аргументовано обґрунтовують актуальність і доцільність ро­боти для розвитку відповідної галузі права, особ­ливо на користь правової системи України.

Теоретична база (підгрунття) дипломного дослідження. Теоретичною базою даного дипломного дослідження та сформульованих висновків стають праці  тих вчених, наукові доробки яких студент використовує в своїй роботі.  В огляді літератури студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітивши роботи попередників, він повинен на­звати ті питання, котрі залиши­лися невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні про­блеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно не­обхідності проведення досліджень у даній галузі.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для її досягнення. Не слід форму­лювати мету як «Дослідження...», «Вив­чення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на неї саму. Мета ро­боти звичайно тісно переплітається з на­звою наукової праці та повинна чітко вказувати, що саме вирішується в дипломній роботі.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження виступає вся сукупність зв’язків, відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка виступає джерелом необхідної для дослідника інформації.

Предмет дослідження. Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є більш вузьким, ніж його об’єкт.

Іншими словами, об’єктом виступає те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому об’єкті дістає наукове пояснення.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження або до­сягнення поставленої в роботі мети. Перерахову­вати їх треба не відірвано від змісту ро­боти, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.  

Наукова новизна одержаних результатів. (тільки для дипломної роботи за ОКР магістра)  Коротко виклада­ють нові наукові поло­ження (рішення), запропоновані студентом особисто. Необхідно показати відмінність от­риманих результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (уперше отримано, удо­сконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні до­сягнутої при цьому новизни. Сфор­мульоване наукове положення по­винно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромад­ження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). По­дання наукових положень у вигляді анотацій є найбільш розповсюдженою помилкою сту­дентів при викладенні за­гальної характеристики роботи.

При формулюванні наукової новизни можна, зокрема, вживати такі вирази: «вперше формалізовано...», «розроблено метод..., який відрізняється від...», «доведена залежність між...», «досліджена по­ведінка... і показано...», «доопрацьовано ... в час­тині... », «створена кон­цепція, що узагальнює... і розвиває...», «досліджено нові обставини...», «розроблено нову систему... з використанням відомого принципу...».

Наукове значення роботи.(тільки для дипломної роботи за ОКР магістра) У цьому пункті потрібно великим планом по­казати і оцінити, яке значення мають досліджені наукові положення з точки зору розвитку (доповнення) наукових знань для вирішення тієї чи іншої наукової задачі або наукової проблеми.

Практичне значення отриманих результатів. У дипломній роботі, яка має теоретичне значення, подають відомості про наукове використання результатів досліджень або реко­мендації щодо їх ви­користання. Це можуть бути нові способи, технології, методи, мето­дики вирішення тих чи інших проблем окремої галузі права, або за­ходи попередження правопорушень у відповідній сфері.

Структура дипломної роботи.  Слід навести стислу характеристику розділів наукової праці.

Основна частина дипломної роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починають з нової сторінки. Наприкінці кожного розділу можна формулювати висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практич­них результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від незначних подробиць.

У розділах основної частини подають:

- огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень;

- виклад загальної методики і основних методів досліджень;

- проведені теоретичні дослідження;

- аналіз і узагальнення результатів досліджень.

У першому та другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення задач і їхні порівняльні оцінки, розробляють загальну методику прове­дення досліджень.

Наступні розділи присвячують вичерпному і повному викладу результатів досліджень окремої проблеми або галузі науки з наве­денням  нового, що студент вносить у розробку проблеми. Студент повинен дати оцінку повноти вирішення поставлених задач, дос­товірності отриманих результатів, їх порівняння з аналогічними ре­зультатами вітчизняних і зарубіжних праць, обгрунтування потреби у додаткових дослідженнях, нега­тивних результатів, які визначають необхідність припинення подальших досліджень.

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній студен­том.

У висновках студент повинен викласти найважливіші наукові та практичні резуль­тати, яких було досягнуто у процесі дослідження та значення їх для науки і практики. Далі подають висновки і реко­мендації щодо наукового та практичного використання здобутих ре­зультатів. У висновках має бути коротка оцінка стану питання.

Висновок, повинен мати стислу характеристику результатів роботи, галузь їх засто­сування і, що зроблено чи буде зроблено для їх впровадження.

Список використаних джерел слід укладати в алфавітному порядку (додаток 6), в ході роботи над дипломним дослідженням студент повинен опрацювати не менш як 50-70 джерел.

У разі потреби для повноти сприйняття дипломної роботи до додатків можна вклю­чити допоміжний матеріал:

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- інструкції і методики;

- ілюстрації допоміжного характеру. 

2.4. Підготовка до захисту. Захист дипломної роботи 

При підготовці до захисту  студенти заздалегідь складають тези свого повідомлення. Не дозволяється будувати свою доповідь в формі переказу першого, другого і інших розділів роботи. Послідовність висловлювання тез в повідомленні наступна:

1. характеризується об´єкт дослідження та його актуальність;

2. об­грунтовується мета, для досягнення якої була виконана робота;

3. доказ одержаних  результатів та висновків, отриманих внаслідок виконання роботи;

4. заявляється підсумок дослідження, якщо воно було, і галузь застосування відстоюваних в роботі висновків.

В доповіді, таким чином, повинен бути розгорну­тий виклад тих питань, які в розгорненому вигляді  викладаються в доданому до роботи рефераті.

Починаючи свою доповідь, студент має привітати шановних членів ДЕК та її голову й всіх присутніх. Крім цього в доповіді студенти визначають своє ставленнядо висновків, які містяться в відгуку та рецензіях на їх роботи.

Захист дипломної роботи проводиться на засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК), рішення якої оскарженню не підлягають.

Порядок захисту дипломних робіт:

1. оголошення головою ДЕК змісту відгуку та рецензій;

2. усна доповідь студентів по дипломній роботі –10-15 хвилин

3. відповіді на питаня і виступ членів комісії;

4. відповіді на питання і витуп інших осіб, які при­сутні на захисті (з залу);

5. коротке завершальне слово доповідача (за ба­жанню).

Відповідати на запитання потрібно змістовно, але без зайвих відступів від сутності відповіді, попередньо подякувавши за запитання. Якщо студент не зрозумів сутності питання, він може перепитати – це буде краще за невпевнену чи неправильну відповідь.

Оцінка по дипломним роботам визначається згідно якості роботи студента. Але є необхідним зазначити, що саме від якості захисту дипломної роботи залежить кінцева оцінка дипломної робити  - члени Державної екзаменаційної комісї мають право поставити вищу або нижчу оцінку, ніж та, що запропонована у відгуку або у рецензії.

Захист відбувається з залученням працівників підприємств.

Студентам, які отримали по дипломній поботі "неза­довільно", ДЕК встановлює чи можуть вони подати до повтор­ного захисту ті ж роботи після допрацювання, чи вони повинні виконати нову дипломну роботу.

Студенти, які не  захистили дипломні роботи, допускаються до повторного за­хисту протягом трьох років після закінчення університету при умові позитивної харак­теристики з місця ро­боти, яка повинна відповідати профілю спеціалізації.Студенти, які не захистили роботи по поважній при­чині, яка підтверджена документами, термін захисту може бути продовжений до слідуючого періоду роботи ДЕК, але не більше одного року.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!