МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВІСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ ПОЛІГРАФІЧНЕ УЧИЛИЩЕ

Методичні вказівки до виконання дипломної роботи з дисципліни Технологія друкарських процесів

для учнів спеціальності

5.05150101 «Друкарське виробництво»

Київ -2014

МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ 

Комплексна дипломна робота за спеціальністю „Друкарське виробництво” є одним з найважливіших видів самостійної роботи, яка завершує підготовку молодшого спеціаліста і слугує основою для проведення Державної атестації професійного спрямування „Друкарське виробництво”.

Мета дипломної роботи в узагальненні та систематизації знань учнів, одержаних ними під час вивчення фахових дисциплін, розвитку самостійності у вирішенні виробничих питань.

В процесі написання дипломної роботи учні набувають досвіду роботи з науково-технічною, нормативною та довідковою літературою, практично засвоюють знання під час прийняття конкретних рішень. 

Головні завдання дипломної роботи:

• закріпити, поглибити, узагальнити та систематизувати знання, одержані учнями  при вивченні  дисципліни;

• розвинути у учнів  здібність до самостійної проектної роботи та практичних навиків виконання  технічних  завдань;

• розширити навики моделювання технологічних процесів, автоматизування технологічних та виробничих процесів;

• навчити працювати з науково-технічною (нормативною, довідковою, учбово-методичною та інструктивною) літературою, державними та галузевими стандартами, каталогами іноземного та вітчизняного устаткування.

• Послідовний, логічний письмовий виклад основного змісту теми, вміння теоретично та фактично обгрунтовувати  думки. 

Дипломна робота відіграє значну роль у розвитку навичок самостійної творчої роботи учня, сприяє поглибленню і узагальненню знань, одержаних учнем, застосуванню цих знань у практичній діяльності.  У процесі роботи над дипломним проектом учень повинен показати уміння працювати з літературними джерелами, робити узагальнення та формулювати висновки.

Також у дипломну роботу введенорозділ “Екотехнології в поліграфії” з метою практично впровадити навчально-дослідницьку діяльність для учнів на конкретних поліграфічних підприємствах, шляхом проведення аналізу застосовуваних технік та технологій, надання звіту щодо дотримання виробництвами екологічних вимог і на базі отриманих даних скласти звіт та розробити альтернативний проект екологізації підприємства чи окремої дільниці. Використання дослідницького підходу передбачає підвищення інтересу до професії. Оволодіння вміннями працювати з різними видами інформації. Виховання відповідального відношення до тих рішень, які приймає учень у ході дослідницької роботи.

ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Весь процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи: підготовчий; етап роботи над змістом; заключний етап.    

Підготовчий етап розпочинається з вибору теми дипломної роботи, її осмислення та обґрунтування актуальності. Вибір теми учень здійснює з керівником, враховуючи особисті попередні напрацювання, зацікавленість певною проблемою та можливістю підбору практичного матеріалу роботи поліграфічного підприємства, на якому учень проходив переддипломну практику.

Етап роботи над змістом

1. Виявлення та відбір літератури за обраною темою (дозволяється використовувати як друковані тексти, так і електронні ресурси).

2. Написання, роздруківка і перевірка керівником першого варіанту тексту дипломної роботи з дотриманням усіх вимог щодо оформлення роботи (правила оформлення див. далі). Можливе поетапне написання, тобто подання  керівнику окремих розділів роботи. 

Заключний етап складається з доопрацювання тексту дипломної роботи з урахуванням побажань і рекомендацій керівника, виконання необхідних розрахунків та їх перевірки. Підготовки відгуку викладача на дипломну роботу та саме захист дипломної роботи. 

Дипломну  роботу виконують в строки згідно навчальному плану.

Роль викладача полягає в уточненні списку наукової літератури за темою, обговоренні вибору предмету, об’єкту, мети та завдань, сприянні творчим пошукам за темою дипломної, а також в підготовці учня до захисту дипломної роботи (формулювання основних положень, які будуть винесені на захист).

Оформлюючи готову роботу, учень спочатку складає перший (чорновий) варіант рукопису і представляє його почергово розділами керівникові. Після перевірки, враховуючи зауваження та вказівки, автор доробляє та переробляє рукопис. Одночасно уважно редагує написане, ще раз старанно звіряє всі цитати і посилання на літературні джерела, перевіряє висновки, наведені прізвища та ініціали. 

Закінчена робота пред’являється керівникові не пізніше визначеного учбовим планом терміну. 

ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ 

Виходячи з визначених вище мети і завдань дипломного проектування пропонується перелік тем, які учнем обираються самостійно і конкретизуються та узгоджуються з викладачем - керівником проекту: 

ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ТЕМ:

1. Технологія виготовлення шкільного підручника.

2. Технологія виготовлення  гральних карт .

3. Технологія задруковування  косметичних туб.

4. Технологія виготовлення  газет.

5. Технологія виготовлення художньої  книги.

6. Технологія виготовлення етикетки для йогуртів.

7. Технологія виготовлення цінних паперів.

8. Технологія виготовлення  знаків безпеки.

9. Технологія виготовлення  самоклеючої етикетки.

10. Технологія виготовлення буклету.

11. Технологія виготовлення   настільного календаря .

12. Технологія виготовлення  пакування для молочної продукції .

13. Технологія виготовлення рекламної  брошури.

14. Технологія виготовлення дитячої книжки-розмальовки.

15. Технологія виготовлення поздоровчої листівки.

16. Технологія виготовлення поштового конверту.

17. Технологія виготовлення  книги в палітурці.

18. Технологія виготовлення  каталогу.

19. Технологія виготовлення  кишенькового календаря.

20. Технологія виготовлення  учнівського квитка.

21. Технологія виготовлення  пакування для соків.

22. Технологія виготовлення банерів.

23. Технологія друкування на кулькових ручках.

24. Технологія виготовлення афіш.

25. Технологія виготовлення  пакування для фармацевтичної продукції .

26. Технологія виготовлення  пакування для сипучих виробів.

27. Технологія виготовлення шпалер.

28. Технологія виготовлення паперових серветок.

29. Технологія друкування на тканиних.

30. Технологія виготовлення пакетів з плівки. 

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Дипломна робота має наступну структуру:

Титульний аркуш (див додатки 1-4)

Реферат

Вступ

1. Аналіз поліграфічної продукції, обраної за взірець

1.1. Технічна характеристика видання.

1.2. Розробка конструкції видання.

2. Проектування комплексного технологічного процесу.

2.1. Редакційно-видавничий процес та його етапи

2.2. Спосіб друку та обладнання

2.3. Післядрукарські процеси та обладнання.

3. Основні та допоміжні витратні матріали.

4. Екологізація виробництва.

4.1. Аналіз екологічних умов.

4.2. Пропозиції щодо екологізації виробництва.

5. Технологічні розрахунки.

6. Економічні розрахунки.

7. Заходи з охорони праці.

Висновки

Список використаних джерел. 

Приблизний обсяг курсової роботи– 60-80 сторінок комп’ютерного тексту без додатків та списку літератури.

РОЗГОРНУТИЙ  ПЛАН  ВИКОНАННЯ 

Реферат

В рефераті вказується назва дипломної роботи, кількість сторінок, таблиць та рисунків, що містяться в роботі. Стисло описується вид поліграфічної продукції, технологічних процес  та вказується назва запроектованого обладнання. (див. додаток 5)  

Вступ

У вступі розкриваєтьсяактуальність теми, тобто розкриття причин важливості розглядання обраної теми саме сьогодні. Вступ повинен бути стислим (1-1,5 стор.) 

1. Аналіз поліграфічної продукції, обраної за взірець

Для розробки технічної характеристики видань (продукції) необхідно, перш за все, проаналізувати ринок визначеної поліграфічної продукції та зразок. Аналіз слід проводити по всіх технологічних параметрах відповідно до діючих в галузі державних стандартів, ТУ та інших нормативних документів. 

1.1. Технічна характеристика видання

Дати визначення обраному зразку, описати призначення і роль у використанні. Виконати аналіз зовнішнього оформлення і поліграфічного виконання. Об’єктом аналізу слугують технологічні характеристики видання, тобто заповнюється таблиця (додаток 6) з технологічними показниками.

1.2. Розробка конструкції видання

На основі встановлених технічних характеристик обирається варіант оформлення шпальти набору, спуск полос (якщо це етикетка, то кількість етикеток на полосі). На схемі повинні бути вказані всі контрольні мітки та шкали. (додаток 7) 

2. Проектування комплексного технологічного процесу.

Розробляється загальна блок-схема технологічного процесу виготовлення обраного зразка (див. додаток 8). Цей розділ є дуже важливим для ди­пломної роботи. Учень повинен показати теоретичні знання і практичні навички, здобуті під час навчання в училищі і на поліграфічних підприємствах з технологічних процесів виготов­лення різноманітної поліграфічної продукції.

При виборі технологічного процесу учень повинен врахувати:

- скорочення циклу виготовлення друкарських форм, обґрунтовуючи переваги застосування новітніх технологій;

- застосування механізованих та автоматизованих потокових ліній та процесорів для обробки копій;

- автоматизацію технологічних процесів;

- характер даної продукції;

- середній тираж;

- фарбовість, тип устаткування;

- вид паперу, фарб та інших витратних матеріалів.

Крім цих питань в даному розділі потрібно запроектувати обробні та оздоблювальні процеси (розрізування, фальцювання, пакування, лакування і т. д.). Необхідно звернути увагу на необхідність обґрунтування прийнятих рішень, тому що цей розділ пояснювальної записки дає можливість судити про рівень знань студента. 

2.1. Редакційно-видавничий процес та його етапи

Питання грунтується на аналізі таких проблематичних питань:

• характер можливого формного виробництва, його трудомісткість;

• перспективність автоматизації процесу виготовлення форм;

• тиражестійкість друкарських форм.

Формні процеси сьогодні активно вдосконалюються. Тому обгрунтування обраного тут технологічного процесу повинно базуватись на принципах копіювального процесу, складу, світлочутливості (термочутливості) та фізико-хімічній суті дублення (полімеризації, деструкції) копіювального шару, методах подальшої обробки формних пластин, продуктивності устаткування тощо.

При цьому обґрунтовується основний напрямок прогресивного технологічного процесу, що обирається, за схемами: «Com-to-film»(з комп'ютера на фотоплівку); «Com-to-plate»(з комп'ютера на формну пластину); «Com-to-print» (з комп'ютера у друк); «Com-to-press» (з комп'ютера на формний матеріал у друкарській машині).

Обгрунтування подається в довільній письмовій формі або в таблицях, а також методами системного аналізу. 

2.2. Спосіб друку та обладнання

В цьому розділі учень повинен обґрунтувати вибір способу друку та запроектованого обладнання, занести їх технічну характеристи­ку в таблицю (додаток 9),

Вибір устаткування провести відповідно до його технологічних можливостей, на основі технічної характеристики ви­дань (продукції).

Важливо врахувати:

-  щоб формат машини був наближений до формату друкарського аркуша;

-  щоб фарбовість машини, по можливості забезпечувала б друкування в один прогін;

-  продуктивність машини;

-  надійність роботи і обслуговування;

-  габарити. 

2.3. Післядрукарські процеси та обладнання

В цьому розділі потрібно описати післядрукарську обробку взірця та обрати вид післядрукарського обладнання. Можна скористатися блок-схемами, таблицями та малюнками. 

3. Основні та допоміжні витратні матріали

Одночасно з вибором технологічного процесу та устаткування, необхідно вибрати матеріали, які будуть використані в процесі виготовлення даних видань, (продукції). Під час розв'язування цих питань потрібно пам'ятати, що проектування недорогих і менш дефіцитних матеріалів дозволять зменшити собівартість продукції, збільшити дохід та рентабельність виробництва. Але при цьому слід особливу увагу звернути на якість продукції. Тому слід вибирати недорогі матеріали.

При проектуванні технологічного процесу для друкуван­ня необхідно в першу чергу вибрати папір і фарби, врахувавши властивості матеріалу, вартість, дати детальне обґрунтування вибору матеріалів, вказати на їх марки, типи, і основні властивості, фірми-виробники, технічні показники, застосування.

Вибір номера, марки та технічних показників провести згідно галузевих стандартів та систем ISO, враховуючи тип друкарських машин і характер продукції (видань). В цьому розділі детально описати процес підготовки паперу (акліматизацію), рулонів, фарби, лаку, плівок для припресовування, фольгу для тиснення. 

4. Екологізація виробництва

Учень робить аналіз екологічних умов виробництва на базі якого виконує дипломний проект, який включає в себе такі пункти:

1. Цехові умови (освітлення, опалення, вентиляція, підлога та інш.);

2. Обладнання, що розміщується у друкарському цеху(його стан);

3. Матеріали, основні та допоміжні, що використовують у виробничому процесі та способи їх зберігання;

4. Відходи виробництва (рідкі, тверді, небезпечні, тощо).

Далі складає детальну блок-схему проходження виробничого процесу.

Всі дані заносить до Акту обстеження екологічного стану підприємства (додатки 10-11)

Набазі виконаного аналізу екологічного стану виробництва, учень вносить власні пропозиції щодо поліпшення екологічного стану на виробництві (заповнюючи додаток 12 )за такими пунктами:

1. Поліпшення цехових умов;

2. Модернізація обладнання;

3. Застосування екологічно чистих матеріалів;

4. Рециклінг на виробництві;

5. Методи утилізації відходів. 

5. Технологічні розрахунки

Перш за все необхідно виконати технологічні розрахунки обсягу видання у фізичних друкарських аркушах набору та друку, зошитах та блоках. Обсяг видання (Ов) визначається відповідно до формату та частки аркуша шляхом поділу кількості сторінок реального видання на його частку.

Для розрахунків іноді зручніше оперувати кількістю продукції не у фізичних, а умовних або приведених аркушах.

Фізичний друкований  і друкарський аркуші.

Фізичний друкований аркуш – це площа поверхні одного боку паперового аркуша , який сприймає фарбу з друкарської форми тих самих розмірів, або – половина паперового арукша стандартного розміру.

На кожному паперовому  аркуші маємо два відбитки: один- на лицьовому боці, інший – на звороті. Таким чином, знаючи, скільки фізичних аркушів  буде у виданні, можна, поділивши це число на два, одержати обсяг видання у друкарських (паперових) аркушах.

Те, що деякі видання друкуються на рулонному папері, справи не міняє, адже після друку паперова стрічка розрізається на аркуші стандартного формату, і підрахунок у друкарських аркушах стає можливим.

Припустимо, що надрукованому аркуші розміщується 16с. видання. Поділивши загальне число сторінок у виданні на число їх в одному друкованому аркуші, дістанемо обсяг видання у фізичних друкованих аркушах. 

Для прикладу візьмемо такі вихідні дані видання:

Формат паперу – 70х100 / 16

Наклад – 6 тис.екз.

Обсяг видання – 384стор.

Фарбовість видання – 2. 

На кожному друкованому аркуші 16с. Обсяг видання у фізичних друкованих аркушах 384 : 16 — 24ф.а. Отже, друкарських аркушів на один примірник видання знадобиться 24:2 = 12 д.а. 

Умовний друкований аркуш

Видання (книги, брошури тощо) друкують на папері різних форматів, і, щоб можна було співставити друкований обсяг різноформатних видань, було введено загальний вимірювач — друкований аркуш формату 60x90 см. До нього прирівнюються друковані аркуші всіх інших форматів. Звідси інша його назва - приведений друкований аркуш.  

Приклад переведення фізичних друкованих аркушів в умовні: видання обсягом 24 фізичних друкованих аркушів друкується на папері формату 70х100 см. Щоб дізнатися, чому дорівнює обсяг цього видання в умовних друкованих аркушах, треба площу фізичного друкованого аркуша поділити на площу аркуша формату 60х90, тобто визначити, скільки умовних друкованих аркушів вміщується на аркуші такої площі. Маємо (70х100)/ (60 х 90) = 7000/5400 = 1,30. Отже, в одному фізичному друкованому аркуші формату 70х100 см вміщується 1,30 умовного друкованого аркуша, а в 24 фізичних друкованих аркушах — у 24 рази більше, тобто 31,2 умовних друкованих аркушів.

Таким чином, для переведення фізичних друкованих аркушів в умовні необхідно обсяг видання у фізичних друкованих аркушах помножити на число, яке показує скільки умовних друкованих аркушів вміщується в одному фізичному. Таке число, різне для фізичних форматів, називається перевідним коефіцієнтом.

Знаючи коефіцієнти переведення фізичних друкованих аркушів усіх стандартних форматів легко підрахувати обсяг будь-якого видання в умовних друкованих аркушах, помноживши його обсяг у фізичних друкованих аркушах на перевідний коефіцієнт. 

Коефіцієнти переведення фізичних друкованих аркушів в умовні

Кількість друкованої продукції в натуральному виразі (К_д.п.) визначається в друкованих аркушах-відбитках, приведених друкованих аркушах-відбитках, аркушепрогонах чи фарбовідбитках. 

Аркушепрогін (а.п.) - перебіг одного паперового аркуша крізь друкарські секції машини за один робочий цикл, незалежно від формату аркуша та кількості нанесених фарб.

друкований аркуш-відбиток (д.а.в.) - паперовий (плівковий, картонний, металевий) аркуш стандартного формату, задрукований з однієї сторони, незалежно від кількості нанесених фарб. Друкований аркуш-відбиток визначає обсяг друку в тиражі видання, якщо друкований аркуш—одиниця обсягу всього тиражу, всіх примірників видання. Він тому і називається аркушем-відбитком, що означає, скільки разів друкувався кожний аркуш.  Щоб дізнатися, скільки всього друкованих аркушів-відбитків у тиражі, потрібно обсяг видання у друкованих аркушах (умовних або фізичних) помножити на його тираж у примірниках:

Кд.а.в.= Ов х Т, де

Кд.а.в – кількість аркушів-відбитків

Ов – обсяг видання в ф.а.;

Т - наклад, в тис.екз.

Тоді маємо:

Кд.а.в.= 24 х 6000 = 144000 

фарбовідбиток (ф.в.) - друкований аркуш-відбиток, задрукований в одну фарбу;

приведений фарбовідбиток відповідає друкованому фарбовідбитку будь-якого формату помноженому на коефіцієнт приведення (К_пр) до стандартного формату 60х90 см.

Наприклад, кількість друкованої продукції в приведених фарбовідбитках Кп.ф.в. можна розрахувати за формулою для одностороннього друку: 

Кп.ф.в.= Ов х Т х Фл х К_пр           

де Фл – фарбовість лиця,

К_пр - коефіцієнт приведення формату аркушу видання до стандартного формату 69х90 см.

Наприкад:

Кп.ф.в.=24 х 6000 х 2 х 1,3 = 374400

Для двостороннього друку формула набуває вигляду:

Кп.ф.в.= Ов х Т х Фл К_пр х (Фл + Фз)

Кількість аркушепрогонів ( ) визначається в залежності від обраної друкарської машини, її формату, фарбовості та необхідної кількості фарб, що будуть нанесені на задруковуваний матеріал, загальною сумою всіх проходжень аркушу в машині. Кількість формо-приладок залежить від обсягу видання, від технологічних можливостей друкарської машини та обраного методу фальцювання (обсяг зошитів в сторінках). В рулонних машинах офсетного плоского друку можна продукувати як 8-ми та 16-ти, так і 32-х сторінкові одинарні чи двійникові зошити.

Кількість аркушепрогонів  визначається за формулою:

Ка.п.= Ов х Т х Ф/(Цп х Фм),

де Фм – фарбовість машини,

Цп – циклічна потужність машини, яка означає скільки за один аркушепрогін друкується фізичних аркушів. (визначається у ф.а.)

Якщо обрано друкарську двофарбову машину  одностороннього друку, тоді маємо:

Ка.п.=  24 х 6000 х 2/ (1 х 2) = 144000.

Обсяг робіт в натуральному виразі по формоприладкам (для високого друку формоприправкам) можна визначити за формулою:

Пф= (Ов+О_д)х Ф,                      

де П_ф - виробнича необхідність у формоприладках;

Ов - обсяг всього видання, яка пропонується друкуватися на машинах даного типу, ф.д.а.;

 О_д - додаткова кількість формоприладок, що необхідні в разі, якщо обсяг видання не кратний листажу друкарської машини, або коли треба повторити кількість комплектів друкарських форм при друкуванні неповних аркушів на машинах великого формату, а також коли тираж видання перевищує тиражестійкість друкарських форм і передбачається повторне виконання приладки;

Ф - фарбовість видання.

Пф = 24 х 2 = 48

Кількість формоприладок (П_ф) розраховується за попередньою формулою , якщо формат запроектованих друкарських машин співпадає з форматом видання або перевищує його. Наприклад, при проектуванні друкарських машин офсетного плоского друку типу Speedmaster 102 (формат 72х102 см) для друку видань формату 60х84/16, 60х90/16, 70х90/32 тощо, а також формату 72х102 см будь-якої долі аркушу.

Виконані розрахунки заносяться у табл.1-2. 

Виробничі розрахунки Таблиця 1.

Таблиця 2

Завершені результати розрахунків друкарського процесу дозволяють виконати розрахунки формного та палітурно-брошурувального виробництва. 

Виробничі розрахунки на формні процеси

Таблиця 3

По брошурувально-палітурному виробництву встановлюється:

• кількість одиниць продукції;
• обсяг виробництва в зошитах та блоках;
• пачок для пакування та комплектів для обрізки  з трьох  сторін;
• трудомісткість палітурно-брошурувальних та оздоблювальних процесів на основних операціях. 

Таблиця 4 

Розрахунки  на палітурно-брошурувальні та оздоблювальні процеси

Розрахунки витратних матеріалів.

Для книжково-журнальної продукції:

Розрахувати кількість паперу, що потрібна на траж можна за формулою:

Qп = AxB x m x Vф.а. x T x Kп / 2x 1000, де

 А і В — розміри паперового аркуша, м;

 m - маса 1 м2 паперу, г;

Vф.а. - об'єм видання в друкованих аркушах;

Т — тираж видання, тис. екз.;

Кп — коефіцієнт відходу паперу (1.01-1.10), що враховує невідворотні виробничі втрати паперу - залежить від тиражу та фарбовості замовленя. Він тим більший, чим менший тираж та більша фарбовість.

2 - перевідний коефіцієнт друкованих аркушів у паперові (при односторонньому друці цифра 2 до знаменника не вводиться);

1000 - коефіцієнт переведення ваги в кг. 

Об'єм видання Vф.а в друкованих аркушах визначається за формулою:

Vф.а.= Св / d, де

Св – кількість сторінок видання,

 d – формат видання, що виражений долею паперового аркуша. 

Розрахунок потреби друкарської фарби Q в кг можна виконати за формулою:

Qф = Vф.а. x n x T x  q ,

де Vф.а. - об'єм видання в друкованих аркушах;

n - фарбовість видання;

Т — тираж видання, тис. екз.;

q - норма витрат фарби, кг на 1000 фарбопрогонів.

Встановлена норма витрат фарби (кг) на 1000 фарбопрогонів складає для формату 600х900мм від 0,065кг чорної фарби для тексту, до 0,9кг кольорової – для друкування фону. 

Розрахунки для етикетково-пакувальної продукції

Якщо обрано задруковуючий матеріал в рулонах, тоді для розрахунку потрібної кількості матеріалу на визначений тираж розраховують таким чином:

Спочатку потрібно розрахувати потрібний формат матеріала (враховуючи формат обраної машини):

Фм =  Ш х Рш  + П х 2 +(Рш-1) х О, де

Фм – формат матеріалу в мм,

Ш – ширина етикетки (паковання),

Рш – кількість етикеток, що вміщуються по ширині,

П – поля в мм,

О – відступи в мм.

 Наприклад: Ш – 40мм, Рш – 4мм,  П – 4мм. О- 4мм

Фм= 40х4+4х2+(4-1)х4=180мм  

Потім потрібно розрахувати розкладку етикеток по окружності друкарського вала):

Рв = В + О х  Кп ,  де

Рв - розкладку етикеток (паков.)по окружності друкарського вала

В – висота етикетки(паков.) в мм,

О – відступи в мм,

Кп – кіькість повторів етикетки (паков.)

Наприклад : В – 45мм, О – 5,1мм, Кп – 5шт.

Рв = 45 + 5,1 х 5 = 180мм 

На підставі попередніх розрахунків знаходимо Кількість матеріала в метрах:

Мз = Т х Рв / Кз, де

Мз – кількість матеріалу в м,

Т –  тираж тис.екз.

Рв – розкладку етикеток (паков.)по окружності друкарського вала(в метрах)

Кз – кількість етикеток, що вміщується в рапорті (Рш х Кп) шт

Наприклад : Т- 6 000шт, Рв – 0,180м, Кз - 20 (4 х  5)

Мз = 6000 х 0,180 / 20 = 54 (м) 

Розрахунок кількості фарби розраховується за формулою, що була дана раніше., але враховуються властивості фарб, що обрані для відтворення зразка. 

6. Економічні розрахунки

Виконуються за методичними вказівками з предмету «Економіка поліграфічного виробництва» 

7. Заходи з охорони праці.

При розробці заходів з охорони праці в дипломній роботі необхідно зробити короткий аналіз можливих шкідливих умов і небезпек в запроектованому технологічному процесі і на обладнанні. Відповідно слід зробити заходи , які могли б забезпечити безпечні умови праці.

Важливе значення для здорових і безпечних умов праці має раціональне розміщення виробничих і допоміжних приміщень, основного і допоміжного обладнання, виробничих меблів, а також правильна організація робочих місць. Забезпечення кожного працівника відповідною виробничою площею, санітарно-побутовими приміщеннями, а також питною і технічною водою. Важливим фактором для безпеки праці є внутрішній інтер'єр виробничого приміщення.

Мікроклімат виробничих приміщень повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88. Для його забезпечення потрібно передбачити загально обмінну механічну систему вентиляції, в місцях скупчення шкідливих виділень і місцеве, регулярне прибирання виробничих приміщень.

Для освітлення передбачити тип світильників і ламп, для місцевого і загального освітлення.

Розробити заходи на зниження рівня шуму виробничого обладнання, а також на попередження його впливу на робітників запроектованого цеху. Для всіх робітників передбачити засоби індивідуального захисту згідно галузевих норм, нейтралізуючі речовини і інші заходи.

Вказати переваги запроектованого обладнання з погляду охорони праці, їх технічні засоби захисту (огородження, га­льмівні пристрої, блокуючі, сигналізуючі), а також заходи, спрямовані на попередження електротравм.

Проведення з робітниками інструктажів з техніки безпеки, курсового навчання, використання знаків виробничої безпеки, плакатів і інструкцій.

Друкарське виробництво відноситься до пожежонебезпечного виробництва, тому необхідні заходи для попередження виникнення пожеж. Пожежна автоматична система сигналізації, зберігання легкозаймистих речовин і матеріалів.

Первинні засоби пожежогасіння (протипожежне водопостачання, автоматичні системи для гасіння пожеж, вогнегасники й інші засоби) передбачити для гасіння пожеж. Перелічені засоби використовувати відповідно до технологічного процесу. 

Висновки

У висновках потрібно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів дослідження, викласти рекомендації щодо їх використання.

В стислій формі, в логічній послідовності викладаються зроблені автором узагальнення, пропозиції та їх значимість. Такий висновок повинен бути покладений в основу доповіді при захисті дипломної роботи перед ДЕК. 

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Дипломна робота повинна бути оформлена згідно прийнятим стандартам. Робота виконується на білому папері формату А-4 (210-297 мм). Це комп’ютерний текст, шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, абзацний відступ – 1,25 см, всі береги – 2 см.

Заголовки структурних частин курсової роботи та розділів слід друкувати посередині (редакція – без абзацного відступу) жирно великими літерами (розмір шрифту – 14) без крапки в кінці.

Наприклад:

ЗМІСТ

ВСТУП

1. РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ПРОЦЕС ТА ЙОГО ЕТАПИ

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

Назви підрозділів слід друкувати посередині (редакція – без абзацного відступу) жирно маленькими буквами (розмір шрифту – 14) без крапки в кінці. Наприклад:

4.2. Загальна блок-схема формного процесу 

Кожну структурну частину (тобто «ВСТУП», «РОЗДІЛ І…», «РОЗДІЛ ІІ…», «РОЗДІЛ ІІІ…», «ВИСНОВКИ», «ЛІТЕРАТУРА») треба починати з нової сторінки.

Нумерацію розділів подають римськими цифрами І,ІІ,ІІІ,IV. Нумерацію підрозділів, таблиць подають арабськими цифрами 1,2,3.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу (без крапки в кінці!).

Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини, як «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ» не мають порядкового номера. Всі аркуші, на яких розміщенні згадані структурні частини курсової роботи, нумерують звичайним чином.

Ілюстрації. Ілюструють дипломні роботи, виходячи з певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).
Підпис під ілюстрацією звичайно має три основні елементи:
найменування графічного сюжету позначається скороченим словом "Рис"; порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами; тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного.

Основними видами ілюстративного матеріалу в дипломній роботі є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках "(рис. 3.1)" або звороту типу: "...як цевиднозрис. 3.1", або "...як це показано на рис. 3.1". 

Таблиці

 Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" розміщують в правому верхньому куті з зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділуі порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу).

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "таблиця" і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження таблиці" і вказують її номер.

Додатки

Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках дипломної роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток " і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г,Є,Є,Ї,О,Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б тощо. Один додаток позначається як додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою дипломної роботи друкують великими літерами слово "ДОДАТКИ".
До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повного сприйняття дипломної роботи:
проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;
таблиці допоміжних цифрових даних;
протоколи і акти випробувань, розрахунки економічного ефекту;
ілюстрації допоміжного характеру;

інструкції та методики, розроблені в процесі виконання роботи.

Список літератури

Список літератури, як друкованих текстів, так і електронних ресурсів складається в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. У разі використання електронних ресурсів (Інтернету) потрібно вказувати прізвище автора, назву роботи та обовязково надавати посилання на сайт, на якому розміщена ця робота. Не дозволяється використовувати анонімну інформацію з Інтернету, списувати («скачувати») реферати за обраною темою. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту.

Приклади оформлення списку літератури:

Окремі видання

Один автор

Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество / П.А. Сорокин. − М.: Политиздат, 1995. − 582 с.

Два автора

Заблоцький В.П. Суспільство в період транзиції: український контекст / В. П. Заблоцький, В. В. Бурега. − Донецьк : ДонДАУ, 2001. —170 с. 

Роботи в багатотомних виданнях

Аристотель. Никомахова этика / Аристотель // Аристотель. Соч.: в 4-х т. – М.: Мысль, 1983. – Т. 4. – С. 54–360. 

Перекладні видання

Миллс Р. Властвующая элита / Р. Миллс; [пер. с англ. Е.И. Розенталь, Л.Г. Рошаль, В.Л. Кон]. − М.: Издательство иностраннойлитературы, 1959. − 542 с.

Словники

Словник іншомовних слів [уклад. С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута]. − К.: Наук. думка, 2000. − 680 с. 

Журнальні статті

Алмонд Г. Гражданская культура и стабильность демократии / Г. Алмонд, С. Верба // Политические исследования. − 1992. − № 4. −С. 122−134.

Паніотто В. Соціологічні дослідження як спосіб контролю за результатами виборів і референдумів / В. Паніотто // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. − 2001. − № 1. − С. 155−170. 

Зброшурована у  палітурці дипломна робота подається учнем заступнику директора з навчально-виробничої частини, який приймає остаточне рішення щодо її допуску до захисту в Державній комісії з захисту дипломних робіт, про що робить відповідну позначку (ставить підпис біля висновку комісії з попереднього захисту).

Після одержання допуску до захисту студент отримує направлення на зовнішнє рецензування. Зовнішній рецензент - провідний спеціаліст галузі або науковець - ретельно ознайомлюється з дипломною роботою та складає рецензію.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!